Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Георгий]

     

      АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   м. КИЄВА



Апеляційне провадження №22-ц/796/678/13                                         

                Головуючий у 1 інстанції: Сенін В.Ю.                Доповідач: Немировська О.В.


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


24 січня 2013 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі:                    головуючого  - Немировської О.В.

                              суддів - Ящук Т.І., Чобіток А.О.

                              при секретарі - Лисенко В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2012 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та застосування штрафних санкцій,


В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Новобудова» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 4 596 грн. 62 коп., інфляційні втрати  в розмірі 1 139 грн. 96 коп., 3 % річних - 413 грн. 70 коп., а також судові витрати.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2012 року позов було задоволено частково - стягнуто з відповідача на користь позивача 4 413 грн. 88 коп. заборгованості за житлово-комунальні послуги, 1 094 грн. 65 коп. інфляційних втрат, 397 грн. 25 коп. - 3 % річних, а всього 5 905 грн. 78 коп., а також судовий збір.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга  підлягає задоволенню за такими підставами.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач в обґрунтування своїх вимог посилався на те, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 05 липня 2002 року. Відповідачу надаються житлово-комунальні послуги, однак він сплачує їх не в повному обсязі, внаслідок чого станом на 31 січня 2012 року має заборгованість в розмірі 4 596 грн. 62 коп., яка виникла за період з 01.02.2009 р. по 31.01.2012 р. Оскільки відповідачем у добровільному порядку заборгованість за житлово-комунальні послуги не сплачується, позивач  просив стягнути з відповідача на його  користь  заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 4 596 грн. 62 коп., інфляційні втрати в розмірі 1 139 грн. 96 коп. та 3 % річних в розмірі 413 грн. 70 коп., а також судові витрати.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2012 року позов було задоволено частково - стягнуто з відповідача на користь позивача 4 413 грн. 88 коп. заборгованості за житлово-комунальні послуги, 1 094 грн. 65 коп. інфляційних втрат, 397 грн. 25 коп. - 3 % річних, а всього 5 905 грн. 78 коп., а також судовий збір.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було частково доведено ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх позовних вимог.  При цьому суд першої інстанції визначив розмір заборгованості відповідно до наданого  представником позивача  Рахунку-попередженні від 17 вересня 2012 р. (а/с 81), в якому було  зазначено заборгованість станом на грудень 2010 р. - 4 419 грн. 16 коп., заборгованість станом на серпень 2012 р. - 4 413 грн. 88 коп.   Разом з тим,   суд першої інстанції вказав, що дана заборгованість виникла ще до 2008 р. внаслідок неповної оплати відповідачем  послуг водопостачання.

Однак з таким висновком погодитись не можна, оскільки  він не відповідає встановленим по справі обставинам.

Як видно з матеріалів справи, відповідач є  власником АДРЕСА_1. Позивачем додано до позовної заяви копію Договору про надання комунальних послуг з утримання будинку і прибудинкової території, укладеного між  сторонами 05.07.2006 р.(а/с10).  В розділі «Порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги» зазначено характеристику приладів обліку холодної та гарячої води, однак фактичні дані в таблиці не заповнені. Такі дані - із зазначенням номерів лічильників та показників були занесені лише 26.11.2008 р. при  їх опломбуванні.

В судовому засіданні представник позивача пояснила,  що  в листопаді 2008 р. було проведено опломбування лічильників холодного та гарячого водопостачання в належній відповідачу квартирі та було виявлено  розбіжність в показаннях лічильників щодо оплачених  та   використаних  обсягах води. Позивачем було визначено розбіжність по оплаті обсягу холодного водопостачання - 339  куб.м та гарячого водопостачання - 460  куб.м, які були використані за період з 2004 р. по 2007 р.  В зв'язку з цим ОСОБА_1 було запропоновано сплатити вказану заборгованість частинами і тому  в наступних квитанціях,  починаючи з грудня 2008 р. було додатково вказано кубометри холодної та гарячої води. Зокрема за грудень 2008 р. - 50 куб.м гарячої та 73 куб. м холодної.  Однак відповідач  відмовився сплачувати  цю заборгованість та зазначав в квитанціях до сплати інші суми.

Також представник позивача пояснила, що до листопада 2008 р.  в квитанціях зазначались показники лічильників без врахування дійсних показань і нарахування споживання гарячої та холодної води проводилось  відповідно до нормативів споживання  на кількість мешканців. Після опломбування лічильників в листопаді 2008 р. нарахування проводилось відповідно до фактичних показників лічильників, які  передавали  власники  квартир у вказаному будинку  через консьєржа  і які потім заносились до квитанцій, що надходили до оплати споживачам  з КП «ГІОЦ».

В матеріалах справи містяться дані про звірки показань лічильників, на які позивач посилається  на підтвердження  факту наявності боргу у відповідача. Так, станом на 26.11.2008 р. було проведено  звірку показань  двох лічильників, які становили:   холодної води -  31+434=  471 ; гарячої води -  118+458= 576. Станом на 18.11.2009 р. показання двох лічильників  становили: холодної води  - 43+507= 550;  гарячої води -   517+129= 646. Станом на 27.10.2011  р. показання двох лічильників становили: холодної води - 58  + 654=712 ; гарячої води -  626+151=777.

               В квитанціях за грудень 2008 р., березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень  2009 р.  показники не відповідали фактичним показанням  лічильників в квартирі відповідача, які ним надавались, а  були зазначені позивачем  самовільно  різними частками, що визначались  на власний розсуд.  В квитанції за жовтень 2009 р. позивачем не було взагалі вказано оплати за гарячу воду, однак відповідач  вказав кількість куб.м - 7 та вніс до квитанції їх оплату - 85, 54 коп.  В квитанції за лютий 2010 р. позивач вказав кількість  куб.м холодної води - 1 та гарячої води - 39, тоді як  відповідачем було сплачено фактичний обсяг - 9 куб. м холодної води та 9 куб.м -  гарячої.

Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 визнавав суму заборгованості та сам просив розподілити борг частинами на наступні місяці, позивачем не надано.  Зазначення в квитанціях:  за  червень 2009 р.  часткової сплати боргу  в сумі 230 грн. 85 коп.,  за листопад 2009 р. - 8 грн. 40 коп., було викликано тим, що він не оплачував квитанції за   квітень та травень  2009 р., а тому в наступні місяці погасив борг за експлуатаційні  витрати, опалення   та за фактично  спожиту холодну та гарячу воду.

Представник позивача визнала,  що з серпня 2010 р.  відповідач сплачує в повному обсязі плату за спожиту холодну  та гарячу воду  і заборгованості за цей період немає. Як видно з матеріалів справи, 27.10.2011  було складено Акт перевірки цілісності  квартирних засобів обліку холодного та гарячого водопостачання і зняття їх контрольних показників,  в якому зазначено загальну кількість показників двох лічильників холодного водопостачання - 712, гарячого водопостачання - 777. В квитанції за жовтень 2011 р. вказано показники двох лічильників холодного  водопостачання - 704, гарячого водопостачання - 774,  в квитанції за листопад 2011 р.  показники двох лічильників холодного водопостачання - 716, гарячого - 780. З вказаного слідує, що відповідач оплачує  надані послуги з холодного та гарячого водопостачання відповідно до  показників лічильників в повному обсязі, а  у позивача були відсутні підстави для нарахування заборгованості за період 2004-2007 рр. відповідно до показань лічильників, оскільки до листопада 2008 р. вони не були опломбовані і нарахування та оплата за даними  лічильників не проводилось.

З цих же підстав не можна визнати належним доказом по справі дані щодо розміру заборгованості, які зазначені позивачем в його розрахунках. В рахунку-попередженні від 20.02.2012 р. (а/с13) вказано борг станом на лютий 2009 р. - 312 грн. 06 коп., а вся сума боргу за період лютий 2009 р. - січень 2012 р. - 4 596 грн. 62 коп. В квитанції, яка направлялась відповідачу, за січень 2009 р. вказано суму боргу 366 грн. 17 коп.,  така ж сума в квитанціях за лютий, березень та квітень 2009 р., в квитанції за січень 2012 р. вказано суму боргу - 4 419 грн. 16 коп.  Сума заборгованості в Рахунку-попередженні за червень 2009 р. вказана 1 807 грн. 23 коп., тоді як в квитанції за червень 2009 р. -  2 030 грн. 85 коп.

Крім того, представник позивача не змогла пояснити розбіжності в нарахуванні заборгованості відповідача,  яка була вказана в розрахунках та в квитанціях, які направлялись відповідачу для оплати.  Представник позивача визнала, що з серпня 2010 р. відповідач оплачує квитанції, які йому направляються в повному обсязі, однак в Рахунку-попередженні (а/с 13)  сума заборгованості з серпня 2010 р. постійно збільшується. В Рахунку-попередженні від 17.09.2012 р. вказано розрахунок заборгованості за період з серпня 2004 р. по грудень 2010 р. (а/с77), в якому вказано заборгованість станом на листопад 2008 р. - 228 грн. 31 коп., станом на лютий 2009 р. - 700 грн. 89 коп., на грудень 2010 р. - 4 790 грн. 18 коп., на січень 2011 р. - 4 419 грн. 16 коп., при тому, що відповідач не вносив  коштів на погашення заборгованості.

Таким чином, рішення суду  першої інстанції  слід скасувати та ухвалити по справі нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

                                                              вирішила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1  задовольнити.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 16.10.2012 р. скасувати та ухвалити по справі нове рішення такого змісту.

В задоволенні позову   Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_1  про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та застосування штрафних санкцій відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.


Головуючий                                                 

Судді

Ухвала ВССУ http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/29792123