Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[stepan]

Ви не розібрались у питанні.

 

                З А К О Н   У К Р А Ї Н И

            Про метрологію та метрологічну діяльність
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/113/98-%D0%B2%D1%80
Стаття 26. Державні випробування засобів вимірювальної
                техніки і затвердження їх типів
 1. Засоби вимірювальної  техніки,  призначені  для  серійного
виробництва  в  Україні  або  для  ввезення  на  територію України
партіями,  підлягають   державним   приймальним   та   контрольним
випробуванням  з метою затвердження типів цих засобів або контролю
їх  відповідності  затвердженим  типам  і   обов'язковим   вимогам
нормативних документів з метрології.
   3. Державні  приймальні  випробування засобів  вимірювальної
техніки  проводяться  метрологічними  центрами  і  територіальними
органами, уповноваженими на проведення цих випробувань.

    Державні контрольні   випробування   засобів    вимірювальної
техніки,   призначених   для   серійного  виробництва  в  Україні,
проводяться територіальними органами, уповноваженими на проведення
цих випробувань.

     Державні контрольні    випробування   засобів   вимірювальної
техніки,  призначених для ввезення на територію України  партіями,
проводяться  метрологічними  центрами та територіальними органами,
уповноваженими на проведення державних приймальних випробувань цих
засобів.

Стаття 28. Повірка засобів вимірювальної техніки

     1. Засоби    вимірювальної    техніки,   що   перебувають   в
експлуатації,  випускаються з серійного виробництва,  ремонту та у
продаж,   видаються   напрокат,   на   які  поширюється  державний
метрологічний нагляд, підлягають повірці.

                               ЗАТВЕРДЖЕНО
                             постановою Кабінету Міністрів України
                                   від 8 квітня 2009 р. N 332

                       ТЕХНІЧНИЙ РЕГЛАМЕНТ
       щодо суттєвих вимог до засобів вимірювальної техніки
                         Загальна частина

     1. Цей Технічний регламент визначає суттєві вимоги до засобів
вимірювальної   техніки   та   проведення   оцінки   відповідності
зазначених засобів та їх складових частин.

     Цей Технічний регламент розроблений відповідно  до  Директиви
2004/22/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу на
вимірювальні прилади від 31 березня 2004 р.  і додатків 1, B, F, G
і МІ-001 - МІ-010 до неї.

     2. Вимоги, встановлені цим Технічним регламентом, обов'язкові
для виконання:

     підприємствами, організаціями   та   фізичними   особами    -
суб'єктами підприємницької діяльності,  які провадять господарську
діяльність з розроблення,  виробництва, ремонту, продажу і прокату
засобів вимірювальної техніки;

     уповноваженими закордонними     виробниками,     особами    -
резидентами  або  уповноваженими  особами,  які  відповідають   за
введення засобів вимірювальної техніки в обіг;

     органами, що  мають  документальне  підтвердження необхідного
рівня   компетентності   (отримали   уповноваження   у   державній
метрологічній  системі  проводити  державні випробування і повірку
засобів вимірювальної техніки) та призначені відповідно  до  вимог
законодавства;

     державними інспекторами з метрологічного нагляду.

     3. Вимоги цього Технічного регламенту поширюються на:

     лічильники води;
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/332-2009-%D0%BF

Я мав на увазі, що на виробництві проводиться випробування лічильників, а повірці підлягають лічильники, що знаходились в експлуатації.

[Олександр]

Я мав на увазі, що на виробництві проводиться випробування лічильників, а повірці підлягають лічильники, що знаходились в експлуатації.

Повірка лічильників - це і є їх експериментальне випробування на відповідність нормативам. Питання зовсім не в тому (бачу, що Ви неуважно читали мій перший пост).

Ось що каже НПА:

2. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд,  дозволяється  застосовувати,  випускати  з виробництва,  ремонту та у продаж і  видавати  напрокат  лише  за умови,   якщо  вони  пройшли  повірку  або  державну метрологічну атестацію.

Тому й виникла ця тема, бо для лічильників, яких не здавали на повірку (а вже повинні були здати) не можна стверджувати, що вони не відповідають нормативам (для того їх і здають на повірку).

Тобто фраза "не пройшли повірку" - тотожня фразі "не відповідають нормативам", але ніяк ні фразі "не були вчасно здані на повірку".

А висновок звідси принципово важливий: якщо контролювати міжповірочні інтервали повинна ЖЕО і вона не зробила цього, то вона не має права "автоматично" переводити споживача з таким лічильником на "норми споживання", не здавши лічильник на повірку, бо:
а) не доведено, що лічильник не відповідає нормативам;
б) споживач ЖКП не має розплачуватись за нехтування ЖЕО своїми обов'язками (добре ж вони "влаштуються" - будуть переводити на нормативи безпідставно всіх підряд через те, що... самі не здадуть лічильник на повірку! ).

[Юрій Васильович]

Автор: Олександр:

бо для лічильників, яких не здавали на повірку (а вже повинні були здати) не можна стверджувати, що вони не відповідають нормативам (для того їх і здають на повірку).

Тобто пан Олександр робить висновок, що лічильник що "зійщов з конвеєра", але не був повірений виробником, теж  можно застосовувати для вимірювань, бо він теоретично повинен відповідати нормативам ( його ж виробляли відповідно до нормативної документації ), а лабораторією він ще не був забракований, тобто не є таким "що не пройшов повірку".
Досить словоблуддя!
На наступний день після спливу міжповірочного інтервалу лічильник є таким, що не пройшов повірку.

Автор: Олександр:

якщо контролювати міжповірочні інтервали повинна ЖЕО і вона не зробила цього, то вона не має права "автоматично" переводити споживача з таким лічильником на "норми споживання", не здавши лічильник на повірку, бо:
а) не доведено, що лічильник не відповідає нормативам;
б) споживач ЖКП не має розплачуватись за нехтування ЖЕО своїми обов'язками (добре ж вони "влаштуються" - будуть переводити на нормативи безпідставно всіх підряд через те, що... самі не здадуть лічильник на повірку!

А це вже інше питання! Це питання невиконання ЖЕО своїх обов`язків, що призвело до нанесення збитків споживачу. З цього приводу вже є судова практика з рішеннями на користь споживачів. Правда в більшості цих справ фігурантами є не ЖЕО, а Водоканали (які визначені виконавцями послуги і які беруть лічильники на облік ( як у випадку дописувача з Одеси )).
Але це вже питання практичне. І для його вирішення потрібно в кожному конкретному випадку враховувати конкретні умови: хто є виконавцем, хто є власником лічильника, в кого лічильник на обліку...

До речі саме на невчасній повірці лічильників "пролітали" з штрафами за "пошкодження", "втручання в роботу" лічильників деякі знахабнілі електропостачальники, коли "наривалися" на споживачів, що йшли до суду.  Відомо, що електролічильники й по 2 - 3 строки відпрацьовували без повірки.  От на такому лічильнику "відкопають" то пошкодження скла, то прослаблення держпломби і давай штрафи виписувати. А суд штраф скасовує, з приблизно таким формулюванням: лічильник, який вчасно не було подано на повірку, вважається вже невідповідним нормативам ( іншим словом НЕСПРАВНИМ ) і його навіть на експертизу направити не можна, бо експертиза може проводитися тільки на предмет втручання в роботу СПРАВНОГО лічільника.

[stepan]

Повірка лічильників - це і є їх експериментальне випробування на відповідність нормативам. Питання зовсім не в тому (бачу, що Ви неуважно читали мій перший пост).

                       З А К О Н   У К Р А Ї Н И

            Про метрологію та метрологічну діяльність

 Стаття 11.
 2. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний
метрологічний  нагляд,  дозволяється  застосовувати,  випускати  з
виробництва,  ремонту та у продаж  і  видавати  напрокат  лише  за
умови,   якщо  вони  пройшли  повірку  або  державну  метрологічну
атестацію.
Стаття 21. Види державного метрологічного контролю і нагляду

     1. До державного метрологічного контролю належать:

     уповноваження та атестація у державній метрологічній системі;

     державні випробування засобів   вимірювальної   техніки   і
затвердження їх типів;

    державна метрологічна   атестація    засобів    вимірювальної
техніки;

     повірка засобів вимірювальної техніки.
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/113/98-%D0%B2%D1%80

Наскільки я зрозумів, виробник лічильників - не обов"язково повинен робити їх "повірку" після виготовлення.
Йому достатньо мати "уповноваження", або "аттестацію" в державній метрологічній системі, для того, щоб виробляти та продавати свої лічильники.
Тому на мій погляд фраза "не пройшли повірку" - може означати, що виробник мав "уповноваження" або "аттестацію" в державній метрологічній системі, а його продукція пройшла державні випробування, і тому йому не обов"язково було після виготовлення лічильника проводити його "повірку".
А от якщо лічильник був в експлуатації певний час, то він повинен був пройти "повірку" однозначно.
Інше питання - на кого законом покладена відповідальність за те, що "повірка" лічильника у встановленний термін не була проведена.

[Юрій Васильович]

А от якщо лічильник був в експлуатації певний час, то він повинен був пройти "повірку" однозначно.

Навіть якщо він не був в експлуатації жодного дня ( пролежав на складі, наприклад), а строк міжповірочного інтервалу, який рахується від дати атестації ( повірки) вказаної в паспорті лічильника, скінчився, потрібно проводити чергову повірку.

Більше того, якщо лічильник пролежав на складі строк трохи більше половини свого міжповірочного інтервалу, його вже не можна продавати без додаткової повірки:

В соответствии с пунктом 5.5 ДСТУ 2708:2006 "Поверка средств измерительной техники. Организация и порядок проведения", внеочередная поверка производится в случаях:
- при необходимости заявителю удостовериться в пригодности средств измерительной техники к применению;
- при повреждении оттиска поверительного клейма или утраты свидетельства о поверке;
- при применении средств измерительной техники как комплектующих, если время, прошедшее после последней поверки, превышает половину межповерочного интервала;
- при продаже (отправке) потребителю средств измерительной техники в том случае, если время, прошедшее после последней поверки, превышает половину межповерочного интервала;
- при вводе в эксплуатацию средств измерительной техники, прошедших первичную поверку (в случае необходимости).

[Олександр]

Міжповірочний інтервал, наскільки я розумію, може бути наприклад між "повіркою №1" та "повіркою №2".
А якщо "повірки №1"  не було, то з якої дати рахувати міжповірочний інтервал?

Такої ситуації не може бути, бо:

2. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд,  дозволяється  застосовувати,  випускати  з виробництва,  ремонту та у продаж і  видавати  напрокат  лише  за умови,   якщо  вони  пройшли  повірку  або  державну метрологічну атестацію.

А от якщо не було другої повірки, то звісно, що міжповірочний інтервал треба рахувати з попередньої, тобто першої повірки.

П.С. Державна метрологічна атестація - рахуй "перша повірка".

[stepan]

Міжповірочний інтервал, наскільки я розумію, може бути наприклад між "повіркою №1" та "повіркою №2".
А якщо "повірки №1"  не було, то з якої дати рахувати міжповірочний інтервал?

Такої ситуації не може бути, бо:

2. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд,  дозволяється  застосовувати,  випускати  з виробництва,  ремонту та у продаж і  видавати  напрокат  лише  за умови,   якщо  вони  пройшли  повірку  або  державну метрологічну атестацію.

А от якщо не було другої повірки, то звісно, що міжповірочний інтервал треба рахувати з попередньої, тобто першої повірки.

А що означає фраза "повірку або  або  державну метрологічну атестацію"?
Атестація це повірка, чи ні?

[stepan]

П.С. Державна метрологічна атестація - рахуй "перша повірка".

Де в законодавстві про це сказано?

[Олександр]

Повірка лічильників - це і є їх експериментальне випробування на відповідність нормативам. Питання зовсім не в тому (бачу, що Ви неуважно читали мій перший пост).

                       З А К О Н   У К Р А Ї Н И

            Про метрологію та метрологічну діяльність

 Стаття 11.
 2. Засоби вимірювальної техніки, на які поширюється державний
метрологічний  нагляд,  дозволяється  застосовувати,  випускати  з
виробництва,  ремонту та у продаж  і  видавати  напрокат  лише  за
умови,   якщо  вони  пройшли  повірку  або  державну  метрологічну
атестацію.
Стаття 21. Види державного метрологічного контролю і нагляду

     1. До державного метрологічного контролю належать:

     уповноваження та атестація у державній метрологічній системі;

     державні випробування засобів   вимірювальної   техніки   і
затвердження їх типів;

    державна метрологічна   атестація    засобів    вимірювальної
техніки;

     повірка засобів вимірювальної техніки.
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/113/98-%D0%B2%D1%80

Наскільки я зрозумів, виробник лічильників - не обов"язково повинен робити їх "повірку" після виготовлення.
Йому достатньо мати "уповноваження", або "аттестацію" в державній метрологічній системі, для того, щоб виробляти та продавати свої лічильники.
Тому на мій погляд фраза "не пройшли повірку" - може означати, що виробник мав "уповноваження" або "аттестацію" в державній метрологічній системі, а його продукція пройшла державні випробування, і тому йому не обов"язково було після виготовлення лічильника проводити його "повірку".
А от якщо лічильник був в експлуатації певний час, то він повинен був пройти "повірку" однозначно.
Інше питання - на кого законом покладена відповідальність за те, що "повірка" лічильника у встановленний термін не була проведена.

Питання зовсім в іншому. Перечитайте мої пости, будь ласка.
Тут проблема в семантиці і логиці, більше ні в чому.

[Олександр]

П.С. Державна метрологічна атестація - рахуй "перша повірка".

Де в законодавстві про це сказано?

Ще раз кажу, питання не цьому. Це не стосується питання.
Перечитайте мій перший пост і відповідь №4.

[Юрій Васильович]

ДП «Укрметртестстандарт»
Матеріали державного метрологічного наглядуна підприємствах (в організаціях) м. Києва
за І-й квартал 2011 року

ОБЛІК ВОДИ

Проведено перевірки у 10-ти організаціях (житлово-будівельні кооперативи (ЖБК), об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ)).

Основним порушенням метрологічних норм і правил, встановленим у ЖБК та ОСББ, є застосування неповірених ЗВТ – лічильників води, результати вимірювань якими використовуються при розрахунках за спожиту для побутових потреб воду. Із обревізованих 2361 од. лічильників води квартирних 2193 од. (92,8 %) були визнані непридатними до застосування (із закінченим терміном повірки).

Зазначене порушення було встановлено у чотирьох з перевірених житлових організацій, де наявні квартирні лічильники води, які безпосередньо використовуються при розрахунках за спожиту воду, а саме:

- ЖБК «Домобудівник» (106 од. неповірених лічильників води (71,6 %));

- ЖБК «Авіатор» (89 од. (93,7 %));

- ОСББ «Євродім» (530 од. (100 %));

- ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» (1468 од. (99,1 %)).

Зазначене порушення може привести до неправильного обліку води та до неправильних розрахунків за спожиту для побутових потреб воду.

 

Основною причиною виникнення зазначеного порушення є відсутність узгодженості дій між водопостачаючою організацією (ПАТ «АК «Київводоканал») та безпосередньо правлінням житлових організацій.

Згідно з   п. 3 ст. 28 Закону періодична повірка, обслуговування та ремонт ЗВТ, результати вимірювань якими використовуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб матеріальні та енергетичні ресурси, здійснюється за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з постачання цих ресурсів. Але згідно з діючими нормативно-правовими актами однозначно не визначено яка саме організація є постачальником матеріальних та енергетичних ресурсів, зокрема води.

http://www.ukrcsm.kiev.ua/index.php/uk/2009-02-03-14-12-12/473--2011-

[Юрій Васильович]

З відповідей ДП «Укрметртестстандарт» на питання відвідувачів його сайту

Добрый день! Подлижат ли проверки счётчики воды установленные в квартире? Если подлежат на основании какого норматива? Заранее спасибо.

В соответствии со статьёй 20 Закона Украины «О метрологии и метрологической деятельности»  государственный метрологический контроль и надзор за средствами измерительной техники распространяется на измерения, результаты которых используются при торгово-коммерческих операциях и расчётах между покупателем (потребителем) и продавцом (поставщиком, производителем, исполнителем), в том числе в сферах бытовых и коммунальных услуг.

В соответствии со статьёй  28 указанного выше Закона средства измерительной техники, находящиеся в эксплуатации, выпускающиеся из серийного производства, ремонта и в продажу, выдающиеся напрокат, на которые распространяется государственный метрологический надзор, подлежат поверке.

Приказ Государственного Комитета Украины по вопросам технического регулирования и потребительской политики, Министерства промышленной политики Украины, Государственного Комитета Украины по вопросам жилищно-коммунального хозяйства от 15.06.2005 № 141/212/91 гласит:

1. Установить межповерочный интервал счётчиков холодной и горячей воды крыльчатых номинальных диаметров DN10- DN20, результаты измерений которых используется при расчётах в сфере бытовых и коммунальных услуг, 3 года.

5. Госпотребстандарту Украины и предприятиям-производителям до конца 2007 года провести испытания всех типов счётчиков воды крыльчатых номинальных диаметров DN10- DN20 ускоренным методом для подтверждения возможности дальнейшего увеличения межповерочного интервала  счётчиков.

В настоящее время 65 типов средств измерительной техники прошли ускоренные испытания. Результаты испытаний каждого конкретного типа по мере их проведения рассматривались индивидуально на заседаниях Научно-технической комиссии по метрологии Госпотребстандарта Украины и при положительных результатах испытаний присваивался межповерочный интервал 4 года.

В случае, указанном в вопросе, необходимо в паспорте счётчика воды посмотреть дату предыдущей поверки. Узнать межповерочный интервал для типа счётчика воды, установленного у спрашивающего (можно сделать запрос в Укрметртестстандарт). Если срок поверки в соответствии с межповерочным интервалом для этого счётчика еще не истёк, его показания могут использоваться при расчетах за воду и об этом следует сообщить в ЖЭК. Если срок поверки (3 или 4 года с даты предыдущей поверки) истёк, необходимо сдать счётчик на очередную поверку.
Вам помогла эта информация?  Да  Нет

http://www.ukrcsm.kiev.ua/index.php/ru/2010-07-14-06-52-39?view=category&id=125&start=90

[Олександр]

бо споживачів ЖКП не цікавить процес, чи факт проходження повірки лічильником, а цікавить лише її результат.

Як це споживачів не цікавить процесс, чи факт повірки лічильника?
Мене наприклад цікавить, хто платитиме за повірку, цікавить величина міжповірочного інтервалу.
Це хіба не процес, чи не факт?

Процес, або процедура повірки - це технічні маніпуляції з лічильником, на які споживач ЖКП не може вплинути і має цього робити. І це не є питання даної теми.
Взагалі є тема лічильники, де можна обговорювати всі інші питання, які Ви тут піднімаєте, але тут всі вони - офтопік... 
Якщо у Вас є свої думки, або заперечення щодо викладеного у моєму першому пості, або відповіді №4 - будь-ласка. Поки що я не бачу дискусії по темі взагалі.

[Олександр]

Тут ще одне питання виникло -

До уваги споживачів!

У додатку наведено перелік лічильників гарячої та холодної води, а також лічильників теплової енергії, для яких за результатами державних контрольних випробувань установлений міжповірочний інтервал 4 роки.
http://hgcsms.kharkov.ua/ukr/objavl/lichilnyky.pdf

Напевно, якщо КП подає позов про стягнення заборгованості, то відповідачу бажано дізнатись, а чи проходив вчасно повірку домовий теплолічильник?

В тому-то і справа, що важливо не те "проходив", чи не "проходив" лічильник повірку (бо з того, що він він не був вчасно зданий на повірку, "автоматично" не випливає, що він вийшов за допустимі межі нормативів - це може виявити лише повірка!), а те - чи "пройшов" він повірку, чи ні, тобто, чи відповідає він нормативам, чи ні?

[Олександр]

Автор: Олександр:

бо для лічильників, яких не здавали на повірку (а вже повинні були здати) не можна стверджувати, що вони не відповідають нормативам (для того їх і здають на повірку).

Тобто пан Олександр робить висновок, що лічильник що "зійщов з конвеєра", але не був повірений виробником, теж  можно застосовувати для вимірювань, бо він теоретично повинен відповідати нормативам ( його ж виробляли відповідно до нормативної документації ), а лабораторією він ще не був забракований, тобто не є таким "що не пройшов повірку".
Досить словоблуддя!

Дійсно, досить. Бо ніякого такого "висновку" я не роблю, а з тим, що Ви мені приписали, я звісно не погоджуюсь, бо воно не випливає з моїх слів (звернути увагу на виділене жирним). Ця ситуація не має ніякого відношення до мого твердження, бо я говорю про випадок, коли був пропущений термін чергової повірки.

На наступний день після спливу міжповірочного інтервалу лічильник є таким, що не пройшов повірку.

Стоп! А от тепер - порівняйте з тим, що Ви написали раніше:

На наступний день після спливу цього строку лічильник є таким, що не проходив повірку

Якщо Ви не розрізняєте "не проходив повірку" і "не пройшов повірку", то мої аргументи для Вас нічого не означають і донести до Вас я нічого не зможу.
Але якщо для Вас мова це все-таки засіб спілкування та вираження думок, то Ви будете вдивлятись у те, який вживано відмінок, чи час.

Так от, фразу "не проходив повірку" (коли термін чергової повірки вже сплив) - вживають для того, щоб показати, що він "не був вчасно зданий на чергову повірку" (тобто, він взагалі не проходив процес повірки). Заперечень не буде?
А фразу "не пройшов повірку" - немає сенсу вживати у такому самому значенні, що і фразу "не проходив повірку", бо буде плутанина (як у Вас зараз), тому її вживають тільки у сенсі "не пройшов випробувань", тобто "не відповідає нормативам", що на відміну від першого випадку є результат повірки.

Автор: Олександр:

якщо контролювати міжповірочні інтервали повинна ЖЕО і вона не зробила цього, то вона не має права "автоматично" переводити споживача з таким лічильником на "норми споживання", не здавши лічильник на повірку, бо:
а) не доведено, що лічильник не відповідає нормативам;
б) споживач ЖКП не має розплачуватись за нехтування ЖЕО своїми обов'язками (добре ж вони "влаштуються" - будуть переводити на нормативи безпідставно всіх підряд через те, що... самі не здадуть лічильник на повірку!

А це вже інше питання! Це питання невиконання ЖЕО своїх обов`язків, що призвело до нанесення збитків споживачу. З цього приводу вже є судова практика з рішеннями на користь споживачів. Правда в більшості цих справ фігурантами є не ЖЕО, а Водоканали (які визначені виконавцями послуги і які беруть лічильники на облік ( як у випадку дописувача з Одеси )).
Але це вже питання практичне. І для його вирішення потрібно в кожному конкретному випадку враховувати конкретні умови: хто є виконавцем, хто є власником лічильника, в кого лічильник на обліку...

Це не "інше питання", а центральне питання цієї теми, бо якщо лічильник не проходив повірку, то не доведено, що лічильник не відповідає нормативам (тобто, невідомо, чи пройшов би він повірку, у разі коли його на неї здали б, бо результат повірки - відповідність нормативам - завчасно не може бути відомим без процесу повірки!).
Іншими словами: процес повірки (її прохождення) - це необхідна умова, а результат повірки (тестових досліджень) - це достатня умова для відповіді на питання, чи пройшов лічильник повірку.

До речі саме на невчасній повірці лічильників "пролітали" з штрафами за "пошкодження", "втручання в роботу" лічильників деякі знахабнілі електропостачальники, коли "наривалися" на споживачів, що йшли до суду.  Відомо, що електролічильники й по 2 - 3 строки відпрацьовували без повірки.  От на такому лічильнику "відкопають" то пошкодження скла, то прослаблення держпломби і давай штрафи виписувати. А суд штраф скасовує, з приблизно таким формулюванням: лічильник, який вчасно не було подано на повірку, вважається вже невідповідним нормативам ( іншим словом НЕСПРАВНИМ ) і його навіть на експертизу направити не можна, бо експертиза може проводитися тільки на предмет втручання в роботу СПРАВНОГО лічільника.

По-перше, висновок не компетентний і взагалі хибний (або ну дуже "приблизний"). По-друге, питання "пошкоджень" до цієї теми відношення не має. До речі, всі пошкодження лічильників з вини споживача (а якщо вони у його квартирі, то вина - його!) відшкодовуються за рахунок споживача і обов'язок вчасно їх усунути і сповістити про це ЖЕО лежить також на споживачеві. Електролічильник - то інша справа, бо він, як правило, знаходиться в загальному коридорі, до нього мають доступ робітники енергокомпаній і тому вина може лежати і на них - треба досліджувати, хто винен і чому.