Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Юрій Васильович]

Слід зазначити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

В имеющейся кассации было изложено  как указано в этой цитате - суд посчитал это формальностью. Ничего не пойму.....

Так хто їх зрозумів...   « Reply #920 : 10 Серпня 2021, 00:36:18 »

[Gelo]

Разобрался, вот насколько...?
Кассация на рецензию.

[Юрій Васильович]

Другий абзац ...

[Gelo]

 

Другий абзац ...

Загвоздка видимо в этом

Слід зазначити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
 

Другого варианта этого абзаца не могу представить:
 
       Розгляд питання про право пенсіонерів за віком на безплатний проїзд в транспорті загального користування, повинно здійснюватися на підставі діючих норм Постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.1993р. № 354 «Про безоплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування».
Суди першої та апеляційної інстанції приймаючи судове рішення помилково керувалися Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, ст.19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000р. № 2017, пунктом 2 Постанови КМУ від 17.05.1993р. № 354, які не підлягають застосуванню.
Рішення суду першої та апеляційної інстанції прийняті без застосування судами норм матеріального права, а саме Постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.1993р. № 354 при відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм Постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.1993р. № 354 «Про безоплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування» у подібних правовідносинах.
    Що, відповідно до п. 3) ч. 4 ст. 328 КАСУ, є підставою для касаційного оскарження цих судових рішень.

[Gelo]

В окончательном виде этот, 2й абзац будет выглядеть  в такой редакции. Надеюсь, что эта редакция удовлетворит ВС. После кое-каких исправлений в тексте жалоба будет отправлена.


   
                                               УТОЧНЕНА КАСАЦІЙНА СКАРГА
                              на захист соціального права, гарантованого державою


       Подається на виконання ухвали Верховного Суду від 12 липня 2021 р., одержаної 15 липня 2021р. і ухвали Верховного Суду від 02 серпня 2021 р., одержаної 09 серпня 2021р., справа № 540/2212/20.
       На рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2020р. м.Херсон  і  постанову  П`ятого  апеляційного  адміністративного  суду  від  11  травня  2021р.  м. Одеса, справа № 540/2212/20.


     Розгляд питання про право пенсіонерів за віком на безплатний проїзд в транспорті загального користування, повинно здійснюватися на підставі діючих норм Постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.1993р. № 354 «Про безоплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування». Суди першої та апеляційної інстанції приймаючи судове рішення неправильно застосували норми діючого законодавства, помилково керувалися Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, ст.19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000р. № 2017 і пунктом 2 Постанови КМУ від 17.05.1993р. № 354, які не підлягають застосуванню.
Рішення суду першої та апеляційної інстанції прийняті без застосування судами норм матеріального права, а саме Постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.1993р.№ 354 при відсутності висновку  Верховного Суду щодо питання застосування норм Постанови Кабінету Міністрів України від 17.05.1993р. № 354 «Про безоплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування» у подібних правовідносинах.
    Що, відповідно до п. 3) ч. 4 ст. 328 КАСУ, є підставою для касаційного оскарження цих судових рішень.

[Gelo]

В начале жалобы указываю на две ухвали - а надо это делать?

[Юрій Васильович]

В начале жалобы указываю на две ухвали - а надо это делать?

Подається на виконання ухвали Верховного Суду від 12 липня 2021 р., одержаної 15.07.2021 р.

...
По-друге, її резолютивна частина не містить приписів будь-кому будь-що виконувати

Ухвала не зобов'язувала Вас надавати уточнення чи доповнення. Зараз скарги нема. Тому й доповнювати чи уточнювати нема що...
Це нова скарга. В клопотанні про поновлення строку пояснюватимете,  що Ви усунули недоліки.

Вже не її, а їх...

[Gelo]

 

Ухвала не зобов'язувала Вас надавати уточнення чи доповнення. Зараз скарги нема. Тому й доповнювати чи уточнювати нема що...
Це нова скарга. В клопотанні про поновлення строку пояснюватимете,  що Ви усунули недоліки.

Вже не її, а їх...

В ходатайстве указал две ухвалы, а надо ли в жалобе указывать две ухвалы, засомневался.  Раз не надо две, не буду первую упоминать.

[Gelo]

Отправил. Ждем....


Вот отправленная кассация

[Gelo]

Получена Ухвала ВС. https://reyestr.court.gov.ua/Review/99223953
 Нет слов.....

Может специалисты растолкуют, где та грань в толковании, которую я не преодолеваю, что дает им повод для отказа.
Правда, основание для отказа несколько изменено.

[Юрій Васильович]

Правда, основание для отказа несколько изменено.

Доповнено. Спочатку те ж саме, що й було

Суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Просто коротше, без "розжовування",

скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Відтак, скаржник формально підійшов до питання належного оформлення касаційної скарги,

як у попередніх. А потім ще й по "подібності правовідносин" щодо, наведених у скарзі, прикладів "пройшлась"...

[Gelo]

Також, скаржник зазначає у касаційній скарзі, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у практиці Вищого адміністративного суду України. 

Щодо визначення подібності правовідносин Верховний Суд звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду.

Так, Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 32 постанови від 27 березня 2018 року у справі №910/17999/16; пункт 38 постанови від 25 квітня 2018 року у справі №925/3/7, пункт 40 постанов від 25 квітня 2018 року у справі №910/24257/16).

Такі ж висновки були викладені і в постановах Верховного Суду України від 21 грудня 2016 року у справі №910/8956/15 та від 13 вересня 2017 року у справі №923/682/16.

Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах необхідно розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (пункт 6.30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі №910/719/19, пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі №922/2383/16; пункт 8.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №910/5394/15-г; постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі №2-3007/11; постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №757/31606/15-ц).

В кассации указывается только судебная практика Вищого Адміністративного суду України, подтверждающая, что ПКМУ 354 действующее. Речь ведь шла - действующее ПКМУ или не действующее. Из примеров можно делать вывод, кассационная инстанция применяла ПКМУ 354, поскольку это постановление является действующим.
Причем здесь сходство = тождественность (Так, Велика Палата Верховного Суду виходить з того, що подібність правовідносин означає тотожність...). Как можно здесь ставить равенсто понятий, сходство это похожесть, подобие, а тождество - равенство.
Естественно приведенные примеры не будут тождественными с моим иском. Как быть, как ответить на это требование ВС. 

[Юрій Васильович]

Причем здесь сходство = тождественность

коли з'явилась можливість  перегляду судових рішень з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, ВСУ почав встановлювати "фільтри" для подібності... Щоб менше переглядати. Тенденція зберігається...
Щодо останньої ухвали по Вашій справі, то питання подібні- не подібні вже не має значення. Навіть, якщо б було визнано подібними, то скарга однаково визнана такою, що підлягає поверненню... Бо головне тут

Суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

[Gelo]

... скарга однаково визнана такою, що підлягає поверненню... Бо головне тут

Суд установив, що у скарзі не зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Однако соломинку утопающему оставили

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

  На счет - в порядку, встановленому законом, не очень поятно. Кодексом установлено 30 дней для подачи кассации, мною этот срок пропущен в любом подсчете. Почему
не отказывают?
Конечно шансов с каждым разом остается все меньше и меньше.

[Юрій Васильович]

Однако соломинку утопающему оставили

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

То не соломинка. То стандарт. Само по собі повернення не перешкоджає повторному зверненню. І це обов'язок суду це вказати.

На счет - в порядку, встановленому законом, не очень поятно. Кодексом установлено 30 дней для подачи кассации, мною этот срок пропущен в любом подсчете. Почему
не отказывают?

А до розгляду клопотання про поновлення строку просто "дело не доходит"... От коли суд установить, що у скарзі  зазначені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку і треба буде відкривати провадження, суд розглядатиме заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та оцінюватиме наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження...