Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Олександр_2015]

І ще. Ви посилались на п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 16 та ч. 2 ст. 393 ЦК України, як на підставу для перерахунку за ЖКП?

На ст. 16ЦК посилався, а на ст. 393ЦК - ні.
А який правовий акт видала влада, що порушило мої майнові права?

Погано. Було порушено право споживача ЖКП на визначення ціни ЖКП законним чином внаслідок видання (незаконного) правового акту органом державної влади або органом місцевого самоврядування (наприклад – незаконні та скасовані судами розпорядження КМДА по тарифам на ЖКП, за які споживач ЖКП переплатив свої гроші).

[Олександр_2015]

Підстава відмови тільки одна - ст.632 ЦК, неможливість зміни ціни в договорі, після його виконання.
І якщо я буду подавати новий позов про перерахунок за інший період, то загроза відмови на цій же самій підставі буде мені постіно загрожувати не залежно від того, відкликав би я свій зустрічний позов перед початком розгляду в КАС, чи не відкликав.
Чи не так?

Тарифи за ЖКП не є результатом договору між виконавцем ЖКП та їх споживачем, навіть якщо б Ви укладали такий договір. У Вас і у виконавця ЖКП просто немає таких прав - домовлятись про тарифи за ЖКП.

А суди України мають іншу думку з цього питання, і інші власні переконання.
І що Ви з цим зробите?

Неправда. Є виграні справи по перерахунку за ЖКП і є ПВС від 4 червня 2018 року.

[Юрій Васильович]

Так мене таке рішення суду(зобов"язати ЖЕД - 901 здіснити перерахунок) цілком би задовольнило.
Чому?
Та тому, що я ж за послуги взалі нічого не сплачував з 2007 р., то нехай собі КП ігнорувало б таке рішення суду, а я б продовжував ігнорувати борг.
КП не мало б що пред"явити до виконавчої служби, для стягення боргу.
Хіба не так?

Звісно, не так. Стягнення боргу було б на користь КП,  так як і зараз... ЖЕД до Вас не позивався... Позивач КП. К отримало б (і отримає) нормальний виконавчий лист, а Ви ні. Я думаю юрист КП це зразу второпав 

І ще таке - ніде в рішенні суду першої інстанції(та імовірно що і в рішенні КАС, яке буде складено днів через 3-5) не має згадки про те, що мені відмовили в зустрічному позові на підставі того, що я вказав не належного відповідача.
Підстава відмови тільки одна - ст.632 ЦК, неможливість зміни ціни в договорі, після його виконання.
І якщо я буду подавати новий позов про перерахунок за інший період, то загроза відмови на цій же самій підставі буде мені постіно загрожувати не залежно від того, відкликав би я свій зустрічний позов перед початком розгляду в КАС, чи не відкликав.

Ви подали позов до належного відповідача. Ви начудили з позовними вимогами. КП це влаштовувало... Суд про це не згадав тому, бо не вважав що, взагалі, є ппідстави для перерахунку (нема про що роздумувати).
Загроза відмови на "цій же самій підставі" (ст.632 ЦК) існуватиме для будь-кого і будь-коли... Як з цим "боротися" вже було написано... І це ніяк не пов'язано з відмовою від зустрічного позову.
Зустрічний позов перекреслив можливість окремого позову про перерахунок за визначений період...

[stepan]

Підстава відмови тільки одна - ст.632 ЦК, неможливість зміни ціни в договорі, після його виконання.
І якщо я буду подавати новий позов про перерахунок за інший період, то загроза відмови на цій же самій підставі буде мені постіно загрожувати не залежно від того, відкликав би я свій зустрічний позов перед початком розгляду в КАС, чи не відкликав.
Чи не так?

Тарифи за ЖКП не є результатом договору між виконавцем ЖКП та їх споживачем, навіть якщо б Ви укладали такий договір. У Вас і у виконавця ЖКП просто немає таких прав - домовлятись про тарифи за ЖКП.

А суди України мають іншу думку з цього питання, і інші власні переконання.
І що Ви з цим зробите?

Неправда. Є виграні справи по перерахунку за ЖКП і є ПВС від 4 червня 2018 року.

І виграні є, і програні.
Я про програні кажу, що поки що нема усталеної судової практики. Ось приклад  -

(click to show/hide)

http://reyestr.court.gov.ua/Review/66296547
26 квітня 2017 року.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва

На час звернення до суду з даним позовом послуги з утримання будинку та прибудинкової території і послуги централізованого опалення за період по 30 червня 2014 року вже надані та спожиті ОСОБА_4

При цьому, за правилами ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

З огляду на ці обставини доводи апеляційної скарги  позивача щодо неправильного застосування районним судом до спірних правовідносин норм матеріального права, неправильного тлумачення змісту рішення Конституційного Суду України не можуть бути прийняті апеляційним судом у якості підстав для скасування оскаржуваного рішення.

При цьому апеляційний суд вважає обґрунтованими заперечення КП "ГІОЦ" про те, що у ОСОБА_4 відсутні договірні відносини із КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва", ПАТ "Київенерго" та КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр", і у вказаних осіб не виникло обов'язку по здійсненню перерахунку, якого вимагає від них позивач.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про те. що районним судом необґрунтовано при вирішенні спору не взято до уваги та не застосовано до спірних правовідносин  правові позиції Верховного суду України, викладені  у постановах від 12.03.2013 року  у справі № 6-32цс13 та від 27.03.2013 у справі №6-6цс13, також відхиляються апеляційним судом як безпідставні, оскільки наведені правові позиції стосуються інших правовідносин.   

[stepan]

Так мене таке рішення суду(зобов"язати ЖЕД - 901 здіснити перерахунок) цілком би задовольнило.
Чому?
Та тому, що я ж за послуги взалі нічого не сплачував з 2007 р., то нехай собі КП ігнорувало б таке рішення суду, а я б продовжував ігнорувати борг.
КП не мало б що пред"явити до виконавчої служби, для стягення боргу.
Хіба не так?

Звісно, не так. Стягнення боргу було б на користь КП,  так як і зараз... ЖЕД до Вас не позивався... Позивач КП. К отримало б (і отримає) нормальний виконавчий лист, а Ви ні. Я думаю юрист КП це зразу второпав 

Вибачте, щось я не розумію...
Ви писали раніше -

Якщо б суд Ваш позов задовільнив і зобов'язав ЖЕД-901  здійснити Вам перерахунок, то КП усішно б ігнорувало це рішення.
Бо КП "не при делах", а ЖЕД - 901 не юрособа...   

А потім пишите, що стягнення боргу було б на користь КП...

(click to show/hide)

Так мене таке рішення суду(зобов"язати ЖЕД - 901 здіснити перерахунок) цілком би задовольнило.
Чому?
Та тому, що я ж за послуги взалі нічого не сплачував з 2007 р., то нехай собі КП ігнорувало б таке рішення суду, а я б продовжував ігнорувати борг.
КП не мало б що пред"явити до виконавчої служби, для стягення боргу.
Хіба не так?

Звісно, не так. Стягнення боргу було б на користь КП,  так як і зараз... ЖЕД до Вас не позивався... Позивач КП. К отримало б (і отримає) нормальний виконавчий лист, а Ви ні. Я думаю юрист КП це зразу второпав 

Тобто на первісний позов і на мій зустрічний позов суд першої інстанції міг винести рішення з двох пунктів -
1)спонукати ЖЕД-901 здіснити перерахунок за спірний період на підставі того, що РКМДА застосовані в розрахунку боргу нечинні, і в тому ж рішенні вказати -
2) задовольнити позов КП про стягнення боргу в повному обсязі на підставі нечинних РКМДА...
Хіба таке можливо?

[Олександр_2015]

Підстава відмови тільки одна - ст.632 ЦК, неможливість зміни ціни в договорі, після його виконання.
І якщо я буду подавати новий позов про перерахунок за інший період, то загроза відмови на цій же самій підставі буде мені постіно загрожувати не залежно від того, відкликав би я свій зустрічний позов перед початком розгляду в КАС, чи не відкликав.
Чи не так?

Тарифи за ЖКП не є результатом договору між виконавцем ЖКП та їх споживачем, навіть якщо б Ви укладали такий договір. У Вас і у виконавця ЖКП просто немає таких прав - домовлятись про тарифи за ЖКП.

А суди України мають іншу думку з цього питання, і інші власні переконання.
І що Ви з цим зробите?

Неправда. Є виграні справи по перерахунку за ЖКП і є ПВС від 4 червня 2018 року.

І виграні є, і програні.
Я про програні кажу, що поки що нема усталеної судової практики. Ось приклад  -

(click to show/hide)

http://reyestr.court.gov.ua/Review/66296547
26 квітня 2017 року.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва

На час звернення до суду з даним позовом послуги з утримання будинку та прибудинкової території і послуги централізованого опалення за період по 30 червня 2014 року вже надані та спожиті ОСОБА_4

При цьому, за правилами ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

З огляду на ці обставини доводи апеляційної скарги  позивача щодо неправильного застосування районним судом до спірних правовідносин норм матеріального права, неправильного тлумачення змісту рішення Конституційного Суду України не можуть бути прийняті апеляційним судом у якості підстав для скасування оскаржуваного рішення.

При цьому апеляційний суд вважає обґрунтованими заперечення КП "ГІОЦ" про те, що у ОСОБА_4 відсутні договірні відносини із КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва", ПАТ "Київенерго" та КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр", і у вказаних осіб не виникло обов'язку по здійсненню перерахунку, якого вимагає від них позивач.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про те. що районним судом необґрунтовано при вирішенні спору не взято до уваги та не застосовано до спірних правовідносин  правові позиції Верховного суду України, викладені  у постановах від 12.03.2013 року  у справі № 6-32цс13 та від 27.03.2013 у справі №6-6цс13, також відхиляються апеляційним судом як безпідставні, оскільки наведені правові позиції стосуються інших правовідносин.   

Ніякий це не приклад (можете його викинути на смітник), бо тоді ще не було ПВС від 4 червня 2018 року, яка розставила всі крапки над "і".
В чинному ЦКУ питання відступу від правових позицій ВС/ВСУ регламентоване ст. 403 ЦПК України (для правових позицій ВС) та п. 7 п.п. 1 Перехідних положень ЦПК України (для правових позицій ВСУ), і передбачає обов’язок касаційного суду, що розглядає справу і який вбачає необхідність у відступі від раніше викладеної правової позиції, передати її на розгляд об’єднаної палати чи Великої палати ВС. А у судів першої та апеляційної інстанції взагалі забрали можливість відступати від правової позиції, викладеної в постановах ВС/ВСУ з наведенням відповідних мотивів (як було раніше - це була ст. 360-7 ЦПК)! Просто Ви чомусь не послалися на ч. 2 ст. 393 ЦКУ, як підставу для перерахунку, чим дали суддям простір для "махлювання". Ця підстава випливає як наслідок принципу субсидіарності (див. ч. 2 ст. 619 ЦКУ), тобто виконавці ЖКП - це субсидіарні боржники, а КМДА - головний боржник перед споживачем ЖКП, який бажає перерахунку за останніми законними тарифами, які передують тарифам, визнаними адмінсудами незаконними з моменту їх підписання.

[stepan]

(click to show/hide)

Підстава відмови тільки одна - ст.632 ЦК, неможливість зміни ціни в договорі, після його виконання.
І якщо я буду подавати новий позов про перерахунок за інший період, то загроза відмови на цій же самій підставі буде мені постіно загрожувати не залежно від того, відкликав би я свій зустрічний позов перед початком розгляду в КАС, чи не відкликав.
Чи не так?

Тарифи за ЖКП не є результатом договору між виконавцем ЖКП та їх споживачем, навіть якщо б Ви укладали такий договір. У Вас і у виконавця ЖКП просто немає таких прав - домовлятись про тарифи за ЖКП.

А суди України мають іншу думку з цього питання, і інші власні переконання.
І що Ви з цим зробите?

Неправда. Є виграні справи по перерахунку за ЖКП і є ПВС від 4 червня 2018 року.

І виграні є, і програні.
Я про програні кажу, що поки що нема усталеної судової практики. Ось приклад  -

(click to show/hide)

http://reyestr.court.gov.ua/Review/66296547
26 квітня 2017 року.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва

На час звернення до суду з даним позовом послуги з утримання будинку та прибудинкової території і послуги централізованого опалення за період по 30 червня 2014 року вже надані та спожиті ОСОБА_4

При цьому, за правилами ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

З огляду на ці обставини доводи апеляційної скарги  позивача щодо неправильного застосування районним судом до спірних правовідносин норм матеріального права, неправильного тлумачення змісту рішення Конституційного Суду України не можуть бути прийняті апеляційним судом у якості підстав для скасування оскаржуваного рішення.

При цьому апеляційний суд вважає обґрунтованими заперечення КП "ГІОЦ" про те, що у ОСОБА_4 відсутні договірні відносини із КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва", ПАТ "Київенерго" та КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр", і у вказаних осіб не виникло обов'язку по здійсненню перерахунку, якого вимагає від них позивач.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про те. що районним судом необґрунтовано при вирішенні спору не взято до уваги та не застосовано до спірних правовідносин  правові позиції Верховного суду України, викладені  у постановах від 12.03.2013 року  у справі № 6-32цс13 та від 27.03.2013 у справі №6-6цс13, також відхиляються апеляційним судом як безпідставні, оскільки наведені правові позиції стосуються інших правовідносин.   

Ніякий це не приклад (можете його викинути на смітник), бо тоді ще не було ПВС від 4 червня 2018 року, яка розставила всі крапки над "і".
В чинному ЦКУ питання відступу від правових позицій ВС/ВСУ регламентоване ст. 403 ЦПК України (для правових позицій ВС) та п. 7 п.п. 1 Перехідних положень ЦПК України (для правових позицій ВСУ), і передбачає обов’язок касаційного суду, що розглядає справу і який вбачає необхідність у відступі від раніше викладеної правової позиції, передати її на розгляд об’єднаної палати чи Великої палати ВС. А у судів першої та апеляційної інстанції взагалі забрали можливість відступати від правової позиції, викладеної в постановах ВС/ВСУ з наведенням відповідних мотивів (як було раніше - це була ст. 360-7 ЦПК)! Просто Ви чомусь не послалися на ч. 2 ст. 393 ЦКУ, як підставу для перерахунку, чим дали суддям простір для "махлювання". Ця підстава випливає як наслідок принципу субсидіарності (див. ч. 2 ст. 619 ЦКУ), тобто виконавці ЖКП - це субсидіарні боржники, а КМДА - головний боржник перед споживачем ЖКП, який бажає перерахунку за останніми законними тарифами, які передують тарифам, визнаними адмінсудами незаконними з моменту їх підписання.

Шкода, що Ви не були на с.з., де рішення суду першої інстанції КАС залишив без змін.
Головний аргумент головуючого судді - "сосєді будуть проти, якщо перерахувати борг"....а Ви кажете, що я на статтю якусь не послався...

[Олександр_2015]

(click to show/hide)

Підстава відмови тільки одна - ст.632 ЦК, неможливість зміни ціни в договорі, після його виконання.
І якщо я буду подавати новий позов про перерахунок за інший період, то загроза відмови на цій же самій підставі буде мені постіно загрожувати не залежно від того, відкликав би я свій зустрічний позов перед початком розгляду в КАС, чи не відкликав.
Чи не так?

Тарифи за ЖКП не є результатом договору між виконавцем ЖКП та їх споживачем, навіть якщо б Ви укладали такий договір. У Вас і у виконавця ЖКП просто немає таких прав - домовлятись про тарифи за ЖКП.

А суди України мають іншу думку з цього питання, і інші власні переконання.
І що Ви з цим зробите?

Неправда. Є виграні справи по перерахунку за ЖКП і є ПВС від 4 червня 2018 року.

І виграні є, і програні.
Я про програні кажу, що поки що нема усталеної судової практики. Ось приклад  -

(click to show/hide)

http://reyestr.court.gov.ua/Review/66296547
26 квітня 2017 року.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва

На час звернення до суду з даним позовом послуги з утримання будинку та прибудинкової території і послуги централізованого опалення за період по 30 червня 2014 року вже надані та спожиті ОСОБА_4

При цьому, за правилами ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

З огляду на ці обставини доводи апеляційної скарги  позивача щодо неправильного застосування районним судом до спірних правовідносин норм матеріального права, неправильного тлумачення змісту рішення Конституційного Суду України не можуть бути прийняті апеляційним судом у якості підстав для скасування оскаржуваного рішення.

При цьому апеляційний суд вважає обґрунтованими заперечення КП "ГІОЦ" про те, що у ОСОБА_4 відсутні договірні відносини із КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва", ПАТ "Київенерго" та КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр", і у вказаних осіб не виникло обов'язку по здійсненню перерахунку, якого вимагає від них позивач.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про те. що районним судом необґрунтовано при вирішенні спору не взято до уваги та не застосовано до спірних правовідносин  правові позиції Верховного суду України, викладені  у постановах від 12.03.2013 року  у справі № 6-32цс13 та від 27.03.2013 у справі №6-6цс13, також відхиляються апеляційним судом як безпідставні, оскільки наведені правові позиції стосуються інших правовідносин.   

Ніякий це не приклад (можете його викинути на смітник), бо тоді ще не було ПВС від 4 червня 2018 року, яка розставила всі крапки над "і".
В чинному ЦКУ питання відступу від правових позицій ВС/ВСУ регламентоване ст. 403 ЦПК України (для правових позицій ВС) та п. 7 п.п. 1 Перехідних положень ЦПК України (для правових позицій ВСУ), і передбачає обов’язок касаційного суду, що розглядає справу і який вбачає необхідність у відступі від раніше викладеної правової позиції, передати її на розгляд об’єднаної палати чи Великої палати ВС. А у судів першої та апеляційної інстанції взагалі забрали можливість відступати від правової позиції, викладеної в постановах ВС/ВСУ з наведенням відповідних мотивів (як було раніше - це була ст. 360-7 ЦПК)! Просто Ви чомусь не послалися на ч. 2 ст. 393 ЦКУ, як підставу для перерахунку, чим дали суддям простір для "махлювання". Ця підстава випливає як наслідок принципу субсидіарності (див. ч. 2 ст. 619 ЦКУ), тобто виконавці ЖКП - це субсидіарні боржники, а КМДА - головний боржник перед споживачем ЖКП, який бажає перерахунку за останніми законними тарифами, які передують тарифам, визнаними адмінсудами незаконними з моменту їх підписання.

Шкода, що Ви не були на с.з., де рішення суду першої інстанції КАС залишив без змін.
Головний аргумент головуючого судді - "сосєді будуть проти, якщо перерахувати борг"....а Ви кажете, що я на статтю якусь не послався...

Саме тому, що Ви не на неї не послались, суддя і казав таку ахінею ("валяв дурника") - Ви ж не аргументували, чому маєте право на перерахунок на ЖКП (не вказали головну підставу перерахунку), як Ви цього не можете зрозуміти? Виходить, що це просто Ваше безпідставне бажання. А чим тоді Ваші сусіди гірше за Вас? Хотіти можна багато чого...

[stepan]

(click to show/hide)

Підстава відмови тільки одна - ст.632 ЦК, неможливість зміни ціни в договорі, після його виконання.
І якщо я буду подавати новий позов про перерахунок за інший період, то загроза відмови на цій же самій підставі буде мені постіно загрожувати не залежно від того, відкликав би я свій зустрічний позов перед початком розгляду в КАС, чи не відкликав.
Чи не так?

Тарифи за ЖКП не є результатом договору між виконавцем ЖКП та їх споживачем, навіть якщо б Ви укладали такий договір. У Вас і у виконавця ЖКП просто немає таких прав - домовлятись про тарифи за ЖКП.

А суди України мають іншу думку з цього питання, і інші власні переконання.
І що Ви з цим зробите?

Неправда. Є виграні справи по перерахунку за ЖКП і є ПВС від 4 червня 2018 року.

І виграні є, і програні.
Я про програні кажу, що поки що нема усталеної судової практики. Ось приклад  -

(click to show/hide)

http://reyestr.court.gov.ua/Review/66296547
26 квітня 2017 року.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва

На час звернення до суду з даним позовом послуги з утримання будинку та прибудинкової території і послуги централізованого опалення за період по 30 червня 2014 року вже надані та спожиті ОСОБА_4

При цьому, за правилами ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

З огляду на ці обставини доводи апеляційної скарги  позивача щодо неправильного застосування районним судом до спірних правовідносин норм матеріального права, неправильного тлумачення змісту рішення Конституційного Суду України не можуть бути прийняті апеляційним судом у якості підстав для скасування оскаржуваного рішення.

При цьому апеляційний суд вважає обґрунтованими заперечення КП "ГІОЦ" про те, що у ОСОБА_4 відсутні договірні відносини із КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва", ПАТ "Київенерго" та КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр", і у вказаних осіб не виникло обов'язку по здійсненню перерахунку, якого вимагає від них позивач.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про те. що районним судом необґрунтовано при вирішенні спору не взято до уваги та не застосовано до спірних правовідносин  правові позиції Верховного суду України, викладені  у постановах від 12.03.2013 року  у справі № 6-32цс13 та від 27.03.2013 у справі №6-6цс13, також відхиляються апеляційним судом як безпідставні, оскільки наведені правові позиції стосуються інших правовідносин.   

Ніякий це не приклад (можете його викинути на смітник), бо тоді ще не було ПВС від 4 червня 2018 року, яка розставила всі крапки над "і".
В чинному ЦКУ питання відступу від правових позицій ВС/ВСУ регламентоване ст. 403 ЦПК України (для правових позицій ВС) та п. 7 п.п. 1 Перехідних положень ЦПК України (для правових позицій ВСУ), і передбачає обов’язок касаційного суду, що розглядає справу і який вбачає необхідність у відступі від раніше викладеної правової позиції, передати її на розгляд об’єднаної палати чи Великої палати ВС. А у судів першої та апеляційної інстанції взагалі забрали можливість відступати від правової позиції, викладеної в постановах ВС/ВСУ з наведенням відповідних мотивів (як було раніше - це була ст. 360-7 ЦПК)! Просто Ви чомусь не послалися на ч. 2 ст. 393 ЦКУ, як підставу для перерахунку, чим дали суддям простір для "махлювання". Ця підстава випливає як наслідок принципу субсидіарності (див. ч. 2 ст. 619 ЦКУ), тобто виконавці ЖКП - це субсидіарні боржники, а КМДА - головний боржник перед споживачем ЖКП, який бажає перерахунку за останніми законними тарифами, які передують тарифам, визнаними адмінсудами незаконними з моменту їх підписання.

Шкода, що Ви не були на с.з., де рішення суду першої інстанції КАС залишив без змін.
Головний аргумент головуючого судді - "сосєді будуть проти, якщо перерахувати борг"....а Ви кажете, що я на статтю якусь не послався...

Саме тому, що Ви не на неї не послались, суддя і казав таку ахінею ("валяв дурника") - Ви ж не аргументували, чому маєте право на перерахунок на ЖКП (не вказали головну підставу перерахунку),

Як це я не аргументував?
Почитайте мою апеляційну скаргу. Я посилався на рішення ВС цього року про право споживача на перерахунок, яке Вам так подобається.

(click to show/hide)

Цитата з моєї ап. скарги -

Але не зважаючи на те, що в матеріалах справи Відповідачем-1 надано відомості про тарифи, за якими Відповідач-1 розраховував начебто заборгованість Апелянта,  суд в своєму рішенні не встановив конкретні тарифи, на підставі яких Апелянту нараховувалась стягнута судом заборгованість.
Про незаконність і нечинність усіх вищезгаданих тарифів, які були покладені Відповідачем-1 у розрахунок так званого «розрахунку заборгованості» Апелянта(а.с.6-7, том 1, а.с. 85, том 1, а.с.87, том 1), слід зазначити наступне:
      - незаконність і нечинність тарифів на централізоване опалення та гаряче водопостачання з моменту їх прийняття з грудня 2006 року по червень 2014 року включно підтверджується викладеними в «запереченнях»(арк. спр.70-73, том 1) Апелянта на «первісний позов», та залученими до матеріалів справи постановах, та ухвалах судів, цитую «заперечення»:
      3.1) постановою Верховного Суду України від 28.11.11р. у справі № 21-246а11, у  Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР) № 20014508
(арк.. спр. 34-35, том 1)
      3.2) постановою Верховного Суду України від 02.12.14р. у справі № 21-470а14, у ЄДРСР № 42246609 (арк.. спр. 119-121, том 1)
      3.3) постановою Шевченківського райсуду м. Києва від 10.12.10р. у справі № 2а-1888/10, що залишена без змін ухвалою ВАСУ від 19.06.14р., у ЄДРСР № 39698748
(арк. спр. 95 – 98, том 1), та (арк.спр. 99 – 101)
     3.4) постановою Шевченківського райсуду м. Києва від 21.03.14р. у справі № 2а-118/11 (пр. № 2а/761/4/14) з ухвалою від 04.04.14р., що залишені без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 10.07.14р., у ЄДРСР №№ 38143087 38186474 39703416 39703442 (арк. спр. 37-38, том 1), та (арк.спр. 89)
      3.5) постановою Шевченківського райсуду м. Києва від 30.09.14р. у справі № 761/8760/14-а (пр. № 2-а/761/220/14), що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 15.01.15р., у ЄДРСР №№ 4084296 4 42354578 (ухвалами ВАСУ від 12.02.15р. відмовлено у відкритті касаційних проваджень за скаргами КМДА, ПАТ «Київенерго» і ПАТ «АК «Київводоканал») [кінець цитати]
 (арк. спр. 125-127, том 1), та (арк. спр. 125-127, том1)
        На всі вище перераховані постанови, та ухвали судів Апелянт посилався в своїх «запереченнях»(арк. спр.70-73, том 1), як на причину відмовити Відповідачу-1 в його «первісному позові», та причину вимоги перерахувати нараховану за тарифами, які визнані не дійсними, заборгованість у «зустрічному позові» Апелянта, але суд першої інстанції не взяв до уваги посилання Апелянта на ці рішення судів, чим порушив п. 1 ст. 18 ЦПК, а також не взяв до уваги позицію Верховного Суду(чим порушив ч. 4 ст. 263 ЦПК) у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 10 травня 2018 року  по справі № 756/13405/15-ц(провадження № 61-5589св18) http://reyestr.court.gov.ua/Review/74021652 , який  розглядаючи в касаційному провадженні скаргу за позовом Житлово-будівельний кооперативу «Академічний-15» до осіб власників квартири  прийняв постанову, в якій встановив, цитую: що  рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 18 квітня 2016 року  позов ЖБК «Академічний-15» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 суму боргу за житлово-комунальні послуги у розмірі 12 040 грн 78 коп., 20 589 грн 72 коп. інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 1 665 грн та судовий збір у сумі 1 218 грн. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 03 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Оболонського районного суду міста Києва  від 18 квітня 2016 року залишено без змін. Згідно з частиною першою статті 214 ЦПК України 2004 року під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
           Вказаним нормам права рішення суду першої інстанції не відповідає, оскільки в порушення статей 213, 214 ЦПК України 2004 року суд не звернув уваги на те, що постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 21 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду          від 10 липня 2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України                  від 01 грудня 2015 року, були визнані незаконними і нечинними з моменту їх прийняття розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29 грудня 2010 року № 1222, від 25 січня 2011 року № 75, від 27 січня 2011 року № 99,                 від 27 січня 2011 року № 101, за якими здійснювалося нарахування заборгованості відповідачам. Суд не врахував, що у разі визнання неправомірним рішення про зміну та/або встановлення нових тарифів, нарахування заборгованості здійснюється із тарифів, які були чинними до введення тарифів, визнаних недійсними. http://reyestr.court.gov.ua/Review/74021652   [Кінець цитати].
   З викладено вище в цьому пункті скарги випливає, що суд першої інстанції в даному випадку порушив  вимоги ч. 4 ст. 263 ЦПК.
    5.2  В мотивувальній частині рішення суду першої інстанції абсолютно безпідставними є посилання суду на ст. 632 ЦК щодо незмінності ціни у договорі після його виконання. Посилання суду на ст. 632 ЦК безпідставні тому, що в матеріалах справи відсутні як сам «договір» від 2010-2012 років, так і належні і допустимі докази того, що зобов'язання відповідачами було виконане. Ціна у договорі, на який посилається суд не є договірною, а вона має встановлюватися органом місцевого самоврядування, тобто Київською міськрадою.
   Отже, в частині здійснення перерахунків за нараховані за недійсними тарифами житлово-комунальні послуги судом було унеможливлено встановлення фактичних обставин справи, що потягло за собою унеможливлення встановлення конкретних сум і періодів часу, за які ці перерахунки мали б здійснюватися.
   Крім того Верховний Суд в постанові від 04 червня 2018 року у справі № 760/12445/15-ц(провадження № 61-5900св18) http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74659714 розглядаючи в касаційному провадженні скаргу, яка подана представником ОСОБА_5, на рішення Солом'янського районного суду міста Києва, у складі судді Букіної О. М., від 31 травня 2016 року та рішення Апеляційного суду міста Києва встановив, що, цитую: суд першої інстанції правомірно вказав на те, що позивачу нараховувалась плата за комунальні послуги по тарифам, які були визнані недійсними, а тому останній має право на здійснення перерахунку нарахованих платежів[кінець цитати]. (див. п. 5.0 цієї скарги стосовно раніше ухвалених рішень ВСУ)
   Крім цього, суд першої інстанції в своєму рішенні в даному випадку допустив порушення ч. 9, ст.265 ЦПК, яка визначає зміст рішення суду.
   Оскільки суд прийшовши до висновку про те, що у Апелянта та Відповідача-1 склались фактичні договірні відносини, і позов Відповідача-1 суд вирішив задовольнити в повному обсязі на підставі того, що на думку суду перерахунок нарахованої за недійсними тарифами боргу Апелянту перед Відповідачем-1 призведе до зміни ціни у договорі після його виконання(що суперечить ст.632 ЦК), суд в даному випадку на думку Апелянта не виконав вимог ч.9, ст. 265 ЦПК, не вказавши в резолютивній частині рішення суду – рішення з кожної спірної умови договору. Спірними на думку Апелянта в даному випадку є умови:
     5.2.1 Між ким і ким склався договір, при доведеній судом відсутності  його укладення в паперовому вигляді(що визнав суд у своєму рішенні), при тому, що судом застосована норма с т.632 ЦК. Суд в своєму рішенні не вказує з ким конкретно з Відповідачів по справі у Апелянта склались фактичні договірні відносини.
   5.2.2 Вимога зміна ціни в договорі, після його виконання, зазначена в рішенні суду,  є умовою, яка не відповідає вимогам Апелянта, викладеним в його «зустрічному позов», тому, що Апелянт не висував такої вимоги. Таким чином суд в своєму рішенні посилається на спірну умову договору, якої насправді Апелянт не висував в своїх вимогах до Відповідача-1.
   5.3 Судом було грубо і навмисно порушені зазначені в ст. 263, 264 ЦПК України  норми процесуального права: повністю проігноровано висновки, що містяться в постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 р. у справі № 21-246а11 якої зроблено висновок щодо нечинності розпоряджень КМДА, що не пройшли процедури державної реєстрації, якими встановлювалися тарифи на ЖКП для споживачів, Рішенням Київради № 607/6843 від 10.11.2011 р. «Про внесення змін до рішення Київради від 23.06.2011 N 291/5678 «Про деякі питання діяльності комунальних підприємств та установ, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва та передаються до сфери управління Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації» реорганізовано комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва шляхом приєднання до комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації. Взято до відома, що комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації є правонаступником прав та обов'язків комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва.
Крім того, рішення Солом'янської районної у місті Києві ради № 218 від 19.12.2007 р. «Про утворення комунальних підприємств» не було оприлюднене, а тому у розумінні ст. 57 Конституції є нечинним.

[Юрій Васильович]

Вибачте, щось я не розумію...
Тобто на первісний позов і на мій зустрічний позов суд першої інстанції міг винести рішення з двох пунктів -
1)спонукати ЖЕД-901 здіснити перерахунок за спірний період на підставі того, що РКМДА застосовані в розрахунку боргу нечинні, і в тому ж рішенні вказати -
2) задовольнити позов КП про стягнення боргу в повному обсязі на підставі нечинних РКМДА...
Хіба таке можливо?

Як Ви питаєте у форматі "а яби, то що б", так я і відповідаю.
Такого варіанту, як Ви виклали  процитованому пості, бути не може.  Міг би бути інший- по зустрічному: зобов'язати ЖЕД-901 здіснити перерахунок ; по первісному : задовольнити позов КП про стягнення боргу частково, стягнути на користь КП якусь суму...

[Олександр_2015]

(click to show/hide)

Підстава відмови тільки одна - ст.632 ЦК, неможливість зміни ціни в договорі, після його виконання.
І якщо я буду подавати новий позов про перерахунок за інший період, то загроза відмови на цій же самій підставі буде мені постіно загрожувати не залежно від того, відкликав би я свій зустрічний позов перед початком розгляду в КАС, чи не відкликав.
Чи не так?

Тарифи за ЖКП не є результатом договору між виконавцем ЖКП та їх споживачем, навіть якщо б Ви укладали такий договір. У Вас і у виконавця ЖКП просто немає таких прав - домовлятись про тарифи за ЖКП.

А суди України мають іншу думку з цього питання, і інші власні переконання.
І що Ви з цим зробите?

Неправда. Є виграні справи по перерахунку за ЖКП і є ПВС від 4 червня 2018 року.

І виграні є, і програні.
Я про програні кажу, що поки що нема усталеної судової практики. Ось приклад  -

(click to show/hide)

http://reyestr.court.gov.ua/Review/66296547
26 квітня 2017 року.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва

На час звернення до суду з даним позовом послуги з утримання будинку та прибудинкової території і послуги централізованого опалення за період по 30 червня 2014 року вже надані та спожиті ОСОБА_4

При цьому, за правилами ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

З огляду на ці обставини доводи апеляційної скарги  позивача щодо неправильного застосування районним судом до спірних правовідносин норм матеріального права, неправильного тлумачення змісту рішення Конституційного Суду України не можуть бути прийняті апеляційним судом у якості підстав для скасування оскаржуваного рішення.

При цьому апеляційний суд вважає обґрунтованими заперечення КП "ГІОЦ" про те, що у ОСОБА_4 відсутні договірні відносини із КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва", ПАТ "Київенерго" та КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр", і у вказаних осіб не виникло обов'язку по здійсненню перерахунку, якого вимагає від них позивач.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_4 про те. що районним судом необґрунтовано при вирішенні спору не взято до уваги та не застосовано до спірних правовідносин  правові позиції Верховного суду України, викладені  у постановах від 12.03.2013 року  у справі № 6-32цс13 та від 27.03.2013 у справі №6-6цс13, також відхиляються апеляційним судом як безпідставні, оскільки наведені правові позиції стосуються інших правовідносин.   

Ніякий це не приклад (можете його викинути на смітник), бо тоді ще не було ПВС від 4 червня 2018 року, яка розставила всі крапки над "і".
В чинному ЦКУ питання відступу від правових позицій ВС/ВСУ регламентоване ст. 403 ЦПК України (для правових позицій ВС) та п. 7 п.п. 1 Перехідних положень ЦПК України (для правових позицій ВСУ), і передбачає обов’язок касаційного суду, що розглядає справу і який вбачає необхідність у відступі від раніше викладеної правової позиції, передати її на розгляд об’єднаної палати чи Великої палати ВС. А у судів першої та апеляційної інстанції взагалі забрали можливість відступати від правової позиції, викладеної в постановах ВС/ВСУ з наведенням відповідних мотивів (як було раніше - це була ст. 360-7 ЦПК)! Просто Ви чомусь не послалися на ч. 2 ст. 393 ЦКУ, як підставу для перерахунку, чим дали суддям простір для "махлювання". Ця підстава випливає як наслідок принципу субсидіарності (див. ч. 2 ст. 619 ЦКУ), тобто виконавці ЖКП - це субсидіарні боржники, а КМДА - головний боржник перед споживачем ЖКП, який бажає перерахунку за останніми законними тарифами, які передують тарифам, визнаними адмінсудами незаконними з моменту їх підписання.

Шкода, що Ви не були на с.з., де рішення суду першої інстанції КАС залишив без змін.
Головний аргумент головуючого судді - "сосєді будуть проти, якщо перерахувати борг"....а Ви кажете, що я на статтю якусь не послався...

Саме тому, що Ви не на неї не послались, суддя і казав таку ахінею ("валяв дурника") - Ви ж не аргументували, чому маєте право на перерахунок на ЖКП (не вказали головну підставу перерахунку),

Як це я не аргументував?
Почитайте мою апеляційну скаргу. Я посилався на рішення ВС цього року про право споживача на перерахунок, яке Вам так подобається.

(click to show/hide)

Цитата з моєї ап. скарги -

Але не зважаючи на те, що в матеріалах справи Відповідачем-1 надано відомості про тарифи, за якими Відповідач-1 розраховував начебто заборгованість Апелянта,  суд в своєму рішенні не встановив конкретні тарифи, на підставі яких Апелянту нараховувалась стягнута судом заборгованість.
Про незаконність і нечинність усіх вищезгаданих тарифів, які були покладені Відповідачем-1 у розрахунок так званого «розрахунку заборгованості» Апелянта(а.с.6-7, том 1, а.с. 85, том 1, а.с.87, том 1), слід зазначити наступне:
      - незаконність і нечинність тарифів на централізоване опалення та гаряче водопостачання з моменту їх прийняття з грудня 2006 року по червень 2014 року включно підтверджується викладеними в «запереченнях»(арк. спр.70-73, том 1) Апелянта на «первісний позов», та залученими до матеріалів справи постановах, та ухвалах судів, цитую «заперечення»:
      3.1) постановою Верховного Суду України від 28.11.11р. у справі № 21-246а11, у  Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР) № 20014508
(арк.. спр. 34-35, том 1)
      3.2) постановою Верховного Суду України від 02.12.14р. у справі № 21-470а14, у ЄДРСР № 42246609 (арк.. спр. 119-121, том 1)
      3.3) постановою Шевченківського райсуду м. Києва від 10.12.10р. у справі № 2а-1888/10, що залишена без змін ухвалою ВАСУ від 19.06.14р., у ЄДРСР № 39698748
(арк. спр. 95 – 98, том 1), та (арк.спр. 99 – 101)
     3.4) постановою Шевченківського райсуду м. Києва від 21.03.14р. у справі № 2а-118/11 (пр. № 2а/761/4/14) з ухвалою від 04.04.14р., що залишені без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 10.07.14р., у ЄДРСР №№ 38143087 38186474 39703416 39703442 (арк. спр. 37-38, том 1), та (арк.спр. 89)
      3.5) постановою Шевченківського райсуду м. Києва від 30.09.14р. у справі № 761/8760/14-а (пр. № 2-а/761/220/14), що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 15.01.15р., у ЄДРСР №№ 4084296 4 42354578 (ухвалами ВАСУ від 12.02.15р. відмовлено у відкритті касаційних проваджень за скаргами КМДА, ПАТ «Київенерго» і ПАТ «АК «Київводоканал») [кінець цитати]
 (арк. спр. 125-127, том 1), та (арк. спр. 125-127, том1)
        На всі вище перераховані постанови, та ухвали судів Апелянт посилався в своїх «запереченнях»(арк. спр.70-73, том 1), як на причину відмовити Відповідачу-1 в його «первісному позові», та причину вимоги перерахувати нараховану за тарифами, які визнані не дійсними, заборгованість у «зустрічному позові» Апелянта, але суд першої інстанції не взяв до уваги посилання Апелянта на ці рішення судів, чим порушив п. 1 ст. 18 ЦПК, а також не взяв до уваги позицію Верховного Суду(чим порушив ч. 4 ст. 263 ЦПК) у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 10 травня 2018 року  по справі № 756/13405/15-ц(провадження № 61-5589св18) http://reyestr.court.gov.ua/Review/74021652 , який  розглядаючи в касаційному провадженні скаргу за позовом Житлово-будівельний кооперативу «Академічний-15» до осіб власників квартири  прийняв постанову, в якій встановив, цитую: що  рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 18 квітня 2016 року  позов ЖБК «Академічний-15» задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 суму боргу за житлово-комунальні послуги у розмірі 12 040 грн 78 коп., 20 589 грн 72 коп. інфляційних втрат, 3 % річних у сумі 1 665 грн та судовий збір у сумі 1 218 грн. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 03 жовтня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, а рішення Оболонського районного суду міста Києва  від 18 квітня 2016 року залишено без змін. Згідно з частиною першою статті 214 ЦПК України 2004 року під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
           Вказаним нормам права рішення суду першої інстанції не відповідає, оскільки в порушення статей 213, 214 ЦПК України 2004 року суд не звернув уваги на те, що постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 21 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду          від 10 липня 2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України                  від 01 грудня 2015 року, були визнані незаконними і нечинними з моменту їх прийняття розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29 грудня 2010 року № 1222, від 25 січня 2011 року № 75, від 27 січня 2011 року № 99,                 від 27 січня 2011 року № 101, за якими здійснювалося нарахування заборгованості відповідачам. Суд не врахував, що у разі визнання неправомірним рішення про зміну та/або встановлення нових тарифів, нарахування заборгованості здійснюється із тарифів, які були чинними до введення тарифів, визнаних недійсними. http://reyestr.court.gov.ua/Review/74021652   [Кінець цитати].
   З викладено вище в цьому пункті скарги випливає, що суд першої інстанції в даному випадку порушив  вимоги ч. 4 ст. 263 ЦПК.
    5.2  В мотивувальній частині рішення суду першої інстанції абсолютно безпідставними є посилання суду на ст. 632 ЦК щодо незмінності ціни у договорі після його виконання. Посилання суду на ст. 632 ЦК безпідставні тому, що в матеріалах справи відсутні як сам «договір» від 2010-2012 років, так і належні і допустимі докази того, що зобов'язання відповідачами було виконане. Ціна у договорі, на який посилається суд не є договірною, а вона має встановлюватися органом місцевого самоврядування, тобто Київською міськрадою.
   Отже, в частині здійснення перерахунків за нараховані за недійсними тарифами житлово-комунальні послуги судом було унеможливлено встановлення фактичних обставин справи, що потягло за собою унеможливлення встановлення конкретних сум і періодів часу, за які ці перерахунки мали б здійснюватися.
   Крім того Верховний Суд в постанові від 04 червня 2018 року у справі № 760/12445/15-ц(провадження № 61-5900св18) http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74659714 розглядаючи в касаційному провадженні скаргу, яка подана представником ОСОБА_5, на рішення Солом'янського районного суду міста Києва, у складі судді Букіної О. М., від 31 травня 2016 року та рішення Апеляційного суду міста Києва встановив, що, цитую: суд першої інстанції правомірно вказав на те, що позивачу нараховувалась плата за комунальні послуги по тарифам, які були визнані недійсними, а тому останній має право на здійснення перерахунку нарахованих платежів[кінець цитати]. (див. п. 5.0 цієї скарги стосовно раніше ухвалених рішень ВСУ)
   Крім цього, суд першої інстанції в своєму рішенні в даному випадку допустив порушення ч. 9, ст.265 ЦПК, яка визначає зміст рішення суду.
   Оскільки суд прийшовши до висновку про те, що у Апелянта та Відповідача-1 склались фактичні договірні відносини, і позов Відповідача-1 суд вирішив задовольнити в повному обсязі на підставі того, що на думку суду перерахунок нарахованої за недійсними тарифами боргу Апелянту перед Відповідачем-1 призведе до зміни ціни у договорі після його виконання(що суперечить ст.632 ЦК), суд в даному випадку на думку Апелянта не виконав вимог ч.9, ст. 265 ЦПК, не вказавши в резолютивній частині рішення суду – рішення з кожної спірної умови договору. Спірними на думку Апелянта в даному випадку є умови:
     5.2.1 Між ким і ким склався договір, при доведеній судом відсутності  його укладення в паперовому вигляді(що визнав суд у своєму рішенні), при тому, що судом застосована норма с т.632 ЦК. Суд в своєму рішенні не вказує з ким конкретно з Відповідачів по справі у Апелянта склались фактичні договірні відносини.
   5.2.2 Вимога зміна ціни в договорі, після його виконання, зазначена в рішенні суду,  є умовою, яка не відповідає вимогам Апелянта, викладеним в його «зустрічному позов», тому, що Апелянт не висував такої вимоги. Таким чином суд в своєму рішенні посилається на спірну умову договору, якої насправді Апелянт не висував в своїх вимогах до Відповідача-1.
   5.3 Судом було грубо і навмисно порушені зазначені в ст. 263, 264 ЦПК України  норми процесуального права: повністю проігноровано висновки, що містяться в постанові Верховного Суду України від 28.11.2011 р. у справі № 21-246а11 якої зроблено висновок щодо нечинності розпоряджень КМДА, що не пройшли процедури державної реєстрації, якими встановлювалися тарифи на ЖКП для споживачів, Рішенням Київради № 607/6843 від 10.11.2011 р. «Про внесення змін до рішення Київради від 23.06.2011 N 291/5678 «Про деякі питання діяльності комунальних підприємств та установ, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва та передаються до сфери управління Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації» реорганізовано комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва шляхом приєднання до комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації. Взято до відома, що комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації є правонаступником прав та обов'язків комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом'янського району м. Києва.
Крім того, рішення Солом'янської районної у місті Києві ради № 218 від 19.12.2007 р. «Про утворення комунальних підприємств» не було оприлюднене, а тому у розумінні ст. 57 Конституції є нечинним.

У Вашому позові і взагалі у жодному з Ваших аргументів у всіх судах Ви не вказали матеріальну підставу для бажаного перерахунку (посилання на норми матеріального права, бо ПВС - це не норми матеріального права). Отже, судді й "не побачили" підстав для перерахунку.

[stepan]

Вибачте, щось я не розумію...
Тобто на первісний позов і на мій зустрічний позов суд першої інстанції міг винести рішення з двох пунктів -
1)спонукати ЖЕД-901 здіснити перерахунок за спірний період на підставі того, що РКМДА застосовані в розрахунку боргу нечинні, і в тому ж рішенні вказати -
2) задовольнити позов КП про стягнення боргу в повному обсязі на підставі нечинних РКМДА...
Хіба таке можливо?

Як Ви питаєте у форматі "а яби, то що б", так я і відповідаю.
Такого варіанту, як Ви виклали  процитованому пості, бути не може.  Міг би бути інший- по зустрічному: зобов'язати ЖЕД-901 здіснити перерахунок ; по первісному : задовольнити позов КП про стягнення боргу частково, стягнути на користь КП якусь суму...

Ну якщо було б рішення задовольнити позов КП про стягнення боргу частково, то це могло бути мабуть тому, що суд погодився б з моїми аргументами, що розрахунок боргу здіснено за нечинними тарифами, що споживач має право на перерахунок за останніми чинними тарифами, що були до введення нечинних тарифів, і частина боргу може бути стягнути лище за тарифами, які діяли до введення в дію тих тарифів, які були скасовані рішеннями судів....тобто стягнути борг суд міг тільки за тарифами 2002 р., про що я і просив суд в зустрічному позові.
А інакше на якій підставі суду стягувати тілки частину боргу?

[stepan]

У Вашому позові і взагалі у жодному з Ваших аргументів у всіх судах Ви не вказали матеріальну підставу для бажаного перерахунку (посилання на норми матеріального права, бо ПВС - це не норми матеріального права). Отже, судді й "не побачили" підстав для перерахунку.

Матеріальна, як Ви кажете підстава, це РКМДА, якими вводились останні чинні тарифи(2002 р. та інші), які діяли до скасованих нечинних тарифів, а правова підстава використати ці тарифи - це рішення ВС про право на перерахунок, та інше рішення ВС про те, що у разі скасування РКМДА, потрібно застосовувати останні чинні РКМДА.
Ви ж не забувайте, що правовий акт, який видала влада (це щодо посилання на ст. 393ЦК), не порушив мої майнові права, тому, що я не платив за тарифами, які були скасовані рішеннями судів.
От якщо з мене стягнуть за рішенням суду борг, нарахований за нечинними тарифами, тоді мої майнові права будуть порушені.

[Юрій Васильович]

Ну якщо було б рішення задовольнити позов КП про стягнення боргу частково, то це могло бути мабуть тому, що суд погодився б з моїми аргументами, що розрахунок боргу здіснено за нечинними тарифами, що споживач має право на перерахунок за останніми чинними тарифами, що були до введення нечинних тарифів, і частина боргу може бути стягнути лище за тарифами, які діяли до введення в дію тих тарифів, які були скасовані рішеннями судів....тобто стягнути борг суд міг тільки за тарифами 2002 р., про що я і просив суд в зустрічному позові.
А інакше на якій підставі суду стягувати тілки частину боргу?

Підстави можуть бути різні...  І ця теж. І головне, отримання такого рішення можливе і без зустрічного позову.

[Олександр_2015]

У Вашому позові і взагалі у жодному з Ваших аргументів у всіх судах Ви не вказали матеріальну підставу для бажаного перерахунку (посилання на норми матеріального права, бо ПВС - це не норми матеріального права). Отже, судді й "не побачили" підстав для перерахунку.

Матеріальна, як Ви кажете підстава, це РКМДА, якими вводились останні чинні тарифи(2002 р. та інші), які діяли до скасованих нечинних тарифів, а правова підстава використати ці тарифи - це рішення ВС про право на перерахунок, та інше рішення ВС про те, що у разі скасування РКМДА, потрібно застосовувати останні чинні РКМДА.
Ви ж не забувайте, що правовий акт, який видала влада (це щодо посилання на ст. 393ЦК), не порушив мої майнові права, тому, що я не платив за тарифами, які були скасовані рішеннями судів.
От якщо з мене стягнуть за рішенням суду борг, нарахований за нечинними тарифами, тоді мої майнові права будуть порушені.

Не пишіть дурниць.
1) Підзаконні акти влади не є нормами матеріального права (але вони їх мають містити). Так само ПВС не є правовою підставою для перерахунку, оскільки ПВС взагалі не норми права.
2) Незаконні з моменту підписання РКМДА щодо тарифів на ЖКП порушили майнові права всіх споживачів ЖКП м. Києва незалежно від того, платили вони за них, чи ні. Бо всі мають право на визначення ціни належним чином, а встановлення тарифів на ЖКП у незаконний спосіб є порушенням прав споживачів ЖКП у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 21 Закону № 1023-XII «Про захист прав споживачів»:

7) ціну продукції визначено неналежним чином;