Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Юрій Васильович]

На фоні цього дрібничкою виглядає твердження, що я не надав докази ненадання мені послуг(4-та сторінка).
Хоча в матеріалах справи є АКТ про ненадання послуг ЖЕКом за підписом десятка осіб.
Хоча сама ідея цікава.
Так я тепер не здивуюся коли стягнуть з когось борг, бо він не надасть доказів, що в борг не брав.

Один акт за три роки, то дійсно замало. До того ж що Ви там писали, ми не бачили. А "ідея" нецікава, доказувати повинен і відповідач:

Стаття 81. Обов’язок доказування і подання доказів
1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Заслуговує на увагу те, що суд визначає КМДА ОМСом....   Мабуть не допрацювали...

[ViPerSon]

На фоні цього дрібничкою виглядає твердження, що я не надав докази ненадання мені послуг(4-та сторінка).
Хоча в матеріалах справи є АКТ про ненадання послуг ЖЕКом за підписом десятка осіб.
Хоча сама ідея цікава.
Так я тепер не здивуюся коли стягнуть з когось борг, бо він не надасть доказів, що в борг не брав.

Один акт за три роки, то дійсно замало. До того ж що Ви там писали, ми не бачили. А "ідея" нецікава, доказувати повинен і відповідач:

Ну так я НАДАВ доказ. Можу погодитись, що його МАЛО виявилось. Добре.
Але ж суд зазначив, що його взагалі НЕ НАДАНО. Що є БРЕХНЕЮ. Як по людськи говорити.
Або "твердження не відповідає матеріалам справи".
З другого боку - Позивач дійсно ВЗАГАЛІ не надав доказів надання послуг. ЖОДНОГО. Але про це ні слова. Рівне відношення до сторін?

Заслуговує на увагу те, що суд визначає КМДА ОМСом....   Мабуть не допрацювали...

Та безумовно "не допрацював" і сам винен. Міг краще.
Я не з тих, хто звинувачує весь світ навкруги у своїх невдачах.

Спробую оскаржити у Верховному суді.
Буду вдячний за поради.

[Юрій Васильович]

Та безумовно "не допрацював" і сам винен. Міг краще.
Спробую оскаржити у Верховному суді.
Буду вдячний за поради.

Головні поради були тут:

Якщо незареєстрованим РКМДА № 617 від 26.04.2011 р.:
http://www.gioc-kmda.kiev.ua/files/File/617_2011.htm
обгрунтоване рішення суду, то слід: 1) Подати апеляцію (змінену) після отримання рішення з клопотанням про поновлення строків на оскарження; 2) В апеляціїї, серед інших доводів, зазначити, що постановами в адмін. справах № 2а-1888/10 та № 2а-118/11 встановлено юридичний факт неутворення Київрадою VI скликання (каденції 2008-2014 років) власного виконавчого органу на базі КМДА (тобто, органу місцевого самоврядування -ОМС), а відтак і відсутності підстав вважати, що вказане РКМДА прийнято саме ОМС, а не КМДА, як місцевим органом державної виконавчої влади, на що останнє немає повноважень (крім того, РКМДА підписаним О. П. Поповим, який ніколи не обирався і не був посадовою особою ОМС); 3) повний текст рішення, як приклад ігнорування судом позицій ПВСУ від 28.11.2011 р. викласти у відповідній гілці:
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=7323.0.html
Звертаю увагу, що Законом № 192-VIII від 12.02.2015 внесено, серед іншого, зміни до ст. 360-7 ЦПК та аналогічних положень інших процесуальних законів. З цього часу висновок ВСУ має враховуватися, а не є обов'язковим для суду:

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Серед Розпоряджень КМДА, скасованих рішеннями по справам № 2а-1888/10 та № 2а-118/11, я Розпорядження від 26.04.2011 р. N 617 не бачу. В самому розпорядженні вказано

ВИКОНАВЧИЙ ОРГАН КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
(КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ)
РОЗПОРЯДЖЕННЯ від 26.04.2011 р. N 617
...внесення змін  до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради

А в ЗУ "Про столицю України - місто-герой Київ" визначено

Стаття 10-1. Київська міська державна адміністрація
1. Виконавчим органом Київської міської ради є Київська міська державна адміністрація, яка паралельно виконує функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади в місті Києві.

Тому суд визначає КМДА ОМСом.... і застосовує розпорядження, яке формально не є скасованим...  Я звертав Вашу увагу

Я б почав з Розпорядження КМДА № 617 від 26.04.2011 р. А то поки до нього дійдеш, втрачається "гострота" сприйняття...

Крім того, хоча в скарзі є  посилання  на потрібні для опрацювання рішення, Ви думаєте їх хтось перечитував? А Ваших висновків замало... І, до того ж, цитуєте загальне правило, а не правову позицію ВСУ щодо реєстрації розпоряджень КМДА

Системний аналіз наведених норм права в контексті конкретних обставин справи дає підстави дійти такого висновку. Якщо голова КМДА, посада якого поєднує в одній особі повноваження керівника органу державної влади і керівника виконавчого органу міської ради, видає нормативно-правовий акт з питань, які організаційно віднесені до відання органів місцевого самоврядування, як-от щодо питань встановлення та/чи затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, і виражає його у формі розпорядження як одного з виду актів органу державної влади, то такі розпорядження підлягають обов'язковій державній реєстрації.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/42246609
Тобто Ваше завдання довести, що:
1.  Київрада свого виконкому не створювала. Тобто КМДА не є ОМС в розумінні ЗУ "Про місцеве самоврядування".
2. ОМС видає нормативні акти у вигляді Рішень, а не Розпоряджень, Тобто  розпорядження КМДА № 617 не є нормативним актом ОМС.
3. Рішення ОМС не потребують реєстрації в органах юстиції, а Розпорядження КМДА № 617, яке не є Рішенням ОМС, потребує.
4.   Розпорядження КМДА № 617 не пройшло реєстрацію  і не може бути застосованим.

[Юрій Васильович]

В ЄДРСР
перша інстанція        http://reyestr.court.gov.ua/Review/71319986
апеляційна інстанція http://reyestr.court.gov.ua/Review/72543999

[Юрій Васильович]

Каша якась...

Вибачайте. Але може варто зважити на те, що я не професійний юрист?
Та й каша не така вже й погана, здається.
Принаймні дві з трьох справ виграні. От четверта програється поки. Але ще ж не вечір.

Програється, на жаль, навіть  тій її частині, в якій повинна була виграватись на 99,99%...
Зважили... Зауважили

Ну для чого ж так погано думати про форумчан - судяться, вже до апеляції дійшли, а в предметі спору не розібрались?
Тариф затверджено Розпорядженням КМДА № 617 від 26.04.2011 р., яке не пройшло процедури державної реєстрації, а тому не підлягає застосуванню оскільки не набрало чинності.

Ані предмету спору, ані апеляції на Форумі не викладено. З Вашого повідомлення по номеру справи переглянути можна лише вступну і резолютивну частину рішення:

Краще було б врахувати пораду від Перо

Ані предмету спору, ані апеляції на Форумі не викладено.

Тоді б розмова була предметною.

Ви виклали "опис" подій та текст апеляційної скарги. Проте  FAQ ПРАВИЛО  http://gro-za.org/forum/index.php?topic=8693.msg21037.html#msg21037 []
   не було дотримано.   Матеріалів справи ми не побачили... 

Вибачте, якщо було незрозуміло сказано.
Предметом спору є - "стягнення заборгованості за ЖКП" у розмірі недоплати до тарифу за останні три роки.
Тариф  3,75, а я платив 1,45 за 1 метр квадратний. От цю різницю ЖЕК і пробує зараз стягнути.
Ніби все просто: Борг=2,30*36*площу квартири.

Але сума в рішенні цій формулі не відповідає, та я не хочу сперечатись саме з "сумою" боргу. Я заперечую "борг" взагалі.
З  "сумою" боргу окрема смішна історія. ЖЕК тричі її міняв на протязі справи, дуже ж складна формула.
Причому в третій раз він ЗМЕНШИВ суму боргу на стягнуту з нього суму за судовим рішенням. (я виграв у ЖЕКу суд по невірним нарахуванням за опалення(всі три інстанції). Той суд не має відношення до цієї справи. Просто характеризує вміння ЖЕКу "рахувати" та його законослухняність)

Як це "не хочу сперечатись саме з "сумою" боргу. Я заперечую "борг" взагалі."? Ви заперечуєте нарахування по тарифу з Р№617, так? Так. Тобто Ви повинні надати розрахунок і платіжки до нього за попереднім тарифом. Довести, що Ви сплатили саме ту суму, що й повинні. Все інше, то незаконний тариф і неправомірні нарахування. Тут все зрозуміло. Але ж Ви заявляєте про надання послуги не повному обсязі (акт претензія), то Ви мали б  "сперечатись саме з сумою боргу" навіть в тій частині, що порахована за попереднім тарифом...
Щодо здібностей ЖЕКу  рахувати, мені важко судити. Що я бачу,  то це зміну розміру позовних вимог через пропуск строку позовної давності. Що є логічним, бо в разі задоволення вимог не в повному обсязі,  є ризик втратити ще й частину сплаченого судового збору.  Тобто ця зміна суми боргу є вимушеною і  виправданою. А зміна "на стягнуту з нього суму за судовим рішенням" теж зрозуміла. Якщо Ви на той час ще не стягнули виграну Вами суму через ДВС, ЖЕК створював собі доказ добровільного виконання того рішення суду.... Як там у нього вийшло, нам невідомо, але цілі зрозумілі, не сплачувати виконавчій збір та не сплачувати Вам реальні кошти взагалі.  А Ви думайте, що вони не вміють  рахувати...
Дивимось: « Reply #13 : 02 Квітня 2016, 11:09:39 »  http://gro-za.org/forum/index.php?topic=9550.msg55570.html#msg55570
П. 2 Приймати на баланс, з вірогідністю 90%,  міг... (принаймні, Ваші заперечення з цього приводу не заслуговують на увагу...). Надавати послуги - питання... Але Ви не посилаєтесь на Наказ № 60, на відсутність рішення ОМС про призначення виконавців. Питання Статуту без тексту статуту не є безспірним... Як ми потім з Вами з'ясували відповідниий КВЕД у ЖЕКи був...
П. 4 Відсутність договору не є підставою для відмови у стягненні боргу, якщо по факту послуга надана. Це ми теж з'ясували...
П. 5  Слухання. Мені не відомий "порядок проведення громадських слухань щодо тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій м. Києві". Проте відомо, що порушення того порядку не є предметом розгляду у Вашій справі.  Є судові рішення про визнання протоколів нечинними? Є - є підстави для скасування тарифу в судовому порядку. Тариф не скасований,  нема про що говорити. (Інша річ, що  Р617 не пройшло реєстрацію, це ми розглядали окремо.)
Прибудинкова територія. На час проведення громадських слухань (16.11.2010р.) мали у ЗКУ

Стаття 42. Земельні ділянки багатоквартирних жилих будинків
...     4. Розміри  та  конфігурація  земельних  ділянок,   на   яких розташовані  багатоквартирні жилі будинки,  а також належні до них будівлі,  споруди  та  прибудинкові  території,  визначаються   на
підставі  проектів  розподілу  території кварталу,  мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

мали у ПКУ 

14.1.205. прибудинкова територія -  встановлена  за  проектом поділу  території  мікрорайону  (кварталу)  та  проектом  забудови земельна ділянка багатоквартирної  несадибної  житлової  забудови, яка  необхідна  для розміщення та обслуговування житлового будинку (будинків) і пов'язаних з ним (ними) господарських  та  технічних будівель і споруд;

Це закони. А Наказ № 76 - підзаконний акт.  Тобто посилання на наказ на той час було вже "неефективним" (до появи ПКУ було прийнятним). Крім того. Є судові рішення про визнання Р617 нечинним саме через Наказ № 76? Нема. Тариф не скасований,  нема про що говорити. (Інша річ, що  Р617 не пройшло реєстрацію, це ми розглядали окремо.) Тобто весь Ваш п.  5 -  даремна трата часу і паперу...
П. 6 Ненадання послуг.    (Вибачте, але це суцільний анекдот.)
Все "ненадання" базується на одному єдиному Акті-претензії... За три роки... Та ще й акт = анекдот...
"“1) Не працює кнопка аварійного виклику в ліфті під час відключення електроенергії, що робить неможливим застряглій людині викликати допомогу;" А під час підключення працює?  Взагалі, робота переговорного пристрою не повинна бути залежною від наявності електроенергії в будинку. Бо живиться він разом з усією системою  диспетчеризації (СД) з Пульту СД,  де повинне бути автономне джерело живлення ( там 220В не потрібно, там 36В). Можливо нема і не працює. Тоді Ви були повинні подати заяву про несправність з вимогою зупинки ліфта до усунення несправності. А потім заяву на перерахунок. Якщо не зупинили, то повторно заяву з вимогою зупинки ліфта до усунення несправності з попередженням про те, що Ви не користуєтеся ліфтом через цю несправність з міркувань особистої безпеки і вимогою не нараховувати Вам плату за ліфт. Тоді б у суді Ви мали б можливість доводити, що не користувалися цією послугою, бо життя цінніше, і вимагати перерахунок навіть з тих 1,45 грн., що Ви сплачували...  Але, якщо несправність виявляється тільки під час відключення електроенергії,  то її важко виявляти і фіксувати. Це не несправність, а просто відсутність резервного джерела живлення.
"2) Не працює телефон диспетчерів ТОВ «ЖЕК-ПМ», які знаходяться в другому під'їзді, під час відключення електроенергії, що робить неможливим як виклик диспетчером аварійних служб, такі звернення до диспетчера жителів будинку;"  По-перше, відключення це форс-мажор; по-друге, де скарги,  акти про невчасно ліквідовані аварії  з причин відсутності зв'язку? Це взагалі не підстава для перерахунку.
"3) ТОВ «ЖЕК-ПМ» не виконані роботи по підготовки до зими місць загального користування, що призводить до низької температури в приміщенні диспетчерів та до втрати тепла будинком.” Не зовсім зрозуміло як МЗК кореспондується з приміщеннями диспетчерів.  Сподіваюсь у акті вказані конкретні вікна без скла, двері, що не зачиняються і т.д. і т.п. Якщо так, то за один рік перерахунок можливий.
З усього переліку складових послуги всього один недолік...   При тому Ви реально платите за попереднім тарифом у повному обсязі? Тобто на 1,45 грн. Ви визнаєте надання послуги в повному обсязі? А на 3,75грн. - не в повному? Це ж маячня... Ви повинні були б  і за тарифом у 1,45 грн.  вимагати зменшення плати. Інакше у Вас претензія лише до розміру тарифу...
"7. Самовільне зменшення Позивачем витрат на утримання нашого будинку." А які в будинку можуть бути диспетчери? Це в кожному будинку було? Чи в одному на декілька? Якщо в одному на декілька, то Ви не так рахували витрати. І взагалі де структура тарифу?  Чи були ці витрати у структурі тарифу? А площа будинку 7142,86 кв. м?
8. Щодо доказів Позивача, у рішенні першої інстанції з доказами скрутно...
9. По Р617 вже викадав.

[Перо]

Оскільки малозначні справи не були передбачені ЦПК до 15.12.2017 р., то про це слід вказати в касаційній скарзі, щоб спробувати реалізувати право на оскарження. По суті в скарзі має бути відображене наступне:
1) Невідповідність висновків судів обох інстанцій нормам матеріального права, застосованих у постановах Верховного Суду України від 28.11.2011 р. № 21-246а11, від 02.12.2014 р. № 21-470а14, від 24.11.2015 р. № 21-2808а15 (2а-7498/12/2670) в адміністративних справах; висновку АСК -постанові Верховного Суду від 24.01.2018 р. № 7/719 в господарській справі. Отже, в частині застосування незареєстрованого РКМДА № 617 від 26.04.2011 р. порушено як саму норму матеріального права, так і процесуальні норми -щодо врахування судами цих висновків ВСУ і ВС з одночасною відсутністю доводів про відступлення судами від цих правових позицій. Слід навести в тексті скарги контррозрахунок, що сплаті щомісяця підлягало 133,20 кв.м.* 0,55 грн. (чи який там у Вас тариф за РКМДА № 748 від 19.05.2000 р.), за відсутності інших законно встановлених тарифів.
2) Щодо інших Ваших доказів, якщо у текстах рішень відсутні доводи їх відхилення, -посилатися на порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; слід додати ці докази до скарги з посиланням на аркуші справи, де вони містяться.
3) Не слід посилатися на неправильне дослідження доказів та встановлення обставин (ч. 1 ст. 400 ЦПК) -тільки на підстави для касаційної скарги, визначені ч. 2 ст. 389 ЦПК.

[ViPerSon]

Дякую! Буду працювати.

[ViPerSon]

Щось спробував наваяти.
Не бийте сильно. 

Касаційна СКАРГА
на Постанову Апеляційного суду м. Києва у справі
№ 22-ц/796/2025/2018 від 03.03.2018
та рішення Подільського районного суду м. Києва
у справі № 758/4258/15-ц від 22.02.2016 року

   Малозначні справи не були передбачені ЦПК України до 15.12.2017 р., однак моя справа тягнеться ще з квітня 2015 року. Лише рішення суду першої інстанції “писалося” замість 5 днів майже 2 роки! Оскільки ця справа має для мене виняткове значення та враховуючи ч.3 ст. 22 Конституції прошу не позбавляти мене правосуддя в  Україні та розглянути мою касаційну скаргу.

   I. Предмет та межі касаційного оскарження.
   1. Постановою Апеляційного суду міста Києва у справі № 22-ц/796/2025/2018 від 03.03.2018 року (надалі - Постанова) залишено без змін рішення Подільського районного суду м. Києва у справі № 758/4258/15-ц від 22.02.2016 року (надалі - Рішення) за позовною заявою ТОВ «ЖЕК-ПМ» про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг, яким позов було задоволено.
   2. Вважаю, що Рішення суду першої інстанції та Постанова суду апеляційної інстанції є незаконними та необґрунтованими.
   Допущені в процесі розгляду цивільної справи порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
   Вважаю, що відповідно до вимог ст. 409 та ст. 411 ЦПК України, зазначені у касаційній скарзі порушення є підставою для скасування касаційною інстанцією Рішення суду першої інстанції та Постанови суду апеляційної інстанції, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

   II. В чому полягає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

   1. Неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права.
   Невідповідність висновків судів обох інстанцій нормам матеріального права, застосованих у постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 р. № 21-246а11.
Розпорядження КМДА № 617 від 26.04.2011 р. не пройшло процедури державної реєстрації, яка є необхідною згідно Постанови Верховного Суду України № 21-246а11 від 28.11.2011 р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/20014508) в якій зазначено, що “нормативно-правові акти, які видаються органами виконавчої влади та які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, підлягають державній реєстрації. При цьому державну реєстрацію нормативно-правових актів КМДА здійснює Київське міське управління юстиції.”
Про що було зазначено в Запереченні на Позовну заяву від 21 травня 2015 р. (том.1 ст.138 та том.1 ст.203 справи), а також в Апеляційній скарзі  (том.2 ст.17 справи).

   2. Неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права.
   Невідповідність висновків судів обох інстанцій нормам матеріального права, застосованих у постановах Верховного Суду України від 02.12.2014 р. № 21-470а14 та  від 24.11.2015 р. № 21-2808а15, а саме: “Якщо голова КМДА, посада якого поєднує в одній особі повноваження керівника органу державної влади і керівника виконавчого органу міської ради, видає нормативно-правовий акт з питань, які організаційно віднесені до відання органів місцевого самоврядування, як-от щодо питань встановлення та/чи затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, і виражає його у формі розпорядження як одного з виду актів органу державної влади, то такі розпорядження підлягають обов’язковій державній реєстрації. “

   3.  Порушення норм процесуального права(ч.2 ст.214 ЦПКУ).
   Відповідно до частини 2 ст. 214 діючого на момент ухвалення рішення ЦПК України: “При виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 355 цього Кодексу.
Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.”
   Суд першої інстанції не лише не врахував висновки Верховного Суду України, викладених у постановах ВСУ від 02.12.2014 р. № 21-470а14 та  від 24.11.2015 р. № 21-2808а15, а й не навів мотивів такого неврахування.

   4.  Порушення норм процесуального права (ч.4 ст. 263 ЦПКУ).
Апеляційна інстанція також проігнорувала ч.4 ст.263 ЦПК України і  не врахувала висновки Верховного Суду України, викладених у постановах ВСУ від 02.12.2014 р. № 21-470а14 та  від 24.11.2015 р. № 21-2808а15.

   5.  Порушення норм процесуального права (ст.179 ЦПКУ).
   Порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи:
   Суд першої інстанції не дослідив зібрані у справі докази, а саме - Акт-претензію до ТОВ «ЖЕК-ПМ» від 04.12.2013р  (том.1 ст.150 справи).
   А суд апеляційної інстанції  взагалі вказав, що такі докази відсутні!
   Таким чином, Рішення суду першої інстанції та Постанова суду апеляційної інстанції не відповідають матеріалам справи, та є необґрунтованими.

   6.  Порушення норм процесуального права.
   суд взагалі не розглянув мої заяви про забезпечення доказів (том.1 ст.214 справи) та виклик свідків (том.1 ст.215 справи) щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

   На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 391, 392, 409, 411 Цивільного процесуального кодексу України, -
ПРОШУ СУД:
1. Прийняти касаційну скаргу до провадження;
2. Скасувати рішення Подільського районного суду м.Києва № 758/4258/15-ц від 22.02.2016 року та  Ухвалу Апеляційного суду м.Києва у справі
№ 22-ц/796/2025/2018 від 03.03.2018 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

[Юрій Васильович]

Ви переглядали http://gro-za.org/forum/index.php?topic=9839.msg60473.html#msg60473  ?

[Перо]

Додайте, що рішеннями в адмін. справах №№ 2а-118/11, 2а-1888/10  (якщо їх тексти є у матеріалах справи) встановлено, що Київрадою VI скликання (каденції 2008-2014 рр.) не утворювалося власного виконавчого органу. Тобто орган, що видав РКМДА № 617 не є органом місцевого самоврядування.

[ViPerSon]

Cьогодні здав скаргу в такій редакції:

   До 15 грудня 2017 року Цивільним процесуальним кодексом України (далі – ЦПК України) не було передбачено поняття «малозначних справ», а розгляду у касаційній інстанції підлягали справи не залежно від суми позову.
Розгляд судової справи за позовною заявою ТОВ «ЖЕК-ПМ» про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг триває з квітня 2015 року. Весь цей час строки судового розгляду затягувались, а строки винесення рішень порушувались (лиш рішення суду першої інстанції “писалося” замість 5 днів майже 2 роки). Відтак, станом на сьогоднішній день зазначена справа відноситься до «малозначних», в той час як станом на початок її розгляду у мене було надане цивільно-процесуальним законодавством право касаційного оскарження рішень судів за цією справою.
З урахуванням того, що справедливий розгляд вказаної справи має виняткове значення не лише для мене а й для мільйонів споживачів житлово-комунальних послуг в Україні, а також керуючись статтею 22 Конституції України, відповідно до якої при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, прошу не позбавляти мене правосуддя в Україні та розглянути мою касаційну скаргу.
   I. Предмет та межі касаційного оскарження.
   1. Постановою Апеляційного суду міста Києва у справі № 22-ц/796/2025/2018 від 03.03.2018 року (надалі — Постанова), копія якої отримана мною 03.03.2018 року,  залишено без змін рішення Подільського районного суду м. Києва у справі № 758/4258/15-ц від 22.02.2016 року (надалі - Рішення) за позовною заявою ТОВ «ЖЕК-ПМ» про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг, яким позов було задоволено.
   2. Головним, і фактично єдиним, аргументом для судів першої і апеляційної інстанцій стало Розпорядження КМДА № 617 від 26.04.2011 р. “Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)”, що не пройшло процедури державної реєстрації на обов'язковість якої неодноразово вказував Верховний суд України.
   3. Вважаю, що Рішення суду першої інстанції та Постанова суду апеляційної інстанції є незаконними та необґрунтованими.
   4. Допущені в процесі розгляду цивільної справи порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
   Вважаю, що відповідно до вимог ст. 409 та ст. 411 ЦПК України, зазначені у касаційній скарзі порушення є підставою для скасування касаційною інстанцією Рішення суду першої інстанції та Постанови суду апеляційної інстанції, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
   
   II. В чому полягає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
   1. Неправильне застосування судами норм матеріального права.
   Невідповідність висновків судів обох інстанцій нормам матеріального права, застосованих у постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 р. № 21-246а11.
Розпорядження КМДА № 617 від 26.04.2011 р. не пройшло процедури державної реєстрації, яка є необхідною згідно Постанови Верховного Суду України №21-246а11 від 28.11.2011 р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/20014508) в якій зазначено, що “нормативно-правові акти, які видаються органами виконавчої влади та які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, підлягають державній реєстрації. При цьому державну реєстрацію нормативно-правових актів КМДА здійснює Київське міське управління юстиції.”
Про вказаний факт було зазначено в Запереченні на Позовну заяву від 21 травня 2015 р. (том.1 ст.138 та том.1 ст.203 справи), а також в Апеляційній скарзі  (том.2 ст.17 справи).
Натомість ані судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції не було надано належної правової оцінки зазначеному факту.
   2. Неправильне застосування судами норм матеріального права.
   Невідповідність висновків судів обох інстанцій нормам матеріального права, застосованих у постановах Верховного Суду України від 02.12.2014 р. № 21-470а14 та  від 24.11.2015 р. № 21-2808а15, а саме: “Якщо голова КМДА, посада якого поєднує в одній особі повноваження керівника органу державної влади і керівника виконавчого органу міської ради, видає нормативно-правовий акт з питань, які організаційно віднесені до відання органів місцевого самоврядування, як-от щодо питань встановлення та/чи затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, і виражає його у формі розпорядження як одного з виду актів органу державної влади, то такі розпорядження підлягають обов’язковій державній реєстрації. “
   3. Неправильне застосування судами норм матеріального права.
   Суди першої і апеляційної інстанцій проігнорували преюдиційний факт, що має суттєве   значення для справи - Розпорядження № 617 від 26.04.2011 р., прийняте КМДА як органом державної виконавчої влади, який взагалі не має компетенції встановлювати тарифи на житлово-комунальні послуги, оскільки це питання віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування (ст. 28 Закону України № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні»). Між тим, як встановлено мотивувальною частиною постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 21.03.2014 р. у справі № 2а-118/11 (2а/761/4/14)(http://reyestr.court.gov.ua/Review/38143087), що набрала законної сили 10.07.2014 р., Київрадою VI скликання власного виконавчого органу на базі КМДА не утворювалося. Голова КМДА О. Попов, який підписував перелічені нормативно-правові акти, ніколи не обирався і не був посадовою особою органу місцевого самоврядування.
Про вказані факти було зазначено в Запереченні на Позовну заяву від 21 травня 2015 р. (том.1 ст.138 та том.1 ст.203 справи), а також в Апеляційній скарзі  (том.2 ст.17 справи). Ані судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції не було надано належної правової оцінки зазначеному факту.
   4.  Порушення норм процесуального права (ч.2 ст.214 ЦПКУ).
   Відповідно до частини 2 ст. 214 діючого на момент ухвалення рішення ЦПК України: “При виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 355 цього Кодексу.
Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.”
   Суд першої інстанції не лише не врахував висновки Верховного Суду України, викладених у постановах ВСУ від 02.12.2014 р. № 21-470а14 та  від 24.11.2015 р. № 21-2808а15, а й не навів мотивів такого неврахування.
   5.  Порушення норм процесуального права (ч.4 ст. 263 ЦПКУ).
Апеляційна інстанція також проігнорувала ч.4 ст.263 ЦПК України - “При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.” і не врахувала висновки Верховного Суду України, викладених у постановах ВСУ від 02.12.2014 р. № 21-470а14 та  від 24.11.2015 р. № 21-2808а15.
   6.  Порушення норм процесуального права (ст. 179 ЦПКУ).
   Суд першої інстанції не дослідив зібрані у справі докази, а саме - Акт-претензію до ТОВ «ЖЕК-ПМ» від 04.12.2013р  (том. 1 ст. 150 справи).
   А суд апеляційної інстанції  взагалі вказав, що такі докази відсутні (останнє речення стор. 4 Постанови)!
   Таким чином, Рішення суду першої інстанції та Постанова суду апеляційної інстанції не відповідають матеріалам справи, та є необґрунтованими.
   7.  Порушення норм процесуального права.
   Суд першої інстанції взагалі не розглянув мої заяви про забезпечення доказів (том. 1 ст. 214 справи) та виклик свідків (том. 1 ст. 215 справи) щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
   На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 391, 392, 409, 411 Цивільного процесуального кодексу України, -
ПРОШУ СУД:
1. Прийняти касаційну скаргу до провадження;
2. Скасувати рішення Подільського районного суду м. Києва № 758/4258/15-ц від 22.02.2016 року та  Ухвалу Апеляційного суду м. Києва у справі № 22-ц/796/2025/2018 від 03.03.2018 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

[Перо]

По скарзі ОК. Є всі підстави для скасування неправосудних рішень. Сподіваємось, що у відкритті к/п не відмовлять лише з підстави малозначної справи, бо у ВС вже є позиції про визнання її такою на будь-якій стадії провадження:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72909014
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72909323
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72909344
А якщо -подавайте до ЄСПЛ заяву.

[ViPerSon]

А якщо -подавайте до ЄСПЛ заяву.

Обов'язково! Але потрібна буде професійна допомога, щоб не зганьбитись.
Справа не в грошах, а в принципі.

[Перо]

Ухвалою ВС від 04.04.2018 р. відмовлено у відкритті к/п (малозначна справа):

Ціна позову у даній справі становить 7548, 57 грн, яка станом на 1 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762*100=176 200).
Отже, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/73727522