Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[stepan]

А чи можна подати позов до суду(з корисним результатом для цієї справи) про встановлення юридичного факту про те, що перерахунок за ЖКП на підставі нечинних РКМДА - не є зміною ціни у договорі?

ЦПК:

Стаття 315. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення
4. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

А от у книжці пана Луспеника Д.Д за 2008 р.(який здається згадувався "не злим, тихим словом" на форумі) є цікава як на мене думка, згідно з якою гіпотетичний позов про встановлення юридичного факту про те, що я запитував - не є спіром про право, а відтак(знов на мою думку) і суд не має залишити таку заяву без розгляду -

(click to show/hide)

Відповідно до ч. 6 ст. 235 ЦПК, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Разом з тим, законодавець не дав визначення самого поняття «спір про право», відносно якого в юридичній науці існують різні тлумачення.
В основному, під спором про право розуміють опір, перешкода у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можугь буги усунені за допомогою суду. В теорії цивільного процесу під спором про право розуміють певний стан суб'єктивного права і стверджують, що спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний.
Таким чином, що є важливим для категорій справ окремого провадження, спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недо-веденням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.
При відсутності цих елементів не може бути й спору про право.
Проте наявність заінтересованості інших осіб у вирішенні певної категорії справ окремого провадження за загальним правилом, — можливо виявити лише після пред'явленнязаяви до суду і здійсненні підготовчих дій до розгляду справи або при розгляді справи по суті.
Джерело -
М.І. Балюк, Д.Д. Луспеник. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. - X.,2008.- 708 с.. 2008
https://lawbook.online/ukrajini-protses-tsivilniy/praktika-zastosuvannya-tsivilnogo.html

[Олександр_2015]

А чи можна подати позов до суду(з корисним результатом для цієї справи) про встановлення юридичного факту про те, що перерахунок за ЖКП на підставі нечинних РКМДА - не є зміною ціни у договорі?

ЦПК:

Стаття 315. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення
4. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

А от у книжці пана Луспеника Д.Д за 2008 р.(який здається згадувався "не злим, тихим словом" на форумі) є цікава як на мене думка, згідно з якою гіпотетичний позов про встановлення юридичного факту про те, що я запитував - не є спіром про право, а відтак(знов на мою думку) і суд не має залишити таку заяву без розгляду -

(click to show/hide)

Відповідно до ч. 6 ст. 235 ЦПК, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Разом з тим, законодавець не дав визначення самого поняття «спір про право», відносно якого в юридичній науці існують різні тлумачення.
В основному, під спором про право розуміють опір, перешкода у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можугь буги усунені за допомогою суду. В теорії цивільного процесу під спором про право розуміють певний стан суб'єктивного права і стверджують, що спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний.
Таким чином, що є важливим для категорій справ окремого провадження, спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недо-веденням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.
При відсутності цих елементів не може бути й спору про право.
Проте наявність заінтересованості інших осіб у вирішенні певної категорії справ окремого провадження за загальним правилом, — можливо виявити лише після пред'явленнязаяви до суду і здійсненні підготовчих дій до розгляду справи або при розгляді справи по суті.
Джерело -
М.І. Балюк, Д.Д. Луспеник. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. - X.,2008.- 708 с.. 2008
https://lawbook.online/ukrajini-protses-tsivilniy/praktika-zastosuvannya-tsivilnogo.html

Вам же Перо пояснив вже:

Я вже писав, що ст. 632 ЦК не застосовується до правовідносин, якщо немає договору. "Фактичні договірні відносини" -це штучно вигадана правова конструкція, повторювана невігласами у мантіях з одного рішення в інше. Бо договір є укладеним лише за досягнення згоди щодо його істотних умов і тлумачення відповідно до Типових договорів (ст. ст. 637, 638 ЦК). А однією з істотних умов договору ЖКП є ціна/тариф (ст. 26 ЗУ "Про ЖКП"), згоди щодо якого між Вами та КП КК не досягалося. Також судом не встановлено -а за якою саме ціною/тарифом "договір" було "виконане" упродовж спірного періоду, бо сторони справи не можуть цю ціну/тариф визначати самостійно (ч. 1 ст. 632 ЦК), а правовим висновком ВС є застосування ціни/тарифу до 01.12.2006 р., що проігноровано КАС. Але цю позицію слід детально пояснювати і доказувати суддям (особливо колишнім обласним в КАС), а не пускати справу на самоплив.

, а Ви знов "за рибу гроші" ©.

[stepan]

А чи можна подати позов до суду(з корисним результатом для цієї справи) про встановлення юридичного факту про те, що перерахунок за ЖКП на підставі нечинних РКМДА - не є зміною ціни у договорі?

ЦПК:

Стаття 315. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення
4. Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

А от у книжці пана Луспеника Д.Д за 2008 р.(який здається згадувався "не злим, тихим словом" на форумі) є цікава як на мене думка, згідно з якою гіпотетичний позов про встановлення юридичного факту про те, що я запитував - не є спіром про право, а відтак(знов на мою думку) і суд не має залишити таку заяву без розгляду -

(click to show/hide)

Відповідно до ч. 6 ст. 235 ЦПК, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Разом з тим, законодавець не дав визначення самого поняття «спір про право», відносно якого в юридичній науці існують різні тлумачення.
В основному, під спором про право розуміють опір, перешкода у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можугь буги усунені за допомогою суду. В теорії цивільного процесу під спором про право розуміють певний стан суб'єктивного права і стверджують, що спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний.
Таким чином, що є важливим для категорій справ окремого провадження, спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недо-веденням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.
При відсутності цих елементів не може бути й спору про право.
Проте наявність заінтересованості інших осіб у вирішенні певної категорії справ окремого провадження за загальним правилом, — можливо виявити лише після пред'явленнязаяви до суду і здійсненні підготовчих дій до розгляду справи або при розгляді справи по суті.
Джерело -
М.І. Балюк, Д.Д. Луспеник. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. - X.,2008.- 708 с.. 2008
https://lawbook.online/ukrajini-protses-tsivilniy/praktika-zastosuvannya-tsivilnogo.html

Вам же Перо пояснив вже:

Я вже писав, що ст. 632 ЦК не застосовується до правовідносин, якщо немає договору. "Фактичні договірні відносини" -це штучно вигадана правова конструкція, повторювана невігласами у мантіях з одного рішення в інше. Бо договір є укладеним лише за досягнення згоди щодо його істотних умов і тлумачення відповідно до Типових договорів (ст. ст. 637, 638 ЦК). А однією з істотних умов договору ЖКП є ціна/тариф (ст. 26 ЗУ "Про ЖКП"), згоди щодо якого між Вами та КП КК не досягалося. Також судом не встановлено -а за якою саме ціною/тарифом "договір" було "виконане" упродовж спірного періоду, бо сторони справи не можуть цю ціну/тариф визначати самостійно (ч. 1 ст. 632 ЦК), а правовим висновком ВС є застосування ціни/тарифу до 01.12.2006 р., що проігноровано КАС. Але цю позицію слід детально пояснювати і доказувати суддям (особливо колишнім обласним в КАС), а не пускати справу на самоплив.

, а Ви знов "за рибу гроші" ©.

Справа в тому, що дещо з того, що Перо мені пояснив є в моїй апеляційній скарзі, і навіть є посилання на те саме рішення ВС   http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74659714 , зокрема -

(click to show/hide)

5.2  В мотивувальній частині рішення суду першої інстанції абсолютно безпідставними є посилання суду на ст. 632 ЦК щодо незмінності ціни у договорі після його виконання. Посилання суду на ст. 632 ЦК безпідставні тому, що в матеріалах справи відсутні як сам «договір» від 2010-2012 років, так і належні і допустимі докази того, що зобов'язання відповідачами було виконане. Ціна у договорі, на який посилається суд не є договірною, а вона має встановлюватися органом місцевого самоврядування, тобто Київською міськрадою.
   Отже, в частині здійснення перерахунків за нараховані за недійсними тарифами житлово-комунальні послуги судом було унеможливлено встановлення фактичних обставин справи, що потягло за собою унеможливлення встановлення конкретних сум і періодів часу, за які ці перерахунки мали б здійснюватися.
   Крім того Верховний Суд в постанові від 04 червня 2018 року у справі № 760/12445/15-ц(провадження № 61-5900св18) http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74659714 розглядаючи в касаційному провадженні скаргу, яка подана представником ОСОБА_5, на рішення Солом'янського районного суду міста Києва, у складі судді Букіної О. М., від 31 травня 2016 року та рішення Апеляційного суду міста Києва встановив, що, цитую: суд першої інстанції правомірно вказав на те, що позивачу нараховувалась плата за комунальні послуги по тарифам, які були визнані недійсними, а тому останній має право на здійснення перерахунку нарахованих платежів[кінець цитати]. (див. п. 5.0 цієї скарги стосовно раніше ухвалених рішень ВСУ)
   Крім цього, суд першої інстанції в своєму рішенні в даному випадку допустив порушення ч. 9, ст.265 ЦПК, яка визначає зміст рішення суду.
   Оскільки суд прийшовши до висновку про те, що у Апелянта та Відповідача-1 склались фактичні договірні відносини, і позов Відповідача-1 суд вирішив задовольнити в повному обсязі на підставі того, що на думку суду перерахунок нарахованої за недійсними тарифами боргу Апелянту перед Відповідачем-1 призведе до зміни ціни у договорі після його виконання(що суперечить ст.632 ЦК), суд в даному випадку на думку Апелянта не виконав вимог ч.9, ст. 265 ЦПК, не вказавши в резолютивній частині рішення суду – рішення з кожної спірної умови договору. Спірними на думку Апелянта в даному випадку є умови:
     5.2.1 Між ким і ким склався договір, при доведеній судом відсутності  його укладення в паперовому вигляді(що визнав суд у своєму рішенні), при тому, що судом застосована норма с т.632 ЦК. Суд в своєму рішенні не вказує з ким конкретно з Відповідачів по справі у Апелянта склались фактичні договірні відносини.
   5.2.2 Вимога зміна ціни в договорі, після його виконання, зазначена в рішенні суду,  є умовою, яка не відповідає вимогам Апелянта, викладеним в його «зустрічному позов», тому, що Апелянт не висував такої вимоги. Таким чином суд в своєму рішенні посилається на спірну умову договору, якої насправді Апелянт не висував в своїх вимогах до Відповідача-1.

Але КАС не звернув уваги на цей пункт моєї скарги.Тому то я і кажу, що не погано б мати рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, тобто, що пререрахунок за ЖКП не є зміною ціни в договорі.
А Ваші сусіди в їх апеляційній скарзі спростовували посилання суду на ст. 632 ЦК?

(click to show/hide)

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа №753/20262/16-ц

На обґрунтування ухваленого рішення, місцевий суд зазначив, що у відповідності до приписів ст. 901 ЦК України, договір про надання житлово-комунальних послуг фактично виконується при споживанні послуг: холодного водопостачання, гарячого водопостачання, водовідведення, опалення, утримання будинку та прибудинкової території, а тому у відповідності до норм ч. 3 ст. 632 ЦК України, зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відтак, суд першої інстанції, на переконання апеляційного суду, правильно встановив обставини справи, визначив відповідно до них правовідносини і, з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 19, 24 Житлового кодексу УРСР, ст.ст. 16, 632, 901 ЦК України, ст.ст. 13, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/78446138

[Олександр_2015]

Справа в тому, що дещо з того, що Перо мені пояснив є в моїй апеляційній скарзі, і навіть є посилання на те саме рішення ВС   http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74659714 , зокрема -

(click to show/hide)

5.2  В мотивувальній частині рішення суду першої інстанції абсолютно безпідставними є посилання суду на ст. 632 ЦК щодо незмінності ціни у договорі після його виконання. Посилання суду на ст. 632 ЦК безпідставні тому, що в матеріалах справи відсутні як сам «договір» від 2010-2012 років, так і належні і допустимі докази того, що зобов'язання відповідачами було виконане. Ціна у договорі, на який посилається суд не є договірною, а вона має встановлюватися органом місцевого самоврядування, тобто Київською міськрадою.
   Отже, в частині здійснення перерахунків за нараховані за недійсними тарифами житлово-комунальні послуги судом було унеможливлено встановлення фактичних обставин справи, що потягло за собою унеможливлення встановлення конкретних сум і періодів часу, за які ці перерахунки мали б здійснюватися.
   Крім того Верховний Суд в постанові від 04 червня 2018 року у справі № 760/12445/15-ц(провадження № 61-5900св18) http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74659714 розглядаючи в касаційному провадженні скаргу, яка подана представником ОСОБА_5, на рішення Солом'янського районного суду міста Києва, у складі судді Букіної О. М., від 31 травня 2016 року та рішення Апеляційного суду міста Києва встановив, що, цитую: суд першої інстанції правомірно вказав на те, що позивачу нараховувалась плата за комунальні послуги по тарифам, які були визнані недійсними, а тому останній має право на здійснення перерахунку нарахованих платежів[кінець цитати]. (див. п. 5.0 цієї скарги стосовно раніше ухвалених рішень ВСУ)
   Крім цього, суд першої інстанції в своєму рішенні в даному випадку допустив порушення ч. 9, ст.265 ЦПК, яка визначає зміст рішення суду.
   Оскільки суд прийшовши до висновку про те, що у Апелянта та Відповідача-1 склались фактичні договірні відносини, і позов Відповідача-1 суд вирішив задовольнити в повному обсязі на підставі того, що на думку суду перерахунок нарахованої за недійсними тарифами боргу Апелянту перед Відповідачем-1 призведе до зміни ціни у договорі після його виконання(що суперечить ст.632 ЦК), суд в даному випадку на думку Апелянта не виконав вимог ч.9, ст. 265 ЦПК, не вказавши в резолютивній частині рішення суду – рішення з кожної спірної умови договору. Спірними на думку Апелянта в даному випадку є умови:
     5.2.1 Між ким і ким склався договір, при доведеній судом відсутності  його укладення в паперовому вигляді(що визнав суд у своєму рішенні), при тому, що судом застосована норма с т.632 ЦК. Суд в своєму рішенні не вказує з ким конкретно з Відповідачів по справі у Апелянта склались фактичні договірні відносини.
   5.2.2 Вимога зміна ціни в договорі, після його виконання, зазначена в рішенні суду,  є умовою, яка не відповідає вимогам Апелянта, викладеним в його «зустрічному позов», тому, що Апелянт не висував такої вимоги. Таким чином суд в своєму рішенні посилається на спірну умову договору, якої насправді Апелянт не висував в своїх вимогах до Відповідача-1.

Але КАС не звернув уваги на цей пункт моєї скарги.Тому то я і кажу, що не погано б мати рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, тобто, що пререрахунок за ЖКП не є зміною ціни в договорі.
А Ваші сусіди в їх апеляційній скарзі спростовували посилання суду на ст. 632 ЦК?

(click to show/hide)

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа №753/20262/16-ц

На обґрунтування ухваленого рішення, місцевий суд зазначив, що у відповідності до приписів ст. 901 ЦК України, договір про надання житлово-комунальних послуг фактично виконується при споживанні послуг: холодного водопостачання, гарячого водопостачання, водовідведення, опалення, утримання будинку та прибудинкової території, а тому у відповідності до норм ч. 3 ст. 632 ЦК України, зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відтак, суд першої інстанції, на переконання апеляційного суду, правильно встановив обставини справи, визначив відповідно до них правовідносини і, з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 19, 24 Житлового кодексу УРСР, ст.ст. 16, 632, 901 ЦК України, ст.ст. 13, 76-81, 259, 263-265 ЦПК України, ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/78446138

Про перерахунок ВС вже видав не одну постанову, але КАС-у ВС мабуть не указ  І ч. 1 ст. 632 ЦК чітко вказує на те, що відсилання до "зміни ціни у договорі" є або правовим невіглаством або свідомою маніпуляцією:

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

А дві ПВС кажуть, що у цьому випадку треба робити перерахунок по тарифам до грудня 2006 року. Тобто з боку судів першої ланки та КАС це брутальне та нахабне свавілля 
Ось що було в апеляційній скарзі сусідів:

(click to show/hide)

Так само судом першої інстанції не засвідчено навіть сам факт наявності у справі постанови Верховного Суду України від 27.03.2013 р. у справі № 6-6ц13 (у ЄДРСР № 30443165) – див. т. 1, а. с. 123-125, якою встановлено, що при перерахунку слід «виходити з тарифів, які були чинними до тарифів, визнаних недійсними, або затверджених на виконання постанови суду» – див. т. 1, а. с. 125 (відповідно відсутні будь-які мотиви відхилення її, як доказу), що також є грубе порушення судом вимог ч. 3 ст. 89 та п. 2 ч. 4 ст. 265 ЦПК України.
Суд першої інстанції у своєму рішенні від 22.05.2018 р. згадує ст. 901 ЦК України (це загальна норма порівняно із положеннями спеціального Закону № 1023-XII «Про захист прав споживачів») і звертає увагу на те, що по договорам про надання послуги неможлива реституція, «забуваючи» при цьому, що  ч. 2 ст. 393 ЦК України, на яку посилався позивач (див. т. 1, а. с. 47) говорить, що власник майна (у даному випадку майно – це гроші позивача, які він переплатив за ЖКП), права якого порушені (у даному випадку було порушено право позивача на визначення ціни ЖКП законним чином) внаслідок видання (незаконного) правового акту органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у даному випадку – це незаконні та скасовані судами розпорядження КМДА по тарифам на ЖКП, за які позивач переплатив свої гроші), має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акту, а у разі неможливості відновлення попереднього становища власник (позивач, як власник переплачених грошей за ЖКП) має право на відшкодування майнової (грошової) та моральної шкоди. А реституція тут ні до чого взагалі, оскільки предметом спору не є недійсність правочину (договору) чи його частини, та наслідків цього.  Вказане є грубе порушення судом вимог п. п. 5, 6 ч. 4 ст. 265 ЦПК України.
Звісно, що для того, щоб дізнатись, чи дійсно позивач переплатив по незаконним тарифам за спожиті ЖКП і скільки – треба зробити перерахунок вартості ЖКП за періоди, що оспорюються, згідно тарифів, які були чинними до тарифів, визнаних судами незаконними і нечинними з моменту їх прийняття (такий розрахунок позивач зробив самостійно і він є у справі: це додаток №10 до «Зміненої позовної заяви» від 27.01.2017 р.).
Важливо зазначити, що подібний висновок про право на перерахунок в аналогічних правовідносинах зроблено у постанові Верховного Суду від 04 червня 2018 року у справі № 760/12445/15-ц, (у  ЄДРСР № 74659714): «позивачу нараховувалась плата за комунальні послуги по тарифам, які були визнані недійсними, а тому останній має право на здійснення перерахунку нарахованих платежів», який узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України в постанові від 12 червня 2013 року в справі № 6-32цс13 (у ЄДРСР № 32056429), про яку я згадав вище. Враховуючи також, що постанову Верховного Суду від 04 червня 2018 року у справі № 760/12445/15-ц (у ЄДРСР № 74659714) було прийнято після рішення, що оскаржується, прошу Апеляційний суд м. Києва дослідити правовий висновок цієї постанови Верховного Суду (її копія додається).
Натомість, у рішенні, що оскаржується, суд першої інстанції застосував закон, який не підлягав застосуванню у цій справі, а саме: ч. 3 ст. 632 ЦК України про те, що «зміна ціни в договорі після його виконання не допускається». Це положення не відповідає обставинам справи, оскільки судами було встановлено незаконність і нечинність тарифів (цін) на ЖКП (які спожив позивач протягом періодів, що оспорюються) з моменту їх прийняття. В результаті суд дійшов до хибного висновку, який не відповідає обставинам справи про те, що, начебто, «позовні вимоги не підлягають задоволенню».

[Юрій Васильович]

згідно з якою гіпотетичний позов про встановлення юридичного факту про те, що я запитував - не є спіром спором про право, а відтак(знов на мою думку) і суд не має залишити таку заяву без розгляду -

Спором про право буде Ваша вимога перерахунку та відмова КП робити перерахунок.

2013.06.19 ВСУ: Про практику про встановлення юридичних фактів
2. Встановлення факту не пов’язується з подальшим вирішенням спору про право.
Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов’язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах

http://www.krapka.org.ua/%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82-%D0%B2%D1%81%D1%83-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2/

Коментована норма передбачає встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав лише фізичних осіб, а не будь-яких суб'єктів. Тому заяви про встановлення фактів, що стосуються прав юридичних осіб, суду не підвідомчі і можуть розглядатися в порядку позовного провадження.

http://uazakon.ru/gpk/256/default.htm

ППВСУ № 5:

1. Звернути  увагу судів на те,  що відповідно до статей 255, 271 Цивільного Процесуального Кодексу  України  (ЦПК)  (  1501-06, 1502-06, 1503-06,   1504-06   )  в  порядку  окремого  провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
- встановлення  факту  не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
3. Вирішуючи питання  про  прийняття  заяв  про  встановлення фактів,  що мають юридичне значення,  судам необхідно враховувати…
…У тому   разі,   коли   буде   виявлено,   що   встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про  право, суд   відмовляє   в   прийнятті   заяви  до  розгляду  в  окремому провадженні, а якщо це буде виявлено  під  час  розгляду  справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам,  що вони мають право подати позов на загальних підставах.
( Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму  Верховного Суду України  N 15 ( v0015700-98 ) від 25.05.98 )

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95

[Олександр_2015]

Спором про право буде Ваша вимога перерахунку та відмова КП робити перерахунок.

Тепер вже я не зрозумів. Наприклад, позовна вимога про перерахунок:

Спонукати Відокремлений структурний підрозділ «Батиївський»
Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового
фонду» (код ЄДРПОУ 35848119), Комунальне підприємство «Дирекція з управління та
обслуговування житлового фонду» (код ЄДРПОУ 35756919), Комунальне підприємство
«Батиївське» (код ЄДРПОУ 35756966) здійснити на підставі чинних, відповідно до
законодавства України, нормативних актів помісячний перерахунок квартирної оплати
та плати за комунальні послуги, за період часу з 01 грудня 2006 р. по 31 травня 2011 р.
по квартирі № XX будинку № XX по XXXX у м. Києві (особовий рахунок XXXXXX),
мешканцем якої є Устінов Євген Аркадійович (ідентифікаційний номер XXXXXXXXXX);
https://gro-za.org/forum/index.php?topic=8212.msg42574#msg42574
https://gro-za.org/forum/index.php?topic=9592.msg56083#msg56083

Зобов'язати Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» (ідентифікаційний номер у ЄДРПОУ 35756919), Комунальне підприємство «Батиївське» (ідентифікаційний номер у ЄДРПОУ 35756966) здійснити по квартирі АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1) помісячний перерахунок за період часу з 01 квітня 2008 р. по 30 червня 2014 р. за послугу утримання будинку і прибудинкової території відповідно до розпорядження КМДА № 748 від 19.05.2000 р. «Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в м. Києві».

Зобов'язати Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» (ідентифікаційний номер у ЄДРПОУ 35756919), Комунальне підприємство «Батиївське» (ідентифікаційний номер у ЄДРПОУ 35756966) здійснити по квартирі АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1) помісячний перерахунок за період часу з 01 квітня 2008 р. по 30 червня 2014 р. за послуги централізованого опалення, централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до розпорядження КМДА № 1907 від 14.10.2003 р., яким внесені зміни і доповнення до розпорядження КМДА № 1245 від 20.06.2002 р. «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення».
http://reyestr.court.gov.ua/Review/58594150

, або у цій справі про перерахунок:

Рішення Голосіївського  районного суду м. Києва від 30 травня 2016 року скасувати в частині зобов'язання Товариства з  обмеженою відповідальністю «Новобудова» здійснити по квартирі АДРЕСА_1 помісячний перерахунок за період часу з липня 2008 року по травень 2011 року за послуги з утримання будинку та прибудинкової території відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 748 від 19.05.2000 року за послуги з  централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води і водовідведення, централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1907 від 14.10.2003 року.
https://gro-za.org/forum/index.php?topic=9801.msg58613#msg58613
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64831391

, або у цій справі про перерахунок:

Зобов`язати Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва» здійснити перерахунок вартості наданих за адресою: АДРЕСА_4, послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води за період з 01 грудня 2006 року по 01 липня 2014 року за тарифами, затвердженими Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 20 червня 2002 року № 1245 (зареєстроване у Київському міському управлінні юстиції 21 червня 2002 року № 46/429), в редакції Розпорядження КМДА від 14 жовтня 2003 року № 1907 (зареєстроване у Київському міському управлінні юстиції 30 жовтня 2003р. № 72/558).

Зобов`язати Комунальне підприємство «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі м. Києва» здійснити перерахунок вартості наданих за адресою: АДРЕСА_4, послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01 грудня 2006 року по 03 червень 2015 року за тарифами, затвердженими Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 19 травня 2000 року № 748 (зареєстроване у Київському міському управлінні юстиції 19 травня 2000 року № 46/429), в редакції Розпорядження КМДА від 28 серпня 2002 року № 1678 (зареєстроване у Київському міському управлінні юстиції 02 вересня 2002 року № 67/450).
http://reyestr.court.gov.ua/Review/70068197
http://gro-za.org/forum/index.php/topic,9908.0.html

, або у цій справі про перерахунок:

Зобов'язати Житлово-будівельний кооператив «Металіст» здійснити по квартирі АДРЕСА_1  помісячний перерахунок за період часу з 01 грудня 2006 року по 30 червня 2014 року за послугу утримання будинку і прибудинкової території відповідно до розпорядження КМДА №748 від 19.05.2000 року «Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в м. Києві».

Зобов'язати Житлово-будівельний кооператив «Металіст» здійснити по квартирі АДРЕСА_1  помісячний перерахунок за період часу з 01 грудня 2006 р. по 30 червня 2014 р. за послуги централізованого опалення, централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до розпорядження КМДА № 1907 від 14.10.2003 р., яким внесені зміни і доповнення до розпорядження КМДА № 1245 від 20.06.2002 р. «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення».http://reyestr.court.gov.ua/Review/78345001

- вимога про перерахунок є спір про право? 

[stepan]

ППВСУ № 5:

1. Звернути  увагу судів на те,  що відповідно до статей 255, 271 Цивільного Процесуального Кодексу  України  (ЦПК)  (  1501-06, 1502-06, 1503-06,   1504-06   )  в  порядку  окремого  провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
- встановлення  факту  не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
3. Вирішуючи питання  про  прийняття  заяв  про  встановлення фактів,  що мають юридичне значення,  судам необхідно враховувати…
…У тому   разі,   коли   буде   виявлено,   що   встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про  право, суд   відмовляє   в   прийнятті   заяви  до  розгляду  в  окремому провадженні, а якщо це буде виявлено  під  час  розгляду  справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам,  що вони мають право подати позов на загальних підставах.
( Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму  Верховного Суду України  N 15 ( v0015700-98 ) від 25.05.98 )

http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95

Дякую за пояснення!
Але я знову не зовсім згоден з такою так би мовити доказовою базою.
Ось Вам приклад - припустимо я подаю позов про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме з питанням про перерахунок(який я просив здіснити КП в цій справі, яка вже вирішена в КАС, і рішення вступило в законну силу) з питанням "Чи є перерахунок заборгованості, нарахованої за нечинними тарифами, по тарифам які були чинні останніми до введення тарифів, які потім були скасованими рішеннями судів - зміною ціни в договорі, яка заборонена ст. 632 ЦК, чи ні?"
Спору про право нема, і не буде надалі з цих самих підстав бо спір вже вирішено, а тому суд не має підстав залишати позов без розгляду.
І якщо я отримаю рішення суду про те, що перерахунок не є зміною ціни в договорі, то я використаю це рішення в наступний раз, або коли до мене подасть новий позов КП, або коли я сам подам позов про перерахунок за інший період, та за іншою сумою перерахунку.
Якщо я зробив свій контррозрахунок боргу, в якому використав останні чинні тарифи, і подаю до суду цей контррозрахунок, то в цьому розрахунку я змінив ціну в договорі, чи ні?
Якщо не змінив(а на підтвердження цього у мене є майбутнє гіпотетичне рішення суду, про те, що перерахунок не є зміною ціни в договорі) то як може вважатись зміною ціни в договорі те, якщо цей контрозрахунок застосує КП  для перерахунку мого боргу, у разі якщо суд зобов"яже КП зробити перерахунок мого боргу на підставі наданого мною до суду перерахунку?

[stepan]

2013.06.19 ВСУ: Про практику про встановлення юридичних фактів
2. Встановлення факту не пов’язується з подальшим вирішенням спору про право.
Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов’язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах

http://www.krapka.org.ua/%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82-%D0%B2%D1%81%D1%83-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%BA%D1%83-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2/

Я не збираюсь заявляти спір про право під час розгляду справи про встановлення факту, що має юридичне значення, а тому у суду не буде підстав залишати позов без розгляду.
А також цікаво знати, як суд зможе сам дійти висновку, що у цій справі встановлення факту пов"язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, якщо я буду обгрунтовувати питання встановлення факту у моїй справі, що вже вирішена судом?
І взагалі не зрозуміло - чому законодавець так обмежує право громадянина встановлювати в суді факти, що мають юридичне значення?
Яку небезпеку законодавець бачить в цьому?
Якщо надані до суду докази підтверджують, що перерахунок не є зміною ціни в договорі, то яким чином таке гіпотетичне рішення суду, яке це підтвердить, може якось порушити права інших осіб, наприклад юридичних?
Це все одно, якщо громадянин подасть заяву до КСУ з метою розтлумачити його права, що закріплені в якійсь ст. Конституції України, і таке рішення КСУ може призвести до того, що громадянин в подальшому подасть позов до суду проти якоїсь юридичної особи про спір про право, то що КСУ на підставі майбутнього можливого спору про право повинен відмовити громадянину в розгляді його заяви?
Це ж абсурд...

[Юрій Васильович]

Тепер вже я не зрозумів. Наприклад, позовна вимога про перерахунок:

Якби КП виконало перерахунок за заявою споживача добровільно, то спору про право і не було б

Оскільки спір про право не належить ані до правопорушення, ані до охоронного правовідношення, обґрунтованою видається позиція Ю. В.  Білоусова, який зазначає, що спір про право характеризує такий стан правовідносин, коли між сторонами існують певні розбіжності з приводу наявності, змісту та обсягу прав та обов’язків, здійснення яких є неможливим без судового втручання.  Джерело: Цивільний процес: навч. посібн. / А. В. Андрушко, Ю. В. Білоусов, Р. О. Стефанчук та ін.; за ред. Ю. В. Білоусова. — K., 2005. — С. 47.

Аналогічної думки дотримується і М. М.  Нєнашев, згідно з якою спір про право є «об’єктивно виражене протиріччя волевиявлень двох сторін, яке складається з вимоги юридичного характеру однієї сторони (адресант), якій протистоїть правове положення іншої сторони (адресата), що перешкоджає фактичному задоволенню цієї вимоги».  Джерело: Ненашев М.М. Зазнач. праця. — С. 9—10.

[Юрій Васильович]

Я не збираюсь заявляти спір про право під час розгляду справи про встановлення факту, що має юридичне значення, а тому у суду не буде підстав залишати позов без розгляду.

Про це заявить КП. 

Стаття 294. Порядок розгляду справ окремого провадження
4. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

А також цікаво знати, як суд зможе сам дійти висновку, що у цій справі встановлення факту пов"язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, якщо я буду обгрунтовувати питання встановлення факту у моїй справі, що вже вирішена судом?

Див. вище...

Якщо надані до суду докази підтверджують, що перерахунок не є зміною ціни в договорі,

Які докази?

Це все одно, якщо громадянин подасть заяву до КСУ з метою розтлумачити його права, що закріплені в якійсь ст. Конституції України, і таке рішення КСУ може призвести до того, що громадянин в подальшому подасть позов до суду проти якоїсь юридичної особи про спір про право, то що КСУ на підставі майбутнього можливого спору про право повинен відмовити громадянину в розгляді його заяви?
Це ж абсурд...

КСУ тлумачить права громадянина за його заявою? Я щось пропустив?
На мою думку, Ваші наміри і можуть бути визнані як намагання отримати роз'яснення норм законодавства, а не встановлення юридичного факту...
Головне

    Коментована норма передбачає встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав лише фізичних осіб, а не будь-яких суб'єктів. Тому заяви про встановлення фактів, що стосуються прав юридичних осіб, суду не підвідомчі і можуть розглядатися в порядку позовного провадження.
http://uazakon.ru/gpk/256/default.htm

[stepan]

Якщо надані до суду докази підтверджують, що перерахунок не є зміною ціни в договорі,

Які докази?

Докази надавав Перо в цій гілці, коли пояснював мені чому перерахунок не є зміною ціни в договорі.

[stepan]

Стаття 294. Порядок розгляду справ окремого провадження
4. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

А які крім мене можуть бути зацікавлені особи в провадженні про визнання факту, що має юридичне значення, в питанні що перерахунок не є зміною ціни в договорі?
Ніхто крім мене навіть не дізнається, що таке провадження розглядає суд.

[Юрій Васильович]

Докази надавав Перо в цій гілці, коли пояснював мені чому перерахунок не є зміною ціни в договорі.

Вкажіть номер посту.

[stepan]

Це все одно, якщо громадянин подасть заяву до КСУ з метою розтлумачити його права, що закріплені в якійсь ст. Конституції України, і таке рішення КСУ може призвести до того, що громадянин в подальшому подасть позов до суду проти якоїсь юридичної особи про спір про право, то що КСУ на підставі майбутнього можливого спору про право повинен відмовити громадянину в розгляді його заяви?
Це ж абсурд...

КСУ тлумачить права громадянина за його заявою? Я щось пропустив?

Якщо громадянин подасть конституційну скаргу, в результаті розгляду якої може статись так, що КСУ вирішить, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України(його окремі положення) суперечать Конституції України, і це в подальшому громадянин може використати для подання позову проти юридичної особи, про вирішення спору про право, то що, на цій підставі КСУ повинен залишити скаргу громадянина без розгляду?(по аналогії з окремим провадженням)

Стаття 56. Суб’єкт права на конституційну скаргу
1. Суб’єктом права на конституційну скаргу є особа, яка вважає, що застосований в остаточному судовому рішенні в її справі закон України (його окремі положення) суперечить Конституції України.
До суб’єктів права на конституційну скаргу не належать юридичні особи публічного права.
2. Конституційну скаргу фізична особа підписує особисто.
http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-19

[Юрій Васильович]

А які крім мене можуть бути зацікавлені особи в провадженні про визнання факту, що має юридичне значення, в питанні що перерахунок не є зміною ціни в договорі?
Ніхто крім мене навіть не дізнається, що таке провадження розглядає суд.

Мова ж буде не про абстрактний договір. У договору є і інша сторона.