Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Якщо апелянт не подавала заяву про вступ у справу третьою особою, то суд має діяти відповідно до ч. 7 ст. 264 КАС: Скарги на судові рішення в цій справі заінтересованих осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.

Ухвала 6ААС від 12.03.2019 р. (скорочена):
http://reyestr.court.gov.ua/Review/80479361

Ухвала 6ААС від 12.03.2019 р. (повний текст):
http://reyestr.court.gov.ua/Review/80547543

[Перо]

Постанова ВС від 12.06.2019 р. -скасовані судові рішення, справу направлено на новий розгляд:

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2019 року

м. Київ

справа №826/8441/17

адміністративне провадження №К/9901/2928/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув в порядку письмового провадження

за касаційною скаргою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.07.2018 (суддя Келеберда В.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 (колегія у складі суддів Вівдиченко Т.Р., Файдюка В.В.,Чаку Є.В.)

у справі №826/8441/17

за позовом Всеукраїнської громадської організації "Спілка власників житла України"

до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

треті особи - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва", Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва", Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району міста Києва", Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва", Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва", Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва", Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва", Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва", Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва", Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування розпорядження.

І. РУХ СПРАВИ

1.          Всеукраїнська громадська організація «Спілка власників житла України» подала позов до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з вимогами:

-          про визнання протиправною бездіяльності, що полягає у затвердженні тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються підприємствами, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, без дотримання встановленого порядку;

-          про визнання протиправним та скасування розпорядження № 668 від 06.06.2017 «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)».

2.          Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.07.2018 , залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018, позов задоволено частково:

-          визнано протиправним та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 668 від 06.06.2017 «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)»;

- в решті позовних вимог відмовлено.

3.          23.01.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Відповідача на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.07.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018. У касаційній скарзі Відповідач із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просив скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

4.          Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2019 відкрито провадження у справі. 28.02.2019 надійшли пояснення від Третьої особи ОСОБА_5

5.          Скаржник заявив клопотання про розгляд справи за його участі, однак ухвалою від 10.06.2019 Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.

6.          Крім того скаржник заявляв клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень, однак ухвалою Верховного Суду від 31.01.2019 йому було відмовлено в задоволенні такого клопотання.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7.          Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.06.2017 № 668 «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)», зареєстрованим в Головному територіальному управлінні юстиції в м. Києві 12.06.2017 за № 117/1709, встановлено тарифи та структуру тарифів по кожному з 1442 будинків окремо, які обслуговують 10 комунальних підприємств (треті особи у справі), для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом.

8.          Позивач з цим не погодився і звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

9.          В обґрунтування позовних вимог Позивач покликався на те, що оскаржуване розпорядження прийнято поза межами повноважень відповідача та у спосіб, не передбачений чинним законодавством України, всупереч принципам ціноутворення у сфері цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.

10.          У розпорядженні та у додатках до нього відсутні економічні обґрунтування, у зв`язку з чим неможливо встановити природу походження встановлених тарифів, а також відповідність отримуваних послуг їх фактичній наявності, кількості та якості.

11.          Оскаржуване розпорядження не містить посилань на необхідність коригування чинних тарифів на житлово-комунальні послуги, як передбачено частиною десятою статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

12.          Крім цього, розподіл цін та тарифів в залежності від дати їх оплати споживачами (до 20 числа місяця та після) не передбачено жодним законом України, а у розпорядженні не наведено пояснень щодо застосованого підходу до утворення цін та тарифів, у зв`язку з чим оскаржуване розпорядження суперечить статті 19 Конституції України.

13.          Оскільки на відповідача покладено обов`язки щодо затвердження, та, відповідно, перевірки обґрунтованості тарифів, то оскаржуване розпорядження прийнято з порушенням приписів статей 30 та 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

14.          Інформація про необхідність коригування економічно обґрунтованих витрат на виробництво до відома споживачів не доводилася, на офіційному веб-сайті відповідача або в мережі Інтернет, у друкованих засобах масової інформації, не публікувалася, у зв`язку з чим споживачі житлово-комунальних послуг не мали можливості приймати участь у встановленні цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, як передбачено чинним законодавством.

15.          Відповідач надав до суду заперечення щодо позовних вимог, з яких вбачається, що приймаючи оскаржуване розпорядження орган місцевого самоврядування діяв на підставі та у межах наданих законом повноважень, процедуру та порядок прийняття розпорядження повністю дотримано, при цьому на запит суду надав витребувані документи, які стосуються процедури та порядку прийняття оскаржуваного розпорядження.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16.          Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що з наданих відповідачем складових тарифу, деталізованих звітів та вхідних даних по будинках, щодо яких оскаржуваним розпорядженням затверджено відкориговані тарифи, вбачається, що вони за своєю формою, змістом та порядком прийняття є тотожними.

17.          Зокрема, до складу тарифу включено наступні послуги: прибирання прибудинкової території ручним та механічним способом, прибирання сходових кліток ручним та механічним способом; вивезення побутових відходів, великогабаритних, рідких відходів(збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення); прибирання підвалу, технічних поверхів покрівлі; технічне обслуговування ліфтів; обслуговування систем диспетчеризації; технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем: гарячого, холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання, зливової каналізації; дератизація; дезінсекція; обслуговування димових та вентиляційних каналів; технічне обслуговування та поточний ремонт мереж електропостачання та електрообладнання, систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також за наявності інших будинкових інженерних систем; поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньо будинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинкової території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків; поливання дворів, клумб, газонів; прибирання і вивезення снігу; посипання частини прибудинкової території, призначеної для проїзду та проходу, протиожеледними сумішами; експлуатація номерних знаків на будинках; освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води, енергопостачання ліфтів.

18.          Як вбачається із деталізованих звітів щодо складових тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в них наведено безпосередні складові витрат, зокрема, одиниці виміру, як-то: кв. м., відсотки, кількість, сума в грн. на місяць, тоді як у вхідних даних по будинках, які приймали участь у розрахунках складових тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій наведені інші характеристики, як-то: термін експлуатації будинку, група будівлі, площа загальна, житлова, нежитлова, тощо.

19.          Надані до матеріалів справи технічні паспорти будинків наявні лише щодо третини житлових будинків. При цьому, виготовлені вони ще за часів СРСР, жодних коригувань в частині змін технічних характеристик будинків до них не вносилося. Стосовно решти будинків технічні паспорти відсутні. По деяким надані лише довідки, складені начальниками ЖЕД. Будь-яких документів, які б стосувалися прибудинкових територій, матеріали справи не містять, а відносно інших будинків наявні експлікації схем прибирання.

20.          Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» затверджено Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води (далі - Порядок № 869).

21.          Відповідно до Порядку № 869 при розрахунку майже усіх складових тарифу у формулах застосовуються ті або інші площі (загальні житлові та нежитлові приміщення, підвали, прибудинкові площі, тощо).

22.          Якщо в технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) не відображені та не відкориговані площі, необхідні для розрахунку тарифу на послуги, Порядок № 869 визначає, що застосовуються площі, які зазначені в актах, складених за результатами обмірів житлового фонду.

23.          Наведене вище свідчить про те, що наявність технічних паспортів на будинки та інших відповідних документів на прибудинкові території є обов`язковою умовою при формуванні тарифів на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а якщо в технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) не відображені та не відкориговані площі, необхідні для розрахунку тарифу на послуги, застосовуються акти, складені за результатами проведених обмірів житлового фонду.

24.          Інших способів, у тому числі, складання експлікацій схем прибирання, як вчинив в окремих випадках Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, Порядком № 869 не передбачено.

25.          З огляду на вищенаведене, суди дійшли висновку, що при прийнятті оскаржуваного розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 668 від 06.06.2017 «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» відповідач діяв всупереч вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

26.          Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та вважає, що судами неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права та не з`ясовано обставин справи.

А) Позивач не має права на звернення до адміністративного суду із цим позовом, оскільки Позивач є громадською організацією, яка зареєстрована за адресою м. Київ, вул. Грушевського 34/1 , тобто позовні вимоги могли стосуватися лише частини оспорюваного розпорядження, а саме позиції № 228 додатку до нього;

Б) суд першої інстанції порушив норми процесуального права, коли визнав протиправним та скасував Розпорядження № 668. КАС України не передбачає можливості скасування судом нормативно-правового акта;

В) суди попередніх інстанцій не мотивували, яким чином вони встановили невідповідність деяких технічних паспортів, виготовлених за часів Радянського Союзу;

Г) судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме Порядку №869, у зв`язку з чим суд дійшов хибного висновку щодо опрацювання органами місцевого самоврядування наданих виконавцями послуг для затвердження розрахунків на тарифи з утримання будинків і споруд і прибудинкових територій, що призвело до неправильного вирішення справи;

Ґ) суди попередніх інстанцій не навели жодного твердження про встановлення факту обмеження Позивача, зумовлених затвердженням тарифів на послуги з утримання будинків і споруд і прибудинкових територій залежно від дати оплати, тобто було невірно застосовано Конвенцію про захист прав і основоположних свобод щодо питання дискримінації;

Д) судами попередніх інстанцій було порушено ряд норм процесуального права: справа деякий час розглядалася в порядку письмового провадження, в рішенні відсутні відомості яким чином додаткові пояснення до позову потрапили до матеріалів справи, судом апеляційної інстанції неправомірно було визнано заяву Відповідача про відвід зловживанням процесуальним правом та застосовано ст. 45 КАС України.

27.          Третя особа у своїх поясненнях покликається на правомірність рішень судів першої та апеляційної інстанції, зазначаючи, що оспорюване Розпорядження №668 прийнято з порушенням законодавства, оскільки ріст розміру тарифів перевищує ріст доходів населення.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

28.          Суд дослідив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

29.          Доводи касаційної скарги, викладені у п.28-А, Суд вважає необґрунтованими.

30.          Відповідно до ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на час звернення до суду) право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

31.          Оскаржуване розпорядження є нормативно-правовим актом, оскільки встановлює загальні правила регулювання однотипних відносин, розрахований на довгострокове та неодноразове застосування і стосується необмеженого кола осіб. Відтак, позивач повинен був довести, що цей акт може бути застосовано до нього.

32.          Позивачем є ВГО «Спілка власників житла України» (далі - ВГО), яка має статус громадської організації і знаходиться за адресою м . Київ, вул. Грушевського 34/1 . Оскаржуваним розпорядженням затверджено тарифи і щодо цього будинку. Отже, воно поширюється і на позивача.

33.          Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає особливостей оскарження нормативно-правового акта, який може бути застосовано до особи у певній частині. Отже, особа, яка довела, що нормативно-правовий акт може бути застосовано до неї у певній частині, може оскаржувати його в цілому.

34.          Оскаржуване розпорядження стосується 1442 будинків. Підхід, який запропонував відповідач, призвів би до необхідності подання 1442 окремих позовів щодо кожного будинку з тотожних підстав.

35. Це не узгоджується з метою запровадження особливостей провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових - вирішення спорів щодо нормативно-правового акту один раз. Про це, зокрема свідчить норма, передбачена у ч. 6 ст. 171 КАС України, відповідно до якої якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі таких осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.

36.          З огляду на вищенаведене, Суд дійшов висновку про те, що позивач має право на звернення до суду з позовом.

37.          З доводами касаційної скарги, викладеними у п. 28-Б, Суд погоджується. У справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині (ч. 8 ст. 171 КАС України в редакції, що діяла на момент розгляду судом справи у першій інстанції). Скасування нормативного акту і визнання його незаконним має різні правові наслідки. Відтак, дійшовши висновку про протиправність оскаржуваного розпорядження, суд має повноваження визнати його незаконним.

38.          Щодо доводів касаційної скарги, викладених у п. 28-В та 28-Г. Мешканці мають право на отримання якісних комунальних послуги, а виконавці комунальних послуг мають права на їх оплату.

39.          Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 №    1875-IV Порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.

40.          На виконання Закону Постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» від 01.06.2011 № 869 затверджено Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води; Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення; Порядок формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем); Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; Порядок розрахунку роздрібного тарифу на електричну енергію; Порядок встановлення роздрібних цін на природний газ для населення.

41.          Відповідно до п. 5 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 (у редакції, що діяла на час видання оскаржуваного розпорядження) калькуляційною одиницею є 1 кв. метр загальної площі, що перебуває у власності або наймі фізичної чи юридичної особи.

42.          Відповідно до п. 7 Порядку № 869 витрати з прибирання прибудинкової території (ручним та механізованим способами) (Впт) визначаються за формулою:

Впт= (Вр + Вм) : Пз,

Вр = Оз + Вф + Н + М + І,

Вм = ( Ппт х Нпрт ) х Вм1,

де Вр - витрати з прибирання прибудинкової території без залучення спеціалізованих машин (механізмів) (ручним способом); Вм - витрати з прибирання прибудинкової території із залученням спеціалізованих машин (механізмів) (механізованим способом); Пз - сумарна загальна площа (зазначена у технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) (якщо в технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) не відображені та невідкореговані площі, необхідні для розрахунку тарифу на послуги, застосовуються площі, які зазначені в актах, складених за результатами проведених обмірів житлового фонду); Оз - заробітна плата; Вф - сума єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; Н - накладні витрати; М - матеріальні витрати; І - обов`язкові платежі до бюджету; Ппт - площа прибудинкової території, яка прибирається механізованим способом; Нпрт - норматив (норма) прибирання одиниці площі прибудинкової території спеціалізованими машинами (механізмами);

43.          Відповідно до п. 8 Порядку № 869 витрати з прибирання сходових кліток (ручним та механізованим способами) (Вс) визначаються за формулою:

Вс = (Вр + Вм) : Пзжн,

Вр = Оз + Вф + Н + М + І,

Вм = (Пск х Нпрс) х Вм1,

де Вр - витрати з прибирання сходових кліток без залучення спеціалізованих машин (механізмів) (ручним способом); Вм - витрати з прибирання сходових кліток із залученням спеціалізованих машин (механізмів) (механізованим способом); Пзжн - сумарна загальна площа (зазначена у технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку), які мають окремі виходи безпосередньо на сходові клітки, що влаштовані з урахуванням вимог державних будівельних норм та зазначені у технічних паспортах на нежитлові приміщення (якщо в технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) не відображені та невідкореговані площі, необхідні для розрахунку тарифу на послуги, застосовуються площі, які зазначені в актах, складених за результатами проведених обмірів житлового фонду); Пск - площа сходових кліток, яка прибирається механізованим способом; Нпрс - норматив (норма) прибирання одиниці площі сходових кліток спеціалізованими машинами (механізмами); Вм1 - вартість машино-години роботи спеціалізованих машин (механізмів).

44.          Спір виник щодо обґрунтованості сумарної загальної площі будинків (у формулі показник «Пз») та площі прибудинкових територій

45.          Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку № 869 сумарна загальна площа визначається на підставі технічного паспорту житлового будинку (гуртожитку), квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку). Якщо в технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) не відображені та невідкореговані площі, необхідні для розрахунку тарифу на послуги, застосовуються площі, які зазначені в актах, складених за результатами проведених обмірів житлового фонду.

46.          У справі 752 томи, у багатьох з них є копії технічних паспортів будинків та розрахунки тарифу, що містять загальну площу будинку.

47.          Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відсутність відповідних технічних паспортів, та/або надання будь-яких інших документів, окрім технічних паспортів, є порушенням положень вищезазначеного Порядку № 869. Відповідач затвердив тарифи та структуру тарифів без перевірки їх економічної обґрунтованості та за відсутності визначеної Порядком № 869 документації, тобто без дотримання вимог статей 30, 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

48.          Такий висновок суди попередніх інстанцій обґрунтували тим, що «упродовж розгляду справи відповідачем не надано містобудівної та землевпорядної документації на жоден з будинків, для яких затверджено тариф оскаржуваним розпорядженням від 06 червня 2017 року, а надані технічні паспорти на деякі з будинків, виготовлені за часів Радянського Союзу, не відповідають фактичній площі будинків, при цьому акти щодо таких обмірів відсутні».

49.          Суд не може погодитися з таким висновком, оскільки його зроблено з порушенням правил оцінки доказів.

50.          Відповідно до ч. 3, 4 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

51.          Відповідно до абз. 4 п. 2 Порядку №869 тарифи на послуги розраховуються окремо за кожним будинком. Отже, суди мали оцінити Розпорядження №668 щодо кожного окремого будинку: чи був наявний технічний паспорт цього будинку; чи відповідає зазначена в технічному паспорті сумарна загальна площа реальній, а якщо не відповідає, то чим це підтверджується; яку загальну площу було взято для розрахунку тарифу; чи був тариф саме для цього конкретного будинку розрахований правильно.

52.          Оскільки тарифи встановлюються щодо кожного окремого будинку, то у разі встановлення неправильності розрахунку тарифу для конкретного будинку, Розпорядження № 668 підлягає визнанню незаконним саме в частині встановлення тарифу щодо цього будинку, а не в цілому.

53.          Висновки судів попередніх інстанцій про те, що «надані технічні паспорти на деякі з будинків, виготовлені за часів Радянського Союзу, не відповідають фактичній площі будинків» не можуть слугувати підставою для визнання тарифів необґрунтованими, оскільки законодавством не встановлено строку чинності технічних паспортів.

54.          У позовній заяві Позивач покликається на те, що інформація (розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг) не була доведена до відома споживачів.

55.          Суд звертає увагу, що судами першої та апеляційної інстанції не проаналізовано та не оцінено аргумент позовної заяви щодо недотримання Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.08.2012 №390.

56.          Відтак, частина підстав позову судом першої інстанції не досліджувалася.

57.          Суд касаційної інстанції згідно з ч.ч.1-2 ст.341 КАС України переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

58.          Відповідно до ч.2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

59.          Згідно з ч. 4 ст. 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

60.          Суди першої та апеляційної інстанції не надали оцінки усім доказам та не з`ясували всі обставини справи, а саме: щодо яких конкретно будинків були відсутні технічні паспорти; щодо яких конкретно будинків неправильно визначено площу прибудинкової території, а отже, і неправильно розраховано тариф; чи було дотримано процедуру попереднього інформування населення про зміну тарифів.

61.          Ці обставини слід з`ясувати під час нового розгляду справи.

62.          Інші доводи касаційної скарги не мають самостійного значення, оскільки не впливають на загальний висновок суду.

63.          Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень першої та апеляційної інстанції та направлення справи до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Керуючись ст. 345, 351, 355, 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1.          Касаційну скаргу Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

2.          Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року у справі №826/8441/17 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                              В.М. Кравчук

Суддя                                                                                                              А.А. Єзеров

Суддя                                                                                                              О.П. Стародуб

http://reyestr.court.gov.ua/Review/82383852

P. S. Був впевнений у такому результаті, бо дуже "розмита" мотивувальна частина рішення, а в апеляції підозріло поспішали з вирішенням, щоб мотиви скарги КМДА не вивчати -забагато роботи.

[Олександр_2015]

Постанова ВС від 12.06.2019 р. -скасовані судові рішення, справу направлено на новий розгляд:

(click to show/hide)

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2019 року

м. Київ

справа №826/8441/17

адміністративне провадження №К/9901/2928/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув в порядку письмового провадження

за касаційною скаргою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.07.2018 (суддя Келеберда В.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018 (колегія у складі суддів Вівдиченко Т.Р., Файдюка В.В.,Чаку Є.В.)

у справі №826/8441/17

за позовом Всеукраїнської громадської організації "Спілка власників житла України"

до Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

треті особи - Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва", Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва", Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району міста Києва", Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва", Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва", Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва", Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва", Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва", Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва", Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправним та скасування розпорядження.

І. РУХ СПРАВИ

1.          Всеукраїнська громадська організація «Спілка власників житла України» подала позов до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з вимогами:

-          про визнання протиправною бездіяльності, що полягає у затвердженні тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються підприємствами, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, без дотримання встановленого порядку;

-          про визнання протиправним та скасування розпорядження № 668 від 06.06.2017 «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)».

2.          Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.07.2018 , залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018, позов задоволено частково:

-          визнано протиправним та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 668 від 06.06.2017 «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)»;

- в решті позовних вимог відмовлено.

3.          23.01.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Відповідача на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06.07.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.12.2018. У касаційній скарзі Відповідач із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права просив скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

4.          Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2019 відкрито провадження у справі. 28.02.2019 надійшли пояснення від Третьої особи ОСОБА_5

5.          Скаржник заявив клопотання про розгляд справи за його участі, однак ухвалою від 10.06.2019 Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.

6.          Крім того скаржник заявляв клопотання про зупинення виконання оскаржуваних рішень, однак ухвалою Верховного Суду від 31.01.2019 йому було відмовлено в задоволенні такого клопотання.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

7.          Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.06.2017 № 668 «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)», зареєстрованим в Головному територіальному управлінні юстиції в м. Києві 12.06.2017 за № 117/1709, встановлено тарифи та структуру тарифів по кожному з 1442 будинків окремо, які обслуговують 10 комунальних підприємств (треті особи у справі), для здійснення розрахунків із споживачами залежно від оплати останніми не пізніше або після 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом.

8.          Позивач з цим не погодився і звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

9.          В обґрунтування позовних вимог Позивач покликався на те, що оскаржуване розпорядження прийнято поза межами повноважень відповідача та у спосіб, не передбачений чинним законодавством України, всупереч принципам ціноутворення у сфері цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.

10.          У розпорядженні та у додатках до нього відсутні економічні обґрунтування, у зв`язку з чим неможливо встановити природу походження встановлених тарифів, а також відповідність отримуваних послуг їх фактичній наявності, кількості та якості.

11.          Оскаржуване розпорядження не містить посилань на необхідність коригування чинних тарифів на житлово-комунальні послуги, як передбачено частиною десятою статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

12.          Крім цього, розподіл цін та тарифів в залежності від дати їх оплати споживачами (до 20 числа місяця та після) не передбачено жодним законом України, а у розпорядженні не наведено пояснень щодо застосованого підходу до утворення цін та тарифів, у зв`язку з чим оскаржуване розпорядження суперечить статті 19 Конституції України.

13.          Оскільки на відповідача покладено обов`язки щодо затвердження, та, відповідно, перевірки обґрунтованості тарифів, то оскаржуване розпорядження прийнято з порушенням приписів статей 30 та 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

14.          Інформація про необхідність коригування економічно обґрунтованих витрат на виробництво до відома споживачів не доводилася, на офіційному веб-сайті відповідача або в мережі Інтернет, у друкованих засобах масової інформації, не публікувалася, у зв`язку з чим споживачі житлово-комунальних послуг не мали можливості приймати участь у встановленні цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, як передбачено чинним законодавством.

15.          Відповідач надав до суду заперечення щодо позовних вимог, з яких вбачається, що приймаючи оскаржуване розпорядження орган місцевого самоврядування діяв на підставі та у межах наданих законом повноважень, процедуру та порядок прийняття розпорядження повністю дотримано, при цьому на запит суду надав витребувані документи, які стосуються процедури та порядку прийняття оскаржуваного розпорядження.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16.          Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що з наданих відповідачем складових тарифу, деталізованих звітів та вхідних даних по будинках, щодо яких оскаржуваним розпорядженням затверджено відкориговані тарифи, вбачається, що вони за своєю формою, змістом та порядком прийняття є тотожними.

17.          Зокрема, до складу тарифу включено наступні послуги: прибирання прибудинкової території ручним та механічним способом, прибирання сходових кліток ручним та механічним способом; вивезення побутових відходів, великогабаритних, рідких відходів(збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення); прибирання підвалу, технічних поверхів покрівлі; технічне обслуговування ліфтів; обслуговування систем диспетчеризації; технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем: гарячого, холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання, зливової каналізації; дератизація; дезінсекція; обслуговування димових та вентиляційних каналів; технічне обслуговування та поточний ремонт мереж електропостачання та електрообладнання, систем протипожежної автоматики та димовидалення, а також за наявності інших будинкових інженерних систем; поточний ремонт конструктивних елементів, внутрішньо будинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та зливової каналізації і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього упорядження, що розміщені на закріпленій в установленому порядку прибудинкової території (в тому числі спортивних, дитячих та інших майданчиків; поливання дворів, клумб, газонів; прибирання і вивезення снігу; посипання частини прибудинкової території, призначеної для проїзду та проходу, протиожеледними сумішами; експлуатація номерних знаків на будинках; освітлення місць загального користування і підвалів та підкачування води, енергопостачання ліфтів.

18.          Як вбачається із деталізованих звітів щодо складових тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в них наведено безпосередні складові витрат, зокрема, одиниці виміру, як-то: кв. м., відсотки, кількість, сума в грн. на місяць, тоді як у вхідних даних по будинках, які приймали участь у розрахунках складових тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій наведені інші характеристики, як-то: термін експлуатації будинку, група будівлі, площа загальна, житлова, нежитлова, тощо.

19.          Надані до матеріалів справи технічні паспорти будинків наявні лише щодо третини житлових будинків. При цьому, виготовлені вони ще за часів СРСР, жодних коригувань в частині змін технічних характеристик будинків до них не вносилося. Стосовно решти будинків технічні паспорти відсутні. По деяким надані лише довідки, складені начальниками ЖЕД. Будь-яких документів, які б стосувалися прибудинкових територій, матеріали справи не містять, а відносно інших будинків наявні експлікації схем прибирання.

20.          Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на комунальні послуги» затверджено Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води (далі - Порядок № 869).

21.          Відповідно до Порядку № 869 при розрахунку майже усіх складових тарифу у формулах застосовуються ті або інші площі (загальні житлові та нежитлові приміщення, підвали, прибудинкові площі, тощо).

22.          Якщо в технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) не відображені та не відкориговані площі, необхідні для розрахунку тарифу на послуги, Порядок № 869 визначає, що застосовуються площі, які зазначені в актах, складених за результатами обмірів житлового фонду.

23.          Наведене вище свідчить про те, що наявність технічних паспортів на будинки та інших відповідних документів на прибудинкові території є обов`язковою умовою при формуванні тарифів на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а якщо в технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) не відображені та не відкориговані площі, необхідні для розрахунку тарифу на послуги, застосовуються акти, складені за результатами проведених обмірів житлового фонду.

24.          Інших способів, у тому числі, складання експлікацій схем прибирання, як вчинив в окремих випадках Відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, Порядком № 869 не передбачено.

25.          З огляду на вищенаведене, суди дійшли висновку, що при прийнятті оскаржуваного розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 668 від 06.06.2017 «Про встановлення тарифів та структури тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та внесення змін до деяких розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)» відповідач діяв всупереч вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

26.          Відповідач у касаційній скарзі не погоджується з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій та вважає, що судами неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права та не з`ясовано обставин справи.

А) Позивач не має права на звернення до адміністративного суду із цим позовом, оскільки Позивач є громадською організацією, яка зареєстрована за адресою м. Київ, вул. Грушевського 34/1 , тобто позовні вимоги могли стосуватися лише частини оспорюваного розпорядження, а саме позиції № 228 додатку до нього;

Б) суд першої інстанції порушив норми процесуального права, коли визнав протиправним та скасував Розпорядження № 668. КАС України не передбачає можливості скасування судом нормативно-правового акта;

В) суди попередніх інстанцій не мотивували, яким чином вони встановили невідповідність деяких технічних паспортів, виготовлених за часів Радянського Союзу;

Г) судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, а саме Порядку №869, у зв`язку з чим суд дійшов хибного висновку щодо опрацювання органами місцевого самоврядування наданих виконавцями послуг для затвердження розрахунків на тарифи з утримання будинків і споруд і прибудинкових територій, що призвело до неправильного вирішення справи;

Ґ) суди попередніх інстанцій не навели жодного твердження про встановлення факту обмеження Позивача, зумовлених затвердженням тарифів на послуги з утримання будинків і споруд і прибудинкових територій залежно від дати оплати, тобто було невірно застосовано Конвенцію про захист прав і основоположних свобод щодо питання дискримінації;

Д) судами попередніх інстанцій було порушено ряд норм процесуального права: справа деякий час розглядалася в порядку письмового провадження, в рішенні відсутні відомості яким чином додаткові пояснення до позову потрапили до матеріалів справи, судом апеляційної інстанції неправомірно було визнано заяву Відповідача про відвід зловживанням процесуальним правом та застосовано ст. 45 КАС України.

27.          Третя особа у своїх поясненнях покликається на правомірність рішень судів першої та апеляційної інстанції, зазначаючи, що оспорюване Розпорядження №668 прийнято з порушенням законодавства, оскільки ріст розміру тарифів перевищує ріст доходів населення.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

28.          Суд дослідив доводи касаційної скарги, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

29.          Доводи касаційної скарги, викладені у п.28-А, Суд вважає необґрунтованими.

30.          Відповідно до ч. 2 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на час звернення до суду) право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

31.          Оскаржуване розпорядження є нормативно-правовим актом, оскільки встановлює загальні правила регулювання однотипних відносин, розрахований на довгострокове та неодноразове застосування і стосується необмеженого кола осіб. Відтак, позивач повинен був довести, що цей акт може бути застосовано до нього.

32.          Позивачем є ВГО «Спілка власників житла України» (далі - ВГО), яка має статус громадської організації і знаходиться за адресою м . Київ, вул. Грушевського 34/1 . Оскаржуваним розпорядженням затверджено тарифи і щодо цього будинку. Отже, воно поширюється і на позивача.

33.          Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає особливостей оскарження нормативно-правового акта, який може бути застосовано до особи у певній частині. Отже, особа, яка довела, що нормативно-правовий акт може бути застосовано до неї у певній частині, може оскаржувати його в цілому.

34.          Оскаржуване розпорядження стосується 1442 будинків. Підхід, який запропонував відповідач, призвів би до необхідності подання 1442 окремих позовів щодо кожного будинку з тотожних підстав.

35. Це не узгоджується з метою запровадження особливостей провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових - вирішення спорів щодо нормативно-правового акту один раз. Про це, зокрема свідчить норма, передбачена у ч. 6 ст. 171 КАС України, відповідно до якої якщо оголошення опубліковано своєчасно, вважається, що всі заінтересовані особи належним чином повідомлені про судовий розгляд справи. Скарги на судові рішення в цій справі таких осіб, якщо вони не брали участі у справі, залишаються без розгляду.

36.          З огляду на вищенаведене, Суд дійшов висновку про те, що позивач має право на звернення до суду з позовом.

37.          З доводами касаційної скарги, викладеними у п. 28-Б, Суд погоджується. У справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування суд може визнати нормативно-правовий акт незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, повністю або в окремій його частині (ч. 8 ст. 171 КАС України в редакції, що діяла на момент розгляду судом справи у першій інстанції). Скасування нормативного акту і визнання його незаконним має різні правові наслідки. Відтак, дійшовши висновку про протиправність оскаржуваного розпорядження, суд має повноваження визнати його незаконним.

38.          Щодо доводів касаційної скарги, викладених у п. 28-В та 28-Г. Мешканці мають право на отримання якісних комунальних послуги, а виконавці комунальних послуг мають права на їх оплату.

39.          Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 №    1875-IV Порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.

40.          На виконання Закону Постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» від 01.06.2011 № 869 затверджено Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води; Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення; Порядок формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем); Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій; Порядок розрахунку роздрібного тарифу на електричну енергію; Порядок встановлення роздрібних цін на природний газ для населення.

41.          Відповідно до п. 5 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 (у редакції, що діяла на час видання оскаржуваного розпорядження) калькуляційною одиницею є 1 кв. метр загальної площі, що перебуває у власності або наймі фізичної чи юридичної особи.

42.          Відповідно до п. 7 Порядку № 869 витрати з прибирання прибудинкової території (ручним та механізованим способами) (Впт) визначаються за формулою:

Впт= (Вр + Вм) : Пз,

Вр = Оз + Вф + Н + М + І,

Вм = ( Ппт х Нпрт ) х Вм1,

де Вр - витрати з прибирання прибудинкової території без залучення спеціалізованих машин (механізмів) (ручним способом); Вм - витрати з прибирання прибудинкової території із залученням спеціалізованих машин (механізмів) (механізованим способом); Пз - сумарна загальна площа (зазначена у технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку) (якщо в технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) не відображені та невідкореговані площі, необхідні для розрахунку тарифу на послуги, застосовуються площі, які зазначені в актах, складених за результатами проведених обмірів житлового фонду); Оз - заробітна плата; Вф - сума єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; Н - накладні витрати; М - матеріальні витрати; І - обов`язкові платежі до бюджету; Ппт - площа прибудинкової території, яка прибирається механізованим способом; Нпрт - норматив (норма) прибирання одиниці площі прибудинкової території спеціалізованими машинами (механізмами);

43.          Відповідно до п. 8 Порядку № 869 витрати з прибирання сходових кліток (ручним та механізованим способами) (Вс) визначаються за формулою:

Вс = (Вр + Вм) : Пзжн,

Вр = Оз + Вф + Н + М + І,

Вм = (Пск х Нпрс) х Вм1,

де Вр - витрати з прибирання сходових кліток без залучення спеціалізованих машин (механізмів) (ручним способом); Вм - витрати з прибирання сходових кліток із залученням спеціалізованих машин (механізмів) (механізованим способом); Пзжн - сумарна загальна площа (зазначена у технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку), які мають окремі виходи безпосередньо на сходові клітки, що влаштовані з урахуванням вимог державних будівельних норм та зазначені у технічних паспортах на нежитлові приміщення (якщо в технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) не відображені та невідкореговані площі, необхідні для розрахунку тарифу на послуги, застосовуються площі, які зазначені в актах, складених за результатами проведених обмірів житлового фонду); Пск - площа сходових кліток, яка прибирається механізованим способом; Нпрс - норматив (норма) прибирання одиниці площі сходових кліток спеціалізованими машинами (механізмами); Вм1 - вартість машино-години роботи спеціалізованих машин (механізмів).

44.          Спір виник щодо обґрунтованості сумарної загальної площі будинків (у формулі показник «Пз») та площі прибудинкових територій

45.          Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку № 869 сумарна загальна площа визначається на підставі технічного паспорту житлового будинку (гуртожитку), квартир (житлових приміщень у гуртожитку) та нежитлових приміщень у житловому будинку (гуртожитку). Якщо в технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) не відображені та невідкореговані площі, необхідні для розрахунку тарифу на послуги, застосовуються площі, які зазначені в актах, складених за результатами проведених обмірів житлового фонду.

46.          У справі 752 томи, у багатьох з них є копії технічних паспортів будинків та розрахунки тарифу, що містять загальну площу будинку.

47.          Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відсутність відповідних технічних паспортів, та/або надання будь-яких інших документів, окрім технічних паспортів, є порушенням положень вищезазначеного Порядку № 869. Відповідач затвердив тарифи та структуру тарифів без перевірки їх економічної обґрунтованості та за відсутності визначеної Порядком № 869 документації, тобто без дотримання вимог статей 30, 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

48.          Такий висновок суди попередніх інстанцій обґрунтували тим, що «упродовж розгляду справи відповідачем не надано містобудівної та землевпорядної документації на жоден з будинків, для яких затверджено тариф оскаржуваним розпорядженням від 06 червня 2017 року, а надані технічні паспорти на деякі з будинків, виготовлені за часів Радянського Союзу, не відповідають фактичній площі будинків, при цьому акти щодо таких обмірів відсутні».

49.          Суд не може погодитися з таким висновком, оскільки його зроблено з порушенням правил оцінки доказів.

50.          Відповідно до ч. 3, 4 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

51.          Відповідно до абз. 4 п. 2 Порядку №869 тарифи на послуги розраховуються окремо за кожним будинком. Отже, суди мали оцінити Розпорядження №668 щодо кожного окремого будинку: чи був наявний технічний паспорт цього будинку; чи відповідає зазначена в технічному паспорті сумарна загальна площа реальній, а якщо не відповідає, то чим це підтверджується; яку загальну площу було взято для розрахунку тарифу; чи був тариф саме для цього конкретного будинку розрахований правильно.

52.          Оскільки тарифи встановлюються щодо кожного окремого будинку, то у разі встановлення неправильності розрахунку тарифу для конкретного будинку, Розпорядження № 668 підлягає визнанню незаконним саме в частині встановлення тарифу щодо цього будинку, а не в цілому.

53.          Висновки судів попередніх інстанцій про те, що «надані технічні паспорти на деякі з будинків, виготовлені за часів Радянського Союзу, не відповідають фактичній площі будинків» не можуть слугувати підставою для визнання тарифів необґрунтованими, оскільки законодавством не встановлено строку чинності технічних паспортів.

54.          У позовній заяві Позивач покликається на те, що інформація (розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг) не була доведена до відома споживачів.

55.          Суд звертає увагу, що судами першої та апеляційної інстанції не проаналізовано та не оцінено аргумент позовної заяви щодо недотримання Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.08.2012 №390.

56.          Відтак, частина підстав позову судом першої інстанції не досліджувалася.

57.          Суд касаційної інстанції згідно з ч.ч.1-2 ст.341 КАС України переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

58.          Відповідно до ч.2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази; або 2) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; 3) суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів.

59.          Згідно з ч. 4 ст. 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

60.          Суди першої та апеляційної інстанції не надали оцінки усім доказам та не з`ясували всі обставини справи, а саме: щодо яких конкретно будинків були відсутні технічні паспорти; щодо яких конкретно будинків неправильно визначено площу прибудинкової території, а отже, і неправильно розраховано тариф; чи було дотримано процедуру попереднього інформування населення про зміну тарифів.

61.          Ці обставини слід з`ясувати під час нового розгляду справи.

62.          Інші доводи касаційної скарги не мають самостійного значення, оскільки не впливають на загальний висновок суду.

63.          Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування рішень першої та апеляційної інстанції та направлення справи до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Керуючись ст. 345, 351, 355, 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1.          Касаційну скаргу Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.

2.          Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року у справі №826/8441/17 скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                              В.М. Кравчук

Суддя                                                                                                              А.А. Єзеров

Суддя                                                                                                              О.П. Стародуб

http://reyestr.court.gov.ua/Review/82383852

P. S. Був впевнений у такому результаті, бо дуже "розмита" мотивувальна частина рішення, а в апеляції підозріло поспішали з вирішенням, щоб мотиви скарги КМДА не вивчати -забагато роботи.

То що тепер робити споживачам ЖКП? Я перестав платити за тарифами РКМДА № 668 від 06 червня 2017 року з грудня 2018 року. Ось що я пишу в графі "Призначення платежу":

41,76грн.-РКМДА №748 19.05.00; -62,87грн.-перерах; 142,33грн.-аванс

Згідно тарифу 3,43 грн./кв.м.; коеф. 0,5(4)*(453,60-115,47=338,13)=184,09=41,76+142,33 (грн).
Коефіцієнт 0,5(4) - це співвідношення попереднього та поточного тарифів: 0,5(4)=3,43/6,3.
З жовтня це буде ~2000 грн. "недоплат" (з точки зору виконавця ЖКП) і субсидію вже можуть законно не дати, бо відповідні с/р ВС сказував!   

[Олександр_2015]

Про це пише на своїй сторінці Фейсбук Alexey Kucherenko: «Суддя касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду Кравчук В.М. Викідиш «судової реформи» від Порошенка, ставленик РПР (Реанімаційного пакету реформ - ред.) та іншої грантоїдської «спільноти».


Цей ... (суддя - ред.) перевів в письмове впровадження та швиденько таємно скасував рішення судів двох інстанцій про скасування незаконного Розпорядження КМДА про тарифи на утримання будинків та прибудинкової території.

Наші юристи вивчають рішення і в середу на прес-конференції ми розповімо, що будемо робити далі.

Зроблю все можливе, щоби цей ... (суддя - ред.) не був суддею!

Переконливо прошу журналістів та всі ЗМІ допомогти медійною підтримкою!

Дії КМДА від цього не стають більш законними, моральнішими та чесними по відношенню до Киян.

Комунальна шайка на чолі з КМДА продовжує свою темну справу.

Прізвище «решали» від КМДА так само буде оприлюднено!

Це рішення суду: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82383852.

«У декларації В. Кравчука за 2014 рік зазначається така нерухомість:

житловий будинок площею 254,9 кв. м.;

5 квартир – загальною площею 290,90 кв. м. (30,6 кв.м., 35,3 кв.м., 70,1 кв.м., 91,4 кв. м., 63,5 кв.м.);

гараж – 48,8 кв. м.;

4 земельні ділянки (загальною площею 6,318 га)!!!

У 2015 році в декларації зафіксовано:

житловий будинок площею 254,9 кв. м.;
4 квартири – загальною площею 199,5 кв. м. (30,6 кв.м., 35,3 кв.м., 70,1 кв.м., 63,8 кв.м.);

нежитлове приміщення – 91,4 кв. м.;

гараж – 48,8 кв. м.;

4 земельні ділянки (загальною площею 6,318 га)», - написав Alexey Kucherenko.

Суддя В. М. Кравчук. Фото зі сторінки ФБ Alexey Kucherenko.

http://k-z.com.ua/sudebnye-khronyky/50867-suddya-taemno-vidminiv-rishennya-dvoh-poperednih-sudiv-pro-skasuvannya-tarifiv-na-utrimannya-pribudinkovoyi-teritoriyi#.XQaalbcKRJo.facebook

[stepan]

Що значить - суддя перевів у письмове провадження?
З постанови про скасування, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2018 року:

Скаржник заявив клопотання про розгляд справи за його участі, однак ухвалою від 10.06.2019 Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/82383852

З ухвали 10 червня 2019 року:

У С Т А Н О В И В:
Ухвалою Верховного Суду від 31.01.2019 відкрито провадження у справі. Скаржник заявив клопотання про розгляд справи за його участі. Проте, зважаючи на характер спірних правовідносин, наявні у матеріалах справи докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність необхідності у розгляді цієї справи у судовому засіданні за участі сторін.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/82315752

Якщо суд ухвалою відмовив у клопотанні скаржника про розгляд справи за його участі, то це називається "перевів у письмове провадження"?
В ухвалі ВС про відкриття провадження http://reyestr.court.gov.ua/Review/79557046 не вказано розглядати справу за участю сторін.

[Перо]

То що тепер робити споживачам ЖКП?

Сплачувати за тарифами, які вважаєте законними.

[Перо]

Ухвала ВС від 15.07.2019 р. про виправлення описки:

Виправити описку в у пунктах 7 та 34 постанови Верховного Суду від 12.06.2019 у справі №826/8441/17, змінивши кількість будинків, для яких Розпорядженням №668 встановлено тарифи, з "1442" на "8327".

http://reyestr.court.gov.ua/Review/83042070

[Перо]

Ухвала ОАСК від 11.09.2019 р. про прийняття до провадження:

Призначити справу до розгляду в підготовче засідання на 10 жовтня 2019 року о 09:30 год. за адресою: м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1, зал судового засідання №36

http://reyestr.court.gov.ua/Review/84163600

[Перо]

Надійшли відзив відповідача на позов та його клопотання про закриття провадження у справі:

[Перо]

Вчора від КМДА надійшли доповнення до відзиву:

[Перо]

Звіт з fb-сторінки Олексія Кучеренка:

«11 вересня судову справу за позовом СВЖУ щодо оскарження тарифів на утримання будинків та прибудинкових території у Києві було призначено до нового розгляду.

У той же час, як з’ясувалося, КМДА заздалегідь, розпорядженням № 1317 від 25.07.2019 року визнало власне розпорядження № 668 від 06.06.2017 таким, що втратило чинність.

Вважаючи зазначену дію «виправленням оскаржуваних порушень», адміністрація звернулася до суду із проханням закрити провадження у справі на підставі пункту 8 частини 1 статті 238 КАС України, яка зазначає, що «Суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб’єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.»

У той же час, СВЖУ були надані обґрунтовані заперечення стосовно того, що передбачені даним пунктом умови відсутні, оскільки оскаржувані порушення не були виправлені, а повне відновлення законних прав та інтересів Позивача та зацікавлених осіб не стало можливим.

СВЖУ вважає, що визнання даного нормативно-правового акту нечинним з 25.07.2019 а не з моменту його ухвалення, тобто 06.06.2017, не може вважатися «належним виправленням» і не відповідає меті звернення до суду, а також «виправлення» не є можливим без приведення у відповідність до вимог законодавства всього масиву документації, що стала підставою для розрахунку та затвердження тарифу.

Крім цього, на думку СВЖУ, відновлення прав та інтересів як Позивача, так і власників житла — споживачів послуг 8327 багатоквартирних будинків міста Києва, можливе за умови ухвалення судового рішення, яке поновить права зацікавлених осіб до стану, що існував на момент прийняття оскаржуваного Розпорядження № 668 від 06.06.2017, яке вважає незаконним, протиправним та прийнятим із порушенням процедури його підготовки та прийняття.

Безпосередньо у судовому засіданні, після озвучення аргументів сторін, виник спір щодо тлумачення застосування «тарифу» та «ціни договору» та часу їх застосування.

Представником СВЖУ був наданий рахунок-повідомлення одного з КП за серпень, у якому попри деклароване скасування тарифу (розпорядження) від 25.07.2019, все одно був застосований раніше визначений ним розмір.

Коментуючи дану обставину, представниками КМДА та КП була озвучена позиція, що з огляду на пункт 3-1 перехідних положень до нового закону про ЖКП, вони вважають «ціну договору» похідною від розміру тарифу, та те, що вона уже була розрахована та зафіксована на весь час дії «перехідного періоду», а отже втрата чинності розпорядження не має на неї впливу.

Представник КП посилався на договір, опублікований у газеті «Хрещатик» у 2015 році, до якого начебто приєдналися позивачі, здійснюючи оплату послуг. У той же час, представники не змогли дати однозначну відповідь, яким чином та у якому розмірі даним договором визначена ціна чи тариф і чи були вони зафіксовані.

Не змогли представники однозначно відповісти і на запитання суду, чи мав би на даний час застосовуватися оскаржуваний тариф у випадку залишення в силі попереднього рішення суду, яким його було скасовано.

У свою чергу, представник СВЖУ зацитувала учасникам справи пункт 2 типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, згідно з яким виконавець надає послуги відповідно до встановленого рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг, копія якого додається до цього договору.

Взявши до уваги пояснення та позиції сторін, суд оголосив у справі перерву та зобов’язав сторони надати додаткові пояснення на підтвердження своїх аргументів та заперечення наданих іншою стороною.

Наступне судове засідання відбудеться 24 жовтня о 9:10.»

[Перо]

Від двох КК (Оболонського і Солом'янського районів Києва) надійшли пояснення у справі:

[Перо]

У задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження відмовлено. Надійшли додаткові пояснення КК Оболонського р-ну:



Справу призначено до судового розгляду по суті на 07.11.2019 р. об 11-20.

[Перо]

У задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження відмовлено.

Ухвала ОАСК від 24.10.2019 р.:
http://reyestr.court.gov.ua/Review/85265080

У справу надійшла уточнена позовна заява від 25.10.2019 р.: визнати оскаржуване РКМДА № 668 від 06.06.2017 р. протиправним та нечинним з моменту прийняття. Також додаткові пояснення позивача, та його клопотання про долучення аудиторського звіту:
https://kyivaudit.gov.ua/vr/ka/company.nsf/0/2797CF3238FCD2A1C22582CF004A3737

[Перо]

За повідомленням присутнього в с/з, відповідачем КМДА запропоновано укласти мирову угоду, і позивач на це начебто погоджується. Точно стане відомо в наступному с/з 09.12.2019 р.  -"здувся" Кучеренко чи ні.   Бадьорого звіту за останнє засідання у його fb чомусь немає.