Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[shakirkirill]

По порядку по каждой "отмазке" наших оппонентов. Необходимо добавить, что иногда заинтересованные судья задают вопрос, как Вы использовали это помещение до того как его приватизировали (реконструировали, продали). Нередко, человек сбитый с толку этим вопросом ничего конкретного не может ответить. И тогда появляется вердикт, вспомогательные помещения это помещение общего совместного пользования, которое обслуживает всех совладельцев квартир многоквартирного дома, а так как, Истец признал, что он и другие никоим образом не использует спорное помещение, значит оно не может считаться вспомогательным. Отсюда, оно не находится в совместной собственности, а его отчуждение не является нарушением имущественных прав Истца. Или, другое, раз Вы этим помещением не пользовались, то то  в результате отчуждения вы им и не будете пользоваться, а значит это отчуждение не нарушает Ваших прав.
Согласен, это софизм, логическое мошенничество. Но бороться с этим все равно надо и что самое главное можно.
Во- первых, что значит пользоваться вспомогательным помещениями. Нечестный суд ловко передергивает, подменяет понятие предназначения и пользования. В любом построенном здании, и жилом доме  в том числе, не бывает бесцельных и ненужных помещений. Любой сантиметр квадратный имеет четкое и определенное предусмотренное проектом предназначение, еще до строительства. Предназначение помещения определенное проектом этого дома и есть то главное, что определяет, вспомогательное это помещение или самостоятельный обьект - нежилое помещение. Пользование этим помещением есть производная от его предназначения. Если это колясочная, то использоваться оно может только для хранения колясок жильцов многоквартирного дома. Ну, а если колясок в ней нет, задают вопрос вороватые судьи, значит Вы им не пользуетесь да и возраст у Вас такой, что Вам это уже не грозит, хитро подкалывают они. А если так, то добрые инвесторы которые забрали эту колясочную ничего Вам не нарушили, вы не пользовались колясочной и не будете так же пользоваться. А мы отвечаем строго, во-первых, покажите, нам уважаемые судьи где в гражданском законодательстве определено, что если собственник не пользуется своим имуществом, то это является основанием для прекращения его права собственности на это имущество. Ведь, Вы приехали на работу на мерседесе и в данный момент он стоит у суда с заглушенным мотором и Вы им сейчас не пользуетесь. Но если я на этом основании выйду после заседания, взломаю дверь в Вашу машину заведу ее и поеду до первого миллиционера, мой аргумент, что вы машиной не пользовались несколько часов и не попользовались бы еще несколько часов и в этом нет нарушения ваших прав, я думаю такой аргумент только бы ускорил  справедливый приговор суда.
Почему же Вы считаете, что мою собственность, которой я сегодня не пользуюсь, а завтра буду пользоваться можно в отличие от вашей машины забрать безнаказанно?
Опять же, таки прекращение права собственности осуществляется в исключительных определенных законом случаях, они перечислены в ст.346 ЦКУ, другие основания могут вводиться только законом, причем с определенной в законном порядке компенсацией и т.д. Ничего такого в нашем случае не происходит.
Во-вторых, мы говорим этим судьям, уважаемые не надо передергивать, вспомогательным помещение делает не его использование или неиспользование, а предназначение его проектом строительства дома. Если это чердак, то чердак предназначен для кучи вещей нет смысла перечислять, и использование его жильцами происходит именно путем функционирования данного помещения в виде чердака и использовать его другим способом, просто запрещено, смотрите нормативные документы по содержанию домов и домовых территорий. И если я там не сушу белье, то это не значит, что я его не использую. Ежесекундно до развала дома этот чердак выполняет свои функции предназначеные ему проектом и это есть, то что делает его вспомогательным помещением. Изменение же его функционального предназначения с точки зрения градостроительства невозможно без соотвествуещого проекта утвержденного согласно закону
Продолжение следует

[shakirkirill]

3. Как воры пытаются убедить, что это помещение, нежилое, является якобы самостоятельным обьектом гр-пр отношений.
Тут необхомо исследовать процесс в развитии. Возможны варианты:
а) помещение действительно было самостоятельным обьектом, запроектировано, сдано в эксплуатацию и  функционировало, учтено в БТИ, но не просто как нежилое помещение, такого предназначения не может быть - это чисто юридическое понятие, а как конкретное - парикмахерская, магазин, административное. Здесь, следует, упомянуть что для каждого такого помещения существуют свои строительные нормы, которым оно должно соответствовать. Главное, абстрактного нежилого помещения в конкретном жилом доме быть не может, оно обязательно должно быть или магазинома, или парик-ой или чем либо-еще. Перепрофилирование этого помещения в иное, процесс который вполне может повлиять на жильцов дома и должен с ними согласовываться.
б) Ранее помещение было подсобным - подвал, колясочная, подьезд. Но вдруг, неожиданно, появились правоустанавливающие документы и какие-то документы в БТИ
Это классическая схема воров, самый распространенный способ мошенничества. Тут, необходимо напрячь все силы. Необходимо найти проект дома (это не всегда удается на старые дома), старый план БТИ - для того чтобы доказать, что ранее это помещение было
Продолжение следует

[shakirkirill]

http://upload.com.ua/get/901414423/ Виктор Иванович, добрый день, по этому адрессу находится файл решение хозсуда в пдф если будет интересно в своей рубрике расскажу пред после историю
С уважением, Кирилл

[gro-za]

http://upload.com.ua/get/901414423/ Виктор Иванович, добрый день, по этому адрессу находится файл решение хозсуда в пдф если будет интересно в своей рубрике расскажу пред после историю
С уважением, Кирилл

Після додаткової обробки рішення ГС м. Києва за позовом Липкижитлосервісу про самочинне будівництво прикріплене до цього повідомлення у форматі .ZIP-файлу.

[shakirkirill]

Что здесь необходимо предпринять. 1 - если есть проект дома до реконструкции (где его взять варианты желающим могу рассказать) подвала (чердак немного проще) и можно доказать, что до того, как это помещение вдруг стало нежилым помещением - магазином, например, оно было обычным подвалом. Необходимо поднять документы БТИ, пока враги их не уничтожили и не поделали новые, такое частенько бывает. Затем, исследовать процесс как происходило изменение функционального назначения спорного помещения. А оно может произойти только через проведение реконструкции дома или его части. Опустим для простоты, что в теории нельзя реконструировать часть целого без изменения самого этого целого - это тоже махинация киевской  власти , с интересующимися могу обсудить этот вопрос. Итак, реконструкция. Как я говорил ранее, необходимо проработать градостроительное зак-во - 3 закона и нормативные документы НД по строительству. Если была такая реконструкция, должен быть ее проект, который должен быть надлежащим образом согласован, пройти государственную экспертизу и утержден инвестором или заказчиком реконструкции в виде приказа. Согласований масса, например, градостроительный совет при ГлавАПУ КМДА, пожарники, санэпидемстанция и т.д, венчает все это комплексная государственная экспертиза и ее положительное 

[gro-za]

Виктор Иванович, добрый день, это Кирилл. Поздравляю Вас с промежуточной  победой тьфу, чтобы не сглазить, будет возможность опубликуйте решение. Я отсканировал свое решение по горищу в хозсуде, если у Вас будет интерес, могу его таким же макаром как и ранее Вам переслать в pdf формате. Помните, мы когда-то говорили о решении Киевсовета о проведении конкурсов на право предоставления жилищно - комунальных услуги и перечне этих услуг. Не появилось ли у Вас это решение.
С уважением, Кирилл

Доброго дня, Кириле! Здається, у мене є таке рішення Київради. Повернуся з судового засідання і ввечері його розміщу. А Ваше рішення по горищу мене також цікавіть. Перешліть мені, будь-ласка.

Рішення ГС м. Києва за позовом КП "Липкижитлосервіс" про самочинне будівництво отримав і вже розмістив у Форумі.Дякую.
Рішення Київради від 08.11.07 № 1159/39992 "Про затвердження переліку житлово-комунальних послуг у житловому фонді м. Києва, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах" - http://kmr.gov.ua/divinfo.asp?Id=1347

http://kmr.gov.ua/divinfo.asp?Id=1347  -  Про затвердження Переліку житлово-комунальних послуг у у житловому фонді  м. Києва, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах

КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА ______ сесія    _______  скликання
РІШЕННЯ ___________№__________


            Відповідно до статті 25 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, статті 7 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”,      Порядку проведення конкурсу з надання житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 631, Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого наказом Державного комітету України з питань-житлово-комунального господарства від 25.04.2005 № 60, та з метою підвищення якості надання житлово-комунальних послуг населенню м. Києва, посилення відповідальності виконавців цих послуг перед споживачами, Київська міська рада

ВИРІШИЛА:

1         Затвердити Перелік житлово-комунальних послуг у житловому фонді                     м. Києва, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, згідно з додатком.
2         Підприємставам, установам та організаціям, на балансі яких перебуває житловий фонд, забезпечити організацію та проведення конкурсів на визначення виконавців житлово-комунальних послуг,  визначених Переліком житлово-комунальних послуг у житловому фонді м. Києва, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах,  у порядку,  визначеному законодавством України.
3         Контроль за виконанням зазначеного рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань  житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу.

Київський міський голова                                                                Л.Черновецький

Додаток
до рішення Київради
від „___”________2007
№ __________     

ПЕРЕЛІК
житлово-комунальних послуг у житловому фонді  м. Києва,
право на здійснення яких виборюється
на конкурсних засадах

1. Послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій
1.1. Прибирання сходових кліток
1.2. Прибирання прибудинкової території
1.3. Вивезення та утилізація твердих побутових і негабаритних відходів
1.4. Прибирання підвалів, технічних поверхів та покрівель
1.5. Технічне обслуговування ліфтів
1.6. Обслуговування систем диспетчеризації
1.7. Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення і зливової каналізації
1.8. Дератизація
1.9. Дезінсекція
1.10. Обслуговування димовентиляційних каналів
1.11. Технічне обслуговування систем протипожежної автоматики й димовидалення
1.12. Технічне обслуговування побутових електроплит
1.13. Поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинків та елементів зовнішнього благоустрою, розташованих на прибудинковій території
1.14. Ремонт обладнання спортивних майданчиків
1.15. Ремонт обладнання дитячих майданчиків
1.16. Ремонт обладнання господарських майданчиків
1.17. Поливання дворів, клумб і газонів
1.18. Підготовка житлових будинків до експлуатації в осінньо-зимовий період
1.19. Прибирання та вивезення снігу
1.20. Експлуатація номерних знаків будинків
1.21. Очищення дворових туалетів та приямків
1.22. Освітлення місць загального користування, підвалів, підкачування води
1.23. Енергопостачання для ліфтів
1.24. Очищення неканалізаційних люків
1.25. Періодична повірка, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж після повірки) квартирних засобів обліку води та теплової енергії
1.26. Інші послуги

2. Послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд
2.1. Заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж житлових будинків та споруд
2.2. Реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій житлових будинків та споруд
3. Збір платежів  з населення за спожиті житлово-комунальні послуги, крім послуг з газо- та електропостачання

Заступник міського голови –
секретар Київради                                                                                      О.Довгий

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту рішення Київської міської ради
„Про затвердження Переліку житлово-комунальних послуг
у житловому фонді  м. Києва, право на здійснення яких
виборюється на конкурсних засадах”

1.              Обґрунтування необхідності прийняття рішення
Головним управлінням житлового господарства, спільно з юридичним управлінням, Головним управлінням комунального господарства, Головним управлінням з питань цінової політики та Головним управлінням палива, енергетики та енергозбереження підготовлено проект рішення Київської міської ради „Про затвердження Переліку житлово-комунальних послуг у житловому фонді  м. Києва, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах”

2.         Мета і завдання прийняття рішення
Затвердження Переліку житлово-комунальних послуг у житловому фонді  м. Києва, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, дозволить демонополізувати ринок надання послуг з експлуатації та обслуговування житла

3.              Загальна характеристика та основні положення проекту рішення
Проектом рішення затверджується Перелік житлово-комунальних послуг у житловому фонді  м. Києва, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах

4.              Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання
Організаційні та господарські взваємовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями та споживачами у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються: Законами України „Про місцеве самоврядування в Україні”, „Про житлово-комунальні послуги”, Порядком проведення конкурсу з надання житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 631, Порядком визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого наказом Державного комітету України з питань-житлово-комунального господарства від 25.04.2005 № 60

5.              Фінансово-економічне обґрунтування
Прийняття проекту рішення не потребує фінансових витрат.

6.              Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття проекту рішення
Проведення конкурсів відповідно до затвердженого Переліку житлово-комунальних послуг у житловому фонді  м. Києва, право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах, дозволить розширити конкурентне середовище на ринку надання послуг з експлуатації та ремонту житла, що сприятиме підвищенню якості надання населенню м. Києва житлово-комунальних послуг
 
Начальник Головного управління житлового господарства         В.Стороженко 

Однак, оприлюднений на сайті текст має ознаки проекту. А чи був він проголосований Київрадою - невідомо. Однак у загальному відділі Солом'янській РДА є надрукований текст з такою назвою з проставленими від руки реквізитами - датою 08.11.07 та № 1159/3992, у верхньому колонтитулі міститься посилання "KMR.gov.ua - Постійні комісії",  у нижньому - зазначена вище адреса сторінки сайту міської влади. Ніякої печатки чи штампу типу "З оригіналом згідно" немає. У пошукових системах не значиться. Тому можна зробити припущення, що дане рішення залишилося в проекті, який не створює ніяких юридичних наслідків.

[shakirkirill]

Ярким подтверждением сказанного выше про  знание градосторительного законодательства подтверждается приведенным ниже решением КААС читайте и наслаждайтесь. Кстати, Виктор Иванович, это для Вас элегантный способ обойти ранее негативные решения, использовать приведенный ниже опыт

[shakirkirill]

 
 
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
 
Справа  № 22-а-29124/08 р.                     Головуючий у першій інстанції: Мельник А.В.
                                                                                                            Доповідач: Саприкіна І.В.
 
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
        28 жовтня 2008 року                                                                                                 м. Київ
 
 
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
 
головуючого судді:                                                          Саприкіної І.В.,
суддів:                                                                                Дурицької О.М., Зайцева М.П.,
при секретарі:                                                                   Бадріашвілі К.С.,
 
         розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві  апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 12.06.2008 року по справі за їх позовом до Київської міської ради, Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради Київської державної адміністрації, треті особи: Печерська районна в м. Києві рада, Фонд приватизації комунального майна Печерського району м. Києва, Комунальне підприємство „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна”, товариства з обмеженою відповідальністю „Сувеніри України”, приватне підприємство „Промавтосервіс”, Прокуратура м. Києва, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Промінь-2006”, комунальне підприємство по утриманню та експлуатації житлового фонду „Липкижитлосервіс” про визнання незаконним рішення Київської міської ради № 208/1642 від 27.12.2001 р., № 220/380 від 26.12.2002 р. в частині включення до переліку об'єктів комунальної власності допоміжних приміщень, визнання незаконним наказів Головного управління комунальної власності м. Києва  виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), № 1247-В від 31.08.2005 р., № 563-В від 12.04.2006 р., зобов'язання скасувати свідоцтва про право власності , -
 
в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :
 
   ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до Печерського районного суду         м. Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради, Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради Київської державної адміністрації про визнання незаконним та скасування рішення КМР „Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва” № 208/1642 від 27.12.2001 р., рішення „Про внесення змін та доповнень до рішення Київради від 27.12.01 р. № 208/1642 та від 29.11.01 р. № 151/1585” № 220/380 від 26.12.2002 р. в частині включення до переліку об'єктів комунальної власності допоміжних приміщень будинку № 5-А по вул. Первомайського Л. у м. Києві; визнання незаконним наказ Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради   № 1247-В  про видачу свідоцтва про право комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва на нежилі приміщення з № 1 по № 4 (групи приміщень       № 80) площею 35,20 м2 від 31.08.2005 р. та наказ № 563-В про видачу свідоцтва про право комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва на нежилі приміщення з № 1 по № 8 (групи приміщень № 81) площею 67,80 м2 від 12 квітня  2006 р., які розташовані в м. Києві по вул. Первомайського Л., 5-А; скасування свідоцтва про право комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва на нежилі приміщення з № 1 по № 4 площею 35,20 м2; скасування свідоцтва про право комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва на нежилі приміщення з № 1 по № 4 площею 67,80 м2.
  Постановою Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
           Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позов задовольнити. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення Печерського районного суду м. Києва, порушення судом норм матеріального права, що є підставою для скасування судового рішення.
            Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
             Печерський районний суд м. Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про відсутність правових підстав для  задоволення позову.
          Апеляційна інстанція не  може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне:
            Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень   (ч. 1 ст. 2 КАС України).
          Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
          Як вбачається  матеріалів справи, рішеннями Київської міської ради „Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва” від 27 грудня 2001 року № 208/1642 та „Про внесення змін та доповнень до рішення Київради від 27.12.01 № 208/1642 та від 29.11.01 № 151/1585” від 26 грудня 2002 року № 220/380 допоміжні приміщення спеціалізованого будинку для інвалідів по зору по вул. Первомайського Л., 5-А, у м. Києві за наявності приватизованих квартир у будинку, були включені до об'єктів комунальної власності як нежилі приміщення.
На підставі наказів Головного управління комунальної власності м. Києва № 247-В від 31.08.2005 року та № 5б3-В від 12.04.2006 року на частину приміщень були видані свідоцтва про право комунальної власності.
            Позивачі вважають, що своїми діями Київська міська рада і Головне управління комунальної власності м. Києва порушили право власності мешканців будинку 5-А по вул. Первомайського Л. у м. Києві, набуте на підставі Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", у зв'язку з чим були змушені звернутись до суду першої інстанції за захистом своїх прав.
Апеляційна інстанція приймає таку правову позицію за таких обставин:
77-квартирний житловий будинок № 5-А по вул. Первомайського Л. у м. Києві було збудовано у 1991 році за індивідуальним проектом розробленим проектною організацією "Київпроект" на замовлення Українського товариства сліпих (УТОС).
Враховуючи контингент майбутніх мешканців - інвалідів Великої Вітчизняної війни і праці по зору, дозвіл на розробку індивідуального проекту був одержаний від „Госгражданстроя” при „Госстрое СССР” 27.05.83 р. № 3-694 та Держбуду УРСР від 27.05.83 р. Вимоги по проектуванню спеціалізованого житла були затверджені Головою центрального правління УТОС 04.08.1980 року. Проектом передбачені такі вбудовані допоміжні приміщення для обслуговування інвалідів:
- стіл замовлень (з набором приміщень);
- пункт приймання електроприладів для ремонту;
- приймальний пункт пральні;
- колясочна;
- кімната тихих ігор;
- дитяча кімната для гурткової роботи;
- кімната зустрічей за інтересами;
- кімната телебачення.
Рішенням виконавчого комітету Печерської районної ради народних депутатів      № 1398 від 31 грудня 1991 року будинок по вул. Первомайського Л., 5-А у м. Києві був прийнятий до експлуатації з вбудованими приміщеннями.
У квітні 1992 року даний будинок переданий на баланс УЖГ Печерського району, ЖЕД-302 (Комунальне підприємство по утриманню та експлуатації житлового фонду "Липкижитлосервіс"). Вбудовані приміщення як нежилі окремо на баланс не передавалися. Приміщення, згідно розпорядження Печерської районної державної адміністрації м. Києва від 2б.08.1993 року № 575 використовувалися Київським учбово-виробничим підприємством № 2 (УТОС) за призначенням. Використання приміщень поза призначенням заборонялося.
Відповідно до висновку Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 21.07.2006 року № 5/6-1148 вбудовані приміщення належать до допоміжних і призначені для побутового обслуговування інвалідів та їх сімей (мешканців будинку). Даний житловий будинок не має нежитлових приміщень, які не належать до житлового комплексу і можуть бути самостійним об'єктом цивільно-правових відносин.
Згідно чинного на той час Положення „Про систему технічного обслуговування, ремонту та реконструкції жилих будівель в містах і селищах України”, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від З1 грудня 1991 р. № 135, допоміжні приміщення жилого будинку призначені для забезпечення експлуатації будинку чи побутового і культурного обслуговування населення за місцем проживання (сходові клітки, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, піонерські кімнати та інші аналогічні приміщення).
Допоміжні приміщення, відповідно до п. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19 червня 1992 року, стають об'єктом права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом - свідоцтвом про право власності на квартиру. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій.
На момент приватизації квартир ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вбудовані допоміжні приміщення використовувалися Київським учбово-виробничим підприємством №  2 "УТОС" для   побутового і культурного обслуговування інвалідів і їх сімей.
Таким чином, апеляційна інстанція зазначає, що позивачі, як власники приватизованих квартир будинку 5-А по вул. Первомайського Л. у м. Києві,  набули право спільної власності на всі допоміжні приміщення будинку  - стіл замовлень (з набором приміщень), пункт приймання електроприладів для ремонту, приймальний пункт пральні, колясочна, кімната тихих ігор, дитяча кімната для гурткової роботи, кімната зустрічей за інтересами, кімната телебачення тощо;  та його конструктивні елементи.
Станом на 27.12.2001 року кількість приватизованих квартир становила сімдесят три квартири з сімдесяти семи.
27 грудня 2001 року Київською міською радою було винесено рішення № 208/1642 "Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва" відповідно до якого вбудовані допоміжні приміщення, загальною площею 330,80 м2 були включені до об'єктів комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва та змінено статус на нежиле приміщення.
Рішенням "Про внесення змін та доповнень до рішення Київради від 27.12.01        № 208/1642 та від 29.11.01 №151/1585" від 26 грудня 2002 року № 220/380 Київська міська рада включила до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва підвал, горище, колясочні і кладові, тобто всі допоміжні приміщення будинку та змінила їх статус на нежилі шляхом запису загальної площі розміром 617,80 м2 у графу № 385 колонки "Площа кв.м. нежилих приміщень" в додатку до даного рішення.
В подальшому такий спосіб зміни статусу допоміжних приміщень став підставою для їх використання балансоутримувачем КП „Липкижитлоінвест”, шляхом здачі в оренду комерційним структурам, зокрема ТОВ „Сувеніри України”.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків від 02.03.2004 року, допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.
Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.
У висновку від 19.05.2006 року № 06-635/ТЩ АТ „Київпроект" вказує на правильність прийнятих проектних рішень щодо влаштування центрів громадського, соціального і медичного обслуговування приміщень адміністративно-господарського призначення у спеціалізованому квартирному будинку. Проектною організацією підтверджується статус вбудованих нежилих приміщень громадського обслуговування інвалідів як допоміжних, що не можуть відчужуватися та передаватися у користування без згоди власників та співвласників квартир.
Оскільки позивачі просять визнати незаконними рішення Київської міської ради, судова колегія приходить до висновку, що фактично ними ставляться вимоги про скасування даних рішень.
Таким чином апеляційна інстанція знаходить, що рішення Київської міської ради стосовно передачі допоміжних приміщень буд. 5-А по вул. Первомайського у м. Києві до комунальної власності громади зі зміною їх статусу є неправомірним, оскільки всі суб'єкти права власності рівні перед законом. У багатоквартирних будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю, власник (власники) неприватизованих квартир (їх правонаступники) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень. Вони є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями. Ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями.
Таким чином, видача Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) 31 серпня 2005 року свідоцтва про право комунальної власності на нежилі приміщення  з № 1 по № 4 (групи приміщень № 80) площею 35,20 м2, на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва № 1247-В від 31.08.2005 року та видача 12 квітня 2006 року свідоцтва про право комунальної власності на нежилі приміщення з № 1 по № 8 (групи приміщень № 81) площею 67,8 м2 є незаконними та підлягають скасуванню.
Крім того, позивачі неодноразово зверталися до Печерської районної ради, Печерської районної у м. Києві державної адміністрації, КП "Липкижитлосервіс" з вимогою про припинення здачі допоміжних приміщень під офіс комерційним фірмам, однак Печерською районною у м. Києві радою 28.10.2005 року приміщення площею      35,2 м2 та 25.04.2005 року приміщення площею 67,80 м2 були відчужені ТОВ „Сувеніри України”.  Згодом, дані приміщення були перепродані ПП „Промавтосервіс”.
В листі від 30.05.2006 року № 5/6-904 Міністерство будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України зазначає, що рішення Печерської районної у м. Києві державної адміністрації про здавання в оренду чи продаж допоміжних приміщень є порушенням Положення про систему технічного обслуговування, ремонту та реконструкції жилих будівель в містах і селищах України та Правил користування житловими будинками та прибудинковими територіями і має бути скасовано, оскільки це обмежує права громадян-власників квартир на їх власність. Приміщення разом з будинком мають бути передані на баланс об'єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Постановою Апеляційного суду м. Києва 30 травня 2007 року визнано недійсним п.2 Рішення Печерської районної у м. Києві ради від 28 лютого 2006 року № 101 „Про приватизацію майна, що належить до комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва", яким затверджено приватизацію шляхом викупу орендарем нежилого приміщення площею 67,80 м2 по вул. Первомайського, 5-А.
В Статуті об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Промінь-2006”, затвердженого Печерською районною в м. Києві державною адміністрацією зазначено, що усі продані приміщення визнані спільною власністю - майном, яким управляє об'єднання. Тобто, даним документом районна влада офіційно підтвердила визначене Законом право власності позивачів на допоміжні приміщення їхнього будинку.
Крім того, Прокуратурою м. Києва було надано припис голові Печерської районної в м. Києві державної адміністрації на усунення порушень вимог Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” та зобов'язано використовувати допоміжні приміщення за їх цільовим призначенням.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Заперечення та документи, що надані відповідачами, не містять жодних доказів законності прийнятих ними рішень, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку про неправомірність доводів суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.
  За таких обставин, оцінюючи у сукупності добуті в судовому засіданні докази, суд першої інстанції повинен був встановити, що позовні вимоги не суперечать нормам чинного законодавства, обґрунтовані на законі, а тому мають бути задоволені.
         Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.         
 
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність скасування постанови Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2008 року та постановлення нової про задоволення позову.
На підставі викладеного, ст.ст.196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, 
 
п  о  с  т  а  н  о  в  и  л  а:
 
            Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 12.06.2008 року - задовольнити.
             Постанову Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2008 року - скасувати.
             Постановити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 Київської міської ради, Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради Київської державної адміністрації, треті особи: Печерська районна в м. Києві рада, Фонд приватизації комунального майна Печерського району м. Києва, Комунальне підприємство „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна”, товариства з обмеженою відповідальністю „Сувеніри України”, приватне підприємство „Промавтосервіс”, Прокуратура м. Києва, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Промінь-2006”, комунальне підприємство по утриманню та експлуатації житлового фонду „Липкижитлосервіс” про визнання незаконним рішення Київської міської ради № 208/1642 від 27.12.2001 р., № 220/380 від 26.12.2002 р. в частині включення до переліку об'єктів комунальної власності допоміжних приміщень, визнання незаконним наказів Головного управління комунальної власності м. Києва  виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), № 1247-В від 31.08.2005 р., № 563-В від 12.04.2006 р., зобов'язання скасувати свідоцтва про право власності - задовольнити.
            Визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради № 208/1642 від 27.12.2001 року  „Про формування комунальної власності територіальних громад районів м. Києва”.
Визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради № 220/380 від 26.12.2002 року „Про внесення змін та доповнень до рішення Київради від 27.12.2001 року № 208/1642 та від 29.11.2001 року № 151/1585” в частині включення до переліку об'єктів комунальної власності допоміжних приміщень площею 330,80 м2 та 617 м2 будинку № 5-А по вул. Первомайського Л. У м. Києві.
Визнати незаконним наказ Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1247-В від 31.08.2005 року про видачу свідоцтва про право комунальної власності територіальної громади печерського району м. Києва на нежилі приміщення з № 1 по № 4 (групи приміщень № 80) площею 35,20 м2.
Визнати незаконним наказ Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 563-В від 12.04.2006 року про видачу свідоцтва про право  комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва на нежилі приміщення з № 1 по № 8 (групи приміщень № 81) площею 67,80 м2.
Зобов'язати Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) скасувати свідоцтво про право комунальної власності територіальної громади печерського району м. Києва на нежилі приміщення з № 1 по № 4 (групи приміщень № 80) площею 35,20 м2.
Зобов'язати Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) скасувати свідоцтво про право  комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва на нежилі приміщення з № 1 по № 8 (групи приміщень № 81) площею 67,80 м2.
            Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
 
 
 
 
Головуючий суддя:               
 
 
 
Судді:
 
 
 

[shakirkirill]

Виктор Иванович! Повторяю свою благодарность Вам.

Виктор Иванович, добрый вечер! Это Кирилл, хочу Вас поблагодарить в очередной раз за подсказку, сегодня помогал своему знакомому представлял его по делу с ЖЕКом. Дело уже идет два года, сюжет ЖЕК подал в Печерский суд, а человек зарегистрирован в Дарнице, не раз столкнувшись с этими товарищами в Печерском, я попросил суд передать дело в Дарницу, судья видя нашу конфликтность с удовольствем, но к великому неудовольствию Липкижитлосервис, сбагрил это дело в Дарницу. Шло не шатко, ни валко, хотя  я сразу же вытребовал доказательства по полному Вашему списку. Сегодня, второе заседание, как оппоненты приносят документы, даже человека привели - специалиста, на редкость нормального и вменяемого, я предложил суду допросить его как свидетеля с его талмудами данных. Очень многое для себя открыл, и махинации с водой и прочее, но очень интересно с теплом, негодяи молчали про счетчики, но я через киевэнерго добился информации. Так вот, сегодня они принесли  зведени акты нарахувань, и что выяснилось - что 4 года подряд мы переплачиваем с дома от 15 до 20 тысяч гривен за тепло в год? Представляете, какой запас прочности и естественно никто ничего никому не возвращает. Судья аж обалдела - говорит так может они пересчитали все-таки, я говорю и у Вас и у меня на руках их расчет задолженности, где за месяц незаконно без учета счетчика начисляется одна и та же сумма по нормам и метражу. Вообщем, спасибо, Вам Виктор Иванович, за информацию и переданный опыт. Будем дальше, как говорил классик, ломать эту стену. Есть новая информация по подвалам, но я позже зайду на свою тему и допишу
С уважением, Кирилл

[gro-za]

 
 
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
 
Справа  № 22-а-29124/08 р.                     Головуючий у першій інстанції: Мельник А.В.
                                                                                                            Доповідач: Саприкіна І.В.
 
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
        28 жовтня 2008 року                                                                                                 м. Київ
 
 
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
 
головуючого судді:                                                          Саприкіної І.В.,
суддів:                                                                                Дурицької О.М., Зайцева М.П.,
при секретарі:                                                                   Бадріашвілі К.С.,
 {...}
             Постанову Печерського районного суду м. Києва від 12 червня 2008 року - скасувати.
             Постановити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 Київської міської ради, Головного управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради Київської державної адміністрації, треті особи: Печерська районна в м. Києві рада, Фонд приватизації комунального майна Печерського району м. Києва, Комунальне підприємство „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна”, товариства з обмеженою відповідальністю „Сувеніри України”, приватне підприємство „Промавтосервіс”, Прокуратура м. Києва, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Промінь-2006”, комунальне підприємство по утриманню та експлуатації житлового фонду „Липкижитлосервіс” про визнання незаконним рішення Київської міської ради № 208/1642 від 27.12.2001 р., № 220/380 від 26.12.2002 р. в частині включення до переліку об'єктів комунальної власності допоміжних приміщень, визнання незаконним наказів Головного управління комунальної власності м. Києва  виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), № 1247-В від 31.08.2005 р., № 563-В від 12.04.2006 р., зобов'язання скасувати свідоцтва про право власності - задовольнити.
            Визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради № 208/1642 від 27.12.2001 року  „Про формування комунальної власності територіальних громад районів м. Києва”.
Визнати незаконним та скасувати рішення Київської міської ради № 220/380 від 26.12.2002 року „Про внесення змін та доповнень до рішення Київради від 27.12.2001 року № 208/1642 та від 29.11.2001 року № 151/1585” в частині включення до переліку об'єктів комунальної власності допоміжних приміщень площею 330,80 м2 та 617 м2 будинку № 5-А по вул. Первомайського Л. У м. Києві.
Визнати незаконним наказ Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 1247-В від 31.08.2005 року про видачу свідоцтва про право комунальної власності територіальної громади печерського району м. Києва на нежилі приміщення з № 1 по № 4 (групи приміщень № 80) площею 35,20 м2.
Визнати незаконним наказ Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 563-В від 12.04.2006 року про видачу свідоцтва про право  комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва на нежилі приміщення з № 1 по № 8 (групи приміщень № 81) площею 67,80 м2.
Зобов'язати Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) скасувати свідоцтво про право комунальної власності територіальної громади печерського району м. Києва на нежилі приміщення з № 1 по № 4 (групи приміщень № 80) площею 35,20 м2.
Зобов'язати Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) скасувати свідоцтво про право  комунальної власності територіальної громади Печерського району м. Києва на нежилі приміщення з № 1 по № 8 (групи приміщень № 81) площею 67,80 м2.
            Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.  {...}

ЗДОРОВО ! 

[shakirkirill]

Виктор Иванович, добрый день, готовлюсть к понедельнику заседание в ОАС против очередных зактройщиков, просматриваю базу и нахожу некоторые интересные решения и для Вас тоже

2а-105/10
ПОСТАНОВА
Іменем  України
12 квітня 2007 року Голосіївський районний суд м. Києва
В складі головуючого судді Чередніченко Н.П.
При секретарі                 Гайді В.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3до Голосіївської районної в м. Києві раді про скасування рішення, третя особа ПП «Сергієчко» ,-
Встановив :
У грудні 2006 року позивачі звернулися з позовом до відповідача Голосіївської районної в м. Києві раді, в якому просять скасувати рішення № 40/11 від 24.11.2005 року Голосіївської районної в м. Києві раді в частині приватизації «викупу « об'єкта комунальної власності підвального приміщення , будинку АДРЕСА_1, площею 256,9 кв.м. ПП «ОСОБА_4. мотивуючи свої вимоги тим , що 24.11.2005 року відповідачем по справі було прийняте рішення про затвердження способу приватизації «викупу « об'єкта комунальної власності - підвального приміщення , площею 256,9 кв. м , будинку АДРЕСА_1. В зв'язку з прийнятим відповідачами рішенням у вищевказаному підвальному приміщенні почали провадитися ремонтні роботи по бетонуванню стін (фундаменту) та розпочато роботи по заглибленню приміщення , що призвело до просідання ґрунту та підмостки будинку . Крім того саме у вищевказаному підвальному приміщенні проходять мережі центрального опалення , гарячого та холодного водопостачання , систем електроживлення та інше інженерне обладнання , яке фактично внаслідок приватизації ПП «ОСОБА_4»стало ізольованим та недоступним для огляду працівниками відповідних установ ,які контролюють забезпечення водопостачання ,опалення та електромережі до будинку.
В судовому засіданні позивачі підтримали заявлені позовні вимоги за вищевикладеними обставинами та просять суд винести рішення про скасування рішення № 40/11 від 24.11.2005 року Голосіївської районної в м. Києві раді в частині приватизації «викупу « об'єкта комунальної власності підвального приміщення , будинку АДРЕСА_1, площею 256,9 кв.м. ПП «ОСОБА_4.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала ,оскільки вважає вищевказане рішення відповідає вимогам чинного законодавства , крім того підвальне приміщення , згідно технічного паспорту вказується, як « нежиле приміщення « , а тому цілком на законних підставах спочатку надавалось в оренду ПП « ОСОБА_4», а згодом було і приватизоване ними .
Третя особа по справі ПП « ОСОБА_4» до суду нез'явлися . Причина їх неявки суду невідома.
Вислухавши пояснення сторін , дослідивши матеріали справи , судом в встановлено наступне.
24.11.2005 року Голосіївської районної в м. Києві радою № 40/11 було прийняте рішення про затвердження способу приватизації «викупу « об'єкта комунальної власності - підвального приміщення , площею 256,9 кв. м , будинку АДРЕСА_1.
Згідно п. 4 вищевказаного рішення фонду приватизації комунального майна Голосіївського району необхідно здійснити приватизацію вищевказаного об»акта , при умові винесення за межі приміщення загально-будинкових мереж центрального опалення,
 
2
гарячого та холодного водопостачання , систем електроживлення та іншого інженерного обладнання.
Як достовірно встановлено в судовому засіданні та не оспорено представником відповідача , вказана вимога рішення не була виконана .Вищевказаний пункт 4 Рішення Голосіївської районної ради підтверджує наявність в зазначеному підвальному приміщенні загально будинкових мереж центрального опалення , гарячого та холодного водопостачання , систем електроживлення та іншого інженерного обладнання ( електрощитових , бойлерних , теплових та водомірних вузлів , тощо ) . Що в свою чергу дають суду підстави вважати , що зазначене підвальне приміщення згідно з визначення терміну допоміжні приміщення багетоквартиного будинку , згідно ст..1 Закону України « Про об»єднання співвласників багатоквартирного будинку « відноситься до допоміжного приміщення багатоквартирного будинку.
Позивачі по справі набули права власності на житло , згідно із Свідоцтвами на право власності на житло . Разом з приватизацією житла згідно з Законом України « Про приватизацію державного фонду « вони набули право власності на допоміжні приміщення, в тому числі і на зазначене підвальне приміщення .
Матеріалами справи встановлено , що дійсно ремонтні роботи в підвалі, будинку АДРЕСА_1проводилися без проектно - дозвільної документації, та призвели до порушення частини фундаменту , просідання ґрунту та відмостки .
Крім того при винесенні рішення відповідачами бралося перш за все до уваги , що вищевказане підвальне приміщення відноситься до нежилих приміщень , а тому в входить до переліку приміщень та об'єктів , що належать до комунальної власності Голосіївського району м. Києва та пропонуються на приватизацію .
Відповідно до ст.1 Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду « приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир ( будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках , де мешкають два і більше наймачів , та належних до них господарських споруд і приміщень ( підвалів , сараїв та ін.) державного житлового фонду на користь громадян України .
Відповідно до п.2 ст. 10 цього Закону власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку , технічного обладнання , елементів зовнішнього благоустрою і зобов2язані брати участь у загальних витратах , пов'язаних з утриманням будинку і при будинкової території відповідно до своєї чатки у майнв будинку.
Допоміжні приміщення ( кладовки , сараї та інш.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Згідно рішення Конституційного Суду № 4-рп/2004 від 02.03.2004 року , визначено , що допоміжні приміщення ( підвали , сараї , горища , кладочки, калясочні та  інш.) передаються у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир ( кімнат у квартирах ) багатоквартирних будинків . Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій , зокрема створення б'єднання співвласників багатоквартирного будинку , вступу до нього . Відповідно до п.1.2 цього Рішення власник ( власники ) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником ( співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир . Відповідно до п.1.3. цього Рішення питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів , улаштування мансард у багатоквартирних будинках , на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень ( оренда тощо ) вирішується відповідно до законів України , які визначають правовий режим власності.
Ст.1 Закону України « Про об»єднання співвласників багатоквартирного будинку « визначено термін допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення , призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців  будинку (сходові клітини , вестибулі , перехідні шлюзи , колясочні , кладові
 
3
,сміттекамери , горища , підвали , шахти і машинні відділення ліфтів та інші технічні приміщення)
Виходячи з наведеного вбачається, що при наданні підвального приміщення в оренду ПП « ОСОБА_4» , а також при проведенні приватизації підвального приміщення Голосіївська районна рада порушила права власності позивачів .
В судовому засіданні позивач стверджує , що вищевказане підвальне приміщення має статус нежилого приміщення .
Згідно вимог ст.. 1 Закону України « Про об»єднання співвласників багатоквартирного будинку « визначено термін нежилого приміщення , як приміщення , яке відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно-правових відносин . однак відповідач не надав суду докази , що зазначене підвальне приміщення було самостійним об'єктом цивільно-правових відносин на момент набуття позивачами права власності на житло .
Тому відсутні підстави вважати зазначене підвальне приміщення нежилим приміщенням.
За наведеного вище вимоги позивачів обґрунтовані, ґрунтуються на вимогах закону і як такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст.. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідча голосіївської районної в . Києві ради на користь позивачів 8,50 грн. державного мита та 7,50 грн. витрат н інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом
Керуючись 158-163 КАС України ,-
Постановив:
Позов задовольнити.
Скасувати рішення № 40/11 від 24.11.2005 року Голосіївської районної в м. Києві раді в частині приватизації «викупу « об'єкта комунальної власності підвального приміщення , будинку АДРЕСА_1, площею 256,9 кв.м..
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду . Києва через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги . з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5,ст..186 КАС України.

[shakirkirill]

Посмотрите этот шедевр, образец софизма. То про что я говорил ранее. Идет подмена понятий целевое назначение и текущее использование. Шулер судья ловко подменивает одно другим. Да проектировалось и строилось как вспомогательное, но сейчас не используется значит не вспомогательное - вот здесь и происходит подмена, проектное предназначение не изменилось, от того что сейчас оно не используется для этого, а если завтра система поменяется и надо будет собирать там мусор - статус этого помещения снова резко изменится? Но главное, если это помещение не испольузется его совладельцами это что повод лишать их собственности на него? Получайте удовольствие, читайте

П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

 
26 січня 2009 року Дніпровський районний суд м. Києва
в складі:  головуючого – судді              Стрижеус А.М.
при секретарі                                           Данилко Л.М. 
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва адміністративну справу за адміністративним позовом:
Заступника прокурора Дніпровського району м. Києва до Дніпровської районної у м. Києві ради третя особа: Управління оренди та приватизації комунального майна Дніпровської районної у м. Києві ради про визнання рішення Дніпровської районної у м. Києві ради №438-Р від 20 листопада 2007 року "Про надання дозволу на переукладання договорів оренди нежилих приміщень" незаконним, -

 
В С Т А Н О В И В:

 
     Заступник прокурора Дніпровського району м. Києва звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання рішення Дніпровської районної у м. Києві ради №438-р від 20 листопада 2007 року "Про надання дозволу на переукладання договорів оренди нежилих приміщень" незаконним.
     Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що прокуратурою Дніпровського району м. Києва проведено перевірку дотримання вимог чинного законодавства про оренду нежилих приміщень.
В ході перевірки встановлено, що розпорядженням Дніпровської районної у м. Києві ради від 20 листопада 2007 року за № 438-Р приватному підприємцю  ОСОБА_1  надано дозвіл на переукладання договору оренди нежилого приміщення сміттєзбірника загальною площею 25 кв. м за адресою:  АДРЕСА_1  для розміщення продовольчого магазину.
На підставі цього, між КП Дніпровського району м. Києва "Фінансово-розрахунковий центр "Дніпровський" та ФО – СПД  ОСОБА_1  10 грудня 2007 року укладено договір №  НОМЕР_1  оренди нерухомого майна – нежилого приміщення сміттєзбірника по  АДРЕСА_1 .
Відповідно до вимог ст. 21 Закону України "Про прокуратуру" прокуратурою Дніпровського району м. Києва на розпорядження Дніпровської районної у м. Києві ради № 438-Р від 20 листопада 2007 року "Про надання дозволу на переукладання договорів оренди нежилих приміщень" в частині надання ФО – СПД  ОСОБА_1  дозволу на переукладання договору оренди принесено протест, в якому ставилось питання про скасування даного розпорядження в частині надання дозволу на переукладення договору оренди з ФО – СПД  ОСОБА_1
Рішенням Дніпровської районної у м. Києві ради від 16 травня 2008 року за №  416- Р протест прокуратури Дніпровського району м. Києва на розпорядження Дніпровської районної у м. Києві ради № 438-Р від 20 листопада 2007 року – відхилено.
Вважає, що рішення Дніпровської районної у м. Києві ради № 438-Р від 20 листопада 2007 року є незаконним, оскільки власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обслуговування, елементів зовнішнього благоустрою і вказане допоміжне приміщення є спільною власністю мешканців прилеглих багатоквартирних будинків та передане в орендне користування суб’єкту підприємницької діяльності в порушення вимог чинного законодавства.
     В судовому засіданні помічник прокурора Дніпровського району м. Києва Лашко І.І. позовні вимоги підтримав.
     Представник відповідача Дніпровської районної у м. Києві ради Редкозубов В.М. позовні вимоги позивач не визнав, вказавши, що розпорядження Дніпровською районною радою в м. Києві №438-Р від 20 листопада 2007 року "Про надання дозволу на переукладання договорів оренди нежилих приміщень" є законним, оскільки сміттєзбірник по  АДРЕСА_1  не є допоміжним приміщенням, а є окремо стоячим приміщенням, яке перебувало на балансі КП "Дирекція з утримання та обслуговування житлового та нежитлового фонду" у Дніпровському районі м. Києва та з листопада 2008 року перебуває на балансі Дніпровської районної у м. Києві ради, і свої функції, як сміттєзбірник, не виконує з 80 років минулого століття, оскільки накопичення та вивіз сміття в Дніпровському районі м. Києва організовано спеціальними контейнерами, які розташовані біля кожного будинку.
     Третя особа – управління оренди та приватизації комунального майна  Дніпровської районної у м. Києві ради в судове засідання не з’явилась, суду надали письмові пояснення, в яких заперечували проти задоволення позову.
     За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу за відсутності третьої особи - управління оренди та приватизації комунального майна  Дніпровської районної у м. Києві ради.
     Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
     Судом встановлено, що розпорядженням голови Дніпровської районної у м. Києві ради № 438-Р від 20 листопада 2007 року надано дозвіл на переукладання договору оренди нежилого приміщення сміттєзбірника загальною площею 25 кв.м. по  АДРЕСА_1  для розміщення продовольчого магазину /а.с.54/. На підставі розпорядження, між КП Дніпровського району м. Києва "Фінансово – розрахунковий центр "Дніпровський" та суб’єктом підприємницької діяльності – фізичною особою  ОСОБА_1  10 грудня 2007 року було укладено договір оренди нежилого приміщення №  НОМЕР_1  по  АДРЕСА_1 .
     Відповідно до рішення Київської міської ради № 208/1642 від 27 грудня 2001 року "Про формування комунальної власності територіальних громад районів м. Києва" та послідуючими змінами відповідно до рішення Київської міської ради від 23 грудня 2003 року № 287/1162, дане приміщення належить до об’єктів, що належать до комунальної власності Дніпровської районної у м. Києві ради і має статус окремо стоячої будівлі, що свідчить про те, що нежиле приміщення сміттєзбірник по  АДРЕСА_1  не є об’єктом державної власності, що має загальнодержавне значення та не включено до переліку об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.
     Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19 червня 1992 року встановлено, що власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов’язані брати участь у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до  своєї частки у майні будинку. Закріпивши такі положення, Законом не визначено вичерпний перелік допоміжних приміщень, перелік приміщень, які слід відносити до допоміжних, критеріїв віднесення тих чи інших нежилих приміщень до допоміжних приміщень.
     Відповідно до ст. 1 Закону України "Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку", допоміжні приміщення – приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).
     Як вбачається з наведеного, Законом встановлено критерій віднесення приміщень до допоміжних, а саме – призначення приміщень для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.
     Вирішуючи питання відноситься сміттєзбірник по  АДРЕСА_1  до допоміжних приміщень чи ні, суд виходить із того, чи призначений вказаний сміттєзбірник, як окремо стоячий об’єкт для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку. Визначальним для віднесення вказаного приміщення до допоміжного є відповідність приміщення критерію встановленому законом, тобто цільове призначення цього приміщення – забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.
     В судовому засіданні було встановлено, що на даний час протягом більш як двадцяти років збір та вивіз сміття від  АДРЕСА_1  здійснюється спеціальними контейнерами, що свідчить про те, що сміттєзбірник  АДРЕСА_1 , як окреме приміщення, втратив своє цільове призначення по забезпеченню побутового обслуговування мешканців будинку. Вказану обставину не заперечував в судовому засіданні представник позивача як і не заперечував того, що скарг від мешканців оточуючих будинків на неналежне побутове обслуговування по збору та вивозу сміття не надходило.
     Аналізуючи наведене, суд приходить до висновку що позовні вимоги позивача про визнання незаконним розпорядження Дніпровської районної ради № 438-Р від 20 листопада 2007 року "Про надання дозволу на переукладання договорів оренди нежилих приміщень" є безпідставними, оскільки сміттєзбірник загальною площею 25 кв. м. по  АДРЕСА_1  не є об’єктом державної власності та не являється допоміжним приміщенням будинку.
     Керуючись ст. ст.11,17, 71,158-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

 
П О С Т А Н О В И В:

 
     В задоволенні позову Заступника прокурора Дніпровського району м. Києва до Дніпровської районної у м. Києві ради третя особа: Управління оренди та приватизації комунального майна Дніпровської районної у м. Києві ради про визнання рішення Дніпровської районної у м. Києві ради № 438-Р від 20 листопада 2007 року "Про надання дозволу на переукладання договорів оренди нежилих приміщень" незаконним – відмовити.
     Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва у 20-ти денний термін з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається на протязі 10 – ти днів після винесення рішення суду.

 
     Суддя:

 

 

[gro-za]

Виктор Иванович, добрый день, готовлюсть к понедельнику заседание в ОАС против очередных зактройщиков, просматриваю базу и нахожу некоторые интересные решения и для Вас тоже

2а-105/10
ПОСТАНОВА
Іменем  України
12 квітня 2007 року Голосіївський районний суд м. Києва
В складі головуючого судді Чередніченко Н.П.
При секретарі                 Гайді В.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Голосіївської районної в м. Києві раді про скасування рішення, третя особа ПП «Сергієчко» ,-
Встановив :
{...}
Керуючись 158-163 КАС України ,-
Постановив:
Позов задовольнити.
Скасувати рішення № 40/11 від 24.11.2005 року Голосіївської районної в м. Києві раді в частині приватизації «викупу « об'єкта комунальної власності підвального приміщення , будинку АДРЕСА_1, площею 256,9 кв.м..
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду . Києва через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги . з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5,ст..186 КАС України.

ПРЕКРАСНО !

[gro-za]

Посмотрите этот шедевр, образец софизма. То про что я говорил ранее. Идет подмена понятий целевое назначение и текущее использование. Шулер судья ловко подменивает одно другим.

Дійсно, суддя шахрай і наперсточник. Місце йому на вокзалі серед подібних суб'єктів.

[shakirkirill]

 Чисто правововй вариант решения проблемы, филигранная работа судьи, без всяких проектов и строительства. По принципу Оккама, если не ошибаюсь, или Лейбница, достаточное основание. А именно, берем самое первое и достаточное основание для решения вопроса, в данном случае нарушение прав собственности, и нет смысла идти дальше, разбираться а правильно ли это с точки зрения градостроительства и так далее, зачем, это уже ничего не добавит по существу. Если число умножить на ноль - будет ноль, сколько ты это умножаемое число не умножай или возводи в степень.
Но Виктор Иванович, это для нормального суда, а для нашего нужно использовать все основания и доказывть что число умножается  на ноль не один раз, а несколько, и если после первого умножения на ноль - произведение не равно нулю, то после второго или третьего уж точно будет ноль.
Я понимаю глупо, ну а что делать. А судьи кто? Знают ли они про элементарные правила логики или математики, Лейбница или Оккама?

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
 
Справа №22-а-1080/2008 р.                                  Головуючий  у  1 інстанції - Кухалешвілі Ю.Л.
Суддя-доповідач - Попович О.В.
 
П О С Т А Н О В  А
ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ
 
24 листопада 2008 року                                                                    м. Києва
 
 
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
 
Головуючого судді            Попович О.В.
Суддів:                                Бєлової Л.В., Горбань Т.І.,
при секретарі                                 Черненко О.В.,
 
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 24.04.2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, треті особи: Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація, організація «Моноліт Інвест», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання частково незаконним розпорядження Київської міської державної адміністрації від 06.06.2001 року №1134, -
 
В С Т А Н О В И Л А:
 
В липні 2003 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права на допоміжні приміщення житлового будинку з моменту видачі свідоцтва про право власності на житло, визнати за мешканцями квартири АДРЕСА_1 право на допоміжні приміщення вказаного житлового будинку.
Під час розгляду справи судом першої інстанції позивачем було змінено позовні вимоги та остаточно позивач просив суд визнати незаконним та скасувати п. 22 розпорядження Київської міської державної адміністрації від 06.06.2001 року №1134, яким надано дозвіл на виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію горища з надбудовою атикового та мансардного поверхів.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.04.2007 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, треті особи: Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація, організація «Моноліт Інвест», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання частково незаконним розпорядження Київської міської державної адміністрації від 06.06.2001 року №1134 - відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, що є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанов.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 разом з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (а.с. 5).
Відмовляючи в задоволенні позову, Шевченківський районний суд м. Києва виходив з того, що дозвіл на виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію горища в приміщенні будинку №22 по вулиці Франка в м. Києві з надбудовою атикового та мансардного поверхів для розміщення житла громадянці ОСОБА_4, наданий Київською міської державною адміністрацією в межах її повноважень та у відповідності до Законів України.
З даним висновком суду погодитись не можна, виходячи з наступного.
Приймаючи оскаржуване Розпорядження КМДА керувалась ст. 31 ч. 1 п. 9 Закону України «Про місцеве самоврядування», згідно якого до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об'єктів містобудування незалежно від форм власності.
На день прийняття оскаржуваного Розпорядження, жодним документом сфера відносин щодо надання дозволів на виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію горищ не врегульована, оскільки Розпорядження КМДА від 07.08.1998 року №1655 «Про спрощення порядку переобладнання горищ будинків та заміни дахів на мансардні поверхи у м. Києві» було визнано таким, що втратило чинність Розпорядження КМДА від 07.03.97 № 273 «Про затвердження порядку переобладнання горищ будинків та заміни дахів на мансардні поверхи у м. Києві», яке регулювало дані правовідносини.
Суд першої інстанції вказані обставини враховані не були. 
Відповідно до вказаного Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням ОСОБА_5 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) від 02.03.2004 року, допоміжні приміщення, відповідно до пункту 2 статті 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 року N 2482-XII, стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом - свідоцтвом про право власності на квартиру. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Власникам квартир немає необхідності створювати з цією метою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (абз. 2 п. 4.2.).
Правовий режим майна, що перебуває у спільній власності власників квартир, має визначатися, відповідно до Конституції України (пункт 7 частини першої статті 92), виключно законами України.
Згідно зі статтею 19 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» спільне майно власників квартир складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у їх спільній сумісній власності і не підлягає відчуженню, загальне майно - у спільній частковій власності. Відповідно до цього Закону співвласники допоміжних приміщень мають право розпоряджатися ними в межах, встановлених зазначеним Законом та цивільним законодавством.
Таким чином, питання щодо згоди власників квартир - співвласників допоміжних приміщень багатоквартирного будинку - на надбудову поверхів, улаштування мансард і т. ін. з використанням при цьому конструктивних елементів будинку, як і на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо), має вирішуватися відповідно до Законів про власність та інших Законів України, Цивільним кодексом України.
Право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що Шевченківський районний м. Києва прийшов до помилкового висновку про належність будинку №22 по вулиці І. Франка в м. Києві Шевченківській (Радянській) в м. Києві державній адміністрації на праві приватної власності, оскільки Рішення Конституційного суду України з цього приводу чітко закріплює та визначає власників допоміжних приміщень багатоквартирних будинків - власників квартир у даних багатоквартирних будинках.
Відповідно до Конституції України рішення Конституційного суду України є остаточним, оскарженню не підлягає, і є обов'язковим для виконання.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги, що пунктом 22 Розпорядження КМДА від 06.06.2001 року №1134, було порушено права співвласників будинку №22 по вулиці І. Франка в м. Києві.
Згідно зі ст.198 ч.1 п.3 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи викладене вище, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції при постановленні рішення були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
 
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
 
П О С Т А Н О В И Л А:
 
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 на Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 24.04.2007 року - задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 24.04.2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, треті особи: Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація, організація «Моноліт Інвест», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання частково незаконним розпорядження Київської міської державної адміністрації від 06.06.2001 року №1134 - скасувати.
Постановити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації, треті особи: Шевченківська районна у м. Києві державна адміністрація, організація «Моноліт Інвест», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання частково незаконним розпорядження Київської міської державної адміністрації від 06.06.2001 року №1134 - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати пункт 22 Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 06.06.2001 року №1134.
 
            Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
 
            Головуючий суддя                              _______________
 
            Судді                                                    _______________
 
                                                                         _______________