'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Новини:

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.

Автор Тема: ОСКАРЖЕННЯ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ І ДІЙ ПРОКУРАТУРИ / МІЛІЦІЇ  (Прочитано 140424 раз)

0 Користувачів і 3 Гостей дивляться цю тему.

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

ОСКАРЖЕННЯ БЕЗДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ / МІЛІЦІЇ

Надзвичайно цікава тема. Трохи була мною зачеплена в цьому топіку:
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=4459.msg16581.html#msg16581
Оскільки тема дуже актуальна, то у цій гілці буду публікувати як матеріали по темі, так і судові рішення. Точніше не рішення, а ухвали, оскільки рішень по суті мені бачити не доводилося.  :'( 
« Останнє редагування: 01 Лютого 2011, 20:37:56 від Перо »
Записаний

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю
Судовий експеримент...
« Reply #1 : 15 Грудня 2010, 23:17:54 »

Підставою для заснування теми послугував запис у блозі адвоката Голованя на Українській правді (раджу усім маючим справу з бездіяльністю вказаних органів знайти у ЄДРСР і вивчити судові рішення, що вказані в якості додатків):

14.12.2010 11:01 _ Ігор Головань
Судовий експеримент...



У нас в усі часи вищим пілотажем, справжнім мистецтвом чиновника було вміння місяцями й роками уникати прийняття будь-яких рішень. Резон тут простий. Немає рішення – начебто і нема чого оскаржувати. Хіба що бездіяльність. А оскаржити бездіяльність не завжди просто.

Ось наприклад, проблема розгляду органами прокуратури заяв і повідомлень про злочин.

Начебто все має бути просто. Є стаття 97 Кримінально-процесуального кодексу України. Там сказано, що по заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:

1) порушити кримінальну справу;

2) відмовити в порушенні кримінальної справи;

3) направити заяву або повідомлення за належністю.

Коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення справи, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів шляхом відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів.

Про порушення кримінальної справи, як і про відмову в такому порушенні має бути винесено постанову. А постанову може бути оскаржено.

Але українські прокурори не були б українськими прокурорами, якби просто чинили по закону. Вони не можуть не проявити свою чиновницьку винахідливість. Тому, отримавши заяву чи повідомлення про злочин, вони... нічого не роблять. Тобто, не виносять жодної постанови, сподіваючись (і небезпідставно) на відсутність чітко врегульованого порядку оскарження такої їх протиправної бездіяльності.

Адже адміністративні суди вважають, що бездіяльність стосовно винесення постанов про порушення кримінальної справи або відмову в такому порушенні не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства, а має розглядатися відповідно до норм Кримінально-процесуального кодексу. А якраз таких норм у КПК і немає.

Тому і радіють так часто українські прокурори тому, що винайшли хитрий трюк і можуть безкарно ухилятися від виконання своїх прямих обов'язків.

Але ж все ще діє Конституція! Стаття 55 Конституції гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Тому ми починаємо експеримент, направивши до судів скарги, аналогічні наведеній нижче.

Результати експерименту опублікуємо.

Печерський районний суд м. Києва

Скаржник (заявник):

Адвокат АФ "Головань і Партнери"

Никифоров Олександр Валерійович,

Зацікавлена особа:

Генеральна прокуратура України

01601, м. Київ, вул. Різницька 13/15

тел. 044 280-10-20

Скарга

На виконанні органів державної виконавчої служби знаходяться накази Господарського суду Донецької області від 08.07.2010 року у трьох справах. Я за родом своєї професійної діяльності є адвокатом, представником стягувачів у означених виконавчих провадженнях, де боржником є одна й та сама юридична особа.

На певному етапі виконавчих дій, означені провадження опинилися на виконанні у Департаменті виконавчої служби Міністерства юстиції України

Затягування процесу виконання, зокрема абсолютна відсутність будь-яких виконавчих дій дозволяє припускати наявність ознак злочину у діях співробітників Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України. Я як представник стягувачів звернувся до Прокурора із заявою (повідомленням) у порядку статті 95 КПК України,у якій припускав можливу наявність ознак злочину у діях співробітників (службових осіб) Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, а саме злочину, передбаченого ст. 382 КК України ("Невиконання судового рішення"). Прокурором означену заяву було отримано 29.11.2010 року (копія заяви, фіскального чеку та повідомлення про вручення поштового відправлення додається).

Відповідно до ч. 2 ст. 97 КПК України "По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень:

1) порушити кримінальну справу;

2) відмовити в порушенні кримінальної справи;

3) направити заяву або повідомлення за належністю".

Відповідно до ч.2 ст.991 КПК України: "Постанову прокурора, слідчого і органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до суду в порядку, передбаченому статтею 2361 цього Кодексу".

Відповідно до ст.2361 КПК України: "Скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного (міського) суду за місцерозташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови".

Таким чином, статті 95 та 97 КПК України визначають абсолютно чіткий спеціальний статус заяви про злочин, що звичайно ж відрізняється як за формою, так і за строками реагування від звернення громадянина відповідно до Закону України "Про звернення громадян" або від будь-яких інших заяв чи повідомлень.

За наслідками розгляду повідомлення у порядку ст. 95 КПК України нами до цього часу не отримано копії відповідної постанови. Таким чином, можна констатувати бездіяльність Прокурора при розгляді заяви у порядку статті 95 КПК України, порушення ним вимог статті 97 КПК України.

Вважаємо, що бездіяльність Прокурора з розгляду заяви про можливу наявність ознак злочину є незаконною, а заявник має право на отримання за результатами розгляду відповідної постанови у порядку ст. 97 КПК України.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 23.05.2001 року "Кримінальне судочинство – це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу – підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської і не може бути предметом оскарження в порядку, визначеному главою 31-А ЦПК України".

Верховний Суд України у своїй ухвалі від 22.05.2003 року зазначив таке: "Відповідно до ст. 1 Кримінально-процесуального кодексу України діяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури, суду щодо порядку провадження у кримінальних справах регламентується цим Кодексом. Кримінальне судочинство – це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу – підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.

Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства чи прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб має свої особливості, не належить до сфери управлінської діяльності".

Відповідно до Ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.02.2008 року скарги на акти та дії службових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури в частині провадження у кримінальній справі розглядаються судом у порядку, визначеному нормами Кримінально-процесуального кодексу України.

Таку позицію підтримав ВАС України у ухвалі від 05.03.2008 року.

У своїй Ухвалі від 07.10.2009 року ВАС України зазначає таке: "Повноваження прокурора при отриманні заяви про злочин регламентовані нормами Кримінально-процесуального кодексу України, що виключає можливість розгляду поданого позивачем позову в порядку адміністративного судочинства".

Означену вище позицію було підтримано ВАС України у 2010 році (ухвала від 20.07.2010 Nк-30807/09).

Відповідно до статті 55 Конституції України "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб".

Відповідно до Резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.11.1997 року "Частину другу статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Такі скарги підлягають безпосередньому розгляду в судах незалежно від того, що прийнятим раніше законом міг бути встановлений інший порядок їх розгляду (оскарження до органу, посадової особи вищого рівня по відношенню до того органу і посадової особи, що прийняли рішення, вчинили дії або допустили бездіяльність).

Подання скарги до органу, посадової особи вищого рівня не перешкоджає оскарженню цих рішень, дій чи бездіяльності до суду".

Донецький апеляційний адміністративний суд в ухвалі від 13 травня 2010 року зазначив таке: "Положення статті 55 Конституції України щодо можливості громадянина звернутись за захистом своїх прав і свобод однаково стосується можливості судового оскарження актів, дій, бездіяльності посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури, оскільки ними можуть порушуватися його права і свободи".

Конституційний Суд України у Рішенні від 23 травня 2001 року N 6-рп/2001 у справі щодо конституційності статті 248 прим. 3 ЦПК України заклав правову позицію, за якою недосконалість інституту судового контролю за досудовим слідством не може бути перепоною для оскарження актів, дій чи бездіяльності посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури (абзац шостий підпункту 4.2 пункту 4 мотивувальної частини)

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 55 Конституції України, статтями 1,2 КПК України,

Просимо:

1) визнати незаконною бездіяльність Прокурора щодо неприйняття рішення у порядку та у строк, передбачений ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України, при розгляді заяви про можливу наявність ознак злочину;

2) зобов'язати Прокурора прийняти рішення у порядку та у строк, передбачений статтею 97 КПК України, за результатами розгляду заяви про можливу наявність ознак злочину, копію рішення направити заявнику.

Додатки.

1. Копія заяви до Генеральної прокуратури України від 24.11.2010 року, копія фіскального чеку, копія повідомлення про вручення поштового відправлення.

2. Роздруківка Рішення Конституційного Суду України від 23.05.2001 року.

3. Роздруківка Ухвали Верховного Суду України від 22.05.2003 року.

4. Роздруківка Ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.02.2008 року.

5. Роздруківка Ухвали Вищого адміністративного суду України від 05.03.2008 року.

6. Роздруківка Ухвали Вищого адміністративного суду України від 07.10.2009 року.

7. Роздруківка Ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року.

8. Роздруківка Рішення Конституційного Суду України від 25.11.1997 року.

9. Копія Ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду України від 13 травня 2010 року.

13 грудня 2010 року О. В. Никифоров
http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/
Записаний

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

06.01.2011 10:46 _ Ігор Головань
Креатив

Надходять перші результати судового експерименту.

Нагадаю, ми звернулися до Печерського районного суду міста Києва зі скаргою на бездіяльність прокуратури, що на порушення статті 97 Кримінально-процесуального кодексу України не виносить постанов про порушення чи відмову у порушенні кримінальної справи.

До Печерського суду ми звернулися не просто так, а відповідно до правових позицій Вищого адміністративного суду України. Адміністративні суди відмовляються розглядати вищенаведені скарги на бездіяльність прокурорів, оскільки вважають, що такі скарги мають розглядатися загальними судами порядку, визначеному нормами Кримінально-процесуального кодексу України.

Але ж не дарма я писав, що мистецтво місяцями й роками уникати прийняття будь-яких рішень було і є найважливішим хистом чиновництва!

І судді загальних судів цим мистецтвом володіють не гірше за прокурорів. Нижче можна ознайомитися з яскравим зразком.

Як бачимо, суддя своєю постановою спрямував нашу скаргу у Генеральну прокуратуру, посилаючись на все ту ж статтю 97 КПК. Ще й написав (невідомо з яких підстав), що ця постанова не оскаржується.

Так, стаття 97 КПК регулює порядок прийняття заяв і повідомлень про злочини і порядок їх розгляду.

Так, стаття 55 Конституції гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Але, як бачимо, бажання позбутися незручної справи часто сильніше закону.

Та "нет худа без добра".

Суддя Печерського суду спрямував нашу скаргу до Генеральної прокуратури "за належністю" на підставі статті 97 КПК.

А прокурори (цілком можливо в результаті нашого експерименту) змушені були вчинити по закону і винесли постанову. Правда, про відмову у порушенні кримінальної справи. Але порядок оскарження такої постанови у КПК є.

Однак "неоскаржувану" постанову Печерського суду, ми все ж спробуємо оскаржити.

Експеримент продовжується.


http://blogs.pravda.com.ua/authors/golovan/4d25814a32529/
Записаний

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Варварство або Ігри в наперстки українських прокурорів

Цитувати
Нічого нового пропонована альтернатива не передбачає.

Суть її лежить на поверхні та доступна кожному. Потрібно лише набратися сміливості і назвати прокурорський вердикт "прокуратура не вбачає..." – наслідком зловживання службовим становищем, вчиненим працівником правоохоронного органу. Тобто злочином, передбаченим частиною третьою 364-ї статті Кримінального кодексу України.

Отримавши повідомлення про злочин, прокурор чи слідчий повинні максимально в десятиденний строк прийняти одне з рішень, строго передбачене діючим кримінально-процесуальним законодавством України – порушити кримінальну справу, відмовити в порушенні кримінальної справи, чи відправити її належному адресату.

Перелік – вичерпний.

http://www.pravda.com.ua/articles/2011/01/10/5730062/
Записаний

виктор андреевич

  • Активний Дописувач
  • ***
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 420
    • Перегляд профілю
    • Email

Уважаемый ПЕРО и ФОРУМЧАНЕ известны ли кому-либо реквизиты разъяснений Верховного суда по разрешению судами споров о долгах за ЖКУ в случае если стороны не пришли к согласию по заключению договора в течение срока предоставленного судом на заключение такового договора. У судов якобы появилась такая "заморочка", не смотря на то, что разъяснения судов  в принципе не являются НПА и не имеют юридической силы .
« Останнє редагування: 13 Січня 2011, 16:52:08 від виктор андреевич »
Записаний

Тетяна Academia

  • Правонаступник
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 3178
  • City: Київ
  • io_ua: Тетяна Academia
    • Перегляд профілю

Ще одна ілюстрація "в тему". Втретє оскаржую до прокуратури Солом`янського району постанову Солом’янського РУ ГУ МВС України в м. Києві про відмову в порушенні кримінальної справи. Двічі така постанова скасовувалась. Гра в перекидування м`ячика починає набридати.
Цитувати
Прокурору Солом’янського району міста Києва Шуляковій Вірі Федорівні вул. Героїв Севастополя, 3-А, м. Київ, 03124

Кікоть Тетяни Іванівни Адреса

13_____ 01_________________ 2011___ року
ВТРЕТЄ ОСКАРЖЕННЯ  постанови Солом’янського РУ ГУ МВС України в м. Києві про відмову в порушенні кримінальної справи

В вересні 2009 року заявник звернулась до прокуратури м. Києва зі скаргою на протиправні дії представника КП УЖГ Солом’янського району м. Києва Загоруйко М.І. Протягом тривалого часу з 01.01.2009 по 04.08.2009 року ця особа виступала представником КП УЖГ в цивільній справі №2-119/09 (номер при відкритті провадження 2-4060/08) в Солом’янському райсуді м. Києва, не надаючи суду довіреності на підтвердження повноважень представника КП УЖГ. В судовому засіданні 04.08.2009 року у Загоруйко М.І. так само не було при собі довіреності представника КП УЖГ.

Внаслідок протиправних дій судді Солом’янського райсуду м. Києва Калініченко О.Б. 04.08.2009 року після оголошеної 2,5 – годинної перерви Загоруйко М.І. надала суду «Довіреність № 72, видана Загоруйко М.І. для представництва КП УЖГ в усіх державних органах, підприємствах, установах, організаціях, в усіх судових органах з усіма правами сторони у справі, в державних виконавчих службах з усіма правами і обов`язками сторони виконавчого провадження».

З урахуванням викладеного вище у заявника є всі підстави вважати, що оформлена Загоруйко М.І. та в.о. директора КП УЖГ Ніколаєвим І.В. Довіреність № 72  була підроблена, тобто виготовлена «заднім числом», 04.08.2009 року. Підроблена довіреність була використана Загоруйко М.І. для підтвердження повноважень представника позивача КП УЖГ в цивільній справі  №2-119/09.

Для організації перевірки та прийняття рішення в порядку ст.97 КПК України звернення було направлене до Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

На жаль перевірка викладених в заяві фактів Солом'янським РУ ГУ МВС України в м. Києві практично не проводилась, документальна експертиза Довіреності № 72 та журналів обліку КП УЖГ до цього часу не здійснені.

Прокуратурою Солом’янського району м. Києва через неповноту перевірки вже були скасовані:
-  ПОСТАНОВА ДІМ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві лейтенант міліції Гунько А.О. 26.09.2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.358 КК України (лист від 19.11.2009 року № 3651-09);
- ПОСТАНОВА ст. ДІМ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві капітан міліції Скомороха І.В. 09.11.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.358 КК України (лист від 08.12.2010 року №3651-09).

Заявник оскаржує постанову старшого ДІМ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві капітана міліції Скоморохи І.В. від 24.12.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 358 КК України (Додаток 1).

Копія постанови Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві від 24.12.2010 року була направлена заявнику 05.01.2011 року згідно поштового штемпеля на конверті (Додаток 2) і отримана у поштовій скриньці 07.01.2011 року, тому термін на оскарження, 7 днів з дня отримання копії постанови, слід вважати не пропущеним.

Заявник вважає, що додаткова перевірка фактів, викладених в заяві, фактично не проводилась. Дії ст. ДІМ Скоморохи І.В. по перевірці матеріалів слід визнати несумлінними і формальними. Текст винесеної 24.12.2010 року постанови фактично дублює тексти попередніх постанов:
- виправлені лише деякі граматичні помилки;
- залишилось невиправленим неправильне визначення використаного Загоруйко М.І. підробленого документу;
- додана інформація про місце перебування Загоруйко М.І. та опитування Ніколаєва І.В.

Винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи є необґрунтованою,  оскільки прийнята без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, тому вона повинна бути скасована. Підстави для необхідності скасувати постанову ст. ДІМ Скоморохи І.В. від 24.12.2010 року наступні:

1. Солом'янським РУ ГУ МВС України в м. Києві не проведена документальна експертиза підробленого документу і журналів реєстрації для встановлення суттєвої обставини: якою є дата фактичного підписання Довіреності № 72 Ніколаєвим І.В. та Загоруйко М.І. і якою є дата фактичної реєстрації Довіреності № 72 в журнадах обліку КП УЖГ?

Для достовірного встановлення дати фактичного підписання та оформлення Довіреності
№ 72 необхідно провести документальну експертизу оригіналу Довіреності № 72 та журналів реєстрації КП УЖГ. Перелік питань для експертизи наступний:
- по “Довіреності № 72” (зареєстрована 30.12.2008 року, №3583/38):
а) чи підпис Ніколаєва І.В. на “Довіреності № 72” зроблений  власноруч в. о. директора КПУЖГ Ніколаєвим І.В.?
б) коли фактично був поставлений підпис Ніколаєва І.В. на “Довіреності № 72”?
в) коли фактично був поставлений підпис Загоруйко М.І. на “Довіреності № 72”?
г) коли фактично були заповнені дата і номер реєстрації на “Довіреності № 72”?
- по журналам реєстрацій КПУЖГ:
а) чи існує журнал реєстрацій КПУЖГ, в якому “Довіреність № 72” була зареєстрована?
б) коли фактично були занесені дані про “Довіреність № 72” до журналу реєстрації?
в) чи є в журналі реєстрації записи з датою до 01.01.2009 року після реєстрації “Довіреності № 72”? Коли фактично були здійснені ці записи?

2. ВТРЕТЄ наголошую, що керівник КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Мартиняк О.М. з 01.04.2008 року не має ніякого відношення до КП УЖГ, тому її пояснення, що в. о. директора КП УЖГ Ніколаєв І. В. дійсно видав громадянці Загоруйко М.І. довіреність № 72 від 30.12.2008 року  є юридично нікчемними, не підтверджені жодними доказами і не повинні прийматися до уваги.

3. ВТРЕТЄ наголошую, що результати опитування Загоруйко М.І. та Ніколаєва І.В. не можуть підтвердити чи спростувати факти, викладені в заяві (підробка Довіреності № 72, тобто видача її заднім числом, влітку 2009 року, а не 30.12.2008 року). Підробка документу була ймовірно виконана саме Загоруйко М.І. та Ніколаєвим І.В.  Для встановлення дійсної дати видачі документа необхідно провести документальну експертизу Довіреності № 72 та журналів обліку КПУЖГ.
4. В постанові про відмову в порушенні кримінальної справи зазначено, що було долучено копію запису про видачу довіреності № 72 від 30.12.2008 року Загоруйко М.І. Однак долучення копії запису в журналі є недостатнім для всебічної перевірки матеріалів заяви.

5. Пояснення в. о. директора КП УЖГ Ніколаєва І. В. про те, що він 30.12.2008 року підписував  довіреність № 72  на представництво інтересів КП УЖГ Солом'янського району м. Києва гр. Загоруйко Марині Ігорівні 22.06.1985 року народження, не підтверджені жодними доказами, тому не повинні прийматися до уваги.

На підставі викладеного вище прошу СКАСУВАТИ постанову ст. ДІМ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві капітана міліції Скоморохи І.В. від 24.12.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.358 КК України.

Додатки:
1. Копія ПОСТАНОВИ ст. ДІМ Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві капітана міліції Скоморохи І.В. від 24.12.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи за ст.358 КК України.
2. Копія конверта (дата відправлення згідно поштового штемпеля - 05.01.2011 року).

Заявник                                                                                     Кікоть Т.І.
Записаний

виктор андреевич

  • Активний Дописувач
  • ***
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 420
    • Перегляд профілю
    • Email

Уважаемая, Татьяна ,может быть пора уже выходить за пределы районного уровня и подавать жалобы в вышестоящие инстанции проверить "на православность"  например президента или городские инстанции?
Записаний

Тетяна Academia

  • Правонаступник
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 3178
  • City: Київ
  • io_ua: Тетяна Academia
    • Перегляд профілю

Не зрозуміла, якщо чесно. А президент яким чином до цього неподобства?  Підкажіть напрямок (підстави, НПА) - то можна буде розширити коло.
Записаний

funmaster

  • *
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 105
    • Перегляд профілю

А якщо подивитияся на питання з такого боку:
У кожної прокуратури є свій керівник - прокурор, що очолює відповідну прокуратуру (ЗУ "Про прокуратуру).  Керівник - керує. Це управлінська діяльність, а не процесуальна. Так само в суді.  І на мою думку, норми КПК у сфері управління своїми підлеглими, слідчими. помічниками, заступниками тут ні до чого.  все залежить від того яким боком поставити питання.
Адмін суди повинні розглядати  скарги щодо оскарженння дій прокурорів, тільки ті що стосуються управління. Не зобовязав підлеглого виконати норми Закону (КПК) - порушив, підлягаєш відповідальності. 
Так, що справа не  в Рішенні ВАСУ, а в корупції. 
   
Записаний

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

Адмін суди повинні розглядати  скарги щодо оскарженння дій прокурорів, тільки ті що стосуються управління. Не зобовязав підлеглого виконати норми Закону (КПК) - порушив, підлягаєш відповідальності. 
Так, що справа не  в Рішенні ВАСУ, а в корупції. 

Так, прокуратура приймає рішення не тільки в порядку КПК, але й вносить подання, протести і дає приписи згідно положень Закону "Про прокуратуру". Що стосується зобов'язань підлеглих -то виникає питання щодо того, чи є це публічно-правовим спором. ???
Записаний

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 червня 2010 року             м. Київ
№ 21-713сво10

Цитувати
Аналіз наведених норм процесуального права не дає підстав для висновку про виключення з компетенції адміністративних судів спорів про бездіяльність чи незаконні дії органів влади, їх посадових чи службових осіб з огляду на наявність кількох стадій при прийнятті кінцевого рішення. Помилковим є судження, що такі дії, бездіяльність знаходяться за межами публічно-правових відносин. Колегія суддів зазначає, що такий висновок суду касаційної інстанції суперечить ч. 2 ст. 124 Основного Закону, згідно з якою юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/A5F30D247E560801C22578060039EA53?OpenDocument
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10528523
Записаний

funmaster

  • *
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 105
    • Перегляд профілю

Цитувати
Так, прокуратура приймає рішення не тільки в порядку КПК, але й вносить подання, протести і дає приписи згідно положень Закону "Про прокуратуру". Що стосується зобов'язань підлеглих -то виникає питання щодо того, чи є це публічно-правовим спором

Найшов у реєстрі цікаве рішення ВСУ на цю тему. Застосовую його  у своїй апеляційній скарзі.
Цитувати
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Компетенція (юрисдикція) судів щодо розгляду таких справ визначається процесуальними законами.

Кримінально-процесуальний кодекс України встановлює можливість оскарження до суду в порядку кримінального судочинства постанови про відмову в порушенні кримінальної справи (ст. 236-1), постанови про закриття справи (ст. 236-5), постанови про порушення справи (ст. 236-7).

За змістом статей 2, 17 Кодексу адміністративного судочинства України спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності належать до компетенції адміністративних судів, крім випадків, коли такі справи підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.

Оскільки Кримінально-процесуальний кодекс України не передбачає можливості розгляду в порядку кримінального судочинства спорів про бездіяльність суб'єктів владних повноважень, то такі спори належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Подібний висновок (з урахуванням того, що на момент прийняття постанови такі справи розглядалися у порядку цивільного судочинства) зроблено Військовою колегією Верховного Суду України у наданій скаржником постанові від 17 квітня 2001 року.

Рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі встановлено, що за заявою ОСОБА_1 від 9 лютого 2005 року ніякої постанови згідно з Кримінально-процесуальним кодексом України прийнято не було.

Отже, така бездіяльність суб'єктів владних повноважень і може оскаржуватися в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, ухвала Вищого адміністративного суду України від 27 червня 2006 року про скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій та закриття провадження в адміністративній справі прийнята з порушенням ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України та згідно зі ст. 243 цього Кодексу підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до Вищого адміністративного суду України.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/659419
Записаний

виктор андреевич

  • Активний Дописувач
  • ***
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 420
    • Перегляд профілю
    • Email

Аналогичный совет по обжалованию действий,бездействия органов власти в порядке ст.2КАС и др.я давал не однократно Татьяне. в т.ч. и на последней встрече, а нормы Конституции как известно -нормы прямого действия.
Записаний

funmaster

  • *
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 105
    • Перегляд профілю

Вашу відповідь не зрозумів. Яку пораду? Тут цитуються рішення ВСУ. Дайте посилання на пораду про яку Ви говорите. 
Записаний

Тетяна Academia

  • Правонаступник
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 3178
  • City: Київ
  • io_ua: Тетяна Academia
    • Перегляд профілю

Віктор Андрійович згадав відповідь на мої запитання, які задавались при особистих зустрічах (існує не вирішене питання притягнення посадової особи комунального підприємства до кримінальної відповідальності за підробку довіреності представника в суді).
Міліція розслідувати справу не хоче, штампує відписки - постанови про відмову в порушенні кримінальної справи. А прокуратура за моїми скаргами ці постанови скасовує. Ось такий пінг-понг.
Записаний
 


Мониторинг доступности сайта Host-tracker.com
email