Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

24 квітня 2013 року                                                                        м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого                       Сімоненко В.М.,

суддів:                           Амеліна В.І.,                        Дербенцевої Т.П.,

                                                   Карпенко С.О.,              Олійник А.С.,               

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2012 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 квітня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити дії.

Свої вимоги мотивувала тим, що відповідач нараховує їй, як власнику квартири АДРЕСА_1, оплату за надані комунальні послуги на підставі розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29 грудня 2010 року № 1221 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», яке не зареєстровано у Міністерстві юстиції України. Такі дії відповідача є незаконними.   

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 18 квітня 2012 року, у позові відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення у справі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що тарифи на утримання будинку та прибудинкової території будинку АДРЕСА_1 введено в дію з 1 лютого 2011 року розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1221 «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури», при затверджені тарифів було дотримано встановлені законодавством  вимоги щодо їх  розробки та обговорення, вони є затвердженими та не скасованими; відповідач не може ставити під сумнів нормативно-правові акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування, в тому числі й Київської міської державної адміністрації; законодавством не передбачено зобов'язання обслуговуючої організації до укладення договору про надання послуг з утримання будинків за рішенням суду.

Із висновками судів погодитись не можна з огляду на таке. 

Судами встановлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1.

Будинок АДРЕСА_1 перебуває на балансі комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Хрещатик».

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг віднесено встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону, затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням тощо.

Згідно із ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: 1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади; 2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; 3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін). Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Нарахування за надані ОСОБА_3 житлово-комунальні послуги комунальне підприємство по утриманню житлового господарства «Хрещатик» проводить за тарифами, затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації, чинними на день їх застосування.

Тариф на послуги з утримання будинку АДРЕСА_1 введений в дію з 1 лютого 2011 року розпорядженням Київської міської державної адміністрації «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури» від 29 грудня 2010 року № 1221.

Судами також встановлено, що ОСОБА_3 просить перерахувати розмір оплачених нею комунальних послуг з лютого 2011 року, але станом на 1 вересня 2011 року заборгованість за  наданими комунальними послугами у неї відсутня, оскільки в серпні 2011 року вона сплатила 4 676 грн. 57 коп. боргу.

Висновки судів належним чином не мотивовані та суди їх дійшли без всебічного, повного, об'єктивного дослідження наявних у справі доказів.

Згідно із п. 2 Указу Президента України № 493/92 від 3 жовтня 1992 року «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» державна реєстрація нормативно-правових актів  районних,  районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій,  їх  управлінь,  відділів, інших підрозділів - районні, районні у містах Києві та Севастополі управління юстиції. Державна реєстрація нормативно-правових актів проводиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України та управління юстиції складають державні реєстри зареєстрованих ними нормативно-правових актів.

За змістом пунктів 1, 2 зазначеного Указу нормативно-правові акти, які видаються органами виконавчої влади та які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, підлягають державній реєстрації. При цьому державну реєстрацію нормативно-правових актів Київської міської державної адміністрації здійснює Київське міське управління юстиції.

У рішенні Конституційного Суду України від 25 грудня 2003 року     №21-рп/2003 зазначено, що Київська міська державна адміністрація є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний Київській міській раді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 731 від 28 грудня 1992 року (далі - Положення) державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколами до неї, міжнародними договорами України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації.

Згідно із п. 15 Положення органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності і не можуть бути застосовані.

У порушення ст. ст. 213, 214 ЦПК України та вказаних норм матеріального права суди не встановили, чи зареєстроване розпорядження Київської міської державної адміністрації «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та їх структури» від 29 грудня 2010 року № 1221, чи набрало воно чинності, доводи позивача в цій частині не належним чином не перевірили та їх не спростували.

Відповідно до п. 5 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не у повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині вимог про зобов'язання відповідача перерахувати розмір оплати за надані послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у зв'язку з неякісним їх наданням, суди свого висновку не мотивували, не надали будь-якої оцінки наданим позивачем доказам та обмежились посиланням на пояснення представника відповідача про те, що вказані послуги надано у повному обсязі.

Судами не взято до уваги та не надано оцінки в сукупності з іншими доказами у справі листу Державної житлово-комунальної інспекції в м. Києві від 18 травня 2011 року, відповідно до якого відповідачем безпідставно включено до накладних витрат тарифів на послуги з утримання прибудинкової території та будинку видатки з технічного обслуговування кондиціонерів, утримання легкового автомобіля, заробітна плата водія легкового автомобіля, витрати якого не пов'язані з утриманням, обслуговуванням та експлуатацією житлового фонду; відповідачем завищено обрахунок амортизації основних засобів; запропоновані відповідачем договори не відповідають змісту Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 та не перевірено доводи позивача про те, що вказані порушення призвели до формування завищеного тарифу мешканцям будинку АДРЕСА_1, що є має значення для вирішення справи.

З огляду на допущені судами порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення, рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду необхідно скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 січня 2012 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 18 квітня 2012 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:                                                                                                                         В.М. Сімоненко

Судді:                                                                                                                        В.І. Амелін
                                                                                                                                             Т.П. Дербенцева
                                                                                                                                             С.О. Карпенко
                                                                                                                                             А.С. Олійник

http://reyestr.court.gov.ua/Review/31130325