'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Новини:

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.

Автор Тема: Боротьба за підвали та горища  (Прочитано 66816 раз)

0 Користувачів і 2 Гостей дивляться цю тему.

gro-za

  • Засновник
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 2230
  • City: Київ
  • ГРОмадський правоЗАхисник, 050-448-1-844
    • Перегляд профілю
Re: Боротьба за підвали та горища
« Reply #75 : 01 Червня 2010, 18:34:59 »

Витктор Иванович, прочитайте это решение, это перл кривосудия, причем там наличествует судья Балюк, которая приложила руку и к моему решению, за такие решения нужно сразу сажать пожизнено. Я не нашел пока этих людей, но кроме всех остальных более важных обстоятельств, меня заинтересовало, как это ВСУ берет на себя полномочия экспертов и решает, будет ли соответствовать пожарным нормам то или иное техническое решение, хотя я даже уверен, что в деле есть постанова МНС по поводу нарушения норм пожбезопасности, закрытие обязательного выхода на крышу и тому подобное. Это, конечно, мелочь по сравнению с прочей аргументацией судей, но уж очень она меня задела. Про остальное позже
С уважением, Кирилл
Пора звернутися до Вищої Ради юстиції, у неї тепер великі повноваження впливати на поведінку недобросовісних суддів.
Записаний

gro-za

  • Засновник
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 2230
  • City: Київ
  • ГРОмадський правоЗАхисник, 050-448-1-844
    • Перегляд профілю
Re: Боротьба за підвали та горища
« Reply #76 : 01 Червня 2010, 18:46:32 »

У Х В А Л А *

* ІМЕНЕМ УКРАЇНИ*

*29 жовтня 2008 року
м. Київ*

*Колегія суддів Судової палати у цивільних справах ***
*Верховного Суду України в складі :***
*головуючого*
  Григор'євої Л.І., суддів: Балюка М.І.,  Барсукової В.М., Гуменюка В.І., Луспеника Д.Д.,

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити. У задоволенні касаційної  скарги ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 25 червня 2007 року скасувати та залишити без змін рішення Печерського районного суду м. Києва від 31 травня 2006 року.
Ухвала  оскарженню не підлягає.
Колегія суддів "поправила" Цивільний Кодекс України. Це дійсно, щось новеньке!  Мене дивує, що у вирішенні питання таким незаконним способом приймав участь Гуменюк В.І. - добре освічений юрист.
Тепер влаштовуйте пожежі на горищах, потім ремонтуйте, відчужуйте горища на свою користь, і таким чином збільшуйте свою житлову площу всупереч нормам ст.ст. 369. 382 ЦК України. Хто слідуючий!
« Останнє редагування: 01 Червня 2010, 18:48:54 від gro-za »
Записаний

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю
Re: Боротьба за підвали та горища
« Reply #77 : 02 Червня 2010, 23:49:24 »

у вирішенні питання таким незаконним способом приймав участь Гуменюк В.І. - добре освічений юрист.


Є дуже цікавий блог Юрія Свірка. Ось деякі нариси стосовно Гуменюка:
Объявление. Продается верховный судья. Недорого
http://blogs.pravda.com.ua/authors/svirko/4b9d514499db3/
Верховний Вася "Противсіх" Гуменюк! У відставку!
http://blogs.pravda.com.ua/authors/svirko/4b5de69f82e07/
 ;D


Записаний

shakirkirill

  • Досвідчений дописувач
  • ***
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 68
    • Перегляд профілю
Re: Боротьба за підвали та горища
« Reply #78 : 07 Червня 2010, 09:10:50 »

Справа № 2-179/08   
РІШЕННЯ 
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
 23 лютого 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Новака А.В. при секретарях Поповій І.К., Миколайчук Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, Баррезі Джіангранде, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40 Юріївни, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, третя особа: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Азалія» про усунення перешкод у здійсненні права спільної власності,- 
 встановив: 
 Позивач звернувся до суду з позовом до власників та мешканців багатоквартирного буд. № 18 по вул. Тарасівській в м. Києві про усунення перешкод у здійсненні позивачем права спільної власності на допоміжні приміщення у вказаному будинку, а саме у проведенні реконструкції грища, вимагаючи зобов'язати власників та мешканців квартир не чинити у цьому перешкод. 
Просив суд ухвалити рішення, яким дозволити без згоди власників та мешканців квартир та інших приміщень будинку провести реконструкцію, яка полягає у реконструкції горища будинку шляхом зміни геометрії покрівлі, ремонті даху над усім будинком, переробленні належної позивачу на праві власності кв. № 10 цього будинку, в дворівневу (з утворенням другого рівня над квартирою та по її периметру), приведенні в естетичний 
 стан лоджій та балконів дворового фасаду, ремонті ліфтів, сходових клітин, вхідних дверей, інженерних комунікацій, благоустрої території будинку, та отримати дозвільну документацію, зокрема, дозвіл на виконання будівельних робіт на проведення вищевказаної реконструкції, без згоди власників та мешканців квартир й інших приміщень будинку. 
В судовому засіданні представник позивача вимоги, викладені у позовній заяві та в доповненні до неї, підтримав, просив позов задовольнити. Крім того пояснив, що позивач з 1995 року є власником та мешканцем кв. № 10, розташованої на 6-му (останньому) поверсі буд. № 18 по вул. Тарасівській в м. Києві. Позивач на початку 2001 року вирішив реконструювати горище будинку шляхом зміни геометрії покрівлі над будинком (без змін у фасаді) з метою утворення більшого простору (збільшення площі при освоєнні горища будинку), в якому б розміщувався другий рівень над його квартирою, з одночасним приведенням в естетичний стан лоджій та балконів дворового фасаду, ремонті ліфтів, сходових клітин, вхідних дверей, інженерних комунікацій, благоустрої території. Представник позивача також пояснив, що така реконструкція необхідна в зв'язку з протіканням даху будинку, через що позивач періодично вимушений проводити ремонтні роботи у своїй квартирі. 
Представник позивача зазначив, що позивачем отримано усю дозвільну документацію, необхідну для дотримання встановлених будівельних, архітектурних, санітарних, пожежних та інших норм при проведенні реконструкції горища будинку, за винятком дозволу на виконання будівельних робіт, отриманню якого має передувати надання згоди на реконструкцію горища будинку власниками та мешканцями квартир. Також представник позивача пояснив, що позивач неодноразово звертався до власників та мешканців квартир будинку з проханням про надання згоди на проведення реконструкції горища, в результаті чого останнім отримано згоду лише деяких власників та мешканців квартир, а інші прохання позивача неодноразово ігнорували, залишаючи його листи без будь-якої відповіді, чим перешкоджали позивачу у реалізації його прав, як співвласника допоміжних приміщень будинку. 
Відповідачі ОСОБА_47, ОСОБА_7 та представник ОСОБА_48, в судовому засіданні, заперечували проти задоволення позову та пояснили, що їм, як власникам квартир у вказаному будинку, згідно ч. 2 ст. 382 ЦК України на праві спільної сумісної власності належать допоміжні приміщення будинку, а тому, згідно ст. 369 ЦК України, Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 р. по справі № 1-2/2004, володіння, користування та розпорядження вказаними приміщеннями повинно здійснюватись за їх згодою, як співвласників допоміжних приміщень, та за згодою решти співвласників вказаних приміщень. Крім того, свої заперечення проти реконструкції горища будинку відповідачі обумовлюють загрозою виникнення незворотних збитків у виді доведення будинку до аварійного стану, неможливістю відбудови зруйнованих 
 квартир і вказують на небажання переносити незручності, пов'язані з реконструкцією горища будинку. 
Решта позивачів в судове засідання не з'явилась, про день розгляду справи повідомлялися належним чином, в тому числі через оголошення в газеті, причин неявки суду не повідомили. 
У судовому засіданні представник ОСББ «Азалія» заперечує проти позову і вважає вимоги позивача необгрунтованими, оскільки для вчинення будь-яких дій стосовно спільного майна власників будинку, позивачу необхідно отримати згоду всіх співвласників будинку та відповідне рішення компетентного органу Об'єднання співвласників, як того вимагає Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку». Цього позивачем зроблено не було, а також, як вказує представник ОСББ «Азалія», позивачем не надано доказів необхідності проведення ремонту даху будинку, приведення в естетичний стан лоджій та балконів дворового фасаду, у зв'язку з чим просить суд у задоволені позову відмовити. 
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. 
Позивач є власником кв. № 10, розташованої на 6-му (останньому) поверсі буд. № 18 по вул. Тарасівській в м. Києві, що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 02.02.1995 року. 
Горище вказаного будинку, що знаходиться в тому числі безпосередньо над квартирою позивача, перебуває у неналежному стані і, згідно висновку комплексної державної експертизи, проектна документація на реконструкцію горища будинку дійсно відповідає встановленим будівельним, архітектурним, санітарним, пожежним та іншим нормам, і розроблена відповідно до ст. 28 Закону України «Про планування та забудову територій», ст. 7 Закону України «Про архітектурну діяльність» та діючого на момент затвердження проектної документації Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 03.07.1995 р. № 207 «Про затвердження нормативів забудови м. Києва». Вищевказаний висновок також підтверджує, що проведення реконструкції горища не завдасть шкоди будинку. При цьому відповідачі доказів загрози виникнення незворотних збитків і можливості доведення будинку до аварійного стану у зв'язку з проведенням реконструкції горища будинку не надали. 
Позивач звертався до власників та мешканців квартир будинку з проханням про надання згоди на проведення реконструкції горища, що підтверджується листом опитування власників та мешканців квартир, згідно якого деякі з них, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_10, ОСОБА_51, ОСОБА_52С, ОСОБА_53, ОСОБА_54, надали позивачу згоду на реконструкцію горища будинку, а один -ОСОБА_55, відмовився від надання такої згоди. 
Судом встановлено, що позивач повторно, шляхом направлення листів, звертався до кожного з власників та мешканців квартир у будинку з проханням про надання згоди на проведення реконструкції горища будинку, 
 що підтверджується пред'явленим представником позивача реєстром одержувачів (власників та мешканців квартир будинку), з відміткою на ньому відділення поштового зв'язку про відправлення кореспонденції одержувачам листів. З повідомлень про вручення вищевказаних листів вбачається, що листи отримано власниками та мешканцями шістнадцяти квартир у будинку, решта власників та мешканців квартир, виходячи з відміток відділення поштового зв'язку на листах, що повернулися позивачу, відмовились від їх одержання. 
З усіх власників та мешканців квартир будинку, що отримали листи позивача з проханням про надання згоди на реконструкцію, останньому надійшла лише одна відповідь від власників та мешканців кв. № 2 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про надання згоди на реконструкцію горища будинку, інші власники та мешканці квартир залишили листи позивача без відповіді. 
Згідно ч. 2 ст. 382 ЦК України, приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку, належать на праві спільної сумісної власності власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку. Тому, горище будинку є спільною сумісною власністю усіх власників та мешканців квартир у будинку. 
Згідно ч. 1 ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено між ними. 
Судом встановлено, що співвласниками будинку 24.12.1998 р. створено Об'єднання співвласників «Азалія». 
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна. 
Статтею 11 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», передбачено, що управління житловим комплексом забезпечує балансоутримувач, яким може бути і об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, якщо останнє прийняло житловий комплекс на баланс. Частинами 5, 6 ст. 12 цього Закону передбачено, що у разі якщо балансоутримувачем є об'єднання, рішення про форму управління неподільним та загальним майном житлового комплексу приймається на загальних зборах ч.1енів об'єднання кваліфікованою більшістю голосів. Будинок № 18 по вул. Тарасівській в м. Києві на баланс Об'єднанням співвласників «Азалія» не прийнято. Тому, Об'єднання 
 співвласників «Азалія» не є ні балансоутримувачем будинку, ні управителем спільного майна співвласників будинку. 
Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, власникам квартири у, зокрема, багатоквартирному житловому будинку (яким є Будинок) належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування (до яких відноситься горище Будинку), опорні конструкції тощо. 
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦК України, розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється виключно за згодою усіх співвласників. 
Рішенням Конституційного Суду України від 02.03.2004 р. за № 4-рп/2004 у справі 1-2/2004 (реєстраційний код 28021/2004) відповідно до якого питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законодавства України, які визначають правовий режим власності. 
Конституційний Суд України виходив з правової характеристики спільного майна власників квартир, конкретизованої у Законі України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку». Відповідно до якого режим майна, що перебуває у спільній власності власників квартир, має визначатися, відповідно до Конституції України (пункт 7 частини першої статті 92), виключно законами України. 
Згідно зі статтею 19 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» спільне майно власників квартир складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у їх спільній сумісній власності і не підлягає відчуженню, загальне майно — у спільній частковій власності. Відповідно до цього Закону співвласники допоміжних приміщень мають право розпоряджатися ними в межах, встановлених зазначеним Законом та цивільним законодавством. 
Також, тим самим рішенням КСУ встановлено, що набуте громадянами право на квартири державного житлового фонду та належні до них допоміжні приміщення є непорушним (стаття 41 Конституції України), забезпечується державою і захищається судом (стаття 55 Конституції України); 
Відповідно до п.2 ст. 10 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», допоміжні приміщення стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом — свідоцтвом про право власності на квартиру. 
Для підтвердження набутого в такий спосіб права, не потребується вчинення будь-яких інших додаткових юридичних дій. Крім того власникам квартир немає необхідності з метою підтвердження права власності на допоміжні приміщення створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку. 
 Таким чином, законодавством України в якості однозначної умови для реалізації права спільної сумісної власності містить умову щодо здійснення цього права саме за згодою інших власників. 
Крім того, відповідно до ч.3 ст. 319 ЦК України, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. 
Відповідно ж до ч. 5 ст. 319 ЦК України, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та законним інтересам громадян, зокрема, інших власників. 
Як це стверджує сам Позивач, що підтверджується матеріалами позовної заяви, реконструкція горища будинку призведе до перероблення квартири №10 Будинку, яку займає Позивач, у дворівневу. Тобто Позивач бажає розширити свою квартиру №10 у Будинку та покращити таким чином свої житлові умови. 
Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦКУ власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання ч.1енів своєї сім'ї, інших осіб на розсуд власника. 
Статтею 30 Конституції України кожному гарантується недоторканість житла. 
Суд дійшов висновку, що здійснення Позивачем реконструкції горища Будинку з метою перероблення квартири №10 Будинку, яку він займає, у дворівневу спрямоване лише на покращення особистих житлових умов. 
Позивача за рахунок спільної власності інших мешканців будинку. А отже твердження Позивача про те, що проведення вказаної реконструкції усуне перешкоди у здійсненні Позивачем права спільної власності є таким, .що не відповідає дійсності, оскільки призведе до порушення права спільної власності Відповідачів шляхом зменшення об'єкту спільної власності за рахунок збільшення об'єкту приватної власності Позивача. 
Посилання Позивача на рішення Київської міської державної адміністрації №379 від 02.03.2001 p., технічні умови, видані підприємствами комунального хазяйства та висновки щодо проекту реконструкції Будинку, які Позивач розглядає в якості дозвільної документації на будівництво, тобто документації, достатньої для отримання дозволу на проведення будівельних робіт, також не грунтуються на жодних правових підставах. 
Правилами утримання житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 №76, визначено, що реконструкцією жилого будинку є комплекс будівельних робіт, спрямованих на поліпшення експлуатаційних показників приміщень житлового будинку шляхом їх перепланування та переобладнання, надбудови, вбудови, прибудови з одночасним приведенням їх показників відповідно до нормативно-технічних вимог. 
У додатку Б «Терміни та визначення» ДБН А.2.2-3-2004 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» подається визначення терміну «реконструкція»: «Перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко- 
 економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов 
 експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко- 
 економічних      показників      (кількість      продукції,      потужність, 
функціональне призначення, геометричні. розміри). 
Відповідно до Правил забудови м. Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27 січня 2005 р. №11/2587 міститься перелік документів, необхідних для отримання дозволу на проведення будівельних робіт, до яких, зокрема відноситься дозвіл на будівництво та багато інших документів, відсутніх у Позивача, зокрема письмову згоду власника (співвласників) на проведення робіт (у разі проведення реконструкції), що додається до свідоцтва про право власності на нерухоме майно. 
Відповідно до ч. 2 п. 1.1. Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 5.12.2000 р. №273, дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які одночасно ведуть реєстр наданих дозволів. Частиною 3 цього ж положення встановлено, що виконання будівельних робіт без вищезазначеного дозволу забороняється. 
Також, в п. 2.2.1.6. Правил забудови м. Києва зазначено, що початок інвестором діяльності щодо отримання вихідних даних, розроблення містобудівного обгрунтування тощо, тобто всі ті дії, на які посилається Позивач, є ризиком замовника (інвестора) і не дає права на отримання дозволу управління державного архітектурно-будівельного контролю КМДА на виконання будівельних робіт відповідно до розділу 10 цих Правил. 
Крім того, управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища КМДА у своєму листі від 05.10.2001 р. №2815 повідомило Позивача про те, що цей лист не дає Позивачу права на проведення будь-яких будівельних і опоряджувальних робіт. 
Крім того, у своєму листі від 19.02.2007 р., на який посилається Позивач, він жодним чином не згадував про всі ці поліпшення, за винятком обіцянки здійснити ремонт даху Будинку. 
ОСОБА_56 управління житлового господарства Київської міської державної адміністрації від 11.01.2003 р. №109/1-22 (див. Додаток-2) зазначено, що відповідно до роз'яснення Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України (лист від 11.05.2002 р. №14/2-235) «при здійсненні реконструкції горищних приміщень існуючих житлових будинків необхідно отримати згоду власників приватизованих квартир», а при наявності ОСББ необхідно мати відповідне рішення загальних зборів усіх його ч.1енів. 
В матеріалах справи міститься протокол № 3 загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Азалія» по вул. Тарасівській, буд. №18, м. Київ від 01.03.2007 року про прийняте одноголосно рішення про відмову Позивачу у будівництві мансарди. 
Суд вважає, що посилання позивача на Інвестиційний контракт № 170 про переобладнання горища житлового будинку №18 по вул. Тарасівській, 
 кв. 10 та заміни даху на мансардний поверх від 17.02.2000 р. є неправомірним, оскільки відповідно до ст.ст. 4, 21 Закону України «Про інвестиційну діяльність» заборонено інвестування, яке порушує права та інтереси громадян. 
Стаття 5 Закону України «Про основи містобудування» також вимагає враховувати законні інтереси власників або користувачів будівель. 
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вимагає від органів влади уважно ставитись до рішень зборів громадян за місцем проживання. 
З листа Спеціалізованої контрольної комісії з питань приватизації Верховної Ради України від 27.03.2003 р. №06-24/15-407 вбачається, що, у багатоквартирних будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю, власник (власники) неприватизованих квартир (їх правонаступники) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень. Вони є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями. Питання щодо згоди власників квартир - співвласників допоміжних приміщень багатоквартирного будинку надбудову поверхів, улаштування мансард і т. ін. з використанням при цьому конструктивних елементів будинку, як і на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо), має вирішуватися відповідно до законів про власність та інших законів України, передусім Цивільного кодексу України». 
Відповідно до ст. 19 Конституції України, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. 
Відповідно до ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. 
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог, в зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю їх пред'явлення. 
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57 -60, 213 - 215, ЦПК України, 
 ВИРІШИВ: 
 В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 
 Олександровича, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, Баррезі Джіангранде, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, третя особа: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Азалія» про усунення перешкод у здійсненні права спільної власності - відмовити повністю. 
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Зазначені заява та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України. 
Записаний

shakirkirill

  • Досвідчений дописувач
  • ***
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 68
    • Перегляд профілю
Re: Боротьба за підвали та горища
« Reply #79 : 07 Червня 2010, 09:58:36 »

 Справа № 2-91
   2009 рік
копія                           
                                                   
 
                                                                                                                                                         
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И
 
13 березня 2009 року  Гадяцький районний суд Полтавської області  в складі
              головуючого судді                             Максименко Л.В.
              при секретарі                                       Павленко Т.І.
              розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гадяч цивільну справу за позовом Вельбівської сільської ради Гадяцького району, ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Полтавська інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Полтавській області про знесення самочинно збудованих споруд, 
в с т а н о в и в:
у лютому 2009 року Вельбівська сільська рада Гадяцького району, ОСОБА_1. звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2. про знесення самочинно збудованих споруд до квартири АДРЕСА_1 вказуючи, що за даною адресою знаходиться двоповерховий 16-ти квартирний житловий будинок, який розташований на земельній ділянці Вельбівської сільської ради. На першому поверсі даного будинку знаходиться кв. НОМЕР_1, яку придбав у власність ОСОБА_2 На другому поверсі, над квартирою НОМЕР_1, знаходиться квартира НОМЕР_2, власником якої є ОСОБА_1. Придбавши квартиру, ОСОБА_2 в порушення законодавства України, самовільно захопив частину прибудинкової земельної ділянки, власником якої є сільська рада та самовільно захопив приміщення підвалу будинку і розпочав будівництво прибудови до своєї квартири та перебудови підвального приміщення. Дане будівництво ОСОБА_2 проводив без дозволу на виконання проектних робіт, без виділення земельної ділянки під забудову, без проектної документації, без згоди співвласників будинку, чим грубо порушує права інших громадян, Вельбівської сільської ради  та грубо порушує права мешканця будинку ОСОБА_1. Своєю прибудовою до будинку ОСОБА_2 значно погіршує житлові умови ОСОБА_1., так як прибудову споруджує впритул до вікон та лоджії  Гулевського, по всьому периметру квартири, чим порушує і архітектуру будинку та безпеку житла. ОСОБА_1.  не матиме можливості вільного доступу ззовні до своєї квартири в разі необхідності проведення ремонту, в весняно - літній період через нагрівання даху прибудови та випарів з нього, в квартирі погіршується як температурний режим, так і стан екології в ній. Захоплення ОСОБА_2. підвального приміщення будинку і знищення в ньому цегельних перегородок, які були передбачені проектом при будівництву будинку, може призвести до руйнування цілого будинку. Сільська рада попереджала ОСОБА_2. про припинення самочинного будівництва та знесення самочинних споруд, але він не реагує на попередження і продовжує будівництво, тому звернулися до суду.
Ухвалою суду від 13 лютого 2009 року до участі в справі в якості співвідповідача залучено - ОСОБА_3, власника квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1
Сільський голова Вельбівської сільської ради Гадяцького району ОСОБА_4. пояснив суду, що виявив факт проведення будівельних робіт біля будинку і запросив ОСОБА_2. до сільської ради. З  приводу проведення будівельних робіт останній заявив, що буде проводити їх без дозволу, а потім узаконить в судовому порядку і, не реагуючи не зауваження, продовжував будувати  добудову до квартири. Зі слів мешканців будинку в підвалі, де розташований клас цивільної оборони, демонтував цегельні перегородки, що були споруджені попередніми мешканцями та з цих матеріалів здійснював добудову. В даний час ОСОБА_2 поставив на вході до підвалу металеві двері, тому доступу в підвальне приміщення він, як сільський голова, не має, через що не міг заактувати знесення цегельних перегородок. Про виявлення самочинного будівництва він повідомив інспекцію державного архітектурно – будівельного контролю, яке внесло припис ОСОБА_2. про припинення будівельних робіт.     В листопаді 2008 року ОСОБА_2 звернувся до сільської ради з заявою про надання земельної ділянки поряд з квартирою для прибудови, але рішенням сесії у виділенні земельної ділянки та наданні дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою було відмовлено.             
ОСОБА_1. в судовому засіданні пояснив суду, що 17 серпня 2008 року ОСОБА_2 самочинно розпочав будівництво – добудову до квартири батька, що знаходиться на першому поверсі під його квартирою. З даного приводу сільська рада провела обстеження і встановила, що прибудова проводиться незаконно. Будівництво також створює перешкоди у користуванні власністю, так як обмежує огляд з квартири, погіршує житлові умови і безпеку житла, так як через прибудову сторонні особи легко можуть проникнути в квартиру, не має доступу ззовні, що є порушенням правил пожежної безпеки. Підтвердив, що ОСОБА_2 закрив вхід до підвалу металевими дверима і жителі під’їзду не мають доступу до місця загального користування.
Представник відповідачів ОСОБА_3. та ОСОБА_2. – ОСОБА_5. пояснив суду, що спір через добудову квартири виник через недобросусідські відносини з ОСОБА_1. ОСОБА_2 не міг визначитися з власником земельної ділянки до будинку, так як отримував з сільської ради незрозумілі відповіді. Після звернення з заявою до сільської ради, і , не отримавши позитивної відповіді та проконсультувавшись з юристами та відповідними службами, вирішив провести будівництво, а потім узаконити його в судовому порядку. Вказав, що позовні вимоги є незаконні і не обґрунтовані, так як з даного приводу є волевиявлення жителів, щоб ОСОБА_2 проводив добудову додаткового приміщення до квартири і користувався підвалом, який має намір облаштувати під спортзал. З підвалу він прибрав будівельне сміття, але перегородок не зносив, проте підтвердив, що на вході в підвал поставив металеві двері. ОСОБА_2 має намір вести добросусідські відносини і впорядкувати підвал та при будинкову територію, тому в задоволенні позову просив відмовити.
Представник Полтавської інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в судове засідання не з’явився, направив до суду заяву про розгляд справи без участі представника. 
Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 23 червня 2008 року ОСОБА_6 передала , а ОСОБА_3 прийняв у власність квартиру НОМЕР_1 по АДРЕСА_1
ОСОБА_2 є сином власника квартири і відповідно до доручення від 26 листопада 2008 року є його представником в  усіх державних, громадських, господарських і інших органах.
Згідно довідки Вельбівської сільської ради будинок по вул. Леніна, 185 в с. Вельбівка на балансі сільської ради не перебуває, але  розташований на земельній ділянці площею 622,22 кв.м. фонду сільської ради.
Згідно довідки Вельбівської сільської ради підвал будинку по вул. Леніна, 185 в с. Вельбівка використовується як клас цивільної оборони.
Згідно акту Вельбівської сільської ради від 3 листопада 2008 року про обстеження прибудинкової території будинку по АДРЕСА_1, встановлено, що ОСОБА_2 без дозволу виконав такі будівельні роботи: розрив траншею, заклав фундамент з армуванням металом, капітальне будівництво чи то жилого чи господарського приміщення по периметру першого під’їзду будинку з двох сторін, встановлення гаражних воріт, штукатурка побудованої споруди.
Відповідно до повідомлення ОСОБА_2. Полтавською інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю від 03.09.08 р., вказано про неможливість проведення ним будівельних робіт по будівництву добудови приміщення до житлової квартири 16-ти квартирного житлового будинку по АДРЕСА_1  за відсутністю дозволу на будівництво об’єкта містобудування, який видається відповідним органом виконавчої влади, виготовленої та погодженої в установленому порядку проектної документації та відповідного дозволу на виконання будівельних робіт.
20 листопада 2008 року ОСОБА_2 звернувся з заявою до Вельбівської сільської ради про надання земельної ділянки для прибудови відкритого літнього дворика з прозорим дахом для особистого користування.
Рішенням сесії Вельбівської сільської ради від 4 грудня 2008 року ОСОБА_2. відмовлено у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо посвідчення права власності на земельну ділянку так як на час подання заяви на прибудинковій земельній ділянці самовільно побудована прибудова до квартири відкритого літнього дворика з прозорим дахом.
 За повідомленням Полтавської інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 25.02.09р. дозволу на виконання будівельних робіт ОСОБА_2. не надавався 
Згідно ч.1, ч.2, ч.4 ст. 24 ЗУ „Про планування і забудову територій ” фізичні та  юридичні  особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів  містобудування  на  земельних ділянках,  що належать їм на праві власності чи користування, зобов’язанні отримати від виконавчих органів відповідних рад у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об’єкта містобудування (далі - дозвіл на будівництво).Фізичні та  юридичні особи, заінтересовані в здійсненні будівництва  об'єктів  містобудування,  подають письмову заяву про 
 надання дозволу на будівництво до виконавчого органу відповідної ради або Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації.
У разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності   для   розміщення  об'єкта  містобудування  в  порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно 
 є дозволом на будівництво цього об'єкта.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 29 цього ж Закону дозвіл на виконання  будівельних  робіт  -  це  документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних 
 робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт.
Дозвіл на виконання будівельних робіт надається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів.
Згідно ст. 23 вказаного закону забудова території передбачає здійснення нового будівництва, реконструкції та інше будівництво.
Реалізація суб’єктивного права на забудову земельної ділянки передбачає виконання дій, пов’язаних з організацією планування території і окремих ділянок, одержання дозволу на будівництво.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника відповідачів, визначеного законом порядку отримання дозволу на  проведення будівельних робіт ОСОБА_2 не дотримався.
Згідно ч. 1, ч. 4 ст. 30-2  Закону України „Про планування і забудову територій ”  громадському обговоренню підлягають розроблені та погоджені в установленому  законодавством  порядку  проекти  місцевих   правил забудови  та  проекти  містобудівної  документації,  які пройшли в установленому законодавством порядку державну експертизу, а саме:  схем планування   територій    адміністративно-територіальних одиниць, їх окремих частин; генеральних планів населених пунктів; детальних планів територій; проектів забудови територій; містобудівного обґрунтування розміщення       об'єктів містобудування. 
Проектування і будівництво  окремих  будівель  і споруд, не передбачених чинним генеральним планом  (для  малих  і середніх населених пунктів), детальним планом території (для великих,більших і найбільших населених пунктів), не допускається і не виноситься на обговорення.
 За таких обставин суд не приймає в якості доказу звернення ОСОБА_2. до мешканців будинку з приводу надання дозволу на прибудову до квартири та зайняття підвалу, оскільки вирішення даного питання шляхом громадських слухань і опитувань не вирішується, так як врегульоване чинним законодавством.
Відповідно ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без неналежного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. 
Згідно ч.4 цієї норми Закону, якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила ( здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
На підставі ч. 7 ст. 376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов’язати особу, яка здійснила ( здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Відповідно ст. 391 Цивільного Кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Суд вважає, що здійснення добудови до квартири на першому поверсі ОСОБА_2., створює перешкоди у користуванні квартирою ОСОБА_1., що знаходиться над добудовою на другому поверсі, так як зменшує оглядовість, виникає небезпека проникнення через дах до квартири сторонніх осіб, порушує правила пожежної, екологічної та санітарної безпеки. Таким чином, ОСОБА_1. має право вимагати усунення перешкод у користуванні власністю шляхом знесення добудови до квартири на першому поверсі.
Виходячи з викладеного, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню, так як об’єктивно встановлено, що ОСОБА_2 самочинно, без отримання відповідних дозволів, виділення земельної ділянки та без проектної документації здійснив добудову до квартири НОМЕР_1, що належить на праві власності його батьку та шляхом встановлення металевих дверей, перешкоджає входу до підвалу, який є місцем загального користування і має цільове призначення як клас цивільної оборони.
За таких обставин суд вважає, що відповідачів слід зобов’язати знести самочинно збудовану прибудову до квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 та демонтувати металеві двері на вході до підвалу.
Згідно ст. 212 Земельного Кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування витрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
 Виходячи з викладеного відповідачі повинні привести земельну ділянку та вхід до підвалу у попередній стан. Всі роботи по знесенню та демонтажу споруд провести за рахунок відповідачів по справі. 
Відповідно ст. 319 ч. 4 ЦК України власність зобов’язує, ч.5 цієї ж статті визначено, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. За ч. 7 вказаної статті діяльність власника може бути обмежена лише у випадку і в порядку, встановлених законодавством.
Виходячи з вказаних норм закону суд вважає, що власник квартири повинен нести таку ж відповідальність як і ОСОБА_2, який безпосередньо здійснював самочинне будівництво. Як слідує з пояснень представника, власнику - ОСОБА_3. було відомо про наміри і дії його сина, пов’язані з добудовою до квартири та зайняттям підвалу.
Так як позивачами не доведено факту знесення ОСОБА_2. цегельних перегородок у підвалі і вказаний факт цілковито заперечується представником відповідачів, тому суд вважає, що позов в частині відновлення ОСОБА_2. цегельних перегородок у підвалі задоволенню не підлягає. До того ж проектна документація підвалу в якості доказу до справи не надана.
Судові витрати по справі понесені безпосередньо позивачем ОСОБА_1. у вигляді сплати держмита, інформаційно – технічного забезпечення розгляду справи в суді та оплату правової допомоги в сумі 250 грн. Так як основна частина позовних вимог судом задоволена, суд вважає, що пропорційно до задоволених позовних вимог, третина понесених судових витрат відшкодуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 15, 17, 319, 376, 391 ЦК України, ст. 212 ЗК України, ст. 23, 24, ч.1, 2 ст. 29 ч. 4 ст. 30-2  Закону України „Про планування і забудову територій ”,  ст.   10, 60, 88, 209,  212, 213, 214, 223 ЦПК України, суд,-
в и р і ш и в:
- позовну заяву Вельбівської сільської ради Гадяцького району, ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа Полтавська інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Гадяцькому районі про знесення самочинно збудованих споруд задовольнити частково.
Зобов’язати ОСОБА_2, ОСОБА_3 знести самочинно збудовану прибудову до квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, привести земельну ділянку на якій проведено будівництво до попереднього стану, демонтувати металеві двері до підвального приміщення та привести вхід до підвалу в попередній стан або ж провести вказані роботи за їх рахунок.
Позовні вимоги в частині зобов’язань ОСОБА_2 побудувати в підвальному приміщенні будинку знесені ним цегельні перегородки на тих місцях, де вони були згідно проектної документації на будинок, залишити без задоволення.
Стягти солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог по сплаті державного мита в сумі 5 грн. 70 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 5 грн., витрати на правову допомогу в сумі 167 грн.
 Рішення  може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Гадяцький районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

 

 
Головуюча:  підпис
Копія: вірно
Суддя Гадяцького
районного суду                                                                          Л.В. Максименко

 

 

 
Записаний

shakirkirill

  • Досвідчений дописувач
  • ***
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 68
    • Перегляд профілю
Re: Боротьба за підвали та горища
« Reply #80 : 27 Липня 2010, 13:08:01 »

Виктор Иванович, посмотрите, пожалуйста, очень интересный прецендент. Когда-то подымалась дискуссия по поводу придомовой территори. В данном случае ВСУ на высоте. Это кстати касается одного моего дела, по которому уже возбуждено уголовное дело

У Х В А Л А
ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
 
9 червня 2010 року
м. Київ
       
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
  Григор’євої Л.І.,
  суддів:
  Балюка М.І.,
  Данчука В.Г.,
  Барсукової В.М.,
  Косенка В.Й.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди, 
 
в с т а н о в и л а :
 
У квітні 2007 року позивачі звернулися до суду із зазначеним позовом,  посилаючись на те, що відповідно до свідоцтв про право власності № 447 від 29 червня 2006 року та № 1522 від 8 жовтня 1996 року ОСОБА_1 та  ОСОБА_3 є власниками квартир № 3  та № 2 у  будинку за адресою:  АДРЕСА_1. ОСОБА_5  проживає  у квартирі № 4  цього будинку  на  підставі  ордеру. ОСОБА_6 є власником  квартир № 8  та № 6 у  цьому ж будинку на підставі договорів купівлі-продажу від 11 липня 2006 року та від 26 серпня               2006 року.
У лютому 2007 року відповідачка незаконно та без відповідного дозволу   розпочала проведення будівельних робіт з реконструкції квартир №№ 6 та 8. Ці роботи полягали в прибудові  до вказаних  квартир  додаткових приміщень, унаслідок чого нею була зайнята земельна ділянка площею 0,0100 га, яка належить до прибудинкової території  багатоквартирного будинку. У результаті проведення нею будівельних робіт виритий котлован, закладений фундамент та частково збудований перший поверх додаткової будівлі, частково знесений паркан загального двору, знищена дитяча  площадка з  деревами, були  створені перешкоди для в’їзду та виїзду транспорту на прибудинкову територію.
Факт самовільного зайняття відповідачкою земельної ділянки зафіксований Державною інспекцією з контролю за використанням  і охороною  земель Автономної Республіки Крим, про що складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 26 березня 2007 року, складений протокол про адміністративне  правопорушення від 26 березня 2007 року  № 10112 та виданий припис від 26 березня 2007 року № 006765 з вимогою усунути порушення земельного законодавства  впродовж 30 діб.
У зв’язку з тим, що незаконними діями відповідачки, які полягають у самовільному зайнятті земельної ділянки, що розташована під загальним двором багатоквартирного будинку та самовільним зведення додаткової будівлі створюються їм перешкоди у користуванні прибудинковою територією їхнього будинку та порушуються їхні права, просили зобов’язати відповідачку усунути перешкоди у  користуванні прибудинковою територією та стягнути завдану незаконними діями  моральну  шкоду в розмірі  3 тис. грн.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 11 вересня  2007 року та додатковим рішенням цього ж суду від 29 лютого 2008 року позов задоволено частково. Зобов’язано ОСОБА_6 усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою на території домоволодіння за адресою:  АДРЕСА_1 шляхом знесення збудованих будівель та споруд. Зобов’язано ОСОБА_6  привести земельну ділянку у первісний стан. Визнано за позивачами право на знесення збудованих ОСОБА_6  будівель і споруд на території домоволодіння та приведення її у первісний стан, який існував до виконання будівельних робіт з подальшим відшкодуванням ОСОБА_6 пов’язаних з цим витрат. 
Рішенням апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 серпня          2008 року рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 11 вересня             2007 року та додаткове рішення цього ж суду від 29 лютого 2008 року скасовані та ухвалено нове рішення, яким позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди залишено  без  задоволення.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції у зв’язку з порушенням норм процесуального та матеріального  права та залишення без змін рішення суду першої інстанції.
Касаційна  скарга  підлягає  задоволенню  з  таких  підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову  в позові, апеляційний суд виходив із того, що у зв’язку з неналежним станом  квартир №№ 6 та 8, рішенням виконавчого комітету Київської районної ради                     м. Сімферополя № 148 від 24 липня 2007 року “Про дозвіл виконати  реконструкцію  квартир №№ 6 і 8 по АДРЕСА_1  із збільшенням  площі забудови та надбудови другого і мансардового поверхів” ОСОБА_6 надано дозвіл на їх реконструкцію з прибудовою і надбудовою другого і мансардного поверху. Проектна документація на реконструкцію вказаних квартир відповідачкою узгоджена з районним відділом архітектури, інспекцією державного пожежного нагляду, міською СЕС та іншими установами, уповноваженими перевіряти відповідність проектної документації на реконструкцію квартир. Крім того,  відповідачкою отримана згода на проведення зазначеної реконструкції належних їй квартир від позивачів. Оскільки позивачами згідно з вимогами ст. 60 ЦПК України не надано доказів чинення відповідачкою перешкод у користуванні спільною прибудинковою територією та порушення у зв’язку з цим їхніх прав, позов  задоволенню не підлягає.
Крім того, земельна ділянка при житловому будинку АДРЕСА_1  належить  на праві власності  територіальній громаді   м. Сімферополя в особі Сімферопольської міської ради, яка з позовом до  відповідачки  про  знесення  самовільно  збудованої прибудови не зверталася.
Проте погодитися з такими висновками апеляційного суду не можна.
Відповідно до  п. 2  ст. 10  Закону України  “Про приватизацію державного  житлового  фонду”  від  19 червня 1992 року  власники квартир  багатоквартирних  будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов’язані брати  участь  у загальних витратах, пов’язаних з утриманням будинку і прибудинкової території, відповідно до своєї частки  у майні  будинку.
Частинами 2, 3  ст. 42 Земельного кодексу України передбачено, що у разі  приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна  ділянка  може передаватися  безоплатно у власність або надаватись у користування об’єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них  будівлі, споруди  та  прибудинкові  території , визначається співвласниками.   
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 7 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних  норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов’язати особу, яка  здійснила (здійснює)  будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду  підлягає  знесенню.
Крім того, згідно ч. ч. 1, 4 і 5 ст. 24 Закону України “Про планування і забудову  територій” фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво  об’єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи користування, зобов’язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, у разі делегування їм таких повноважень відповідними радами, дозвіл на будівництво об’єкта містобудування. У разі прийняття сільською, селищною чи міською радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об’єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об’єкта.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідачка є власником квартир у багатоквартирному будинку, в якому всі квартири належать на праві власності їх мешканцям, тому згідно ст. 42 Земельного Кодексу України порядок використання земельних ділянок, де розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається їх співвласниками. У користування співвласників житлового будинку передається земельна ділянка у розмірі, що відповідає частці приватизованих квартир. 
Доказів, які б підтверджували законне зайняття відповідачкою частини   земельної ділянки у розмірі 0,0100 га, яка перебуває у спільній власності усіх  співвласників багатоквартирного будинку та добровільного усунення вчинених   проведенням будівельних робіт порушень земельного законодавства ОСОБА_6 не надала.
Рішення виконавчого комітету  Київської районної ради  м.  Сімферополя              № 148 від  24 липня 2007 року  “Про  дозвіл   виконати  реконструкцію  квартир             №№ 6 і 8 по АДРЕСА_1  із збільшенням  площі забудови та надбудови другого і мансардового поверхів” не свідчить про відведення  відповідачці у встановленому законом порядку земельної ділянки для здійснення такого будівництва, а є лише одним з документів, які необхідно надати для отримання дозволу на виконання будівельних робіт. 
Крім того, відповідачкою не надано доказів отримання згоди інших  співвласників будинку на здійснення реконструкції та перебудови своїх квартир, оскільки надані позивачами попередні письмові заяви щодо надання дозволу на здійснення ОСОБА_6 зазначеного будівництва були відкликані письмовими заявами позивачів  від 3 квітня 2007 року ( а.с.77,78).
Тому задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно виходив із того, що оскільки ОСОБА_6 для здійснення спірного будівництва частина прибудинкової території не виділялася та здійснення нею самочинного будівництва порушує права інших співвласників будинку та чинить їм перешкоди у користуванні цією територією,  самовільно збудовані відповідачкою споруди  підлягають  знесенню.
 За таких обстави рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням без зміни рішення суду першої інстанції.
Керуючись  ст. ст.  336, 339 ЦПК України, колегія  суддів
 
у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити.
 
Рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 26 серпня              2008 року скасувати та залишити без зміни рішення Київського районного суду                  м. Сімферополя від 11 вересня 2007 року та додаткове рішення цього ж суду від 29 лютого 2008 року.
 
Ухвала  оскарженню  не  підлягає.
 
Головуючий                                                Л.І. Григор’єва   

Судді:
М.І. Балюк
В.Г. Данчук
В.М. Барсукова
В.Й. Косенко
« Останнє редагування: 27 Серпня 2010, 17:41:03 від gro-za »
Записаний

gro-za

  • Засновник
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 2230
  • City: Київ
  • ГРОмадський правоЗАхисник, 050-448-1-844
    • Перегляд профілю
Re: Боротьба за підвали та горища
« Reply #81 : 27 Липня 2010, 17:49:56 »

Виктор Иванович, посмотрите, пожалуйста, очень интересный прецендент. Когда-то подымалась дискуссия по поводу придомовой территори. В данном случае ВСУ на высоте. Это кстати касается одного моего дела, по которому уже возбуждено уголовное дело

У Х В А Л А
ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ
 
9 червня 2010 року

  м. Київ
       
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
  Григор’євої Л.І.,
  суддів:   Балюка М.І.,   Данчука В.Г.,   Барсукової В.М.,  Косенка В.Й.,
   
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та відшкодування моральної шкоди,  в с т а н о в и л а :
 ...                                                                                                             
Дійсно, прецедент цікавий. Дякую за корисну інформацію.
Записаний

Перо

  • Супермодератор
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 8691
    • Перегляд профілю
Re: Боротьба за підвали та горища
« Reply #82 : 28 Липня 2010, 20:22:31 »

shakirkirill, сподіваюсь що Вам у нагоді буде історія
http://gazeta.ua/index.php?id=143205
http://narodna.pravda.com.ua/life/47a721fbab75b/
http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=112174142
та судова практика по справам ТОВ "Миколаївське":
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/928157
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/10496187
та ПІІ "Барквуд":
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/1112363

Або пошуком по ЄДРСР.
Записаний

gro-za

  • Засновник
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 2230
  • City: Київ
  • ГРОмадський правоЗАхисник, 050-448-1-844
    • Перегляд профілю
Re: Боротьба за підвали та горища
« Reply #83 : 27 Серпня 2010, 17:05:59 »

Виктор Иванович, добрый день, это Кирилл. Давно у Вас не был вижу произошли большие перемены, пока не совсем понял систему  но разберусь . В пятницу в хозсуде выиграли дело у застройщика по вспомагательным помещениям, я представлял интересы 3 стороны физического лица. Я помню Вас интересовали подвалы и чердаки, решения у меня пока нет, если Вас заинтересует, то предоставлю. Те решения, которые я Вам обещал у меня на руках давно. Но у нас никак не получается встретиться а я сейчас частенько в коммандировках, может мне их отсканировать и отправить Вам на какое-нибудь мыло? мне было бы так проще, а комментарии если у Вас будут вопросы я бы дал Вам по телефону. Пишите, жду Вашего ответа. С уважением, Кирилл
Спір про підвали - скасувати рішення Солом'янської райради про їх приватизацію, перше коло (див. вкладення).
Записаний

gro-za

  • Засновник
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 2230
  • City: Київ
  • ГРОмадський правоЗАхисник, 050-448-1-844
    • Перегляд профілю
Re: Боротьба за підвали та горища
« Reply #84 : 27 Серпня 2010, 17:10:47 »

Спір про підвали - скасувати рішення Солом'янської райради про їх приватизацію, перше коло (див. вкладення).
Друге коло - також у вкладеннях.
Записаний

gro-za

  • Засновник
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 2230
  • City: Київ
  • ГРОмадський правоЗАхисник, 050-448-1-844
    • Перегляд профілю
Re: Боротьба за підвали та горища
« Reply #85 : 27 Серпня 2010, 17:15:35 »

Спір про підвали - скасувати рішення Солом'янської райради про їх приватизацію, перше коло (див. вкладення).
Друге коло - також у вкладеннях.
Третє коло коло - у вкладеннях.
« Останнє редагування: 27 Серпня 2010, 17:59:53 від gro-za »
Записаний

gro-za

  • Засновник
  • *****
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 2230
  • City: Київ
  • ГРОмадський правоЗАхисник, 050-448-1-844
    • Перегляд профілю
Re: Боротьба за підвали та горища
« Reply #86 : 27 Серпня 2010, 17:35:28 »

Спір про підвали - скасувати рішення Солом'янської райради про їх приватизацію. 
Постанови КААС у подібних справах.
Записаний

shakirkirill

  • Досвідчений дописувач
  • ***
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 68
    • Перегляд профілю
Re: Боротьба за підвали та горища
« Reply #87 : 01 Вересня 2010, 10:42:49 »

В июле 2009 года после моей годичной борьбы с Печерским РУ ГУ МВД наконец-то было возбуждено уголовное дело по статье 197-1 п.2 по факту, самовольный захват земельного участка неустановленными лицами ПП "Удача плюс". Дело расследовалось ни шатко ни валко, вообще-то никак. Но само его наличие нависало над застройщиком, не позволяло корупционерам в Глав АПУ продвигать работу по разрешениям. То есть самим своим фактом выполняло определенную работу. А также, определенным образом помогало в хозяйственном процессе по иску Печерской РДА к застройщику с требованием привести дом в состояние предусмотренное проектом и освободить самовольно захваченный участок земли.
В связи с чем застройщик проснулся и подал жалобу на постановление следователя о возбуждении уголовного дела. Я об этом узнал из реестра - я в данном случае лицо по заявлению которого возбуждено уголовное дело. Решение дано ниже


№ 4-1153/10   
  П О С Т А Н О В А   
про відмову у відкритті провадження   
  25 травня 2010 р.   суддя Печерського районного суду м. Києва Отрош І.О.   ,    розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Печерського РУГУ МВС України в м. Києві від 10.07.2009 про порушення кримінальної справи за фактом реконструкції в частині надбудови додаткових поверхів та масандри житлового будинку №19/7 по вул. Інститутська  м. Києві, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 197 -1 КК України, -   
  В С Т А Н О В И В :   
  25.05.2010 року до суду надійшла скарга ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Печерського РУГУ МВС України в м. Києві від 10.07.2009 про порушення кримінальної справи за фактом реконструкції в частині надбудови додаткових поверхів та масандри житлового будинку №19/7 по вул. Інститутська  м. Києві, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 197 -1 КК України.   
Дослідивши матеріали скарги, вважаю, що у відкритті провадження за скаргою слід відмовити виходячи з наступного.   
З матеріалів скарги вбачається, що зазначена постанова винесена за фактом вчинення злочину,  а не щодо конкретної особи. Відповідно до ч.3 ст.236-7 КПК України  така скарга може бути подана до суду особою, інтересів якої стосується порушена кримінальна справа з достатнім обґрунтуванням порушення прав та законних інтересів відповідної особи.   
Також з матеріалів скарги вбачається, що кримінальна справа була порушена за фактом реконструкції в частині надбудови додаткових поверхів та масандри житлового будинку №19/7 по вул. Інститутська м. Київ, яка проводилась на виконання інвестиційного контракту № 62 на переобладнання  горища будинку №19/7 по вул. Липська, м. Київ, укладеного 03.09.1998. між державним комунальним підприємством по утриманню будівель, споруд та прибудинкової території Печерського району та приватним підприємством «Удача Плюс».   
Заявник подає скаргу на порушення кримінальної справи як директор ПП «Удача Плюс», разом з цим до матеріалів скарги не додано належних доказів перебування ОСОБА_1 директором вказаного підприємства  чи іншою його службовою особою з 1998 року та на час проведення реконструкції, а відтак заявником не достатньо обґрунтовано того, що порушена кримінальна справа стосується її інтересів.   
Крім того, оскаржувана постанова не додана до матеріалів скарги, що позбавляє суд можливості зробити обґрунтований висновок щодо порушення прав та законних інтересів заявника.   
Таким чином, оскільки обґрунтування порушення прав та інтересів ОСОБА_1 є недостатнім, у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1  на постанову слідчого СВ Печерського РУГУ МВС України в м. Києві від 10.07.2009 про порушення кримінальної справи за фактом реконструкції в частині надбудови додаткових поверхів та масандри житлового будинку №19/7 по вул. Інститутська м. Києві, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 197 -1 КК України, слід відмовити.   
На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.236-7 КПК України, -   
                                                                       
П О С Т А Н О В И В :   
  Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Печерського РУГУ МВС України в м. Києві від 10.07.2009 про порушення кримінальної справи за фактом реконструкції в частині надбудови додаткових поверхів та масандри житлового будинку №19/7 по вул. Інститутська  м. Києві, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст. 197 -1 КК України.   
Копію зазначеної постанови направити заявнику, Печерському РУ ГУ МВС України  в м. Києві.   
Роз’яснити заявнику, що відмова у відкритті провадження не позбавляє його права повторно звертатися до суду.   
       Постанова оскарженню не підлягає.   
              Суддя                                                                                         
   
Записаний

shakirkirill

  • Досвідчений дописувач
  • ***
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 68
    • Перегляд профілю
Re: Боротьба за підвали та горища
« Reply #88 : 01 Вересня 2010, 10:54:21 »

Так как это определение не препятствовало подаче новой жалобы я начал отслеживать этот процесс, тем более как лицо по заявлению которого было возбуждено уголовное дело меня должны были уведомить об открытии производства и пригласить в заседание. Но так должно быть, однако не значит что так будет. 6 августа вечером в пятницу получил судебную повестку согласно которой меня в этот же день только утром приглашали в судебное заседание по рассмотрению новой  жалобы директора застройщика. Все сразу стало ясно. В понедельник я был в канцелярии суда где мне сообщили, что постановление отменено, судья Супрун дело мне не дала, постановление тоже, несмотря на жесткое предписание КПК и то, что на обжалование дано всего 7 дней - 3 прошло. Во вторник тоже самое, я был вынужден письменно обратиться к председателю суда с жалобой. В среду меня уже искали по телефону и нашли в канцелярии суда, где мне дали Постановление ниже и материалы дела

       № 4 - 1467/10   
                                       
                                        ПОСТАНОВА   
                      Іменем  України   
     06.08. 2010 року суддя Печерського районного суду м. Киева Супрун Г.Б., при секретарі Костюк А.І., за участю прокурорів Панова В.Є., Бондура Д.В., розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві  ОСОБА_2 від 10.07.2009 року про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, -   
                                             
                                   ВСТАНОВИВ:   
Слідчий  СВ Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві  ОСОБА_2  від 10.07.2009 року порушив кримінальну справу за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України, в якій зазначає, що літом 2003року невстановлені особи ПП «Удача-Плюс» розпочали роботи з реконструкції в частині надбудови додаткових поверхів та мансарди житлового будинку №19/7 по вул. Липській в м.Києві (помилково зазначено: по вул. Інститутській), при цьому була самовільно зайнята земельна ділянка, яка належить до категорії земель історико-культурного призначення, тобто земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах.   
ОСОБА_1 - директор ПП «Удача-Плюс» на той час, як особа,  інтересів якої стосується дана постанова, звернулась в суд зі скаргою на зазначену постанову слідчого, просить її скасувати як незаконну, як таку, що постановлена у відсутність підстав, передбачених ст.ст.94, 98 КПК України. Мотивує скаргу тим, що будівництво ліфтових шахт до будинку виконано з додержанням всіх дозвільних документів. За незаконне користування земельної ділянки передбачена адміністративна відповідальність, слідчим перевірялись події з 2003року, тоді як за самовільне зайняття  земельної ділянки (а в даному випадку самовільного зайняття ділянки не було) відповідальність передбачена з 2007року. Дії слідчого можуть породити наслідки, які виходять за межі кримінально-процесуальних відносин.   
В судовому засіданні представник скаржника – адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримав в повному обсязі.   
Прокурор Бондур Д.В. проти доводів скарги заперечував, просив у її задоволенні відмовити. В постанові зазначені приводи та підстави. Приводом стало безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину, а підставою – зібрані слідчим  дані перевірки, які містяться в наданих суду матеріалах справи.   
Особа, за заявою якої порушена кримінальна справа ОСОБА_4 в суд не з»явився, про місце, день та час розгляду скарги повідомлений належно.         
       Суд, дослідивши матеріали, які стали приводом та підставою для порушення кримінальної справи, матеріали скарги, вислухавши учасників судового процесу, приходить до наступного.             
        Відповідно до вимог ст.236-8 КПК України суд, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.   
Статтею 94 КПК України встановлений вичерпний перелік проводів та підстав для порушення кримінальної справи. Відповідно до ст.98 цього Кодексу, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину), тобто кримінальна справа може бути порушена лише при наявності достатніх даних, на основі яких встановлюються об'єктивні ознаки вчиненого злочину.   
Як вбачається з оскаржуваної постанови, слідчим у відповідності до вимог ст.ст.94 і 98 КПК України зазначено привід та підставу для порушення даної кримінальної справи, а висновок про наявність ознак злочину слідчим зроблено у зв'язку з наявністю даних в матеріалах перевірки, які вказують на невідповідність дій невстановлених осіб ПП «Удача Плюс» вимогам чинного законодавства, яким врегульовано процедуру виділення у користування земельної ділянки.   
Приводом для порушення кримінальної справи стала заява про злочин одного з мешканців даного будинку ОСОБА_4, яка зареєстрована у встановленому законом порядку. В заяві він вказує, що у 2008р. він звертався до Прокуратури м.Києва на злочинні дії ПП «Удача Плюс» по самовільному зайняттю земельної ділянки розміром приблизно 0,02 га по вул.Липській,19/7 в м.Києві та самовільному будівництву на ній капітальних споруд. Але відповіді йому не надано. Також вказує на те, що на теперішній час (тобто на момент звернення), ПП «Удача Плюс»  продовжує    фактичне використання    цієї земельної ділянки.   
Підставою, як зазначив прокурор в судовому засіданні, є достатні дані, що містяться в наданих матеріалах.   
Разом з тим, слідчим при прийнятті рішення не враховано дані, які засвідчують, що  будівництво ліфтових шахт в будинку №19/7 по вул.Липській розпочато в 2003р. і закінчено в березні 2005р (акт здачі-прийняття виконаних робіт за листопад 2004р.) . Тобто перебудова будинку мала місце в період часу, коли кримінальної відповідальності за самовільне зайняття земельних ділянок  та самовільне будівництво не існувало. Кримінальний кодекс України лише у 2007р. доповнено статтею 197-1КК (самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво).     
Також, в наданих суду матеріалах містяться дані, що свідчать про порушення земельного законодавства (ст.125, 126 ЗК України) щодо відведення та  користування земельною ділянкою, за що передбачена адміністративна відповідальність, а не кримінальна. Слідчий також не звернув уваги на те, що в справі містяться дані (а.с.130) про те, що для будівництва прибудов, в яких розміщується інженерно-технічне обладнання будинку використовується прибудинкова територія, для якої відведення земельної ділянки не передбачено.   
Отже, суд перевіряючи у відповідності до вимог ст.236-8 КПК України, наявність приводів та підстав для винесення даної постанови про порушення кримінальної справи, надходить до висновку про невмотивованість вказаного висновку слідчого про порушення кримінальної справи, у зв'язку з чим і про відсутність законних підстав та приводів для її порушення.   
Виходячи з вищевикладеного, наданих матеріалів перевірки, надходжу до висновку, що доводи скарги обґрунтовані.   
Відповідних, допустимих та достатніх даних, які б вказували на наявність ознак злочину в діях невстановлених осіб ПП «Удача Плюс», передбаченого ч. 2 ст. 197-1КК України, при винесенні постанови у слідчого   не було, а тому і не було приводів та підстав для порушення даної кримінальної справи, в зв'язку з чим постанова від 10.07.2009р.  підлягає скасуванню.   
              На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 94, 95, 97, 98, 236-7, 236-8 КПК України,суд, -   
                                 ПОСТАНОВИВ:   
Скаргу   ОСОБА_1 на постанову слідчого СВ Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві  ОСОБА_2  від 10.07.2009 року про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України-     задовольнити.   
Постанову слідчого СВ Печерського РУ ГУ МВС України в м.Києві  ОСОБА_2  від 10.07.2009 року про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України-       скасувати.   
              На постанову суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва       
    протягом семи діб через Печерський районний суд м. Києва.   
               
        Суддя:                                         Супрун Г.Б.                                           
                                                                     
Записаний

shakirkirill

  • Досвідчений дописувач
  • ***
  • Offline Offline
  • Повідомлень: 68
    • Перегляд профілю
Re: Боротьба за підвали та горища
« Reply #89 : 01 Вересня 2010, 11:10:53 »

В четверг я подал апеляционную жалобу на это постановление

Апеляційна скарга
на Постанову Печерського районного суду м. Києва  від 06.08.2010р по справі № 4-1467/10 (Головуюча Супрун Б.Г)

   06.08.2010р  Печерський районний суд  м. Києва  розглянув скаргу Омельченко С.В і   ухвалив по ній  Постанову, якою  скасував  постанову слідчого СВ Печерського РУ ГУ МВС України в місті Києві Лавриненка  К.М від 10.07.2009р     про порушення кримінальної  справи № 06-10666  по факту вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.197-1 КК України. Справа була порушена за моєю заявою.

   Вважаю дану Постанову  незаконною і необґрунтованою. Так як, під час судового засідання  Печерський районний  суд вийшов за межі розгляду скарги і перейшов до   розгляду  справи по суті, при цьому  дослідив і надав оцінку доказам поданим скаржником, які не були серед матеріалів, на підставі яких була порушена дана кримінальна справа.
   Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для її винесення, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
   Але, вирішуючи питання про існування достатніх даних для порушення кримінальної справи за фактом самовільного зайняття невстановленими особами ПП “Удача Плюс” земельної ділянки по вулиці Липська 19/7 у м. Києві  суд всупереч вищезазначеним вимогам   перейшов до розгляду справи по суті.
   Так, суд вдався до аналізу і оцінки даних, що містяться в матеріалах, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи, їх співставлення та спростування.    При цьому, незважаючи на вимоги п. 1 ч. 11 ст. 236-8 КПК України, крім матеріалів, на підставі яких було порушено справу, суд дослідив і додатково подані скаржником -  Омельченко С.В  матеріали.
   Зокрема, суд  дослідив такі документи як,  акти здачі-прийняття виконаних робіт  за період 2003 -2005 рік  (арк.спр. 12-16) по будівництву ліфтових шахт. Лише на підставі цих актів суд   встановив час проведення будівельних робіт і самовільного зайняття земельної ділянки як 2003 -2005 рік.
   Також, суд надав оцінку іншим доказам, які знаходяться в матеріалах справи, таким як дані про  порушення земельного законодавства  щодо відведення та користування земельною ділянкою. Інших матеріалів (крим.спр.арк. 130)  згідно яких будівництво ліфтових шахт не потребує виділення земельної ділянки
   Односторонньо дослідивши лише доводи  і  докази скаржника,  надавши їм оцінку суд   встановив осіб і  час здійснення злочину в період  2003-2005 роках, коли кримінальна відповідальність за такі дії не була передбачена законом.
   На підставі чого, прийшов до висновку про   відсутність в діях невстановлених осіб ПП “Удача плюс”  ознак  злочину.
   Проте, відповідно п.8 Постанови ПВС України “Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи” суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті. Оцінка доказів, яка повинна здійснюватися судом під час розгляду кримінальної справи по суті, на стадії розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи, є недопустимою.
   Тому зазначені вище дії Печерського суду -  оцінка доказів і  встановлення обставин по справі, осіб та  часу здійснення  злочину  є  розглядом справи по суті. На стадії розгляду скарги такі дії є неприпустимими.
   Також, грубим порушенням процесуального законодавства є дослідження матеріалів, які були додані скаржником на стадії розгляду скарги, і яких не було серед матеріалів, на підставі яких порушена дана кримінальна справа.
   Тим більше, що   згадані акти  є проектно-технологічною документацію і для їх дослідження   потрібні  технічні або інші спеціальні знання в галузі  будівництва та архітектури,  однак проведення  експертизи даної документації і інших слідчих дій  можливо тільки в межах порушеної кримінальної справи. Печерський суд не має таких знань і не може надати оцінку таким доказам без відповідної  експертизи, тим більше в межах розгляду даної скарги.
   З іншого боку, суд не взяв до уваги і не дослідив  матеріали на підставі яких порушена дана кримінальна справа, які підтверджують, що Приватним Підприємством “Удача Плюс” самовільно зайнята  земельна ділянка по вулиці Липська 19/7 для капітального будівництва (акти Держземінспекції України та Головного управління земельних ресурсів), протоколи огляду місця події, фотоматеріали. Також, що дана земельна ділянка  належить до категорії земель історико-культурного призначення, тобто земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах (довідка Головного управління охорони культурної спадщини). У ПП “Удача Плюс” відсутні  визначені законом документи на право власності (користування) даною земельною ділянкою.
   На момент порушення кримінальної справи зазначені матеріали  свідчили про реальність конкретної події злочину — самовільне зайняття земельної ділянки, тобто  фактичне використання  ПП “Удача Плюс” земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (ст.1 закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель ”).
   Також, суд не взяв до уваги те, що самовільне зайняття земельної ділянки є продовжуваним  злочином.  Станом на теперішній час дане підприємство   використовує цю земельну  ділянку і здійснює на ній самовільне будівництво.
      
   Також, є безпідставним висновок суду, що особа за заявою якої була порушена кримінальна справа про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.
   Відповідно до матеріалів справи судові засідання призначалися і проводилися 29.06.2010р, 12.07.2010р, 27.07.2010р. Однак, жодного разу я не був повідомлений про їх проведення.
   Всупереч вимогам п.4  ч.2  ст.236-8 КПКУ суд не направив мені копію Постанови про відкриття провадження за даною скаргою.
   Повістку на  судове засідання 06.08.2010р на 09-00  була передана судом на пошту лише 03.08.2010р. Я отримав цю повістку 06.08.2010р ввечері  після судового засідання і фізично не міг бути присутнім. Ця обставина підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням про вручення мені судової повістки.
   Внаслідок цих грубих порушень процесуального законодавства я не зміг скористатися своїм законним правом ознайомитися з матеріалами справи та скаргою Омельченко С.В, подати свої письмові заперечення, надати свої пояснення прямо в судовому засіданні, і вважаю, що це суттєво вплинуло на ухвалене рішення.
   
   Приймаючи до уваги наведене вище прошу суд:
 
1.Скасувати  Постанову Печерського районного суду від 06.08.2010 року по справі № 4-1467/10 головуюча (Супрун Г.Б) в повному обсязі і направити справу на новий розгляд.

   Додатки:
1.Копія заяви — 2 примірники.
   
   Апелянт               Шакіров К.С
   
Записаний
 


Мониторинг доступности сайта Host-tracker.com
email