Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.
Голові Африканської районної у м. Африка державної адміністрації Петрову Петру Петровичу 12345, м. Африка, проспект Африканських гуцулів 1 Іванова Івана Івановича 12345 м. Африка вул. Гуцулів 4 кв. 4 т. 103ЗАПИТ щодо визначення виконавців житлово-комунальних послуг в місті КиєвіЗгідно статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: - житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; -виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору. Порядок визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді затверджений наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 25 квітня 2005 року № 60, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19 травня 2005 р. за № 541/10821.Повідомляю, що я маю намір отримувати житлово-комунальні послуги, тобто користуватися результатами господарської діяльності виконавців по наданню житлово-комунальних послуг, які відповідають нормативам, нормам, стандартам, порядкам і правилам. Прошу повідомити перелік суб’єктів господарювання, які з 01.01.2006 року по сьогоднішній день визначені виконавцями послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення у встановленому чинним законодавством порядку для міста Києва. Прошу надати мені копії документів, якими були визначені виконавці послуг з централізованого опалення, централізованого постачання холодної та гарячої води, централізованого водовідведення в місті Києві.Оскільки питання не потребує додаткового вивчення, у відповідності до статті 20 Закону України «Про звернення громадян» прошу надати мені відповідь невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня її отримання. 31.06.2345р. ______________________Іванов І.І.
Любой заключенный договор между субектами права есть законным. (если его недействительность прямо не установлена законом, или если он не вызнан судом недействительным ст. 204 ГК.)
Если придерживаться этой логики, то я могу подписать своей рукой своей подписью, например, президентский документ и президент обязан будет его исполнять.
....Мені доводять, що укласти договір по постанові №529 неможливо бо немає затверджених тарифів. Крапка. Тарифів немає, а рахунки виставляють....
Как бороться с неправомерным выбиванием коммунальных долговЮлия ГАБДУЛЛИНА | Судебно-юридическая газета №26, 11-17 июля 2011Согласитесь: быть должником перед ЖЭком и ему подобным организациям — дело, как минимум, неприятное. Одни эмоции чего стоят, когда в почтовом ящике вдруг обнаруживается претензия коммунальщиков с серьезными ссылками на "ЖК и иные нормативно-правовые акты Украины", сулящая должнику-неплательщику печальные перспективы — дескать, за границу не выпустим, квартиру и машину арестуем и пр. Так ли уж реальны (а главное — законны) подобные угрозы коммунальных предприятий, разбиралась "Судебно-юридическая газета". Понятно, что для основательных выводов одних комментариев жильцов, замеченных в просрочке оплаты жилищно-коммунальных услуг, маловато, да и высказывания работников ЖЭКов, бесспорно, носят субъективный характер. Более или менее реальную картину позволит увидеть, как ни крути, судебная практика. Рассмотрим основные варианты "ЖЭКовских атак" на граждан-неплательщиков.Позволив себе не вносить коммунальные платежи более двух месяцев подряд, в глазах коммунальщиков гражданин становится "рецидивистом", и ему в срочном порядке направляется претензия, в которой содержится напоминание об обязанности собственника жилья своевременно вносить плату за жилищно-коммунальные услуги, сопровождаемое соответствующей ссылкой на нормы ГК о денежных обязательствах. Далее жильцу предлагается погасить задолженность в течение указанного срока, не то его будет ожидать следующее.Угроза первая: Арест движимого и недвижимого имуществаСославшись на ст.ст. 151, 152, 153 ГПК Украины, коммунальная служба предупреждает, что для обеспечения своих исковых требований будет вынуждена просить суд вынести определение об аресте всего имущества неплательщика, включая как движимое, так и недвижимое имущество. К примеру, квартиру, в которой проживает неплательщик, находящуюся в его собственности, гараж, дачу, автомобиль, бытовую технику.Что тут можно сказать? Вообще-то доля здравого смысла в такой угрозе есть, а при наличии существенной задолженности суд действительно может удовлетворить подобную просьбу коммунальщиков. Но подумайте сами, неужели при задолженности, скажем, в 400–600 грн суд будет налагать арест на имущество неплательщика? Тем паче, что, согласно ст. 151 ГПК, меры по обеспечению иска допускаются, если их отсутствие может затруднить или сделать невозможным исполнение решения суда. Причем истец, заявляющий о применении судом способа обеспечения своего иска, должен указать причины, в связи с которыми иск необходимо обеспечить, способ обеспечения с обоснованием его необходимости, а также иные важные сведения (скажем, наличие того или иного имущества у должника). Наконец, в соответствии с ч. 3 ст. 152 ГПК, виды обеспечения иска должны быть соразмерными заявленным требованиям. Что, собственно, означает невозможность наложения ареста на квартиру или машину при задолженности "по коммуналке" за пару-тройку месяцев.Кстати, практическим примером может служить дело №2-1409/09, рассмотренное райсудом Луганской области по иску городского КП ЖЭК о взыскании задолженности по квартплате и оплате жилищно-коммунальных услуг. Кроме заявленных требований, истец просил суд применить такую меру обеспечения иска, как арест всего имущества (!) ответчицы. И это при задолженности в сумме, не превышающей 300 грн! Разумеется, суд удовлетворил иск в части взыскания долга, а вот требования об аресте имущества должницы посчитал необоснованными. Так что можно сделать вывод, что претензии ЖЭКов в части наложения ареста на имущество должников в большинстве случаев остаются пустыми угрозами.Угроза вторая: "Не пустим за границу!""Руководствуясь ст. 151 ГПК Украины и п. 8 ст. 6 ЗУ "О порядке выезда за границу и въезда в Украину граждан Украины", предприятие будет обращаться в суд с заявлением об обеспечении иска, в частности, путем вынесения определения о запрете совершать определенные действия, в частности: временно ограничить Вас и иных должников в праве выезда за пределы Украины", — примерно так звучит очередное ЖЭКовское предупреждение.Действительно, согласно ст. 20 ЗУ "О Государственной пограничной службе Украины", сотрудникам погранслужбы предоставлено право не пропускать через госграницу лиц с временным ограничением права выезда (по мотивированному письменному решению суда). Но нужно отметить следующее. Законодательством предусмотрена особая процедура, применяемая для временного ограничения права граждан на выезд за рубеж. Речь идет о том, что в случае уклонения должника от исполнения обязательств, возложенных на него решением суда, Государственная исполнительная служба Украины имеет право обратиться в суд для установления временного ограничения должника-физического лица в праве выезда за пределы Украины до исполнения им обязанностей по решению суда (п. 18 ч. 2 ст. 11 ЗУ "Об исполнительном производстве"). Кстати, такие дела, согласно ст. 377-1 ГПК, суд рассматривает незамедлительно, без вызова сторон или уведомления их и иных заинтересованных лиц. И только если суд вынесет определение, удовлетворив заявление ГИС, его заверенная судом копия направляется для исполнения сотрудникам государственной пограничной службы.Однако, как показывает судебная практика, получить определение суда о запрете на выезд должника за пределы Украины представителю ГИС далеко не просто. К примеру, в апреле 2011 г. одним из райсудов Днепропетровска рассматривалось ходатайство отдела ГИС о временном ограничении прав гражданина на выезд за границу с изъятием у последнего паспортного документа (дело №6-77 за 2011 год). Ходатайство было мотивировано тем, что отделом ГИС в январе 2010 г. в отношении указанного гражданина начато исполнительное производство по взысканию в пользу ЖКО задолженности по оплате услуг в размере 81 091 грн. 46 копеек (!). Должник решение суда в добровольном порядке не исполнил и уклонялся от его исполнения, поскольку неоднократные требования госисполнителя явиться в органы ГИС им были проигнорированы. Несмотря на такую внушительную сумму задолженности, суд обратился к ч. 1 ст. 33 Конституции, согласно которой каждому, кто на законных основаниях пребывает на территории Украины, гарантируется свобода передвижения, свободный выбор места жительства, право свободно покидать территорию Украины, за исключением ограничений, устанавливаемых законом. Проверив материалы дела и ходатайство, суд посчитал необходимым отказать в удовлетворении ходатайства отдела ГИС, поскольку это ограничивает должника в его конституционном праве на свободу передвижения. Кроме того, "сам по себе выезд за пределы Украины не обусловливает невозможность исполнения решения суда, а доказательства о намерениях должника выехать за пределы Украины на постоянное место жительства отделом ГИС не указаны и не предоставлены", — определил суд.Прочим, подобное дело не так давно (в мае этого года) разбиралось и Печерским судом столицы. Результат был тот же: суд отказал ГИС в ходатайстве, мотивирую свой отказ теми же причинами, что и в предыдущем примере.Угроза третья (наиболее реальная): Взыскание долга через судЛюбая претензия к жильцу-неплательщику обязательно содержит предложение добровольно уплатить сумму долга, иначе ЖЭКу, мол, придется обратиться в суд с иском о взыскании задолженности за предоставленные жилищно-коммунальные услуги. Следует отметить, что сегодня многие граждане, не желающие платить по счетам ЖЭКа, смело идут в суд, не признавая своей вины — дескать, договор конкретно со мной коммунальщики не заключали или услуги свои ненадлежащим образом предоставляют, почему я за них платить должен?Но тут шутки плохи — статистика показывает, что в таких случаях суд обычно выносит решение в пользу коммунальщиков. Основаниями для этого служат, конечно, нормы действующего законодательства. [очень хотелось бы увидеть статьи законодательства, где о таком написано, жаль аФтар их не привел в своей статье очень интересно было бы почитать] К примеру, доводы и возражения ответчика относительно отсутствия договора и ненадлежащего обслуживания суд признает необоснованными, руководствуясь ЗУ "О жилищно-коммунальных услугах" (далее — Закон). В частности, согласно его ст. 14 и 16, все жилищно-коммунальные услуги делятся на три группы в зависимости от порядка утверждения цен/тарифов. К первой отнесены услуги, цены/тарифы на которые утверждаются специально уполномоченными центральными органами исполнительной власти. Ко второй — те, цены на которые утверждают органы местного самоуправления для предоставления на соответствующей территории. Третью же группу составляют услуги, тарифы на которые определяются исключительно по договору (соглашению сторон).[замИчательно канЭшна, но какое это имеет отношение к отсутствию договора?] Жилищно-коммунальные услуги предоставляются гражданам постоянно и не зависят от наличия договора. Причем, согласно чч. 3, 5 ст. 20 Закона, обязанность заключить договор на жилищно-коммунальные услуги, как и обязанность их оплачивать, возлагается на ответчика [Странно, я будучи перспективным ответчиком - попробовал заключить договор через суд, и... (ну вы сами знаете, а кто не знает см. тему "как я "заключал" договора через суд")] как потребителя услуг, поэтому при бесперебойности услуг и отсутствии договора ЖЭКи имеют право на взыскание задолженности. [на каком основании?] Кроме того, суды указывают и на ст. 18 Закона, согласно которой при наличии договора предусматривается порядок предъявления претензий потребителя к исполнителю работ, порядок рассмотрения этих претензий и пересчета платежей в случае их обоснованности. [а при отсутствии договора?] Иными словами, суды практически всегда удовлетворят требования о взыскании долга (естественно при наличии такового) даже при отсутствии прямого договора потребителя с поставщиком услуг. [а как устанавливается ФАКТАЖ наличия/отсутствия долга при отсутсутсвии договора?]
Що робити, якщо колектор атакує 11.08.2011 19:04 Що являють собою колекторські компанії, які стягують борги, в тому числі і за житлово-комунальні послуги, знають усі. Але далеко не всі знають, як себе поводити у випадку, коли представники цих компаній дзвонять у двері.Навіть якщо ви впевнені, що нікому нічого не винні, що всі ваші комунальні рахунки оплачені, обіцянки виконані, це не виключає того, що одного разу до вас постукає або подзвонить людина, яка спеціалізується на стягненні боргів.Зазвичай наша перша реакція на звернення представника колекторської компанії - це неприязнь, а іноді навіть праведний гнів. А даремно.«У багатьох українців на рівні стереотипів склалося хибне уявлення про роботу колекторських компаній, - відзначає Ашот Арутюнян, директор з розвитку бізнесу Credit Collection Group. - Завдання колектора не полягає в тому, щоб обдурити, нашкодити, принизити. Його завдання - допомогти людині виплутатися зі складної фінансової ситуації, поправити свої справи, зуміти повернути борг, тобто виконати свої фінансові зобов'язання».В ідеалі, колекторські компанії (якщо ми, звичайно, не говоримо про шахраїв, що видають себе за колекторів) не зацікавлені в тому, щоб порушувати закони. Хоча, нікуди правди діти, представляючи інтереси клієнта і переслідуючи власні вигоди, колектори іноді діють досить жорстко.Ситуація ускладнюється насамперед тим, що діяльність колекторів не регламентується будь-яким спеціальним законодавчим актом. КВЕД (класифікатор видів економічної діяльності) такого виду діяльності не передбачає, тому колекторські компанії позначають свою діяльність як юридичні або інформаційні послуги. Однак це не означає, що робота колекторів незаконна. В цілому вони керуються Конституцією України, Цивільним кодексом, Господарським кодексом, ЗУ «Про банки і банківську діяльність» (у випадку співпраці з банківськими та фінансовими установами), а також іншими нормативно-правовими актами, що регламентують, наприклад, угоди цесії або факторингу.Чого не повинні робити колектори При виникненні проблем, пов'язаних з роботою колекторських компаній, зазначає Анна Бойко, провідний юрист Адвокатської компанії «Прайм», необхідно в першу чергу проаналізувати методи їхньої роботи. Деякі діють цілком адекватно: купують борг, повідомляють у письмовому вигляді про зміну кредитора на ваші зобов'язання, потім направляють претензію або відразу позов до суду.Що стосується методів роботи не зовсім порядних колекторських компаній,то їхні дії розвиваються за наступною схемою: нав'язливе встановлення початкового контакту з боржником за допомогою постійних телефонних дзвінків, з'ясування позицій та намірів боржника щодо свого боргу, а також розсилки листів-повідомлень, SMS-повідомлень, e-mail-листів з нагадуванням про наявність боргу і необхідність його погашення. Якщо це не дає бажаних результатів - можуть використовуватися й інші важелі впливу. Одна розмова з начальником, колегами, друзями, родичами, сусідами можуть мати більший ефект, ніж кілька переговорів з неплатником безпосередньо. Частіше можуть турбувати зовсім в «неробочий час», наприклад, приходити додому до боржника, скажімо, о 04:00 год. ранку, зламувати поштові та електронні скриньки та інше.Виходячи з аналізу загальних положень адміністративного, цивільного та кримінального законодавства України, за словами Андрія Осадчого, юридичного консультанта з питань підприємств ЖКГ, можна виділити ряд дій, які колекторським компаніям, як і всім іншим фізичним та юридичним особам в Україні, робити заборонено:• здійснювати телефонні дзвінки та особисті візити з 22:00 до 7:00 (у деяких випадках це можна кваліфікувати як хуліганство);• здійснювати узгоджені заздалегідь зустрічі і переговори з боржником;• загрожувати життю, здоров'ю та майну боржника та/або членам його сім'ї;• застосовувати заходи, які порушують честь і гідність, ділову репутацію та інші немайнові права боржників;• порушувати громадський порядок і спокій;• надавати боржнику неправдиву інформацію щодо його заборгованості, в тому числі завищувати суму боргу;• вести діалог з боржником від імені суду, прокуратури, міліції, інших правоохоронних органів;• поширювати конфіденційну інформацію про боржника, суму його боргу третім особам;• здійснювати інші дії, які суперечать чинному законодавству України.Такі дії суперечать Конституції України, порушуючи гарантії таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, а також суперечать невтручанню в особисте і сімейне життя боржника.Як вести себе з колекторомФахівці радять запам'ятати ряд нескладних правил, які допоможуть вам уникнути тривалих неприємних взаємин із колекторськими компаніями.Ви боржник. Якщо претензії, що пред'являються вам кредитором, обгрунтовані і ви з ними згодні, потрібно спільно з колекторською компанією спробувати знайти вихід з наявної ситуації. Повірте, це в їхніх інтересах. Зовсім інша справа, якщо борги не ваші, якщо ви не ознайомлені або не згодні з претензіями кредитора...Якщо вам дзвонять. У випадку, якщо вам зателефонували і заявили про претензії за договором - наполягайте на тому, що таке складне питання неможливо вирішити в телефонній розмові, радить Андрій Осадчий. Домовляйтеся про час і місце зустрічі з представниками колекторської фірми і, про всяк випадок, відвідайте найближчий абонентський пункт, щоб звірити нарахування за комунальні послуги. У разі неодноразових нагадувань або переслідувань наводьте норми статей 127 («Катування») і 335 КК («Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань»). Якщо ж дзвінки і погрози тривають, і ви вирішили подати скаргу до міліції на протиправні дії компанії, то подбайте про присутність свідків при розмові.Якщо до вас стукають у двері. Не пускайте колекторів у приміщення (робоче або домашнє). Відповідно до ст. 30 Конституції України не допускається проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в ньому огляду чи обшуку, інакше як за вмотивованим рішенням суду.Якщо ви все ж таки зустрілися. Перевірте повноваження колектора. Перевіряти потрібно як людину (в документі мають бути вказані прізвище, ім'я, по батькові, посада і назва компанії), так і обсяг його конкретних повноважень (вести переговори, отримувати кошти, майно і т. д.). Підприємцям слід вимагати копії ліцензій Держфінпослуг на проведення факторингу.Коли з'являються документи. Фахівці радять не підписувати жодних документів, навіть якщо вони, за словами колекторів, «чисто формальні». Слід наполягати на тому, що вам потрібно ознайомитися з питанням докладніше, і згодом ви надішлете аргументовану відповідь. Письмовий спосіб спілкування з колекторами - найкращий для боржника. Не варто передавати колекторам документи на майно, яке належить вам, або будь-які інші документи.Куди бігти, куди телефонуватиУ нашій країні якщо не можна, але дуже хочеться, то можна. І, на жаль, деякі несумлінні співробітники колекторських компаній іноді керуються саме цим гаслом при стягненні боргів, порушуючи при цьому, як мінімум, права людини.Куди ж потрібно звертатися, якщо ви побачили в дії колекторської компанії порушення ваших прав?«У разі незаконних дій колекторів необхідно звертатися із заявою до правоохоронних органів - прокуратури, органів внутрішніх справ, - радить Олександр Марков, юрист ЮК «Тарасов і партнери». - Рішення за заявою має бути прийнято протягом трьох, а при необхідності перевірки (тобто майже завжди) - протягом десяти днів».При подачі скарги чи позову ваша позиція повинна бути чітко сформульована і грамотно аргументована, тому що, якщо суд ще й розгляне позовну заяву, то правоохоронні органи кримінальні справи зазвичай порушувати не поспішають.Інший варіант - звернутися до громадських організацій. Наприклад, ефективно працює «скаржник» Асоціації Колекторського Бізнесу України. Там обробляють 100% скарг, що надійшли, при цьому без церемоній залучають правоохоронні органи, якщо скарга обгрунтована.Більше того, в Україні почали з'являтися спеціальні антиколекторські компанії, які за певну винагороду надають боржникам допомогу в боротьбі з колекторами. Їхня діяльність поки не дуже розвинена і зазвичай обмежується допомогою правового характеру.Євген Рідош, спеціально для ІА «Україна Комунальна».
