Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[stepan]

Отримав вчора рахунок для сплати за телефон, і на зворотній сторінці прочитав - "Шановний ...на виконання закону "Про захист перс.данних" пропонуємо Вам завітати до відділення Укртелекому для підписання згоди на обробку та використання персональних даних абонента."
І подумав, що ЖЕКи та КП в порушення ст.12 закону "Про захист перс. даних "  не повідомили мене в 10-ти денний термін, як субьекта персональних даних в письмовій формі, про мої права, та про мету збору перс. даних.
Про те, що ЖЕКи напевно не реєстрували свої бази даних (з перс. даними фіз осіб) - я вже мовчу.
 

Стаття 12. Збирання персональних даних

     1. Збирання  персональних  даних  є  складовою   процесу   їх
обробки,  що  передбачає дії з підбору чи впорядкування відомостей
про фізичну особу та внесення їх до бази персональних даних.

     2. Суб'єкт персональних даних протягом десяти робочих днів  з
дня  включення  його персональних даних до бази персональних даних
повідомляється про свої права,  визначені цим Законом,  мету збору
даних та осіб,  яким передаються його персональні дані, виключно в
письмовій формі.
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2297-17

Напевно це також треба буде вказати, при підготовці заяви про злочин до СБУ та МВС.
А також:

Стаття 11. Підстави виникнення права на використання персональних даних

1. Підставами виникнення права на використання персональних даних є:

1) згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних. Суб'єкт персональних даних має право при наданні згоди внести застереження стосовно обмеження права на обробку своїх персональних даних;

2) дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю бази персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень.
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2297-17

Можна мабуть (на упередження) ще й подати заяву до ЖЕКу, про свої застереження стосовно обмеження права на обробку своїх перс. даних.

[Nimfa]

Шановні дописувачі!
У мене та в багатьої із нас - аналогічна ситуація щодо ф.3 (НЕЗАКОННІСТЬ)!
Я також збираюся подати через прокуратуру Заяву про скоєний злочин.
Але, надії маловато....
А ПЕРО щось у цьому плані робив чи ні?

Почитайте внизу 1-ї сторінки цієї теми, що мені відповіли в прокуратурі з приводу незаконно добутої Ф-3 жеківцями.
Прокуратура не вважає це злочином, і заявила про це під час реєстрації заяви.

[Перо]

Можливо і є сенс подати до СБУ Заяву як проти КП УЖГ так і КП ПОЦ (щодо розповсюдження інформації та персональних даних).
А чи хтось звертався у цю "КОНТОРУ"?

Мені звертатися немає сенсу, оскільки при проведенні перевірки (якщо така буде) КП ГІОЦ надасть рішення суду за моїм цивільним позовом до КП ГІОЦ. Але рішення по справі № 2-3386/1-10 стосується лише моїх немайнових прав, а не інших осіб.

[Перо]

Персональні дані 2012: названі умови відповідальності

Держслужба з питань захисту персональних даннях офіційно назвала умови притягнення з 1 січня 2012 року до адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення у сфері захисту персональних данних.

Сьогодні однією з найбільш гарячих тем є введення з 1 січня наступного року відповідальності за порушення у сфері захисту персональних даних. Оскільки це абсолютно нова для України сфера, в ній залишається чимало білих плям, у зв'язку з чим у багатьох, навіть у висококваліфікованих юристів, виникають питання по процедурі притягнення до відповідальності. Висловлюється чимало різних, і не завжди вірних, думок.

У зв'язку з цим Державна служба з питань захисту персональних даних (ДСЗПД) надала Ліга:Закон свій офіційний коментар:

"З 1 січня 2012 року набирають чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України, якими введена адміністративна та кримінальна відповідальність (за порушення недоторканності приватного життя стосовно незаконного збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконної зміни такої інформації), але лише за наступних умов:

1) До ДСЗПД повинна бути надіслана скарга громадянина України (при цьому скарга має бути підкріплена документами, що підтверджують порушення у сфері захисту персональних даних).

2) На підставі скарги ДСЗПД буде проведено перевірку володільців та (або) розпорядників баз персональних даних щодо дотримання ними вимог законодавства у сфері захисту персональних даних, в результаті якої буде надано припис на усунення порушень.

3) В разі невиконання припису ДСЗПД складає адміністративний протокол, який потім передається до суду.

4) На підставі адміністративного протоколу проводиться судове засідання і приймається рішення про накладення адміністративного стягнення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення, на підставі якого володільцем бази персональних даних сплачується штраф.

Довідково. Ухиленням від державної реєстрації бази персональних даних не вважатиметься факт подачі володільцем бази персональних даних заяви про реєстрацію бази персональних даних до ДСЗПД до 1 січня 2012 року.

Єдиним органом виконавчої влади, на який законом покладеного завдання щодо контролю за додержанням вимог законодавства про захист персональних даних є Державна служба України з питань захисту персональних даних, а рішення про адміністративне стягнення прийматиме лише суд.
http://www.zib.com.ua/ua/6862-personalni_dani_2012_dszpd_oficiyno_nazvala_umovi_prityagnen.html

[Перо]

Веб-сайт Державної служби України з питань захисту персональних даних

http://zpd.gov.ua/

[stepan]

Персональні дані 2012: названі умови відповідальності

А якщо мої персональні дані я вважаю незаконно знаходяться в матеріалах судової справи по КП "Дирекція" та по КП УЖГ з 2009 року.
То чи можна вимагати від цієї служби, щоб вони в судовому порядку їх вилучили ?

[Перо]

Наявність персональних даних в матеріалах судової справи не є їх поширенням.

[stepan]

Наявність персональних даних в матеріалах судової справи не є їх поширенням.

А на визначення "поширення відомостей", яке надано в постанові Пленуму Верховного Суду від 26.12.1997 року, згідно якого:
...."поширенням відомостей слід розуміти викладання в заявах, листах, адресованих іншим особам, а також  в  іншій  формі  невизначеному  числу осіб або хоча б одній людині"  - можна послатися, як на підтвердження того, що подання довідки ф.3 до суду, є викладання відомостей в заяві (до суду), невизначеному числу осіб, а отже є поширенням відомостей про особу?

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

 від 26.12.97
 Під поширенням відомостей слід розуміти  опублікування  їх  у
пресі,  передачу по радіо, телебаченню, використання інших засобів
масової  інформації, викладення в характеристиках, заявах, листах,
адресованих  іншим  особам,  повідомлення  в публічних виступах, а
також  в  іншій  формі  невизначеному  числу осіб або хоча б одній
людині. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=n0024700-97

[Перо]

П О С Т А Н О В А

                         27.02.2009  N 1
 

             Про судову практику у справах про захист
                гідності та честі фізичної особи,
                    а також ділової репутації
                   фізичної та юридичної особи

15. Проте судам   необхідно    враховувати,    що    повідомлення
оспорюваної інформації лише особі,  якої вона стосується,  не може
визнаватись  її  поширенням,  якщо  особа,  яка  повідомила   таку
інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб
ця інформація не стала доступною третім особам.

17. У  порядку  цивільного  чи  господарського судочинства не
можуть  розглядатися  позови  про  спростування  інформації,   яка
міститься, зокрема, у вироках та інших судових рішеннях, а також у
постановах  органів   досудового   слідства,   висновках   судових
експертиз,  рішеннях  органів  влади,  місцевого самоврядування та
інших відповідних  органів,  атестаційних  комісій,  рішеннях  про
накладення  на  особу дисциплінарного стягнення,  для яких законом
установлено інший порядок оскарження. У такому ж порядку не можуть
розглядатися   наукові   спори,   тобто  вимоги  про  спростування
інформації наукового характеру.
 
Інформація, зазначена   у  позовній  заяві  чи  іншій  заяві,
адресованій суду, а також в процесуальних документах (запереченнях
на позов,  апеляційних чи інших скаргах тощо), може бути підставою
для захисту гідності,  честі чи  ділової  репутації,  за  винятком
випадків,    коли   ця   інформація   була   визначена   підставою
пред'явленого позову і стосувалася його предмета,  була доказом  у
справі,  а  так  само предметом апеляційного чи іншого перегляду в
порядку, встановленому процесуальним законом.

http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v_001700-09

[stepan]

П О С Т А Н О В А

                         27.02.2009  N 1
 

             Про судову практику у справах про захист
                гідності та честі фізичної особи,
                    а також ділової репутації
                   фізичної та юридичної особи

Інформація, зазначена   у  позовній  заяві  чи  іншій  заяві,
адресованій суду, а також в процесуальних документах (запереченнях
на позов,  апеляційних чи інших скаргах тощо), може бути підставою
для захисту гідності,  честі чи  ділової  репутації, за  винятком
випадків,  коли   ця   інформація   була   визначена   підставою
пред'явленого позову і стосувалася його предмета, була доказом  у
справі, а  так  само предметом апеляційного чи іншого перегляду в
порядку, встановленому процесуальним законом.
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v_001700-09

Дякую за інформацію!
Я тільки не зрозумів ще таке -
Наявність довідки ф.3 в судовій справі за цією постановою - законне, оскільки вона використана в якості доказа.
А чи цей доказ - отримано законним шляхом, якщо ЖЕК не реєстрував базу даних, не повідомляв мене, як субьєкта даних про моє право, та я не давав своєї згоди на операції з моїми персональними даними? 

[Перо]

Наявність довідки ф. № 3 не є поширенням інформації (в загальному сенсі). А от чи є ця довідка виданою з порушенням ЗУ "Про захист персональних даних", тобто доказом, отриманим з порушенням цього закону -то вже суд має вирішувати. Але про таке порушення слід вказати. Усталена практика з урахуванням змін в "інформаційних законах" буде нешвидке.

[Перо]

Міністерство юстиції
РОЗ’ЯСНЕННЯ, ЮРИДИЧНІ КОНСУЛЬТАЦІЇ
Деякі питання практичного застосування Закону України «Про захист персональних даних»
http://www.minjust.gov.ua/0/38266

[Юрій Васильович]

Один з прикладів реагування на закон комунальників:

О защите персональных данных
 
 Создано 15.12.2011 16:48
Уважаемые потребители КП «Компания «Вода Донбасса»!


В соответствии с Законом Украины «О защите персональных данных» от 01.06.2011 №2297-VI  КП «Компания «Вода Донбасса» уведомляет потребителей услуг водоснабжения и водоотведения о том, что c целью обеспечения жизненно важных интересов населения – гарантированного  бесперебойного обеспечения питьевой водой надлежащего качества и предоставления услуг водоотведения обрабатывается «База потребителей». С этой целью персональные данные могут предоставляться распорядителям базы персональных данных: банковским учреждениям для проведения расчетов, управлению труда и социальной защиты при оформлении льгот и субсидий, разработчикам баз персональных данных, а также иным субъектам, передача персональных данных которым предусмотрена законом (судебные, правоохранительные, контролирующие, иные  органы власти и органы местного самоуправления).

Ознакомиться с персональными данными с целью определения их достоверности вы можете по месту расположения подразделения КП «Компания «Вода Донбасса», обслуживающего населенный пункт, в котором вы проживаете.

Адреса расположения "Баз потребителей" указаны на сайте КП «Компания «Вода Донбасса» www.voda.dn.ua.

В случае выявления недостоверности ваших персональных данных вам необходимо оформить мотивированное письменное требование об изменении или удалении ваших персональных данных  из "Базы потребителей" и передать его в подразделение КП «Компания «Вода Донбасса», обслуживающее населенный пункт, в котором вы проживаете.

Администрация КП «Компания «Вода Донбасса»

http://www.voda.dn.ua/novosti/novosti-kompanii/251-o-zashchite-personalnykh-dannykh

[Тетяна Academia]

З 01.01.12 - настає відповідальність за невиконання вимог цього закону. Тому і доводиться володільцям баз даних ворушитись.

Державний реєстр баз персональних даних. https://rbpd.informjust.ua/default.aspx
Загальна кількість зареєстрованих баз персональних даних станом на 20.12.2011 складає 1550

[Тетяна Academia]

Правові аспекти використання персональних даних та реєстрації баз персональних даних

«25» травня 2011 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову "Про затвердження Положення про Державний реєстр баз персональних даних та порядок його ведення", №616.

Відповідно до постанови Державна служба захисту персональних даних має вжити заходів до 1 липня 2011 р. для створення Державного реєстру баз персональних даних і з 1 липня 2011 р. розпочати реєстрацію баз персональних даних у зазначеному Реєстрі за результатами розгляду заяв володільців баз персональних даних про таку реєстрацію. Доступ до зазначеного реєстру через офіційний веб сайт державної служби розпочнеться з 1 січня 2012 року.

Особа, що має намір зареєструвати базу даних подає заяву щодо кожної бази даних, яка перебуває у володінні заявника, за формою та у порядку, що затверджуються Мін'юстом.

Заявник також зазначає, що підтверджує зобов'язання стосовно виконання вимог законодавства щодо захисту персональних даних. Володільці баз персональних даних повинні розробити власні внутрішні нормативні акти, які детально визначають їх взаємовідносини із особами, чиї дані містяться в базах даних. Це, в першу чергу, необхідно для уникнення в подальшому проблем щодо незаконності обробки даних.

Не забувся законодавець і про відповідальність за порушення вимог, щодо реєстрації та використання баз персональних даних: з «01» січня 2012 року набувають чинності зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, які були внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних» № 3454-VI від «02» червня 2011 року, адміністративна відповідальність може наставати за наступні види діянь:

    * неповідомлення або несвоєчасне повідомлення суб'єкта персональних даних про його права у зв'язку із включенням його персональних даних до бази персональних даних, мету збору цих даних та осіб, яким ці дані передаються;
    * неповідомлення або несвоєчасне повідомлення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань захисту персональних даних про зміну відомостей, що подаються для державної реєстрації бази персональних даних;
    * ухилення від державної реєстрації бази персональних даних.

У випадку виявлення баз персональних даних, які не були зареєстровані у визначеному законом порядку на винних осіб може бути накладено штраф в розмірі від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 5100 до 8500 грн.).

Штрафні санкції було визначено також для посадових осіб юридичних осіб та фізичних-підприємців: від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 до 17000 грн.)

Окрім адміністративної відповідальності з «01» січня 2012 року за деякі порушення вимог Закону про персональні дані може наставати кримінальна відповідальність.

Статтею 182 Кримінального кодексу України буде визначено, що незаконне збирання, зберігання, використання, знищення, поширення конфіденційної інформації про особу або незаконна зміна такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями цього Кодексу караються:

    * штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 8500 до 17000грн) або;
    * виправними роботами на строк до двох років, або;
    * арештом на строк до шести місяців, або;
    * обмеженням волі на строк до трьох років.

Відповідальність може наставати у випадку коли збирання, зберігання, використання, знищення чи поширення інформації з баз даних здійснюється без згоди особи, чиї персональні дані внесені до бази даних. Отже, однією із передумов законності формування та використання бази даних є одержання згоди особи, чиї персональні дані внесені до бази даних.

Суб’єктам, які формують бази даних необхідно розробити юридичні механізми взаємодії із фізичними особами, щоб в подальшому їх дії не можна було розцінювати як злочин.

З ресурсу http://lloyds.com.ua/ua/analytics/post/138