'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Новини:

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.

Перегляд Повідомлень

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Messages - Олександр Григорович

Сторінок: [1] 2 3 ... 9
1

Є потреба повідомити про прийняте рішення.
Єдиною можливістю ДОКУМЕНТАЛЬНО повідомити про прийняте рішення є надання копії протоколу.
Стосовно ОМС.
ч.4 ст.10 ЗУ "417 "Повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку"
В нашому будинку є одна неприватизована квартира. Повідомлення про збори направлено шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу ОМС. Далі справа ОМС - брати участь у наших зборах, чи ні!
ч.10 ст.10 ЗУ №417  "Повідомлення про рішення, прийняте зборами співвласників, не пізніше 10 днів після його прийняття надається в письмовій формі кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також розміщується у загальнодоступному місці при вході до кожного під’їзду".
Повідомлення про рішення, прийняте зборами співвласників, не пізніше 10 днів після його прийняття надається в письмовій формі шляхом поштового відправлення рекомендованим листом в тому числі також і на адресу ОМС. ОМС, як власник неприватизованої квартири,  мають права і обов’язки стосовно будинку нарівні з усима співвласниками.
Де сказано, що до ОМС крім письмового повідомлення ми повинні надати ще й протокол про прийняте рішення (за виключенням п.п.2,3 ч.2 ст 10 ЗУ №417 , тобто лише в тому випадку,  якщо ми  оберемо собі управлінця, або попросимо ОМС призначити нам такового.)? 
А стосовно все-таки документального підтвердження копією протокола про прийняте рішення, то буде уповноваженою зборами особою направлено повідомлення балансоутримувачу з наданням протоколу до відома (а не просити якогось дозволу) нашому КП "Експрес" ДМР, про відмову від послуг КП з утримання нашого будинку та прибудинкової території та ініційоване питання списання будинку з його балансу, відповідно  ПКМУ від 20 квітня 2016 р. № 301.  Також цим повідомленням,  відповідно ч.5 ст.5 ЗУ №417, буде прохання КП передати паспорт  та один примірник технічної документації на будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, співвласникам в особі їх об’єднання або особі, уповноваженій співвласниками у передбаченому цим Законом порядку.

Проте у Вашому місті встановлено такий порядок: спочатку рада погоджує початок процедури списання, а потім виконком погоджує складений акт про списання. Див.   https://dniprorada.gov.ua/uk/page/poshuk-prijnyatih-dokumentiv-dniprovskoi-miskoi-radi      24/33    20.06.2018    Рішення міської ради    Про погодження списання з балансу КП «Жилсерівс-2» ДМР багатоквартирних житлових будинків.
Ви, звісно, можете не погоджуватися, але тоді шлях до суду... А який сенс витрачати час і нервові клітини?
По-перше,  запропонована Вами, Юрію Васильовичу,  для обговорення тема нас не стосується, бо у нас КП "Експрес" ДМР, а не КП "Жилсервіс-2" ДМР. А по-друге, виникає питання до такого рішення нашої ДМР, яке  (рішення) хоть і посилається на ПКМУ від 20 квітня 2016 р. № 301, але не стикується з ним. Адже в цій ПКМУ зокрема зазначено: "... 7. Акт про списання багатоквартирного будинку з балансу підписується всіма членами комісії та затверджується балансоутримувачем.
8. Після затвердження балансоутримувачем акта про списання багатоквартирного будинку з балансу процедура списання відповідного будинку вважається закінченою.
У разі коли державне підприємство, яке є балансоутримувачем, належить до сфери управління міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади, процедура списання багатоквартирного будинку з балансу вважається закінченою з моменту погодження таким міністерством або іншим центральним органом виконавчої влади затвердженого державним підприємством акта про списання багатоквартирного будинку з балансу."

Жилсервіс - комунальне підприємство, а не державне, до чого тут взагалі ДМР зі своїм погодженням?    Чи це наслідки децентралізації і можливо в ПКМУ №301 є якісь зміни, про які я не знаю? ?

І останнє, Юрію Васильовичу, перестаньте будь ласка відволікатися від запропонованого мною питання, а ще мабуть краще, змініть тему, Ви ж пропонували!   (хоча ЗУ "Про ЖКП" ще не діє, але ж дії ЦКУ).
Наприклад, тема така: "На підставі яких НПА (гл.68 ЦКУ) співвласники багатоквартирного будинку можуть уповноважити одного з них вчиняти юридичні дії від їх імені і за їхній рахунок?"
Дакую за порозуміння!

2
Ви спочатку вирішіть проблему з ОМС ... щоб Вам будинок списали з балансу, відсторонили від управління будинком попереднє КП
Порядку списання з балансу багатоквартирних будинків затверджений ПКМУ від 20 квітня 2016 р. № 301. В ній, зокрема зазначається, що  списання багатоквартирного будинку з балансу може бути ініційоване особою (особами), якій (яким) на праві приватної власності належить (належать) приміщення у такому будинку, шляхом направлення балансоутримувачу письмового повідомлення та копій документів, що відповідно до законодавства підтверджують належність особі (особам) відповідного (відповідних) приміщення (приміщень) на праві приватної власності.
У такому випадку балансоутримувач протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідного повідомлення та документів розпочинає процедуру списання такого будинку з балансу згідно з пунктом 4 цього Порядку. Списання багатоквартирного будинку з балансу здійснюється його балансоутримувачем на підставі прийнятого ним розпорядчого документа (далі - розпорядчий документ). В результаті складається акт про списання багатоквартирного будинку з балансу за формою згідно з додатком.  Копія акта про списання багатоквартирного будинку з балансу надається балансоутримувачем співвласнику (співвласникам) багатоквартирного будинку за його (їх) зверненням.
Таким чином, і в питанні списання з балансу та передачі документації на будинок нам не потрібно запитувати дозволу у ОМС.

3
Ви спочатку вирішіть проблему з ОМС щодо "самоуправління" (протокол зборів надати у ОМС)
Порядок утримання будинку зборами співвласників прописаний у ст.10 ЗУ №417. Там нічого не говориться про погодження питання самоуправління з ОМС. Як утримувати свій будинок вирішують виключно співвласники на своїх зборах. І ні з ким це рішення не обговорюється і не погоджується!!! А один примірник протокола зборів співвласників ми  повинні будемо надати до ОМС для зберігання виключно на умовах п.2,3, ч.2 ст.10 ЗУ №417, тобто лише в тому випадку,  якщо ми  оберемо собі управлінця, або попросимо ОМС призначити нам такового.

4
Юрію Васильовичу, як правильно ввесту у текст цитату, наприклад, процитувати лише одне речення, або навіть декілька слів?  Я
 при цитуванні виділяю у тексті курсором потрібні слова, а цитується весь текст повністю. Потім ще  вибираю потрібну фразу, займає багато часу. А якщо потрібно процитувати делька постів, то це взагалі нездійсненне. Як у Вас получаються цитати з різних постів?   

5
Але що це змінить у нерозумінні дописувача відсутності ст. 14 ЗУ № 2189 у "правовому полі" до 01.05.2019р.?
Але діює у "правовому полі" ЗУ №417 до якого по аналогії ЗУ №2189  необхідно застосувати гл.68 ЦКУ.  ЗУ №417 теж передбачено обрання уповноважених осіб. Ось і постала задача детально (а не декларативно) визначити діяльність цих осіб У "правовому полі". 

6

 Оце ми накрутили!
То Ваша проблема. Проблема з  викладенням...  Ви досі не пояснили, Вас цікавлять колективні договори на КОМУНАЛЬНІ послуги чи ні? Тому й не зрозуміло, є сенс обговорювати ст. 14 чи нема...
Чи Вас цікавить виключно питання управління будинком "своїми силами"?
 Про що мова? Про колективні договори на КОМУНАЛЬНІ послуги чи Вас цікавить виключно питання управління будинком "своїми силами"?  Це різні питання...
Але ж я наголошував, не читали? Мова  не йде про комунальні послуги, а розглядається лише застосування норм  гл.68 ЦКУ в інших стосунках по аналогії  ЗУ "Про ЖКП"
Перше, на що прийшлося звернути увагу, так це на колективність договорів. У нас немає підстав розглядати питання укладення колективного договору на комунальні послуги. Ми їх отрииували і надалі будемо отримувати в індивідуальному порядку. Але ж  колективної форми вимагають інші обставини. Потрібно буде укласти договір на постачання електроенергії для освітлення місць загального користування, на обслуговування ДВК,  Нагадаю: мова йде про укладання уповноваженою особом договорів на електрику, ДВК, вивіз ТПВ, відкриття банківського рахунку із спеціальним режимом використання для накопичення коштів на всякі ремонти та контроль за надходженням та використанням цих коштів, і в решту, позовно-претензійна робота з боржниками!
Це означає, що є проблеми не тільки в мене.
Проте, я зрозумів! Недарма говорять: "Як човен назвеш, так він і попливе!".
 Все  почалося з того, що я неправильно обрав назву теми "Колективний договір про надання комунальної послуги" і на цій темі всих заклинило і в суть вже не вникали! Проте, на підставі затертого вже абзаца ч.4 ст.14 із закона «Про ЖКП»  про застосовуються положення Цивільного кодексу України про доручення (глава 68) я лише намагаюся трансформувати цю норму ЦК та закона Про ЖКП по аналогії на інші відносини та отримати відповідь  на питання:  "Як 50!!! співвласників  укладуть колективний!!! договір доручення і видадуть колективну!!! довіреність та завірять її нотаріусом одному своєму обранцю (або різним обранцям) на укладення, наприклад, одного уповноважать на укладення  договору про постачання ел.енергії для освітлення сходів, другого обуруть укласти договір на  перевірку та прочищення димових і вентиляційних каналів, врешту,  третього, за потреби, уповноважать укласти  договір з  управляючим на проведення  капітального ремонту, наприклад, даху чи заміна труб в підвалі ЦО, ЦВП, загальнобудинкової електропроводки  і т.і.?" Ці роботи наразі для нас актуальні і потрібно для них поступово накопичувати кошти.  Як такого УПРАВЛІННЯ БУДИНКОМ ніхто здійснювати не буде, воно нам не потрібне! Немає чим тут управлять!!!! Про це все я весь час товчу в цій ступі, а результату 0

Так от,  тексти всих договорів пишуться практично одинаково, наприклад:

Договір доручення
м. Київ                “__” ___ 200__р.
Сторони:
Довіритель ____________________ (повна назва юридичної чи ПІБ фізичної особи) в особі ____ ___ (посада та ПІБ) ,діючого на підставі _______ (статуту, довіреності, положення) , з однієї сторони, та
Повірений ____________________ (посада та ПІБ) в особі _______, діючого на підставі ___ _____ (статуту, довіреності, положення) з другої сторони, уклали цей Договір про наступне:


ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
 від 2018 р. №
ТИПОВИЙ ДОГОВІР
 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком
 ______________________________                                           ____ ___________ 20__ р.
   (найменування населеного пункту)
 _________________________________________________________________ (найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи — підприємця) (далі — Управитель) в особі ________________________________________, (прізвище, ім’я та по батькові представника (для юридичної особи) що діє на підставі ________________________________, з однієї сторони, та (найменування документа) Співвласники багатоквартирного будинку за адресою: ___________________ _________________________________________________________________ (повна адреса багатоквартирного будинку) (далі — Співвласник) в особі ________________________________________ (прізвище, ім’я та по батькові Співвласника або Співвласників, _________________________________________________________________, уповноважених зборами Співвласників багатоквартирного будинку, або посада, прізвище, ім’я та по батькові особи, уповноваженої статутом об’єднання Співвласників багатоквартирного будинку, уповноважена особа виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначається Управитель) що діє на підставі __________________________________, з іншої Сторони,
(найменування документа) (далі — Сторони),
уклали цей договір про таке.
Предмет договору



ДОГОВІР
м. ___________                "____"____________20___р.
_____________________________,(найменування підприємства-І учасника) іменоване надалі  "І учасник", в особі ___________________ (посада, П.І.П.), діючого на підставі ______________________, (Статуту, положення) з одного боку, і ___________________, (найменування підприємства-ІІ учасника) іменоване надалі  "ІІ учасник", в особі _______________________(посада, П.І.П.), діючого на підставі ______________________ (Статуту, положення), з іншого боку, іменовані надалі  "Сторони", уклали даний договір про нижченаведене.
Прошу, на прикладі усих цих договорів давайте знайдемо відповідь на питання: «Що потрібно написати в тексті  договру, наприклад, Договору на обслуговування ДВК, про другого учасника, яким буде наша уповноважена особа, в графі «діючого на підставі _________ (на підставі чого діє наша уповноважена особа?)»

7
Далі буде...

Тобто спочатку Вам слід було б з'ясувати "технічні" питання здійснення такого самоуправління...

Дякую, Юрію Васильовичу, Ви перефразували моє питання і відповіли теж питанням. Тільки, виявляється, мене весь цей час не розуміли, що я хочу? Та Бог з ним, нехай це буде тим променем світла, що з'явився у кінці тунеля.  Якщо вибралися із хащів, то дозвольте продовжити.
 Значить Ви вважаєте, що для  такої форми самоорганізації управління потрібні додаткові НПА. А те, що визначено в ст. 14 закона України "Про ЖКП" і що я весь час цитую та призиваю Вас вникнути в суть: "... до відносин між співвласниками багатоквартирного будинку та уповноваженою співвласниками особою застосовуються положення Цивільного кодексу України про доручення, якщо інше не встановлено домовленістю між ними" цього недостатньо?
Значить, коли документи ОСББ посвідчені нотаріусом та ще й зареєстровані (бо це юридична особа), та ще й мають печатку (хоча наразі вона вже не потрібна), то цим підтверджені повноваження його керівника, а посвідчена нотаріусом довіреність представника співвласників - це не документ? Тільки ж маємо одну малеееесеньку закавику, про яку я вже майже видохся кричати: "Як 50!!! співвласників  укладуть колективний!!! договір доручення і видадуть колективну!!! довіреність та завірять її нотаріусом одному своєму обранцю?" Ви вміло уникаєте відповіді на це питання!
І наступне в цьому ж плані. А чому Ви нічого не говорите про такі поняття, як аналогія права, аналогія закону? Якщо неунормовані якісь стосунки і першому випадку, то чому не можна по аналогії трансформувати відсутні норми з унормованих вже стосунках в ОСББ чи з Управляючим?
А може й не потрібно нічого аналожувати (чи уналажувати). Може достатньо "покопатися" у наразі існуючих НПА та й там віднайти "недостающее"?
Врешті, це перше, до чого я  призиваю на цьому форумі допомогти тих, хто має достатній  об'єм (багаж)  правових знань та досвіду! Далі буде...
Ну що, допоможете?

8
Дозволю собі з Вами не погодитисяю.  Закон 417 як раз на стороні співвласників. Тільки їм вирішувати як управляти своїм будинком, а не запитувати у якогось царя дозволу. Стаття 9 закріпила три форми управління багатоквартирним будинком, і яку з цих форм обрати - це право співвласників, а саме: 1 - зборами співвласників, 2 - залученням управителя (самими співвласниками, або, як визначено законом і Ви це повторили, якщо співвласники не зорганізувалися, то управителя їм призначить влада) і 3 - це створення ОСББ. Первісне - це прийняття рішень зборами співвласників: об'єм повноважень управителя (всі функції з управління будинком, чи якусь частину) вирішуються на зборах. Як все це робити визначено у ст.10 закона 417. А Мінрегіонрозвитку України у своєму листі від 21.08.2015 р. № 7/9-10109 «Щодо Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» № 417-VIII» все ще раз додатково пояснило. Тому я не виносив на обговорення питання, які вже вирішені. А хотів отримати відповіді на не зовсім зрозумілі питання практичного застосування положень 68 глави ЦКУ.  А саме, стосовно обраної співвласниками будинку уповноваженої особи, яка повиинна мати належно оформлені повноваження від інших співвласників. Тому, якщо у Вас є бажання розкрити цю тему, буду вдячний...

Хоча, звісно, на цьому етапі розвитку подій нам в деяких випадках прийдеться долучити управителя. Але це лише в окремих випадках. Наприклад, для участі у програмі міської влади по організації так званої термомодернізації, яка проводиться на умовах співвфінансування (30% наших коштів, 70% кошти з бюджету). В цьому питанні поки що залишається невизначеним для влади (мабуть бояться) як доручити бюджетні кошти представнику співвласників будинку. Поки що влада надає такі кошти або юридичним особам (ОСББ), або ФОПам-управителям. Хоча фінансування з бюджета для власників приватних будинків є, а фінансування по суті таких же але співвласників багатоквартирного приватного будинку під питанням. Сподіваюся, що і це питання незабаром вирішеться на законодавчому рівні. І не буде різниці між приватним будинком одного власника та багатоквартирним приватним будинком декількох власників. Воно туди йде...

9
Для виконення різного доручення  буде обиратися інша особа. Укласти договір на постачання електрики для освітлення загальних місць буде уповноважуватися одна особа, для укладення договору з вивезення ТПВ і контролювати його - інша. Відкрити рахунки в банку -  буде доручено співвласнику окремо в кожному підїзді (їх у нас два), кошти будуть витрачатися в кожному підїзді окремо, а на загальнобудинкові потреби -в складщину. Організовувати загальнобудинкові роботи теж буде інша особа чи особи (залежно від ситуації). У нас 24 квартири, і 60% пенсіонерів. Кожному знайдеться робота. Прибираємо загальні місця і територію біля свого підїзду за графіком. Буде введена бонусна система заохочування. Наприклад, один тождень прочергував - отримай знижку по сплаті щомісячного внеску. І т.д. 

10
Дійсно, змішали все в кучу. Попробую ще раз з початку, відносно лише ст. 14 ЗУ «Про ЖКП».  ДУБЛЬ-5:
Юрію Васильовичу, в одній із своїх відповідей стосовно обраної співвласниками будинку уповноваженої особи Ви зазначали: «Ця особа повиинна мати належно оформлені повноваження від інших співвласників. Ці повноваження можуть бути надані і на підставі положень ЦКУ про доручення (глава 68)».
На це я зауважив, що з норм 68 глави ЦКУ не вбачається (чи може я помиляюся?),  щоб в якості довірителя виступали декілька осіб (в нашому випадку це, наприклад, 50  співвласників квартир багатоквартирного будинку). Хоча статтею 58 закона  України  «Про нотаріат»  Посвідчення доручень. Припинення дії доручень передбачено посвідчення доручення, складеного від імені однієї або кількох осіб, на ім'я однієї особи або кількох осіб. Виходить, що ЦКУ і закон «Про нотаріат» не узгоджуються між собою?
То ж вкотре повторююсь: як в цьому випадку реалізувати норму, прописану у ч.4 ст.14 ЗУ «Про ЖКП» «У разі укладення колективного договору до відносин між співвласниками багатоквартирного будинку та уповноваженою співвласниками особою застосовуються положення Цивільного кодексу України про доручення, якщо інше не встановлено домовленістю між ними», щоб ця особа мала (отримала) належно оформлені повноваження від інших співвласників на підставі або договора про доручення, або на підставі інших (яких саме та як оформлені?)  домовленостей між ними?

11
ЗУ Про ЖЕП
Перепрошую, Юрію Васильовичу. Дійсно повинно бути жКп...   Старію, стаю неуважним...

12

Так, дійсно ОСББ немає. Натомість стаття 9 ЗАКОНУ УКРАЇНИ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»  від 14.05.2015 № 417-VIII першим пунктом передбачає управління багатоквартирним будинком зборами співвласників (без створення юридичної особи – ОСББ). А ст.10 цього закону наводить переліу повноважень цих зборів.
Законом України  «Про ЖЕП» введена інституція уповноважених осіб, які за договором доручення набувають право укладати колективні договори. Такою уповноваженою особою може бути  співвласник багатоквартирного будинку. При цьому, якщо у першому законі відповідно п.3 ч.2  ст.10 прописано такій особі доручити лише укласти договір з управляючим, то у другому законі (ст.14) у уповноваженого більший об’єм доручень – від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку він має право укласти  колективні договори про надання комунальних послуг, а також такий уповноважений набуває право відкрити в банку поточний рахунок  зі спеціальним режимом  використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами.
 Мінрегіону України у своєму листі від 21.08.2015 р. № 7/9-10109 «Щодо Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» № 417-VIII» наголошує, що  «… стаття 10 Закону № 417-VIII наводить перелік повноважень зборів співвласників, який однак не є вичерпним. Тому, збори співвласників можуть прийняти і інші рішення щодо управління багатоквартирним будинком.»
На цьому тлі, за  аналогією закону України «Про ЖКП»,  збори співвласників мають право і можуть прийняти відповідні рішення і надати обраній особі більше повноважень у розрізі норм ЗУ №417. А саме, надати право не тільки укладати колективний договір з управляючим, а й інші договори для забезпечення належного утримання та ремонту спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території, для створення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб співвласників. Наприклад,  потрібно буде укласти договір на постачання електроенергії для освітлення місць загального користування, договір на обслуговування ДВК, договір із санстанцією, уповноважена особа зможе відкрити банківський рахунок  для збирати та накопичення  коштів  на загальні потреби. Врешті, надати їй право позиватися до суду на боржників і т.і. На що Юрій Васильович зауважив: "Де Ви знайдете такого дурника, який погодиться все те забезпечувати?" А й дійсно. Натомість, витрати на такого"дурника" не співмірні з витратами в інших формах управління будинком (ОСББ, управитель). А я думаю, що одного "дурника" ми зможемо заохочити...
Відповідно до ст. 14 ЗУ «Про ЖКП»  у разі укладення колективного договору до відносин між співвласниками багатоквартирного будинку та уповноваженою співвласниками особою застосовуються положення Цивільного кодексу України  про доручення, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Тому й виникла потреба з’ясувати всі подробиці практичного застосовання у цій ситуації положення Цивільного кодексу України  про доручення, або отримати поради фахівців права  та підібрати альтернативний варіант, який може бути встановлений домовленістю між співвласниками і уповноваженою особою.

13
Раз мене з першого разу не зрозуміли, спробую підійти до проблеми з іншого боку, ще раз з початку і по черзі.
В законах № 417-VIII  «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та  ЗУ «Про ЖКП» запроваджено інституцію уповноважених співвласниками квартир осіб для укладання колективних договорів від їх імені та за їхній рахунок.
При цьому у ст.14 ЗУ «Про ЖКП»  наголошується, що у разі укладення колективного договору до відносин між співвласниками багатоквартирного будинку та уповноваженою співвласниками особою застосовуються положення Цивільного кодексу України про доручення, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Ось тут  у мене і винокли питання відносно практичного застосування норм, які прописані у цьому абзаці 14 статті, про що я й прошу поради фахівців в області права на цьому форумі.
Стаття 1000 ЦКУ «Договір доручення» визначає:  «1. За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя».
Тобто, у цьому розділі ні в одній статті немає навіть натяку на  укладення  колективної  форми  доручення!   Все виключно індивідуально і особисто!
Підтверджує це стаття 1007. Обов'язки довірителя  «1. Довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення».
Повірте на слово, звертався до декількох нотаріусів, і всі в один голос запевняли, що колективної довіреності вони не посвідчують. Лише індивідуальні!
Що ж виходить,  є лише два виходи? Один – кожний співвласник квартири укладає договір доручення з обраною ним уповноваженою особою на вчинення від його імені та за його рахунок певних юридичних дій. А також відповідно ст.1007 ЦКУ ще й видається довіреність. В результаті маємо: кількість договорів та довіреностей дорівнює кількості співвласників!?
Другий варіант – той, що зазначений у кінці цитованого абзаца ст.14 ЗУ Про ЖКП « …  якщо інше не встановлено домовленістю між ними».
Прошу поради на форумі: «…що саме  інше має бути встановлено домовленістю між сторонами?», щоб в результаті цього система запрацювала і уповноважена особа змогла на законних підставах представляти співвласників будинку з третіми особами?

P.S.
Поки формував тему свого питання, натрапив в інтернеті на статтю видання «Закон і бізнес»: 
http://zib.com.ua/ua/print/13361-dovirenist_chi_doruchennya_scho_neobhidno_mati_povirenomu_dl.html
в якій є посилання на статтю 58. закона  України  «Про нотаріат»  Посвідчення доручень. Припинення дії доручень. «Нотаріуси  або  посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують доручення, складені від імені однієї або кількох осіб, на ім'я однієї особи або кількох осіб.» 
В ній йде мова про посвідчення і колективних доручень.  Але при цьому, автор цієї статті зазначає «Але основним нормативним актом у питанні визначення правових понять слід вважати ЦК, який також є найбільш виваженим та послідовним у цьому питанні. Кодекс однозначно визначає документом, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами, саме довіреність (стст.95, 207, 243, 244, 246 та інші).»
Так що, значить  прийдеться укладати 50 договорів та довіреностей?  Якось не хочеться. Щось тут не те!?!?

А може хто підкаже альтернативний варіант  «…що саме  інше має бути встановлено домовленістю між сторонами?»  щоб в результаті цього система запрацювала  і уповноважена особа змогла на законних підставах представляти інтереси співвласників будинку з третіми особами?

14
Юрію Васильовичі, памятаєте знаменитий вислів: "Вы считаете что это будут носить? Нет, я считаю, что это следует шить!"
Так і у цій ситуації. Раз наші законотворці "видали на гора" такий закон, то він же повинен якось запрацювати. Раз дали зелене світло такій формі управління багатоквартирним будинком як управління зборами співвласників (без створення юридичної особи), то ним же потрібно скористатися (Стаття 9 ЗАКОНУ УКРАЇНИ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку     від 14.05.2015 № 417-VIII). А в ЗУ Про ЖЕП введена інституція уповноважених осіб. Потрібно ж цей посил влади використати на повну. Звісно, у деяких ситуаціях не можна буде обійтися без управителя. Але ж мета стоїть у тому, щоб у цей скрутний час як можна більше коштів залучити на утримання будинку, а не розкидатися ними на адміністративне утримання штату в ОСББ, чи й того ж управителя з його командою. Ми ось вже 15 років самі в складщину утримуємо свій 24-квартирний будинок, і при цьому більшість весь цей час утримувала ще й ЖЕК (платили квартплату?! за що???), який ні на копійку нічого не зробив для нашого будинку. То нарешті настав той час, коли зявилася можливість нам, співвласникам нашого будинку,  увійти в правове поле і не розкидатися коштами.
Наразі для нас актуальним питанням є введена в законі Про ЖКП ось ця норма: ч.5 ст.14. Уповноважена особа відкриває поточний рахунок із спеціальним режимом використання за кожною комунальною послугою для проведення розрахунків згідно з колективним договором про надання комунальних послуг у загальному порядку, визначеному Національним банком України для відкриття поточних рахунків. На цьому тлі і виникли питання, з якими я звернувся нв форум.
Перше, на що прийшлося звернути увагу, так це на колективність договорів. У нас немає підстав розглядати питання укладення колективного договору на комунальні послуги. Ми їх отрииували і надалі будемо отримувати в індивідуальному порядку. Але ж  колективної форми вимагають інші обставини. Потрібно буде укласти договір на постачання електроенергії для освітлення місць загального користування, на обслуговування ДВК,  збирати кошти на утримання і ремонт загальних внутрішніх мереж, врешті, позиватися до суду на боржників і т.і. Ми до цього часу це самостійно й робили (крім боржників). Але ж зараз випала нагода увійти з цим усим, як я вже говорив,  у правове поле. Тож допоможіть нам своїми фаховими порадами.
Ось Ви пишете: "Де Ви знайдете такого дурника, який погодиться все те забезпечувати?" Дійсно. Але ж витрати на такого"дурника" не співмірні з витратами в інших форм управління будинком (ОСББ, управитель).
         Тож якщо у Вас є інтерес до цієї проблеми, то допоможіть.
         Із обговореного з Вами раніше виходить, що запропоновані законотворцем норми ЦКУ про доручення наразі не підходять. Залишається досконально фахово розглянути питання, як я вже говорив, зазначене у фразі: "..якщо інше не встановлено домовленістю між ними"?  Що це може бути за домовленість та як вона має бути оформлена? Нагадаю: мова йде про укладання уповноваженою особом договорів на електрику, ДВК, вивіз ТПВ, відкриття банківського рахунку із спеціальним режимом використання для накопичення коштів на всякі ремонти та контроль за надходженням та використанням цих коштів, і в решту, позовно-претензійна робота з боржниками! Я думаю, що одного "дурника" ми зможемо заохочити...
Дякую, що дочитали до кінця!


15
Так, взагалі зрозуміло, а як все це буде виглядати в деталях, в яких маскується диявол (чув такий вислів: «Дьявол кроется в мелочах»)
За договором доручення одна сторона зобов'язується виконати від імені й за рахунок іншої сторони певні юридичні дії. Сторони в договорі доручення іменуються Довіритель і Повірений. При цьому сторонами в договорі доручення можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, що є дієздатними.
Питання: «Сторони в договорі доручення іменуються Довіритель і Повірений. Тобто, сторонами договора є фізична або юридична особи (в однині). А чи можуть в одному договорі доручення в якості Довірителя виступати багато осіб, наприклад 50 співвласників квартир багатоквартирного будинку, а Повірений – одна фізична особа? Який тоді вигляд буде мати такий догові? Адже рішення про уповноважену співвласниками будинку особу приймається на зборах. Таке рішення оформляється відповідним протоколом. Як в цьому випадку ув’язати між собою протокол і договір доручення. В протоколі буде стояки 50 підписів співвласників, то і в договорі потрібно вчинити 50 підписів, чи як?  Як в такому разі  "... Ця особа повинна мати належно оформлені повноваження від інших співвласників на підставі положень ЦКУ про доручення (глава 68)."? Допоможіть, будь ласка,  розгледіти у главі 68 ЦКУ колективну форму укладання договорів доручення!
Або як потрібно використати фразу: "..якщо інше не встановлено домовленістю між ними"? Як має бути оформлена така домовленість?

Сторінок: [1] 2 3 ... 9

Мониторинг доступности сайта Host-tracker.com
email