|
Перегляд Повідомлень
This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.
Messages - AlexDS
1
« : 30 Жовтня 2013, 22:13:23 »
А це ідея - наскільки я розумію заява складається у вільній формі і додається оригінал платіжного документу - правильно?
Щодо суду я мав на увазі кривосуддя суддів, коли вони визнають договір непотрібним, адже споживач заплативши за "послуги" визнав їх отримання - а в моєму випадку ясно написано "за утримання будинку та прибудинкових територій"
2
« : 30 Жовтня 2013, 12:01:20 »
Також поданий наступний запит :Запит
Цей запит робиться у відповідності до закону України “Про доступ до публічної інформації”.
Прошу надати мені наступну інформацію:
1) Технічний паспорт на будинок, що знаходиться за адресою м.Київ, вул Урлівська, 20
2) Документ про затвердження меж прибудинкової території
3) Свідоцтво на право власності чи оренди на відповідну ділянку землі, що виділена під будівництво будинку за адресою м.Київ, вул Урлівська, 20
На що отримані такі відповіді: ДЕПАРТАМЕНТ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВВИКОНАВЧИЙ ОРГАН КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
(КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ)
ДЕПАРТАМЕНТ ЗЕМЕЛЬНИХ РЕСУРСІВ
Ваше звернення, що надійшло до Державної установи „Урядовий контактний центр” було уважно розглянуто та опрацьовано Департаментом земельних ресурсів.
За результатами опрацювання повідомляємо наступне.
Відповідно до даних міського земельного кадастру земельна ділянка на вул. Урлівській, 20 у Дарницькому районі не обліковується.
З повагою
Заступник директора Ю. Мосійчук
чальник управління землеустрою О.Цвях
Контактний центр міста КиєваТобто виходить цікава арифметика = ділянки немає, будинок мені не належить, але від мене вимагають підписання договору про утримання "будинку та прибудинкових територій" - фікція Як мені можна це використати в розрізі підписання договорів про утримання будинку та прибудинкових територій - адже я теж по закону зобовязаний підписати даний договір?
3
« : 30 Жовтня 2013, 11:44:54 »
Доброго дня Нещодавно надсилав запити до РДА щодо прав власності на будинок і отримав дуже цікаву відповідь: Сам запит:Запит
Цей запит робиться у відповідності до закону України “Про доступ до публічної інформації”.
Я є власником квартири №20 у будинку за адресою м. Київ, вул Урлівська 20 про що є відповідний сертифікат на право власності.
Прошу надати відповідь на наступне питання:
1) Чи належить мені будинок на праві спільної власності разом з іншими власниками квартир будинку за адресою м. Київ, вул Урлівська 20 ?
Відповідь РДАШановна Ірино Дмитрівно!
Управлінням житлово-комунального господарства Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації уважно розглянуто звернення (запит на інформацію) ХХХХ Олександра Миколайовича до КБУ «Контактний центр міста Києва», яке зроблено у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації, щодо надання інформації стосовно балансоутримувача будинку 20 на вул. Урлівській та чи належить йому будинок № 20 на вул. Урлівській на праві спільної власності разом з іншими власниками квартир у ньому.
Оскільки експлуатацію вищевказаного житлового будинку здійснює ТОВ «Перший український експертний центр», відповідно до пункту 3 статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Управління житлово-комунального господарства Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації звертається до Вас з проханням розглянути зазначене у зверненні (запиті) питання.
За результатом розгляду інформуйте заявника, КБУ «Контактний центр міста Києва» та управління житлово-комунального господарства Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, згідно з розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 04.07.2006 № 119/306.
Додатково повідомляємо наступне.
Відповідно до приписів частин 3, 5 статті 7 Закону України «Про інвестиційну діяльність», за рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом.
Частинами 2 та 3 статті 331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
З повагою
Начальник управління В. Шумаков
Відповідь ЖЕК-а - у прикріпленому файліЯк на мене дуже цікава - особливо третій абзац - де сказано, що будинок не належить мені на праві співвласності, а отже виникає питання - чому я повинен платити за обслуговування того, що мені ніяким чином не належить???
4
« : 30 Жовтня 2013, 11:20:48 »
Доброго дня
Я вже більше року не плачу за утримання прибудинкових територій так як не можу укласти договір з ТОВ "Перший український експертний центр"
На мене було подано судовий наказ, який з допомогою форуму вдалося відмінити
Але вийшло так, що мій батько, наляканий жахами жеківців, оплатив "борг" за утримання територій та місячний платіж за утримання - тобто в квитвнції є напис: "борг - хххх грн та плата за утримання - yyy грн"...тобто платником був не я - якщо це може якось допомогти.
Що можна вдіяти в такому разі - чи можна подати в суд на те, що це сплата за опалення, а ніяк не за утримання територій?
Чи не виходить, що я акцептував надання послуги хоча у мене немає і договору?
Порадьте, що краще робити в такому випадку?
Наскільки в мене зменшились шанси в суді довести, що я не замовляв послуги, а тим більше вони не надаються?
Дякую
5
« : 17 Вересня 2013, 14:43:19 »
Доброго дня всім
Ще раз дякую за допомогу в скасуванні судового наказу - його скасовано, а тому слід готуватися до позовного провадження.
В мене таке питання - я неодноразово напрявляв ПУЕЦ-у оферту договору,запити, але першого разу через більше ніж 2 місяці мені лист повернувся - тому що я направив на адресу директора ПУЕЦ-у о, а не на юридичну (до речі у відповіді на запит до КМДА - вони теж переправили мій запит до ПУЕЦ-у саме на адресу директора)
Потім я вже направив цю саму оферту на юр адресу - відповіли.
Потім за день до отримання судового наказу я відправив одразу 1 оферту та 2 запити - і ось декілька днів назад я отримав їх назад - за ними ніхто не прийшов і не забрав...
Як мені вчинити в такому випадку - адже я пропонував свій договір(є штамп з датою на листі) але фактично у канцелярії ПУЕЦ моїх запитів немає і немає того переправленого запиту від КМДА...
Чи допоможе мені в суді наявність не розпечатаних листів з запитами та офертою??? і взагалі як краще діяти - адже укласти договір і мій обовязок теж???
Дякую
6
« : 03 Вересня 2013, 15:19:07 »
У Вас дуже розгорнуто написано, але я думаю буде достатньо того, що у Вас з ПУЕЦ немає договору.
У мене судовий наказ було скасовано, за що велика подяка всім хто приймав участь у обговоренні моєї заяви про скасування, навіть без моєї присутності а в рішенні про скасування було вказано лише те, що оскільки я не згоден з судовим наказом, то він підлягає скасуванню - тобто як вже казали на форумі - судовий наказ це тільки крок до того шоб розглядати справу в звичайному провадженні.
А для скасування можете просто взяти мій варіант - а решту доказів залишити для судового розгляду коли справа буде розглядатися в звичайному провадженні
7
« : 28 Липня 2013, 14:00:33 »
До речі тої копії листа, який нібито мав бути в додатках - я не отримував - прінаймні я не памятаю:-(
Йдеться про згаданий у відповіді лист головного управління економіки та інвестицій при КМДА №049-20/6559-12 від 31,10,2012
8
« : 28 Липня 2013, 13:56:02 »
Дякую за розгорнуту відвовідь - обовязково прочитаю Порядок №60... але коли зайшла мова про власника будинку я згадав що в мене є відповідь від самого ПУЕЦ-а - хто і чому є власником будинку: Особливо цікаве місце - "Звертаємо увагу,що відповідно до листа ЖУ "Лівобережне" ДП "Екос" №1710/1 від 19,10,2012 договори між зазначеним підприємством та споживачами будинку по вул Урлівська,20 у м.Києві вважаються розірваними" отже виходить, що ПУЕЦ подав як доказ завідомо неправдиву інформацію - чи вважається це (не знаю українською )- "подлогом"  тобто уже кримінальним порушенням закону???
9
« : 27 Липня 2013, 12:51:17 »
СН буде скасовано, це зрозуміло. А щоб убезпечити себе від позову починайте писати в антимонопольний комітет, в прокуратуру.
Закиньте в Екос запит про долю вашого з ним договору. Якщо напишуть, що він недійсний, покажете, що ПУЕЦ приніс в суд недійсний договір. Якщо напишуть, що дійсний, то вимагати тоді має не ПУЕЦ, а Екос і т.п.
А також подавайте позов про визнання недійсним рішення правління КМБ.
Все зрозуміло окрім пунктів: 1) "А щоб убезпечити себе від позову починайте писати в антимонопольний комітет, в прокуратуру." - як це допоможе в боротьбі з ПУЕЦ та на які порушення допустили ПУЕЦ та Єкос для зверненн в прокуратуру та АМК? 2) "А також подавайте позов про визнання недійсним рішення правління КМБ." - на основі яких положень можна обгрунтувати позов? Дякую. --- Вчора подав заяву про скасування(останню редакцію), але кажуть, що прийде тільки в понеділок - а забирають пошту робітники суду раз на тиждень... щоб не вийшло, що строки будуть перевищені та наказ приведуть до виконання В мене є чек та опис вкладення з вчорашньою датою... Як краще зробити - впевнений у когось вже є досвід в подібній ситуації.... в суд ой як не хочеться йти та чекати кількагодинну чергу....
10
« : 26 Липня 2013, 10:50:03 »
Трошки переробив - начебто краще стало: Так краще - чи повернутися до попередньго варіанту Дарницький районний суд м. Києва
Стягувач: Товариство з Обмеженою Відповідальністю
"Перший Український експертний центр"
04060,м. Київ,вул.М.Берлінського, 15
Боржник: *******Олександр Миколайович
мешкає: м Київ, вул. Урлівська 20,кв 20
Телефон:(093)***-**-**
Суддя: Цимбал І. К.
ЗАЯВА ПРО СКАСУВАННЯ СУДОВОГО НАКАЗУ
Справа № 753/9521/13-ц від 04.07.2013 р. (отримано 19.07.2013 р.), суддя Цимбал I.K.
1. Згідно статті 95 ЦПК України, із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
04.07.2010 року Дарницьким районним судом м. Києва був виданий судовий наказ по справі № 753/9521/13-ц за заявою стягувача ТОВ «Перший Український експертний центр» до боржника ***** Олександра Миколайовича про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 2228 грн. 37 коп.
Однак з матеріалів справи не вбачається, що право вимагати стягнути борг за житлово-комунальні послуги належить стягувачу ТОВ «Перший Український експертний центр»
Судом було винесено рішення з порушенням рекомендацій викладених в постанові №14 від 23.12.2011 “Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження” а саме:
13. Якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК) ( 1618-15), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.
Згідно із ст.19, ч.ч.1,2 ст.29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» для підтвердження свого права вимоги стягувач повинен був надати докази про те, що:
- стягувач є учасником правовідносин у сфері житлово-комунальних послуг (власник, споживач, виконавець, виробник, балансоутримувач, управитель);
- у стягувача встановлені договірні правовідносини з боржником, між сторонами укладені договори на надання житлово-комунальних послуг, які по формі та за змістом відповідають Типовим договорам.
1) Стягувач не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження свого статусу у правовідносинах з споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, а також не надав доказів встановлених з боржником правовідносин.
З доданих документів, що підтверджують статус стягувача, як балансоутримувача, є лише акт передачі(додаток №4) “на баланс обслуговування” від ЖУ “Лівобережне”ДП “Екос” та витяг №2 з протоколу №29 засідання Правління ПАТ ХК “Київміськбуд” від 15.08.2012(додаток №5), але в даному витязі йдеться про передачу будинків, що обслуговує ДП “Екос” до комунальної власності м Києва згідно переліку, в якому зокрема відсутній будинок за адресою Урлівська, 20 — тобто суду надані документи, які не несуть ніякої цінності для розгляду справи — а відтак стягувач не надав доказів свого статусу Балансоутримувача, тобто спір про право.
2) Стягувач посилається на те, що між ним та боржником укладено договір (додаток 3), але договір укладено між відповідачем та ЖУ Лівобережне ДП ЕКОС АТ Київміськбуд, тобто договору з Стягувачем відповідач ніколи не укладав.
Також згідно ЗУ «Про ЖКП» ст. 26 ; ст.ст. 630; 632 ЦК та іншими нормативно – правовими актами (далі НПА) чітко визначені істотні умови договорів з надання ЖКП .
Стаття 26.ЗУ «Про ЖКП»
1. Істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є:
3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг;
5) порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;
7) порядок контролю та звіту сторін;
8) порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг;
тобто ціна, розмір оплати та загальна вартість послуг, є істотною умовою будь якого договору пов’язаного з грошовими розрахунками .
Загальна вартість послуг згідно ст.26 ЗУ «Про ЖКП» є істотною умовою.
Відсутні і порядок взаємоконтролю та звіту сторін, що є грубим порушенням відображення істотних мов договору та вимог для Типового договору який є додатком до Пост № 529 КМУ.
Не дотримання істотних умов договору згідно ст.215 ; ч.1ст.229 породжує недійсність правочину або договору.
Тобто фактично навіть КП “Екос” не має укладеного з відповідачем договору про надання ЖКП, адже в ньому не дотримано розкриття всіх істотних умов, а відтак правочин з його укладання визнається недійсним.
3) Щодо обґрунтування стягувачем суми боргу в розмірі 2228 грн. 37 коп. слід зазначити наступне.
Наданий стягувачем «РАХУНОК Попередження-25 від 24,05,2013» не може вважатись належним доказом, адже відсутні договірні відносини між стягувачем та боржником, відсутній узгоджений сторонами тариф за житлово-комунальні послуги, та те що стягувач не надав суду первинних документів бухгалтерського обліку, які б підтвердили понесені стягувачем витрати на надання житлово-комунальних послуг в сумі стягуваного боргу.
Також наводячи суму заборгованості, Стягувач:
1. Не надав жодного документального доказу, який би підтверджував виконання Стягувачем зазначених у "Заяві про видачу судового наказу" послуг Боржнику у визначеному обсязі.
Зазначені докази були б нeo6xідні для визначення достовірності здійснених Стягувачем та отриманих Боржником послуг. Таким чином, Стягувачем недоведена достовірність виконаних ним та отриманих безпосередньо Боржником послуг.
2. Не надав жодного документального доказу, який би підтверджував отримання Боржником зазначених у заяві Стягувача послуг у визначеному обсязі від Стягувача.
Зазначені докази були б нeo6xідні для визначення достовірності отримання Боржником послуг від Стягувача. Таким чином, Стягувачем недоведена достовірність отримання Боржником послуг від Стягувача.
3. Не надав жодного документованого доказу, який би підтверджував наявність договірних стосунків між Стягувачем та Боржником.(Договір між боржником та підприємством, яке передало будинок на баланс Стягувачу, не може вважатися договором між стягувачем та боржником)
Таким чином, опираючись на вищенаведені обставини, керуючись ст.95 ЦПК України та ст.60 ЦПК України, де сказано, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, констатується, що Стягувач, не надавши належних доказів свого права вимоги та маніпулюючи законодавством, робить спробу необґрунтовано стягнути з мене кошти.
Виходячи з всього зазначеного, відповідно до статей 58 та 59 ЦПК слід прийти висновку, що вимога стягувача не підкріплена належними та допустимими доказами тому у відповідності до вимог абз.2 п.8 статті 105(1) ЦПК України, прошу суд скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову .
Наявність спору про право, відповідно п.3 ст.100 ЦПК України, унеможливлює прийняття від Стягувача заяви про видачу судового наказу.
ПРОШУ:
1. Прийняти мою заяву про скасування Судового Наказу до розгляду.
2. Скасувати Судовий наказ, відмовивши Стягувачу у задоволені його вимог у повному обсязі.
Додаток:
1. Копія судового наказу, що оспорюється.
2. Копія заяви про скасування судового наказу з додатками , в ____ прим., на ____ арк. Кожний.
3. Договір між боржником та ЖУ “Лівобережне” ДП “Екос” АТ ХК “Київміськбуд”
4. Акт приймання-передачі
5. Витяг №2 до протоколу засідання №29 від 15.08.2012
«_____ » ______________ 2013 року.
______________
11
« : 26 Липня 2013, 00:02:10 »
Дякую всім, що не залишили мене сам на сам з проблемою. Особливо thunderclap Викладаю на рецензію моє скасування наказу. Буду вдячний за коментарі. ЗАЯВА ПРО СКАСУВАННЯ СУДОВОГО НАКАЗУ
Справа № 753/9521/13-ц від 04.07.2013 р. (отримано 19.07.2013 р.), суддя Цимбал I.K.
1. Згідно статті 95 ЦПК України, із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
04.07.2010 року Дарницьким районним судом м. Києва був виданий судовий наказ по справі № 753/9521/13-ц за заявою стягувача ТОВ «Перший Український експертний центр» до боржника ****** Олександра Миколайовича про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 2228 грн. 37 коп.
Однак з матеріалів справи не вбачається, що право вимагати стягнути борг за житлово-комунальні послуги належить стягувачу ТОВ «Перший Український експертний центр»
Згідно із ст.19, ч.ч.1,2 ст.29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» для підтвердження свого права вимоги стягувач повинен був надати докази про те, що:
- стягувач є учасником правовідносин у сфері житлово-комунальних послуг (власник, споживач, виконавець, виробник, балансоутримувач, управитель);
- у стягувача встановлені договірні правовідносини з боржником, між сторонами укладені договори на надання житлово-комунальних послуг, які по формі та за змістом відповідають Типовим договорам.
Стягувач не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження свого статусу у правовідносинах з споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, а також не надав доказів встановлених з боржником правовідносин.
Стягувач посилається на те, що між ним та боржником укладено договір (додаток 3), але договір укладено між відповідачем та ЖУ Лівобережне ДП ЕКОС АТ Київміськбуд, тобто договору з Стягувачем відповідач ніколи не укладав.
Також згідно ЗУ «Про ЖКП» ст. 26 ; ст.ст. 630; 632 ЦК та іншими нормативно – правовими актами (далі НПА) чітко визначені істотні умови договорів з надання ЖКП .
Стаття 26.ЗУ «Про ЖКП»
1. Істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є:
3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг;
5) порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;
7) порядок контролю та звіту сторін;
8) порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг;
тобто ціна, розмір оплати та загальна вартість послуг, є істотною умовою будь якого договору пов’язаного з грошовими розрахунками .
Загальна вартість послуг згідно ст.26 ЗУ «Про ЖКП» є істотною умовою.
Відсутні і порядок взаємоконтролю та звіту сторін, що є грубим порушенням відображення істотних мов договору та вимог для Типового договору який є додатком до Пост № 529 КМУ.
Не дотримання істотних умов договору згідно ст.215 ; ч.1ст.229 породжує недійсність правочину або договору.
Тобто фактично навіть КП “Екос” не має укладеного з відповідачем договору про надання ЖКП, адже в ньому не дотримано розкриття всіх істотних умов, а відтак правочин з його укладання визнається недійсним.
Також відповідно до постанови №14 від 23.12.2011 “Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження”
13. Якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК) ( 1618-15), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.
Щодо обґрунтування стягувачем суми боргу в розмірі 2228 грн. 37 коп. слід зазначити наступне.
Наданий стягувачем «РАХУНОК Попередження-25 від 24,05,2013» не може вважатись належним доказом, адже відсутні договірні відносини між стягувачем та боржником, відсутній узгоджений сторонами тариф за житлово-комунальні послуги, та те що стягувач не надав суду первинних документів бухгалтерського обліку, які б підтвердили понесені стягувачем витрати на надання житлово-комунальних послуг в сумі стягуваного боргу.
Також наводячи суму заборгованості, Стягувач:
1. Не надав жодного документального доказу, який би підтверджував виконання Стягувачем зазначених у "Заяві про видачу судового наказу" послуг Боржнику у визначеному обсязі.
Зазначені докази були б нeo6xідні для визначення достовірності здійснених Стягувачем та отриманих Боржником послуг. Таким чином, Стягувачем недоведена достовірність виконаних ним та отриманих безпосередньо Боржником послуг.
2. Не надав жодного документального доказу, який би підтверджував отримання Боржником зазначених у заяві Стягувача послуг у визначеному обсязі від Стягувача.
Зазначені докази були б нeo6xідні для визначення достовірності отримання Боржником послуг від Стягувача. Таким чином, Стягувачем недоведена достовірність отримання Боржником послуг від Стягувача.
3. Не надав жодного документованого доказу, який би підтверджував наявність договірних стосунків між Стягувачем та Боржником.(Договір між боржником та підприємством, яке передало будинок на баланс Стягувачу, не може вважатися договором між стягувачем та боржником)
Таким чином, опираючись на вищенаведені обставини, керуючись ст.95 ЦПК України та ст.60 ЦПК України, де сказано, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, констатується, що Стягувач, не надавши належних доказів свого права вимоги та маніпулюючи законодавством, робить спробу необґрунтовано стягнути з мене кошти.
Виходячи з всього зазначеного, відповідно до статей 58 та 59 ЦПК слід прийти висновку, що вимога стягувача не підкріплена належними та допустимими доказами тому у відповідності до вимог абз.2 п.8 статті 105(1) ЦПК України, прошу суд скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову .
Наявність спору про право, відповідно п.3 ст.100 ЦПК України, унеможливлює прийняття від Стягувача заяви про видачу судового наказу.
ПРОШУ:
1. Прийняти мою заяву про скасування Судового Наказу до розгляду.
2. Скасувати Судовий наказ, відмовивши Стягувачу у задоволені його вимог у повному обсязі.
Додаток:
1. Копія судового наказу, що оспорюється.
2. Копія заяви про скасування судового наказу з додатками , в ____ прим., на ____ арк. Кожний.
3. Договір між боржником та ЖУ “Лівобережне” ДП “Екос” АТ ХК “Київміськбуд”
«_____ » ______________ 2013 року.
______________
[
12
« : 25 Липня 2013, 17:33:23 »
О так це ж чудово - дякую!!!!
Ви не могли б мене направити на статтю на яку можна буде послатися в скасуванні,шоб аргументувати юридичну відсутність договору?
До речі - виходячи х того, що в договорі немає всіх істотних умов, зокрема тарифів - чи має сенс подавати позов про визнання договору недійсним? (тобто договір з організацією, яка зарах не має відношення до будинку )
13
« : 25 Липня 2013, 16:38:59 »
Чи можна вважати, що в мене немає договору з ПУЄЦ якщо в мене підписаний договір з організацією, яка передала на обслушовування та експлуатацію житловий фонд вклюяаючи мій будинок?
чи юридично договір вважається укладеним?
14
« : 25 Липня 2013, 14:17:52 »
Не зовсім так! Дана земельна ділянка не зареєстрована в кадастрі, але ж це автоматично не означає того, що в будинка немає прибудинкової територіїї.
Тоді я взагалі не розумію - а як тоді цей самий ЖЕК буде складати тариф на обсл будинку та прибудинкової теріиторії, якщо даний клаптик землі з будинком не значиться в кадастрі а відповідно немає меж території - чи я якось хибно розумію...
15
« : 25 Липня 2013, 13:40:19 »
Дякую всім за відповіді - буду писати- як буде готово викладу для зауважень. Але тим часом мені прийшов цікавий лист - відповідь на запит такого змісту: Відповідно до законів України “Про інформацію”, “Про доступ до публічної інформації”, “Про звернення громадян”, Земельного кодексу України прошу надати:
1. Копію державного акту про право власності (чи право постійного користування) на земельну ділянку, на якій розташовано будинок № 20 по вулиці Урлівська в місті Києві та його прибудинкова територія.
Ось сама відвовідь: Ваше звернення, що надійшло до Державної установи „Урядовий контактний центр” було уважно розглянуто та опрацьовано Департаментом земельних ресурсів.
За результатами опрацювання повідомляємо наступне.
Відповідно до даних міського земельного кадастру земельна ділянка на вул. Урлівській, 20 у Дарницькому районі не обліковується.
З повагою
Заступник директора Ю. Мосійчук
чальник управління землеустрою О.Цвях Але тепер я взагалі не розуію - у мого будинку взагалі немає прибудинкової території? тобто взагалі нізащо платити???
|
