Є два варіанта "ліквідації":1) з визначенням правонаступника, 2) без правонаступника.
В першому випадку вагітні мають бути працевлаштовані в організацію, що є правонаступником. При цьому не має значення, з якої підстави відбувалося звільнення з ліквідованої організації (у зв’язку з переведенням на підставі пункту 5 статті 36 КЗпП чи з будь-якої іншої), правонаступник несе обов’язок прийняти вагітну на роботу. Бо правонаступник отримує всі обов'язки ліквідованого.
В другому випадку виконання ліквідованою організацією обов’язку з працевлаштування вагітних не має правового механізму здійснення та забезпечення. Тому на практиці роботодавець або сам шукає нову роботу для вагітної, або звертається за допомогою до центрів зайнятості чи рекрутингових агенцій. У описаному Вами випадку, працевлаштуванням повинен займатися ліквідатор (ліквідаційна комісія).
Чому пишу "ліквідації" в лапках?
В КЗпПУ вживається термін "повної ліквідації". Але що це таке, не виписано.
В ЦКУ "ліквідація" це принення юрособи без правонаступництва. З правонаступництвом це "реорганізація" (злиття, приєднання, поділ, перетворення). Де-хто з юристів вважають що "повна ліквідація" це і є "ліквідація" в розумінні ЦКУ, тобто без правонаступництва.
Формулювання «звільнення з обов’язковим працевлаштуванням» означає, що перерва в часі між звільненням і працевлаштуванням не допускається. Тобто жінка, звільнена, наприклад, 12 грудня 2016 року, вже 13 грудня 2016 року повинна мати можливість працювати в іншій організації. Якщо ж вона такої можливості не має, звільнення слід кваліфікувати як таке, що здійснене без законних підстав.