Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2016 року                                                                                м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Закропивного О.В., Луспеника Д.Д., Штелик С.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Миргородводоканал» до ОСОБА_4 про стягнення коштів за безоблікове водокористування, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 21 серпня             2015 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 6 жовтня   2015 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року обласне комунальне виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Миргородводоканал» (далі - ОКВПВКГ «Миргородводоканал») звернулося до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 26 вересня 2014 року працівниками ОКВПВКГ «Миргородводоканал» з метою виготовлення проектної документації водопровідної мережі до житлового будинку № 1 по вулиці Черкаса у селищі Велика Багачка Полтавської області, що належить споживачу ОСОБА_4, з якою 2 липня 2012 року укладено договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення, проведено обстеження даної мережі. У ході обстеження виявлено факт самовільного безоблікового водокористування, про що складено акт про порушення від 26 вересня                 2014 року № 000010, схему до нього та зфотографовано прилади, якими було здійснено безоблікове користування водою. Виявлене порушення проявлялось у самовільному підключенні до водопровідної мережі водопостачальника із встановленням дворової водорозбірної колонки, внаслідок чого спожита вода ОСОБА_4 засобом обліку води, який встановлений у житловому будинку, не обраховувалась, про що також зазначено у службовій записці працівників ОКВПВКГ «Миргородводоканал», якими виявлено дане порушення.

3 жовтня 2014 року на адресу ОСОБА_4 направлено прохання з'явитись 16 жовтня 2014 року з 8 до 12 години на засідання комісії по розгляду актів про порушення від 1 жовтня 2014 року. На засідання комісії ОСОБА_4 не з'явилася, внаслідок чого без її участі було проведено розгляд зазначеного акту. На підставі рішення комісії, відповідно до пунктів 3.3, 3.4 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190, виконано розрахунок витрат та вартості води за пропускною спроможністю труби вводу на суму  10 436 грн 35 коп.

17 жовтня 2014 року та 25 лютого 2015 року на адресу ОСОБА_4 направлялися вимоги про стягнення коштів за безоблікове водокористування в сумі 10 436 грн 35 коп. з проханням перерахувати вказану суму, що виконано не було. Таким чином, позивач просив позов задовольнити.

Рішенням Великобагачанського районного суду Полтавської області від 21 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 6 жовтня 2015 року, позов ОКВПВКГ «Миргородводоканал» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОКВПВКГ «Миргородводоканал» кошти за безоблікове водокористування в розмірі 10 436 грн 35 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, суди першої та апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшли правильного висновку про задоволення позову, оскільки споживання води з 2012 року ОСОБА_4 здійснювалося без застосування засобу обліку води. Про виявлений факт самовільного безоблікового водокористування свідчить акт про порушення Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України від 26 вересня 2014 року № 000010, який відповідачем не оскаржений, заперечень щодо його змісту не подано.

У зв'язку з безобліковим водокористуванням ОСОБА_4 проведено розрахунок витрат та вартості води за пропускною спроможністю труби вводу при порушенні споживачем п. п. 3.3, 3.4 Правил користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.

За таких обставин, суди дійшли правильного висновку про задоволення позову та стягнення коштів за безоблікове водокористування.

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Великобагачанського районного суду Полтавської області від 21 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від              6 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.   

Судді:                                                                          О.В. Закропивний

                                                                                     Д.Д.Луспеник

                                                                                     С.П.Штелик

http://reyestr.court.gov.ua/Review/55979824

[Перо]

Державний герб України

Ухвала

іменем   україни

03 лютого 2016 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О., суддів:Ізмайлової Т.Л., Мостової Г.І.,   Кадєтової О.В., Наумчука М.І.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», начальника відділу водозбуту Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» Франківського району ОСОБА_10., третя особа - Львівське міське споживче товариство «Кооператор» про визнання дій протиправними, за касаційною скаргою ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_8 на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 18 травня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2013 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» (далі - ЛМКП «Львівводоканал»), начальника відділу водозбуту Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» Франківського району ОСОБА_10., третя особа - Львівське міське споживче товариство «Кооператор» (далі - ЛМСТ «Кооператор») про визнання дій протиправними щодо нарахування плати за водокористування та скид стічних вод за листопад 2012 року згідно рахунку від 21 грудня 2012 року №200-ІІ-321 в сумі 6 356 грн; визнання протиправними дій ЛМКП «Львівводоканал» щодо припинення подачі води за адресою: АДРЕСА_1 згідно акта від 21 березня 2013 року; визнання протиправними дій начальника відділу водозбуту ЛМКП «Львівводоканал» Франківського району ОСОБА_10. щодо ненадання інформації на неодноразові подані позивачем запити, а саме актів перевірок та нормативних документів, які регламентують такі перевірки; стягнення з ЛМКП «Львівводоканал» на користь позивача моральної шкоди в розмірі 3 тис. грн.; стягнення з начальника відділу водозбуту Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» Франківського району ОСОБА_10. на користь позивача моральної шкоди в розмірі 2 тис. грн.     

Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 05 листопада               2014 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано протиправними дії ЛМКП «Львівводоканал» щодо нарахування плати за водокористування та скид стічних вод за листопад 2012 року згідно рахунку від 21 грудня 2012 року №200-ІІ-321 в сумі 6 356 грн. Визнано протиправними дії ЛМКП «Львівводоканал» щодо припинення подачі води за адресою: АДРЕСА_1 згідно акта від 21 березня 2013 року. В решті позовних вимог відмовлено у зв'язку з їх безпідставністю. Вирішено питання судових витрат.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 18 травня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_8просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив з недоведеності позовних вимог.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна виходячи з наступного.

Судами встановлено, що на підставі договору дарування від 27 лютого            2012 року ОСОБА_6 на праві приватної власності належать нежитлові приміщення 1-го поверху: 51, 52, площею 26,3 кв.м, які розміщені за адресою:                АДРЕСА_1(а.с. 10).

21 грудня 2012 року ЛМКП «Львівводоканал» ОСОБА_6 було виставлено рахунок № 200-ІІ-321 про нарахування заборгованості за надані послуги згідно               п. 3.3 Правил користування системами водопостачання та водовідведення в населених пунктах України в розмірі 6 356 грн (а.с. 20).

Відповідно до листа ЛМКП «Львівводоканал» від 25 грудня 2012 року             №14-4976-в (а.с.19), 01 листопада 2012 року працівниками ЛМКП «Львівводоканал» було складено акт про безоблікове користування міською водою без договірних відносин. Відповідно припинено подачу води. Станом на 01 грудня 2012 року угода тимчасово укладена, тому нарахування за листопад 2012 року буде проведено згідно з п.п. 3.2, 3.3 Правил користування системами водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.   

За змістом ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Частиною 3 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що комунальні послуги надаються споживачам безперебійно, виключно за винятком часу перерв на: проведення ремонтних і профілактичних робіт виконавцем/виробником за графіком, погодженим з виконавчими органами місцевих рад або місцевими державними адміністраціями згідно з нормативними документами.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Пунктом 1.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27 червня 2008 року № 190 (далі - Правила № 190), передбачено, що ці правила визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Відповідно до пунктів 3.2, 3.3, 3.4 Правил № 190, водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними. У разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, апеляційний суд в порушення ст.ст. 303, 315 ЦПК України, не визначився належним чином з характером спірних правовідносин, не надав належної оцінки наданим сторонами доказам у їх сукупності, не встановив фактичних обставин справи, що мають суттєве значення для їх вирішення, зокрема, залишив поза увагою, що позивачу було виставлено спірний рахунок з посиланням на положення  п. 3.3 Правил, в той час як вказані Правила на правовідносини за участю фізичних осіб не розповсюджуються (п. 1.1). Апеляційним судом не перевірено чи звертався відповідач ЛКМП «Львівводоканал» до попереднього власника нежитлового приміщення з приводу стягнення заборгованості за надані послуги, не з'ясовано за який саме період та за рахунок чого така заборгованість виникла.   

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції апеляційний суд вдався фактично до переоцінки доказів, а саме, відкидаючи  доводи позивача зауважив, що жодних договорів із позивачем та будь-якими особами на користування спірним приміщенням немає, залишивши поза увагою, що позивач у власність набула спірні приміщення 27 лютого 2012 року, проте жодних претензій з боку відповідача ЛКМП «Львівводоканал» до неї з 27 лютого 2012 року до моменту звернення позивача до суду не пред'являло.

Апеляційним судом не з'ясовано чи мало місце підключення водопостачання у встановленому законом порядку до укладення з позивачем попереднього договору на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі (а.с. 11), оскільки як вбачається з договору № 303684 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі від 30 грудня 2003 року та додатку № 1 до нього, укладених між ЛМКП «Львівводоканал» та Підприємством ЛМСТ «Кооператор», ЛМКП «Львівводоканал» надавав послуги у забезпеченні питною водою, в тому числі за адресою: АДРЕСА_1 та прийманні стічних вод, а Підприємство ЛМСТ «Кооператор» користувалось відповідно наданими послугами. Вказаний договір був укладений строк на один рік з подальшою його пролонгацією. 

            Крім того, апеляційним судом не взято до уваги, що відповідно до Угоди про оренду торгової площі, укладеної 01 лютого 2007 року між ПЛМСТ «Кооператор» та СПД - ФО ОСОБА_9, остання прийняла в оренду торгову площу, 26,3 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 для здійснення підприємницької діяльності за вказаною адресою. 01 грудня 2009 року між СПД - ФО ОСОБА_9 та СПД - ФО ОСОБА_11 було укладено договір суборенди нежитлового приміщення площею 26,3 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1                (а.с. 66-68) та додатковою угодою про розірвання Договору суборенди нежитлового приміщення (а.с. 72) СПД - ФО ОСОБА_9 та СПД -                              ФО ОСОБА_11 погодили припинення дії зазначеного договору (а.с. 66-68) з               01 травня 2013 року з поверненням торгової площі орендарю СПД -                            ФО ОСОБА_9, про що 01 травня 2013 року склали акт (а.с. 73). Отже апеляційним судом з урахуванням зазначеного не перевірено чи перебувало на момент складання рахунку від 21 грудня 2012 року №200-ІІ-321 на ім'я позивача спірне нежитлове приміщення у користуванні інших осіб, якщо так чи відбувались розрахунки і яким чином.

            Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом не встановлені, рішення апеляційного суду в частині визнання дій протиправними щодо нарахування плати за водокористування та скид стічних вод за листопад 2012 року згідно рахунку від 21 грудня 2012 року №200-ІІ-321 в сумі 6 356 грн; визнання протиправними дій ЛМКП «Львівводоканал» щодо припинення подачі води за адресою: АДРЕСА_1 згідно акта від 21 березня 2013 року не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування із передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Рішення апеляційного суду в частині позовних вимог про визнання протиправними дій начальника відділу водозбуту ЛМКП «Львівводоканал» Франківського району ОСОБА_10. щодо ненадання інформації на неодноразові подані позивачем запити, а саме актів перевірок та нормативних документів, які регламентують такі перевірки; стягнення з ЛМКП «Львівводоканал» на користь позивача моральної шкоди в розмірі 3 тис. грн.; стягнення з начальника відділу водозбуту Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» Франківського району ОСОБА_10. на користь позивача моральної шкоди в розмірі 2 тис. грн. не оскаржуються, а отже не є предметом касаційного перегляду.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_6 в особі представника ОСОБА_8 задовольнити частково.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 18 травня 2015 року в частині визнання дій протиправними щодо нарахування плати за водокористування та скид стічних вод за листопад 2012 року згідно рахунку від 21 грудня 2012 року №200-ІІ-321 в сумі           6 356 грн; визнання протиправними дій ЛМКП «Львівводоканал» щодо припинення подачі води за адресою: АДРЕСА_1 згідно акта від 21 березня 2013 року скасувати, а справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий   В.О. Кузнєцов Судді:                                                                                   Т.Л. Ізмайлова   О.В. Кадєтова   Г.І. Мостова   М.І. Наумчук

http://reyestr.court.gov.ua/Review/55655698