Суддя Цокол Л.І. Справа № 2-4027/2011
Позивач – Комунальне підприємство по утриманню
житлового господарства Печерського району м.Києва "Печерськжитло"
Печерської районної у м.Києві ради
(надалі – КП УЖГ «Печерськжитло»),
бульв. Дружби народів, 30/1, м.Київ, 01103,
т.285-22-30.
Відповідачі – Захарченко Геннадій Олександрович,
Захарченко Наталя Олексіївна,
« 14 » листопада 2011 року.
ЗАПЕРЕЧЕННЯ
проти позову КП УЖГ Печерського району м.Києва Печерської районної у місті Києві ради
«Печерськжитло» (надалі – КП УЖГ«Печерськжитло»)
на захист прав споживачів житлово-комунальних послуг, згідно законів України «Про захист прав
споживачів» та «Про житлово-комунальні послуги»
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва В.В. від 07 вересня 2011 року під головуванням судді Цокол Л.І. по справі №2-4027/11 відкрито провадження за позовом комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м.Києва «Печерськжитло» Печерської районної у місті Києві ради до відповідачів Захарченко Геннадія Олександровича про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Цією Ухвалою на адресу відповідачів надані роз’яснення щодо права відповідача подати суду письмове заперечення проти позову. Розгляд справи призначено на 20 вересня 2011 року о 10.30 год. в приміщенні Печерського районного суду м.Києва, за адресою – м.Київ, вул.Хрещатик, 42-а,
Відповідачі заявляють, що на призначений день 20.09.11 ніяких позовних заяв з належно завіреними додатками та ухвалу про відкриття провадження у справі не отримували, про що заперечували проти дій головуючого своїм зверненням, яке зареєстроване через канцелярію суду.
Також ухвалою судді Цокол Л.І. зазначено, що проведення попереднього розгляду даної справи, як вважала суддя Цокол Л.І., не є необхідним.
Заперечуючи проти позову, звертаю увагу суду на те, що позивач не має права та повноважень на звернення з позовними вимогами про стягнення з відповідачів заборгованості за житлово-комунальні послуги в сумі 11361,37 грн. з таких підстав, оскільки :
1. У директора комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Печерськжитло» Печерської районної у місті Києві ради Дворніка Сергія Петровича відсутні повноваження представляти інтереси підприємства, в зв’язку з закінченням строку контракту.
2. Позовна заява подана за межами трирічної позовної давності, що суперечить вимогам ст.256, 257 Цивільного кодексу України.
3. Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м.Києва «Печерськжитло» Печерської районної у місті Києві ради було створено рішенням третьої сесії п’ятого скликання Печерської районної у місті Києві ради від 12.06.2007р.№47«Про реорганізацію комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м.Києва шляхом виділу» в особі його Власника - Печерської районної у місті Києві ради втратило повноваження, в зв’язку з його ліквідацією.
4. Позовна заява подана на бланку нікому не відомого, ніде не зареєстрованого, не легітимного підприємства – комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м.Києва «Печерськжитло» Печерської районної в місті Києві державної організації.
5. Докази щодо приналежності комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м.Києва «Печерськжитло» до Печерської районної в місті Києві державної організації відсутні.
6. Позовні заяви, які отримали відповідачі, подані і не завірені належним чином круглою мокрою печаткою Власника - Печерської районної у місті Києві ради і яка також не відповідає вимогам ст.78 Господарського кодексу України та наказу Державного Комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 09.06.2004 р. № 65, Інструкції N 17 згідно з Наказом МВС України №17 від 11.01.1999 “Про затвердження інструкції про порядок видачі…дозволів на оформлення замовлень на виготовлення печаток і штампів», наказу N 369 - наказ МВС, Мінфіну, Мінекономіки N 369/1105/336 від 05.10.2007 1999 “Про затвердження розмірів плати за надання послуг органами МВС ... ”, як комунального унітарного підприємства.
7. Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м.Києва «Печерськжитло» Печерської районної у місті Києві ради було створено рішенням третьої сесії п’ятого скликання Печерської районної у місті Києві ради від 12.06.2007р.№47«Про реорганізацію комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м.Києва шляхом виділу» і після перереєстрацію зобов’язана мати належну печатку того органу, який створив це підприємство та є його Власником – Печерської районної у місті Києві ради. Така печатка відсутня і тому подача невідповідної, неналежної позовної заяви з неналежною і невідповідною печаткою і яка не створює жодних правових наслідків, крім своєї нікчемності.
8. Довіреності від КП УЖГ «Печерськжитло» Печерсько ї районної у місті Києві ради на Ткаченко С.Н. та Денисенко В.О. подані на бланку неіснуючої організації комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Печерськжитло» Печерської районної в місті Києві державної адміністрації з копію печатки комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Печерськжитло» Печерської районної у місті Києві державної адміністрації.
9. До позовної заяви подана без згоди Захарченко Геннадія Олександровича довідка про склад сімї, з назвою підпорядкованості та приналежності до неіснуючого структурного підрозділу ЖЕО-605 КП УЖГ «Печерськжитло», що є порушенням статті 32 Конституції України, Законів України «Про інформацію» та «Про доступ до публічної інформації» та є ознаками злочину, передбаченої ст.182 КК України.
10. У відповідності до вимог пункту 6 частини 2 статті 119 ЦПК України позивач, окрім якоїсь довідки, на бланку неіснуючої організації комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Печерськжитло» Печерської районної в місті Києві державної адміністрації з копію печатки комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Печерськжитло» Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, не надав жодних доказів, які б підтверджували правомірність обставин про належність заборгованості.
11. На бланку неіснуючої організації комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м.Києва «Печерськжитло» Печерської районної в місті Києві державної адміністрації з копію печатки комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м.Києва «Печерськжитло» Печерської районної у місті Києві державної адміністрації до позовної заяви додана довідка про заборгованість, яка не підтверджена ніякими доказами щодо надання та отримання житлово-комунальних послуг, згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік».
12. З моменту реорганізації Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м.Києва «Печерськжитло» Печерської районної у місті Києві ради згідно рішенням третьої сесії п’ятого скликання Печерської районної у місті Києві ради від 12.06.2007р.№47«Про реорганізацію комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м.Києва шляхом виділу», починаючи з 12.06.2007 по 25.06.2009р. (до моменту затвердження нового статуту підприємства) це підприємство діяло незаконно, не легітимно, не маючи на це будь-яких повноважень здійснювати господарську діяльність.
13. Підтвердження про те, що будинок № 2/34 по вул.Кіквідзе в місті Києві перебуває на балансі або є управителем, як вказано у позовних заявах до відповідачів КП УЖГ «Печерськжитло» Печерської районної у місті Києві ради - відсутн1.
14. Безграмотні юрисконсульти, які підготували та подали позовні заяви до суду проти відповідачів, працюють та отримують заробітні платні із складу витрат плати мешканців територіальної громади Печерського району м.Києва за житлово-комунальні послуги, які відповідачам начебто надавали якісь послуги.
15. Нездібність юристкосультів КП УЖГ «Печерськжитло» надати докази щодо своїх претензій до відповідачів по типовому для всіх випадків бездоказової бази, є не стільки непрофіналізм цього підприємства, скільки юридична слабкость юридичної позиції в цілому. Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Печерськжитло» Печерської районної у місті Києві ради, без нашої згоди нав’язує мешканцям 26 невідомих житлово-комунальних послуг, без умов договору, який ніхто не підписував і не замовляв, з подальшим вимаганням коштів, які апріорі протизаконні по визначенню, незалежно від того, надавалися ці послуги чи ні. Адже, згідно статті 68 Конституції України, кожен зобов’яза- ний додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільнює від юридичної відповідальності. Стаття 64 також стверджує, що Конституційні права і свободи не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Ніхто не зобов’язаний виконувати явно злочинні розпорядження чи накази. За відання і виконання явно злочинного розпорядження чи наказу настає юридична відповідальність… вимагання коштів (ст.60 Конституції України).
16. В своїх позовних заявах КП УЖГ «Печерськжитло» Печерської районної у місті Києві ради, об’явив себе «Оперативним управлінцем» дому № 2/34 по вул.Кіквідзе з приватизованими квартирами. Але, відповідно до вимог закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Рішенням Конституційного Суду № 4-рп від 02 березня 2004 року, власники квартир являються співвласниками неподільного м айна, куди входять і допоміжні приміщення, технічне обладнання та елементи зовнішнього благоустрію, розпоряджатися якими можуть тільки мешканці конкретного будинку № 2/34 по вул.Кіквідзе в м.Києві. Київрада та КП УЖГ «Печерськжитло» Печерської районної у м. Києві ради самочинно присвоїли собі право розпоряджатися чужою власністю на підставі цього незаконно та безпідставно пред’являють якісь претензії. Адже, «балансоутримувачем» чи «управителем» нашого будинку вони можуть стати тільки зі згоди всіх мешканців будинку.
17. По будинку № 2/34 по вул.Кіквідзе відсутній затверджений перелік послуг та кожна її частка мешканця, яку він зобов’язаний оплачувати при заключенні договору,.
18. Відповідачі наполягають, що КП УЖГ «Печерськжитло» ніяких послуг не замовляли і як наслідок, нав’язування цих начебто послуг з наступним вимаганням їх оплати являється протизаконним. У відповідності до статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», вимагання оплати послуг, яка носить елементи примусу, є протизаконною формою агресивної підприємницької практики. Це не є підставою для для вимагання плати за ЖКП.
19. Відсутній доказ існування договірних правовідносин між КП УЖГ «Печерськжитло» та власником квартири № 20 по вул.Кіквідзе в м.Києві Захарченко Г.О. Скасування судового наказу по справі , копія якого налено не завірена позивачем і додана в якості доказу невідповідною, квазщано на відсутність договорних правовідносин між позивачем та відповідачами.
20. Всупереч положенням Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (ст. 19, 29), постановам КМ України від 12.07.2005 р. № 560, 529/2009 та від 21.07.2005 р. № 630, 933/2009, які діяли протягом спірного періоду з січня 2007. по нинішній період, позивач не будучи ані управителем, ані балансоутримувачем будинку, не встановив з відповідачами договірних відносин щодо надання житлово-комунальних послуг. А ст. 19 цього Закону встановлює, що відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг повинні здійснюватися ВИКЛЮЧНО на договірних засадах. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 21 того ж Закону виконавець зобов’язаний підготувати та укласти із споживам договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Позивач не обґрунтував, чому він вважає, що ці норми права його не стосуються. Позивач не був визначений у встановленому законодавством порядку виконавцем послуг, фактично ніяких послуг мешканцям будинку за адресою вул. Кіквідзе, 2/34 безпосередньо не надавав, жодних доказів щодо факту надання послуг, їх кількості і якості, а також посилань на законно встановлені тарифи не надав. Однак, як балансоутримувач, чи як він сам себе там називав управитель будинку, повинен був дотриматися вимог ст. 29 Закону, якою передбачено, що договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири чи квартиронаймачем та балансоутримувачем/управителем або уповноваженою ним особою.
21. Також, прошу суд звернути увагу на наступні обставини:
1. Позовна заява подана завуальовано та навмисно від імені юридичної особи КП УЖГ «Печерськжитло» Печерського району м. Києві без ознак приналежності даного підприємства до підприємства комунальної власності територіальної громади Печерського району м.Києва Печерської районної у м.Києві ради, як Власника підприємства, всупереч нормам ст. 80, ч. 1 ст. 92, ч. 3, 4 ст. 95 Цивільного кодексу України, ст. 7, 78 Господарського кодексу України, п.п. 2, 7 ч. 2, ч.ч. 6, 7 ст. 119 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України, позовна заява підписана неіснуючим повноважним представником Ткаченко С.Н., без зазначення повного імені представника позивача, його місця проживання або місцезнаходження, без зазначення підстав для пред’явлення позову особою, яка діє на захист інтересів іншої особи, до позовної заява додана довіреність неіснуючого підприємства з сумнівною і неналежною печаткою Власника підприємства – Печерської районної у місті Києві ради, чи надання інший правовстановлюючого документу (наприклад, Статут комунального підприємства), що підтверджує повноваження представника позивача.
Тож, Відповідно до вимолг п.3 ч.3 ст.121 та п. 2 ч. 1 ст. 207 ЦПК суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху, з поверненням заяви позивачу або залишення позовної заяви без розгляду, якщо заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
22. Однак, згідно з доданим до позовної заяви Довідки, яка нічим і ніяк не обґрунтована, не підтверджена будь-якими доказами бухгалтерського обліку, по своїй природі є юридично нікчемним, бездоказовим, невідповідним та неналежним документом, який не може бути підставою для виникнення зобов’язання щодо сплати зазначених у ньому сум.
23. Обґрунтовуючи позицію представника відповідачів, викладену вище, звертаю увагу суду на норми, встановлені Книгою п’ятою «Зобов’язальне право» ЦК України. Поняття зобов’язання та підстави його виникнення визначені у ст. 509 з посиланням на ст. 11 цього Кодексу. Остання не передбачає можливості стягнення заборгованості, якщо вона існує, перед виконавцем послуг на підставі вимоги третьої особи, з якою не встановлені договірні відносини, та ще й на банківський рахунок сторонньої особи (КП ГІОЦ КМДА), яка взагалі не може бути учасником подібних відносин, оскільки не є ані виробником, ані виконавцем, ані споживачем житлово-комунальних послуг. Щодо сплати на поточний рахунок КП ГІОЦ КМДА, то ця вимога міститься в стандартній позиції позивача п. 1 позовної заяви, в якому зазначений поточний банківський рахунок та інші реквізити отримувача платежу, а саме п/р 2603000018106 в ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670, код ЄДРПОУ 04013755. Загальновідомо, що вказані у позові реквізити належать КП ГІОЦ КМДА, а не позивачу або виконавцю послуг КП УЖГ «Печерськжитло». Позивач не надав доказів, чому вказану ним суму заборгованості за ЖКП слід стягнути відповідно до реквізитів КП ГІОЦ. А згідно зі ст. 19 Конституції України ніхто не зобов’язаний виконувати те, що не передбачене законодавством. З цього приводу є рішення Солом’янського районного суду м.Києва від 21 лютого 2006р. по справі № 2-91-1/06 під головуванням судді Демидовської А.І. в якому зазначено, що «Визнавати рахунки, надіслані мешканцям квартири №___ в будинку № ___ по вул. Вибірській від імені ЖЕК-705 і далі по тексту… Комунального підприємства на поточний рахунок КП ГІОЦ КМДА недійсними та такими, що не підлягають оплаті» (додається в якості доказу),
24. Позивач не довів юридично значимими доказами існування збитків у позивача, про що зазначено в позовних заявах, завданих відповідачами, оскільки відповідачі ніяких дій щодо нанесення збитків позивачу не виконували, а його вимоги щодо заборгованості перед ним або КП ГІОЦ є неналежними,протизаконними, невідповідними, безпідставними та надуманими і є порушенням як Конституції України та Цивільного кодексу України, так і прямим ігноруванням вимог ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів».
25. З позивачем ніяких договірних стосунків в рамках діючого законодавства не маю. Позовні вимоги Позивача до мене є надумані, безпідставні та необґрунтовані у повному обсязі, що витікає з наступних обставин. Позивач у позовній заяві не навів належних доказів того, що нібито він має право вимоги боргу у мене. Замість доказів Позивач лише посилається на статті законів, які або зовсім не можна застосувати в даному випадку (як приклад ст.ст. 10, 24, 156, 160, 162 ЖКУ), так як вони регулюють інші правовідносини, або такі, які вимагають наявність угоди, якої Позивач не надав (ст.162 ЖКУ). Так, наприклад, в одному випадку Позивач в якості підґрунтя своїх прав та моїх правопорушень посилається на ст.ст. 10, 24, 156, 160, 162 Житлового Кодексу України, але вони регулюють правовідносини між комунальним підприємством та наймачем державного житлового фонду, а не між комунальнім підприємством та власником житла. Я не є наймачем житла у державному чи громадському фонді.
Стаття 64 ЖКУ. Права і обов'язки членів сім'ї наймача
Члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Стаття 68. Строки внесення квартирної плати та плати за комунальні послуги
Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.
В іншому випадку Позивач в якості підґрунтя своїх прав посилається на ст. 156 ЖКУ, яка регулює правовідношення тільки між власником квартири та членами його сім’ї, але не між власником та комунальним підприємством.
Стаття 156. Права і обов'язки членів сім'ї власника жилого будинку (квартири)
Члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
За згодою власника будинку (квартири) член його сім'ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім'ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.
Члени сім'ї власника будинку (квартири) зобов'язані дбайливо ставитися до жилого будинку (квартири). Повнолітні члени сім'ї власника зобов'язані брати участь у витратах по утриманню будинку (квартири) і придомової території та проведенню ремонту. Спори між власником та членами його сім'ї про розмір участі в витратах вирішуються в судовому порядку.
До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його
сім'ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.
У останньому випадку Позивач в якості підґрунтя своїх прав посилається на ст.162 ЖКУ, яка дійсно, регулює частину правовідносин між комунальним підприємством та власником квартири і вказує на суттєві умови договору – на строки внесення плати за комунальні послуги, але там також сказано, що такі строки встановлюються тільки угодою сторін, якої Позивач не надає.
Стаття 162. Плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові.
Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.
Плата за житлово-комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами, які на даний період не в становлені, оскаржують ся в різних судах і є незаконними.
Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Також Позивач посилається на п.18 Правил, що виглядає вже зовсім дивно та з елементами маніпуляцій, так як саме цей пункт Правил вказує, що система та форма оплати послуг (а це істотні умови такого договору) визначаються саме у договорі між споживачем та виконавцем, але Позивач замовчує про це у своєму Позові та не надає такого договору.
Витяг з "Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630, п.18:
Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Система оплати послуг (щомісячна або авансова) та форма оплати послуг (готівкова або безготівкова) визначаються у договорі між споживачем і виконавцем.
Ще слід зазначити, що Позивач, наводячи цифри суми позову, не додав жодного документу, який би підтверджував виконання позивачем зазначених у позовній заяві po6iт (надання послуг) у визначеному обсязі. Зазначені документи були б нeo6xідні для визначення достовірності здійснених позивачем та отриманих відповідачем послуг.
Також Позивачем не додано жодного документу, який би підтверджував отримання відповідачем зазначених у позовній заяві po6iт (надання послуг) у визначеному обсязі. Зазначені документи були б нeo6xідні для визначення достовірності надання позивачем послуг відповідачу.
В той же час, зауважую, що до позову додана сумнівна довідка про склад сім’ї, яка видана начебто паспортистом Захарченко Геннадію Олександровичуі, та яку він не отримував у паспортиста.
Враховуючи вказані обставини та кричущу необґрунтованість позову, виникає сумнів щодо дійсності самої особи Позивача. До того ж, жодного документу, підтверджуючого цю обставину, у заяві нема. Сюди слід додати, що Позивач не навів доказів того, що він існував в заявлений у позові період. Також у позові відсутні докази у тому, чи мав Позивач право на здійснення зазначеної у позовній заяві діяльності з надання відповідних послуг у той період.. І на останок, підлягає сумніву навіть наявність у відповідних представників Позивача прав на звернення до суду від імені позивача, так як вже наводилось вище, у заяві нема жодного доказу, який би підтверджував повноваження його керівних осіб.
26. Всі ці сумніви ґрунтуються як на вказаних вище обставинах, так ї на відсутності у справі належним чином засвідчених копії установчих документів Позивача, відсутності у справі документа про призначення Дворнка С.П. на посаду директора Позивача та доказів його повноважень, немає копії ліцензій та дозволів на здійснення Позивачем відповідної діяльності за період заявленого Позивачем надання послуг відповідачу.
Таким чином, опираючись на вищенаведені обставини, керуючись ст.60 ЦПК України, де сказано, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, констатую, що Позивач, не надавши належних доказів свого права вимоги та маніпулюючи законодавством, робить спробу необґрунтовано стягнути з мене кошти.
27. Крім того, недійсність ВСІХ тарифів, згідно НЕЧИННИХ розпоряджень КМДА, після 2006 року на утримання будинків та прибудинкової території, централізоване опалення, гаряче і холодне водопостачання підтверджено численними постановами судів, які можна знайти в єдиному державному реєстрі судових рішень – ЄДРСР:
1. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва №2а-166/2007 від 05 липня 2007 р., якою встановлено, що розпорядження КМДА в зв’язку з відсутністю реєстрації в органах юстиції не підлягають застосуванню: «суд приходить до висновку, що та обставина, що розпорядження Київської міської державної адміністрації не зареєстровані в органах юстиції не є підставою для визнання їх недійсними, оскільки ці розпорядження в зв'язку з відсутністю реєстрації в органах юстиції НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ». Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2008 р. у справі № 22а-5383/08 вищеназвана постанова набрала законної сили.
2. Постановою №6/182-А Господарського суду м. Києва від 27.04.2007 року (
http://reyestr.court.gov.ua/Review/695190), в якій зазначається: «1. Позов задовольнити повністю. 2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 08.02.2007 № 58/719 «Про тарифи на житлово-комунальні послуги». 3. Визнати протиправними та скасувати розпорядження Київської міської державної адміністрації № 141 від 12.02.2007, № 142 від 12.02.2007, № 143 від 12.02.2007 та № 144 від 12.02.2007».
3. Постановою № 37/399 Господарського суду м. Києва від 26.10.2007 року, в якій зазначається: «… суд не застосовує тарифи, які затверджені розпорядженнями Київської міської державної адміністрації від 30.10.2006 року № 1576 в редакції від 15.12.207 року № 1786, № 86 від 31.01.2007 року, № 143 від 12.02.2007 року та № 640 від 30.05.2007 року, № 1127 від 28.08.2008 року, оскільки дані розпорядження НЕ НАБРАЛИ ЧИННОСТІ ТА НЕ ВІДПОВІДАЮТЬ ЗАКОНОДАВСТВУ УКРАЇНИ (дана правова позиція підтверджується також постановою ВГСУ № 7/145 від 10.04.2008 року, постановою ВГСУ від 23.07.2008 року № 37/400)». А Колегія суддів Верховного Суду України, своєю ухвалою від 7 травня 2009 року відмовила «у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 28 січня 2009 року у справі № 37/399». До цього КАГС залишив без задоволення апеляційну скаргу
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/2287587 та ВГС касаційну скаргу
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3083340 .
4. Постановою № 8/131 Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.01.2008 року (
http://reyestr.court.gov.ua/Review/1357900), в якій зазначається «Визнати протиправними та скасувати Розпорядження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 р. № 640, від 30.05.2007 р. № 641, від 30.05.2007 р. № 642, від 30.05.2007 р. № 643», а Київський апеляційний адміністративний суд своєю ухвалою, цю постанову у справі №22-а-14381/08 (8/131) за позовом ОСББ "Престиж" про визнання ПРОТИПРАВНИМИ ТА СКАСУВАННЯ РОЗПОРЯДЖЕНЬ КМДА від 30.05.2007 р. №№ 640, 641, 642, 643 залишив без змін.
5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва у справі № 5301/09 (2а-124/08, 2а-1275/07), (
http://reyestr.court.gov.ua/Review/3307472) від 14 січня 2009 року, в якій також зазначається: «Визнати дії Київської міської державної адміністрації при зміні тарифів на комунальні послуги з 01.12.06р. такими, що порушують ст. 6 п.п.1,6; ст.20 п.2; ст.30 п.п.3,4,5,7; ст. 31 п.п.2,3; ст.32 п.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та скасувати розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.05.2007 року № 640, 642, 643».
6. Голосіївський районний суд м. Києва 13 жовтня 2010 року у справі № 2-2277/10 (
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/11653897) також зазначає «Отже, оскільки ВСІ ВИЩЕЗАЗНАЧЕНІ РОЗПОРЯДЖЕННЯ НЕ ПРОЙШЛИ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ, то вони НЕ НАБУЛИ ЧИННОСТІ І НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАНН .».
7. Київський апеляційний адміністративний суд своєю постановою у справі № 2а-1888/10 (
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/14407970) від 09 березня 2011 року скасував (подана касаційна скарга) постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 10 грудня 2010 року про незаконність і нечинність Розпоряджень КМДА, але зазначив наступне: «Суд першої інстанції помилково оцінив відсутність державної реєстрації оскаржуваних Розпоряджень, як підставу для визнання їх незаконними і нечинними в судовому порядку, оскільки НЕЧИННІСТЬ цих Розпоряджень безпосередньо випливає з вимог вищевказаного Указу та п. 15 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року №731, відповідно до яких у разі порушення вимоги державної реєстрації нормативно-правові акти вважаються такими, що НЕ НАБРАЛИ ЧИННОСТІ і НЕ МОЖУТЬ БУТИ ЗАСТОСОВАНІ ».
Крім того, в указі Президента України № 1199/2008 від 24 грудня 2008 року про скасування розпоряджень КМДА № 1661, 1662 говориться: «Скасувати як такі, що не відповідають Конституції (254к/96-ВР) та законам України, іншим актам законодавства, розпорядження голови Київської міської державної адміністрації від 27 листопада 2008 року:». До цього аналогічним указом були скасовані розпорядження № 1487, 1489 від 30 жовтня 2008 року з аналогічним формулюванням.
Отже, як зазначається в численних постановах судів, розпорядження КМДА (його голови) або НЕЧИННІ і НЕ МОЖУТЬ ЗАСТОСОВУВАТИСЯ або взагалі СКАСОВАНІ, проте бухгалтерія КП УЖГ «Печерськжитло" Печерської районної у місті Києві ради, за посередництвом КП ГІОЦ КМДА (проти, якого Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 24.06.11 порушено кримінальну справу № 04-27569, що розслідується СУ ГУ МВС України в м. Києві) здійснювали НЕЗАКОННІ НАРАХУВАННЯ комунальних платежів за НЕЗАКОННИМИ (НЕДІЙСНИМИ) ТАРИФАМИ НЕЧИННИХ розпоряджень КМДА.
Одночасно, після кожного опалювального сезону КП УЖГ «Печерськжитло» зобов’язано проводити ПЕРЕРАХУНКИ комунальних платежів в межах трирічної позовної давності, згідно в вимогами ст.256 Цивільного кодексу України, починаючи з 01.01.2007 року по теперішній час та СКАСУВАТИ неіснуючі борги, що виникли в результаті НЕЗАКОННИХ НАРАХУВАНЬ по НЕЗАКОННИМ (НЕДІЙСНИМ) ТАРИФАМ НЕЧИННИХ розпоряджень КМДА .
Враховуючи вище викладене, заперечуємо проти позивних вимог в повному обсязі та просимо залишити позовну заяву без задоволення.
Додаток – на « 29 » аркушах.
1. Копія рішення Київської міської ради № 7/4819 від 09 вересня 2010р.
2. Копія розпорядження Київської міської ради № 787 від 30 вересня 2010р
3. Копія рішення Солом’янського районного суду м.Києва від 21 лютого 2006р. по справі № 2-91-1/06.
4. Копія рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 13 жовтня 2006р. по справі № 2-2277/10.
5. Копія рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області від 09.03.2011р. у справі № 22ц-703 2011р.
6. Копія рішення Солом’янського районного суду м.Києва від 03 грудня 2010р. по справі № 2-2965-1/10.
7. Копія ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 14 грудня 2009р
8. Копія ухвали апеляційного суду Запоріжської обл.. від 22 вересня 2010р. у справі № 22-6513/2010
9. Копія ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 21 березня 2011р.
10. Копія рішення Ржищівського міського суду Київської області від 17 листопада 2008 р. по справі № 2-32/08.
11. Копія Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2009 року.
12. Копія претензії № 3 від 08.11.10.
13. Копія відповіді на претензію від 08.11.10 від КП УЖГ «Печерськжитло» № 18-26/6 з від 06.12.2010р
14. Копія претензії № 10 від 30.12.2010р.
15. Копія відповіді на претензію від 08.11.10 від КП УЖГ «Печерськжитло» № 18-26/10 з від 14.01.2011р.
Відповідач,
представник відповідача (за довіреністю) Захарченко Г.О.[/font]