Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

11 жовтня 2017 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

ЄвтушенкоО.І.,          Євграфової Є.П.,        Мостової Г.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради до ОСОБА_4 про стягнення надміру виплачених коштів житлової субсидії,

за касаційною скаргою Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від

30 травня 2017 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2016 року Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення надміру виплачених коштів житлової субсидії.

На обґрунтування позовних вимог зазначав, що на момент звернення,

12 червня 2015 року, ОСОБА_4 до Управління соціального захисту населення Сумської міської ради (яке в подальшому реорганізовано в Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради) із заявою про призначення субсидії на відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до вимог чинного на той час законодавства, субсидія розраховувалась виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні осіб та вимагалося здійснення управлінням перевірки такої інформації, на що було направлено відповідний запит до житлово-експлуатаційної організації.

Починаючи з 21 липня 2015 року, внесено зміни до законодавства, відповідно до яких у разі неотримання таких відомостей у встановлені терміни для призначення субсидії використовуються дані про зареєстрованих осіб, зазначені у декларації про доходиі витрати осіб, які звернулися за її призначенням.

Враховуючи відсутність відповіді житлово-експлуатаційної організації та відповідні нормативні зміни, управлінням 09 серпня 2015 року було визначено право ОСОБА_4 на призначення субсидії на період з червня

2015 року по травень 2016 року.

В подальшому було з'ясовано, що ОСОБА_4 зареєстрована у житловому приміщенні, вказаному в заяві, лише з 01 липня 2016 року. До цього часу зареєстрованих осіб не значилось.

Ураховуючи наведене, та відсутність правових підстав для отримання субсидії та подання ОСОБА_4 неправдивої інформації, Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради на підставі положень ст. ст. 1212, 1215 ЦК України просив стягнути з ОСОБА_4 на свою користь надмірно виплачені кошти житлової субсидії в розмірі 4 858 грн

65 коп. та судовий збір в розмірі 1 378 грн.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 квітня

2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Сумської області від 30 травня 2017 року рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 квітня 2017 року залишено без змін.

У касаційній скарзі директор Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради - Масік Т.О. просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 30 травня 2017 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У звʼязку із цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, законність судових рішень в межах касаційного оскарження, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що діючим законодавством на час звернення ОСОБА_4 із завою від 12 червня 2015 року до управління була передбачена можливість призначення субсидії для фактично проживаючих у житловому приміщенні осіб. Факт такого проживання відповідачем було доведено належними та допустимими доказами, тому підстави для повернення коштів відсутні.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12 червня 2015 року до Управління соціального захисту населення Сумської міської ради звернулася ОСОБА_4 із заявою № 12695 про призначення житлової субсидії, в якій нею було вказано зареєстроване місце проживання, а саме: АДРЕСА_1.

В декларації про доходиі витрати осіб, які звернулися за призначенням субсидії, ОСОБА_4 було вказано, що лише вона зареєстрована в житловому приміщенні (а. с. 3).

09 серпня 2015 року Управлінням соціального захисту населення Сумської міської ради було прийняте рішення про призначення ОСОБА_4 субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг з червня 2015 року по травень 2016 року (а. с. 6-11).

За повідомленням ТОВ «Керуюча компанія «Коменерго-Суми» від

01 вересня 2016 року, адресованого заступнику директора Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, станом на 01 січня 2015 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрованих осіб не значилось. ОСОБА_4 та ОСОБА_6, 2014 року народження, зареєстровані за вказаною адресою з 01 липня 2016 року

(а. с. 19-20).

Розпорядженням уповноважених осіб Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 05 вересня 2016 року прийнято рішення про припинення раніше призначеної субсидії та повернення суми субсидії, перерахованої (виплаченої) надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями за період з 01 червня 2015 року по 31 травня 2016 року. Здійснено відповідний перерахунок у розмірі 4 858 грн 65 коп. та направлено ОСОБА_4 повідомлення з вимогою про сплату вказаного боргу (а. с. 21-22, 26).

Крім того, судами встановлено, що згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно квартира АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від

11 березня 2013 року належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_4 (1/2 частина) та ОСОБА_7 (1/2 частина) (а. с. 110).

Згідно копій наданих ОСОБА_4 розрахункових документів за комунальні послуги всі вони виписані на ім'я ОСОБА_4 та сплачені нею, що свідчить про фактичне проживання відповідача за адресою: АДРЕСА_1 у період з 01 червня 2015 року по

31 травня 2016 року (а. с. 65-90).

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до п. 2 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21 жовтня 1995 року № 848(далі - Положення), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, право на отримання адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, а також субсидії готівкою на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива (далі - субсидія) поширюється на громадян, які проживають у житлових приміщеннях (будинках) державного та громадського житлового фонду, в тому числі у гуртожитках, - на оплату користування житлом; приватного житлового фонду та фонду житлово-будівельних (житлових) кооперативів - на оплату утримання житла; житлового фонду незалежно від форм власності - на оплату комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Пунктом 7 Положення передбачено, що субсидія розраховується виходячи з кількості зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб (осіб, які фактично проживають), яким нараховується плата за житлово-комунальні послуги, у тому числі осіб, призваних на строкову військову службу.   

Згідно з ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів (ст. 212 ЦПК України) дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки судами встановлено, що діючими нормами Положення на час звернення ОСОБА_4 до управління із заявою від 12 червня 2015 року про призначення субсидії була передбачена можливість отримання такої субсидії особами, які фактично проживають в житловому приміщенні, а тому призначена ОСОБА_4 субсидія за період з 01 червня 2015 року по 31 травня 2016 року була отримана нею правомірно.

Крім того, судами вірно вказано, що при зверненні за призначенням субсидії ОСОБА_4 не приховувала та не подавала недостовірні дані про доходи та майновий стан, що відповідно до п. 20 Положення, могло вплинути на встановлення права на субсидію. ОСОБА_4 надала відомості, зазначивши себе як власника квартири, який проживає за вищезазначеною адресою та, на яку відкриті особові рахунки і надаються послуги, а документи з недостовірними відомостями відповідачем свідомо не подавались, що свідчить про те, що при отриманні субсидії недобросовісності з боку набувача не було, а тому підстави для застосування положень ст. 1212 ЦК Українивідсутні.   

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 квітня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 30 травня 2017 року, тому що судові рішення законні та обґрунтовані.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 квітня

2017 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 30 травня

2017 року в справі за позовом Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради до ОСОБА_4 про стягнення надміру виплачених коштів житлової субсидії залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:О.І. Євтушенко Є.П. Євграфова Г.І. Мостова

http://reyestr.court.gov.ua/Review/69577727