Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Юрій Васильович]

Саме "смішне", що тепер, що б не постановили в  ап.суді, касаційну скаргу ВС  не прийме... Бо визначить справу малозначною... 

Сюди перенесено  дискусію щодо критеріїв визначення справ малозначними  з теми КП "Керуюча компанія..." подала позов після скасування судового наказу Див. https://gro-za.org/forum/index.php?topic=9347.msg53095#msg53095

Це мого цього провадження стосується?
Навіть при наявності мого зустрічного позову?

Стаття 389. Право касаційного оскарження

1. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:

1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;

2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6-8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;

3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз’яснення рішення чи відмову у роз’ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

2. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

3. Не підлягають касаційному оскарженню:

1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;

2) судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Ви доведете, що Ваша справа відноситься до а), б), в), г)?

[stepan]

Ви доведете, що Ваша справа відноситься до а), б), в), г)?

Так по моїй справі провадження почалось у 2015 р., коли ще не було поняття "малозначимі справи".
Чи це вже не має значення сьогодні, все одно вона вважається малозначима?

[Олександр_2015]

Ви доведете, що Ваша справа відноситься до а), б), в), г)?

Так по моїй справі провадження почалось у 2015 р., коли ще не було поняття "малозначимі справи".
Чи це вже не має значення сьогодні, все одно вона вважається малозначима?

Я також вважаю, що Ви маєте право на касаційне оскарження, але за правилами чинного ЦПК.
Так само, якщо Ви згодом подасте позов по перерахунку за ЖКП, ви також будете мати право на касаційне оскарження.

[Юрій Васильович]

Я також вважаю, що Ви маєте право на касаційне оскарження, але за правилами чинного ЦПК.
Так само, якщо Ви згодом подасте позов по перерахунку за ЖКП, ви також будете мати право на касаційне оскарження.

Звісно, в принципі має. І, звісно,  за  нормами нового ЦПКУ. Більше того, навіть провадження в першій інстанції повинне було з 15.12.2017р. відбуватися за нормами нового ЦПКУ.

9) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу;

Тільки справа з ціною позову менше 100 х 1762 грн. (у 2018р. з 01.01.2019р. буде більше (не менше 1921грн.)) є малозначною...

6. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

От і треба довести що Ваша справа відноситься до а), б), в), г) з ч.  3 ст. 389!

[stepan]

Я також вважаю, що Ви маєте право на касаційне оскарження, але за правилами чинного ЦПК.
Так само, якщо Ви згодом подасте позов по перерахунку за ЖКП, ви також будете мати право на касаційне оскарження.

Звісно, в принципі має. І, звісно,  за  нормами нового ЦПКУ. Більше того, навіть провадження в першій інстанції повинне було з 15.12.2017р. відбуватися за нормами нового ЦПКУ.

Так за словами судді, на с.з. починаючи з 2018 р. так і відбувалось, він казав, що тепер діють норми нового ЦПК, і відмовляв мені в клопотаннях залучити до матеріалів справи рішення судів, за позовними заявами позивача між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

[Олександр_2015]

Я також вважаю, що Ви маєте право на касаційне оскарження, але за правилами чинного ЦПК.
Так само, якщо Ви згодом подасте позов по перерахунку за ЖКП, ви також будете мати право на касаційне оскарження.

Звісно, в принципі має. І, звісно,  за  нормами нового ЦПКУ. Більше того, навіть провадження в першій інстанції повинне було з 15.12.2017р. відбуватися за нормами нового ЦПКУ.

Так немає ж ухвали, що ця справа є малозначною. І розпочалась вона ще до нового ЦПК. А справа про перерахунок (якщо вона буде подана) взагалі немайнова.

[Юрій Васильович]

Так немає ж ухвали, що ця справа є малозначною. І розпочалась вона ще до нового ЦПК. А справа про перерахунок (якщо вона буде подана) взагалі немайнова.

А що така окрема ухвала  повинна бути?

6. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Те, що підпадає під дію п. 1) , не потребує окремого визнання судом, бо вже визначено законом...  Про майбутній позов про перерахунок поки мову вести рано... Тільки слід мати на увазі, що категорія "немайновий" може підпадати під дію п. 2) "незначної складності" (а що складного замість тарифу "А", вже скасованого судом, застосувати тариф "Б"?) і тут уже суд, під час  відкриття провадження, визнає справу малозначною... 
По цій справі провадження відкривалося, зустрічний позов приймався до розгляду ще за старим ЦПК і, звісно, у тих ухвалах суду і не могло бути зазначено про малозначимість справи. Але далі діє пункт "Перехідних..."

9) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу;

[Юрій Васильович]

тоді нехай щодо зустрічного позову також розглядають, отже можна до ВС скаргу потім подавати (у випадку залишення рішення без змін), бо при зустрічному позові немає спрощеного провадження.

Мається на увазі, що АСК розгляне у спрощеному провадженні? 

[Перо]

тоді нехай щодо зустрічного позову також розглядають, отже можна до ВС скаргу потім подавати (у випадку залишення рішення без змін), бо при зустрічному позові немає спрощеного провадження.

Мається на увазі, що АСК розгляне у спрощеному провадженні?

Ні, АСК й так розгляне у спрощеному провадженні (ч. 1 ст. 368 ЦПК), навіть через те, що справа не є малозначною. Я мав на увазі, що ця справа не є малозначною і не може по першій інстанції розглядатися у спрощеному провадженні, оскільки подано зустрічний позов (ч. 4 ст. 193 ЦПК). А відтак загальне позовне провадження, хоча про призначення такого ухвали Коробенка немає, відкриває шлях справи до ВС (у випадку негативного для stepan рішення АСК). Відкриває, оскільки справа не підпадає під п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК (малозначну справу, що мала розглядатися у спрощеному провадженні). Тобто зустрічний позов є таким собі тактичним запобіжником від неможливості оскаржити негативне рішення АСК в касаційному порядку через чинник малозначної справи.

[Олександр_2015]

Так немає ж ухвали, що ця справа є малозначною. І розпочалась вона ще до нового ЦПК. А справа про перерахунок (якщо вона буде подана) взагалі немайнова.

А що така окрема ухвала  повинна бути?

6. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Те, що підпадає під дію п. 1) , не потребує окремого визнання судом, бо вже визначено законом...  Про майбутній позов про перерахунок поки мову вести рано... Тільки слід мати на увазі, що категорія "немайновий" може підпадати під дію п. 2) "незначної складності" (а що складного замість тарифу "А", вже скасованого судом, застосувати тариф "Б"?) і тут уже суд, під час  відкриття провадження, визнає справу малозначною... 
По цій справі провадження відкривалося, зустрічний позов приймався до розгляду ще за старим ЦПК і, звісно, у тих ухвалах суду і не могло бути зазначено про малозначимість справи. Але далі діє пункт "Перехідних..."

9) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу;

1. Так, окремої ухвали не мусить бути, але суд першої інстанції мусить визначитись у цьому питанні.
2. Суд не має права визнати справу малозначною тільки на тій підставі, що вона незначної складності.
3. Справи незначної складності можна подавати на касаційну інстанцію.
4. Не дивлячись на те, що ціна позову цієї справи менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і тому її можна віднести до малозначних справ згідно чинного ЦПК, я вважаю, що це буде порушенням права відповідача, оскільки він мав право на касаційне оскарження, коли було відкрите провадження по справі, а права не можна звужувати, згідно Конституції України.

[Юрій Васильович]

Ні, АСК й так розгляне у спрощеному провадженні (ч. 1 ст. 368 ЦПК), навіть через те, що справа не є малозначною. Я мав на увазі, що ця справа не є малозначною і не може по першій інстанції розглядатися у спрощеному провадженні, оскільки подано зустрічний позов (ч. 4 ст. 193 ЦПК). А відтак загальне позовне провадження, хоча про призначення такого ухвали Коробенка немає, відкриває шлях справи до ВС (у випадку негативного для stepan рішення АСК). Відкриває, оскільки справа не підпадає під п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК (малозначну справу, що мала розглядатися у спрощеному провадженні). Тобто зустрічний позов є таким собі тактичним запобіжником від неможливості оскаржити негативне рішення АСК в касаційному порядку через чинник малозначної справи.

Я Вас зрозумів... Але, думаю, не все так однозначно...  Справа у першій інстанції вже НЕ розглядалася  у спрощеному провадженні. Якщо справа розглядалася б у спрощеному провадженні, то це повинно було б бути зазначеним у судовому рішенні (на початку ).

04.06.2018 Справа № 756/3496/18

Справа № 756/3496/18

Провадження № 2/756/3441/18

З А О Ч Н Е        Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 червня 2018 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Пересунько Я.В., при секретарі Шецкіній О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,  -

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74597472
В рішенні такого нема

Справа № 760/16111/15-ц

№2/760/736/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І . Вступна частина       

10 серпня 2018 року

Солом'янський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Коробенка С.В.

за участю секретаря Семененко А.Д.

розглянувши цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр», Публічного акціонерного товариства «Київенерго», Приватного акціонерного товариства АК «Київводоканал», про зобов'язання здійснити перерахунок заборгованості.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/76076623
Виникає питання. А що, якщо справа розглядалася не за правилами спрощеного позовного провадження, вона обов'язково не є малозначною? Або іншими словами. А малозначна справа може розглядатися за правилами загального позовного провадження?  А в ЦПК категоричної заборони, здається, нема. Є

Стаття 19. Справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів
....
4. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду:

{Абзац перший частини четвертої статті 19 в редакції Закону № 2475-VIII від 03.07.2018}

1) малозначних справ;

{Абзац частини четвертої статті 19 в редакції Закону № 2475-VIII від 03.07.2018}

Якщо подано позов з ціною до 100 "мінімалок", справа за п. 1) ч. 6 ст. 19

6. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

є малозначною. За п. 1) ч. 4 ст. 19 відкривається спрощене позовне провадження. Потім, якщо подається зустрічний позов  за ч. 4 ст. 193 ЦПК

4. У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

суд переходить до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Але ж не спростовується малозначимість справи... Принаймні ніде в ЦПК про зміну значимості справи після переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження не йдеться...
Думаю суперечки з цих питань будуть...

[Юрій Васильович]

1. Так, окремої ухвали не мусить бути, але суд першої інстанції мусить визначитись у цьому питанні.
2. Суд не має права визнати справу малозначною тільки на тій підставі, що вона незначної складності.
3. Справи незначної складності можна подавати на касаційну інстанцію.
4. Не дивлячись на те, що ціна позову цієї справи менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і тому її можна віднести до малозначних справ згідно чинного ЦПК, я вважаю, що це буде порушенням права відповідача, оскільки він мав право на касаційне оскарження, коли було відкрите провадження по справі, а права не можна звужувати, згідно Конституції України.

1. Провадження за первісним і зустрічним позовом вже відбувалось за правилами загального позовного провадження. Тому в цій справі визначатися вже не було потреби. В майбутній справі про перерахунок визначаться...
2. Має.

6. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ви знаєте інші критерії, встановлені в ЦПК?
3. Якщо вони не відносяться до малозначних.
4. Це питання дуже дискусійне... За 22 статтею всіх нас позбавляти права на касаціне оскарження, начебто, неправомірно. Так як і скасовувати пільги теж є звужуванням прав. Однак у рішенні ЄСПЛ говориться, що держава має права як встановлювати пільги, так і скасовувати їх...

  23. Суд зауважує,  що в межах свободи дій держави  визначати,
які  надбавки  виплачувати  своїм робітникам з державного бюджету. Держава може  вводити,  призупиняти  чи  закінчити  виплату  таких надбавок,  вносячи відповідні зміни в законодавство.  Однак,  якщо чинне правове положення  передбачає  виплату  певних  надбавок,  і дотримано всі вимоги,  необхідні для цього, органи державної влади не можуть  свідомо  відмовляти  у  цих  виплатах  доки  відповідні положення є чинними.
http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_025 

Якщо Ви слідкуєте за справами, в яких бере участь Перо, то вже мали б бачити відмову у відкритті касаціного провадження по "старій" адмінсправі за новим КАСУ...  https://gro-za.org/forum/index.php?topic=4897.msg61803#msg61803

[Олександр_2015]

(click to show/hide)

1. Так, окремої ухвали не мусить бути, але суд першої інстанції мусить визначитись у цьому питанні.
2. Суд не має права визнати справу малозначною тільки на тій підставі, що вона незначної складності.
3. Справи незначної складності можна подавати на касаційну інстанцію.
4. Не дивлячись на те, що ціна позову цієї справи менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і тому її можна віднести до малозначних справ згідно чинного ЦПК, я вважаю, що це буде порушенням права відповідача, оскільки він мав право на касаційне оскарження, коли було відкрите провадження по справі, а права не можна звужувати, згідно Конституції України.

1. Провадження за первісним і зустрічним позовом вже відбувалось за правилами загального позовного провадження. Тому в цій справі визначатися вже не було потреби. В майбутній справі про перерахунок визначаться...
2. Має.

6. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ви знаєте інші критерії, встановлені в ЦПК?
3. Якщо вони не відносяться до малозначних.
4. Це питання дуже дискусійне... За 22 статтею всіх нас позбавляти права на касаціне оскарження, начебто, неправомірно. Так як і скасовувати пільги теж є звужуванням прав. Однак у рішенні ЄСПЛ говориться, що держава має права як встановлювати пільги, так і скасовувати їх...

  23. Суд зауважує,  що в межах свободи дій держави  визначати,
які  надбавки  виплачувати  своїм робітникам з державного бюджету. Держава може  вводити,  призупиняти  чи  закінчити  виплату  таких надбавок,  вносячи відповідні зміни в законодавство.  Однак,  якщо чинне правове положення  передбачає  виплату  певних  надбавок,  і дотримано всі вимоги,  необхідні для цього, органи державної влади не можуть  свідомо  відмовляти  у  цих  виплатах  доки  відповідні положення є чинними.
http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_025 

Якщо Ви слідкуєте за справами, в яких бере участь Перо, то вже мали б бачити відмову у відкритті касаціного провадження по "старій" адмінсправі за новим КАСУ...  https://gro-za.org/forum/index.php?topic=4897.msg61803#msg61803

1. Так мова не про складність справи, а про малозначність. Я писав:

Так немає ж ухвали, що ця справа є малозначною.

2. З Вашої цитати не випливає, що якщо справа є незначної складності, то суд мусить визнати її малозначною. Він може визнати її малозначною, а може й не визнати.
3. Значить Ви визнаєте, що незначна складність не дорівнює автоматично малозначності?
4. Так то ж пільги...

[Перо]

Думаю суперечки з цих питань будуть...

Провадження в даній справі відкрито до змін у ЦПК, якими передбачено спрощене чи загальне позовне провадження (про розгляд в якому має повідомляти суд в ухвалі про відкриття провадження). Зустрічний позов, незалежно від того має він ціну позову чи ні (в даному випадку ні, оскільки вимога перерахунку є немайновою) все одно унеможливлює спрощене провадження (ч. 4 ст. 193 ЦПК). Тобто, якщо є зустрічний позов -це однозначно загальне провадження. А справа загального провадження не може бути малозначною (п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК). Справа розглядається по новій редакції ЦПК, навіть на відсутність визначення судом того, в якому саме провадженні. Отже, якщо справа по "новому" ЦПК не є малозначною, то відпадає підстава для ВС відмовити з цієї підстави у відкритті касаційного провадження. Ось така моя логіка.

[Юрій Васильович]

Тобто, якщо є зустрічний позов -це однозначно загальне провадження.

100% 

А справа загального провадження не може бути малозначною (п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК).

В посилаєтесь на

крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження,

Але втому то й річ, що спочатку справа може бути визначеною малозначною через ціну позову, а вже потім з'являється зустрічний позов, через який суд вже потім переходить до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.  А останній абзац  ч. 4 ст. 19 визначає

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Так зустрічний позов і є інші обставини для вже визначеної малозначною справи...

Питання дуже важливе. Зараз по всім позовам комунальників судді визначають справи малозначними і відкривають спрощене провадження.