Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[thunderclap]

Питання особисто до Вас: ткніть мене носом на норму, в цій статті, якою передбачено зміну дати увільнення.

Будь-який закон бажано читати комплексно, навіть робити порівняння і аналогії. Справа в тому, що в усьому КЗпП не міститься норми яка б саме стосувалася порядку зміни дати увільнення. В ч.2 ст.232 іде мова про можливість розгляду місцевих судом трудового спору 

про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи....

Зверніть увагу, що логічно законодавцем зміна дати і формулювання причини звільнення в цій статті поєднані одним блоком. Але в цій статті законодавець тільки обумовлює можливість розгляду такого питання судом.  В ст. 235 законодавець визначає нюанси розгляду трудових спорів про поновлення на роботi та змiну формулювання причин звiльнення, але питання зміни дати випадає і більше ніде в КЗпП не розкривається. Розгляд справи судом відбувається за нормами ЦПК, яким передбачене застосування аналогіїї права та аналогії закону.
Юрій Васильович звертав вашу увагу, що зміна судом дати звільнення - це поширена практика.

[тракторист]

Питання особисто до Вас: ткніть мене носом на норму, в цій статті, якою передбачено зміну дати увільнення.

Будь-який закон бажано читати комплексно, навіть робити порівняння і аналогії. Справа в тому, що в усьому КЗпП не міститься норми яка б саме стосувалася порядку зміни дати увільнення. В ч.2 ст.232 іде мова про можливість розгляду місцевих судом трудового спору 

про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи....

Зверніть увагу, що логічно законодавцем зміна дати і формулювання причини звільнення в цій статті поєднані одним блоком. Але в цій статті законодавець тільки обумовлює можливість розгляду такого питання судом.  В ст. 235 законодавець визначає нюанси розгляду трудових спорів про поновлення на роботi та змiну формулювання причин звiльнення, але питання зміни дати випадає і більше ніде в КЗпП не розкривається. Розгляд справи судом відбувається за нормами ЦПК, яким передбачене застосування аналогіїї права та аналогії закону.
Юрій Васильович звертав вашу увагу, що зміна судом дати звільнення - це поширена практика.

Браво, Ви уже починаєте робити успіхи. (я про те, що в законодавстві немає норми за якою орган, який розглядає трудовий спір, може змінювати дату). А я кщо її немає, то яка підстава зміни дати?. Як прийняте рішення кореспондується зі ст. 3, 6, 8, 19 Основного Закону.
Стосовно поширеної практики, то хочу зазначити, що ми не бабці на базарі, тому прошу підтвердити  рішеннями, статтями закону або іншим НПА.

[тракторист]

ткніть мене носом на норму, в цій статті, якою передбачено зміну дати увільнення.

А Ви "ткніть" в ту статтю, якою передбачено зміну дати увільнення.
А ще викладіть, нарешті, текст наказу про звільнення.

текст наказу (цитую зі збереженням СТИЛЮ):
наказ №5-К
18.06.2013 р. м. Черкаси
про звільнення.
ЗВІЛЬНИТИ:
ПІБ  на посаду Фахівця із запасних частин та гарантіЙ, згідно ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, з 18 червня 2013 р.
Внести відповідний запис до трудової книжки.
НАРАХУВАТИ:
Фахівцю із запасних частин та гарантіЙ ПІБ компенсацію за невикористану відпустку за період з 04.12.2012 р. по 18.06.2013 р. - за 13 днів.
Підстава: Заява ПІБ.
Директор     підпис (директора) ПІБ
                  печать

Ознайомлений
підпис (мій) ПІБ

Обхідний листок отримав
підпис (мій) ПІБ 

[thunderclap]

Браво, Ви уже починаєте робити успіхи. (я про те, що в законодавстві немає норми за якою орган, який розглядає трудовий спір, може змінювати дату). А я кщо її немає, то яка підстава зміни дати?. Як прийняте рішення кореспондується зі ст. 3, 6, 8, 19 Основного Закону.

Вам вже суд зазначав, що ви на власний розсуд намагаєтеся трактувати норми матеріального права!
В КЗпП в ч.2 ст.232 існує припис про розгляд місцевими судами трудових спорів стосовно питання зміни дати звільнення. Таким чином, законодавець прямо встановив компетенцію суду своїм рішення змінити дату звільнення. Отже, норма саме для суду існує!!! Але в законодавстві не конкретизовані нюанси, оцієї зміни дати звільнення,  як це зроблено в ст.235 для зміни формулювання причин звільнення. Але це не може бути перешкодою для розгляду цих питань судом і прийняття рішень з цього приводу! Суд при розгляді справи керується нормами ЦПК, а вони в ч.8 ст.8 ЦПК вказують йому на застосування аналогії закону та аналогії права. Тому суд має за аналогією застосувати до зміни дати звільнення ті ж норми права, які застосовуються при змiні формулювання причин звiльнення. Таке рішення суду буде законним.
Проводити для вас правовий лікбез надалі не вбачаю за можливе. 

[тракторист]

Шановний thunderclap, радий був познайомитись. Всього Вам найкращого.
З повагою,
Іван.

[тракторист]

Один з дописувачів зазначив, що я на власний розсуд тлумачу норми матеріального права. Така точка зору заставила мене задуматись, може дійсно моє тлумачення не правильне. Подаю своє бачення:
Відповідно до ч.1, ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Відповідно до ч.1, ст. 235 КЗпП України в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір
Таким чином, за положенням ст. 235 КЗпП України обов’язковою умовою поновлення працівника на попередній роботі є його звільнення без законної підстави.
Аналіз зазначених норм дають підстави для висновку про те, що подача заяви з власної волі та без будь якого примусу, а також попередні заяви не є законними підставами і не дають права працедавцю розривати трудовий договір з працівником до закінчення двотижневого терміну попередження та не звільняє його від відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 235 КЗпП України.

Прошу висловитися.
Спасибі.
PS Громовий удар, Вас я прошу не хвилюватися. Спасибі за розуміння.

[Юрій Васильович]

Закон зобов'язує працівника попередити про звільнення за два тижні - захищає права працедавця якщо потрібен час на підбір іншого працівника. Закон не зобов'язує дотримуватися цих довох тижнів, коли це не потрібно працедавцю, а працівник погоджується звільнитися і раніш. І це не є звільненням за погодженням сторін.
ППВСУ

  Сама по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за п.1 ст.36 КЗпП, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважається проведеним з ініціативи працівника (ст.38 КЗпП).

Науково-практичний коментар до КЗпП

За відсутності причин, які свідчать про неможливість продовження працівником роботи, сторони трудового договору вправі домовитися про будь-який строк звільнення після подання працівником заяви про це в межах двотижневого строку. За наявності такої домовленості працівника можна звільнити навіть у день подачі заяви про звільнення. Однак власник не вправі звільнити працівника до закінчення двотижневого строку після подачі працівником заяви про звільнення, якщо працівник про це не просить. Якщо ж власник звільнить працівника до закінчення двотижневого строку за відсутності його згоди, суд, безумовно, поновить його на роботі, чи в кращому для власника випадку з урахуванням вимоги працівника змінить дату звільнення.

В судовому засіданні Ви не довели, що протягом двох тижнів звертались з проханням вважати заяву про звільнення скасованою ( не поданою). Працедавець не довів, що звільнення 18-го відбулося за Вашої згоди.
Наявність 3-х заяв про звільнення в продовж короткого строку свідчить про намагання особи звільнитися. Спростування працівником такого бажання не доведено. Тому суд не знайшов підстав для визнання звільнення незаконним. Проте, оскільки згода на скорочення двотижневого строку не доведена, захистив Ваше право мати два тижні "на роздуми" і на відкликання заяви ( перше Вам захистили, другим Ви не скористалися) і змінив дату звільнення, що відповідно до ст. 232 є в його компетенції. Стосовно ст. 235 Вам рекомендували поцікавитися "аналогією закону" в ЦКУ та ЦПКУ (саме на це і я намагався Вас спонукати запитанням про норму зміни дати в інших статтях кодексу).
До тексту судового рішення ( мотивувальної частини) питання є. Як на мене, формально мотивувальну частину потрібно було виписати краще ( точніше). Але слід мати на увазі, що відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПКУ

2. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

[тракторист]

Для початку.
Подивимось на рішення в частині поновлення на роботі та дотриманні ЦПКУ відсторонено. Є позов. Є три заяви. Є дочасне звільнення. Є рішення.
Мотивація для прийняття рішення: оскільки, в запереченні відповідача,сказано, що позивач передавав дві заяви і надає їх, а потім несподівано передумує, то у суду є всі підстави вважати, що заяви вказують, що волевиявлення є чітким та добровільним. Оскільки бажання було чітким та добровільним-то й наказ про увільнення є законним.
Про що не говориться в мотиваційній частині: суд не говорить про те, що позивач надав суду пояснення про природу появи двох заяв і навіть не згадує в мотиваційній частині.
Виникає питання, чому відповідачу надані такі преференції?
І потім, навіщо відповідачу переконувати орган, що розглядає трудовий спір, що він бажав відкликати заяву?
Є факт дочасного звільнення і громадянин прийшов за захистом своїх прав, передбачених в ст. 43 Основного Закону та ст. 38 КЗпПУ.
Завдання особи, яка здійснює правосуддя виконати процесуальні норми і вирішити спір згідно:
ст. 6, 8, 43 Основного Закону, ст. 2 та 8 ЦПКУ.
Не виконавши норми, перебачені в вищеназваних статтях, рішення не може бути законним. Громадянин, який переступає поріг, державного органу, одягає віц мундир чи то пак мантію перестає бути Петром, Сергієм, Галинкою тощо. З цього часу і до зняття вказаних атрибутів вони стають посадовцями і мають виконувати ст. 6 http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр
Поясню на простому. Зварювальника запросили виконати зварювальні роботи на трубопроводі. Під розписку ознайомили з технологічною картою виконання робіт. Надали зварювальний апарат, необхідні прилади, відповідні електроди тощо.
Зварювальник натомість, щоб виконати роботи згідно технологічної карти, електроди продав на вимоги техкарти плюнув і розтер і виконав як йому заманулося. При проведенні радіографічного контролю виявилося, що якість зварювальних робіт не відповіда є нормам. Причиною низької якості є недотримання вимог технологічної карти. Що робити? І хто має відповідати за неякісну роботу?

PS Допитливим на замітку. Даруйте що російською.
Неправосудное решение, как правило, обладает следующими признаками:

1) принято в пользу лица, права и законные интересы которого нарушены не были, а, значит, не подлежали восстановлению либо оспариванию. В этом случае решения всегда явится  неправосудным, поскольку будет принято в пользу ненадлежащего лица;

2)  удовлетворяемый интерес (требование) стороны не имеет под собой правовых оснований, т.е. отсутствуют сами обстоятельства, на которые делается ссылка для удовлетворения требований. При этом суд не требует от «опекаемой» стороны представления ею каких-либо доказательств и не принимает во внимание любые возражения относительно этого от противоположной стороны; 

3) суд в нарушение процессуального закона не устанавливает  фактические обстоятельства дела и не даёт оценки представленным сторонами доказательствам. Поэтому   применённые судом нормы права квалифицируют какие-то абстрактные обстоятельства, что делает судебное решение неясным, необоснованным, немотивированным, как правило,   мотивировочная часть решения почти отсутствует.
 
Например, с учётом того, что явно неправосудное решение в принципе невозможно мотивировать,  судья в зависимости от степени своей заинтересованности может,  содержание решения переписать с  искового заявления, которое удовлетворяется.

4) выводы суда по делу прямо противоположны  применяемым при этом  судом нормам права и руководящим разъяснениям   высших судебных инстанций.





 

[Юрій Васильович]

Про що не говориться в мотиваційній частині: суд не говорить про те, що позивач надав суду пояснення про природу появи двох заяв і навіть не згадує в мотиваційній частині.

Такі пояснення:

Пояснення позивача: перша анульована на прохання працедавця, оскільки працівник, який мав проводити інвентаризацію був у відрядженні і повернувся лише 07.06.13. Суду було не складно перевірити факт відрядження. друга анульована знову таки на прохання працедавця, 

лише переконують суд у поважності намірів звільнитися.

[тракторист]

Випадково зайшов до вас у гості та побачив реакцію на тему і, як би, не відповісти було б не чемно . [ФЛУД Видалено Підстава п.п. 2, 13 "Правил форуму"]
Вкотре повторюю: Виконайте в повному обсязі п. 3 "Правил форуму". Інакше подальші "розмови" не мають сенсу.

[focus]

Про що не говориться в мотиваційній частині: суд не говорить про те, що позивач надав суду пояснення про природу появи двох заяв і навіть не згадує в мотиваційній частині.

Такі пояснення:

Пояснення позивача: перша анульована на прохання працедавця, оскільки працівник, який мав проводити інвентаризацію був у відрядженні і повернувся лише 07.06.13. Суду було не складно перевірити факт відрядження. друга анульована знову таки на прохання працедавця, 

лише переконують суд у поважності намірів звільнитися.

якщо не помиляюся це називається зміна змісту позовних вимог, його підстав та предмету

[Юрій Васильович]

Нічого позивач не змінював.

[тракторист]

Мені трішки прикро, панове Прикро з однієї причини, а саме через те, що ви, як спеціалісти, вдаєтеся до далеких від юриспруденції категорій. Адже наміри-це, як кажуть росіяни "абещать нє жєниццо" Іще раз, останній спробую пояснити. Отже, є предмет позову-поновлення на роботі. Є підстава позову-звільнення до закінчення дотижневого письмового терміну попередження. На підставі ч. 6 ст. 43 Конституції України позивач просить поновити його на попередньому місці роботи. Суд, не виявивши ніяких підстав, які б давали відповідачу право звільнити позивача дочасно, плює звисока на Конституцію, Постанову Пленуму ВСУ Про застосування Конституції при здійсненні судочинства, Постанову Пленуму ВСУ Про рішення суду в цивільній справі і виносить рішення, яке породжує бажання сказати "друзі, ну і на хіба такий суд?!!".  У вас такого бажання немає?
Спасибі.

[тракторист]

іще в тему... для кращого розуміння: уявимо, що перекладачу поставили завдання перекласти ось таке речення: "Как отмечается, отказ России выполнить требования может привести к введению новых экономических санкций" на українську мову. Перекладач взявся до роботи і видав на гора: "Зазначається, що відмова Росії виконати вимоги може призвести до надання нових економічних преференцій". Як би ви оцінили такий переклад? 

[thunderclap]

Мені трішки прикро, панове Прикро з однієї причини, а саме через те, що ви, як спеціалісти, вдаєтеся до далеких від юриспруденції категорій. Адже наміри-це, як кажуть росіяни "абещать нє жєниццо" Іще раз, останній спробую пояснити. Отже, є предмет позову-поновлення на роботі. Є підстава позову-звільнення до закінчення дотижневого письмового терміну попередження. На підставі ч. 6 ст. 43 Конституції України позивач просить поновити його на попередньому місці роботи. Суд, не виявивши ніяких підстав, які б давали відповідачу право звільнити позивача дочасно, плює звисока на Конституцію, Постанову Пленуму ВСУ Про застосування Конституції при здійсненні судочинства, Постанову Пленуму ВСУ Про рішення суду в цивільній справі і виносить рішення, яке породжує бажання сказати "друзі, ну і на хіба такий суд?!!".  У вас такого бажання немає?
Спасибі.

Ви, як і будь-яка сторона, яка прогрпала суд, завжди звинувачуєте всіх, крім себе. Вам Юрій Васильович пояснив зміст рішення суду. Суд захистив ваше право, коли змінив дату вашого звільнення. Вам просто було потрібно формально виконати норму КЗпП і до спливу двотижневого терміну подати роботодавцю заяву про відкликання заяви на звільнення, а на це у вас був час навіть після видачі роботодавцем дочасно наказу про звільнення. Потім Ви могли б вже і до суду звертатися. Але Ви такої заяви не подали, а тому заява про звільнення залишилася чинною. Суд не може на власний розсуд проігнорувати факт наявності в роботодавця заяви про звільнення від вас. Крім того суд повинень прийняти, як доказ наданий роботодавцем вашого бажання звільнитися, попередні ваші заяви на звільнення. І пам'ятайте, що Конституція України захищає не тільки ваші права, але й права роботодавця від недобросовісної поведінки працівників.