Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Nimfa]

Щодо договору у цій конкретній справі. Договір був, але не відповідає типовому, і не містить істотних умов, які необхідні для цього виду договорів. Отже, з точки зору ЦК він є нікчемним, неукладеним, отже, недійсним, про що і було заявлено у судовому засіданні в перший день слухання справи по суті (з посиланням на ухвалу про скасування СН) та у судових дебатах. А в рішенні суддя брутально бреше, вказуючи, що відповідачі не ставили питання та не звертали увагу суду на нікчемність і недійсність цього договору. Всі СЗ записані на диктофон+є копія ТЗ, з розшифровки якого буде зрозуміло, що суддя завідомо бреше і вносить цю брехню у мотивувальну частину. Це рішення винесено за цивільним позовом після скасування СН. Факт неукладеності договору був визнаний і в ухвалі про скасування СН, де в мотивувальній частині чітко написано, що договір не укладався (у так званий "борговий" період). Це було однією з підстав, врахованих судом для скасування судового наказу.
Побачити цей нікчемний договір, що має назву "На участь у витратах по утриманню будинку та прибудинкової території" і фігурує у цьому рішенні можна тут http://gro-za.org/forum/index.php?topic=6053.15.html.
Там є п.2.2.4, де вказано, що плата вноситься не пізніше 10 числа на рахунок "Підприємства" (а не КП ПОЦ !!!), при цьому жодної квитанції про оплату на рахунок "Підприємства" ми жодного разу не отримували.

[Олександр]

я не про те кажу,я про інше. коли позивач дізнався про порушене право? право на кошти за надані послуги? на початку першого мсяця, коли виник борг? чи скажімо через пять років, коли склали розрахунок боргу?

Квитанції ГІОЦ тут не врахунок, оскільки  ГІОЦ не позивач  ус праві.і на це не звертайте увагу

А хто їм "доктор", якщо вони мали можливість, а не порахували "борг" на перший день його виникнення?  Весь ЖЕК був у комі 5 років? 

[focus]

Весь ЖЕК був у комі 5 років? 

в тому то і суть, що ви не докажете, що жек був у комі 5 років, тобто доказати це майже не можливо

але щоб не валяти дурака, то можна сказати таке, що строк давності пропущений вже давно. жек знав про свій обовязок підготувати договір і його підписати, однак, нічого не робить. =значить строк пішов з моменту  початку надання послуг і саме з того часу він повинен підписати був договір

[Олександр]

Весь ЖЕК був у комі 5 років? 

в тому то і суть, що ви не докажете, що жек був у комі 5 років, тобто доказати це майже не можливо...

Навпаки, це ЖЕК повинен доводити, що "у нього були непереборні обставини, через які він не міг скласти розрахунок боргу вчасно і тому строк позовної давності ще не сплив". 

[thunderclap]

Навпаки, це ЖЕК повинен доводити, що "у нього були непереборні обставини, через які він не міг скласти розрахунок боргу вчасно і тому строк позовної давності ще не сплив". 

Але ж бачите, що суд вирішив навпаки. Скільки б ми не писали, але це ніц не змінить. Немає універсального рецепту. Цікаво як буде в апеляції, якщо така буде. Читаючи судові рішення інколи можна втратити глузд.
Ось приклад http://reyestr.court.gov.ua/Review/24058380

Суд, заслухавши пояснення сторін, інших учасників процесу, свідка, дослідивши надані докази, вважає, що  позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
.............................
В И Р І Ш И В:
       Позовну заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Каскад»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити частково.

[Олександр]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24279550Належних та допустимих доказів, які б вказували на наявність обставин, за умови настання яких відповідач за зустрічним позовом зобов'язаний був провести перерахунок розміру плати за житлово-комунальні послуги, позивачами за зустрічним позовом на обґрунтування своїх вимог не надано, що свідчить про необґрунтованість зустрічних позовних вимог в  цій частині та необхідність відмови у їх задоволенні. При цьому, чинним законодавством, які регулюють правовідносини в сфері житлово-комунальних послуг, не передбачено проведення їх перерахунку в інших випадках, окрім тих, що визначені ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

РКМДА N 2306 від 26.12.2002:

3.1. Підставою    для   проведення   перерахунків   мешканцям
житлового будинку за надані послуги  з  центрального  опалення  та
централізованого гарячого водопостачання (далі - перерахунків) є:
 
     1) зведений  акт звірки нарахувань за спожиту теплову енергію
для потреб центрального опалення (далі - зведений акт), оформлений
відповідно до вимог цієї Методики (розділ 4);
 
     2) зведений  тристоронній  акт  звірки  нарахувань за спожиті
обсяги холодної води та теплової енергії на її підігрів для потреб
централізованого  гарячого  водопостачання  (далі  -  зведений три
сторонній акт),  оформлений  відповідно  до  вимог  цієї  Методики
(розділ 5).

     3.2. Перерахунки  нарахованих платежів населення здійснюються
в разі виявлення у зведеному та зведеному три сторонньому актах  в
цілому за розрахунковий опалювальний період відхилення:
     - по центральному опаленню - між сумою, нарахованою ЖЕО за цю
послугу   мешканцям   житлового  будинку  згідно  з  тарифами  для
населення, та сумою, нарахованою теплопостачальною організацією за
постачання   теплової  енергії  для  цих  потреб  за  тарифами  на
виробництво теплової енергії;
     - по  гарячому  водопостачанню  - між сумою,  нарахованою ЖЕО
мешканцям житлового будинку за цю послугу згідно  з  тарифами  для
населення,  та  сумою,  нарахованою  за фактично поставлений обсяг
гарячої води,  який визначається шляхом узгодження  між  водо-  та
теплопостачальною  організаціями  (за  фактичним  обсягом холодної
води,  спожитої для підігріву,  та  обсягом  теплової  енергії  на
підігрів).
     По кожному  з цих видів послуг перерахунки платежів населення
здійснюються окремо.
     Якщо нарахування  ЖЕО  за  послугу  (центральне  опалення  чи
гаряче  водопостачання)  перевищують  суму  відповідних нарахувань
теплопостачальної   організації   (чи  виробника  гарячої  води  і
водопостачальної   організації),  визначається  сума  коштів,  яка
підлягає поверненню мешканцям. ( Частина 3 пункту 3.2 розділу 3 із
змінами,   внесеними    згідно   з   Розпорядженням  КМДА  N  1923
( ra0074017-03 ) від 17.10.2003 )
     Якщо нарахування  ЖЕО  за  послугу  (центральне  опалення  чи
гаряче водопостачання)  менші,  ніж  суми  відповідних  нарахувань
теплопостачальної   організації   (чи  виробника  гарячої  води  і
водопостачальної   організації),  визначається  сума  коштів,  яка
підлягає донарахуванню населенню.  ( Частина 4 пункту 3.2 розділу 3
із  змінами,  внесеними  згідно   з  Розпорядженням  КМДА  N  1923
( ra0074017-03 ) від 17.10.2003 )

А зараз є тільки ПКМУ від 17 лютого 2010 р. N 151 ? 

4. Якщо    надання   послуг   з   централізованого   опалення
розпочалося пізніше встановленого строку  або  опалювальний  сезон
достроково  закінчився,  а  також  за  наявності  перерв у наданні
послуг, що перевищують допустимий строк (12 годин на добу один раз
на  місяць),  перерахунок  за  надання таких послуг за відсутності
квартирних  та  будинкових   засобів   обліку   теплової   енергії
проводиться у разі оплати послуг...

[Дятел]

Весь ЖЕК був у комі 5 років? 

в тому то і суть, що ви не докажете, що жек був у комі 5 років, тобто доказати це майже не можливо

але щоб не валяти дурака, то можна сказати таке, що строк давності пропущений вже давно. жек знав про свій обовязок підготувати договір і його підписати, однак, нічого не робить. =значить строк пішов з моменту  початку надання послуг і саме з того часу він повинен підписати був договір

А вот ВГСУ считает так:

Посилання скаржника на сплив строків  позовної  давності  для стягнення заборгованості   за   період   з   жовтня   2001  р.  по 25.03.2002 р., колегія суддів вважає безпідставним, і погоджується з висновком  суду  апеляційної  інстанції про те,  що в силу ч.  3 ст. 267 ЦК України,  позовна  давність  застосовується судом  лише за заявою сторони у спорі,  зробленою до винесення ним рішення.  Проте,  як вбачається з матеріалів справи і  встановлено судом  апеляційної  інстанції,  відповідач  не  звертався  до суду першої інстанції з такою заявою.

Також погоджується  колегія  суддів  і   з   висновком   суду апеляційної інстанції про те,  що перебіг строку позовної давності почався після  спливу  семиденного  строку  від  дня  пред'явлення позивачем   вимог   про   оплату  використаної  теплової  енергії, направлених відповідачеві   27.09.2003    р.,    29.09.2003    р., 29.03.2003 р., 25.03.2004 р., 14.05.2004 р.

http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/va155600-06

ПС: а если претензия будет предъявлена через 10 лет после выхода из "комы", то все равно отчет начнется с дня предявления претензии?

[focus]

якщо немає договірних правовідносин, ніхто не може претензію подавати. буде  в такому випадку Розрахунок боргу- документ без дати, невідомо коли  складений, щоб на зловити позивача на позовній давності

теоретично, є  період з якого почалися надаватися послуги. Саме з того періоду і починає строк позовної давності. Позивач надаючи послуги, знав про невиконаний свій обовязок про підписання договору.

тому, теоретично позивач фактично сам наносить собі збитки, надаючи позадоговором послуги  невідомо кому.

[Дятел]

якщо немає договірних правовідносин, ніхто не може претензію подавати.

Я тоже так считаю, но ВГСУ считает иначе!

Судом апеляційної  інстанції  встановлено,   що   відповідач, перебуваючи у приміщенні ..., 9, безпідставно,  без укладання з позивачем договору  про  постачання теплової енергії,  отримував у період з жовтня 2001 р.  по квітень 2004 р.  теплову енергію у  сумі  ....

буде  в такому випадку Розрахунок боргу- документ без дати, невідомо коли  складений, щоб на зловити позивача на позовній давності

Дата есть!

Позивач рекомендованими листами з повідомленням  направив  на адресу відповідача платіжні вимоги-доручення за  NN 17100-3765 від 08.01.2003  р.,  від  07.02.2003  р.,  від  06.03.2003   р.,   від 08.04.2003  р.,  від  08.05.2003  р.,  за  лютий  2004  р.  -  від 09.03.2004 р., за березень 2004 р. - від 06.04.2004 р., за квітень 2004 р. - від 11.05.2004 р.

теоретично, є  період з якого почалися надаватися послуги. Саме з того періоду і починає строк позовної давності.

Так я ж так и говорил!

Я считаю так:
В соответствии с действующими НПА оплата производится до 20 числа следующего за расчетным! (ПКМУ 529, 630)
Следовательно: отчет исковой давности начинается 21 числа! (заканчивается 20 числа 3 года спустя)

Позивач надаючи послуги, знав про невиконаний свій обовязок про підписання договору.

А кого это волнует! Вы ж сами сегодня выложили решение, где указано про право сторон на свободное заключение договоров! http://gro-za.org/forum/index.php?topic=6339.msg37486.html#msg37486

тому, теоретично позивач фактично сам наносить собі збитки, надаючи позадоговором послуги  невідомо кому.

Например в киеве вообще непонятно кто кому что предоставляет, но деньги хотят ВСЕ!

ПС (заметил закономерность): мой ЖЕК вовремя и в полном объеме предоставляет только одну услугу! ДОСТАВКУ ПЛАТЕЖЕК!

[focus]

А кого это волнует! Вы ж сами сегодня выложили решение, где указано про право сторон на свободное заключение договоров!

В даному випадку треба розрізняти предмет позову:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/23930483?Liga=True

Із змісту судових рішень, на які посилається заявник, вбачається, що вони ухвалені у спорах з приводу стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території та заборгованості за житлово-комунальні послуги.

тобто
а)стягнення заборгованості за надані послуги з утримання будинку (іншими словами збитків, коштів, суми і тд) . У цьому варіанті суд обходить договірні відносини керуючись тим, що відповідач проживає, є власником квартири, тобто є споживачем ,  встановлює заборгованість за документами позивача і стягує кошти.
б) стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. (а тут  заборгованіості за жк послуги) . тут є догоавірні відосини

Я тоже так считаю, но ВГСУ считает иначе!

http://www.arbitr.gov.ua/docs/28_3006424.html

За таких обставин, обраний позивачем спосіб захисту (стягнення боргу за договірним зобов'язанням) не відповідає фактичним обставинам справи та способам захисту цивільних прав, встановленим ст.16 ЦК України.

А кого это волнует! Вы ж сами сегодня выложили решение, где указано про право сторон на свободное заключение договоров!

Правовідносини по  наданню  жк послуг і їх оплаті є двостронніми. Без договору відповідач не має законних можливостей оплачувати послуги, а  позивач перед відповідачем не несе відповідальність за якість наданих послуг. Є обовязки як виконавця послуг , так і споживача, тому якщо хтось ухиляється від цих обовязків-  особливо відповідач, то з нього і стягнуть кошти за надані послуги

[Дятел]

За таких обставин, обраний позивачем спосіб захисту (стягнення боргу за договірним зобов'язанням) не відповідає фактичним обставинам справи та способам захисту цивільних прав, встановленим ст.16 ЦК України.

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом....

Если присмотреться, то тут вообще нет такого способа защиты права как "взыскать зодолженность за ЖКП"!

[focus]

Тут вообще нет такого способа защиты права как "взыскать зодолженность за ЖКП"!

це ваша думка. під заборгованістю можна розуміти що хоч - збитки кошти неустойка штраф пеня і тд
 і подивіться - більшіть справ предмет позову - стягнення заборгованості (якої не пишуть)

тому можна вибрати варіант
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

[Дятел]

Тут вообще нет такого способа защиты права как "взыскать зодолженность за ЖКП"!

це ваша думка. під заборгованістю можна розуміти що хоч - збитки кошти неустойка штраф пеня і тд
 і подивіться - більшіть справ предмет позову - стягнення заборгованості (якої не пишуть)

тому можна вибрати варіант
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

Это хорошо, но это только Ваше предположение. Предмет иска: "Взыскать задолженность .... "!
Или мы можем уровнять: взыскть задолженность, и возместить убытки?!

ПС: Если присмотреться, то ЗУ про ЖКП есть такое:

ст. 24 п.6: звертатися  до суду про звернення стягнення на майно осіб, які    відмовляються    оплачувати    рахунки    за     споживання житлово-комунальних послуг   або   відшкодовувати  завдані  збитки майну, що перебуває в нього на балансі.

ПС2: обязательным условием использования этой статьи есть именно ОТКАЗ ОПЛАЧИВАТЬ СЧЕТА. Т.е. если человек чтото оплачивет, но не в полном объеме, то и в суд обратиться не может балансодержатель!
ПС3: ну кого интересует что в законе написано!

[focus]

Это хорошо, но это только Ваше предположение. Предмет иска: "Взыскать задолженность .... "!

а чого виникла заборгованість?  треба читати в конкретному випадку позовну заяву.  бо можна говорити не про ту заборогованість про яку ви думаєте, і про яку я думаю.

ну я так розумію щоб виставляти рахунки-треба правові підстави. а не просто так.

обязательным условием использования этой статьи есть именно ОТКАЗ ОПЛАЧИВАТЬ СЧЕТА. Т.е. если человек чтото оплачивет, но не в полном объеме, то и в суд обратиться не может балансодержатель!

в суд у нас може звернутися будь хто. у нас демократія.

а от без договору споживачу важко і практично неможливо вимагати здійснити  перерахунки за ненадані послуги або неякісні послуги

[Nimfa]

тому можна вибрати варіант
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

От вам і підстави для перерахунків. Якщо нарахування відбувалися за недійсними тарифами, і ці рахунки деякий час оплачувались, то перерахунок має відшкодувати грошові збитки, понесені внаслідок оплати недійсних (завищених!!!) рахунків.