Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Gelo]

В ваших пояснениях вижу объяснение ВС.... Вероятно по обсуждаемой главе, будет примерно тоже самое. 

... а позивач не може вимагати усунення порушення прав інших осіб, тобто взагалі може вести мову лише про пенсіонерів),

Относительно этой цитаты... статья 27 КУ разве не опровергает.

Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.

Разве требование о принятии решения ОМС не защищает здоровье льготников?

[Юрій Васильович]

Стосовно посягання на життя і здоров'я див. КУпАП та ККУ.
Тлумачення слова "посягання" див. у

Словник української мови
http://sum.in.ua/s/posjaghannja   

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

 
   в означеннях
Тлумачення, значення слова «посягання»:
ПОСЯГА́ННЯ, я, сер. Дія за значенням посягати. На всіх етапах розвитку соціалістичної держави її кровною справою був і залишається захист завоювань соціалізму від посягань сил контрреволюції і світового імперіалізму (До 100-річчя.. В. І. Леніна, 1970, 21); Щоб убезпечити Київ від посягань інших князів, він [Юрій Долгорукий] у стратегічно важливих пунктах — Вишгороді, Білгороді, Каневі і Переяславі — садить княжити своїх синів (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 569).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 393.
Академічний тлумачний словник (1970—1980)

 
   в означеннях
Тлумачення, значення слова «посягати»:
ПОСЯГАТИ, аю, аєш, недок., ПОСЯГНУТИ і ПОСЯГТИ, гну, гнеш, док.
1. неперех., на що. Намагатися захопити, привласнити що-небудь; зазіхати. Досі жила [Малуша] в хаті свого батька, де кожен робив, що міг, одягав, що мав, їв, що було, ніколи не посягав на чуже, не своє, хоч би воно було краще й дорожче (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 105); — Скільки живу, все на передовій, бо тут людині найбільша вигода, — якось пожартував він. — І місце тепленьке, і ніхто на нього не посягає... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 270); Серце Прохорове наливалося безсильною злістю на тих людей, які рано чи пізно, а, мабуть, спробують посягнути на його добро, на його багатство (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 69);
// Намагатися завдати якоїсь шкоди кому-небудь, позбавити когось спокою, щастя і т. ін. Микола глянув спідлоба на ворога, що вніс розлад в його життя, що посягав на його щастя (Володимир Гжицький, Вел. надії, 1963, 65); Серце... Хіба ж його зрозумієш? Чого затріпалося, як риба в сітці?.. Чи, може, оцей русявий парубок, що сидить поруч, посягає на твій спокій? (Микола Ю. Тарновський, Як на.. ниві, 1958, 146); [Д. Жуан:] Я ж бо силоміць не посягну на вашу честь, не бійтесь. Жінкам не тим страшний я (Леся Українка, III, 1952, 360).
 Посягати (посягнути) на життя чиє, кого — намагатися, робити спробу заподіяти смерть кому-небудь. — Синочку мій, голубчику мій! Дивися, що з мене зробив твій батько. Бив мене, нівечив мене, за коси волочив, за горло давив, на життя моє посягав... (Панас Мирний, I, 1954, 158).
2. перех., діал. Охоплювати кого-небудь (про почуття, настрій і т. ін.). — Жах усе більш та міцніш її понімав і посягав (Марко Вовчок, I, 1955, 326).
3. перев. док., неперех., діал. Потягнутися рукою (руками) до чого-небудь; засунути руку (руки) у щось. Василь посягнув по хліб та ковбасу, та якось так незручно, мов не своїми руками (Іван Франко, I, 1955, 160); Наступала тривожна хвиля — витягати паски. Перехрестившися разів, може, сто.., посягла Анниця у піч і тремтячими руками витягла першу паску (Гнат Хоткевич, II, 1966, 38); Чоловічище посяг у кишеню, вийняв золотий перстень і кинув у той бік, звідки почув голос (Три золоті слова, 1968, 19).

Який стосунок ст. 27 має до судового захисту? Мабуть Ваш консультант "не дуже"...
Є ст. 55 КУ. 

Стаття 55. Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

{Офіційне тлумачення частини другої статті 55 див. в Рішеннях Конституційного Суду № 6-зп від 25.11.97, № 19-рп/2011 від 14.12.2011}

Є рішення КСУ

1. В  аспекті  конституційного  звернення  положення  частини другої  статті  55  Конституції  України  ( 254к/96-ВР ) необхідно розуміти  так,  що  конституційне  право  на  оскарження  в   суді будь-яких  рішень,  дій  чи  бездіяльності  всіх органів державної влади,  органів місцевого самоврядування,  посадових  і  службових осіб гарантовано кожному. Реалізація цього права забезпечується у відповідному   виді   судочинства і в порядку, визначеному
процесуальним законом.

1. Частину Другу  статті  55  Конституції  України  необхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити  в  суді загальної  юрисдикції  рішення,  дії  чи  бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб,  якщо громадянин України,  іноземець,  особа без громадянства  вважають,  що  їх  рішення,  дія  чи   бездіяльність порушують  або  ущемляють  права  і  свободи  громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

      Такі скарги  підлягають безпосередньому розгляду в судах незалежно від того, що прийнятим  раніше законом міг бути
встановлений інший порядок  їх  розгляду  (оскарження  до  органу, посадової  особи  вищого  рівня  по  відношенню  до того органу і посадової особи,  що прийняли рішення,  вчинили дії або  допустили бездіяльність).

      Подання скарги до органу,  посадової особи вищого  рівня  не перешкоджає оскарженню цих рішень, дій чи бездіяльності до суду.

Процесуальний закон

Стаття 5. Право на звернення до суду та способи судового захисту

1. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

[Gelo]

Мабуть Ваш консультант "не дуже"...

Мой консультант - я сам себе консультант.
Неужели третье лицо не может самостоятельно (не представляя интересы истца) защитить интересы этих же льготников?
Вижу, приведенные нормы это не подтверждают. Может есть что-то?

[Юрій Васильович]

3. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

[Gelo]

Если не ошибаюсь, эти особы могут обращаться в суд по доверенности или договору. А самостоятельно закон не разрешает... во всяком случае такого позволения не выявлено.

[Gelo]

Кассационная жалоба получена ВС 29 июня.

[Gelo]

Получил сегодня з/письмо от ВС.
Печальная ухвала ВС https://reyestr.court.gov.ua/Review/98245231
Буду разбираться и устранять замечания. Сроки на устранение, наверно, маленькие....

[Юрій Васильович]

Сумна історія...
Мабуть суддя хотів бачити

конкретних норм права, щодо застосування яких відсутній висновок Верховного Суду.

у другому абзаці скарги.
Зі строком біда, строк той, що вже вийщов... Треба буде просити поновлення, але тепер ймовірність поновлення - 50 на 50...

[Gelo]

Зі строком біда, строк той, що вже вийщов...

У меня получается, что срок не вышел.
Суд руководствовался ст.332КАСУ

5. Касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо:
4) у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

При этом суд заявил

Одночасно Суд роз`яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунуто обставини, які зумовили її повернення. 

Такое право предусмотрено в части 2

2. До касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

теперь ст.169 КАСУ

2. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

  далее не очень понятно, как применяется часть 3 к жалобе. Может это и не нужно упоминать

3. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду,

Ухвала ВС немного дебильно составлена. Нет четкой формулировки - без движения... или не принято к рассмотрению, срок на устранение не установлен, но указано право на повторное обращение.
 По изложенной цепочке законные сроки есть. Вот как это изложить? Не оставлять на милость судейскую, указав только срок 10 дней.   

[Gelo]

Сумна історія...
Мабуть суддя хотів бачити

конкретних норм права, щодо застосування яких відсутній висновок Верховного Суду.

у другому абзаці скарги.

Здесь вопрос? подавать отдельно Уточнение к кассационной жалобе от.....(жалоба остается без изменений и с первичной датой) или подавать Уточненную кассационную жалобу с новой датой. Если подавать уточнение к жалобе, тогда это будет дополнением

Стаття 337. Доповнення, зміна, відкликання касаційної скарги чи відмова від неї

1. Особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень.

2. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Это не так важно (можно послать почтой или подать через канцелярию), важно как правильно, отдельное уточнение к жалобе.... или уточненная жалоба с новой датой.
Сейчас это выглядит так:
                                                УТОЧНЕНА КАСАЦІЙНА СКАРГА

      Подається на виконання ухвали Верховного Суду від 12 липня 2021 р., одержаної 15.07.2021 р.

         Касаційна скарга на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020р. м. Херсон і постанову П`ятого апеляційного  адміністративного  суду  від  11  травня  2021 р.  м. Одеса,  справа № 540/2212/20.
 
      Рішення суду першої та апеляційної інстанції прийняті з неправильним застосуванням судами норм матеріального права при відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм Постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.1993р. № 354 «Про безоплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування» у подібних правовідносинах.
Що, відповідно до п. 3) ч. 4 ст. 328 КАСУ, є підставою для касаційного оскарження цих судових рішень.
     Неправильное применение судами норм матеріального права относительно применения Постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.1993р. № 354, следующее:
         
     - суд першої та апеляційної інстанції указывая на неправомірність применения истцом Постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.1993р. №354 «Про безоплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування», обґрунтовуючи свої позовні вимоги щодо порушеного права на безкоштовний пільговий проїзд, неправильно применил Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, которым по мнению суда, льготы для пенсионеров по возрасту не установлены.
Цей закон вносить зміни (скасовує пільги) виключно у ті законодавчі акти України, які в ньому вказані. Постанова КМУ № 354 від 17.05.1993р. в даному Законі України навіть не згадується. 
Суд застосував норми Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VIII, який не підлягає застосуванню.     
   
   - суд першої інстанції, с чем согласился суд апеляційної інстанції, обосновывая вищу юридичну силу Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (який не підлягає застосуванню), над Постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.1993р. № 354, неправильно применил норми Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000р. № 2017-III. Данный закон имеет юридическую силу с даты публикации ВВР, тобто з 2000р. Згідно до статті 58 Конституції України: «Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі…».
Суд не учел, що Постанова КМУ № 354 було прийнято 17.05.1993р., Конституція України було прийнято 28.06.1996р., Закон України  № 2017 було прийнято 5.10.2000р. тобто на час прийняття Конституції України та Закону України  № 2017-III  пільга з  безплатного  проїзду пенсіонерів та інвалідів на транспорті загального користування вже існувала і вони вже не могли скасувати пільгу з  безоплатного  проїзду пенсіонерів та інвалідів, что гарантируют статьи 22, 58, 92 Конституції України.
Суд застосував норми Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000р. № 2017-III, який не підлягає застосуванню.

    - суд неправильно применил норму п.2 постанови КМУ від 17.05.1993р. № 354 установив, що Міністерство фінансів України під час уточнення показників державного бюджету на кожний рік має передбачити витрати, пов`язані з безоплатним проїздом пенсіонерів. Тобто обов`язок по фінансуванню витрат по пільговому проїзду покладено на центральні органи виконавчої влади та такого обов`язку на орган місцевого самоврядування суд не вбачає. Следовательно, по мнению суда, исковые требования относительно финансирования органом місцевого самоврядування компенсации перевозчикам, необоснованные.
В данном вопросе применению з 01.01.2016р. подлежит Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року  № 79-VIII, согласно которого фінансування витрат по пільговому проїзду делеговано і здійснюється органом місцевого самоврядування, это закреплено ч.1 ст.91 Бюджетного кодексу України та ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР.
Суд застосував норму п.2 постанови КМУ від 17.05.1993р. № 354, який не підлягає застосуванню.
Далее по основному тексту жалобы......
     Свої позовні вимоги касатор (позивач) обґрунтовував тим, що він є пенсіонером за віком і має право на пільги, встановлені законодавством України для пенсіонерів, зокрема, і на безкоштовний проїзд у міському транспорті. Однак відповідач своєю протиправною бездіяльністю фактично звужує обсяг його соціальних гарантій, зокрема, права на безкоштовний проїзд.
       
 
В конце жалобы....
        Через різне тлумачення органом місцевого самоврядування норм Постанови КМУ від 17.05. 1993р. № 354 та через суперечливу судову практику, в яких Постанова КМУ від 17.05.1993р. № 354 визнається таким, що підлягає до застосування, є потреба у оголошенні правової позиції Великої Палати Верховного Суду щодо питання застосування норм Постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.1993р. № 354 «Про безоплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування».

[Юрій Васильович]

У меня получается, что срок не вышел.

Ні не виходить.
"Залишення без руху" і "повернення" - це різні процесуальні дії.
п. 4) ч. 5 ст. 332 передбачає "повернення".
У разі "повернення ніякого строку на усунення недоліків не надається.
В ч. 2 мова йде не про ті недоліки, що зазначені у ч. 5 (в ч. 5 спеціально виокремлені недоліки, з якими  зразу настає "повернення").
Чому можливе повторне звернення, тому, що не було "відмови у відкритті провадження". Суд взагалі не розглядав питання відкриття ровадження. Він не прийняв скаргу до розгляду. Повторне подання здійснюється у загальні на касаційне оскарження строки.   Треба буде просити поновлення, але тепер проблема, чи взнає наступний суд поважною причною пропуску строку "повернення скарги". З практики наших дописувачів, для ОМСів визнає. Як то буде у справі "проти ОМС"? Тому я й кажу, що ймовірність поновлення - 50 на 50...

[Юрій Васильович]

Ухвала не зобов'язувала Вас надавати уточнення чи доповнення. Зараз скарги нема. Тому й доповнювати чи уточнювати нема що...
Це нова скарга. В клопотанні про поновлення строку пояснюватимете,  що Ви усунули недоліки.

[Юрій Васильович]

З практики наших дописувачів, для ОМСів визнає. Як то буде у справі "проти ОМС"?

Коли ОМС оскаржує судові рішення не на їх користь, то суди завжди у позі "Чего изволите-с". Тому, якщо у межах розумного строку знову подано касаційну скаргу, то суд вправі поновити строк на оскарження. І нічого з цим не вдієш. Крім того, наскільки зрозуміло, касатор одержав оскаржуване рішення 21.02.2020 р., тобто строк на оскарження припадає на період дії карантину (ПКМУ № 211 від 11.03.2020 р.), а відтак продовжується, згідно п. 3 Прикінцевих положень КАС.

[Юрій Васильович]

  Рішення суду першої та апеляційної інстанції прийняті з неправильним застосуванням судами норм матеріального права при відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм Постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.1993р. № 354 «Про безоплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування» у подібних правовідносинах.

  Рішення суду першої та апеляційної інстанції прийняті без  застосування судами норм матеріального права, а саме Постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.1993р. № 354 «Про безоплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування» при відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм Постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.1993р. № 354 «Про безоплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування» у подібних правовідносинах.

а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, така норма повинна застосовуватися.

[Gelo]

КАПЕЦ !!!