Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

Ухвала

іменем   україни

29 березня 2017року                              м. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Євтушенко О.І., Ізмайлової Т.Л., Кадєтової О.В., Коротуна В.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 жовтня 2015 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області від 02 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У серпні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (далі - ТОВ «Сумитеплоенерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, посилаючись на неналежне виконання відповідачем по оплаті вартості зазначених послуг, які постачаються товариством до квартири АДРЕСА_1, унаслідок чого виникла заборгованість                     5 640 грн 43 коп., яку й просило стягнути.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 жовтня   2015 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області від 02 грудня      2015 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Сумитеплоенерго» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у розмірі 3 421 грн 23 коп.

Вирішено питання щодо судових витрат.

У касаційній скарзі ТОВ «Сумитеплоенерго» просить ухвалені в справі судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII«Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга підлягає відхиленню виходячи з наступного.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що ОСОБА_1, який проживає та зареєстрован в квартирі АДРЕСА_1, є споживачем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, які надає ТОВ «Сумитеплоенерго»

Отже між сторонами виникли правовідносини з приводу постачання теплової енергії та гарячого водопостачання, які регулюються Законами України «Про теплопостачання», «;Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

З метою забезпечення єдиного для всіх регіонів підходу до формування тарифів у сфері житлово-комунальних послуг постановою Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - Порядок).

Відповідно до п. 24 Порядку витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, визначаються відповідно до укладених договорів між виконавцем та субпідрядником, який виконує зазначені послуги, у розрахунку на один квартирний засіб обліку води та теплової енергії і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення їх періодичної повірки, обслуговування і ремонту, у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг.

Статтею 67 ЖК Української РСР передбачено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно п. 18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 6 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що в разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

Таким чином, згідно з зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 заперечував визначений позивачем розмір заборгованості за спожиті послуги за гаряче водопостачання за період з липня 2014 року по березень 2015 року, зазначаючи, що розмір оплати за цей період нараховувався за нормою, а не за лічильником.

З матеріалів справи вбачається, що термін державної метрологічної повірки засобів обліку води та теплової енергії, встановлених в квартирі відповідача сплинув у 3-му кварталі 2010 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про метрологію метрологічну діяльність» (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд, дозволяється застосовувати, випускати з виробництва, ремонту та у продаж і видавати напрокат лише за умови, якщо вони пройшли повірку або державну метрологічну атестацію.

Як зазначено в п. 7 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про метрологію метрологічну діяльність» державний метрологічний контроль і нагляд стосовно засобів вимірювальної техніки та методик виконання вимірювань поширюється на вимірювання, результати яких використовуються під час: торговельно-комерційних операцій і розрахунків між покупцем (споживачем) і продавцем (постачальником, виробником, виконавцем), у тому числі у сферах побутових і комунальних послуг, телекомунікаційних послуг і послуг поштового зв'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 Закону України «Про метрологію метрологічну діяльність» засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Підприємства, організації та фiзичнi особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених мiжповiрочних iнтервалiв) подавати засоби вимірювальної технiки на повiрку.

Частиною 3 ст. 28 Закону України «Про метрологію метрологічну діяльність» встановлено, що порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно визначили характер спірних правовідносин й вірно застосували положення норм матеріального права, й оцінивши всі забрані у справі докази, дійшли обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову, оскільки відповідач не сплачує повну вартість спожитих послуг з централізованого опалення та гарячого теплопостачання, в результаті чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь постачальника в розмірі                           3 421 грн 23 коп. Оскільки у спірний період проведення періодичної повірки, обслуговування та ремонту засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки повинно було здійснюватися за рахунок виконавця зазначених послуг, а витрати, понесені виконавцем, повинні були включатися у тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, і сплачуватися споживачем щомісячно у складі цих послуг.

Зазначені висновки судів відповідають обставинам справи й узгоджуються з нормами матеріального права.

Судами як першої, так і апеляційної інстанцій дотримані вимоги цивільного процесуального закону, всебічно, повно й об'єктивно з'ясовані обставини справи та надана їм належна оцінка.

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.

За таких обставин, підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки висновки судів зроблені вірно.

Керуючись ст. ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 27 жовтня     2015 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області від 02 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                       В.О. Кузнєцов

Судді:                                                                 О.І. Євтушенко

                                                                           Т.Л.Ізмайлова

                                                                           О.В.Кадєтова

                                                                           В.М.Коротун

http://reyestr.court.gov.ua/Review/65884207