Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

Ухвала

іменем україни

30 вересня 2015 року                              м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого     Гончара В.П.,

суддів:                Амеліна В.І.,                Дем'яносова М.В.,   

                           Остапчука Д.О.,          Савченко В.О.,             

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (далі - КП «Харківські теплові мережі») до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за надані послуги, за касаційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Харківської області від 22 грудня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2014 року КП «Харківські теплові мережі» звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідачі є споживачами послуг з опалення та гарячого водопостачання, отримують вказані послуги, але оплату не здійснюють, в результаті чого виникла заборгованість за період з 01 червня           2006 року по 30 листопада 2010 року в сумі 5 225 грн 25 коп., яку позивач просив стягнути з відповідачів.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від                     05 листопада 2014 року у задоволенні позову КП «Харківські теплові мережі» відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 22 грудня 2014 року рішення суду першої інстанції змінено.

Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 на користь КП «Харківські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з опалення та постачання гарячої води в сумі 2 678 грн 59 коп.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 просять скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем пропущено строк позовної давності.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив із того, що позовна давність переривалася у зв'язку з видачею у грудні 2010 року судового наказу, який в подальшому було скасовано, а тому підлягає стягненню заборгованість за період з 08 грудня 2007 року по 31 листопада 2010 року.

Проте погодитися з такими висновками апеляційного суду не можна з наступних підстав.

З урахуванням вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Проте, зазначеним вимогам рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Судами установлено, що відповідачі зареєстровані та мешкають у квартирі АДРЕСА_1 та є споживачами послуг з опалення та гарячого водопостачання (а.с. 4).

Відповідачі оплату за надані послуги своєчасно не здійснюють, внаслідок чого мають заборгованість за період з 01 червня 2006 року по 30 листопада                 2010 року у розмірі 5 225 грн 25 коп. (а.с. 6).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)               (ст. 610 ЦК України ).

Частиною 2 ст. 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Судовий наказ відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Ураховуючи те, що судовий захист права на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України , перериває перебіг строку позовної давності.

Відповідний висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 21 січня 2015 року (справа № 6-214цс14), який згідно з ст. 360-7 ЦПК України , який є обов'язковим при застосуванні судами загальної юрисдикції зазначених норм права.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 грудня 2010 року позивач звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідачів заборгованості за надані комунальні послуги. 17 грудня 2010 року Орджонікідзевським районним судом м. Харкова було видано судовий наказ про стягнення заборгованості. Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 лютого 2011 року судовий наказ було скасовано.

Отже, з моменту винесення ухвали про скасування судового наказу починається перебіг позовної давності для звернення особи до суду за захистом порушеного права.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду 26 лютого 2014 року.

Апеляційний суд на зазначені вимоги закону увагу не звернув, у порушення ст. ст. 212 -214 ЦПК України обставини справи з'ясував неповно, не встановив початок перебігу позовної давності; стягнувши з відповідачів заборгованість за період з 2007 року по 2011 рік, не врахував, що позивач звернувся до суду через 3 роки і 5 днів з моменту винесення ухвали про скасування судового наказу та дійшов передчасного висновку про задоволення позову.

Крім того, у порушення вимог ст. ст. 307 , 316 ЦПК України , зазначивши у мотивувальній частині про помилковість рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд ухвалив рішення про задоволення позову, тобто нове по суті рішення, без скасування рішення місцевого суду.

Як роз'яснено в абз. 7 п. 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 28 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» апеляційний суд ухвалює рішення про зміну рішення суду першої інстанції у випадку, якщо помилки у неправильно прийнятому рішенні можна усунути без його скасування, не змінюючи суть рішення, і вони стосуються окремих його частин, зокрема у разі виправлення помилок суду першої інстанції щодо розміру суми, що підлягає стягненню, розподілу судових витрат. Якщо помилки у такому рішенні стосуються фактичної сторони справи чи правового обґрунтування рішення, то їх усунення необхідно вважати також зміною рішення, тому апеляційний суд не повинен усувати такі помилки ухвалою із зазначенням про залишення рішення без змін з його уточненням чи доповненням.

Враховуючи те, що допущені судом порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 

у х в а л и л а:           

Касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 22 грудня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.П. Гончар Головуючий Судді:В.І. Амелін М.В. Дем'яносов Д.О. Остапчук В.О. Савченко    Судді: В.І. Амелін

   
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/52190391