Державний герб України
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58
inbox@nag.court.gov.uaУХВАЛАпро закриття апеляційного провадження
"11" лютого 2019 р. Справа№ 910/7807/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зубець Л.П.
суддів: Пашкіної С.А.
Мартюк А.І.
секретар судового засідання: Цибульський Р.М.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 11.02.2019
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Публічного акціонерного товариства "Київгаз"
на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 10.10.2018
у справі №910/7807/18 (суддя Сівакова В.В.)
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу
Київської міської ради
(Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Публічного акціонерного товариства
"Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
про визнання договорів купівлі-продажу природного газу укладеними
за зустрічним
позовом Публічного акціонерного товариства "Національна
акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської
ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
про визнання правонаступника за борговими зобов'язаннями та стягнення
630 741 034, 20 грн.
за заявою третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору
Публічного акціонерного товариства "Київенерго"
до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради
(Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія
"Нафтогаз України"
про зміну правовідносин за договорами постачання природного газу
ВСТАНОВИВ:15.06.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання договорів купівлі-продажу природного газу укладеними.
27.06.2018 Публічним акціонерним товариством «Київенерго» до суду подано позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» та Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про зміну правовідносин за договорами постачання природного газу.
04.07.2018 Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» подано до суду зустрічну позовну заяву про стягнення 630 741 034,20 грн.
09.10.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва сторонами у справі №910/7807/18 подано спільну заяву про затвердження мирової угоди укладеної між сторонами 09.10.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 у справі №910/7807/18 зустрічні позовні вимоги ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в частині позовних вимог про стягнення 630 741 034,20 грн. - залишено без розгляду. Мирову угоду, укладену 09.10.2018 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та Публічним акціонерним товариством «Київенерго» затверджено частково в редакції резолютивної частини вказаної ухвали.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Публічне акціонерне товариство «Київгаз» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 у справі №910/7807/18 про затвердження Мирової угоди від 09.10.2018 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та Публічним акціонерним товариством «Київенерго» - скасувати.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено права та інтереси Публічного акціонерного товариства «Київгаз», не встановлено коло осіб, яких необхідно було долучити до розгляду справи та не з'ясовано всіх обставин справи.
За твердженням апелянта, затверджуючи мирову угоду, суд першої інстанції вирішив питання щодо заборгованості яка виникла з Договору про розподіл природного газу укладеного між ПАТ «Київгаз» та ПАТ «Київенерго», при цьому порушено право ПАТ «Київгаз» на отримання оплати, за надані послуги розподілу газу, як складової переданої дебіторської заборгованості до правонаступника КП «Київтеплоенерго».
Крім того, в тексті апеляційної скарги Публічне акціонерне товариство «Київгаз» просить суд відновити пропущений строк на подання апеляційної скарги, а в прохальній частині апеляційної скарги Публічне акціонерне товариство «Київгаз» просить суд залучити його до справи №910/7807/18 як третю особу, оскільки затверджена мирова угода порушує майнові права та інтереси Публічного акціонерного товариства «Київгаз», так як скаржник є єдиним надавачем газорозподільних послуг для ПАТ «Київенерго», а тепер і КП «Київтеплоенерго», а оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції від 10.10.2018, суд затвердив неправомірну угоду між сторонами про фактичне виведення надходжень оплати за раніше надані послуги з піднормативно затвердженого розподілу між учасниками ринку природного газу на загальну суму 2 389 598 643,08 грн. чим порушив майнові права Публічного акціонерного товариства «Київгаз» на отримання грошового покриття за надані послуги розподілу природного газу.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.11.2018, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Київгаз» передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Зубець Л.П., суддів Калатай Н.Ф., Мартюк А.І.
13.11.2018 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від Публічного акціонерного товариства «Київенерго» надійшли заперечення проти відкриття апеляційного провадження, відповідно до яких останній просить суд відмовити в прийнятті апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Київгаз».
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 апелянту поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 у справі №910/7807/18. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Київгаз» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 у справі №910/7807/18. Розгляд апеляційної скарги призначено на 20.12.2018 та роз'яснено учасникам судового процесу право на подання відзивів, заяв та клопотань.
Представник Публічного акціонерного товариства «Київенерго» 04.12.2018 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без змін.
19.12.2019 від Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» надішли письмові пояснення на апеляційну скаргу та відзив на апеляційну скаргу в яких зазначено, що ухвала суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстави для її задоволення відсутні.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2018, у зв'язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) на лікарняному, відповідно до підпунктів до 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний авторозподіл справи №910/7807/18.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 19.12.2018 для розгляду справи №910/7807/18 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Київгаз» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 сформовано колегію суддів у складі: Зубець Л.П. (головуючий суддя), судді: Мартюк А.І., Пашкіна С.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2018 прийнято справу №910/7807/18 до провадження колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., Пашкіна С.А.
20.12.2018 від апелянта надійшли додаткові пояснення по справі, в яких він вказує на не дослідження судом першої інстанції природи боргу та про наявність боргу Публічного акціонерного товариства «Київенерго» перед апелянтом, а тому просить задовольнити апеляційну скаргу.
У судовому засіданні 20.12.2018 було оголошено перерву на 31.01.2019.
В судовому засіданні 31.01.2019 представником Публічного акціонерного товариства «Київенерго» заявлено клопотання про зміну назви третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору у справі №910/7807/18 з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на Акціонерне товариство «Київенерго».
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 клопотання задоволено, змінено назву Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на Акціонерне товариство «Київенерго». У судовому засіданні оголошено перерву на 11.02.2019.
Представники учасників судового процесу та апелянта у судове засідання 11.02.2019 з'явились та надали пояснення по суті апеляційної скарги.
Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В судовому засіданні 11.02.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.
Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу та апелянта, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційне провадження підлягає закриттю.
Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання договорів купівлі-продажу природного газу укладеними.
Публічним акціонерним товариством «Київенерго», після зміни найменування Акціонерне товариство «Київенерго», до суду подано позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» та Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про зміну правовідносини за договорами постачання природного газу № 1923/1617-КП-41 від 17.01.2017, № 1246/14-БЛ-41 від 12.12.2013, № 1814/1617-БО-41 від 27.10.2016, № 1815/1617-БО-41/17 від 27.10.2016, № 2225/1718-БО-41 від 28.09.2017, № 2229/1718-БО-41 від 28.09.2017, № 2224/1718-БО-41 від 28.09.2017, № 2228/1718-БО-41 від 28.09.2017, № 2226/1718-БО-41 від 28.09.2017, № 2230/1718-БО-41 від 28.09.2017, укладеними між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник) та Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (споживач) шляхом заміни Публічного акціонерного товариства «Київенерго» зі сторони споживача за вказаними договорами постачання природного газу на Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго».
У свою чергу, Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось з зустрічною позовною заявою про стягнення 630 741 034,20 грн.
09.07.2018 Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» подано до суду заяву про доповнення зустрічних позовних вимог, яка по суті є заявою про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої останнє просило визнати Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» правонаступником Публічного акціонерного товариства «Київенерго» за борговими зобов'язаннями, що виникли у Публічного акціонерного товариства «Київенерго» за такими договорами: 1516/1617-ТЕ-41 від 13.10.2016, № 1517-1617/-ТЕ-41 від 13.10.2016, № 1518/1617-ТЕ-41/17 від 13.10.2016, № 4437/16-ТЕ-41 від 25.01.2016, № 4436/16-ТЕ-41 від 25.01.2016, № 4438/16-ТЕ-41/17 від 25.01.2016, № 1246/14-БО-41 від 09.12.2013, № 1245/14-БО-41 від 09.12.2013, № 203/14-ПР від 25.02.2014, № 2335/14-КП-41 від 03.02.2014; про стягнення 630 741 034,20 грн.
09.10.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва сторонами подано спільну заяву про затвердження мирової угоди укладеної між сторонами 09.10.2018.
Позивачем за зустрічним позовом 09.10.2018 до суду було подано заяву на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України про залишення без розгляду позову ПАТ «НАК «Нафтогаз України» в частині стягнення боргу у розмірі 630 741 034,20 грн., яку було прийнято та задоволено судом в оскаржуваній ухвалі.
Розглянувши заяву про затвердження мирової угоди суд першої інстанції дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Укладеною мировою угодою від 09.10.2018 сторони вийшли за межі предмета спору у даній справі, при цьому мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
Дослідивши зміст наданої мирової угоди, суд першої інстанції вказав, що сторони узгодили строки та порядок виконання зобов'язань, а також те, що мирова угода в цілому не суперечить чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв'язку з чим вона була частково затверджена оскаржуваною ухвалою.
Звертаючись з апеляційною скаргою апелянт, який не приймав участь у розгляді справи в суді першої інстанції, вказує, що вона порушує його права та охоронювані законом інтереси, однак колегія суддів з вказаним твердженням не погоджується з огляду на наступне.
Зі змісту мирової угоди вбачається, що Пунктом 2 мирової угоди передбачено, що ПАТ «Київенерго» відступає, а КП «Київтеплоенерго» набуває права грошової вимоги (надалі - «Грошова вимога»), що станом на дату укладання цієї Мирової угоди складає 2.389.598.643.08 грн. (два мільярда триста вісімдесят дев'ять мільйонів п'ятсот дев'яносто вісім тисяч шістсот сорок три грн. 08 коп.), шляхом укладення Договорів про відступлення права вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців за теплову енергію, до юридичних осіб, фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців за комунальні послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання (надалі - Дебіторська заборгованість), а також юридичних, фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців з оплати додаткових до основних зобов'язань (неустойки (штрафів, пені), нарахувань (три відсотки річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати у зв'язку з примусовим стягненням боргу).
Отже, укладаючи мирову угоду сторони, АТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго», висловили намір укласти Договори про відступлення права вимоги до споживачів теплової енергії та до споживачів централізованого опалення та гарячого водопостачання.
Вказана обставина, за висновками суду які не спростовані апелянтом, не впливає на права чи інтереси ПАТ «Київгаз», оскільки зобов'язання боржників перед новим кредитором виникають з моменту укладення договору відступлення права вимоги.Разом з тим, оскільки правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залученим у справі відповідач відповідальний за це.
Матеріально-правовий аспект захисту прав та інтересів особи насамперед полягає в з'ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений статтею 16 ЦК України.
Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини.
У частині другій статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом: 1) визнання права: 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право: 4) відновлення становища, яке існувало до порушення: 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Стаття 272 Господарського процесуального кодексу України не обмежує коло осіб, на яких розповсюджується її дія, лише учасниками справи.
Відповідно до частини 1 статті 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Тобто, вказаною вище статтею визначено право ПАТ «Київгаз» подати апеляційну скаргу на рішення, яким розглянуто і вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких є Публічне акціонерне товариство «Київгаз», або містяться судження про права, інтереси та (або) обов'язки Публічного акціонерного товариства «Київгаз» у відповідних правовідносинах, виходячи з предмета та підстав позову.
Предметом у справи №910/7807/18 є визнання укладеними між НАК «Нафтогаз України» та КП «Київтеплоенерго» договорів купівлі-продажу природного газу, дані правовідносини не стосуються прав і інтересів ПАТ «Київгаз», а оскаржувана ухвала не містить суджень про права, інтереси та (або) обов'язки Публічного акціонерного товариства «Київгаз».
ПАТ «Київгаз», як особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 254, 272 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов'язки і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що Публічне акціонерне товариство «Київгаз» в апеляційній скарзі мав чітко зазначити в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси, та про які саме.
Разом з тим, рішення є таким, що прийняте про права, інтереси та (або) обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, лише тоді, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права, інтереси та (або) обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав, вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.
Вказана вище позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 року у справі № 5023/4734/12.
Проте, матеріали справи не містять, а апелянтом в свою чергу не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження порушення його прав внаслідок затвердження мирової угоди ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 у справі №910/7807/18.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, якщо встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Враховуючи наведені обставини у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки Публічне акціонерне товариство «Київгаз» не брало участі у розгляді справи в суді першої інстанції та не довело, що в ухвалі Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 у справі №910/7807/18 про затвердження мирової угоди вирішувались питання про права, інтереси та (або) обов'язки апелянта, апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Київгаз» підлягає закриттю. Як наслідок, виключається необхідність розгляду клопотання ПАТ «Київгаз» про залучення останнього до розгляду справи як третьої особи.
В свою чергу, посилання апелянта на наявність заборгованості Акціонерного товариства «Київенерго» перед Публічним акціонерним товариством «Київгаз» не свідчить про незаконність оскаржуваної ухвали.
Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (ч.2 ст.264 Господарського процесуального кодексу України).
Положеннями ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За змістом ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Київгаз», відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 264 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
У Х В А Л И В :1. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Київгаз"на на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.10.2018 у справі №910/7807/18 закрити.
2. Матеріали справи №910/7807/18 повернути до суду першої інстанції.
3. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в силу п. 3 ч. 1 ст. 287 ГПК України протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту відповідно до ст. 288 ГПК України.
Головуючий суддя Л.П. Зубець
Судді С.А. Пашкіна
А.І. Мартюк
