Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[mata]

Не знаю как Вам еще пояснить.
Всякий государственный акт имеет буквальное значение. Ну... это основа юриспруденции.
Он (Акт) означет только то, что там буквами написано, а не то, что Вам кажется.
Откройте свое свидетельство на квартиру и найдите там, что Вы совладелец дома или части дома. Нету? ...
Ну, так значит Вы владелец только квартиры, и не владелец дома.
И если Вам охота почитать решение КС, так и там Вы не найдете букв, которые прочитываются как "совладелец дома". ("допоміжні приміщення" - это таки не слово ДОМ)

Вы читаете закон и видите то, что там не написано. Это глюки. Законы - они такие какие есть.
Дом и квартира - это отдельные объекты права собственности. Так написано в ЦК.
Приватизация квартиры не сделала Вас совладельцем дома. Ну, нету такого закона.

У Вас бамажка о праве собственности на квартиру на основании Закона,
а у горсовета такая же бамажка о праве собственности на дом и тоже на основании Закона.
И это два равноценных по силе государственные акта.

Вам только кажется, что приватизация квартир это совместная собственность на дом.

Если ВРУ приймет закон, или КС решит, что у Вас горсоветом совместная собственность.
Вы станете совладельцем горсоветовского дома,
а горсовет симметрично станет совладельцем Вашей квартиры.
Такие правила - перед законом все равны. 

[Олександр]

...Откройте свое свидетельство на квартиру и найдите там, что Вы совладелец дома или части дома. Нету? ...
Ну, так значит Вы владелец только квартиры, и не владелец дома.
И если Вам охота почитать решение КС...

Вы что - смеетесь? Нельзя же в каждое свидетельство вписать тексты всех законов, на основе которых оно было принято - достаточно ссылок на статьи, пункты. Читайте ЦК:

Стаття 355. Поняття і види права спільної власності

1. Майно,   що   є   у   власності   двох   або  більше  осіб
(співвласників),  належить їм на праві спільної власності (спільне
майно).

Стаття 368. Право спільної сумісної власності

1. Спільна власність двох  або  більше  осіб  без  визначення
часток  кожного  з  них  у  праві  власності  є  спільною сумісною
власністю.

Стаття 382. Квартира як об'єкт права власності

     1. Квартирою  є  ізольоване  помешкання  в житловому будинку,
призначене та придатне для постійного у ньому проживання.

 2. Власникам квартири у дво- або багатоквартирному  житловому
будинку  належать  на праві спільної сумісної власності приміщення
загального користування,  опорні конструкції  будинку,  механічне,
електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині
квартири,  яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди,
будівлі,  які  призначені  для  забезпечення потреб усіх власників
квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у
житловому будинку.

То есть, и сам дом в том числе!

Дом и квартира - это отдельные объекты права собственности. Так написано в ЦК.

Статья?
Нет и не может быть такого закона, согласно которому квартиры могли бы принадлежать одним собственникам, а сам дом - другому, так как это логический и правовой абсурд. Если это случается, то - оспаривается в суде и один из "собственников" теряет права владения. Вот и все.

Приватизация квартиры не сделала Вас совладельцем дома. Ну, нету такого закона.

Читайте ст.382 ЦК и решение КС N 1-2/2004 от 2 березня 2004 року.

У Вас бамажка о праве собственности на квартиру на основании Закона, а у горсовета такая же бамажка о праве собственности на дом и тоже на основании Закона. И это два равноценных по силе государственные акта...

1. Вы видели свидетельство о праве собственности горсовета?
2. Вы проверяли - тогда точно не было приватизированных квартир?
3. Вы читали ст.382 ЦК и решение КС N 1-2/2004 от 2 березня 2004 року?
4. Кодекс имеет приоритет над Законом, поэтому акты (если оба были приняты законно) - не равноценны и поэтому суд аннулирует право собственности КП.

П.С.Вы не комментируете то, что я Вам пишу, а просто повторяете свои утверждения - так дикуссию не ведут.

[mata]

Стаття 382. Квартира як об'єкт права власності
  2. Власникам квартири у дво- або багатоквартирному  житловому
будинку  належать  на праві спільної сумісної власності приміщення
загального користування,  опорні конструкції  будинку,  механічне,
електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині
квартири,  яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди,
будівлі,  які  призначені  для  забезпечення потреб усіх власників
квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у
житловому будинку.

То есть, и сам дом в том числе!
Вот в этом Ваша ошибка.
Вы читаете закон в котором нет текста "будинок належить на праві спільної сумісної власності власникам квартир". И заявляете "То есть, и сам дом в том числе!", -
но это не текст закона, а Ваше умозаключение. К тому - же неверно хотя бы потому, что будівлі і споруди это множественное число, а "ДОМ" - он один.
Так нельзя. Закон это не то, что Вам хочется увидеть, а только то, что там написано буквами. Ну уважьте мои труды и согласитесь, что именно буквами нигде не написано. 

Дом и квартира - это отдельные объекты права собственности. Так написано в ЦК.Статья?

Две статьи - для каждого владельца своя статья.
ЦК гл.28 ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ЖИТЛО
Стаття 380. Житловий будинок як об'єкт права власності
Стаття 382. Квартира як об'єкт права власності
И про совместную собственность ни слова.

Нет и не может быть такого закона, согласно которому квартиры могли бы принадлежать одним собственникам, а сам дом - другому, так как это логический и правовой абсурд. Если это случается, то - оспаривается в суде и один из "собственников" теряет права владения. Вот и все.

Этот выше чем Закон. Это называется Гражданский кодекс.
гл.28 ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ЖИТЛО
Стаття 380. Житловий будинок як об'єкт права власності
Стаття 382. Квартира як об'єкт права власності
Хотите оспаривать ЦК?

Читайте ст.382 ЦК и решение КС N 1-2/2004 от 2 березня 2004 року..

Я не из тех кто видит то, чего нет.
Почитайте сами и поишете про совместную собственность на "ДОМ" Вот текст:
1. В аспекті конституційного звернення і конституційного подання положення частини першої статті 1, положення пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" ( 2482-12 ) треба розуміти так:
1.1. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього
1.2. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.
1.3. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.
2. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

1. Вы видели свидетельство о праве собственности горсовета?
2. Вы проверяли - тогда точно не было приватизированных квартир?
3. Вы читали ст.382 ЦК и решение КС N 1-2/2004 от 2 березня 2004 року?
4. Кодекс имеет приоритет над Законом, поэтому акты (если оба были приняты законно) - не равноценны и поэтому суд аннулирует право собственности КП.

Законы Верховной рады и Решения ОМС являются правоустанавливающими документами.
Тут никто ни на ком не стоял. Это разные статьи ЦК (380 и 382).
Последовательность применения для присвоения не имеет значения. 

[Олександр]

Вот в этом Ваша ошибка.
Вы читаете закон в котором нет текста "будинок належить на праві спільної сумісної власності власникам квартир".

Есть - это весь п.2 ст.382 ЦК, в котором дом вначале указан всеми своими составными частями, а затем еще добавлено слово "будівлі" (множественное число означает, что кроме этого дома могут быть и другие дома для обеспечения потребностей собственников квартир).
ОК, не верите своим глазам и мне (не юристу) - вот комментарии юристов:
1)

Не може мій будинок, який належить цілій купі співвласників.../адвокат Т.Монтян/

http://infoporn.org.ua/materials/articles/Tetyana_Montyan_Kraina_voyue_Tse_spravzhnya_gromadyanska_komunalna_viyna/45898
2)

Положення Закону УРСР "Про власність" були розвинені в прийнятому 19 червня 1992 року Законі України "Про приватизацію державного житлового фонду", який надав право громадянам України приватизовувати квартири у будинках державного житлового фонду місцевих Рад народних депутатів та державних підприємств, організацій, установ. Прийняття цього закону стало поворотним пунктом в історії багатоквартирних житлових будинків не лише тому, що дав можливість безоплатної приватизації державного житла, але й тому, що він – разом із пізнішими змінами до Житлового кодексу Української РСР – остаточно закріпив квартиру як окремий, самостійний об'єкт права власності.

Таким чином багатоквартирний будинок фактично перестав існувати як самостійний цілісний об'єкт права власності. З моменту приватизації (чи викупу, повної виплати паю, якщо мова йде про ЖБК) першої квартири в багатоквартирному будинку він, з юридичної точки зору, перетворювався на набір квартир, хоч і об'єднаних спільними огороджувальними конструкціями і комунікаціями, але цілком самостійних в розумінні права власності.

В таких умовах потребував визначення статус дахів, підвалів, ліфтів, різноманітного внутрішньобудинкового обладнання. Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду" проголосив, що "власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою".

З цієї точки зору окрема квартира співвідноситься з допоміжними приміщеннями будинку, технічним обладнанням, елементами зовнішнього благоустрою (надалі для зручності тут це майно називатиметься просто "спільним") як головна річ з приналежністю. Відповідно до цивільного законодавства, приналежність – це річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі, пов'язана з нею спільним призначенням. За загальним правилом, приналежність слідує за головною річчю. Це положення означає, що право власності на квартиру є визначальним, а право спільної власності на зазначене спільне майно будинку – похідним від нього. Той, хто стає власником квартири в будинку, стає одночасно і співвласником даху, підвалу, ліфтів тощо. Із втратою особою права власності на квартиру втрачається і її право "співвласності" на зазначене спільне майно.

Специфіка багатоквартирного будинку та, що головних речей (квартир) багато, а приналежність (спільне майно будинку) – одна на всіх. Тому самостійні власники окремих квартир стають співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання та елементів зовнішнього благоустрою

То есть и Вы и Ваш горсовет застряли в 7 феврале 1991 года, когда "багатоквартирний будинок існував як самостійний цілісний об'єкт права власності", а понятия приватизации еще не было в правовом поле УССР.
21 год прошел, а Вы все оперируете старыми категориями! 

Дом и квартира - это отдельные объекты права собственности. Так написано в ЦК.Статья?

Две статьи - для каждого владельца своя статья.
ЦК гл.28 ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ЖИТЛО
Стаття 380. Житловий будинок як об'єкт права власності
Стаття 382. Квартира як об'єкт права власності
И про совместную собственность ни слова.

Ст. 380 ЦК ("право собственности") нужно понимать только для дома в общем случае, а частный случай м н о г о к в а р т и р н о г о дома описан в п.2 ст.382 ЦК как право о б щ е й  с о в м е с т н о й собственности всех составных частей м н о г о к в а р т и р н о г о дома

Нет и не может быть такого закона, согласно которому квартиры могли бы принадлежать одним собственникам, а сам дом - другому, так как это логический и правовой абсурд...

Этот выше чем Закон. Это называется Гражданский кодекс.
гл.28 ПРАВО ВЛАСНОСТІ НА ЖИТЛО
Стаття 380. Житловий будинок як об'єкт права власності
Стаття 382. Квартира як об'єкт права власності
Хотите оспаривать ЦК?

Вы не разобрались в этом вопросе. Разъяснение - выше. Что касается именно приватизации, то вопрос с многоквартирным домом был решен принципиально еще в 7 феврале 1991 году, а конкретизовался 19 июня 1992 года в п.2 ст.10 ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду":

2.  Власники  квартир  багатоквартирних  будинків та житлових приміщень  у  гуртожитку  є  співвласниками допоміжних приміщень у будинку    чи   гуртожитку,   технічного   обладнання,   елементів зовнішнього  благоустрою  і  зобов'язані  брати участь у загальних витратах,   пов'язаних   з   утриманням  будинку  і  прибудинкової території   відповідно   до   своєї  частки  у  майні  будинку  чи гуртожитках.  Допоміжні  приміщення  (кладовки,  сараї  і  т. ін.) передаються  у  власність  квартиронаймачів  безоплатно  і  окремо приватизації не підлягають.
{ Пункт  2  статті  10  із  змінами,  внесеними згідно із Законами N  500-VI  (  500-17  )  від 04.09.2008, N 3716-VI ( 3716-17 ) від 08.09.2011 }
{  Офіційне  тлумачення положень пункту 2 статті 10 див. в Рішенні Конституційного Суду N 4-рп/2004 ( v004p710-04 ) від 02.03.2004 }
{  Офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 зі змінами див. в  Рішенні  Конституційного  Суду N 14-рп/2011 ( v014p710-11 ) від 09.11.2011 }

Для таких, как Вы и Ваш горсовет КС сделал специальное разъснение, так что - читайте и вдумывайтесь в каждое слово... Для адвокатов - это давно пройденный этап.

Почитайте сами и поишете про совместную собственность на "ДОМ" Вот текст:
1.1. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього
1.2. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

Нужное я выделил красным - видно? 

1. Вы видели свидетельство о праве собственности горсовета?...

Законы Верховной рады и Решения ОМС являются правоустанавливающими документами...

Вы опять жестоко ошибаетесь.
Вот перечень наиболее часто встречающихся правоустанавливающих документов на недвижимость, квартиру, дом, земельный участок (землю):
1) Договор купли - продажи.
2) Договор дарения
3) Договор мены.
4) Регистрационное удостоверение.
5) Свидетельство о праве собственности на жилье.
6) Свидетельство о праве на наследство.
7) Договор пожизненного содержания.
8) Решение суда.

На мои первый вопрос ответ Вы опять не даете  .

И последнее.
Горсовет не имел права приватизировать Ваш дом, так как это вступает в противоречие с:

1) п.10 ст.8 ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду:

10.  Органи  приватизації, органи місцевого самоврядування не
мають  права  відмовити  мешканцям  квартир  (будинків),  житлових
приміщень  у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім
випадків, передбачених законом.

2) п.2 ст.10 ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду." (См. выше.)

Поэтому если такой правоустанавливающий документ и существует (в чем я сомневаюсь), то он может не быть "нікчемним правочином" только в случае, если абсолютно ВСЕ владельцы квартир Вашего дома на тот момент письменно отказались от своего права на приватизацию своих квартир
(а вероятность этого = 0).

Буквы нашлись? 

[Юрій Васильович]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/11380687

(click to show/hide)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  У Х В А Л А

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 "21" вересня 2010 р.                               м. Київ                                        К-7306/09


  Колегія судді Вищого адміністративного суду України в складі:

  Головуючої  судді –Васильченко Н.В.

суддів :   Кравченко О.О., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т., Леонтович К.Г.

розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2009 р. у справі за позовом  ОСОБА_1 до Донецької міської ради та Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради  про спонукання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а :

   Позивач звернувся до суду  з позовною заявою до Донецької міської ради та Управління комунальних ресурсів Донецької міської ради про визнання бездіяльності неправомірною та зобов”язання Управління комунальних ресурсів підготувати на сесію Донецької міської ради проект рішення про включення до переліку об”єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, вбудованого приміщення площею 12,5 кв.м на першому поверху в житловому будинку АДРЕСА_1 та  зобов”язання Донецьку міську раду включити до переліку об”єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, вбудованого приміщення площею 12,5 кв.м на першому поверху в житловому будинку АДРЕСА_1

Постановою господарського суду  Донецької області від 17 січня 2007 року позовна заява задоволена частково.

Зобов’язано Управління комунальних ресурсів підготувати на сесію Донецької міської ради проект рішення про включення до переліку об”єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, вбудованого приміщення площею 12,5 кв.м на першому поверху в житловому будинку АДРЕСА_1.

Зобов”язано Донецьку міську раду включити до переліку об”єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, вбудованого приміщення площею 12,5 кв.м на першому поверху в житловому будинку АДРЕСА_1.

Закрито провадження у справі на підставі п.2 п.1 ст. 157 КАС України в частині визнання бездіяльності відповідачів неправомірною щодо включення до переліку об”єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, вбудованого приміщення площею 12,5 кв.м на першому поверху в житловому будинку АДРЕСА_1.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами неправомірно відмовлено позивачу у включенні  до переліку об”єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, вбудованого приміщення, що орендує останній.   

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2009 р. постанову господарського суду  Донецької області від 17 січня 2007 року скасовано, в позові відмовлено.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в   гуртожитку  є  співвласниками  допоміжних  приміщень  будинку, технічного   обладнання,   елементів   зовнішнього  благоустрою  і зобов'язані  брати  участь  у  загальних  витратах,  пов'язаних  з утриманням  будинку  і прибудинкової території відповідно до своєї частки  у  майні  будинку  чи  гуртожитках.  Допоміжні  приміщення (кладовки,    сараї    і   т.   ін.)   передаються   у   власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Оскільки спірне приміщення є допоміжним та належить співвласникам будинку суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач правомірно відмовив позивачу в задоволенні заяви.

Не погоджуючись з судовим рішенням апеляційного суду, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2009 р. скасувати, залишити в силі постанову господарського суду  Донецької області від 17 січня 2007 року. Скарга мотивована невірним застосуванням апеляційним судом норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження обставин, обґрунтованості застосуванням норм матеріального та процесуального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної  скарги, колегія суддів не знаходить підстав до задоволення касаційної скарги з огляду на наступне.

Правові  основи  приватизації  житла,  що знаходиться в державній власності, його подальшого використання  і утримання визначає Закон України “Про приватизацію державного житлового фонду”.

Згідно ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" до об'єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, одноквартирні будинки, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, які використовуються громадянами на умовах найму.

Як вірно встановлено судами ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1 та співвласником вбудованого допоміжного приміщення (коляс очної) площею 12,5 кв.м на першому поверсі разом з іншими власниками квартир цього будинку. Позивач звернувся до відповідачів з заявою про включення до Програми приватизації спірного приміщення - колясочної.

Вирішуючи спір по суті, суд апеляційної інстанції правильно послався на ч. 2 ст. 10 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду”, якою встановлено, що власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в   гуртожитку  є  співвласниками  допоміжних  приміщень  будинку, технічного   обладнання,   елементів   зовнішнього  благоустрою  і зобов'язані  брати  участь  у  загальних  витратах,  пов'язаних  з утриманням  будинку  і прибудинкової території відповідно до своєї частки  у  майні  будинку  чи  гуртожитках.  Допоміжні  приміщення (кладовки,    сараї    і   т.   ін.)   передаються   у   власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Правильним є висновок апеляційного суду стосовно того, що спірне приміщення є допоміжним та належить співвласникам будинку, а тому відповідач правомірно відмовив позивачу в задоволенні заяви.

Вірним є посилання апеляційного суду на рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 року № 4-рп/2004 згідно  з  частиною  першою  статті 1 Закону України “Про приватизацію державного житлового фонду” суть приватизації державного житлового фонду полягає у  відчуженні на користь громадян України,  а отже,  у їхню власність як квартир (будинків),  кімнат у квартирах  та  одноквартирних  будинках,  де мешкають   два   і   більше   наймачів,  так  і  належних  до  них господарських  споруд  і   приміщень   (підвалів,   сараїв   тощо) державного житлового  фонду.  Закон  врегульовує також відносини,  пов'язані з виникненням, оформленням та набуттям права приватної  власності  на  квартири  та  інші  об'єкти приватизації державного житлового фонду.

Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладочки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема, створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.

Питання   щодо   згоди   власників  квартир  - співвласників допоміжних приміщень багатоквартирного будинку -  на надбудову  поверхів,  улаштування мансард і т.ін.  з використанням при цьому конструктивних елементів будинку, як і на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо),  має вирішуватися відповідно до законів про  власність  та  інших  законів  України, передусім Цивільного кодексу України

Набуте громадянами право  на  квартири  державного  житлового фонду  та належні до них допоміжні приміщення є непорушним,  забезпечується державою  і захищається судом.

Відповідно  до  Конституції  України  всі суб'єкти права власності рівні перед законом.  У  багатоквартирних будинках,  де  не  всі  квартири  приватизовані  чи  приватизовані повністю,  власник   (власники)   неприватизованих   квартир   (їх правонаступники)     і     власники     приватизованих     квартир багатоквартирного   будинку   є    рівноправними    співвласниками допоміжних   приміщень.   Вони   є   рівними   у  праві  володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями.  Ніхто  з власників  квартир  не  має  пріоритетного  права користуватися та розпоряджатися  цими  приміщеннями,  в  тому  числі  і  з   питань улаштування мансард, надбудови поверхів і т.ін.

З аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, щоспірне приміщення є спільною власністю співвласників будинку, тому у позивача відсутнє пріоритетне право на його приватизацію.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком апеляційного суду, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов”язання Управління комунальних ресурсів підготувати на сесію Донецької міської ради проект рішення про включення до переліку об”єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, вбудованого приміщення та  зобов”язання Донецьку міську раду включити до переліку об”єктів комунальної власності, що підлягають приватизації, вбудованого приміщення є наеправомірними, необгрунтованими та безпідставними.

Рішення суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позову ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судами вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення , не встановлено. Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного , керуючись ст.ст.  220, 221, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів –

  у   х   в   а    л     и     л     а:

  Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2009 р. у справі № 2а-406/08/5006 залишити без змін.   

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як в порядку, у строки та з підстав, визначених КАС України.

  Судді:           

[Юрій Васильович]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/13321484

(click to show/hide)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  У Х В А Л А

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 "03" листопада 2010 р.                               м. Київ                                        К-4297/09



  Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

 Головуючого, судді -                      Весельської Т.Ф.,

Суддів -                                         Гашицького О.В.,

                                                  Горбатюка С.А.,

Мироненка О.В.,

Мороз Л.Л.,                               

при секретареві -                    Сидорович О.В.,

з участю:

третя особа –                              ОСОБА_1

представника третіх

осіб –                                                  ОСОБА_2.

(довіреності від 02.11.2010)

                                                   

  провівши в судовому засіданні касаційний розгляд адміністративної справи

за позовом ОСОБА_3 до Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради, Управління житлово-комунального господарства Одеської міської ради, треті особи: Комунальне підприємство «Міська агенція з приватизації житла», ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправним розпорядження Жовтневої районної адміністрації від 21 липня 1999 року № 755, розпорядження органу приватизації від 21 липня 1999 року № 755 та скасування свідоцтва про право власності на житло від 20 грудня 1999 року № 11-12507,

провадження в якій відкрито  за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на постанову Приморського районного суду міста Одеси від 21 червня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2008 року,

в с т а н о в и л а:

У червні 2006 року ОСОБА_3. пред’явила в суді позов до Приморської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради, Управління житлово-комунального господарства Одеської міської ради, треті особи: Комунальне підприємство «Міська агенція з приватизації житла», ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання протиправним розпорядження Жовтневої районної адміністрації від 21 липня 1999 року № 755, розпорядження Управління житлово-комунального господарства Одеської міської ради від 20 грудня 1999 року № 131892 в частині приватизації ОСОБА_1., ОСОБА_4., ОСОБА_5. спільного позаквартирного коридору, площею 6,4 кв. м. та скасування свідоцтва про право власності на житло від 20 грудня 1999 року № 11-12507, виданого Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради ОСОБА_1., ОСОБА_4, ОСОБА_5.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що оскаржувані рішення прийняті щодо позаквартирного коридору, який є допоміжним приміщенням та знаходиться у спільному користуванні, а, відтак, порушують її права.

Постановою Приморського районного суду міста Одеси від 21 червня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2008 року, позовні вимоги         ОСОБА_3. задоволено. Визнано протиправними та скасовано розпорядження Жовтневої районної адміністрації від 21 липня 1999 року № 755, розпорядження Управління житлово-комунального господарства Одеської міської ради від 20 грудня 1999 року № 131892 в частині приватизації ОСОБА_1., ОСОБА_4., ОСОБА_5. спільного позаквартирного коридору, площею 6,4 кв. м., свідоцтво про право власності на житло від 20 грудня 1999 року № 11-12507, виданого Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради ОСОБА_1., ОСОБА_4, ОСОБА_5.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 посилаються на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, у зв’язку з чим ставлять питання про скасування ухвалених ними рішень.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з’явились у судове засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19 червня 1992 року № 2482-XII суть приватизації державного житлового фонду полягає у відчуженні на користь громадян України, а отже, у їхню власність як квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, так і належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв тощо) державного житлового фонду. Закон врегульовує також відносини, пов'язані з виникненням, оформленням та набуттям права приватної власності на квартири та інші об'єкти приватизації державного житлового фонду.

Допоміжні приміщення, відповідно до пункту 2 статті 10 цього ж Закону, стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом –свідоцтвом про право власності на квартиру. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій.

Відповідно до статті 41 Конституції України набуте громадянами право на квартири державного житлового фонду та належні до них допоміжні приміщення є непорушним, це право, згідно статті 55 Конституції України забезпечується державою і захищається судом.

Відповідно до Конституції України всі суб'єкти права власності рівні перед законом. У багатоквартирних будинках власники приватизованих квартир є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень. Вони є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями. Ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями.

Рішенням Конституційного Суду України від 2 березня 2004 року    № 4-рп/2004 визначено що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, а власник неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

Відтак, суди попередніх інстанції дійшли обґрунтовано висновку, що розпорядження Жовтневої районної адміністрації від 21 липня 1999 року № 755, розпорядження Управління житлово-комунального господарства Одеської міської ради від 20 грудня 1999 року № 131892 в частині приватизації ОСОБА_1., ОСОБА_4., ОСОБА_5. спільного позаквартирного коридору, площею 6,4 кв. м., свідоцтво про право власності на житло від 20 грудня 1999 року № 11-12507, видане Управлінням житлово-комунального господарства Одеської міської ради ОСОБА_1., ОСОБА_4, ОСОБА_5. порушують конституційні права позивача, як власника приватизованої квартири, на рівне право користування позаквартирним коридором, який належить їм на праві спільної власності.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суди попередніх інстанцій всебічно і повно встановили всі фактичні обставини справи та правильно застосували норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а тому ухвалені ними рішення, відповідно до частини першої статті 224 КАС України, підлягають залишенню в силі.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Приморського районного суду міста Одеси від 21 червня 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2008 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя                                                            Т.Ф.Весельська

Судді                                                                                          О.В.Гашицький

                                                                                С.А.Горбатюк

                                                                                О.В.Мироненко

                                                                                Л.Л.Мороз

[mata]

Я так понимаю все строится на предположениях, умозаключениях и ссылках на мнения.
Мунтян и даже Верховный суд(из нескольких человек) это таки не КС и тем более не ВРУ.
Первые два - высказывают свое мнение о законах, а вторые два - поясняют и создают законы. По этой причине реєстре судебных решений (даже ВСУ) можно найти много противоположных мнений. А у меня "к мандатам почтения нету" и по этой причине я считаю, что и мое мнение и мнение Мунтян одинаково могут быть ошибочным. Давайте обсуждать ссылаясь на прямые нормы закона, а не на то, что "одна баба сказала (с)".

Я понял так, что у Вас следующие предположения:
Первое - В нарушение ст.380 Вы вольно трактуете юридический термин ДОМ,
заменяя в своих доказательствах термин ДОМ суммой других терминов.
т.е. что юридический термин ДОМ= можно заменить суммой других юридических терминов - (опорные конструкции + перекрытия + вспомогательные помещения + сараи). В быту это может быть допустимым.
Но в правоотношениях собственности ст.380 говорит, что это не так.
Ст. 380 говорит, что дом ни из чего не состоит это "юридический атом прав собственности" 
Стаття 380. Житловий будинок як об'єкт права власності
 "    1. Житловим будинком є будівля капітального типу,  споруджена
з     дотриманням     вимог,    встановлених    законом,    іншими
нормативно-правовими актами,  і призначена для  постійного  у  ній проживання. "
Это общее определение для всех домов (и даже для многоквартирных).
Как видите в отношенях собственности дом не содержит частей в виде опорных конструкций или квартир. Закон расказывет как он был когда-то построен. И все.

Второе Вы вольно трактуете ст.382 что квартира часть дома
В отношенях собственности согласно Ст. 382 квартира определяется не как часть дома, а как помещение в доме.
     1. Квартирою  є  ізольоване  помешкання  в житловому будинку,
призначене та придатне для постійного у ньому проживання.
(Типа Ваша сумка в моем чемодане)
и владельцам квартир принадлежат все, что находится в доме,
но вот какая беда - не сам дом.
Посмотрите концовку статьи: не "в складі будинку", а "які розташовані у житловому будинку". (опять - вам принадлежат вещи расположенные в моем чемодане  ) Чисто юридически это не значит, что Вы вдруг стали совладельцем моего чемодана. И это хорошо согласуется со ст.380 согласно которой дом это самостоятельный объект собственности.
Я помню Юрий Васильевич Ваше замечание, что в отличие от сумки в чемодане квартиру нелязя забрать из дома. Намек то понятен и логичен... и что?

Третье Ваше мнение - право на квартиру создает право на часть дома
Согласно Стаття 385. Об'єднання власників житлових будинків, квартир
     1. Власники    квартир    для    забезпечення    експлуатації
багатоквартирного житлового будинку,  користування  квартирами  та
спільним  майном  житлового  будинку  можуть створювати об'єднання
власників квартир (житла).
Понимаете
співвласники будинку - створюють обьєднання співвласників будинку (для них спецзакон).
а Власники квартир - створюють обьєднання власників квартир.
Т.е. владельцы квартир - налево,
а совладельцы дома направо.

Четвертое Ваше мнение - о том, что Решение ОМС не правоустанавливающий документ
На самом деле согласно "Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб", утвержденной Приказом Госстроя Украины №12 (от 09.06.99г.).
Правоустановлюючий докуменов 17 и вот один создает ОМС (а хоть и сам для себя о своем праве собственности), а второй создает орган приватизации для Вас.
"     6. Свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевої виконавчої влади чи місцевого самоврядування.
     7. Свідоцтва про право власності, видані органами приватизації наймачам квартир у державному житловому фонді. "
Так что букв у Вас опять не нашлось. Одни домыслы. 
А вопрос то серьезный Щас сделаю условия задачи шоб говорить на одном языке.

[mata]

Задача найти логически непротиворечащее законам решение по теме - кто кому
должен оплачивать послуги  з  утримання  будинків  і споруд та прибудинкових  територій

1. Закон ЗУ “Про ЖК послуги” - “власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу ... (далі власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння,  користування та розпоряджання приміщенням, будинком, ... зареєстроване у встановленому законом порядку.
вначале дом в гос собственности т.к. построен на средства бюджета СССР
потом приватизация квартир на основе ЗУ О приватизации
и наконец дом в коммунальной собственности на основании ЗУ О передаче объектов гос...
Следстие единоличный Владелец дома Горсовет(ПРЭЖО), Владелец квартиры - Мата.
Никакой совместной частичной собственности на ДОМ не зарегистрировано!!!

2. ЗУ Про приватизацію      ч.2. ст.10
 Власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі
в   гуртожитку  є  співвласниками  допоміжних  приміщень  будинку,
технічного   обладнання,   елементів   зовнішнього  благоустрою  і
зобов'язані  брати  участь  у  загальних  витратах,  пов'язаних  з
утриманням  будинку  і прибудинкової території відповідно до своєї
частки  у  майні  будинку  чи  гуртожитках.  Допоміжні  приміщення
(кладовки,    сараї    і   т.   ін.)   передаються   у   власність
квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Следствие Оскільки у власника квартири немає частки в майні будинку тому він не повинен брати участь в витратах на утримання будинку.
Після приватизації квартир зареєстрована особиста власність ВРЕЖО на весь будинок.
І ця реєстрація прав МВК на багатоквартирний будинок судом не скасована.

3. ЗУ “Про ЖК послуги” в частині
ч.1 ст.29 Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.
1. Це не обовязок, а інструкція для бажаючих укласти договір про ЖК послуги.

власник зобов'язаний утримувати майно, що йому  належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто власник будинку ВРЕЖО
зобовязаний бути споживачем послуг з утримання його майна.

Споживач зобов'язаний: укласти договір  на  надання  житлово-комунальних  послуг;
Тобто ВРЕЖО власник і споживач має обовязок укласти договір з виконавцем ВРЕЖО

А? А? А?
Какой я молодец.

[Oleg]

Всім дякую, ситуація прояснилась ...
Особлива подяка п. mata за пост (22), на мою думку розставлено все чітко як в аптеці...
Наскільки я зрозумів тепер мені, на всякий випадок, треба отримати інформацію з БТІ, що власником будинку є міська рада ..?
Щоб потім, якщо дійде до суду, показати, що я неналежний відповідач ...

[mata]

Это то так. Только по этой аргументации местный суд мне тупо отказал не заморачиваясь на обосновании. В разделе судебных дел лежит моя апелляция с такими же аргументами.
И вот будет ли апелляционный суд заморачиваться над моими логическими выкрутасами неизвестно.
Видите ли у нас - кто ЛЕВ то одновременно и прав. Называется - верховенство ПРАВА.

[Oleg]

А де саме ?? І на що посилався суд відмовляючи Вам ?? Чи можна ознайомитись з рішенням суду ?

[Oleg]

Знайшов, дякую ...

[Олександр]

Я так понимаю все строится на предположениях, умозаключениях и ссылках на мнения. Мунтян и даже Верховный суд(из нескольких человек) это таки не КС...

Я ссылался на ЦК и КС, если Вы вообще читали, что я написал.

Я понял так, что у Вас следующие предположения:
Первое - В нарушение ст.380 Вы вольно трактуете юридический термин ДОМ,

Не фантазируйте - такого "юридического термина", как "дом (будинок)" вообще не существует. Есть "Житловий будинок як об'єкт права власності" (ст.380 ЦК), причем там нет ни слова про многоквартирный дом (зато о нем речь идет в ст. 382 ЦК).

Ст. 380 говорит, что дом ни из чего не состоит...

Неправда, там такого не написано. Опять Ваши фантазии.

Как видите в отношенях собственности дом не содержит частей в виде опорных конструкций или квартир. Закон расказывет как он был когда-то построен. И все.

Опять Вы выдумываете: 1) Закон не рассказывает "как он был когда-то построен"; 2) В п.2 ст.382 перечисляется, элементы многоквартирного дома, которые принадлежат собственникам квартир на праве общей совместной собственности.

Второе Вы вольно трактуете ст.382 что квартира часть дома
В отношенях собственности согласно Ст. 382 квартира определяется не как часть дома, а как помещение в доме.
     1. Квартирою  є  ізольоване  помешкання  в житловому будинку,
призначене та придатне для постійного у ньому проживання.
(Типа Ваша сумка в моем чемодане)
и владельцам квартир принадлежат все, что находится в доме...

Это у Вас некорректное сравнение, так как сумку из чемодана можно вынуть, не повредив целостности чемодана. Если уж сравнивать так, то аналогия такая: квартира - это отделения чемодана (если их убрать  - будет "дырка от бублика").  Вы так договоритесь, что прийдете к тому, что квартира - это... "пространство во Вселенной, ограниченное внутренними стенами дома"  .

...но вот какая беда - не сам дом.
Посмотрите концовку статьи: не "в складі будинку", а "які розташовані у житловому будинку". (опять - вам принадлежат вещи расположенные в моем чемодане  ) Чисто юридически это не значит, что Вы вдруг стали совладельцем моего чемодана...

Естественно, если понимать квартиру, как помещение в доме в смысле только объема, ограниченного потолком, полом и стенами, то это и есть "трехмерная дырка от бублика": "дырка" - это вообще не материальный объект, а математическая абстракция - часть пространства. Вы чувствуете, что Ваша трактовка приводит к логическому абсурду? 

...И это хорошо согласуется со ст.380 ЦК согласно которой дом это самостоятельный объект собственности.

Ну да, а квартира - это вообще тогда не материальный объект. Мы все приватизировали абстракции (части пространства), если следовать Вашей логике. 
Что касается согласования со ст.380 ЦК, то с ней действительно есть согласование, но совершенно по другой причине (я об этом писал в предыдущем посте, но Вы я вижу не вдумываетесь в мой текст), а именно потому, что "общая совместная собственность" - это частный случай просто "собственности". В ст.380 ЦК говорится про жилой дом вообще и, соответственно, про собственность вообще, а в ст.382 ЦК - уже конкретно про "жилой многоквартирный дом" и, соответственно - про "общую совместную собственность". Все четко и логично (если конечно же не интерпретировать квартиры как "дырки от бубликов", как Вы нафантазировали)  .

Третье Ваше мнение - право на квартиру создает право на часть дома
Согласно Стаття 385...
Понимаете співвласники будинку - створюють обьєднання співвласників будинку (для них спецзакон). а Власники квартир - створюють обьєднання власників квартир. Т.е. владельцы квартир - налево, а совладельцы дома направо.

1) Значит закон все-таки признал владельцев квартир совладельцами дома?  Может неспроста? Может это одни и те же люди - Вы не задумывались, а?  А то так и до шизофрении можно договориться (одновременно и налево и направо!)  .

...согласно "Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб", утвержденной Приказом Госстроя Украины №12 (от 09.06.99г.).
Правоустановлюючий докуменов 17 и вот один создает ОМС (а хоть и сам для себя о своем праве собственности), а второй создает орган приватизации для Вас.
"     6. Свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевої виконавчої влади чи місцевого самоврядування. ...
"

Здесь Вы правы, согласен.

[mata]

Лиха беда начало.
Поняли последний пункт - это хорошо,
главный момент спора - у кого правоустанавливающий документ на дом
и дальше спорить неочем. Отсюда - ПРЭЖО владелец дома, и
все остальное это тупое цитирование обязанностей владельца дома.
Прошу модераторов тему закрыть.
By. by.

[Олександр]

Задача найти логически непротиворечащее законам решение по теме - кто кому должен оплачивать послуги  з  утримання  будинків  і споруд та прибудинкових  територій

1. Закон ЗУ “Про ЖК послуги” - “власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу ... (далі власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння,  користування та розпоряджання приміщенням, будинком, ... зареєстроване у встановленому законом порядку.
вначале дом в гос собственности т.к. построен на средства бюджета СССР
потом приватизация квартир на основе ЗУ О приватизации
и наконец дом в коммунальной собственности на основании ЗУ О передаче объектов гос...
Следстие единоличный Владелец дома Горсовет(ПРЭЖО), Владелец квартиры - Мата.
Никакой совместной частичной собственности на ДОМ не зарегистрировано!!!

2. ЗУ Про приватизацію      ч.2. ст.10
 Власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі
в   гуртожитку  є  співвласниками  допоміжних  приміщень  будинку,
технічного   обладнання,   елементів   зовнішнього  благоустрою  і
зобов'язані  брати  участь  у  загальних  витратах,  пов'язаних  з
утриманням  будинку  і прибудинкової території відповідно до своєї
частки  у  майні  будинку  чи  гуртожитках.  Допоміжні  приміщення
(кладовки,    сараї    і   т.   ін.)   передаються   у   власність
квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Следствие Оскільки у власника квартири немає частки в майні будинку тому він не повинен брати участь в витратах на утримання будинку.
Після приватизації квартир зареєстрована особиста власність ВРЕЖО на весь будинок.
І ця реєстрація прав МВК на багатоквартирний будинок судом не скасована.

1) Собственность есть общая совместная и общая раздельная, а не "совместная частичная".
2) В ч.2. ст.10 ЗУ Про приватизацію утверждается обязанность владелеца квартиры, который одновременно есть и совладелец всех вспомогательных помещений многоквартирного дома и вообще, всех элементов дома  не считая квартир (перечень см. в решении КС и в ЦК), "брати  участь  у  загальних  витратах,  пов'язаних  з утриманням  будинку  і прибудинкової території". Вопрос только а) определены ли границы придомовой территории и б) как конкретно определять долю имущества каждого конкретного собственника - к примеру, по площади или по объему квартир (ну может потолки на разных этажах - разные, к примеру).
То есть, для расчета доли в затратах на дом совсем не нужна "общая раздельная собственность", достаточно "общей совместной" - это понятно?
Ваш горсовет незаконно "прихватизировал" Ваш дом, поэтому любой незаангажированный здравомыслящий судья этот акт аннулирует в два счета (он противоречит п.10 ст.8 ЗУ и п.2.ст.10 ЗУ "Про приватизацію державного житлового фонду).

Не занимайтесь фигней, не пытайтесь на неправомочных решениях построить логически стройную цепочку - она все равно развалится.