Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[assia]

Шановні , модератори та супермодератори ! Як ви зрозуміли, я намагаюся подати до ВССУ заяву про перегляд справи. Одну заяву я вже подав, але отримав відмову, бо підібрав на доказ неоднакового застосування матеріальних норм рішення КС , якими надсилалися справи на новий розгляд  до суду першої інстанції. Зараз я шукаю потрібні справи для нового подання, але на цей раз хотілося би не промазати, тому, якщо буле ваша ласка, прошу переглянути мою справу і дати оцінку моїй заяві до ВССУ. Тобто, мене цікавить з огляду на рішення суду першої інстанції, чи правильно я сконцентрував свою увагу на ст.. 176 ЖК України ? Я вже писав, що всі рішення в подібних спорах вирішуються судами згідно цієї статті.
1) Рішення Шевченківського суду – реєстр 30266747
Провадження №2/761/1333/2013
Р І Ш Е Н Н Я 
Іменем України
22 березня 2013 року 
Шевченківський районний суд м. Києвав складі: головуючого-суддіМальцева Д. О.при секретаріЖигня І.В.розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до КП «ЖЕК «Ярославська», КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», КП «Керуюча дирекція Шевченківського району», третя особа КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» про стягнення матеріальних збитків, моральної шкоди та зобов'язанні вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
          Позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1, яка була придбана за договором купівлі-продажу від 05.12.2002р.
           05.12.2002р. між КП ЖЕК №1004 та позивачем було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території (далі договір). Відповідно до розділу 1 вказаного договору КП ЖЕК № 1004 забезпечує обслуговування та ремонт житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 141,2 кв.м. а також утримання прибудинкової території,  а позивач приймає участь у витратах на виконання вказаних робіт. Зазначає, що купуючи вищевказану квартиру у будинку який був побудований у 1903 році та перебуває на обліку як пам'ятка мистецтва та архітектури місцевого значення, є пам'яткою архітектури позивач передбачав що йому доведеться докласти багато зусиль і коштів щоб привести квартиру до належного стану, але розпочавши ремонт у придбаній квартирі позивачем було встановлено що технічний стан несучих та захисних конструкцій будівлі знаходяться в непридатному для нормальної експлуатації технічному стані.
Позивач неодноразово звертався до керівництва КП ЖЕК 1004, КП УЖГ, Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації із заявами про проведення термінового капітального ремонту будівлі. Проте, заяви та звернення позивача були залишені без належного реагування з боку відповідачів, у зв'язку з чим позивачем за власний рахунок та власними силами було проведено ремонт будівлі згідно кошторису розробленого «УкрНДІпроектреставрація» на загальну суму 45244грн., які позивач вважає збитками та просить солідарно стягнути з відповідачів у судовому порядку. Крім цього, внаслідок бездіяльності відповідачів, позивачу завдана моральна шкода у розмірі 10000 грн., яку він просить стягнути на свою користь з відповідачів у солідарному порядку. Всього позивач просить стягнути у солідарному порядку з відповідачів на свою користь 58244 грн. з яких 45244 матеріальні збитки, 10000 грн. моральна шкода, 3000грн. витрати на правову допомогу.
Додатково позивач вказує, що внаслідок неналежно наданих послуг з утримання будинку та прибудинкової території, позивач частково сплачував рахунки, які надходили йому до сплати відповідно до умов договору. Таким чином, на даний час позивачу нарахований борг за послуги з утримання будинку який складає більше 9000грн.
Позивач просить зобов'язати КП ЖЕК «Ярославська», КП по утриманню житлового господарства Шевченківської районної ради у м. Києві, КП «Керуюча дирекція» списати нарахований борг.
В подальшому позивач та його представник неодноразово заявами уточнювали, збільшували або зменшували позовні вимоги. Остаточно заявою від 06.11.2012року позивач просив солідарно стягнути з відповідачів матеріальні збитки  у розмірі 45244грн., 10000 грн. моральної шкоди, 4800грн. витрат на правову допомогу, зобов'язати КП «Керуюча дирекція Шевченківського району» повернути КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» 6368грн.63 коп. для погашення опалення і газ, які були незаконно вилучені з оплати цих послуг та зарахувати нарахований борг у сумі 11902 грн. як штрафні санкції до КП «Керуюча дирекція» за невиконання своїх обов'язків по утриманню будинку з 2007 по 2012роки.
Позивач та його представник у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.
Представник відповідача-1, відповідача-2, відповідача-3 заперечував проти позову з підстав викладених у письмових запереченнях долучених до матеріалів справи.
Представник третьої особи заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях залучених до матеріалів справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши у судовому засіданні докази у їх сукупності, заслухавши пояснення позивача його представників, представників відповідача, вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи позивач є власником квартири АДРЕСА_1.
Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
05.12.2002р. між КП ЖЕК №1004 та позивачем було укладено договір про участь у витратах на утримання будинку та прибудинкової території (далі договір). Відповідно до розділу 1 вказаного договору КП ЖЕК № 1004 забезпечує обслуговування та ремонт житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 141,2 кв.м. а також утримання прибудинкової території,  а позивач приймає участь у витратах на виконання вказаних робіт.
Проте вказаний договір 01.01.2006р. втратив чинність на підставі п.1 прикінцевих положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Станом на момент звернення позивача до суду, договір про надання житлово-комунальних послуг між позивачем та відповідними виконавцями не укладено, що не заперечується сторонами.
Таким чином, доводи позивача про неналежне виконання умов вказаного договору зі сторони відповідачів нічим не обґрунтовані та судом до уваги не приймаються.
Разом з тим позивач вказує, що він зазнав матеріальної та моральної шкоди в зв'язку з протиправною бездіяльністю відповідачів по справі, небажанням ними виконувати свої прямі обов'язки та просив стягнути збитки.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність     усіх      елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини.     За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
В якості обґрунтування розміру збитків завданих позивачеві, останнім надано складений «УкрНДІпроектреставрація» кошторис та перелік робіт, які необхідно виконати для приведення будинку для його нормальної експлуатації.
Відповідно до ст.1166 ЦК України, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної чи юридичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Проте, як вбачається з заяви про збільшення позовних вимог позивач вказує, що ним було виконано ремонтні роботи, пов'язані з підсиленням елементів конструкції будинку, які мав би виконати балансоутримувач. Зазначені обставини не заперечуються та визнаються сторонами.
Тобто суд прийшов до висновку, що позивачем вчинено дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, що регулюється положеннями глави 79 ст.ст.1158-1160 ЦК України.
Крім цього, судом до уваги не приймається посилання позивача на положення ст.322 ЦК України, оскільки вказана норма передбачає, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, тобто в цьому випадку проводити ремонт своєї квартири.
Також судом не можуть бути прийняти до уваги посилання позивача та його представника на положення ст.ст.177, 176 ЖК України, так як зазначеними нормами визначені права та обов'язки наймодавця та наймача. Оскільки сторони по даній справі не являються наймодавцем та наймачем, що не заперечується сторонами, суд вважає що застосування до спірних правовідносин положень вказаних статей є необґрунтованим та неправомірним.
Крім цього, відповідно до ст.ст.59-60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. При цьому, розмір збитків (упущеної вигоди) повинен доводити позивач.
Позивачем та його представником не доведено та в ході судового розгляду справи не підтвердився факт заподіяння позивачу моральної шкоди. Тому суд вважає такі вимоги безпідставними та такими що не підлягають задоволенню.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо,  а також достатність і взаємний  зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що у судовому засіданні позивачем  не надано обґрунтованих пояснень та доказів на підтвердження того, в чому проявляється завдані позивачу збитки, не надано обґрунтованих доказів які б вказували, що саме внаслідок незаконних дій відповідачів, позивачу завдано матеріальну та моральну шкоду, як і не надано жодних об'єктивних доказів на обґрунтування заявленого до відшкодування розміру збитків. За таких обставин суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.176, 177 ЖК України, ст.ст.22, 322, 1158-1160, 1166 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 59-60‚ 88, 169, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
              Позов ОСОБА_3 до КП «ЖЕК «Ярославська», КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», КП «Керуюча дирекція Шевченківського району», третя особа КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» про стягнення матеріальних збитків, моральної шкоди та зобов'язанні вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подачі скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду.
          Суддя

2) Основна частина заяви в ВССУ:
           Фактичні обставини справи викладені в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог, а також в апеляційній та касаційній скаргах, копії яких додаються.
           Вважаю , що під час судових засідань в районному суді я повністю довів обґрунтованість заявлених позовних вимог. Судом  визнано, що мною  «виконано роботи, пов‘язані з підсиленням елементів конструкції будинку, які мав би виконати балансоутримувач. Зазначені обставини не заперечуються та визнаються сторонами»  (кінець цитати ). Але внаслідок помилкового тлумачення матеріального закона, зокрема ст..ст. 176.177 ЖК України, суддя відмовив мені в задоволенні позову «не прийнявши до уваги посилання позивача та його представника на положення ст..ст. 176,177. ЖК України, так як зазначеними нормами визначені права та обов’’язки наймодавця та наймача. Оскільки сторони не являються наймодавцем та наймачем ,що не заперечується сторонами , суд вважає , що застосування до спірних правовідносин положень вказаних статей є необґрунтованим та неправомірним ( кінець цитати).
          Крім того, «суд прийшов до висновку, що позивачем вчинено дії в майнових інтересах іншої особи без її доручення, що регулюється положенням глави 79 ст.ст. 1158-1160 ЦК України».   Все це вказує на те, що Апеляційний суд, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції,  не помітив порушення вимог ст. ст. 303, 309 ЦПК України, допущених судом першої інстанції , помилок не виправив та залишив його рішення без змін.     
          На жаль , суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, розглядаючи мою касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції та ухвалу Апеляційного суду не звернув увагу на грубі порушення в застосуванні матеріального та процесуального законодавства під час розгляду справи та необґрунтовано відмовив у відкритті касаційного провадження.
          На обґрунтування своєї правової позиції додаю ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у вирішенні подібних правовідносин, які свідчать про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема : ст..ст. 176,177 ЖК України, п. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги»  та інших правових актів, що спричинило відмову мені в задоволені заявлених позовних вимог: ( 1.2.3.)

           Відповідно до ч. 3 ст. 335 ЦПК України суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення
         Звертаючись за захистом своїх прав та інтересів, переконаний у грубому порушенні матеріального та процесуального законодавства під час розгляду моєї справи судом першої інстанції, які були не виявлені Апеляційним судом м. Києва та судом касаційної інстанції, відповідно до вимог розділу У глава 3/ст..ст.353,354.355 ч.1п.1 356,357,358,359, 360-1,360-2,360-3ч.1 п.1,360-4 ЦПК України
                                            П Р О Ш У
          Прийняти заяву про перегляд судових рішень та порушити провадження у справі.
         Постановити ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ про допуск цивільної справи № 2610/13215/2012, провадження 2/761/1333/2013 за моїм позовом до КП ЖЕК «Ярославська», КП «Центр обслуговування споживачів» (ЦОС) Шевченківського р-ну, КП «Керуюча дирекція» Шевченківського р-ну, третя особа ГІОЦ (Головний інформаційно-обчис-лювальний центр» про стягнення матеріальних збитків, моральної шкоди та     забов’’ язання вчинити дії   до провадження Верховного суду України.

3) Ухвала ВССУ  від 25 листопада 2013р. реєстр  35511096

                               
У х в а л а
25 листопада 2013 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого     Макарчука М.А.,
суддів:                           Леванчука А.О.,       Писаної Т.О.,
                                      Маляренка А.В.,        Попович О.В.,- 
розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до комунального підприємства «ЖЕК «Ярославська», комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», комунального підприємства «Керуюча дирекція Шевченківського району», третя особа: комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр», про відшкодування матеріальних збитків, моральної шкоди та зобов'язання вчинити дії,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до КП «ЖЕК «Ярославська», КП «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», КП «Керуюча дирекція Шевченківського району» про відшкодування матеріальних збитків, моральної шкоди та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 березня          2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від                13 червня 2013 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 липня 2013 року відмовлено ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження у даній справі, за його касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 березня          2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 13 червня 2013 року з підстав, передбачених п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України.
У жовтні 2013 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 липня 2013 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме  ст.ст. 176, 177 ЖК України, п. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що потягло на його думку, ухвалення різних за змістом рішень у подібних правовідносинах.
На підтвердження доводів неоднакового застосування судом  касаційної інстанції норм матеріального права, заявником додано до заяви ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 червня  2012 року, 18 квітня 2012 року, 31 липня 2013 року, постановлених за результатом розгляду справ у подібних правовідносинах.
Відповідно до ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 «Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України» під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. 
Також відповідно до п. 7 зазначеної постанови, постановлення касаційною інстанцією ухвали про скасування рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий судовий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі й застосування норм матеріального права для вирішення спору по суті, тому відповідні ухвали не можуть бути предметом перегляду в порядку передбаченому главою 3 розділу V ЦПК  України, і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статі 355 ЦПК України.
Оскільки в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 червня 2012 року не вбачається тотожності обставин справи, а ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 квітня 2012 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31 липня 2013 року справу направлено на новий розгляд, підстави для задоволення заяви відсутні.
Керуючись ст. 353, 355, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України                  з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
У допуску справи за позовом ОСОБА_3 до комунального підприємства «ЖЕК «Ярославська», комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», комунального підприємства «Керуюча дирекція Шевченківського району», третя особа - комунальне підприємство «Головний інформаційно-обчислювальний центр», про відшкодування  матеріальних збитків, моральної шкоди та зобов'язання вчинити дії, за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 липня 2013 року до провадження Верховного Суду України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
       
Головуючий                    М.А. Макарчук
        Судді:                                                                                              А.О. Леванчук
                             
                                     
                              А.В. Маляренко
                                                         
                             
                                       Т.О. Писана
                               
                                      О.В. Попович

           

[assia]

Бачу, що поки ніхто не поспішає дати мені поради, але не втрачаю надії... Поки суть до справи знайшов рішення, яке вважаю цікавим та корисним для моєї справи. Викладаю рішення ап.суду та ВС в справі "ЖЕО№8". Зверніть увагу -рішення прийняте з урахуванням ст. 176 ЖК України та на підставі ст. ст. 1166,1167. Бажано отримати якийсь коментар, бо я витрачаю багато часу, а , можливо, не те шукаю.
 
РІШЕННЯ        реєстр 2932256
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2008р.                                                                               м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої                                             Ясеновенко Л.В.,
суддів                                                       Стефанів Н.С., Мелінишин Г.П.,
секретаря                                               Пожар Р.В.,
з участю адвоката                                 ОСОБА_1.,
представників ТзОВ „Івано-Франківськ-Житло" та УЖКГ Івано-Франківська,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2до УЖКГ Івано-Франківського міськвиконкому, ЖЕО №8 та ТзОВ „Івано-Франківськ-Житло" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою ТзОВ Івано-Франківськ-Житло" на рішення Івано-Франківського міського суду від 14 вересня 2007 року,
встановила:
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 14 вересня 2007 року частково задоволено позов ОСОБА_2. до УЖКГ Івано-Франківського МВК, ЖЕО №8 та ТзОВ „Івано-Франківськ-_Житло" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Постановлено стягнути з ТзОВ „Івано-Франківськ-Житло" в користь ОСОБА_2. 3693грн на відшкодування матеріальної та 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
У задоволення решти позовних вимог відмовлено.
У апеляційній скарзі відповідач посилається на неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи. Зокрема, судом не було враховано того, що будинок АДРЕСА_1неодноразово був затоплений дощовими водами. Мешканці цього будинку, починаючи з березня 2003 року звертались до ЖЕО №8 та УЖКГ з
Справа № 22-ц-173/2008р.                         Головуючий у 1 інстанції Горейко М. Д.
Категорія 39                                                 Доповідач Ясеновенко Л.В.
2
проханням відремонтувати дах. Отже, скаржник вважає необгрунтованим висновок суду про те, що квартира позивачки була пошкоджена саме літом 2006 року.
Неправильно, на думку скаржника, суд визначив суму на відшкодування матеріальної шкоди, оскільки у висновку спеціаліста зазначена також вартість ремонту сходової клітки.
Відповідач також вказує на необґрунтованість висновку суду про відшкодування моральної шкоди.
Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні представник ТзОВ „Івано-Франківськ-Житло" апеляційну скаргу підтримав з мотивів, наведених у ній.
Позивачка та представник УЖКГ апеляційну скаргу не визнали.
Представник ЖЕО №8 в судове засідання не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про місце і час розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Постановляючи рішення про стягнення з ТзОВ „Івано-Франківськ-Житло" 3693 грн. на відшкодування матеріальної та 1000 гривень на відшкодування моральної шкоди, суд виходив з того, що саме з вини працівників ТзОВ „Івано-Франківськ-Житло", які проводили перекриття будинку, була забита ливнева каналізація, в результаті чого дощовими водами була затоплена квартира позивачки.
Однак, з таким висновком суду погодитись не можна.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2. є власником кв.АДРЕСА_1, що розташована на четвертому поверсі п"ятиповерхового будинку.
Будинок №АДРЕСА_1перебуває на балансі ЖЕО №8.
Судом встановлено, що на початку червня 2006 року дощовими водами були затоплені окремі квартири у згаданому будинку, в тому числі і квартира позивачки. Факт затоплення квартири дощовими водами доведений і сторони його не заперечують.
Колегія суддів вважає, що вина ТзОВ „Івано-Франківськ-Житло" у затопленні квартири не доведена.
Суд не приймає до уваги як доказ вини ТзОВ „Івано-Франківськ-Житло" акт від 05.07.06р., складений працівниками ЖЕО №8, оскільки цей акт складений без участі працівників ТзОВ „Івано-Франківськ-Житло", які в той час проводили перекриття даху.
Крім того, працівниками ЖЕО №8 не пред"явили підрядній організації акт від 05.07.06р. та будь-які претензії.
3
Відповідно до ст. 176 ЖК України наймодавець зобов"язаний своєчасно проводити ремонт жилих будинків, забезпечувати безперебійну роботу інженерного обладнання будинків і жилих приміщень, належне утримання під"їздів, інших місць загального користування будинків і придомової території.
Судом встановлено, що мешканці будинку АДРЕСА_1, починаючи з 2004 року, звертались зі скаргами до різних інстанцій , в тому числі і до ЖЕО №8 про те, що дах їхнього будинку потребує ремонту і що їх квартири та сходові клітки систематично затоплюються дощовими водами.
Враховуючи вищенаведені обставини та положення ст. 176 ЖК про зобов'язання наймодавця своєчасно проводити ремонт житлових будинків, колегія суддів вважає, що відшкодування шкоди, яка згідно висновку спеціаліста становить 3693 грн. , слід покласти на ЖЕО №8 як балансоутримувача будинку.
Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то вони позивачкою не доведені, а отже в позові в цій частині слід відмовити.
На підставі ст. ст. 1166, 1167 ЦК та керуючись ст. ст. 88, 218, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ТзОВ „Івано-Франківськ-Житло" задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 14 вересня 2007 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ЖЕО №8 в користь ОСОБА_2 3693 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 400 грн. витрат по оплаті висновку спеціаліста, 51 грн. державного мита (судового збору) та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 4174 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

У Х В А Л А    реєстр 2300492
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2008 року                                                                             м.Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
Данчука В.Г., Лященко Н.П.,Косенка В.Й.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу житлово-експлуатаційної організації № 8 (далі - ЖЕО № 8) на рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 1 лютого 2008 року в справі за позовом ОСОБА_1 до управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) “Івано-Франківськ-Житло”, ЖЕО № 8 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Івано-Франківської міського суду Івано-Франківської області від 14 вересня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто на її користь з ТОВ “Івано-Франківськ-Житло” 3 693 грн. матеріальної шкоди, 1000 грн. моральної шкоди, 400 грн. витрат на оплату висновку спеціаліста, 59 грн. 50 коп. витрат на оплату судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 5 182 грн. 50 коп.
Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 1 лютого 2008 року рішення міського суду скасовано і постановлено нове, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто на її користь з ЖЕО №8 3 693 грн. матеріальної шкоди, 400 грн. витрат на оплату висновку спеціаліста, 51 грн. судового збору, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 4 174 грн.
На рішення апеляційного суду надійшла касаційна скарга ЖЕО № 8, в якій воно просить його скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
       
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу житлово-експлуатаційної організації № 8 відхилити.
Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 1 лютого 2008 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:   В.Г. Данчук
   Н.П. Лященко
   В.Й. Косенко

[thunderclap]

Рішення АС цікаве, але не більше як для читання. Воно вам нічого не дає для права звернення до ВСУ щодо перегляду. Шукайте рішення судів касаційной інстанції (ВССУ, ВГСУ, ВАСУ) де буде підтримана позиція, яку ви знайшли в рішенні АС. Має бути наявною неоднаковість застосування одних й тих норм матеріального права саме судами касаційної інстанції, що мало наслідком ухвалення протилежних за змістом судових рішень. ВСУ не приймає посилання на рішення чи ухвали судів апеляційної інстанції. Такі вже в нас норми ЦПК. В Україні відсутнє прецедентне право.

[assia]

Добрий день! Я не зрозумів,що "Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:....." це не касаційна інстанція ?

[thunderclap]

Добрий день! Я не зрозумів,що "Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:....." це не касаційна інстанція ?

Даруйте, побачив! Два великих тексти судових рішення різних інстанцій розміщені поряд, тому я не побачив що там їх два. Ухвала ВССУ підтвердивши рішення АС встановила застосування норм матеріального права. Вона остаточно завершила розгляд справи, тому на неї можна посилатися. Але є ще друга необхідна обов"язкова умова щодо подібності правовідносин. Проаналізуйте чи є ситуація тотожньою до вашої.

[assia]

Проаналізуйте чи є ситуація тотожною до вашої.

Шановний thunderclap ! В Reply 15 я виклав рішення першої інстанції, мою заяву в ВССУ на перегляд та відповідь з ВССУ про відмову з поясненням причини відмови. Якщо у Вас буде час, перегляньте поданий матеріал.   
Я вже писав, що мене цікавить з огляду на рішення суду першої інстанції, чи правильно я сконцентрував свою увагу на ст.. 176 ЖК України ? Я просив модераторів переглянути рішення першої інстанції та підказати . чи правильно я шукаю. Справа в тому, що я можу помилятися, бо я зацікавлена сторона, а в рішенні Мальцева є посилання на інші статті. Крім того, сторонній ( та професійний) погляд на ситуацію дасть більш об,єктивне бачення тотожності, але, на мою думку, тотожність повинна мати теж свої кордони, бо в житті не буває 100% ідентичних ситуацій.

[Юрій Васильович]

Шановний, assia! Вірно

Ухвала ВССУ підтвердивши рішення АС встановила застосування норм матеріального права. Вона остаточно завершила розгляд справи, тому на неї можна посилатися.

Тільки потрібно наводити й цитати з рішення АС, бо в ухвалі ВСУ досконально не розписано.
Але є велика проблема - це рішення було прийнято раніш від Вашого (2008р. , а Ваша ухвала ВССУ ( як касаційної інстанції) 2013р.).

Стаття 356. Строк подання заяви про перегляд судових рішень

1. Заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання, на підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

Посилатись на нього було потрібно протягом трьох місяців з дня ухвалення Вашого  судового рішення. Починаючи з 4-го місяця і до року Вам потрібно посилатися на "свіжі" ( винесені не більше як за 3 місяці до дати подання заяви про перегляд) рішення.

[assia]

В мене в голові запаморочелася ! Відмову про відкриття касаційного провадження отримав 5 липня 2013 року. Відмову у допуску справи до провадження Верховного Суду України отримав 25 листопада 2013 року. То, за який період мені шукати потрібні справи ? Це ж треба так обмежити  можливості людині відстояти свої права, тим більше, що законодавство за цей час не змінилося. Але я ще з дистанції не зійшов....

[thunderclap]

В мене в голові запаморочелася ! Відмову про відкриття касаційного провадження отримав 5 липня 2013 року. Відмову у допуску справи до провадження Верховного Суду України отримав 25 листопада 2013 року. То, за який період мені шукати потрібні справи ? Це ж треба так обмежити  можливості людині відстояти свої права, тим більше, що законодавство за цей час не змінилося. Але я ще з дистанції не зійшов....

Якщо як приклад  іншого вирішення аналогічного спору використовувати рішення 2008 року, то три місяці слід було б відраховувати від дати, коли ВССУ ухвалою про відмову відкрити касаційне провадження за вашою справою остаточно підтвердив правильність застосування норм права нижчими інстанціями.
Тепер три місяці слід рахувати з дня ухвалення пізнішого судового рішення, на яке здійснюватиме посилання, але не пізніше одного року з дня ухвали  про відмову відкрити касаційне провадження за вашою справою.

[focus]

В мене в голові запаморочелася ! Відмову про відкриття касаційного провадження отримав 5 липня 2013 року

assia! Розслабтеся. Ви програли! і ніяких переглядів бути не може. вам суд відмовив тому, тому що Ви не довели позовні вимоги.  а саме розмір і наявність шкоди.

[assia]

assia! Розслабтеся. Ви програли! і ніяких переглядів бути не може. вам суд відмовив тому, тому що Ви не довели позовні вимоги.  а саме розмір і наявність шкоди.

Дуже дякую за пораду ! Але Вам пропоную дуже не напружуватися, щоб...

[assia]

Але є велика проблема - це рішення було прийнято раніш від Вашого (2008р. , а Ваша ухвала ВССУ ( як касаційної інстанції) 2013р.).

Заява про перегляд судових рішень  подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд (мається на увазі рішення першої інстанції ?),
або з дня ухвалення судового рішення (тобто на протязі трьох місяців), на яке здійснюється посилання про неоднакове застосування норм.
якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.
22 березня 2013 р. було ухвалене рішення першою інстанцією, таким чином я маю час до 22 березня 2014 року.
Я вірно зрозумів ? Якщо рішення , на яке я хочу послатися буде прийняте21 березня 2014 року, то я буду мати час до 21 травня 2014 р. ?
4.«Заява повертається заявнику, якщо: 4) є ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про відмову у допуску справи до провадження за наслідками її розгляду, прийнята з аналогічних підстав».
Про що мова? Які «аналогічні підстави»? Мені відмовили в допуску з причини посилання на справи, які відправлені на новий розгляд до першої інстанції, тобто, це  є «аналогічні підстави»?
5. Повернення заяви з підстав, зазначених у частині четвертій цієї статті, не перешкоджає повторному зверненню у випадку належного оформлення заяви або з інших підстав ніж ті, що були предметом розгляду.

«предмет розгляду» - це заява про перегляд справи , чи рішення , на які є посилання ?

Багато питань, але складні , мабуть, для недосвідчених…

[assia]

Якщо як приклад  іншого вирішення аналогічного спору використовувати рішення 2008 року, то три місяці слід було б відраховувати від дати, коли ВССУ ухвалою про відмову відкрити касаційне провадження за вашою справою остаточно підтвердив правильність застосування норм права нижчими інстанціями.
Тепер три місяці слід рахувати з дня ухвалення пізнішого судового рішення, на яке здійснюватиме посилання, але не пізніше одного року з дня ухвали  про відмову відкрити касаційне провадження за вашою справою.

Будь ласка, ще раз "для красивих"! Я вірно розумію, що строк треба рахувати не з дати рішення першої інстанції, а з ухвали касаційного суду , який підтвердив правильність застосування норм права нижчими інстанціями. Але ж я протестую проти ганебного рішення Мальцева.

[thunderclap]

мається на увазі рішення першої інстанції ?

Ні. Мова іде про ухвалу ВССУ, якою було відмовлено у відкритті касаційного провадження по вашій справі. Саме вона остаточно завершила судовий розгляд вашого позову.

[thunderclap]

Будь ласка, ще раз "для красивих"! Я вірно розумію, що строк треба рахувати не з дати рішення першої інстанції, а з ухвали касаційного суду , який підтвердив правильність застосування норм права нижчими інстанціями. Але ж я протестую проти ганебного рішення Мальцева.

Спеціально для "красивих" наголошується в ЦПК про те, що перегляду у ВСУ підлягають судові рішення касаційної інстанції. Якщо касаційна інстанція відмовляє у відкритті провадження за скаргою на рішення нижчих інстанції, то вона підтверджує правильність застосування ними норм права. За таких обставин рішення першої і апеляційної інстанцій вважаються вірними, всі питання до ВССУ.