'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Новини:

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.

collapse
* Віктор Іванович 'ГРО-ЗА'

Засновник. Нік з попередніх сайтів: gro-za, viki1234



* Пошук


* Календар
Грудень 2024
НД ПН ВТ СР ЧТ ПТ СБ
1 [2] 3 4 5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31

Подій не знайдено.

* Погода

* Про Головну сторінку

СТОРІНКА ОНОВЛЕНА 10 СІЧНЯ 2015 р.


* Про форум
Форум створено на місці Дзеркала сайту ПЕРВІСНИЙ САЙТ (Натисніть тут) , який з 17.03.2010 р., після майже двомісячної перерви, знову функціонує. Доступ до Дзеркала: ДЗЕРКАЛО (Натисніть тут), або з меню сайту.
Вміст первісних сайтів gro-za.io.ua та viki1234.io.ua імпортований у новостворений ФОРУМ (Також натиснути). Фото з сайтів можна переглянути у розділі ФОТО (Натискуємо).

Правила доступу до ФОРУМУ розміщені в розділі РЕЄСТРАЦІЯ (Натисніть тут) і додатково викладені нижче:

================================
РЕЄСТРАЦІЙНА УГОДА 13 лютого 2010 р., місто Київ.
Шановні Гості та Користувачі сайту і Форуму!
Прошу звернути увагу на цільовий характер даного ресурсу. Він створений виключно з метою сприяння захисту прав людини і громадянина юридичними методами. На Форумі забороняється відхилення від цього основоположного принципу. Форум організований не для вільного спілкування на довільну тему, і не для полеміки з Засновником чи Модератором. Сайт не є засобом масової інформації у розумінні законодавства про ЗМІ. Всілякі спроби обійти зазначені принципи будуть припинятися Засновником з застосуванням технічних засобів форумного двигуна.
Раніше оприлюднена "РЕЄСТРАЦІЙНА УГОДА" англійською мовою для даного Форуму була помилково збережена за замовчуванням при адмініструванні форумного двигуна в умовах цейтноту, коли виникли форс-мажорні обставини, пов'язані з вилученням сервера io.ua правоохоронними органами і втрати доступу до первісних сайтів gro-za.io.ua та viki1234.io.ua . Вона є недійсною з дати оприлюднення цього Форуму. Форум модерується. Небажані виступи на ньому можуть блокуватися та/або видалятися. На даний час ще нічого не видалялося, блокування у якості тимчасового заходу застосовувалося, але будь-які претензії з цього приводу прийматися не будуть.

Сподіваюся на розуміння ситуації.

Недолік "РЕЄСТРАЦІЙНОЇ УГОДИ", раніше помилково збереженої в оригіналі англійською мовою, усувається даним повідомленням українською мовою, яке можна вважати публічним договором відповідно до законодавства України.

Засновник - ГРОмадський правоЗАхисник (ГРО-ЗА).
=====================================

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у Форумі не потрібна.
Перейти до НАРИСів сайту gro-za.io.ua можна, натиснувши на баннер
а на viki1234.io.ua через баннер

* Постанова Верховного суду України від 02.12.2014 р. № 21-470а14

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 грудня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України у складі:

головуючого

Кривенка В.В.,

суддів:

Барбари В.П., Берднік І.С., Гриціва М.І., Гуля В.С., Гусака М.Б., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є.,
Колесника П.І.,
Коротких О.А., Кривенди О.В., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Потильчака О.І., Прокопенка О.Б., Самсіна І.Л., Терлецького О.О., Шицького І.Б., –

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі – КМДА), Київського міського голови Черновецького Леоніда Михайловича, треті особи: акціонерна енергопостачальна компанія (далі – АЕК) «Київенерго», публічного акціонерного товариства (далі – ПАТ) «Акціонерна компанія «Київводоканал», закрите акціонерне товариство (далі – ЗАТ) «Екостандарт», Національна комісія регулювання електроенергетики України (далі – Нацкомісія), ОСОБА_3, про визнання дій неправомірними, розпоряджень нечинними та зобов’язання вчинити дії,

встановила:

У червні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дій Київського міського голови щодо: прийняття ним розпоряджень від 30 листопада 2009 року № 1332 про встановлення та погодження тарифів на житлово-комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної і гарячої води для населення (далі – розпорядження № 1332), № 1333 про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення (далі – розпорядження № 1333), № 1335 про подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради від 31 серпня 2009 року №№ 978, 979 про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій (далі – розпорядження № 1335); від 30 березня
2010 року № 191 щодо подовження дії розпоряджень виконавчого органу Київської міської ради від 31 серпня 2009 року №№ 978, 979 (далі – розпорядження № 191); від 31 травня 2010 року № 392 про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення (далі – розпорядження № 392); визнання зазначених розпоряджень незаконними та нечинними з моменту прийняття.

На обґрунтування позову зазначив, що оскаржувані розпорядження ухвалені з порушенням принципу розподілу владних повноважень і на порушення статті 1 Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі – Указ № 493/92) не були зареєстровані в органах юстиції як нормативні акти місцевої державної адміністрації.

Шевченківський районний суд міста Києва постановою від 10 грудня 2010 року позов задовольнив. Рішення обґрунтував тим, що через порушення статті 1 Указу № 493/92, пункту 15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі –Положення), оскаржені розпорядження не набули чинності та не могли застосовуватися на території м. Києва. Понад те, всупереч частині першій
статті 28 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування» (далі – Закон № 280/97-ВР) виконавчі органи місцевого самоврядування не мають права затверджувати тарифи щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами некомунальної форми власності.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 9 березня 2011 року рішення суду першої інстанції скасував і ухвалив нове – про відмову в задоволенні позову. Суд дійшов висновку, що оскаржувані розпорядження є нормативно-правовими актами, дія яких поширюється на невизначене коло осіб та породжує для них правові наслідки, але вони не є регуляторними актами, бо «вони не спрямовані на правове регулювання господарських відносин».

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 19 червня 2014 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 9 березня 2011 року скасував та залишив без змін постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 10 грудня 2010 року.

Не погоджуючись із рішенням суду касаційної інстанції, ПАТ «АК «Київводоканал» і АЕК «Київенерго» звернулись із заявами про його перегляд Верховним Судом України з підстави неоднакового застосування статті 1 Указу № 493/92.

На обґрунтування заяви надали ухвали Вищого адміністративного суду України від 4 жовтня, 20 листопада і 11 грудня 2012 року (справи №№ К/9991/14255/11, К/9991/29600/12, К/9991/16573/11 відповідно), 7 лютого 2013 року (справа №№ К/9991/79833/12, К/800/3835/13); постанови Вищого господарського суду України від 13 травня 2008 року, 13 травня 2009 року, 16 грудня 2010 року, 23 лютого 2011 року (справи №№ 37/371, 21/109-08, 42/122, 12/13 відповідно), в яких вказано, що нормативно-правові акти КМДА щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги, прийняті цим органом у межах своїх повноважень, реєстрації в органах Міністерства юстиції України не підлягають.

Перевіривши наведені у заявах доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати у господарських справах Верховного Суду України дійшла висновку про таке.

У частині другій статті 118, частині другій статті 140 Конституції України встановлено, що особливості здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, які відповідно до частини третьої статті 133 Основного Закону мають спеціальний статус, визначаються окремими законами України.

Згідно з частиною п’ятою статті 118 Конституції України Київський міський голова як голова КМДА при здійсненні своїх повноважень у сфері виконавчої влади відповідальний перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, а також підзвітний і підконтрольний Кабінету Міністрів України.

За змістом статей 14, 16 Закону України від 15 січня 1999 року
№ 401-XIV «Про столицю України – місто-герой Київ» однією з особливостей здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування в м. Києві є зосередження у КМДА функцій у сферах виконавчої влади і місцевого самоврядування.

Конституційний Суд України у Рішенні від 25 грудня 2003 року
№ 21-рп/2003 вказав, що КМДА є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. КМДА має очолювати лише особа, обрана Київським міським головою, яка Президентом України призначається головою КМДА.

За змістом підпункту 2 пункту «а» частини першої статті 28 Закону № 280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку та межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Наведене кореспондується із положеннями підпункту 4 частини першої статті 5 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги», частиною третьою статті 20 Закону України від 2 червня 2005 року № 2633-IV «Про теплопостачання» щодо засад формування органами місцевого самоврядування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

За частиною шостою статті 59 Закону № 280/97-ВР виконавчий комітет міської ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються міським головою.

За частиною восьмою цієї статті міський голова в межах своїх повноважень видає розпорядження.

У статті 42 Закону № 280/97-ВР передбачені повноваження міського голови на прийняття ним розпоряджень, перелік (коло) яких не містить права приймати розпорядження з питань, пов’язаних зі сферою споживання житлово-комунальних послуг.

Водночас відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України від 9 квітня 1999 року № 586-XIV «Про місцеві державні адміністрації» голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, які є обов’язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Відповідно до статті 1 Указу № 493/92 нормативно-правові акти, які видаються органами виконавчої влади, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Такі нормативно-правові акти набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Державна реєстрація таких нормативно-правових актів регулюється Положенням, пункт 3 якого передбачає проведення правової експертизи щодо актів, які містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом).

Згідно з абзацом другим пункту 15 Положення нормативно-правові акти, які не пройшли державну реєстрацію, вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Як установили суди, оскаржені акти Київського міського голови за змістом та видом є нормативно-правовими актами, врегульовані ними питання відносяться до повноважень органів місцевого самоврядування і прийняті у формі розпорядження голови КМДА.

Системний аналіз наведених норм права в контексті конкретних обставин справи дає підстави дійти такого висновку. Якщо голова КМДА, посада якого поєднує в одній особі повноваження керівника органу державної влади і керівника виконавчого органу міської ради, видає нормативно-правовий акт з питань, які організаційно віднесені до відання органів місцевого самоврядування, як-от щодо питань встановлення та/чи затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, і виражає його у формі розпорядження як одного з виду актів органу державної влади, то такі розпорядження підлягають обов’язковій державній реєстрації.

Аналогічний підхід до застосування норм права, які регулюють відносини з питань державної реєстрації нормативно-правових актів, виданих Київським міським головою, Верховний Суд України висловив раніше у своїй постанові від 28 листопада 2011 року (справа № 21-246а11).

Згідно з частиною першою статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.

З огляду на наведене, керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах і Судової палати в господарських справах Верховного Суду України

постановила:

У задоволенні заяв публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» і акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

В.В. Кривенко

Судді: В.П. Барбара

І.С. Берднік

М.І. Гриців

В.С. Гуль 

М.Б. Гусак 

А.А. Ємець

Т.Є. Жайворонок

П.І. Колесник

О.А. Коротких

О.В. Кривенда

В.Л. Маринченко

П.В. Панталієнко

О.І. Потильчак

О.Б. Прокопенко

І.Л. Самсін

О.О. Терлецький

І.Б. Шицький

 
Відповідна тема на форумі

* Рішення Верховного Суду по справі В.П. Хельваса

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2011 року м. Київ

Верховний Суд України у складі:

головуючого

Гусака М.Б.,


суддів:

Балюка М.І., Барбари В.П., Берднік І.С., Глоса Л.Ф., Гошовської Т.В., Григор’євої Л.І., Гуля В.С., Гуменюка В.І., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Заголдного В.В., Кліменко М.Р., Ковтюк Є.І., Колесника П.І., Короткевича М.Є., Косарєва В.І., Кривенди О.В., Кузьменко О.Т., Лященко Н.П., Маринченка В.Л., Онопенка В.В., Панталієнка П.В., Патрюка М.В., Пивовара В.Ф., Потильчака О.І., Пошви Б.М., Прокопенка О.Б., Редьки А.І., Сеніна Ю.Л., Скотаря А.М., Таран Т.С., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., Шицького І.Б., Школярова В.Ф., –



розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Хельваса Валерія Пантелеймоновича до Київської міської державної адміністрації (далі – КМДА) про визнання дій протиправними та зобов’язання скасувати рішення,

   

в с т а н о в и в:


У січні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати неправомірними дії КМДА щодо зміни тарифів на комунальні послуги та зобов’язати відповідача скасувати свої рішення про підвищення з 1 грудня 2006 року цих тарифів.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 послався на те, що зазначені дії та рішення не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

    Шевченківський районний суд м. Києва постановою від 30 липня 2007 року в задоволенні позову відмовив.

    При цьому цей суд дійшов висновку про недоведеність Хельвасом В.П. у межах заявлених ним вимог неправомірності дій відповідача.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 14 січня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 березня 2011 року, рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив частково: визнав дії КМДА при зміні тарифів на комунальні послуги з 1 грудня 2006 року такими, що порушують вимоги підпунктів 1, 6 частини першої статті 6, пункту 2 частини першої статті 20, підпунктів 3 – 5, 7 частини першої статті 30, частин 2, 3 статті 31, частини п’ятої статті 32 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV “Про житлово-комунальні послуги”; скасував розпорядження КМДА від 30 травня 2007 року № 640, 642, 643.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанцій, з думкою якого погодився суд касаційної інстанції, виходив із того, що спірні розпорядження КМДА не пройшли державної реєстрації та прийняті з порушенням вимог статті 58 Конституції України.

Публічне акціонерне товариство “Київенерго” звернулося до Вищого адміністративного суду України із заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), в якій просить скасувати ухвалу касаційного суду та направити справу на новий розгляд до цього суду.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 14 липня 2011 року допустив справу до провадження Верховного Суду України з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції пункту 2 Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року № 493/92 “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” (далі – Указ) та   пунктів 1, 2 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731 (далі – Положення).

Перевіривши наведені у заяві доводи, Верховний Суд України дійшов висновку про їх необґрунтованість.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 Положення державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, які виступають суб’єктами нормотворення, здійснюється відповідно до Указу.

За змістом пунктів 1, 2 зазначеного Указу нормативно-правові акти, які видаються органами виконавчої влади та які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, підлягають державній реєстрації. При цьому державну реєстрацію нормативно-правових актів КМДА здійснює Київське міське управління юстиції.

Також у Рішенні Конституційного Суду України від 25 грудня 2003 року № 21-рп/2003 зазначено, що КМДА є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київської міської ради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний Київській міській раді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади — Кабінету Міністрів України.

Отже, у справі, що розглядається, Вищий адміністративний суд України правильно застосував норми матеріального права.

Згідно з частиною першою статті 244 КАС Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.


Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України



                                         п о с т а н о в и в:

   

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства “Київенерго” відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.



Головуючий                        

                 М.Б. Гусак

Судді:                                    М.І. Балюк

В.П. Барбара

                                               І.С. Берднік

Л.Ф. Глос

                                               Т.В. Гошовська

Л.І. Григор’єва

В.С. Гуль

В.І. Гуменюк

А.А. Ємець

Т.Є. Жайворонок

В.В. Заголдний

М.Р. Кліменко

Є.І. Ковтюк

П.І. Колесник

М.Є. Короткевич

В.І. Косарєв

О.В. Кривенда

О.Т. Кузьменко

Н.П. Лященко

В.Л. Маринченко

В.В. Онопенко

М.В. Патрюк

П.В. Панталієнко

В.Ф. Пивовар

О.І. Потильчак

Б.М. Пошва

О.Б. Прокопенко

А.І. Редька

Ю.Л. Сенін

А.М. Скотарь

Т.С. Таран

О.О. Терлецький

Ю.Г. Тітов

І.Б. Шицький

В.Ф. Школяров



Скани сторінок рішення
Обговорення теми
Ігнорування Постанови ВСУ від 28.11.2011 року суддями: злочин за ст. 375, 382 КК
Інші рішення на користь споживачів житлово-комунальних послуг - в розділі "Адміністративні справи"


Мониторинг доступности сайта Host-tracker.com
email
SimplePortal 2.3.3 © 2008-2010, SimplePortal