Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[thunderclap]

Шановний, чи ні є підставою для сплачування внесків для членів ЖБК саме членство у цій славетній організаціі?

Сплата членских внесків - це добровільний обов'язок, який приймає на себе особа при вступі до кооперативу на основі визнання нею статуту організації. В разі відмови сплачувати внески можливою санкцією є виключення особи із числа членів. Крім того будь-які членські внески - це кошти спрямовані на утримання організації членом якої ти є, вони пов'язані із цією організацією, а не майном яким володіє особа. Крім того сама природа членського внеску така, що його розмір є однаковим для всіх членів, він не може бути диференційованим (інакше це вже дискримінація одних членів іншими, яка порушує права рівності). Членські внескі треба відокремлювати від коштів, які сплачуються власником за вчинення організацією (ЖБК, ОСББ) дій щодо утримання спільного майна. Ці спільні витрати не є членськими внесками, а є платежами (внесками співвласників) спрямованими на утримання спільного майна.

[Леонід]

Ось який лист я отримав з КМДА на запитання щодо внесків:

                               
ВИКОНАВЧИЙ ОРГАН КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ)
ДЕПАРТАМЕНТ ЕКОНОМІКИ ТА ІНВЕСТИЦІЙ
вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, тел. (044) 202-72-78, Call-центр (044) 15-51
E-mail: org@guekmda.govua  Код ЄДРПОУ 04633423


18.12.2013 № 050/20 -10129
На № ____від____________

                                                                                                                                    Грищенко Л. М.                                                                                                                   вул.Лісківська, 7 а, кв. 41,
м. Київ, 02232


Департаментом економіки та інвестицій на виконання доручення Київської міської державної адміністрації опрацьовано Ваше звернення та, в межах компетенції, повідомляємо наступне стосовно послуги з утримання будинків і споруд ТЕ прибудинкових територій.
Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги) повноваження щодо встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги надані органам місцевого самоврядування.
Враховуючи зазначене, певний час виконавчим органом Київської міської рад (Київською міською державною адміністрацією) встановлювались тарифи на послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і для житлові будівельних кооперативів, зокрема і для ЖБК «Арсеналець - 31».
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України (Мінрегіон України), відповідно до покладених на нього завдань, надає пропозиції Кабінету Міністрів України щодо порядку формування ці тарифів на житлово-комунальні послуги для населення, які підлягають регулюванню (крім цін і тарифів, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг); інформує та надає роз'яснення щодо здійснення державної політики у відповідних сферах.
Згідно з листами Мінрегіону України у разі, якщо утримання будинку і прибудинкової території здійснюється підприємством - виконавцем послуг утримання будинків і прибудинкових територій на підставі договору з ЖБК, то свої послуги підприємство повинно надавати за тарифами, встановленими органами місцевого самоврядування.
Житлово-будівельні кооперативи, які самостійно (власними силами та/а( залученням на договірній основі інших юридичних та фізичних осіб) забезпеч) утримання будинку і прибудинкової території, визначають розмір витрат з утримання будинку та прибудинкової території з урахуванням положень Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 № 186, тобто із затверджених на загальних зборах розмірів внесків.
Визначений загальними зборами житлово-будівельного кооперативу розмір внесків (платежів) на утримання будинку і прибудинкової території не потребує затвердження чи погодження органами державної влади чи місцевого самоврядування.
Відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 № 186:
-   житлово-будівельний кооператив здійснює експлуатацію і ремонт належного йому жилого будинку (будинків) та утримання придомової території за рахунок коштів кооперативу на засадах самооплатності. Кошти житлово-будівельного кооперативу складаються з: внесків на проведення капітального ремонту жилого будинку (будинків); внесків на експлуатацію жилого будинку (будинків) і утримання придомової території; інших надходжень.
-   органами управління житлово-будівельного кооперативу є загальні збори членів кооперативу і правління кооперативу. Загальні збори членів житлово-будівельного кооперативу є вищим органом управління кооперативу.
Так, загальні збори:
-   приймають статут кооперативу;
-   обирають правління і ревізійну комісію кооперативу;
-   приймають громадян до членів кооперативу і виключають з кооперативу;
-   приймають рішення про порядок експлуатації, жилого будинку (будинків);
-   розглядають скарги на дії правління і ревізійної комісії кооперативу;
-   вирішують інші питання, що належать до відання кооперативу.
Повідомляємо, що Департамент, відповідно до покладених на нього функцій, не здійснює державний контроль за формуванням та застосуванням плати у вигляді внесків на утримання будинку і прибудинкової території, встановленої рішенням загальних зборів членів кооперативу та за діяльністю житлово-будівельних кооперативів.
Щодо наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30.07.2012 № 390 «Про затвердження Порядку доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад» повідомляємо, що Порядок визначає механізм доведення суб'єктами господарювання, що виробляють або надають житлово-комунальні послуги (далі - суб'єкти господарювання), до відома споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін/тарифів, зміну цін/тарифів з обґрунтуванням її необхідності та врахування відповідної позиції територіальних громад при встановленні уповноваженими органами тарифів на житлово-комунальні послуги.

Додаток : лист Мінрегіону України від 30.11.2012 № 7/10-19373 на 2 арк. в 1 прим.

Заступник директора   
Департаменту - начальник   
управління цінової політики                              Підпис                      В. Яструбинський



Бойко 529 95 53

________________________________________________________



 
МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ (МШРЕГІОН УКРАЇНИ)
вул. Велика Житомирська, 9, м. Київ, 01601; приймальня: (044) 226-22-08; загальний відділ: (044) 278-82-90. 284-05-54; факс 278-83-90 e-mail: minregion@minregion.gov.ua   Код ЄДРПОУ 37471928

             30.11.2012          № 7/10-19373     на №   від ________________________       

Раді міністрів Автономної
Республіки Крим, обласним,
Київській та Севастопольській
міським державним
адміністраціям



Щодо погодження/затвердження тарифів/ органами місцевого самоврядування внесків на житлово-комунальні послуги для ОСББ та ЖБК

У зв'язку з численними зверненнями органів місцевого самоврядування, та керівників об'єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельних кооперативів щодо необхідності погодження/затвердження тарифів/ органами місцевого самоврядування внесків на житлово-комунальні послуги для ОСББ та ЖБК для отримання пільг та субсидій в органах соціального захисту населення Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України надає наступні роз'яснення.
Відповідно до статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" до виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання відноситься, зокрема, затвердження кошторису і балансу об'єднання, а також визначення розмірів внесків та платежів членами об'єднання.
Ні зазначеним законом, ні іншими законодавчими актами України не передбачено затвердження або погодження органами місцевого самоврядування розмірів внесків та платежів, визначених загальними зборами ОСББ.
Однак на практиці мають місце окремі випадки, коли органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади вимагають від ОСББ затвердити чи погодити визначений загальними  зборами ОСББ розмір внесків та платежів на утримання будинку та прибудинкової території (зокрема, при вирішенні питання про надання споживачам, які мешкають у будинках ОСББ, пільг та субсидій на оплату житлово-комунальних послуг). Нерідко це пов'язано із помилковим ототожненням внесків (зборів, платежів) на утримання будинку, визначених загальними зборами ОСББ, із тарифом на житлово-комунальну послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (який дійсно відповідно до статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та статті 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" підлягає встановленню органами місцевого самоврядування).
У зв'язку з цим звертаємо увагу на те, що ОСББ, як про це вже зазначалося у листі Мінрегіону від 26.04.2011 №7/15-4687, не є виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Тож ОСББ не надає і не виробляє таких послуг, а відтак і не формує цін чи тарифів на послуги, які би підлягали встановленню (затвердженню) органами місцевого самоврядування.
Слід враховувати, що утримання будинку і прибудинкової території ОСББ може забезпечуватися (і на практиці забезпечується) як самим ОСББ, так і відповідними суб'єктами господарювання (виконавцями послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій).
У разі, якщо утримання будинку і прибудинкової території ОСББ здійснюється відповідним підприємством - виконавцем послуг з утримання на підставі договору з об'єднанням, то свої послуги об'єднанню таке підприємство повинне надавати за тарифами, встановленими органами місцевого самоврядування. Провести розрахунок такого тарифу та надати його для встановлення органу місцевого самоврядування повинне відповідне підприємство згідно із Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869.
Ті ОСББ, які самостійно (власними силами та/або з залученням на договірній основі інших юридичних та фізичних осіб) забезпечують утримання будинку і прибудинкової території, при визначенні розміру внесків (платежів) на утримання будинку і прибудинкової території повинні виходити з розміру витрат на утримання будинку і прибудинкової території, передбачених кошторисом об'єднання, який відповідно до статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" затверджується загальними зборами. При цьому з метою безпечного та комфортного проживання людей у багатоквартирному житловому будинку чинним законодавством регламентовано процес обслуговування та утримання будинку як єдиного цілісного комплексу конструкцій та мереж. Отже, при визначенні складу витрат на утримання будинку і прибудинкової території, які включаються до кошторису ОСББ, слід керуватися Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими Наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76.
 

Враховуючи викладене слід зазначити, що:
1)   визначений загальними зборами ОСББ розмір внесків (платежів) на утримання будинку і прибудинкової території не потребує затвердження чи погодження органами державної влади чи місцевого самоврядування;
2)   розмір внесків (платежів) на утримання будинку і прибудинкової території загальними зборами ОСББ повинен визначатися виходячи із затвердженого в кошторисі об'єднання розміру витрат на ці цілі;
3)   склад витрат на утримання будинку і прибудинкової території, які включаються до кошторису ОСББ, слід визначати згідно з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій.
Таким чином, при дотриманні вимог Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій забезпечуватиметься об'єктивний підхід до визначення переліку складових витрат з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які мають здійснюватись у кожному конкретному будинку.
Також, з огляду на проблемні питання надання споживачам, які мешкають у будинках ОСББ, пільг і субсидій, слід зауважити, що чинне законодавство України не ставить право громадян на отримання пільг та субсидій на житлово-комунальні послуги в залежність від того, проживають громадяни в будинку, де створено ОСББ, чи будинку, де воно не створене, а так само і в залежність від того, сплачуються відповідні витрати безпосередньо виконавцям житлово-комунальних послуг чи через ОСББ.
 
Таким чином, за умови затвердження на загальних зборах ОСББ розміру внесків (платежів) на утримання будинку і прибудинкової території, який відповідає затвердженому в кошторисі об'єднання розміру витрат на такі цілі, що підтверджується документально (витяг з протоколу загальних зборів, копія кошторису об'єднання), відсутні правові підстави для відмови споживачам, які мешкають у будинках ОСББ, в наданні пільг і субсидій, чи об'єднанню - у відшкодуванні таких пільг і субсидій.     


Міністр                       Підпис                        А.М. Близнюк







Шаповаленко В.Г.
Саватєєва Олена Аноріївна 207-18-32

[Леонід]

А ось таку відповідь надала Деснянська РДА :

ДЕСНЯНСЬКА РАЙОННА В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
пр-т Маяковського, 29, м. Київ, 02660, тел. (044) 515-77-75, факс 515-66-66 e-mail: desnyan@desn.gov.ua Код ЄДРПОУ 37415088


               102-102/Г-2210-283
10.12.13   № 102-ОП/Г-12192-284
на №   від



Голові правління ЖБК "Арсеналець-31 " Духлій С.П.
02097, м. Київ, вул. Лісківська, 7а, кв. 244

\/ Грищенко Л.М. м. Київ, вул. Лісківська, 7а, кв. 41

На виконання доручення першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Голубченка А.К. від 28.11.2013 року № 002-ОП/Г-12192 у Деснянській районній в місті Києві державній адміністрації розглянуто звернення гр. Грищенко Л.М. з питання договірних відносин ЖБК "Арсеналець-31 ".
Згідно ч. 6 ст. 37 Закону України "Про кооперацію" забороняється втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування у фінансово-господарську діяльність кооперативних організацій, крім випадків прямо передбачених законом.
Згідно Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцеві державні адміністрації можуть здійснювати контроль за діяльністю ЖБК лише в певних сферах, до яких відносяться повноваження благоустрою, дотримання будівельних правил, дотримання земельного і природоохоронного законодавства.
Враховуючи вищевикладене, прошу Вас, як голову правління ЖБК "Арсеналець-31 ", надати запитувану інформацію з копіями відповідних документів гр. Грищенко Л.М.
Копія листа додається.
 
        Додаток: на 1-му арк.. в першу адресу.

        Заступник голови                   Підпис                     М. Порицький

Лукашевич
Ковалевська 546-76-58


________________________________________________________________



Жодної інформації від Духлій С. П. не надійшло.
 

[thunderclap]

Отут в листі Міністерство суперечить саме собі і робить висновки, які аж ніяк не узгоджуються з правилами логики.
По-перше, в листі стверджується, що ОСББ не є виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги". А відтак, якщо ОСББ не є виробником і виконавцем, то квартировласник в стосунках з ОСББ не є споживачем. Бо існує чіткий логічний зв'язок де з одного боку виступає споживач, а з іншого - виробник/виконавець. Споживати щось за відсутності виробника/виконавця нелогічно.
По-друге, далі Міністерство робить висновок, що на проблемні питання надання споживачам, які мешкають у будинках ОСББ, пільг і субсидій, слід зауважити, що чинне законодавство України не ставить право громадян на отримання пільг та субсидій на житлово-комунальні послуги в залежність від того, проживають громадяни в будинку, де створено ОСББ, чи будинку, де воно не створене, а так само і в залежність від того, сплачуються відповідні витрати безпосередньо виконавцям житлово-комунальних послуг чи через ОСББ. Тут мова ведеться саме про СПОЖИВАЧІВ, які мають право на пільги та субсидії на житлово-комунальні послуги. Але ж Міністерство вище визначило, що ОСББ не є виконавцем/виробником ЖКП, а тому на внески (платежі) затверджені самим ОСББ ніякі пільги чи субсидії надаватися не можуть, бо саме ОСББ ніяких ЖКП не надає.
По-третє, далі Міністрество зазначає, що за умови затвердження на загальних зборах ОСББ розміру внесків (платежів) на утримання будинку і прибудинкової території, який відповідає затвердженому в кошторисі об'єднання розміру витрат на такі цілі, що підтверджується документально (витяг з протоколу загальних зборів, копія кошторису об'єднання), відсутні правові підстави для відмови споживачам, які мешкають у будинках ОСББ, в наданні пільг і субсидій. І знову фігурують СПОЖИВАЧІ.
Тоді цілком логічним буде твердження, що на загальних зборах ОСББ затверджує розмір внесків (платежів) на утримання будинку і прибудинкової території СПОЖИВАЧАМ, які мають право на отримання пільг і субсидій в сплаті цих платежів. А якщо ці субсидії отримують СПОЖИВАЧІ, а сплачують їх ОСББ за утримання будинку і прибудинкової території - то останнє для цих СПОЖИВАЧІВ є ВИРОБНИКОМ/ВИКОНАВЦЕМ послуги утримання будинку і прибудинкової території. Тоді СПОЖИВАЧАМ послуги утримання будинку і прибудинкової території в разі, коли ОСББсамостійно (власними силами та/або з залученням на договірній основі інших юридичних та фізичних осіб) забезпечують утримання будинку і прибудинкової території, надається субсидія із сплати відповідних платежів до ОСББ.

[TAT1966]

Леонид, Вы и Ваши соседи не являются потребителями не из-за отсутствия договоров, а из-за того, что Вы являетесь членами ЖСК.

Це Ваше заключення не є вірним. Споживачами є всі, незалежно від членства, якщо ЖБК або ОСББ є виробником/виконавцем послуг. Або ніхто, якщо останні не є виробником/виконавцем.На сьогодні законодавство стосовно ЖБК і ОСББ дозволяє трактувати їх статус різним чином. Відсутня чітка норма закону, яка б однозначно їх визначала виробником/виконавцем.

Почему же не верное?

Мое утверждение о том, что член ЖСК не является потребителем выплывает из следующего:

Определение потребителя из Закона о ЗПП : Потребителем, права которого защищаются на основании Закона Украины “О защите прав потребителей” , является только гражданин (физическое лицо), который приобретает, заказывает, использует или имеет намерение приобрести или заказать товары...
 
Члены ЖСК, каждый по отдельности, некоторые услуги исполнителей не приобретают, а заказывают и приобретают их коллективно ( во всяком случае я говорю о том, как это происходит в Донецке)  : ЖСК заключает один коллективный договор с производителем на отопление, воду , вывоз мусора и т.д.). Следовательно, в таких случаях, члены ЖСК потребителями не являются и не защищены Законом о ЗПП.

Для того, чтобы они стали потребителями ЖК услуг, необходимо выйти из ЖСК, заключить договор на получение услуг и быть полноправным потребителем, защищенным в частности, и Законом ЗПП.

[thunderclap]

Члены ЖСК, каждый по отдельности, некоторые услуги исполнителей не приобретают, а заказывают и приобретают их коллективно ( во всяком случае я говорю о том, как это происходит в Донецке)  : ЖСК заключает один коллективный договор с производителем на отопление, воду , вывоз мусора и т.д.). Следовательно, в таких случаях, члены ЖСК потребителями не являются и не защищены Законом о ЗПП.
Для того, чтобы они стали потребителями ЖК услуг, необходимо выйти из ЖСК, заключить договор на получение услуг и быть полноправным потребителем, защищенным в частности, и Законом ЗПП.

Повторюю, що Ви помиляєтеся. Якщо ви проаналізуєте НПА щодо надання ЖКП, то зрозумієте наступне: поняття споживач є широким і використовується в різних НПА, де їм надається відповідне визначення. Споживачем може бути як фізична, так і юридична особа. Фізична особа - споживач, який споживає послуги для власних потреб, має дещо ширші права, які захищаються спеціальним законом. Але і юридичні особи можуть бути споживачами ЖКП, крім того, вони можуть бути основним споживачем послуг, а фізичні особи будуть субспоживачами. Наприклад, зазначена схема прямо передбачена Правилами користування електричною енергією http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0417-96 Таким чином, окремий квартировласник член ЖБК теж є споживачем (субспоживачем) відповідних послуг, щодо яких укладений колективний договір ЖБК, ОСББ. Просто необхідним є існування договору і між ЖБК чи ОСББ та окремим квартировласником.

[TAT1966]

Повторюю, що Ви помиляєтеся. Якщо ви проаналізуєте НПА щодо надання ЖКП, то зрозумієте наступне: поняття споживач є широким і використовується в різних НПА, де їм надається відповідне визначення. Споживачем може бути як фізична, так і юридична особа. Фізична особа - споживач, який споживає послуги для власних потреб, має дещо ширші права, які захищаються спеціальним законом. Але і юридичні особи можуть бути споживачами ЖКП, крім того, вони можуть бути основним споживачем послуг, а фізичні особи будуть субспоживачами. Наприклад, зазначена схема прямо передбачена Правилами користування електричною енергією

Вы увидели где-нибудь мое отрицание того, что юр. лицо может быть потребителем? 
Мое утверждение состоит в том, что если ЖСК является коллективным заказчиком услуг и , соответственно, потребителем, то его члены по отдельности не являются потребителями  в понимании Закона ЗПП и ЖКУ. 
Пример с электроэнергией здесь не применим, так как ЖСК не является коллективным потребителем электроэнергии, у каждого квартировладельца есть счетчик и договор с исполнителем услуги.

Таким чином, окремий квартировласник член ЖБК теж є споживачем (субспоживачем) відповідних послуг, щодо яких укладений колективний договір ЖБК, ОСББ. Просто необхідним є існування договору і між ЖБК чи ОСББ та окремим квартировласником.

Член ЖСК, пусть он трижды субпотребитель услуг, по которым заключен коллективный договор, не может заключить договор субпотребителя с организацией, в которой он состоит.
В каком НПА прописана норма о договоре члена ЖСК с ЖСК? Разве такое есть в Уставе?

Владелец квартиры становится потребителем ( в понимании Законов ЗПП и ЖКУ) только после того, как он перестанет быть членом ЖСК. Отсюда и выплывает совет выйти из ЖСК и стать полноправным потребителем.

[thunderclap]

Мое утверждение состоит в том, что если ЖСК является коллективным заказчиком услуг и , соответственно, потребителем, то его члены по отдельности не являются потребителями  в понимании Закона ЗПП и ЖКУ. 

Так читайте первоисточник.
ЗУ ЗПП

споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника

ЗУ ЖКУ

споживач - фізична чи юридична особа,  яка  отримує  або  має намір отримати житлово-комунальну послугу

Если вы физическое лицо, в своей квартире для личных нужд потребляете коммунальные услуги, то попадаете под определение выше. Потребителем можно быть не лишь на основании договора. Потребителями ЖКУ являются все физические лица, законно проживающие в квартире, а договор может быть оформлен лишь одним из них. В таком случае взаимоотношения между основным потребителем, подписавшим договор, и членами его семьи определяются существующими между ними договоренностями, при этом основной потребитель несет ответственность за полноту и своевременность оплаты за услуги.

Пример с электроэнергией здесь не применим, так как ЖСК не является коллективным потребителем электроэнергии, у каждого квартировладельца есть счетчик и договор с исполнителем услуги.

Пример реальный из жизни. ЖСК однозначно потребителем электроэнергии является, т.к. потребляет её на освещение мест общего пользования, питание насосов, лифтов и т.д. Может в вашем случае квартировладельцы и имеют индивидуальные договора с энергопоставщиком и их приборы учета приняты им, но есть ЖСК и ОСББ, где все расчеты за электроэнергию с энергетиками производятся по общедомовому счетчику, а далее распределение внутри домовыми сетями до субпотребителей в квартирах. В таком случае квартирные приборы используются для составления основным потребителем баланса потребления элетроэнергии субпотребителями. В данном случае между основным потребителем и субпотребителем должны быть установлены договорные отношения. Читайте НПА!

Член ЖСК, пусть он трижды субпотребитель услуг, по которым заключен коллективный договор, не может заключить договор субпотребителя с организацией, в которой он состоит. В каком НПА прописана норма о договоре члена ЖСК с ЖСК? Разве такое есть в Уставе?
Владелец квартиры становится потребителем ( в понимании Законов ЗПП и ЖКУ) только после того, как он перестанет быть членом ЖСК. Отсюда и выплывает совет выйти из ЖСК и стать полноправным потребителем.

Может. Нет ни одного закона, который запрещает это сделать. Собственник квартиры член ЖСК и нечлен ЖСК имеют одинаковые права. Зона ответственности ЖСК заканчивается на входе в квартиру, все что в ней к ЖСК отношения не имеет. После того, как стало возможным приватизировать/получать в частную собственность кваритры в домах ЖСК на последние распространились все нормы относительно общей совместной собственности в многоквартирном доме, а на владельцев - права и обязанности. Фактически произошло уравнивание ЖСК до ОСББ. 

[Columbina]

Тема не закрыта? Есть вопросы.

[Юрій Васильович]

Тема не закрыта? Есть вопросы.

Ви ж створили новий пост...  Не закрита. Питання викладуйте... Стосовно існуючих вже постів враховуйте, що законодавство з часів « : 14 Січня 2014, 15:24:56 » зазнало суттєвих змін.

[Columbina]

  Не закрита. Питання викладуйте... Стосовно існуючих вже постів враховуйте, що законодавство з часів « : 14 Січня 2014, 15:24:56 » зазнало суттєвих змін.

В том числе и сегодня.
Изучив тему в меру своих знаний делаю вывод: 1. Не член ЖСК не обязан оплачивать содержание персонала ЖСК (председатель. бухгалтер) 2. Не член ЖСК имеет право на заключение индивидуального договора с водоканалом и постановку квартирного счетчика на учет в водоканале, даже если ЖСК выступает коллективным заказчиком. 3. Не член ЖСК должен участвовать взносами в содержании дома и придомовой территории( в соответствии с размером своей части в общем имуществе ?)

[Юрій Васильович]

Те, що сьогодні, ще не діє...

[Юрій Васильович]

Стаття 12. Витрати на управління багатоквартирним будинком

1. Витрати на управління багатоквартирним будинком включають:

1) витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку;

2) витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна багатоквартирного будинку;

2-1) витрати, пов’язані з виконанням зобов’язань за кредитним договором, укладеним за програмами Фонду енергоефективності;

{Частину першу статті 12 доповнено пунктом 2-1 згідно із Законом № 2095-VIII від 08.06.2017}

3) витрати на сплату винагороди управителю в разі його залучення;

4) інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом.

2. Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.

3. Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.

http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/417-19  Якщо Ваш ЖБК не займається іншою діяльністю окрім утримання будинку, то зарплатня голови і бухгалтера входять до витрат на управління будинком.
Якщо ЖБК виступає колективним споживачем, договори з окремими квартирами водоканал не укладає.

[Columbina]

Но ведь мы в первую очередь руководствуется Законом о кооперации? Или "Про особливості здійснення права власності..." тоже наше?не для ОСББ?

[Юрій Васильович]

Ви ж не член кооперативу... Як Ви можете керуватися законом "Про кооперацію"? 
І де в ньому прописано, що Вам з суми плати за утримання будинку потрібно вилучити таку складову як витрати на зарплатню? Де в ньому прописано про укладення окремих договорів з водоканалом?
Якщо без сміху, то ми всі, власники квартир у багатоквартирних будинках, керуємся нормами ЦКУ:

Стаття 382. Квартира як об'єкт права власності
1. Квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання.
2. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Стаття 319. Здійснення права власності
... 4. Власність зобов'язує.
Стаття 322. Тягар утримання майна
1. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це для всіх. А вже потім ЖБК керуються ЗУ "Про кооперацію", А ОСББ ЗУ "Про ОСББ".
ЗУ "Про особливості здійснення права власності..." теж для всіх, а не тільки для ОСББ. Він навіть в більшій мірі і не для ОСББ, а для "жеківських" (якщо можна їх так назвати) будинків. Але загальні норми, які не виписані окремо для ЖБК і ОСББ у їхніх "власних" законах, розповсюджуються на всі багатоквартирні будинки.
А зарплатня найманих працівників та "керівництва" організаії (підприємства) яке здійснює утримання будинку завжди входила до витрат на утримання будинку. Інша річ, що в ЖБК і ОСББ є варіант, коли "керівництво" здійснює свої функії на безоплатній основі. Але то вже інше питання...
Стосовно договорів з водоканалом. З 2002р. водоканали взагалі втратили право на укладення договорів "по-квартирно". ЗУ "Про питну воду..." :

Стаття 19. Надання послуг з питного водопостачання
     Послуги з   питного   водопостачання   надаються   споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з:
     підприємствами, установами,  організаціями,  що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням;
     підприємствами, установами   або   організаціями,  у  повному господарському віданні або оперативному управлінні яких  перебуває житловий  фонд  і  до  обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення;
     об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами   та   іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та  забезпечення  надання  послуг  з  водопостачання  та водовідведення на підставі укладених ними договорів;
     власниками будинків, що перебувають у приватній власності.
     Договір про   надання   послуг   з   питного   водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою  ним  юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.
     Порядок надання  споживачам  послуг  з питного водопостачання встановлюється  центральним  органом  виконавчої  влади  з  питань житлово-комунального господарства.   

Редакція 2002р.   
Лише в 2014р. З'явилась норма у ЗУ "Про ЖКП":

Стаття 29. Особливості укладання договорів у багатоквартирному будинку
3. Договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та виконавцями цих послуг.
{Статтю 29 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1198-VII від 10.04.2014}

А виконавця визначено так :

Стаття 19. Учасники договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг
1. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
2. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
5. Виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об’єктів усіх форм власності є суб’єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.
{Статтю 19 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1198-VII від 10.04.2014}

Але можливість бути колективниим споживачем залишалась...
Тимпаче, що, навіть у останній редакції від 2017р., ЗУ "Про питну воду..." не передбачає укладення договорів "по-квартирно":

Стаття 19. Надання послуг з питного водопостачання та централізованого водовідведення
{ Назва  статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2047-VIII (2047-19) від 18.05.2017 }
    Послуги з централізованого питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного  водопостачання  з  урахуванням вимог  Закону  України  "Про комерційний облік теплової енергії та
водопостачання" ( 2119-19 ) на підставі договору з: { Абзац перший частини  першої  статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N  2047-VIII  (  2047-19  )  від  18.05.2017;  в  редакції  Закону
N 2119-VIII ( 2119-19 ) від 22.06.2017 }
     підприємствами, установами,  організаціями,  що безпосередньо користуються   централізованим   питним   водопостачанням   та/або централізованим  водовідведенням;  { Абзац  другий частини першої статті  19  із  змінами,  внесеними  згідно із Законом N 2047-VIII (2047-19) від 18.05.2017 }
     підприємствами, установами   або   організаціями,  у  повному господарському віданні або оперативному управлінні яких  перебуває житловий  фонд  і  до  обов'язків яких належить надання споживачам послуг    з   питного   водопостачання   та/або   централізованого водовідведення;  {  Абзац  третій  частини  першої  статті  19  із змінами,  внесеними  згідно із Законом N 2047-VIII ( 2047-19 ) від 18.05.2017 }
     об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та   іншими    об'єднаннями власників житла,  яким передано право управління багатоквартирними
будинками  та  забезпечення надання послуг з водопостачання та/або централізованого   водовідведення   водовідведення  на  підставі укладених  ними договорів; { Абзац четвертий частини першої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2047-VIII ( 2047-19 ) від 18.05.2017 }
     власниками будинків, що перебувають у приватній власності.
     Договір  про  надання  послуг з питного водопостачання та/або водовідведення укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання  або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті. {  Частина друга статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2047-VIII ( 2047-19 ) від 18.05.2017 }
     Порядок  надання  споживачам  послуг з питного водопостачання та/або    водовідведення    встановлюється   центральним   органом виконавчої  влади,  що  забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. { Частина третя статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законами N  5459-VI ( 5459-17 ) від 16.10.2012, N 2047-VIII ( 2047-19 ) від 18.05.2017 }

Новий закон "Про ЖКП" передбачатиме можливість власників квартир (співвласників будинку) рішенням зборів визначати свій варіант з 3-х можливих:

Стаття 14. Особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку
1. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону:
1) кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір);
2) від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір);
3) об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об’єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем;
2. Співвласники багатоквартирного будинку (об’єднання співвласників багатоквартирного будинку) самостійно обирають одну з моделей організації договірних відносин, визначену частиною першою цієї статті, за кожним видом комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії). У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.
Комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії надаються виключно на підставі індивідуальних договорів.
3. Індивідуальний договір про надання комунальних послуг укладається між співвласником багатоквартирного будинку та виконавцем відповідної комунальної послуги.
....

Новий закон "Про ЖКП" передбачає внесення змін (доповнення) до ст. 19 ЗУ "Про питну воду..." - можливість укладення дговорів по-квартирно. Тобто колізія між нормами ЗУ "Про питну воду..." та ЗУ "Про ЖКП" буде усунута.