Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Державний герб України

Постанова

Іменем України

7 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 215/1447/17-ц

провадження № 61-1182 св 17

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Синельникова Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - комунальне підприємство «Кривбасводоканал»,

представники відповідача: ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 2 серпня

2017 року у складі судді Науменко Я. О. та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М.,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У квітні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до комунального підприємства «Кривбасводоканал» (далі - КП «Кривбасводоканал») про захист прав споживачів, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 19 січня 2007 року за місцем його проживання був прийнятий в експлуатацію лічильник холодної води для обліку її споживання. Відповідно до показників вказаного лічильника він сплачував надані послуги за водопостачання і водовідведення холодної води, але відповідно до довідки від 25 липня 2016 року № 2 КП «Кривбасводоканал» станом на липень 2016 року нарахував до сплати 1 127 грн 43 коп.

Вважав такі дії відповідача неправомірними, оскільки за надані послуги він повинен сплачувати відповідно до показань лічильника, проте

КП «Кривбасводоканал» не проводило періодичної повірки встановленого лічильника холодної води і неправомірно нараховувало щомісяця суму до сплати за нормами споживання, чим завдало йому моральної шкоди.

Ураховуючи викладене, позивач просив суд визнати дії КП «Кривбасводоканал» щодо нарахування грошових коштів до сплати за надані послуги з постачання холодної води і водовідведення за нормами споживання незаконними і скасувати їх, зобов'язати відповідача здійснити періодичну повірку засобу вимірювальної техніки і здійснювати таку повірку в подальшому та стягнути з

КП «Кривбасводоканал» у рахунок відшкодування моральної шкоди 8 100 грн.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 2 серпня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення районного суду мотивовано тим, що повірка засобу обліку води у

2009 році проведена не була. КП «Кривбасводоканал» правомірно здійснювало розрахунок витрат споживання холодної води у квартирі ОСОБА_4 за нормами споживання. Крім того, КП «Кривбасводоканал» лише з 26 квітня

2014 року є виконавцем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення в частині нарахувань та обліку для мешканців багатоквартирних будинків і підприємство відповідача з цього часу прийняло на абонентський облік всі водолічильники споживачів, навіть із порушеннями терміну державної повірки, в тому числі і лічильник, встановлений у позивача. При цьому з 1 червня 2015 року лічильник холодної води, встановлений у позивача, не був допущений в експлуатацію, оскільки своєчасно не пройшов періодичну повірку, тому у позивача був відсутній обов'язок враховувати показання такого лічильника при розрахунку оплати за водопостачання.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 листопада

2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено. Рішення районного суду залишено без змін.

Судове рішення апеляційної інстанцій мотивовано тим, що судом першої інстанції вірно встановлено відсутність винних дій КП «Кривбасводоканал» щодо порушення прав позивача, як споживача послуг із водопостачання та водовідведення.

У касаційній скарзі, поданій у грудні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвали нове рішенняпро задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що ухвалу суду апеляційної інстанції постановлена при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не застосовано норми матеріального та процесуального права, що мали бути застосовані. Крім того, вказує на те, що апеляційний суд посилається на Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 1 липня 1994 року № 65, який втратив чинність на підставі наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27 червня 2008 року № 190.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У січні 2018 року до Верховного Суду надійшла справа за позовом ОСОБА_4 до КП «Кривбасводоканал» про захист прав споживачів, визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Статтею 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV передбачено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

У статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня

2004 року № 1875-IV зазначено, що органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання).

Відповідно до частини другої статті 28 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через міжповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом центрального органу виконавчої влади у сфері метрології. Підприємства, організації та фiзичнi особи зобов'язані своєчасно (з урахуванням установлених мiжповiрочних iнтервалiв) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

Частиною третьою статті 28 зазначеного Закону встановлено, що порядок подання фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності, - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду) на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюються за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

З метою забезпечення єдиного для всіх регіонів підходу до формування тарифів у сфері житлово-комунальних послуг постановою Кабінету Міністрів України

від 1 червня 2011 року № 869 затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Згідно з пунктом 24 цього Порядку (у редакції, чинній до 24 жовтня 2014 року - до дня набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 532) витрати з проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, визначаються відповідно до укладених договорів між виконавцем та субпідрядником, який виконує зазначені послуги, у розрахунку на один квартирний засіб обліку води та теплової енергії і нараховуються щомісяця споживачеві у складі послуги залежно від кількості таких засобів обліку шляхом додавання плати за проведення їх періодичної повірки, обслуговування і ремонту, у тому числі демонтажу, транспортування та монтажу після повірки, до загальної вартості послуг.

Розмір плати за проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт одного засобу обліку води та теплової енергії, у тому числі його демонтаж, транспортування та монтаж після повірки, визначається згідно з кошторисом, затверджується (погоджується) органами місцевого самоврядування і розподіляється за місяцями міжповірочного інтервалу, що встановлюється Держспоживстандартом для відповідного засобу обліку води та теплової енергії.

Аналогічні положення про включення до складу житлово-комунальних послуг, які надаються споживачеві, послуг з періодичної повірки, обслуговування і ремонту приладів обліку (у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) містяться й у Переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який є додатком до затвердженого Порядку.

Отже, у спірний період (до 24 жовтня 2014 року) проведення періодичної повірки, обслуговування і ремонт квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки повинне було здійснюватися за рахунок виконавця зазначених послуг, а витрати, понесені виконавцем, повинні були включатися у тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і сплачуватися споживачем щомісячно у складі цих послуг.

Порядок надання комунальних послуг, права та відповідальність споживачів і виконавців цих послуг регламентується Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України

від 21 липня 2005 року № 630.

Пунктами 9, 30, 32 цих Правил передбачено, що квартирні засоби обліку води і теплової енергії беруться виконавцем на абонентський облік, а їх періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) проводяться за рахунок виконавця, до обов'язків якого входить контроль міжповіркових інтервалів, повірка квартирних засобів обліку, їх обслуговування та ремонт, в той час як обов'язком споживача є своєчасна оплата наданих послуг за цінами і тарифами, встановленими згідно з вимогами законодавства.

Статтями 19, 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV та пунктом 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення передбачено договірне регулювання відносин у сфері житлово-комунальних послуг та визначено, що послуги, які надаються споживачеві згідно із договором, оформлюються на основі типового договору про надання таких послуг, перелік яких та тарифи (ціни), на які затверджуються уповноваженими органами.

Порядком та типовим договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій до складу таких послуг, з яких розраховуються тарифи для споживачів, входять і послуги з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії, у тому числі їх демонтаж, транспортування та монтаж після повірки.

Отже, підприємства, які надають послуги споживачам з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (виконавці), повинні забезпечити виконання робіт з періодичної повірки, обслуговування та ремонту квартирних засобів обліку води та теплової енергії за рахунок включення цих робіт до тарифу на послуги з утримання будинків і споруд відповідно до укладених між ними договорів.

Положеннями частини 3 статті 19, частини 4 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що у разі якщо виконавець не є виробником послуг, то відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, суди дійшли правильного висновку про відсутність винних дій КП «Кривбасводоканал» щодо порушень прав ОСОБА_4, як споживача послуг із водопостачання та водовідведення, оскільки дата чергової державної повірки приладу обліку споживача настала до 29 січня 2016 року, тобто до введення в дію тарифів, тому повірка приладу обліку повинна проводитись за рахунок позивача. Виходячи із вказаного та відповідно до статті 1167 ЦК України немає правових підстав для задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Суд касаційної інстанції не бере до уваги доводи касаційної скарги щодо посилання апеляційним судом на Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 1 липня 1994 року № 65, який втратив чинність, оскільки суд апеляційної інстанції залишив без змін рішення районного суду, який у своєму рішенні вказаний нормативно-правовий акт не застосовував.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 2 серпня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:                                                                                                           С. Ф. Хопта

О. В.Білоконь

Є. В.Синельников

http://reyestr.court.gov.ua/Review/72199365