Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[bav]

(click to show/hide)

ПОЗОВНА ЗАЯВА від 20.04.2018
про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги
в сумі 6969 грн. 14 коп.
Вимоги Позивача:
Відповідач - .... не своєчасно вносить плату за спожиті житлово-комунальні послуги, у зв’язку з чим просимо стягнути з нього 6969,14 грн. (шість тисяч шістдесят дев’ять грн. 14 коп.) боргу на користь Позивача — Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м. Києва».
Обставини, якими Позивач обгрунтовує свої вимоги:
Квартира № ... в будинку № ... на вулиці ... в місті Києві належить Відповідачу на праві приватної власності, є двокімнатною, загальною площею 44,6 м2, в тому числі житловою площею 29,4 м2.
Між Позивачем і Відповідачем існують відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг, які регулюються чинним законодавством України, зокрема: Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про захист прав споживачів», відповідно до яких Позивач надає житлово-комунальні послуги, а Відповідач, як споживач, зобов’язаний внести плату за надані послуги.
Відповідно до ст. 322 Цивільного Кодексу України власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вважаємо, що Позивачем не пропущено строку позовної давності, оскільки перебіг строку позовної давності був перерваний в 03.08.2015 р., так як до Солом’янського районного суду було подано Позивачем заяву на видачу судового наказу до Відповідача. Відповідно до п. 2 ст. 264 Цивільного кодексу України позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Таким чином, слід вважати, що є всі підстави відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України, для стягнення боргу в повному обсязі за період з 01.03.2013 р. по 31.10.2014 р. Також ст. 264 Цивільного Кодексу України, передбачено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Згідно доданого рахунку, починаючи з 01 березня 2012 року по 31 жовтня 2014 року сума заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги складає - 5800,75 гри. (п’ять тисяч вісімсот гри. 75 коп.)
Протягом зазначеного вище періоду скарг, актів-претеизій, відповідно до ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з приводу ненадання чи не належного надання житлово-комунальних послуг від Відповідачів на адресу Позивача не надходило.
Згідно Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов’язані оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (ст. 20). Відповідно до «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», які затверджені постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила), плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 18 Правил). Відповідно до п. 2.5 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій, затверджених Постановою Кабінету Міністрів Україні від 20.05.2009 № 529 послуги надаються відповідно до затвердженого (погодженого) рішенням органу місцевого самоврядування тарифу, його структури, періодичності та строків надання послуг.
Нарахування за послуги з утримання будинків і прибудинкових територій, нарахування за надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої і холодної води та водовідведення здійснюється на підставі тарифів, затверджених розпорядженнями виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно зазначеної статті, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
Отже, Відповідач зобов’язаний оплатити спожиті житлово-комунальні послуги, а Позивач має право вимагати від Відповідачів виконання обов’язку щодо оплати наданих послуг.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нині законодавство не містить норм, які звільняли б наймачів, власників, співвласників багатоквартирного будинку та членів їх родин від обов’язку сплати за спожиті ними житлово- комунальні послуги.
Незважаючи на неодноразові попередження про необхідність своєчасної оплати, Відповідачі борг не сплатили, що завдає нам збитків.
Основний борг за період з 01.03.2012 по 31.10.2014 становить — 5800,75 грн., інфляційні
нарахування - 939,98 грн., 3% річних - 228,41 грн. Станом на 20.04.2018р.
зазначена заборгованість Відповідачами не сплачена.
Загальна сума заборгованості станом на 31.10.2014 року - 6969,14 грн.
Повідомляємо, що у провадженні Солом’янського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує цивільний спір, справи зі спору між сторонами цієї справи, про цей же предмет і з тих же підстав не має. Також повідомляємо, що раніше такий же спір між сторонами цієї справи, про цей же предмет спору із тих же підстав не вирішувався.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 322, 264, 509, 625 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 175-177 Цивільно-процесуального кодексу України, ст. сг. 20, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п. 7, 10, 11 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 5 (5- 2009-п) від 14.01.2009}, п.п. 10, 18, 20, 21, 30 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» (затверджених постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 р. № 630), п. 2.5 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій, затверджених Постановою Кабінету Міністрів Україні від 20.05.2009р. № 529, ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» -
ПРОСИМО:
1.   Стягнути з... на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м. Києва», р/р 26000261583, ЕДРПОУ 35756919 МФО 320478, в ПАТ АБ “Укргазбанк” міста Києва заборгованість по платі за утримання житла та платі за користування комунальними послугами за період з 01.03.2012 року по 31.10.2014 року в сумі 6969,14 грн., в тому числі:
5800,75 грн. - основного боргу;
939,98 грн. - інфляційних нарахувань;
228,41 грн. 3% річних.
2.   Стягнути з ... на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м. Києва», р/р 26000261583, ЕДРПОУ 35756919 МФО 320478, в ПАТ АБ “Укргазбанк” міста Києва судовий збір в сумі 1762,00 грн., сплачений Позивачем.
3.   Справу розглядати без участі нашого представника. В разі виникнення суттєвих суперечок слухання справи відкласти для залучення представника по справі. Не заперечуємо проти винесення заочного рішення відповідно до норм чинного законодавства.
Додаток:
1.   Платіжне доручення про сплату судового збору (на адресу суду).
2.   Витяг з Реєстру територіальної громади м. Києва.
3.   Розрахунок заборгованості.
4.   Структура тарифу про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджена Постановою Кабінету Міністрів Україні від 20.05.2009р. № 529.
5.   Копія довіреності начальника ЖЕД № 901 на право підпису (на адресу суду).
6.   Копія ухвали Солом’янського районного суду м. Києва від 05.08.2015 року (на адресу суду).
7.   Копії позовних заяв з додатками для відповідачів.

1.   Питання щодо позовної давності. Чи має право позивач — Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м. Києва» на стягнення заборгованості з 01.03.2012 по 31.10.2014 поза межами 3 річної давнини?

Iз позовної заяви

(click to show/hide)

«Відповідно до ст. 322 Цивільного Кодексу України власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вважаємо, що Позивачем не пропущено строку позовної давності, оскільки перебіг строку позовної давності був перерваний в 03.08.2015 р., так як до Солом’янського районного суду було подано Позивачем заяву на видачу судового наказу до Відповідача. Відповідно до п. 2 ст. 264 Цивільного кодексу України позовна давність переривається у разі пред’явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Таким чином, слід вважати, що є всі підстави відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України, для стягнення боргу в повному обсязі за період з 01.03.2013 р. по 31.10.2014 р. Також ст. 264 Цивільного Кодексу України, передбачено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново.»

Із ухвали від 05 серпня 2015 року суддя Солом’янського районного суду м. Києва Демидовська А.І

(click to show/hide)

«Відповідно до п. 2 ч. З ст. 100 ЦПК України суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо із доданих до заяви про видачу судового наказу документів вбачається спір про право.
Згідно роз'яснення п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 р. N 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника, документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги, із доданих документів вбачається пропуск позовної давності.
З огляду на те, що із доданих до заяви про видачу судового наказу документів вбачається спір про право, а саме: заявником не надано договір про надання житлово-комунальних послуг, суддя приходить до висновку про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу та про необхідність повернення заяви заявнику.»

2.   Письмового договору немає,
розрахунок боргу без вказання РКМДА і тарифів,
та не визначена прибудинкова територія, не встановлені її площа та межі. Земля під будинком та навколо нього не передана у власність чи постійне користування відповідно до вимог статей 42 та 116 Земельного кодексу України. Відсутні Державні акти, які б посвідчили право власності чи постійного користування земельною ділянкою відповідно до вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України.
Чи цього достатньо для відмови у позові повністю?

3. Зустрічний позов ПРО ПЕРЕРАХУНОК краще подавати ДО чи під час попереднього судового засідання? Чи варто його подавати, оскільки перерахунок мають робити і КерКомп і КП "Залізничне"  (справа Устінова), яке не є стороною у справі? Відповідач теж може подати заяву про 3 річну позовну давність і сенсу не буде. Як обгрунтувати пропущення позовної давності для перерахунку з 2008 по 2014?

(click to show/hide)

20 лютого 2018 року я звертався до КП «ЗАЛІЗНИЧНЕ» с заявою, що додається, але відповіді не отримав. Тому прошу КБУ взяти на контроль це звернення.

1. Довожу до Вашого відома, що заявник обґрунтовано не визнає борг у сумі  ....грн. по особовому рахунку  .....
2. У 2012 році Солом’янським районним судом був скасований судовий наказ про стягнення заборгованості але стягувач так і не звернувся до суду про відкриття позовного провадження.
3. Згідно статей 256 та 257 ЦК України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Отже, строк подачі позову про стягнення спірного боргу сплив ще у 2015 році.
4. Рішенням Солом’янського районного суду м. Києва по справі № 760/12445/15-ц від 31.05.2016 року http://reyestr.court.gov.ua/Review/58594150 «Зобов’язано Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м. Києва», Комунальне підприємство «Батиївське» здійснити по квартирі АДРЕСА_1,особовий рахунок 017198, помісячний перерахунок за період часу з 01 квітня 2008 року по 30 червня 2014 року за послугу утримання будинку і прибудинкової території відповідно до розпорядження КМДА № 748 від 19.05.2000 року. «Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в м. Києві».
…
за послуги централізованого опалення, централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до розпорядження КМДА № 1907 від 14.10.2003 року, яким внесені зміни і доповнення до розпорядження КМДА № 1245 від 20.06.2002 року «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення».».

Рішенням Апеляційного суду м. Києва http://reyestr.court.gov.ua/Review/62997136
від 24.11.2016 р. зазначене рішення набрало в законної сили.
Аналогічні рішення Голосіївського райсуду м. Києва від 30.05.2016 р http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/58136821 та рішення Апеляційного суду м. Києва http://reyestr.court.gov.ua/Review/64831391 від 31.01.2017 р.

На підставі викладеного, та рекомендації Держпродспоживслужби, прошу:
Зробити перерахунок по о/р  .... з урахуванням ЧИННИХ ТАРИФІВ (п.4), а не тих, що були застосовані (НЕЧИННІ), та СКАСУВАТИ (СПИСАТИ) БОРГ У СУМІ  .... грн.

(click to show/hide)

Ваше звернення, що надійшло до КБУ «Контактний центр м. Києва» від 22.03.2018 р. № Б-8683/1 уважно розглянуто та опрацьовано в комунальному концерні «Центр комунального сервісу».
За результатами розгляду повідомляємо.
Щодо порядку здійснення перерахунку та списання заборгованості за житлово-комунальні послуги повідомляємо.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон) є основним нормативно-правовим актом, який визначає засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов’язки. Даним нормативно-правовим актом чітко визначено обов’язки та підстави, керуючись якими виконавець комунальних послуг вправі провести перерахунки за надані житлово-комунальні послуги.
Виконавець/виробник зобов’язаний проводити перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги у разі перерви в їх наданні, ненаданні або наданні не в повному обсязі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно ст. 16 Закону.
Пунктом 31 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 визначено, що виконавець зобов’язаний:
- зменшувати розмір плати за послуги у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім’ї на підставі його письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання);
- звільняти від плати за послуги у разі їх ненадання та виплачувати компенсацію за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт;
- проводити перерахунок розміру плати за надання послуг у разі ненадання їх, надання не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та визначеному договором.
Отже, чинним законодавством не передбачено проведення перерахунків за житлово-комунальні послуги у разі не проведення в органах юстиції реєстрації нормативно-правових актів, якими було затверджено тарифи на житлово-комунальні послуги.
Нараховування за житлово-комунальні послуги, якими користувалися споживачі у зазначеній квартирі, здійснювалися на підставі розпоряджень Київської міської державної адміністрації та відповідних нормативно-правових актів, які були чинними у періоди з 01.04.2008 року по 30.04.2014 рік.
Крім того, відсутні нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування, які передбачають механізм та порядок для здійснення такого перерахунку у зазначений період.
Також повідомляємо, що «списання боргу» по-суті, є прощенням боргу. Про це вказується також у Листі Міністерства з питань ЖКГ України № 12/1-64 від 17.05.2007 року зазначено, що обов’язку комунальних підприємств щодо «списання боргів за спожиті житлово-комунальні послуги чинним законодавством не передбачено». Тому, в комунальному підприємстві відсутні правові підстави для списання (анулювання) заборгованості по особовому рахунку гр.  ....
Щодо здійснення перерахунку та скасування заборгованості на підставі судових рішень, якими було скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації №№ 748, 1907, 1245, повідомляємо наступне.
Відповідно до резолютивних частин судових рішень, які зазначені у зверненні гр. ....., скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації, але не зобов’язано виконавців житлово-комунальних послуг проводити будь-які перерахунки споживачам.
Також, резолютивною частиною рішення Солом’янського районного суду м. Києва по справі № 760/12445/15-ц від 31.05.2016 року, на яке посилається у своєму зверненні мешканець, зобов’язано комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м. Києва» та комунальне підприємство «Батиївське» здійснити помісячний перерахунок за житлово-комунальні послуги по особовому рахунку № 017198. Натомість, даний особовий рахунок закріплений за іншою особою, відмінною від .... Конституцією України статтею 129 передбачено, що однією з основних засад здійснення судочинства є обов’язковість судового рішення. Проте, судові рішення є обов’язковими до виконання, зокрема для сторін судового процесу.
Таким чином, проаналізувавши постанови та рішення судів, на які посилаєтеся даний мешканець, повідомляємо, що обов’язку комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м. Києва» або комунального підприємства «Залізничний» (виконавці послуг за даною адресою) щодо здійснення перерахунку за житлово-комунальні послуги по особовому рахунку №  .... вказаним рішенням суду не передбачено.
Із урахуванням вищевикладеного, повідомляємо, що КП «Залізничний», яке є учасником Концерну, на жаль немає підстав для списання заборгованості.
З повагою
Заступник директор СВП
по роботі зі споживачами Шевченко А.О.

4. Позов від КерКомп на стягнення заборгованості з 01.03.2012 по 31.10.2014. Є довідка про відсутність у ЦКС правовстановлюючих документів. Чи не є це порушенням і чому я маю бути відповідачем без будь яких документів?
Чому суд взагалі прийняв позов?
5. прибрав
6. Юристам на рецензію.

(click to show/hide)

ЗАЯВА
про застосування строку позовної давності
По справі №760/10505/18 за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м. Києва» (далі позивач) до ... (далі відповідач) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги відкрито провадження №2/760/4847/18.
06. 04. 2012р року Солом’янським районним судом був скасований судовий наказ про стягнення заборгованості але позивач так і не звернувся до суду про відкриття позовного провадження. Тільки 03.08.2015 року позивач знову звернувся до суду про видачу судового наказу, але суддя Демидовська А.І. 05.08. 2015 року відмовила у прийнятті заяви про видачу судового наказу, через відсутність письмового договору та спір про право, про що сказано в ухвалі суду по справі №760/14404/15ц, яку надав позивач. Отже, згідно ст.265 ЦКУ залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності і ніяких правових наслідків така заява не мала, а строк позовної давності не переривався.
Уважно вивчивши позовні вимоги з 01.03.2012 по 31.10.2014, приходжу до висновку, що дані позовні вимоги не можуть буди задоволенні, оскільки до даного спору слід застосувати позовну давність. Мої доводи та міркування базуються у наступному:
Відповідно до норм ст.ст. 257, 258 ЦК України встановлено, що загальний строк позовної давності становить три роки, а позовна давність щодо вимоги про стягнення неустойки, штрафу, пені, встановлено строком в один рік. Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою відмови у задоволенні позову.
Беручи до уваги вимоги ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Отже, строк позовної давності сплинув 01.03.2015 року, проте позивач звернувся до суду 20.04.2018 року і міг вимагати борг тільки за 19.04.2015 по 19.04.2018 рік, а не з 01.03.2012 по 31.10.2014 рік. (відредаговано)
Таким чином керуючись ч.3 ст. 267 ЦК України, та ні підставі викладеного:
Прошу:
1.   Застосувати позовну давність, яка є підставою для відмови у позові.

7. У позові зазначається: Справу розглядати без участі нашого представника. В разі виникнення суттєвих суперечок слухання справи відкласти для залучення представника по справі. Не заперечуємо проти винесення заочного рішення відповідно до норм чинного законодавства.
Тобто позивач не бажає приймати участі у справі.
8. Юристам на рецензію мій ВІДЗИВ (назву змінено)

(click to show/hide)

ВІДЗИВ на позов про стягнення заборгованості за ЖКП
По справі №760/10505/18 за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м. Києва» (далі позивач) до .... (далі відповідач) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги відкрито провадження №2/760/4847/18.
8 вересня 2018 року позивач отримав повістку від 03 вересня 2018 року і копію позовної заяви від 20.04.2018 року, проте не отримував ухвали про відкриття позовного провадження.
З заявленими позивачем вимогами відповідач не погоджується  та у відповідності до ч. 1 ст. 178 ЦПК  України подає заперечення проти позову та зазначає про повну необґрунтованість вимог позивача з наступних причин:
1. Позивач звертаючись до суду просить стягнути з відповідача  заборгованість за послуги утримання будинку і прибудинкової території (фактично це є предмет позову).
Згідно із преамбулою Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, (у подальшому Закон) правовідносини даного роду між сторонами регулюються зокрема законом, який є спеціальним.

Відповідно до приписів ст. 19 Закону відносини між учасниками правовідносин у сфері ЖКП здійснюється виключно на договірних засадах. Істотні умови договорів на надання житлово-комунальних послуг встановлені у ст. 26 закону. Згідно із ст. 638 ЦКУ "Укладення договору.
1. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
2. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною". Позивач не пропонував, а відповідач не приймав пропозиції щодо укладання договору на ЖКП та істотні умови (тарифи)  не узгоджувалися. Відповідно між сторонами не існує законно встановлених та урегульованих правовідносин.

2. Окрім того у відповідності із п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону балансоутримувач має право звертатись до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за житлово-комунальні послуги. Інші учасники відносин у сфері ЖКП (виробник, виконавець, управитель тощо) не наділені таким правом. Позивачем не надано доказів того, що він є балансоутримувачем даного будинку. Більш того відповідачем надано доказ того, що балансоутримувачем є зовсім інша особа, а не позивач. Фактично позивач звернувшись із даним позовом, - перевищив надані йому законом права.

Позивач звертаючись до суду зазначив, що відповідач був власником житлового приміщення за зазначеною у позові адресою, але не надав жодного документа про право власності на це приміщення, які б підтверджували право вимоги саме у цього відповідача.

3. Щодо безпосередньо позовної заяви слід зазначити наступне.

Згідно із приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Окрім того у відповідності до ч. 6 даної статті доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. У відповідності до ч. 1 ст. 178 суд не бере до уваги докази, які одержані із порушенням порядку встановленого законом.

У відповідності до приписів п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК позовна заява повинна містити «виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини».

Позивач звертаючись до суду у позовній заяві ніде не зазначив, що він утримує та проводить обслуговування житлового будинку відповідача та не надано посилання на докази, якими ця обставина підтверджується. Не надано інформацію про доходи та витрати по утриманню будинка за 2012-2014роки. Таким чином, не має підстав стверджувати що саме позивач вчиняє зазначені дії.

Наступне. Позивач у позовній заяві посилається на ст. 322 ЦК, згідно із якою на власника майна покладено обов’язок утримання майна. А саме до такого обов’язку позивачем віднесено обов’язок по сплаті послуг за утримання будинку і прибудинкової території та комунальних послуг. Проте знову таки позивач не надає доказів, що саме цей нібито “обов’язок” має виконуватись на користь саме позивача.

У подальшому позивач посилаючись на ст. ст. 509, 526 ЦКУ зазначає, що обов’язок має виконуватись належним чином, проте позивач “забуває” зазначити, що у ЦК зобов’язальному праву відведена п’ята книга, і саме обов’язки вказані у п’ятій книзі мають виконуватись належним чином, а ст. 322 ЦК знаходиться у книзі третій “Право власності”, і це не є “зобов’язальним правом” (на ці правовідносини, у разі відсутності відповідного договору, не поширюється дія книги п’ятої ЦК).

У подальшому позивач наголошує на тому, що у зв’язку із невиконанням своїх обов’язків у відповідача перед позивачем виникла заборгованість. З цього приводу слід зазначити, що як було зазначено вище, у відповідача не існує жодних обов’язків перед позивачем. Доказів зворотного позивачем не надано.

4. Стосовно надання комунальних послуг, то вони складаються не тільки з утримання будинку і прибудинкової території, а і централізованого опалення, проте позивачем не надано доказів надання відповідачу вказаних послуг, їх обсяг, якість тощо. Про опалення, яке становить левову частку платежів, у позові а ні слова.  Так само не надано доказів того, що зазначені послуги відповідач замовляв у позивача, як і того, що позивач є виконавцем зазначеної послуги.

Наступне. Позивач надав суду розрахунок заборгованості, але не вказав за якими тарифами та яких саме розпоряджень КМДА ці «розрахунки» робилися. Слід зазначити, що оскільки дані “докази” зроблені безпосередньо відповідачем, і до речі вони не містять предмету доказування, а саме підтвердження того що відповідачу надавались певні послуги, які були належної якості, в необхідній відповідачу кількості, а так само те, що відповідач потребував надання цих послуг і відповідно їх споживав, то суд зазначені докази взагалі не має брати до уваги, оскільки вони не є належними і допустимими у розумінні ст. 81, 178 ЦПК.

Окрім того слід зазначити, що розрахунок заборгованості не відповідає Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні“, а отже не може вважатися належним доказом.
5. Звертаю увагу Суду на постанову Верховного Суду України від 04 червня 2018 року (№ 760/12445/15-ц у ЄДРСР № 74659714 – http://reyestr.court.gov.ua/Review/74659714), який остаточно підтвердив правомірність вимог споживачів про перерахунок за ЖКП.

26.02.2018 року заявник подав заяву про перерахунок ЖКП, але відповіді не отримав і звернувся до КБУ «Контактний центр м. Києва» від 22.03.2018 р. № Б-8683 (Додаток 1 ) з аналогічною заявою. У відповіді (Додаток 2) заявнику було відмовлено зробити перерахунок та зазначається що рішенням суду зобов’язано виконати перерахунок не за моїм особовим рахунком та «Відповідно до резолютивних частин судових рішень, які зазначені у зверненні гр. ..., скасовано розпорядження Київської міської державної адміністрації, але не зобов’язано виконавців житлово-комунальних послуг проводити будь-які перерахунки споживачам».
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва по справі № 760/12445/15-ц від 31.05.2016 року http://reyestr.court.gov.ua/Review/58594150 «Зобов'язано Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», Комунальне підприємство «Батиївське» здійснити по квартирі АДРЕСА_1,особовий рахунок 017198, помісячний перерахунок за період часу з 01 квітня 2008 року по 30 червня 2014 року за послугу утримання будинку і прибудинкової території відповідно до розпорядження КМДА № 748 від 19.05.2000 року. «Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в м. Києві».
Зобов'язано Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», Комунальне підприємство «Батиївське» здійснити по квартирі АДРЕСА_1 помісячний перерахунок за період часу з 01 квітня 2008 року по 30 червня 2014 року за послуги централізованого опалення, централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до розпорядження КМДА № 1907 від 14.10.2003 року, яким внесені зміни і доповнення до розпорядження КМДА № 1245 від 20.06.2002 року «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення»».

Рішенням Апеляційного суду м. Києва  http://reyestr.court.gov.ua/Review/62997136
від 24.11.2016 р. зазначене рішення набрало б законної сили.

Таким чином, якби позивач зробив перерахунок, «боргу» не було б взагалі, оскільки позивач робив нарахування по тарифам нечинних розпоряджень КМДА.

6. Відповідно до норм ст.ст. 257, 258 ЦК України встановлено, що загальний строк позовної давності становить три роки, а позовна давність щодо вимоги про стягнення неустойки, штрафу, пені, встановлено строком в один рік. Згідно ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою відмови у задоволенні позову.
Беручи до уваги вимоги ст. 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідач подає таку заяву разом із цим відгуком.

Згідно із ст. 5 ЦПК «Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором». Ст. 16 ЦК встановлені способи захисту прав та інтересів судом. Серед встановлених у ч. 2 цієї статті способів захисту цивільних прав – не має способу “стягнути заборгованість за послуги”, з якою звернувся позивач.

Окрім того у ст. 11 ЦК встановлені підстави виникнення цивільних прав і обов’язків. Так зокрема права виникають із договорів і інших правочинів (договірні зобов’язання), завдання майнової шкоди (деліктні зобов’язання) тощо. Як було зазначено вище між сторонами не має належного договору, чи іншого правочину, які встановлені як законом, так і ст. 208 ЦК тощо. Відтак права позивача відповідач міг порушити лише деліктом. Проте у позовній заяві позивач не зазначає який саме делікт мав місце у правовідносинах між сторонами. Тобто позивачем не надано жодних доказів порушення його прав відповідачем, відповідно немає що захищати у судовому порядку, а відтак немає підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст. 5, 77-81, 178, 180 ЦПК

ПРОШУ:
1.   Приєднати цей відзив до матеріалів справи.
2.   Відмовити Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м. Києва» у задоволенні позову в повному обсязі.

До клопотання додаю:
1.   Роздруківку ухвали ВСУ від 04 червня 2018 року (№ 760/12445/15-ц).
2.   Заяву про перерахунок від 22.03.2018 р. № Б-8683.
3.   Копію відповіді Керуючої компанії.
4.   Роздруківку рішення Солом'янського районного суду м. Києва по справі № 760/12445/15-ц від 31.05.2016.
 

9. Не повезло із суддею С.І.Кушнір, ще та штучка http://www.vru.gov.ua/act/8750

[stepan]

1.   Питання щодо позовної давності. Чи має право позивач — Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м. Києва» на стягнення заборгованості з 01.03.2012 по 31.10.2014 поза межами 3 річної давнини?

...... Таким чином, слід вважати, що є всі підстави відповідно до ст. 264 Цивільного кодексу України, для стягнення боргу в повному обсязі за період з 01.03.2013 р. по 31.10.2014 р.

То позов подано про стягнення заборгованості з 01.03.2012р. чи з 01.03.2013р.?

[stepan]

Iз позовної заяви
Вважаємо, що Позивачем не пропущено строку позовної давності, оскільки перебіг строку позовної давності був перерваний в 03.08.2015 р., так як до Солом’янського районного суду було подано Позивачем заяву на видачу судового наказу до Відповідача.

Із ухвали від 05 серпня 2015 року суддя Солом’янського районного суду м. Києва Демидовська А.І
.... суддя приходить до висновку про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу та про необхідність повернення заяви заявнику.»

Суддя Демидовська відмовила у прийнятті заяви про видачу судового наказу, і заява вважається не поданою?

[stepan]

2.   Письмового договору немає,
розрахунок боргу без вказання РКМДА і тарифів,
та не визначена прибудинкова територія, не встановлені її площа та межі. Земля під будинком та навколо нього не передана у власність чи постійне користування відповідно до вимог статей 42 та 116 Земельного кодексу України. Відсутні Державні акти, які б посвідчили право власності чи постійного користування земельною ділянкою відповідно до вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України.
Чи цього достатньо для відмови у позові повністю?

Суд можливо Вам напише в рішенні, що встановлено, що письмовий договір не укладався, але послуги надавались позивачем, та споживались відповідачем, а отже між сторонами склались фактичні договірні відносини...і стягне заборгованість, як і в моїй справі з КП "Керуюча компанія".

[bav]

1. Демидовська СН повернула/не прийняла, отже це все одно, шо КК його взагалі не подавала. ст.265 ЦКУ Залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.
Чи не так?
2. Вимога "боргу" з 01.03.12, тобто двічі пропущений термін подання позову і ніщо не заважало подавати вчасно.
Чи може суд проігнорувати заяву про застосування 3 річного строку давності?
3. КерКомп не належний позивач, оскільки сама КерКомп пропонувала звертатися про перерахунок до КП "Залізничне", яке також відмовлялося це робити. Є відповіді і навіть з Держпрожспоживслужби.
Це вагомі докази?

[stepan]

1. Демидовська СН повернула/не прийняла, отже це все одно, шо КК його взагалі не подавала. ст.265 ЦКУ Залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.
Чи не так?

Якщо суддя Демидовська в серпні 2015 р. дійсно не прийняла заяву про видачу судового наказу, то навіщо Вам подавати зустрічний позов про перерахунок за період з 2012 р. по 2015 р.?

[stepan]

3. КерКомп не належний позивач, оскільки сама КерКомп пропонувала звертатися про перерахунок до КП "Залізничне", яке також відмовлялося це робити. Є відповіді і навіть з Держпрожспоживслужби.
Це вагомі докази?

Якщо суд відкрив провадження по справі, то мабуть він вважає, що КП "Керуюча компанія" є належним позивачем...

[Юрій Васильович]

1. Демидовська СН повернула/не прийняла, отже це все одно, шо КК його взагалі не подавала. ст.265 ЦКУ Залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.
Чи не так?

По-перше, КК це Кримінальний кодекс. Мова, очевидно, йде про КП  Комунальне підприємство...
ЗАУВАЖЕННЯ. Дотримуйтесь скорочень, встановлених на форумі. Див. https://gro-za.org/forum/index.php?topic=8701.0
По-друге, НЕ "все одно". Див. ст.ст. 100, 101 ЦПКУ у редакції до 15.12.2017р. Є  повернення по  ч.ч. 1, 2 ст. 100, а є відмова у прийнятті по ч.ч. 3, 4 ст. 100. Наслідки різні.

[Юрій Васильович]

Назва теми "позов КК по заборгованість з утримання будинку за 2012-2014 роки" містить помилки:
1) у застосуванні скорочень (див. попередній пост);
2) орфографічні (див. п.п. 4, 8 "Правил форму").
Ви маєте можливість відредагувати перший пост. Відредагуйте назву теми. Нариклад змініть її на "Позов КП по заборгованості з утримання будинку за 2012-2014 роки."

[Юрій Васильович]

Щодо питань по суті. У Ваших  думках суцільна "каша"...  Є думки і ідеї, що "мають право на життя", а є помилкові. Ні матеріалів справи, ні посилань на можливі пов'язані попередні теми не викладено. Ви пропонуєте "гадати на кавовій гущі"?
Наприклад

4. Позов від КерКомп на стягнення заборгованості з 01.03.2012 по 31.10.2014. Є довідка про відсутність у ЦКС правовстановлюючих документів. Чи не є це порушенням і чому я маю бути відповідачем без будь яких документів?

Який стосунок правовстановлюючі документи ЦКС мають до позову КП "Керуюча компанія..."?
Як ставити запитання, див. у https://gro-za.org/forum/index.php?topic=8693.msg21037#msg21037

[Юрій Васильович]

5. "до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті повідомити суд про всі відомі їм рішення судів, що стосуються предмету спору, а також про всі відомі їм незавершені судові провадження, що стосуються предмету спору (ч. 3 ст. 131 ЦПК України)",
проте у позові зазначається:
"Повідомляємо, що у провадженні Солом’янського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує цивільний спір, справи зі спору між сторонами цієї справи, про цей же предмет і з тих же підстав не має. Також повідомляємо, що раніше такий же спір між сторонами цієї справи, про цей же предмет спору із тих же підстав не вирішувався"
Тобто позивач свідомо приховав інформацію про справу Устінова http://reyestr.court.gov.ua/Review/58594150

ч. 3 ст. 131 ЦПК України це Кодекс, що діяв до 15.12.2017р. До того ж Ви не Устінов...
Зараз  ст. 175

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

що і було виконано.

[Юрій Васильович]

 

ЗАЯВА про застосування строку позовної давності
але суддя Демидовська А.І. відмовила у прийнятті заяви про видачу судового наказу, через відсутність письмового договору, пропуск позовної давності та спір про право,

Ви видаєте бажане за дійсне. З ухвали судді  Демидовської № 760/14404/15-ц

З огляду на те, що із доданих до заяви про видачу судового наказу документів вбачається спір про право, а саме: заявником не надано договір про надання житлово-комунальних послуг, суддя приходить до висновку про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу та про необхідність повернення заяви заявнику.

  Про строк позовної давності, як МОЖЛИВУ причину відмови, вона лише згадує в переліку можливих причин, вказаних у роз'ясненні ППВССУ

Згідно роз'яснення п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 р. N 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника, документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги, із доданих документів вбачається пропуск позовної давності.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/48109339

[Юрій Васильович]

Одною рукою Ви пишете, що знати не знаєте позивача і нічого йому не винні. Іншою, що бажаєте отримати перерахунок,  тобто визнаєте факт надання послуги... 
Ви спочатку визначіться...

[bav]

Одною рукою Ви пишете, що знати не знаєте позивача і нічого йому не винні. Іншою, що бажаєте отримати перерахунок,  тобто визнаєте факт надання послуги... 
Ви спочатку визначіться...

1. Дякую за поради і зауваження, які виправив.
Тепер зрозуміло, що зустрічний позов подавати не варто. Про  позовну давність у заяві приберу (не так зрозумів) те саме і з посиланням на справу Устінова.
2. Стосовно ЦКС, який згадувався. Саме довідка від центру підтверджує відсутність у позивача і ЦКС документів на мою квартиру.
3. Стосовно  "Є  повернення по  ч.ч. 1, 2 ст. 100, а є відмова у прийнятті по ч.ч. 3, 4 ст. 100. Наслідки різні."

(click to show/hide)

Згідно Ч. 2 ст. 99 ЦПК України, у разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу або в ран скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.
Керуючись п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України  розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 р. N 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» ст. 99, 100. 210, 293 ЦПК України, суддя
УХВАЛИВ
Комунальному підприємству „Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м. Києва” відмовити у прийняті заяви про видачу судового наказу про стягнення з … заборгованості по сплаті за спожиті житлово-комунальні послуги.
Роз'яснити, що відповідно до ч 2 ст. 101 ЦПК України відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку

4. Так прибрати із заяви "Отже, згідно ст.265 ЦКУ залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності і ніяких правових наслідків така заява не мала, а строк позовної давності не переривався"?

[Юрій Васильович]

1. Посилання на справу Устінова буде доречним в іншому контексті. Коли мова буде іти про тариф і заперечення проти тарифу, який застосовано у розрахунку боргу. Позивач, ймовірно, свідомо  не наводить тарифи у позові, сподіваючись, що Ви не звернете на це увагу. Вказати тариф - це нагадати  Вам про справу Устінова і потребу перерахунку боргу. Але, без зазначення тарифу, розрахунок не можна вважати належним доказом...
Стосовно позовної давності. Є питання по 2012 року...

У 2012 році Солом’янським районним судом був скасований судовий наказ про стягнення заборгованості

Коли? Де дата?
Якщо після  03.08.2012р. то до 03.08.2015р. КП вклалося у 3 роки. Але є інше питання, по вимогам,  заявленим у 2012р. повторна подача заяви на СН НЕ Є МОЖЛИВОЮ ( був СН, він скасований, наступний крок позов, а не ще одна заява про СН). Тобто, якщо у  заяві на СН 2015р. фігурує борг  за період вказаний у СН  за 2012р.,  то  такі вимоги суд не розглядає на підставі ч. 5 ст. 100 ЦПК

суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу лише в частині цих вимог.

і тоді є підстави стверджувати,  що відносно цих  вимог  строк позовної давності не переривався у 2015р. і до 2018р. дійсно сплив.
Якщо до  03.08.2012р., то тоді до 03.08.2015р. КП навіть НЕ вклалося у 3 роки. І тоді, щодо тих вимог, строк позовної давності сплив ще раніш ніж 03.08.2015р.  Відповідно 03.08.2015р. він вже не міг перериватися апріорі, бо переривання строку позовної давності можливе лише в межах строку  позовної давності (див. https://gro-za.org/forum/index.php?topic=9895.msg59503#msg59503 ).
2. Яке то має значення? "Невласники" теж повинні сплачувати за утримання будинку...  Тобто це питання не є "ключовим". І,  взагалі, суд має  змогу все це з'ясувати.
3. Відмова у прийнятті за ч.ч. 1, 5 ст. 100 може бути (за аналогією з ст. 207) підставою дляя застосування ч. 1 ст.  265 ЦК.
Відмова у прийнятті за ч. 3 ст. 100 не може бути  підставою для застосування ч. 1 ст.  265 ЦК.

(click to show/hide)

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що суд безпідставно стягнув заборгованість за межами строку позовної давності, оскільки подання заяви про видачу судового наказу не перериває строку позовної давності, є помилковими.

Частиною 2 ст. 264 ЦК України встановлено, що  позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується. (ч. 3 ст. 264 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 95 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 96 цього Кодексу.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Відповідно до ч. 3 ст. 15 ЦПК України суди розглядають справи, визначені у частині першій цієї статті, в порядку позовного, наказного та окремого провадження.

За змістом ч. ч. 1, 3 ст. 118 ЦПК України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції. Позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.

За своєю сутністю судовий наказ є актом реалізації судової влади, яким вирішується цивільна справа по суті заявлених вимог.

Як і в наказному, так і в позовному провадженні реалізуються завдання цивільного судочинства (ст. 1 ЦПК України).

З огляду на викладене та на положення ч. 1 ст. 8, ч. 2 ст. 264 ЦК України звернення КП «ХТМ» до суду із заявою про видачу судового наказу  перериває позовну давність.

Таким чином суд стягнув заборгованість в межах строку позовної давності.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42142269#

4. Спочатку  треба з'ясувати детально обставини  (див. п.п. 2, 3). А потім думати, як краще їх використати.  Як мінімум, переписувати доведеться...