Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2017 року                                             м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючогоДем'яносова М.В., суддів:      Іваненко Ю.Г.,   Ситнік О.М., Маляренка А.В.,   Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Южтеплокомуненерго» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води та визнання укладеним договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Южного міського суду Одеської області від 10 грудня 2014 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 10 вересня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2013 року Комунальне підприємство теплових мереж «Южтеплокомуненерго» (далі - КПТМ «Южтеплокомуненерго») звернулося до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що підприємство створене на підставі рішення Южненської міської ради Одеської області від 14 січня 2002 року для забезпечення населення, підприємств, установ та організацій м. Южне Одеської області послугами з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відтак з моменту створення надає житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води згідно з чинними тарифами для населення м. Южне, що встановлювалися рішеннями Южненської міської ради Одеської області відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

ОСОБА_6 зареєстрований та проживає за адресою: квартира           АДРЕСА_1, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води отримує у повному обсязі, але їх не сплачує взагалі, у зв'язку з чим станом на 01 січня 2011 року за ним утворилася заборгованість у розмірі 9 147 грн 48 коп.

21 січня 2011 року Южним міським судом Одеської області видано судовий наказ № 2-н-4/11 про стягнення з ОСОБА_6 заборгованості у розмірі 9 147 грн 48 коп., який у подальшому ухвалою Южного міського суду Одеської області від 11 червня 2011 року був скасований.

Крім того, відповідач пропозиції позивача щодо укладення письмового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води не приймає. На думку позивача, відмова ОСОБА_6 від укладення такого договору порушує законні інтереси підприємства.

Просив визнати укладеним договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у квартирі АДРЕСА_1 між підприємством та ОСОБА_6 з 01 січня 2009 року на умовах чинного законодавства; стягнути з ОСОБА_6 заборгованість за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 9 147 грн 48 коп.

Рішенням Южного міського суду Одеської області від 10 грудня                2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь КПТМ «Южтеплокомуненерго» заборгованість за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у розмірі 9 147 грн           48 коп. Визнано укладеним між КПТМ «Южтеплокомуненерго» та            ОСОБА_6 договір від 05 серпня 2014 року № 3/2790 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, розроблений на основі Типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, разом із додатковою угодою № 1.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 10 вересня 2015 року рішення Южного міського суду Одеської області від 10 грудня 2014 року у частині визнання укладеним між КПТМ «Южтеплокомуненерго» та ОСОБА_6 договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції у нескасованій частині та рішення апеляційного суду скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Отже, судові рішення у частині позовних вимог про визнання укладеним договору не оскаржуються, тому в касаційному порядку не переглядаються (ч. 1 ст. 355 ЦПК України).

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали цивільної справи та дослідивши доводи касаційної скарги, вважає, що вона має бути задоволена.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов КПТМ «Южтеплокомуненерго» про стягнення суми боргу, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, керувався тим, що                                  КПТМ «Южтеплокомуненерго» надавало послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: квартира АДРЕСА_1, де зареєстрований та проживає ОСОБА_6, і останній їх отримував, проте оплату не здійснював, унаслідок чого у нього за період з 01 січня 2008 року по 01 січня 2011 року виникла заборгованість у розмірі 9 147 грн 48 коп., яка підлягає стягненню.

Проте повністю з такими висновками судів погодитись не можна.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Відповідно до абз. 1 ст. 162 ЖК УРСР плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що   належить   громадянинові   на   праві   приватної  власності, встановлюється угодою сторін.

Повнолітні  члени  сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню  будинку (квартири) і придомової території  та  проведенню  ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі  в  витратах вирішуються в судовому порядку (абз. 3 ст. 156 ЖК УРСР).

Судом установлено, що ОСОБА_6 зареєстрований за адресою: квартира АДРЕСА_1.

Особовий рахунок на оплату житлово-комунальних послуг за вказаною адресою відкрито на ОСОБА_7 (а. с. 11).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

КПТМ «Южтеплокомуненерго», пред'явивши до суду позов до             ОСОБА_6 про стягнення суми заборгованості у розмірі 9 147 грн 48 коп. за надання житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, до позовної заяви додало всі розрахунки суми боргу, що виникла у ОСОБА_8

Суди, задовольнивши позовні вимоги, дійшли передчасного висновку, що ОСОБА_6 зобов'язаний сплатити вказану заборгованість, оскільки не встановили хто саме є власником квартири АДРЕСА_1, не з'ясували, чи ОСОБА_6 є належним відповідачем у цій справі, не перевірили чи останній є абонентом КПТМ «Южтеплокомуненерго» та чи має там особовий рахунок, не встановили розміру тарифу, з якого позивач здійснював нарахування та на скільки осіб вони зроблені, чи не має зайвих нарахувань, а також початок перебігу позовної давності за письмовою заявою відповідача, так як визначено період для стягнення суми з 01 січня 2008 року по 01 січня                2011 року, не надали оцінки доводам відповідача з приводу спливу строку позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257 ЦК України).

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частиною 1 статті 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, встановлено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

На порушення вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України суд першої інстанції не перевірив, за який період, за яким тарифом та на скільки осіб нарахована сума у розмірі 5 002 грн 18 коп. на початок 01 січня 2008 року; не врахував пояснень відповідача про те, що історія нарахувань по квартирі № 105 будинку № 24 (а. с. 86, 87) не є бухгалтерським розрахунковим документом, та не дав їм оцінки згідно з вимогами ст. 212 ЦПК України; не врахував, що згідно з положеннями ч. 1 ст. 8, ч. 2 ст. 264 ЦК України подання заяви про видачу судового наказу та його видача судом перериває позовну давність, та не встановив, коли почався її перебіг (дату подання заяви про видачу судового наказу); не вмотивував, чому борг за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води стягнуто з 01 січня 2008 року; не визначився із характером спірних правовідносин та не дав їм оцінки.

З'ясування цих обставин має суттєве значення для правильного вирішення спору.

Апеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права уваги не звернув та зазначених порушень не усунув.

За таких обставин судові рішення не відповідають вимогам                            ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу                        ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Южного міського суду Одеської області від 10 грудня                 2014 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 10 вересня  2015 року у частині позовних вимог КПТМ «Южтеплокомуненерго» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води скасувати, справу у цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:           М.В. Дем'яносов          Судді: Ю.Г. Іваненко А.В. Маляренко О.М. Ситнік О.В. Ступак

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64593487