Запорожский АС оставил все без изменения, а ВССУ и вовсе отфутболил кассациюНажаль, зараз "тенденція" така.
Стосовно питання. Відповідачу надсилається копія позовної заяви. Оригінал позовної заяви підшитий у справі. Можливо оригінал заяви і належно оформлений. В цій же темі мова йшла саме про той примірник заяви, що є у справі ( на ньому є штамп суду про отримання )Благодарю за подсказку. Да, я говорил об экземпляре иска Теплосетей, полученным Ответчиком, правда, на нем штамп "копия" почему-то отсутствует. Впрочем понятно, я ведь не суд, со мной и так сойдет... А суд обязан знакомить представителя Ответчика с оригиналом? Насколько я понял, ненадлежащее оформление искового заявления вполне возможно, а я от суда только "билль о правах" получил вместе с извещением о дате заседания суда. В начале же самого заседания суда были сказаны исключительно общие фразы
А суд обязан знакомить представителя Ответчика с оригиналом? Насколько я понял, ненадлежащее оформление искового заявления вполне возможно, а я от суда только "билль о правах" получил вместе с извещением о дате заседания суда.Якщо Відповідач таке бажання висловить, то зобов'язаний.
Стаття 27. Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі
1. Особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи
неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом.
2. Особи, які беруть участь у справі позовного провадження, для підтвердження своїх вимог або заперечень зобов'язані подати усі наявні у них докази до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті.
{ Частина друга статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року }
{ Положення частини другої статті 27 щодо строків подання сторонами спору доказів у справі визнано конституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду N 17-рп/2011 ( v017p710-11 ) від 13.12.2011 }
3. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати
процесуальні обов'язки.
Постанова ВСУ № 6-110цс12 від 10.10.2012р. в ЄДРСР [url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/26497408[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/26497408[/url])
31.10.2012
0827/9562/2012
пр.2/0827/3402/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 жовтня 2012 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого -судді Суркової В.П.,
при секретарі Рубановій А.О.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення,
ВСТАНОВИВ:
Концерн «Міські теплові мережі»(далі Концерн «МТМ») в особі Філії Концерну «МТМ»Шевченківського району звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за надані послуги з централізованого опалення.
В позові зазначив, що згідно рішенню виконавчого комітету Запорізької міської ради № 25 від 29.01.2009 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг»у м. Запоріжжі, починаючи з 01.01.2009 року виконавцем житлово-комунальних послуг для населення з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн «Міські теплові мережі».
Рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради № 200 від 28.04.2011 року «Про визначення виконавців комунальних послуг»з 01.04.2011 року Концерн визначений виконавцем послуг з централізованого опалення, підігріву питної води щодо населення, що мешкає в житловому фонді комунальної власності м. Запоріжжя в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «МТМ».
Відповідачі проживають в АДРЕСА_1 яка належить до комунальної власності. Концерном «МТМ»надавались відповідачам послуги з централізованого опалення постійно разом з усіма мешканцями цього будинку.
Позивачем у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»свій обов'язок щодо оформлення типового договору виконав, запрошував відповідачів шляхом вивішування оголошень на будинку, через засоби масової інформації, направлення листів та шляхом автодозвону. Направили відповідачам два примірника проекту договору, однак на відміну від інших мешканців цього будинку відповідачі не уклали такий договір. Відсутність укладеного між сторонами договору не позбавляє відповідачів обов'язку щодо оплати наданих їм послуг з централізованого опалення.
У період з липня-грудень 2010 року, січня-грудень 2011 року, січня-серпень 2012 року позивач надав відповідачам послуги з централізованого опалення на суму 4257,76 грн. За вказаний період відповідачі здійснили часткову оплату за отримані послуги в сумі 206,31 грн., тим самим підтвердив факт отримання від позивача послуг з централізованого опалення. Станом на 01.09.2012 року утворилась заборгованість у сумі 4041,45 грн., яку просили стягнути з відповідачів на їх користь, а також судові витрати.
У судовому засіданні представники позивача уточнили позов, пояснив, що після подання позову відповідачами частково сплачена сума заборгованості у розмірі 50 грн., просили стягнути з відповідачів на їх користь заборгованість у розмірі 3991,45 грн. та судовий збір.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2, який діє в своїх інтересах та в інтересах відповідачки ОСОБА_1 на підставі довіреності від 07.02.2011 року, позов не визнав, пояснив, що коли він отримав пропозицію про укладення договору та проект договору, то направив позивачу свої зауваження, оскільки не погодився з деякими положеннями договору та тарифами, які залишились без уваги. Вважає, що відсутність договору між сторонами не породжує солідарну відповідальність. З розрахунком заборгованості не згодний, контррозрахунок не зробив, має намір відмовитись від опалення.
Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, про час і місце судового розгляду були оповіщені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення. Причину неявки суду не повідомили, заяви про відкладення розгляду справи та заперечення проти позову від них не надходило.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача ОСОБА_2, дослідивши письмові докази, суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачі проживають в АДРЕСА_1 (а.с.16).
Згідно рішенню виконавчого комітету Запорізької міської ради № 25 від 29.01.2009 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг», починаючи з 01.01.2009 року Концерн узяв на себе зобов'язання виконувати житлово-комунальні послуги з централізованого опалення для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності м. Запоріжжі (а.с.11).
Відповідачі отримують послуги з централізованого опалення, що підтверджується актом від 17.10.2011 року (а.с.18).
Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги»житлово-комунальні послуги -це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, а споживач -фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.
Згідно Статуту Концерну «Міські теплові мережі», предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, її розподілення для обігріву житла і побутової потреби населення та на комунально-побутові потреби підприємств, організацій, установ і її збут, тобто Концерн «Міські теплові мережі»є виконавцем послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Система теплопостачання квартири відповідачів є загальнобудинковою, від'єднання від централізованого опалення не проводилось, тому послуги відповідачам надавались постійно і в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних
засадах, обов'язком виконавця таких послуг є розроблення типового договору, а споживач в свою чергу має укласти такий договір.
В даному випадку позивач свій обов'язок виконав, листом № 5224 від 30.08.2010 року, до якого додані два екземпляри договору про надання послуг з централізованого опалення, підігріву питної води, пропонував відповідачу ОСОБА_1 укласти зазначений договір (а.с.19), та направив цю пропозицію відповідачу, що підтверджується квитанцією поштового відправлення від 30.08.2010 року (а.с.20). Проте відповідач ухилився від укладання договору з постачальником теплової енергії.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язань, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Концерн «Міські теплові мережі»у період з липня 2010 року по серпень 2012 року надав відповідачам послуги з централізованого опалення на суму 4257,76 грн., за вказаний період відповідачі здійснили часткову оплату за надані послуги у розмірі 216,31 грн., що підтверджується розрахунком (а.с.14-15) та 50 грн. після пред'явлення позову до суду. Таким чином, заборгованість за надані послуги становить 3991,45 грн.
Статтею 68 ЖК України передбачено, що наймач житлового приміщення зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, а згідно з ст. 64 цього Кодексу члени сім'ї наймача, що проживають спільно з ним, несуть солідарну відповідальність за невиконання зобов'язань.
За приписами ст. ст. 10,11, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Всупереч зазначеним нормам закону відповідач не надав жодних доказів на підтвердження своїх заперечень.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позов підлягаю задоволенню.
Судовий збір, попередньо сплачений позивачем, має бути стягнуто з відповідачів на його користь.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 58-60, 208, 209, 212-215, 294 ЦПК України, ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст. 612 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги»,
ВИРІШИВ:
Позов Концерну «Міські теплові мережі» задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Концерну «Міські теплові мереж»(69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137) - 3991,45 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто одну) гривню 45 копійок заборгованості за використану теплову енергію за період з липня 2010 року по серпень 2012 року, а також 214,60 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок судового збору на р/р 26030301001951 в Філії -Запорізьке обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України»м. Запоріжжя, МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458).
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення
Суддя В.П. Суркова
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя в ЄДРСР 31.10.2012Юрий Васильевич, это решение суда я уже давно напамять выучил, ведь это и есть то, о чем я говорил выше, и в чем прошу помощи. Я так понял, что с аргументацией суда Вы уже ознакомились. Но что мне до сих пор непонятно, так это природа этих самых "фактичних видносин, що склались" и на какую правовую основу может опираться суд, утверждая об их наличии даже в отсутствие договорных отношений. Ведь на деле получается что-то типа "без меня меня женили". Специальный ЗУ "О жилищно-коммунальных услугах", определяющий правовую базу отношений исполнителя и потребителя ничего не говорит. Или я что-то упустил из виду, штудируя ЦПК? Да, чуть не упустил еще один интересный аргумент суда - "...відповідачі здійснили часткову оплату за отримані послуги в сумі 206,31 грн., тим самим підтвердив факт отримання від позивача послуг з централізованого опалення...". И ни слова о том, что согласно ст.29 ЗУ ЖКП все договора во моногоквартирном доме заключаются между нанимателем и балансодержателем...
1. Відсутність укладеного між сторонами договору не позбавляє відповідачів обов'язку щодо оплати наданих їм послуг з централізованого опалення.На основании каких норм действующего законодательства может быть сделан такой вывод? Даже если ссылаться "на інші правочини" (ч.2 ст.11 ЦПК), максимум, на что могут натянуть подобные внедоговорные отношения, так это на "односторонній правочин" Но и в этом случае "Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами." (ч.2 ст.202 ЦПК).
2.Вважає, що відсутність договору між сторонами не породжує солідарну відповідальність. З розрахунком заборгованості не згодний, контррозрахунок не зробив, має намір відмовитись від опаленняИнтересно, а как можно расценить подтасовку фактов судьей. Ведь на самом деле представитель Ответчика мотивировал свое несогласие с солидарной ответственностью, ссылаясь на то, что типовой договор найма жилья, из которого и вытекает эта самая солидарная ответсвенность (ст.64 ЖК) уже давно "почил в бозе" вместе с Постановой КабМина №560. ЗУ Про житлово-комунальні послуги солидарной ответственности вообще не предусматривает. Налицо ссылка на несуществующий документ. Тем не менее, судья приняла решения "стягнути солидарно..." И что самое интересное, АС этого даже не заметил.
Интересно, а как можно расценить подтасовку фактов судьей. Ведь на самом деле представитель Ответчика мотивировал свое несогласие с солидарной ответственностью, ссылаясь на то, что типовой договор найма жилья, из которого и вытекает эта самая солидарная ответсвенность (ст.64 ЖК) уже давно "почил в бозе" вместе с Постановой КабМина №560. ЗУ Про житлово-комунальні послуги солидарной ответственности вообще не предусматривает. Налицо ссылка на несуществующий документ. Тем не менее, судья приняла решения "стягнути солидарно..." И что самое интересное, АС этого даже не заметил.Відповідальність солідарна чи "часткова" залежить не від ЗУ "Про ЖКП" і не від договору чи його відсутності, а від того ким є квартиронаймачу інші особи (члени сім'ї, чи не члени сім'ї) якщо квартира не приватизована. А як приватизована, то від того хто є власником, а хто ні, та власність є спільною сумісною чи спільною частковою. З тексту цього рішення це не з'ясуєш.
Відповідальність солідарна чи "часткова" залежить не від ЗУ "Про ЖКП" і не від договору чи його відсутності, а від того ким є квартиронаймачу інші особи (члени сім'ї, чи не члени сім'ї) якщо квартира не приватизована. А як приватизована, то від того хто є власником, а хто ні, та власність є спільною сумісною чи спільною частковою. З тексту цього рішення це не з'ясуєш.Юрий Васильевич, квартира - это громко сказано, две комнаты в коммуналке - наследство от военной службы. Комнаты не приватизованы. Но дело даже не в этом. В АС я привел следующие доводы со ссылкой на действующее законодательство:
1. Відповідно до ст.64 Житлового кодексу України, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.Практически я опровергнул все доводы суда 1й инстанции в части солидарного стягнення, но тем не менее АС утвердил решение Шевченковского РС без каких-либо изменений
2. Відповідно до ст.61 Житлового кодексу України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Типовий договір найму жилого приміщення, правила користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території затверджуються Радою Міністрів Української РСР.
3. Багатоквартирний будинок за адресою Запоріжжя, в якому мешкає сім'я Відповідача, є об’єктом державної власності і входить до комунального житлового фонду м. Запоріжжя, як це зазначено в вище згаданому Рішенні від 31.10.2012 року Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.
4. Наймачем жилого приміщення у комунальній квартирі за адресою Військбуд буд.80 кв.1 є Відповідач.
5. Типовий договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 1998 р. № 939 "Про вдосконалення системи державного регулювання розміру квартирної плати та плати за утримання будинків і прибудинкових територій".
6. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 р. №560 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" постанову Кабінету Міністрів України від 22 червня 1998 р. № 939 було визнано такою, що втратила чинність.
7. Закон України "Про житлово-комунальні послуги" не передбачає солідарну відповідальність повнолітніх членів сім'ї наймача за несплату комунальних послуг.
8. Відповідно до ч.3 ст.810 Цивільного кодексу України положення цього Кодексу застосовуються до договору найму житла, крім найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності.
P.S. В аппеляционной жалобе я изменил аргументацию по отмене солидарной ответственности, доказав, что солидарная ответственность, предусмотренная ст.64 ЖК, базируется на документе, который давно уже отменен. Я имею в виду типовой договор найма жилья, утвержденный Постановлением КМУ "560, которое, в свою очередь, "втратило чинність на підставі Постанови КМ N 529 ( 529-2009-п ) від 20.05.2009". Тем не менее, это не помогло.Раз не допомогло, то значить не "доказав".
Виходячи з цього, квартиронаймач та члени його родини несуть солідарну відповідальність виключно перед балансоутримувачем.або перед уповноваженою ним(балансоутримувачем) особою. Позивача визначено рішенням ОМС виконавцем. А чи ставили Ви питання про наявність та зміст договору між балансоутримувачем та виконавцем?
Відповідач за період з січня 2012 року по серпень 2012 року виплатив за послуги з централізованого опалення, отримані впродовж опалювального сезону 445 (чотириста сорок п’ять) грн.Так Ви визнаєте те що отримали послугу з ЦО і навіть сплатили за неї не балансоутримувачу а МТМ? То до чого тоді було раніш "город городити" про балансоутримувача?
Юрий Васильевич, квартира - это громко сказано, две комнаты в коммуналке - наследство от военной службы. Комнаты не приватизованы.В такому випадку Ви не спростуєте солідарну відповідальність.
Цікаво як договір по ПКМУ 560 стосується "договору найму"? ПКМУ 560 це "договір ро надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій"!Изначально типовой договор найма жилья был утвержден Постановлением СовМином УССР от 11 августа 1988 г. N 243. Далее по цепочке:
А як договір з утримання будинку взагалі стосується послуги з ЦО ( договір по ПКМУ 630)?Суд 1й инстанции определил, что солидарная ответственность вытекает из ст.64 ЖК Стаття 64. Права і обов'язки членів сім'ї наймача
Виходячи з цього, квартиронаймач та члени його родини несуть солідарну відповідальність виключно перед балансоутримувачем.
Члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договоруНо ведь типовой договор найма, упоминаемый в статье 64 ЖК утратил юридическую силу. Следовательно, решение о слидарной ответственности неправомерно.
Так Ви визнаєте те що отримали послугу з ЦО і навіть сплатили за неї не балансоутримувачу а МТМ? То до чого тоді було раніш "город городити" про балансоутримувача?Я так думаю, что это была моя ошибка. Но тем не менее все эти средства перечислялись на лицевой счет, который открыл балансоутримувач. Так что МТМ здесь не при чем. Я только платил за отопление, причем балансоутримувачу.
В такому випадку Ви не спростуєте солідарну відповідальність. І чому Ви на ній "зациклилися"? Ви бажали отримати рішення про стягнення боргу з Вас одного?На фоне утратившего юридическую силу типового договора найма жилья, на который ссылается ст.64 ЖК, как содержащий обязанности, из которых вытекает солидарная ответственность, я хотел выйти на нарушение норм материального права с вытекающими отсюда последствиями. Судите сами. Ст.64 ЖК определяет, что солидарная ответственность проистекает из обязательств, определенных данным договором. Типовой договор утратил юридическую силу, следовательно, определить обязательства, вызывающие солидарную ответственность не представляется возможным. А в таком случае утверждать, что есть основания для солидарной ответственности - значит нарушать нормы материального права, как минимум
Но тем не менее все эти средства перечислялись на лицевой счет, который открыл балансоутримувач. Так что МТМ здесь не при чем. Я только платил за отопление, причем балансоутримувачу.Це вже цікаво. Це ж потрібно було зазначати з номерами рахунків, з власниками рахунків.
Но ведь типовой договор найма, упоминаемый в статье 64 ЖК утратил юридическую силу.Але замість нього отримали два інші "про утримання будинку" та "про послуги з ЦО, ГВП, ХВП та водовідведення" І ці договори повинні укласти і власники і квартиронаймачі. За відсутності договору відповідальність може наставати за законом.
Це вже цікаво. Це ж потрібно було зазначати з номерами рахунків, з власниками рахунків.МТМ в позовний заяве указал, что все начисления производились на лицевой счет Ответчика, однако умолчал о природе происхождения этого счета.
Позивач у період з липня-грудень 2010 року, січня-грудень 2011 року, січня-серпень 2012 року надав Відповідачам послуги з централізованого опалення на суму 4257,76 грн. Нарахування за надані послуги з централізованого опалення здійснювались на особовий рахунок Відповідача №......... За вказаний період відповідачі здійснили часткову оплату за отримані послуги в сумі 206,31 грн., тим самим підтвердивши факт отримання від позивача послуг з централізованого опалення.Суд же просто переписал зтот абзац в свое решение, слегка сократив его:
У період з липня-грудень 2010 року, січня-грудень 2011 року, січня-серпень 2012 року позивач надав відповідачам послуги з централізованого опалення на суму 4257,76 грн. За вказаний період відповідачі здійснили часткову оплату за отримані послуги в сумі 206,31 грн., тим самим підтвердив факт отримання від позивача послуг з централізованого опалення.
Ви на запереченні солідарної відповідальності хотіли скасувати рішення? Це ж наївно. Навіть якби ап.суд, чи ВССУ це підтримали, то просто змінили рішення і стягнули б не солідарно, а, наприклад, з Вас одного.А что остается делать? Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків ЦК
1. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.для суда не аргумент, равно как и ст.13 ЦК
2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
1. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадахст.29 Особливості укладання договорів у багатоквартирному будинку
1. Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.тоже трактуется судом исключительно в одну сторону. Решение суда основывается на существовании фактичних договирних видносин, хотя при этом ни один суд не удосужился толком пояснить природу возникновения этих самых видносин, що фактично склалися.
РЕГУЛЯТОРНАЯ БАЗА В СФЕРЕ КОММУНАЛЬНЫХ УСЛУГТакже не будет возражений, если администрация сайта сочтет нужным выделить эту подборку в отдельную тему.
1. ПРАВОВЫЕ ОТНОШЕНИЯ. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ.
ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ:
Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків
1. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
Стаття 13. Межі здійснення цивільних прав
1. Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Стаття 202. Поняття та види правочинів (правочин – сделка)
1. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
3. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.
Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила.
Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
5. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Стаття 204. Презумпція правомірності правочину
1. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Стаття 205. Форма правочину. Способи волевиявлення
1. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
2. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
3. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Стаття 206. Правочини, які можуть вчинятися усно
1. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Стаття 208. Правочини, які належить вчиняти у письмовій формі
2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;
Стаття 213. Тлумачення змісту правочину
1. Зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).
2. На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.
3. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.
Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.
4. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення
Стаття 625. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання
1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
NB Ст.625 размещена здесь только потому, что на нее очень любит ссылаться Высокий Суд
Стаття 626. Поняття та види договору
1. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627. Свобода договору
1. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
2. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Стаття 632. Ціна
1. Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.
2. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Стаття 638. Укладення договору
1. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
2. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
ЦИВІЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ:
Стаття 10. Змагальність сторін
2. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
3. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 57. Докази
1. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
2. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Стаття 58. Належність доказів
1. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
2. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Стаття 59. Допустимість доказів
1. Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
2. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 60. Обов'язки доказування і подання доказів
1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
2. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Стаття 61. Підстави звільнення від доказування
1. Обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
2. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
3. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Стаття 179. Дослідження доказів
1. Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Стаття 194. Повернення до з'ясування обставин у справі
1. Якщо під час судових дебатів виникає необхідність з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з'ясування обставин у справі. Після закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку.
Стаття 213. Законність і обґрунтованість рішення суду
1. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
2. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Стаття 214. Питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення
1. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;
5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
6) як розподілити між сторонами судові витрати;
7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;
8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
2. При виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу.
Глава 4
ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ'ЯЗКУ З НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ
Стаття 361. Підстави перегляду
1. Рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
2. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдиві показання свідка, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
2-1) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
{ Частину другу статті 361 доповнено пунктом 2-1 згідно із Законом N 4566-VI ( 4566-17 ) від 22.03.2012 }
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
2. РЕГУЛИРОВАНИЕ ОТНОШЕНИЙ ИСПОЛНИТЕЛЯ И ПОТРЕБИТЕЛЯ В СФЕРЕ КОММУНАЛЬНЫХ УСЛУГ.
2.1. РЕГУЛИРОВАНИЕ ОТНОШЕНИЙ ИСПОЛНИТЕЛЯ И ПОТРЕБИТЕЛЯ.
ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ"(1875-IV)
Цей Закон визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
(1) житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;
(4) виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;
(10) комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством;
(13) споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу;
Стаття 3. Предмет регулювання цього Закону. Суб'єкти у сфері житлово-комунальних послуг
1. Предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.
2. Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.
Стаття 8. Нормативне регулювання у сфері житлово-комунальних послуг
2. Стандарти, нормативи, норми, порядки (481-2005-п) і правила (630-2005-п, 1070-2008-п) у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері технічного регулювання, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством.
Стаття 13. Розподіл житлово-комунальних послуг залежно від функціонального призначення
1. Залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на:
1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо);
2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньо-будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо-будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо);
Стаття 19. Учасники договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг
1. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Стаття 20. Права та обов'язки споживача
3. Споживач зобов'язаний:
1) укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору;
Стаття 21. Права та обов'язки виконавця
2. Виконавець зобов'язаний:
3) підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором;
Стаття 24. Права та обов'язки балансоутримувача
1. Балансоутримувач має право:
3) укладати договори на надання житлово-комунальних послуг;
Стаття 26. Істотні умови договору між виконавцем / виробником та споживачем
1. Істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є:
1) найменування сторін;
2) предмет договору;
3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг;
4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги;
5) порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості;
6) права та обов'язки сторін;
7) порядок контролю та звіту сторін;
8) порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг;
9) визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця споживачу;
10) порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту);
11) умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку;
12) порядок здійснення ремонту;
13) відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору;
14) порядок вирішення спорів;
15) перелік форс-мажорних обставин;
16) строк дії договору;
17) умови зміни, пролонгації, припинення дії договору;
18) дата і місце укладення договору.
2. Крім істотних договір може містити інші умови за згодою сторін. Договір не може містити умов, що вводять додаткові види оплати послуг, не передбачені типовими договорами на надання житлово-комунальних послуг, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Стаття 29. Особливості укладання договорів у багатоквартирному будинку
1. Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.
Стаття 32. Плата за житлово-комунальні послуги
1. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
2. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
3. Розмір плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою.
4. У платіжному документі мають бути передбачені графи для зазначення поточних та попередніх показань засобів обліку споживання комунальних послуг, різниці цих показань або затверджених норм, ціни/тарифу на даний вид комунальних послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.
6. Платіжний документ може містити графи, в яких зазначаються суми до сплати за надані послуги, не проплачені повністю споживачем у попередній розрахунковий період. Платіжний документ не може містити графи, в яких зазначаються суми за оплату послуг, не передбачених договором, або суми доплат за надані послуги понад ті, що передбачені діючими тарифами.
ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ВІД 21 ЛИПНЯ 2005 РОКУ №630 "ПРАВИЛА НАДАННЯ ПОСЛУГ З ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ОПАЛЕННЯ, ПОСТАЧАННЯ ХОЛОДНОЇ ТА ГАРЯЧОЇ ВОДИ І ВОДОВІДВЕДЕННЯ"
1. Ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги).
2. У цих Правилах терміни вживаються у такому значенні:
централізоване опалення - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), яка надається виконавцем з використанням внутрішньо-будинкових систем теплопостачання.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15).
8. Послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - договір).
2. У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку.
14. Показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності постачальника та представника споживачів.
20. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
У платіжному документі передбачаються графи для зазначення поточних і попередніх показань засобів обліку води, теплової енергії, різниці цих показань або затверджених нормативів (норм) споживання, тарифу на даний вид послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.
21. У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання:
з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно із законодавством.
ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ВІД 1 ЧЕРВНЯ 2011 Р. №869 "ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ТАРИФІВ НА ТЕПЛОВУ ЕНЕРГІЮ, ЇЇ ВИРОБНИЦТВО, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ПОСТАЧАННЯ, ПОСЛУГИ З ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ОПАЛЕННЯ І ПОСТАЧАННЯ ГАРЯЧОЇ ВОДИ"
88. Кількість теплової енергії, використаної для надання послуги з централізованого опалення, визначається за показниками приладів обліку, а в разі їх відсутності - шляхом проведення розрахунку за договірними технічними показниками системи опалення або для житлових будинків - з урахуванням нормативних питомих витрат теплової енергії для опалення будинків відповідного населеного пункту.
2.2. ПРАВА И ОБЯЗАННОСТИ ИСПОЛНИТЕЛЯ И ПОТРЕБИТЕЛЯ КОММУНАЛЬНЫХ УСЛУГ ПО ЦЕНТРАЛИЗОВАННОМУ ОТОПЛЕНИЮ В ЧАСТИ ИНФОРМИРОВАНИЯ.
ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ"(1875-IV)
Стаття 20. Права та обов'язки споживача
1. Споживач має право:
2) одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;
8) на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 21. Права та обов'язки виконавця
2. Виконавець зобов'язаний:
4) надавати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цін/тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо;
Постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 "Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення"
14. Показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності постачальника та представника споживачів.
32. Виконавець зобов'язаний:
3) надавати споживачеві в установленому законодавством порядку інформацію про перелік послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифів, нормативи (норми) споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості, якісні показники надання послуг;
2.3. ПОРЯДОК ОПЛАТЫ КОММУНАЛЬНЫХ УСЛУГ ПО ЦЕНТРАЛИЗОВАННОМУ ОТОПЛЕНИЮ.
ЗАКОН УКРАЇНИ "ПРО ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ"(1875-IV)
Стаття 32. Плата за житлово-комунальні послуги
2. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
4. У платіжному документі мають бути передбачені графи для зазначення поточних та попередніх показань засобів обліку споживання комунальних послуг, різниці цих показань або затверджених норм, ціни/тарифу на даний вид комунальних послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.
6. Платіжний документ може містити графи, в яких зазначаються суми до сплати за надані послуги, не проплачені повністю споживачем у попередній розрахунковий період. Платіжний документ не може містити графи, в яких зазначаються суми за оплату послуг, не передбачених договором, або суми доплат за надані послуги понад ті, що передбачені діючими тарифами
Постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 "Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення":
12. У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку.
20. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.
У платіжному документі передбачаються графи для зазначення поточних і попередніх показань засобів обліку води, теплової енергії, різниці цих показань або затверджених нормативів (норм) споживання, тарифу на даний вид послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу.
21. У разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання:
з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалюваної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно із законодавством.
ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ВІД 1 ЧЕРВНЯ 2011 Р. №869 "ПОРЯДОК ФОРМУВАННЯ ТАРИФІВ НА ТЕПЛОВУ ЕНЕРГІЮ, ЇЇ ВИРОБНИЦТВО, ТРАНСПОРТУВАННЯ ТА ПОСТАЧАННЯ, ПОСЛУГИ З ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ОПАЛЕННЯ І ПОСТАЧАННЯ ГАРЯЧОЇ ВОДИ"
88. Кількість теплової енергії, використаної для надання послуги з централізованого опалення, визначається за показниками приладів обліку, а в разі їх відсутності - шляхом проведення розрахунку за договірними технічними показниками системи опалення або для житлових будинків - з урахуванням нормативних питомих витрат теплової енергії для опалення будинків відповідного населеного пункту.
Вам можна подякувати за зробленеЧем богаты, тем и рады. Есть еще подобная подборка по функциям судов различных инстанций (от суда 1й инстанции до ВСУ), тоже сделал, чтобы лишний раз в ЦПК не заглядывать.
Відсутність укладеного між сторонами договору не позбавляє відповідачів обов'язку щодо оплати наданих їм послуг з централізованого опалення, ссылаясь на "інші правочини" и "відносини, що фактично склались", то не имеет ли в данном случае место односторонний правочин со стороны теплосетей?
І ще одне Питання на яке не можу знайти відповіді - "Підприємства монополісти не мають права позиватись до суду без письмово узгодженого договору." Чи є цьому законні підстави?Пидстави-то есть (из личного опыта):
6. Згідно з ст.13 Цивільного кодексу України не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.Ответ АС Запорожской области достоин уважения
Монопольне становище Позивача на ринку надання послуг підтверджується наступними фактами:
- Рішенням виконавчого комітету за №25 від 29.01.2009 року Запорізької міської ради Позивач визначений виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає в жилому фонді комунальної власності м. Запоріжжя з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.
- даним Рішенням інші виконавці житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає в жилому фонді комунальної власності м. Запоріжжя з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води не визначені.
Ознакою зловживання монопольним становищем з боку Позивача є звернення до Шевченківського районного суду з позовом про спонукання Відповідача заключити договір №105443051 від 27 серпня (2011 року) "Про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води" без наявності будь-яких законних підстав для такого звернення.
Колегія суддів не вбачає зловживання Позивачем своїм монопольним становищем в сфері надання послуг з централізованого опалення i постачання гарячої води, оскільки всі дії Концерну узгоджуються з вимогамиА спонукання Відповідача заключити договір №105443051 від 27 серпня (2011 року) "Про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води" - это так, семечки. За ВССУ говорить излишне.
закону
Пидстави-то есть (из личного опыта):Цікаво, а як Ви собі уявляєте ДЕКІЛЬКА виконавців з ЦО у одному будинку? Це що, в квартирі декілька різних "стояків" від різних котелень різних підприємств, до якого хочу, до того й приєдную свій радіатор?
- даним Рішенням інші виконавці житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає в жилому фонді комунальної власності м. Запоріжжя з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води не визначені.
Ознакою зловживання монопольним становищем з боку Позивача є звернення до Шевченківського районного суду з позовом про спонукання Відповідача заключити договір №105443051 від 27 серпня (2011 року) "Про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води" без наявності будь-яких законних підстав для такого звернення.Твердження не відповідає чинному законодавству.
2. Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку,
зокрема, визнається:
1) встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;
2) застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин;
3) обумовлення укладання угод прийняттям суб'єктом господарювання додаткових зобов'язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору;
4) обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб'єктам господарювання, покупцям, продавцям;
5) часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання;
6) суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин;
7) створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання.
Твердження не відповідає чинному законодавству.А обращение в суд с подобным позовом принудить Ответчика заключить договор, и при этом подсунуть ему на подпись договор с номером и датой - это отвечает действующему законодательству? Что-то я такого не встречал ни в ЦК, ни в ЦПК, ни даже в ЗУ "Про ЖКП". Я уже не говорю о том, что демонтаж отопительных приборов в индивидуальном порядке расценивается в судах как преступление вселенского масштаба. А монополистов у нас априори быть не может. Есть только по одной Теплосети в каждом городе, которая торгует по 300 грн за одну ГКал, списывая на потребителя все свои огрехи, а действующее законодательство заботится о том, чтобы никто не выскользнул из рук этой самой Теплосети. Вспоминается спич бывшего директора МТМ С.Фомича, который переживал по поводу того, какая ужасная участь ждет несчастных споживачей в результате массового перехода отдельных несознательных элементов на "индивидуалку". Из этой же оперы и сказки о непоправимом "нарушении гидравлического режима внутридомовой системы отопления" (это не мной придумано, а взято из судебного решения), которое влечет за собой демонтаж обыкновенного отопительного прибора, и в то же время суды спокойненько принимают решения о взыскании "боргу за опалення" даже там, где отопительные приборы демонтированы. Вот чудеса - батарей нет, а тепло есть...в персчете на квадратные метры. То же и с монополистами - их нет, а монополия есть, точнее бездонная кормушка...
"Смешались в кучу кони, люди..."Твердження не відповідає чинному законодавству.А обращение в суд с подобным позовом принудить Ответчика заключить договор, и при этом подсунуть ему на подпись договор с номером и датой - это отвечает действующему законодательству? Что-то я такого не встречал ни в ЦК, ни в ЦПК, ни даже в ЗУ "Про ЖКП". Я уже не говорю о том, что демонтаж отопительных приборов в индивидуальном порядке расценивается в судах как преступление вселенского масштаба. А монополистов у нас априори быть не может. Есть только по одной Теплосети в каждом городе, которая торгует по 300 грн за одну ГКал, списывая на потребителя все свои огрехи, а действующее законодательство заботится о том, чтобы никто не выскользнул из рук этой самой Теплосети. Вспоминается спич бывшего директора МТМ С.Фомича, который переживал по поводу того, какая ужасная участь ждет несчастных споживачей в результате массового перехода отдельных несознательных элементов на "индивидуалку". Из этой же оперы и сказки о непоправимом "нарушении гидравлического режима внутридомовой системы отопления" (это не мной придумано, а взято из судебного решения), которое влечет за собой демонтаж обыкновенного отопительного прибора, и в то же время суды спокойненько принимают решения о взыскании "боргу за опалення" даже там, где отопительные приборы демонтированы. Вот чудеса - батарей нет, а тепло есть...в персчете на квадратные метры. То же и с монополистами - их нет, а монополия есть, точнее бездонная кормушка...
"Смешались в кучу кони, люди..."А что не так? Вам лично когда-нибудь подсовывали на согласование проект договора с номером и датой? Коллегия судей АС, услыхав, что МТМ направил Ответчику проект договора с датой и номером, добрых полчаса пребывала в тихом замешательстве, а председательствующий устроил юристу МТМ допрос с пристрастием - не она ли, часом, автор этого шедевра. На бедную девчонку смотреть больно было.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що суд не вправі зобов'язати відповідачку укласти конкретний договір з певним номером, до того ж датою, яка вже минула (АС Запорожской обл. 01.06.2011, справа №22-2612/11)А суд вообще-то "вправі зобов'язати відповідачку укласти договір"? История с предоставлением услуг по централизованному отоплению при отсутствующих батареях из той же оперы, так что кони, увы, не при делах. Им до такого ввек не додуматься, хоть у них и головы большие.
А что не так?Я кажу про те, що звернення до суду не є зловживанням антимонопольним становищем. А Ви про автономку розповідаєте.
Я кажу про те, що звернення до суду не є зловживанням антимонопольним становищем. А Ви про автономку розповідаєте.А я и не утверждаю, что обращение в суд вообще есть злоупотребление. Я говорю о праве обращаться в суд таких монстров коммуналки, как Водоканал и теплосети. Облэнерго в расчет не беру, потому как счетчики есть у всех да и продукт у них специфический, он либо есть, либо его нет. Что же касается водоканала и теплосетей - ну не станете же Вы утверждать, что оба не являются естественными монополистами. И если к водоканалу можно выдвинуть претензии разве только по качеству питьевой воды, ну еще и за тарифы с потолка, то тепловиков к судам и близко подпускать нельзя, с учетом того количества нарушений действующего законодательства, которые они допускают. Но как раз их суды и любят больше всех.
Я говорю о праве обращаться в суд таких монстров коммуналки, как Водоканал и теплосети.А чого це Ви позбавили їх такого права?
Облэнерго в расчет не беру, потому как счетчики есть у всех да и продукт у них специфический, он либо есть, либо его нет.По-перше облэнерго теж монополіст. По-друге на воду теж можна лічильники ставити без проблем. І теплолічильники можна ставити, не так просто як на воду, але засновником сайту і вже й деким з учасників доведена така можливість.
А чого це Ви позбавили їх такого права?А за что мне их любить-то? За то, что норовят ободрать меня, как липку? В процессе подготовки к судебному заседанию, при подготовке апелляции и кассации я дополнительно просмотрел ряд постановлений НКРЭ и КМ, касающихся формирования тарифов на тепловую энергию - очень много интересного, в том числе и правила начисления оплаты за потребленную тепловую энергию. МТМ дважды добивалось издания судебного приказа и оба раза эти приказы были отменены. А вот в судах мои аргументы почему-то показались несущественными. В ближайшие пару-тройку дней выложу весь материал в своей теме.
Мабуть і цей діалог перенесу у Вашу тему. Цитоване Вами рішення: [url]http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16059907[/url] ([url]http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16059907[/url])А еще есть вот это http://reyestr.court.gov.ua/Review/21840807 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/21840807)
Апеляційний суд Рівненської області 1/2161/11 - 28.12.2012Как видите, все с точностью до наоборот...
у справі за позовом ОСОБА_2 до комунального підприємства Рівненської міської ради "Теплотранссервіс" про визнання договору з доповненнями до нього "про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води" таким, що укладений
05.01.2011 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до УП (КП) "Теплотранссервіс" про зобов’язання останнього укласти з ним договір про надання комунальних послуг. В подальшому свої позовні вимоги змінив та просив суд визнати договір про надання послуг з централізованого опалення та підігріву води таким, що укладений із внесеними позивачем доповненнями.
Однак, статтями 15, 16 ЦК України не передбачено такий спосіб захисту права, як визнання договору укладеним.
Окрім того, за своєю правовою суттю зазначений договір є договором приєднання, оскільки відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.
Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Вопрос: с какого момента необходимо оплачивать услуги теплосети в данной ситуации согласно закона и чем это определено?
Обратитесь в теплосети письменно с указанием причины обращения - в Вашем случае это заключение договора. Есть два варианта. 1й - подайте заявление с предложением заключить договор на основе типового (Постанова КМУ №630, 2005 г.) и попросите сделать отметку о приеме на копии заявления (обязательно!). Вариант 2 - направить заявление тепловикам письменно, рекомендованным отправлением, в двух экз., с просьбой вернуть Вам второй экземпляр с отметкой о приеме заявы, вместе с ответом по сути заявления. Ждите месяц - это срок, установленный ЗУ "Про звернення громадян". Дальше по обстоятельствам. А платить Вы должны только с даты подписания договора. Все же эти ходы с заявой нужны для того, чтобы Вас не обвинили в уклонении от заключения договора (ст.19, 20, 21 ЗУ "Про житлово-комунальни послуги". Если этого не сделаете, будете платить по решению суда, уж они-то знают, какой закон Вам подыскать в подобнои случае. Мое ИМХО - чтобы сделать все быстро и доказательно, действуйте по варианту 1 - тогда в любом суде будете выглядеть белым и пушистымКакие будут мнения, уважаемые форумчане? Давая ответ по сути, что платить надлежит с момента заключения договора я подсмотрел в судебном решении http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25339106 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25339106)
Давая ответ по сути, что платить надлежит с момента заключения договора я подсмотрел в судебном решенииЗ того рішення не зрозуміло скільки саме сплачено відповідачем. Можливо, що сплачено і з дати отримання ордеру. Потрібно бачити позовну заяву, розрахунок боргу, платіжки відповідача та ін. Але в будь-якому разі в даному випадку договір було укладено практично зразу після отримання ордеру (ордер 14.02. - договір 07.03. ( поки виписався зі старої адреси - прописався тут, пройшов деякий час)). А автор того питання два місяці був відсутнім, що можно розцінити і як ухилення від укладення договору. До того ж у цьому випадку зі слів аввтора можна зробити припущення, що тепломережа не є виконавцем (є виробником) і взагалі не укладає договори зі споживачами. Тому формально він взагалі мав би укласти договір з балансоутримувачем і йому ж і платити. Проте маємо безліч судових рішень, коли позови виробників задовільняють.
Окрім того, за своєю правовою суттю зазначений договір є договором приєднання, оскільки відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.Маячня. Наочний приклад софістики.
Стаття 634. Договір приєднанняУмови договору на жкп одна сторона повинна не встановити, а розробити на основі типового.
1. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
2. Крім істотних договір може містити інші умови за згодою сторін.То який це договір приєднання, коли його і вносити може будь-хто і пропонувати свої умови є можливість.
.............
5. Процедура погодження договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.
З того рішення не зрозуміло скільки саме сплачено відповідачемНу почему же не ясно? Вот это просит предприятие:
Підприємство просило стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги в розмірі 4 481 грн. 41 коп., оскільки відповідач після укладення договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води провів оплату за надані послуги в сумі 193 грн. 96 коп.А вот это решение суда 1й инстанции:
Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 листопада 2011 року в задоволенні позову підприємства теплових мереж "Ковельтепло" відмовленоА это решение ВССУ:
Рішення апеляційного суду Волинської області від 20 грудня 2011 року скасувати, рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 15 листопада 2011 року залишити в силіТо есть предприятие удовольствовалось оплатой в сумме 193 грн 96 коп., произведенной после заключения договора. Может, чуть больше, поскольку явно не указано, но никак не ранее даты получения ордера - это в крайнем случае. А вообще-то поскольку договор заключен, то должно быть с даты заключения договора, по крайней мере так предусмотрено типовым договором (Постановление КМУ №630).
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що суд не вправі зобов'язати відповідачку укласти конкретний договір з певним номером, до того ж датою, яка вже минула (АС Запорожской обл. 01.06.2011, справа №22-2612/11)Я как добропорядочный гражданин, используя данное мне законом право, направляю теплосетям свои замечания относительно отдельных моментов в тексте договора, причем в несущественных условиях, а теплосеть по сути вопроса так и не удосужилась ответить. Более того, теплосеть утверждает, что проект договора прислан мне ошибочно, ссылаясь на решение суда двухлетней давности обязать меня заключить договор. Я им, конечно верю, но ведь в сопроводительном письме от 05.10.2012 нет ни слова о том, что проект договора прислан мне ошибочно. Так на каком основании мне теперь будут насчитывать плату за отопление и начиная с какого периода? Я ведь как споживач свои обязанности выполнил...
Ну почему же не ясно?Не зрозуміло як сума 193,96 грн. співвідноситься з періодом з 07.03 по 15.04. Тариф невідомий, площа не відома.
но никак не ранее даты получения ордераТак раніш і бути не може. Раніш відповідач не був ні власником цього приміщення, ні наймачем.
А если налицо вторая сторона медали - не я виновник в том, что договор не заключен?
Згідно розрахунків позивача за опалювальний період з жовтня 2009р. по квітень 2010р. нараховано до сплати безпідставно спожитої теплової енергії в розмірі 10574,24грн. та направлено лист-вимогу про сплату вартості безпідставно отриманої теплової енергії від 19.08.2010р. за вих. № 36/Т-17800-5794, що підтверджується матеріалами справи.http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16486070 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/16486070)
Відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньо правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов”язана повернути потерпілому це майно.
Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов”язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів того, що він не користувався в опалювальному періоді з жовтня 2009р. по квітень 2010р. тепловою енергією у приміщенні за адресою: АДРЕСА_2, та доказів її оплати, не відмовився від наданої послуги з постачання теплової енергії, суд вважає позовні вимоги про стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії в сумі 10574,24грн. обґрунтованими, оскільки відсутність письмово укладеного договору на постачання теплової енергії не виключає зобовязання сплатити її вартість у встановленому законом порядку.
Позов задовольнити.
Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів того, що він не користувався в опалювальному періоді з листопада 2008р. по жовтень 2010р. тепловою енергією у приміщенні по вул.Ньютона,111 та доказів її оплати, не відмовився від наданої послуги з постачання теплової енергії, суд вважає позовні вимоги про стягнення вартості безпідставно набутої теплової енергії в сумі 38841,45грн. обґрунтованими, оскільки відсутність письмово укладеного договору на постачання теплової енергії не виключає зобов’язання сплатити її вартість у встановленому законом порядку.http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13658983 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13658983)
Відповідачем ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надано доказів на підтвердження відсутності опалення у спірний період або його відключення у встановленому порядку.
Оскільки у відповідача відсутні прилади обліку, КП „Харківські теплові мережі” розрахунок максимального теплового навантаження на опалення приміщення виконано з розрахунку площі приміщення у відповідності до нормативного документу „Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та грамадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні” КТМ 204 України 244-94, які затверджені Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993р.
Згідно розрахунків КП „Харківські теплові мережі” за опалювальний період з грудня 2005р. по жовтень 2008р. нараховано до сплати безпідставно спожитої теплової енергії в розмірі 53189,86грн. та направлено лист-вимогу про сплату вартості безпідставно отриманої теплової енергії від 27.07.2009р. за вих. № 708/юр, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньо правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Відповідно до ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, оскільки відповідач не надав суду доказів того, що він не користувався в опалювальному періоді з грудня 2005р. по жовтень 2008р. тепловою енергією у приміщенні по вул.Ньютона,111, та доказів її оплати, не відмовився від наданої послуги з постачання теплової енергії, судом обгрунтовано стягнуто 53189,86грн. вартості безпідставно набутої теплової енергії.
Слід також зазначити, що доводи апеляційної скарги відносно того, що так як якого-небудь договору (угоди) щодо використання спірних приміщень між відповідачем (правонаступником орендаря) та власником вищезгадуваного будинку по вул. Ньютона, 111 не існує, то відповідач не зобов’язаний сплачувати суму заборгованості є необгрунтованим, оскільки відсутність письмово укладеного договору на постачання теплової енергії не виключає зобов’язання сплатити її вартистьу встановленому законом порядку.
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства акціонерного товариства "Харківстальконструкція" Харківське спеціалізоване управління № 3 залишити без задоволення.
А ще є третя. Ви послугу отримували? ОтримувалиЮрий Васильевич, а еще есть четвертая сторона, а также пятая. Возможно, со временем отыщутся еще, но это будет со временем. Итак, четвертая сторона. Я живу во многоквартирном доме. В соответствии со ст.29 ЗУ "Про ЖКП"
1. Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.между мной и теплосетями стоит балансодержатель. Ни устно, ни письменно, ни в еще каком-то мыслимом виде балансодержатель не извещал меня о переуступке своих прав кому-либо. Следовательно, теплосеть и по букве и по духу закона для меня пустое место. А какие там отношения между балансодержателем и теплосетью - не моя печаль. Далее, сторона пятая
Стаття 19. Учасники договірних відносин у сфері житлово-комунальних послугНигде, я подчеркиваю, нигде, ни в одном законе Украины не упоминается такое умопомрачительное понятие, как "відносини, що фактично склались" или "фактичні договірні відносини". Это ноу-хау украинского суда, плод его воспаленной фантазии. Упомянутые Вами статьи ЦКУ
1. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах
Відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньо правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.конечно интересны в познавательном плане, но есть одно НО
Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Цей Закон визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язкиЭто определено в ЗУ "Про ЖКП" и яснее не выразиться... И последнее. Я не приобретаю посредством отопительных приборов имущество как таковое, поскольку тепло - не имущество. Тепло - это товар, такой же как электроэнергия, как газ, так что ЦК Украины в этом случае не при делах, в лучшем случае - как материал для справок, и не более того...
Я в аналогичной ситуации, тяжба с теплосетями. Суд уже состоялся, все докази Позивача признаны действенными, мои аргументы как-то отсутствие договора, мои возражения в суде в связи с отсутствием доказательной базы у Позивача, с детальной аргументацией по каждому доказательству во внимание не были приняты, решение, естественно, принято в пользу Позивача, хотя по объему да и по содержанию эти доказательства лишь жалкая пародия на таковые. Запорожский АС оставил все без изменения, а ВССУ и вовсе отфутболил кассацию.
Я не приобретаю посредством отопительных приборов имущество как таковое, поскольку тепло - не имущество. Тепло - это товар, такой же как электроэнергия, как газ, так что ЦК Украины в этом случае не при делах, в лучшем случае - как материал для справок, и не более того...Так і відповідачі у цитованих справах не придбавали майно як такове, вони отримували товар - теплову енергію. Але є ще таке поняття як аналогія закону.
Ни устно, ни письменно, ни в еще каком-то мыслимом виде балансодержатель не извещал меня о переуступке своих прав кому-либо.Достатньо у визначеному для цього ЗМІ поінформувати.
Ну-ну. Як у Вас все просто. Начебто це і не Ви писалиЮрий Васильевич, так просто было бы, если не аналогии в воспаленном мозгу там, где закон уже все определил и разложил по полочкам. Вот только я запамятовал - а что Вы там давеча за украинский суд говорили, точнее за соблюдение закона и законности?
Стаття 8. АналогіяИ на всякий случай о полномочиях ЦК
1. Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).
2. У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права)
Стаття 9. Застосування Цивільного кодексу України до врегулювання відносин у сферах господарювання, використання природних ресурсів, охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносинИ причем здесь аналогии? А насчет информирования в СМИ - так я ведь бульварную прессу не читаю, а в Урядовом курьере вряд ли какой-то там балансодержатель станет распинаться о том, что он переуступил свои права, да кто его туда пустит... Если на судебной повестке нет отметки о вручении под роспись - это не повестка, а клочок бумаги, и ни один суд с этим не спорит. А тут какой-то балансодержатель...
1. Положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
2. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання
А насчет информирования в СМИ - так я ведь бульварную прессу не читаю, а в Урядовом курьере вряд ли какой-то там балансодержатель станет распинатьсяРішення ОМС публікуються у місцевих ЗМІ, а не в Урядовому кур'єрі.
Вот только я запамятовалА Ви перечитайте все спочатку.
Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньо правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Відповідно до ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.Тепловая энергия, изначально определенная ЗУ "Про теплопостачання" как ТОВАР с легкой руки "служителей" Фемиды стала ИМУЩЕСТВОМ. Непонятно только, в какую категорию может быть определено это самое "имущество" - движимое или недвижимое. Определение же "беспидставно набута теплова енергия" это вообще шедеврально - при такой формулировке теплосеть не останется внакладе в любом случае, даже если она сама и допустила это самое "беспидставне набуття" тепловой энергии, потому как про односторонний правочин в этом случае надо забыть на абсолютно законных основаниях...стоит ли париться по поводу заключения договоров с каким-то там потребителями, когда в руках такой чудный козырь...
Як вірно зазначено судом першої інстанції, оскільки відповідач не надав суду доказів того, що він не користувався в опалювальному періоді з грудня 2005р. по жовтень 2008р. тепловою енергією у приміщенні по вул.Ньютона,111, та доказів її оплати, не відмовився від наданої послуги з постачання теплової енергії, судом обгрунтовано стягнуто 53189,86грн. вартості безпідставно набутої теплової енергії
Тепловая энергия, изначально определенная ЗУ "Про теплопостачання" как ТОВАР с легкой руки "служителей" Фемиды стала ИМУЩЕСТВОМ.Господарським кодексом визначено, що майно може мати ( набути) економічну форму товар.
Господарським кодексом визначено, що майно може мати ( набути) економічну форму товар.Вот именно, что "може мати (набути)". А може и не набути... Возвращаемся к основам ЦК
Стаття 60. Обов'язки доказування і подання доказівА оборот "може мати (набути)" как раз и означает допущение, но никак не утверждение. Хотя суд даже и не пытался обосновать свое решение по части перевода товара в майно, он просто принял его, потому как не барское это дело - обосновывать. А вообще-то подменять товарно-денежные отношения, на которых основывается вся экономическая деятельность имущественными - это действительно конгениально. Именно это и есть тот случай, когда в кучу кони, люди, по Вашему же выражению. Попросту, приведенный случай - это прямой путь к ликвидации института договорных отношений. Кому нужны ваши договора, и в сфере коммунальных услуг в том числе, когда достаточно только заполучить в решении суда нужную формулировочку, что-то вроде беспидставно набутого майна, и дело в шляпе.
4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях
Вот именно, что "може мати (набути)". А може и не набути...
А оборот "може мати (набути)" как раз и означает допущение, но никак не утверждение
когда достаточно только заполучить в решении суда нужную формулировочку, что-то вроде беспидставно набутого майна,
Стаття 139. Майно у сфері господарювання
1. Майном у цьому Кодексі визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.
2. Залежно від економічної форми, якої набуває майно у процесі здійснення господарської діяльності, майнові цінності належать до основних фондів, оборотних засобів, коштів, товарів.
3. Основними фондами виробничого і невиробничого призначення є будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання, що віднесено законодавством до основних фондів.
4. Оборотними засобами є сировина, паливо, матеріали, малоцінні предмети та предмети, що швидко зношуються, інше майно виробничого і невиробничого призначення, що віднесено законодавством до оборотних засобів.
5. Коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.
6. Товарами у складі майна суб'єктів господарювання визнаються вироблена продукція (товарні запаси), виконані роботи та послуги.
7. Особливим видом майна суб'єктів господарювання є цінні папери.
Стаття 140. Джерела формування майна суб'єктів господарювання
1. Джерелами формування майна суб'єктів господарювання є:
......
доходи від реалізації продукції (робіт, послуг);
Стаття 144. Підстави виникнення майнових прав та обов'язків суб'єкта господарювання
1. Майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати:
...............
- внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом;
- внаслідок заподіяння шкоди іншій особі, придбання або збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав;
Форум організований не для вільного спілкування на довільну тему, і не для полеміки з Засновником чи Модератором. Сайт не є засобом масової інформації у розумінні законодавства про ЗМІ. Всілякі спроби обійти зазначені принципи будуть припинятися Засновником з застосуванням технічних засобів форумного двигуна.http://gro-za.org/index.php (http://gro-za.org/index.php)
Форум організований не для вільного спілкування на довільні теми. Будь-які повідомлення не по темі ресурсу (зокрема - політичні дискусії) заборонені.http://gro-za.org/forum/index.php?topic=5758.msg20996.html#msg20996 (http://gro-za.org/forum/index.php?topic=5758.msg20996.html#msg20996)
« Reply #4 : 28 Березня 2013, 17:54:44 » В итоге: дорога в ВСУ перекрыта, если не найду аргументы подходящие под ст.355 "Підстави для подання заяви про перегляд судових рішень" ЦПК. Прошу помощи - кто может подсказать, есть ли где судебные решения по коммуналке, в которых ст.19 трактуется как надлежит, а не как кому вздумается, или решения, в которых свобода договора все-таки защищается закономДалее, выложенное Вами решение http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/27315477 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/27315477) и есть решение суда по моему делу. Естественно, что смысла дублировать ссылку нет. Позднее мною были выложены "Заява про заперечення проти позову МТМ" (« Reply #10 : 29 Березня 2013, 21:16:58 ») и Апеляцийна скарга (« Reply #14 : 29 Березня 2013, 22:20:46 »), а также подборка РЕГУЛЯТОРНАЯ БАЗА В СФЕРЕ КОММУНАЛЬНЫХ УСЛУГ (« Reply #20 : 30 Березня 2013, 14:33:54 »). Для полного освещения вопроса добавлю Кассацийну скаргу. Если найду ссылку на ухвалу ВССУ с отказом о рассмотрении кассационной жалобы, то добавлю и ее.
« Reply #9 : 29 Березня 2013, 19:45:44 »
1. Відсутність укладеного між сторонами договору не позбавляє відповідачів обов'язку щодо оплати наданих їм послуг з централізованого опалення (цитата из решения суда). На основании каких норм действующего законодательства может быть сделан такой вывод?
« Reply #22 : 01 Квітня 2013, 20:02:22 »И относительно моей цели пребывания на форуме. В настоящее время я готовлю обращение в ВСУ, необходимые решения судов для ссылок найдены. Естественно, хотелось бы, чтобы по готовности этот документ был бы просмотрен форумчанами. Так что по готовности этот документ будет размещен в теме. Ну и добавлю со временем еще кое-какие материалы по теме.
Вопрос, если можно. Если уж суд так сильно настаивает на том, что відсутність укладеного між сторонами договору не позбавляє відповідачів обов'язку щодо оплати наданих їм послуг з централізованого опалення, ссылаясь на "інші правочини" и "відносини, що фактично склались", то не имеет ли в данном случае место односторонний правочин со стороны теплосетей?
ЦПК України. Стаття 361. Підстави переглядуПодскажите пожалуйста, что означают істотні для справи обставини, какими ЗУ они определяются, вообще, в каких источниках можно узнать об этих обставинах подробнее? В частности, могут ли стать существенными следующие обстоятельства:
1. Рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
2. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане
Подскажите пожалуйста, что означают істотні для справи обставини, какими ЗУ они определяются, вообще, в каких источниках можно узнать об этих обставинах подробнее?
Подскажите пожалуйста, что означают істотні для справи обставини,Если коротко, то:
...істотні обставини, тобто такі, що якби вони були відомі при розгляді справи, то суд ухвалив би принципово інше рішення;
Если коротко, то:Спасибо. Если я Вас правильно понял, то мне в таком случае необходимо еще раз внимательно просмотреть иск теплосетей и решение суда 1й инстанции, и попробовать отыскать эти существенные обстоятельства, исходя из этих двух документов?Цитувати...істотні обставини, тобто такі, що якби вони були відомі при розгляді справи, то суд ухвалив би принципово інше рішення;
А які у Вас докази стосовно нововиявлених обставин? І коли вони отримані?Я не уверен, что это и есть нововиявлени обставини. Просто я получил подтверждение того, что лицевой счет открыт балансодержателем. А получить подтверждение того, что:
Працюємо далі. Потрібно ще рішення апеляційного судуРешение апелляционного суда есть в JPEG-формате, но я не знаю, как разместить на форуме файл такого формата. Если можете, подскажите, пожалуйста, как это сделать.
В любом случае это март-май текущего года.Ви часом не плутаєте "Перегляд у ВСУ" та "Перегляд за нововиявленими...". Перегляд у ВСУ можливий впродовж 3-х місяців з дати рішення ВССУ по Вашій справі, якщо рішення на яке Ви посилатиметесь було раніш від Вашого. Або з дати рішення на яке Ви посилатиметесь, якщо воно було пізніше від Вашого.
Ви часом не плутаєте "Перегляд у ВСУ" та "Перегляд за нововиявленими...". Перегляд у ВСУ можливий впродовж 3-х місяців з дати рішення ВССУ по Вашій справі, якщо рішення на яке Ви посилатиметесь було раніш від Вашого. Або з дати рішення на яке Ви посилатиметесь, якщо воно було пізніше від ВашогоНет, не путаю. В настоящее время я готовлю заявление именно в Верховный суд по решениям суда 1й инстанции, АС и ВСУ. Все необходимые материалы уже собраны, осталось довести дело до ума, упор делаю в первую очередь на соблюдение требований ст.214,215 ЦПК в судах всех инстанций. А за использование "нововиявлених обставин" я подумал пока только как о возможных действиях в будущем.
всего 10 приложений. А в присланной мне копии таких приложений было только 4, в том числе отсутствует доказательство о направлении мне проекта договора.А Ви справу переглядали? В справі є всі додатки?
Может ли суд принять во внимание доказательства более чем двухлетней давности?А чому ні? Якщо Ви не отримували того листа, то потрібно було по номеру листа (на чеку) перевірити інформацію про доставку на сайті Укрпошти. Отримати довідку з ВПЗ Укрпошти. І надати це суду. Якщо отримали, але договір не відповідав нормам законодавства, то потрібно було повернути договір офіційно з своїми зауваженнями. Ваші зауваження потім були б доказом.
а нет ли ограничений на размер отдельного размещаемого файла.Обмеження там вказані:
Restrictions: 4 per post, maximum total size 24000KB, maximum individual size 8000KBОбмеження: 4 за пост, максимальний загальний розмір 24000KB, максимальний індивідуальний розмір 8000KB
ВСУ не буде перевіряти правомірність застосування чи незастосування ЦПК, тобто норм процесуального права. ВСУ може переглядати рішення ВССУ виключно з підстав неоднакового застосування норм матеріального права1. Ст.355 ЦПК. А если при рассмотрении никто внимания не обратил на нарушение требований ст.214, 215 ЦПК, и это доказуемо?
Підстави для звернення до Верховного суду України визначені в відповідних статтях ЦПК України:Если что не так - милости прошу...Все приведенные решения прямо противоположны решению суда в моем случае.
Стаття 353. Перегляд судових рішень Верховним Судом України
1. Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
Стаття 355. Підстави для подання заяви про перегляд судових рішень
1. Заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.6 постанови від 30 вересня 2011 року «Про судову практику застосування статей 353-360 ЦПК України» під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
В судових рішеннях:
- рішенні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2012 року, 0827/9562/2012, ЄДРСР 27315477 за позовом концерну "Міські теплові мережі" до Відповідача про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення;
- ухвалі апеляційного суду Запорізької області від 18 грудня 2012 року у справі 22ц-6532/12, ЄДРСР - відсутній, за апеляційною скаргою представника Відповідача на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2012 року, 0827/9562/2012, ЄДРСР 27315477 за позовом концерну "Міські теплові мережі" до Відповідача про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення;
- ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 18 лютого 2013 року, справа 6-4730ск13, ЄДРСР – відсутній, в відкритті касаційного впровадження за касаційною скаргою представника Відповідача у справі за позовом концерну "Міські теплові мережі" до Відповідача про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення відмовлено
має місце неоднакове застосування судом (судами) одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (п.1 ч.1 ст.351 ЦПК України).
Зокрема:
- рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2012 року, 0827/9562/2012, ЄДРСР 27315477, визначено, що:
"Відповідно до п.1 ч.3 ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, обов'язком виконавця таких послуг є розроблення типового договору, а споживач в свою чергу має укласти такий договір"
ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 18 грудня 2012 року у справі 22ц-6532/12, ЄДРСР - відсутній, визначено, що:
"…Статтями 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені обов’язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов’язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а обов’язком виконавця – підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором".
Норми зазначених в наведених рішенні Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2012 року, 0827/9562/2012, ЄДРСР 27315477, та ухвалі апеляційного суду Запорізької області від 18 грудня 2012 року у справі 22ц-6532/12, ЄДРСР - відсутній, застосовано судами для прийняття судових рішень, відповідно до яких:
- Шевченківський районний суд м. Запоріжжя від 31 жовтня 2012 року, 0827/9562/2012, ЄДРСР 27315477, прийняв рішення про стягнення з Відповідача заборгованості за надані послуги з централізованого опалення;
- апеляційний суд Запорізької області від 18 грудня 2012 року у справі 22ц-6532/12, ЄДРСР - відсутній, за апеляційною скаргою представника Відповідача на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2012 року, 0827/9562/2012, ЄДРСР 27315477 за позовом концерну "Міські теплові мережі" до Відповідача про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, зазначену апеляційну скаргу відхилив. Рішення Шевченківського районного суду від 31 жовтня в справі 0827/9562/2012 залишено без змін.
Як приклад неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах (п.1 ч.1 ст.351 ЦПК України), зокрема: ст.20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" надаються:
1. Постанова Вищого господарського суду України від 26 жовтня 2010 року, справа № 2/69, ЄДРСР 12041558:
"…виходячи з системного аналізу змісту ст.ст.11,509 ЦК України та ч.1 ст.19, п.п.1,5 ч.3 ст.20, п.3 ч.2 ст.21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між сторонами по справі (виконавцем та споживачем), як учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг, повинні ґрунтуватися на договорі про надання житлово-комунальних послуг, укладеному на основі типового договору, а обов'язку споживача (відповідача) оплачувати вартість житлово-комунальних послуг має передувати виконання позивачем обов'язку підготувати договір на надання житлово-комунальних послуг та надати його на підписання споживачу.
Наведеним спростовується передчасний висновок апеляційного суду про обов'язок відповідача оплачувати фактично надані послуги на позадоговірних засадах." (Постанова Вищого господарського суду України від 26 жовтня 2010 року, справа № 2/69, ЄДРСР 12041558)
2. Ухвала колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21 травня 2008 року, справа №6-29517св07, ЄДРСР 1910288:
"Статтями 20, 21 зазначеного Закону (Закону України "Про житлово-комунальні послуги") також визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Заперечуючи проти позову ТОВ ВЖЦ “Декорум”, ОСОБА_1 посилався на те, що ТОВ ВЖЦ “Декорум” не укладало з ним договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання та переліком послуг і їх вартості, необґрунтовані й розрахунки вартості послуг.
Суд у порушення вимог статей 214, 215 ЦПК України на наведені положення закону уваги не звернув, пояснень ОСОБА_1 належним чином не перевірив, не перевірив розрахунків вартості таких послуг з огляду на відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг, укладеного між сторонами.
Апеляційний суд у порушення вимог статей 303, 315 ЦПК України у достатній мірі не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін (Ухвала колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21 травня 2008 року, справа №6-29517св07, ЄДРСР 1910288).
3. Ухвала колегії суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 квітня 2011 року, справа 6-4491св10, ЄДРСР 14979285:
"Статтями 20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначені права та обов’язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов’язком оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом.
Обов’язком виконавця надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Заперечуючи проти позову ОСОБА_3 посилався на те, що КП "ЖЕО Київського району м. Сімферополя" не укладало з ним договору про надання послуг із утримання будинку та прибудинкової території з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання та переліком послуг і їх вартістю, необґрунтовані й розрахунки вартості послуг.
Апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 214, 215 ЦПК України на зазначені вимоги закону уваги не звернув, пояснень ОСОБА_3 належним чином не перевірив, не перевірив розрахунків вартості таких послуг з огляду на відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг, укладеного між сторонами." (Ухвала колегії суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 квітня 2011 року, справа 6-4491св10, ЄДРСР 14979285)
4. Ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 11 липня 2011 року,1106/2537/2012, ЄДРСР 25259036:
"Вказані правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем регулюються також ЗУ "Про житлово-комунальні послуги".
Дане спеціальне законодавство передбачає порядок регулювання відносин між сторонами: виконавцем (позивачем) і споживачем, замовником (відповідачами). Воно встановлює, що відносини між учасниками договірних відносин у даній сфері здійснюються виключно на договірних засадах, що повинен бути укладений договір у письмовій формі, мається затверджений Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення; передбачені права та обов'язки сторін даних правовідносин, порядок виконання обов'язків, відповідальність за їх невиконання.
За ст.20 Закону… Споживач зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р., послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що між сторонами не було укладено договору про надання послуг із утримання будинку та прибудинкової території…(Ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 11 липня 2011 року,1106/2537/2012, ЄДРСР 25259036)
та:
Ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області від 22 вересня 2010 року, справа 22-6513, ЄДРСР 11291534;
Ухвала колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21 березня 2011 року, справа 6-60848св10, ЄДРСР 14405622;
Ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 жовтня 2012 року, 6-35161ск12, ЄДРСР 26950434;
Ухвала колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 21 березня 2011 року, справа 6-60848св10, ЄДРСР 14405622;
Постанова судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 10 жовтня 2012 року, 6-110цс12, ЄДРСР 26497408
Таким чином, вбачається неоднакове застосування судами одних і тих самих норм матеріального права, а саме - ст.ст.20, 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
И еще. Хочу добавить к заяве ссылки на повальное нарушение судами ЦПК, начиная со ст.212-215 со стороны суда 1й инстанции ....Какие будут мнения, уважаемые форумчане?
Касаемо вопроса, есть ли все доказательства в деле. Я дело не запрашивал, да и не знаю, есть ли у меня такое право.
Стаття 27. Права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі
1. Особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, користуватися правовою допомогою, знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення і ухвали суду, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом.
суд ссылается на письмо №5224 от 30.08.2010г, в то время как уже существует иной документ по одному и тому же вопросу - письмо от 05.10.2012г за №9747.Це ж не заповіт.
Все приведенные решения прямо противоположны решению суда в моем случае.
И еще. Хочу добавить к заяве ссылки на повальное нарушение судами ЦПК, начиная со ст.212-215 со стороны суда 1й инстанции и заканчивая ч.5 ст.328, ст.335, ст.345 со стороны ВССУ, которое по сути, просто отписалось, даже не мотивируя свой отказ, за исключением ссылки на п.5 ч.4. ст.328. Какие будут мнения, уважаемые форумчане?
На перший погляд:Перо, спасибо. По 2) хотелось бы уточнить. Вы имеете в виду, что конечное решение по сути отсутствует, так как ВС вынес решение передать дело на новое рассмотрение?
1) ОК
2) Прибирайте, бо немає кінцевого рішення по суті
3) ОК
4) Прибирайте, оскільки це не касаційна інстанція
Рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 30 липня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 13 листопада 2007 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанціїНо ведь ЦПК, определяя, какие на какие решения решения кассационного суда можно ссылаться, за отсутствие решения по сути ничего не говорит. Или где-то есть разъяснения по этому поводу?
Це ж не заповіт.Ясное дело, что не заповит. Тем не менее, у меня на руках в настоящее время налицо два документа по одному и тому же вопросу - с предложением заключить договор: письмо от 30.08.2010г, №5224 и письмо от 05.10.2012г, №9747 и столько же проектов договоров соответственно. При этом письмо от 05.10.2012г, №9747 было получено мной между датой подачи МТМ (2 октября 2012 года) иска и датой судебного заседания (31 октября 2102) года. Что интересно, в исковом заявлении МТМ прямо не упоминается ни один из этих документов.
Лист у 2010р. був? Був.
Из искового заявления МТМ. "Більш того, Позивач направив на адресу Відповідача два примірники належним чином оформленого проекту договору на надання послуг з централізованого опалення на розгляд та підписання (копія проекту договору з доказом відправлення додається)"В исковом заявлении никакой конкретики - ни исходящего, ни даты. Ссылка на письмо 30.08.2010г, №5224 появляется в решении суда 1й инстанции, т.е "по за межами позовної заяви". Разрешение этого вопроса для меня важно в том плане, что я собираюсь подать в суд на МТМ.
Ссылка на письмо 30.08.2010г, №5224 появляется в решении суда 1й инстанции, т.е "по за межами позовної заяви"Позовну заяву можна було уточнити.
Позовну заяву можна було уточнитиЮрий Васильевич, согласен - заяву можно было и уточнить. Только вот ходатайство об уточнении заявы именно по этому моменту МТМ не подавало. Я не зря аудиозапись судебного заседания вытребовал...
Фрагмент аудиозаписи судебного заседанияКстати, никакого "обовьязкового дослидження в суди" по моим возражениям так и не состоялось. Я так подозреваю, что на эти самые заперечення и вовсе внимания не обратили.
66. 10:28:04 Суд. Суд переходить до… Є які клопотання до суду до початку розгляду?
67. МТМ Мы хотим (…)
68. 10:28:05 Суд. Клопотання. Представник позивача просить суд… А що Ви хочете (…)?
69. МТМ Суму заборгованості. Боржник … Иск подавали за період по серпень, а в серпні боржник сплатив п’ятдесят гривень і тому…
70. Суд Це велика сума… (замечание более чем уместное для судьи - это мое...)
71. МТМ Да. …сума заборгованості зменшилась.
72. Суд Ви просите мене … так, просите зменшити … просите… так? Зменшити суму позову боргу три тисячі дев’ятсот дев’яносто одна гривня сорок п’ять копійок … четырнадцать шестьдесят судових зборов.
73. Суд Відповідач, Ви заперечуєте проти залучення до матеріалів справи цього клопотання про зменшення позовних вимог?
74. Отв. Не возражаю
75. Суд Суд на місті ухвалив клопотання представника позивача задовольнити, залучити клопотання про зменшення, ну, це по суті заява про зменшення позовних вимог. Ще інші є клопотання?
76. 10:29:03 ПО Ваша Честь, прошу присоединить мое заявление относительно возражений о …
77. Суд Ви заперечуєте? Ну, я так розумію, це заперечення. Суд на місті ухвалив заручити до матеріалів справи заперечення проти позову…чи вам… обов’язково будемо досліджувати (у суді) чи надати вам ознайомитись?
78. МТМ Ми ознайомимося, можна?
79. Суд Більш немає клопотань?
80. Отв. Нет, Ваша Честь.
81. Суд. То переходимо до розгляду по суті, так? Суд переходить до розгляду, сідайте, по суті.
82. 10:29:31 Суд. Зачитывается исковое заявление
Перо, спасибо. По 2) хотелось бы уточнить. Вы имеете в виду, что конечное решение по сути отсутствует, так как ВС вынес решение передать дело на новое рассмотрение?
...если дело отправлено кассационной инстанцией на новое рассмотрение -то нет решения по сутиПеро, спасибо за разъяснение, здесь все понятно. Только не знаю, хватит ли двух решений для ВССУ, это с учетом того. что по п.4 приведено решение апелляционного суда и его тоже надо исключать из жалобы.
Перо, спасибо за разъяснение, здесь все понятно. Только не знаю, хватит ли двух решений для ВССУ, это с учетом того. что по п.4 приведено решение апелляционного суда и его тоже надо исключать из жалобы.
Может хватить и одного. Проблема в том, что у ВССУ воли не хватает допускать такие дела в ВСУ (свои примеры я выкладывал). По приведенной апелляции - проверьте через реестр, может там подавалась кассация, тогда следует ссылаться на ее суд. решениеПеро, огромное спасибо за ссылку - как нельзя кстати. П.4 можно запускать в ход, итого 3 решения. Думаю оставить в заяве и решение апелляционного суда и ВССУ - для наглядности. В в отношении ВССУ я себя особой надеждой не тешу, а посему готовлю параллельно еще один документик - для генпрокуратуры с описанием всех художеств судов, начиная с 1й инстанции и заканчивая ВССУ. И пойдут оба этих заявления в разные инстанции, но в один день, а там будем посмотреть. Кстати, вот очень любопытное решение по теплосетям:
А примечательное в этом решении то, что в нем затрагивается вопрос по механизму начисления платы за тепловую энергию. Это просто таки великолепный аргумент, для того чтобы смешать теплосети с грязью.
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И30 жовтня 2012 року м. Київ
К/9991/9849/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Бим М.Є. (доповідач), Сіроша М.В., Харченка В.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго»на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 9 вересня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року у справі №2а-435/10/2470 за позовом Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго»до Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, треті особи -Чернівецька міська рада, Чернівецька торгово-промислова палата, товариство з обмеженою відповідальністю «Букоімпекс ЛТД», про визнання нечинним п.1 рішення адміністративної колегії Чернівецького територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2009 №23, -
В С Т А Н О В И Л А :
Міське комунальне підприємство «Чернівцітеплокомуненерго»звернулось до суду із адміністративним позовом про визнання нечинним пункту рішення адміністративної колегії Чернівецького територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.05.2009 №23 «Про припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу».
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 9 вересня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
В запереченнях на касаційну скаргу відповідач і треті особи просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення, як законні та обґрунтовані, без змін.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено судом, рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 30.12.2008 №1031/24 «Про затвердження норм витрат тепла, розмірів двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення та одноставкових тарифів на теплову енергію на гаряче водопостачання (підігрів) та визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету міської ради від 08.07.2008 №499/13»затверджено розміри двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення.
Рішення набуло сили 01.01.2009. Додатком №2 до цього рішення встановлено розміри двоставкових тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії на централізоване опалення, відповідно до яких споживачам, крім тарифу за одиницю фактично спожитої енергії в розрахунку на 1 Гкал, що сплачується щомісячно протягом опалювального сезону, встановлена «плата за одиницю приєднаного теплового навантаження в розрахунку на 1 кв.метр приведеної площі», що сплачується споживачами на користь постачальника, незалежно від наявності приладів обліку щомісячно протягом року. Так, вартість одиниці фактично спожитої теплової енергії для інших ( комерційних) споживачів із засобами обліку дорівнює 285,59 грн. з ПДВ. Плата за одиницю приєднаного теплового навантаження в розрахунку на 1 кв.метр приведеної площі, що підлягає сплаті споживачами на користь постачальника незалежно від наявності приладів обліку щомісячно протягом року дорівнює 2,34 грн. (з ПДВ) за 1 кв.м приведеної площі.
Судом встановлено, що в 2008 році на підставі розрахованого позивачем одноставкового тарифу на послуги з централізованого постачання вартість 1 Гкал дорівнювала 332,28 грн. (з ПДВ) . Річна сума оплати за централізоване опалення виходячи з обсягу річного споживання тепла -257 Гкал становила для третьої особи 91377грн.за 2008 рік.
На підставі здійснених позивачем розрахунків з 01.01.2009 було введено двоставковий тариф, за яким третя особа в 2009 році повинна сплачувати 285,59 грн. (з ПДВ) за 1 Гкал спожитого тепла та 16289,91 грн. щомісячно протягом року за приведену площу.
Отже, розрахунок витрат на оплату централізованого опалення в 2009 році для вказаного споживача при незмінному обсязі споживання тепла становить 274016,17 грн., з яких: 78537 грн. вартість фактично спожитого тепла, а 195479 грн. - плата за приведену площу протягом року. Тобто, у порівнянні з 2008 роком вартість послуги з централізованого теплопостачання на 2009 рік для третьої особи зросла майже в три рази.
З колективної скарги третіх осіб та інших споживачів від 24.03.2009, направленої до Чернівецького обласного територіального відділення антимонопольного комітету України вбачається, що предметом звернення було саме незаконне визначення за розрахунками позивача приєднаного теплового навантаження споживачів виходячи з 1 кв.м. приведеної площі незалежно від наявності приладів обліку. Ця складова і була підставою для значного підвищення споживачам плати за послугу з централізованого постачання з 01.01.2009.
Так, пунктом 1 оскаржуваного рішення визначено монопольне становище позивача на ринку централізованого постачання теплової енергії у територіальних межах м. Чернівці з часткою 100%, що не оспорюється позивачем.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про теплопостачання»тариф (ціна) на теплову енергію - це грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії ( І Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно з методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Статтею 19 наведеного вище Закону на споживача покладений обов'язок щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Стаття 20 Закону закріплює загальні засади формування тарифів на теплову енергію, відповідно до яких тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тариф на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Постановою Кабінету Міністрів України № 955 від 10.06.2006 затверджено Порядок формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води.
Пунктами 27-33 Порядку визначений загальний механізм розрахунку тарифів на теплову енергію.
Пунктами 55-57 Порядку визначені загальний порядок розрахунку тарифів на надання послуг з централізованого опалення. Відповідно до якого одиницею калькулювання собівартості послуг з централізованого опалення є 1 Гкал теплової енергії, використана балансоутримувачем ( підприємством, яке надає послуги) для задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири. Як зазначено в постанові, лише у разі відсутності приладів обліку розрахунки за послуги з опалення між балансоутримувачем ( підприємством, яке надає послуги) та власником квартири здійснюється з розрахунку за 1 кв.м. опалювальної площі.
Статтею 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»встановлено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства віднесено розроблення в межах повноважень системи нормативно-правових актів щодо формування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.
Центральним органом виконавчої влади сфері теплопостачання на момент виникнення спірних правовідносин був Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики України.
Отже, йому належало право визначення методик у сфері теплопостачання.
Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №191 від 08.09.2000 затверджені Правила розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.11.2000).
Відповідно до п.1.4 згаданих Правил двоставковий тариф - це тариф на послуги теплопостачання, який складається з річної вартості обслуговування одиниці приєднаного теплового навантаження та вартості одиниці спожитої теплової енергії.
Пунктом 4 Правил визначено дані для розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію.
Пунктом 4.1. визначено одиниці вимірювання приєднаного теплового навантаження споживачів - Гкал/год.
Пунктом 5 Правил визначена методика розрахунку тарифів на теплову енергію з якої вбачається, що приєднане теплове навантаження вираховується в Гкал/год. Така одиниця виміру, як квадратні метри приведеної площі, вказаним розрахунком взагалі не передбачена.
Визначений постановою Кабінету Міністрів України № 955 від 10.06.2006 порядок формування тарифів не суперечить Правилам розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, затвердженим наказом Держкомбуду України №191 від 08.09.2000.
Тобто, постанова КМ України №955 від 10.06.2006 визначає загальні засади формування тарифу, а Правила №191 визначають методику розрахунку, як того вимагає ст. 20 Закону України «Про теплопостачання».
Жоден з наведених вище чинних на момент виникнення спірних правовідносин нормативних актів не містить можливості визначення приєднаного теплового навантаження з розрахунку 1 кв.м. приведеної площі, яка використана в розрахунках позивача, як складова двоставкового тарифу на теплопостачання, поданих на затвердження виконавчому комітету Чернівецької міської ради.
Окрім того, позивач в порядку та строки встановлені Законом України «Про захист економічної конкуренції»добровільно сплатив штрафні санкції за виявлене та визначене в пункті 3 рішення від 29.05.2009 №23 порушення, що підтверджується платіжним дорученням №3410 від 07.07.2009.
14.10.2009 листом №2284 позивач повідомив, що надав новий проект розрахунку двоставкового тарифу на централізоване опалення із визначенням плати за приєднане теплове навантаження з розрахунку 1 Гкал/год., як того вимагають чинні нормативні акти України з питань формування тарифів на цю послугу.
З огляду на викладене, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що Чернівецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України дійшло законного та обґрунтованого висновку про порушення позивачем визначеного законодавством порядку розрахунку вартості умовно-постійної складової двоставкового тарифу на одну Гкал/год.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно ч.3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Міського комунального підприємства «Чернівцітеплокомуненерго» - відхилити.
Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 9 вересня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України
"Вказані правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем регулюються також ЗУ "Про житлово-комунальні послуги".А это из ухвалы ВССУ:
Дане спеціальне законодавство передбачає порядок регулювання відносин між сторонами: виконавцем (позивачем) і споживачем, замовником (відповідачами). Воно встановлює, що відносини між учасниками договірних відносин у даній сфері здійснюються виключно на договірних засадах, що повинен бути укладений договір у письмовій формі, мається затверджений Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення; передбачені права та обов'язки сторін даних правовідносин, порядок виконання обов'язків, відповідальність за їх невиконання.
За ст.20 Закону… Споживач зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 р., послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що між сторонами не було укладено договору про надання послуг із утримання будинку та прибудинкової території…(Ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 11 липня 2011 року,1106/2537/2012, ЄДРСР 25259036)
"Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних судових рішень не дає підстав для висновку про те, що судами першої й апеляційної інстанцій допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи."Т.е., ВССУ фактически подтвердил, что АС Кировоградской области правильно применил нормы материального права, а, следовательно, де-факто принял позицию АС Кировоградской области, который в обоснование своей ухвалы ссылается на ст.20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги". Считаю, что в этом случае будет абсолютно правомерной ссылка на ухвалу ВССУ, как на пример неодинакового применения норм материального права, несмотря на то, что ВССУ прямо на ст.20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" не ссылается. Имеет место совпадение позиции судов в данном вопросе. В конце концов, не все только нам об это самое де-факто спотыкаться. Да и примеров подобных совпадений позиций куда больше, чем прямых ссылок ВССУ на нужные статьи.
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 10 березня 2011 року договір про надання послуг з централізованого опалення, укладений 01.12.2007 року між ОСОБА_1 та ТОВ "ДОМ" достроково розірвано з 04.06.2010 року.
Таким чином, права та обов'язки сторін, визначалися договором про надання послуг з централізованого опалення, у межах якого і повинні були діяти сторони.
Фактично, також послуги з централізованого опалення відповідачам не надавалися після липня 2010 року, про що свідчать позовні вимоги позивача по іншій справі за зверненням до суду.
Оскільки, рішення судів не скасовані, підлягають обов'язковому виконанню, то і підстави для задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по теплопостачанню з відповідачів відсутні.
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 10 березня 2011 року , яке набрало законної сили, укладений 01.12.2007 року між ОСОБА_2 та ТОВ "ДОМ" договір про надання послуг з централізованого опалення достроково розірвано з 04.06.2010 року.
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 23 листопада 2011 року, що набрало законної сили, встановлено, що послуги з теплопостачання відповідачам фактично не надавались з липня 2010 року, тому нарахування заборгованості за послуги з централізованого опалення є безпідставним, в зв»язку з чим ТОВ "ДОМ" відмовлено у стягненні з ОСОБА_2 заборгованості за опалювальний період 2010-2011 р.р.
Приклад по «Долинські об'єднані мережі»:Юрий Васильевич, если я Вас правильно понял, то помимо "...неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах..." необходимо учитывать и обстоятельства применения этих самых норм, о чем, естественно, в самой ст.355 ни слова. Тем не менее апелляционный суд, ссылаясь помимо всего прочего на ст.20 ЗУ "Про ЖКП" пришел к выводу, что:
1-ша інстанція Справа № 1106/2537/2012 [url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/24507085[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/24507085[/url])
Апеляційна інстанція Справа № 22-ц/1190/2224/12 [url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/25259036[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/25259036[/url])
Касаційна інстанція Справа № 6-35161ск12 [url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/26950434[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/26950434[/url])
не є вдалим. В даному випадку і договір розірвано рішенням суду, і факт відсутності послуг встановлено теж рішенням суду.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що між сторонами не було укладено договору про надання послуг із утримання будинку та прибудинкової території (після дострокового розірвання договору), а позивач не довів фактичного надання послуг відповідачамТ.е. первичным было отсутствие договорных отношений между Исполнителем и Потребителем, а уж потом все остальное, в том числе и по факту отсутствия предоставления услуг, тем более что это самое фактичне надання послуг ни одним действующим законом не предусмотрено и не определено...
Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з’ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з’ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.Юрий Васильевич, там же, только чуть ниже:
Ухвалення різних за змістом судових рішень означає, що суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ за подібних правовідносин при однаковому їх матеріально-правовому регулюванні дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків (Постанова від 30.09.2011 року № 11 «Про судову практику застосування статей 353–360 Цивільного процесуального кодексу України»).Имеем три составляющие:
1.налицо подібні правовідносини (отсутствие договорных отношений между теплосетями и потребителем)У Вас відсутність договірних відносин, а в тому випадку договірних відносин і не повинно бути. Це встановлено судовими рішеннями.
2. в обоих случаях эти отношения регулируются ЗУ "Про ЖКГ", в частности с.20, 21 указанного закона
У Вас відсутність договірних відносин, а в тому випадку договірних відносин і не повинно бути. Це встановлено судовими рішеннями.Юрий Васильевич, а Вам не доводилось сталкиваться с решениями суда, когда нет ни договора, ни батарей в доме, а "фактические договорные отношения" есть и претензии тепловиков признаются правомерными? И при этом суды ссылаются на тот же ЗУ "Про ЖКП". Так какая, собственно говоря разница? В обоих случаях имеет место отсутствие договорных отношений, и это тоже установлено судебными решениями.
Дане спеціальне законодавство ... встановлює, що відносини між учасниками договірних відносин у даній сфері здійснюються виключно на договірних засадах, що повинен бути укладений договір у письмовій формі, мається затверджений Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення; передбачені права та обов'язки сторін даних правовідносин, порядок виконання обов'язків, відповідальність за їх невиконання.Яснее не выразиться... Кстати, подобные решения судов, когда ст.19 - 21 ЗУ "Про ЖКП" применяются без довесок в виде "фактических договорных отношений", можно по пальцам пересчитать.
В квітні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Долинські об'єднані мережі»(далі ТОВ «ДОМ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення з заборгованість за послуги з теплопостачання.И далее
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що між сторонами не було укладено договору про надання послуг із утримання будинку та прибудинкової територіїОбе цитаты взяты из одного и того же решения http://reyestr.court.gov.ua/Review/25259036 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/25259036)
Есть один забавный момент в решении апелляционного суда Кировоградской области по иску ТОВ "Долинські об'єднані мережі", который как-то остался незамеченным, а зря - очень многое объясняет...Чому непоміченим?. Я помітив. Спочатку здалось, що описку зроблено Вами. Спеціально знайшов рішення, переконався, що описка в рішенні.
Я бачу, що Ви або не розумієте, про що я кажу, або не хочете розуміти.У Вас відсутність договірних відносин, а в тому випадку договірних відносин і не повинно бути. Це встановлено судовими рішеннями.Юрий Васильевич, а Вам не доводилось сталкиваться с решениями суда, когда нет ни договора, ни батарей в доме, а "фактические договорные отношения" есть и претензии тепловиков признаются правомерными? И при этом суды ссылаются на тот же ЗУ "Про ЖКП". Так какая, собственно говоря разница? В обоих случаях имеет место отсутствие договорных отношений, и это тоже установлено судебными решениями.ЦитуватиДане спеціальне законодавство ... встановлює, що відносини між учасниками договірних відносин у даній сфері здійснюються виключно на договірних засадах, що повинен бути укладений договір у письмовій формі, мається затверджений Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення; передбачені права та обов'язки сторін даних правовідносин, порядок виконання обов'язків, відповідальність за їх невиконання.Яснее не выразиться... Кстати, подобные решения судов, когда ст.19 - 21 ЗУ "Про ЖКП" применяются без довесок в виде "фактических договорных отношений", можно по пальцам пересчитать.
Отже в оскаржуваній ухвалі ВССУ від ......... року та доданих судових рішеннях обставини справи різні.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про відсутність ознаки неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах, оскільки подібними є правовідносини, які мають тотожний суб'єктний склад, об'єкт та предмет правового регулювання, а також умови застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для можливого допуску до провадження про перегляд рішення у відповідності до статей 353–360 Цивільного процесуального кодексу України Верховним Судом України оскаржуваної ухвали.
Робити якісь висновки нема сенсу. Це елементарна описка ( можливо викликана застосуванням копіпасту).Ну да, такая же описка, как и вот эта:
Позивачем у відповідності до п.1 ч.3 ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" свій обов'язок щодо оформлення типового договору виконав...И далее
Відповідно до п.1 ч.3 ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин здійснюються виключно на договірних засадах.Это "перлы" уже из решения суда, касающегося меня лично...Кстати, указанный п.1 ч.3. ст.19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"вообще в природе не существует. Впрочем, это лирика...
Але слід розуміти, що ВССУ і так під будь-яким приводом перешкоджає доступу до ВСУ. А Ви їм навіть допомогаєте скласти щось подібне до такого: Отже в оскаржуваній ухвалі ВССУ від ......... року та доданих судових рішеннях обставини справи різні...З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для можливого допуску до провадження про перегляд рішення у відповідності до статей 353–360 Цивільного процесуального кодексу України Верховним Судом України оскаржуваної ухвали.Юрий Васильевич, вот теперь Вы выразились яснее некуда, и здесь я с Вами согласен целиком и полностью. Не стоит давать этим господам лишний козырь в руки...
Пошукайте приклади і в рішеннях ВГСУДаже не сомневаюсь, что и там можно встретить нечто подобное...пустая трата времени. Юрий Васильевич, касаемо вот этого:
Отже в оскаржуваній ухвалі ВССУ від ......... року та доданих судових рішеннях обставини справи різні...В каком виде я должен представить в ВСУ эти самые судебные решения, на которые я ссылаюсь в заявлении? Достаточно ли обычных ссылок на цитируемое судебное решение в базе ЕГРСР или мне надо будет приложить к заявлению бумажные копии этих решений? Если копии, то я так понимаю, что распечатывать их надо в базе ЕГРСР, ка-то так...
И еще. ВССУ отфутболил мою скаргу своей ухвалой от 18.02.2013. Если я отправляю жалобу в ВСУ до 15.05.2013, значит, я укладываюсь в установленный срок (3 месяца - или все-таки до года?), если верить ЦПК. А кто может подсказать, какие сроки устанавливаются для обращения в ЕСПЧ? Если кто знает, поделитесь пожалуйста - что-то у меня на ВСУ да через ВССУ надежа невелика.
Цитувати
Стаття 356. Строк подання заяви про перегляд судових рішень
1. Заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання, на підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.
Вы имеете решение суда кассационной инстанции, которое хотите отправить на пересмотр в ВСУ.
1. Если другое решение суда кассационной инстанции, на которое Вы будете ссылаться, принято раньше чем Ваше, то Вы имеете 3 месяца с даты принятия Вашего решения.
2. Если другое решение суда кассационной инстанции, на которое Вы будете ссылаться, принято позже чем Ваше, то Вы имеете 3 месяца с даты принятия того, другого решения, но не болеее чем год с даты принятия Вашего решения. ( Т.е. в этом случае 3 месяца может и не быть - если другое решение примут через десять месяцев после Вашего, то у Вас будет всего 2 месяца. А если другое примут через 12 месяцев, то пересмотр Вашего уже вообще не будет возможным.)
Теперь понятно?
В каком виде я должен представить в ВСУ эти самые судебные решения, на которые я ссылаюсь в заявлении?Копії рішень, ухвал по своїй справі подаються завіреними ( печаткою суду, або нотаріально).
Копії рішень, ухвал на які Ви посилаєтесь достатньо роздрукувати з сайту ЄДРСР через функцію "Текст для друку". В налаштуваннях друку включіть функцію "Друкувати колонтітули", будуть вказані дані з реєстру.Юрий Васильевич, спасибо, распечатка копий нужных решений из ЕГРСР прошла успешно.
До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справКстати, эта заява уже отправлена мной в ВССУ, через недельку-другую рассчитываю на их положительный ответ ;D
Заявник. Запоріжжя, вул. Військбуд, б.80, кв.
через
представника Заявника:
Заява
про повернення судового збору за подання касаційної скарги
до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Під час подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на:
рішення
Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 31 жовтня 2012 року
в цивільній справі №0827/9562/12
ухвалу
апеляційного суду Запорізької області від 18 грудня 2012 року у справі №22ц-6532/12
Відповідач сплатила судовий збір в розмірі 160,58 грн. (сто шістдесят гривень 58 коп.).
Відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", в разі відмови у відкритті провадження у справ сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 лютого 2013 р. № 6-4730ск13 у справі № 0827/9562/2012 Відповідачеві було відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі.
На підставі п.3 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору підлягає поверненню Відповідачеві.
Відповідно до вимог ч.2 ст.358 ЦПК України, ч.1 ст.3 та п.11 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання заяви про перегляд судових рішень до Верховного суду України сплачується судовий збір в розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті під час подання позовної заяви, або 160,58 грн. (сто шістдесят гривень 58 коп.).
На підставі вище наведеного прошу Суд ухвалити рішення про зарахування сплаченого за подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судового збору в розмірі 160,58 грн. (сто шістдесят гривень 58 коп.) як такого, що сплачений за подання заяви про перегляд судових рішень до Верховного суду України.
В разі неможливості подібного зарахування прошу Суд ухвалити рішення про повернення Відповідачеві судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в розмірі 160,58 грн. (сто шістдесят гривень 58 коп.).
Додаток:
копія ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 січня 2013 року про поновлення строку касаційного оскарження та доплату судового збору, на одному аркуші.
Представник Заявника __________________
И еще - может кому-то и пригодится - относительно "судового збору". Поскольку Закон "Про судовий збір" скромно умолчал о форме заявления на возврат судебного сбора, выставляю свое заявление,Мне это заявление точно пригодится. Отправлю аналогичное заявление. :)
Этот текст заявы в ВС о пересмотре дела.
Вот только не вяжется оно с ч.2 ст.328 ГПК. Если не уплачен судебный сбор, применяется ст.121.Gelo, в принципе, для таких случаев делается копия квитанции. А вообще-то лучше всего никогда не оплачивать судебный сбор в полном объеме, а слегка недоплачивать, так, чтобы на кота было широко, а на собаку узко. При недоплате Вам обязвтельно пришлют ухвалу, в которой вежливо намекнут, что надо бы доплатить, а при этом укажут и уже уплаченную сумму, и сколько доплатить надобно. Вот в случае отказа в "провадженни за касацийною скаргою"" эта самая ухвала и станет доказательством того, что судебный сбор таки был уплачен. А ухвала с отказом в "провадженни" - неоспоримое доказательство того, что судебный сбор был оплачен Вами в полном объеме.
Статья 121 гласит -Если Суд установит, что не оплачен судебный сбор, оставляет исковое заявление без движения...до устранения,т.е. оплаты...
Важно решить, как подать в ВСУ не оплачивая еще раз. При этом воспользоваться деньгами оплаченными в ВССУ и подлежащие возвратуА это уже исключительно на основе личной симпатии и взаимной договоренности. Других путей нет...Есть только два варианта. Первый - ВССУ, держа в уме, что Вами уже был оплачен судебный сбор, который подлежит возврату, как бы не замечает, что Вы не оплатили судебный сбор при обращении в ВСУ через ВССУ или при новом обращении в ВССУ. Вариант второй - с Вас требуют немедленной уплаты судебного сбора, не принимая во внимание Ваши аргументы. В этом случае придется заплатить и одновременно направить заяву о возврате ранее уплаченного судебного сбора.
По заяві про перегляд суттєвих зауважень нема.Юрий Васильевич, а несуттєві? Как показывает житейская практика маленькие камешки на дороге могут принести большие непрятности. Надеюсь, в сравнительном анализе все доступно изложено? Для меня наиболее важен именно этот момент...
По "взаємозаліку" судового збору - можна очікувати на відмову: рахунки різніСкорее всего, что да. Просто до конца не понятен механизм взимания судебного сбора при обращении в одну судебную инстанцию через другую. Так что это заявление про взаимозачет - всего лишь пробный камень, не более. Откажут - так откажут, это их право.
Да, об этом тоже только подумал -откажут. Размечтались, а счета разные??ЦитуватиПо "взаємозаліку" судового збору - можна очікувати на відмову: рахунки різніСкорее всего, что да. Просто до конца не понятен механизм взимания судебного сбора при обращении в одну судебную инстанцию через другую. Так что это заявление про взаимозачет - всего лишь пробный камень, не более. Откажут - так откажут, это их право.
Рахунок для сплати судового збору
за подання заяви про перегляд судових рішень
Верховним Судом України
Отримувач коштів УДКСУ у
Печерському районі, 22030002
р/о № 312 132 077 000 07
банк отримувача – ГУ ДКСУ у м. Києві
код класифікації доходів
бюджету – 22030002
код банку отримувача – 820019
код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38004897
У графі платіжного доручення «Призначення платежу» зазначається «Судовий збір (Верховний Суд України, 060)» символ звітності 207.
р/р 31212253700007
Судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду ,
код 37317811, символ звітності 253
Код бюджетної класифікації 22030003
Хотя вопрос с возвратом хороший. Какой все таки механизм возврата? Может надо указывать счет для перечисления возврата? Не встречал обсуждений об этомСмотрите ЗУ "Про судовий збір". Согласно ст.7 что возврат судебного сбора осуществляется по постановлению (ухвале) суда, правда не указано, какого именно, но можно так понять, что по постановлению того же суда, которому и оплачивался судебный сбор. А вот непосредственно возврат - через госбюджет, поскольку судебный сбор поступает через суд в госбюджет, только вот о механизме возврата - ни гу-гу...
р/р 31212253700007Юрий Васильевич, спасибо, буду держать в памяти. Я даже как-то и не сомневаюсь, что через недельку-другую придет ухвала с просьбой не нарушать устоявшийся порядок и заплатить сбор как положено. Даже сумму укажут...Просто интересно, какая будет реакция.
Судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду ,
код 37317811, символ звітності 253
Код бюджетної класифікації 22030003
Юрий Васильевич, а несуттєві?
До Верховного Суду України
вул. П. Орлика, 4-а, м. Київ, 01043; тел. 253-33-13.
Через Вищий Спеціалізований суд України
з розгляду цивільних i кримінальних справ
01043, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 4-а
тел. (044) 363-41-50
E-mail: inbox@sc.gov.ua
Веб-сайт: [url]http://sc.gov.ua[/url] ([url]http://sc.gov.ua[/url])
Заявник (відповідач за первісним позовом):
------------------------------------------
тел. (якщо є, якщо нема, то в наступному рядку без "електронного")
Засоби електронного зв`язку відсутні
через
представникаЗаявника:
(адреса, номер довіреності)
тел. (якщо є, якщо нема, то в наступному рядку без "електронного")
Засоби електронного зв`язку відсутні
Позивач: --------------------------------------------
засіб зв’язку – не вказаний
тел. (я думаю знайти можна (та й в справі повинен бути))
Засоби електронного зв`язку невідомі.
Якось виділити тексти цитат (наприклад курсивом)Юрий Васильевич, это не самое страшное...Главное, чтобы существенных недостатков не было. Вот со сроками у меня, похоже, проблема может быть. Ухвала ВССУ была принята 18.02.2013, а отправлена почтой 27.02.2013. Т.е. я должен отправить заяву на пересмотр не позднее 27.05.2013, а по дате принятия ухвалы срок уже истек. Как из этой ситуации выпутаться? ЦПК никакие заявы о продлении процессуального срока в случае обращения в ВСУ не предусмотрены. Какие могут быть варианты, не подскажете?
3. У разі пропущення строку, встановленого частинами першою, другою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк. Заява про перегляд судового рішення залишається без розгляду, якщо особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, а також якщо в поновленні строку відмовлено. Питання про поновлення строку для подання заяви про перегляд судового рішення або про залишення заяви без розгляду вирішується судом без виклику осіб, які беруть участь у справі, та за результатами розгляду постановляється відповідна ухвала.Подавайте клопотання про поновлення строку. Копію конвертулиста з ВССУ додати потрібно, а якщо лист був рекомендованим, то ще й довідку з пошти.
ЦПК Стаття 356. Подавайте клопотання про поновлення строку. Копію конверту листа з ВССУ додати потрібно, а якщо лист був рекомендованим, то ще й довідку з поштиЮрий Васильевич, спасибо, я как-то ч.3 ст.356 из виду выпустил. Пришлось срочно добавлять ее в свой микросправочник. Правда, копию конверта из ВССУ сделал еще пару дней назад. Так что все вопросы пока закрыты. Завтра отправляю заяву в ВС и жду результатов - далеко мою заяву отфутболят или не очень...Думаю, через пару недель станет ясно, что почем.
Ссылка на штрихкод Укрпочты о получении адресатом, не является доказательством даты получения?
Подавайте клопотання про поновлення строку. Копію конверту листа з ВССУ додати потрібно, а якщо лист був рекомендованим, то ще й довідку з пошти.
ВССУЦитуватир/р 31212253700007
Судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду ,
код 37317811, символ звітності 253
Код бюджетної класифікації 22030003
Ссылка на штрихкод Укрпочты о получении адресатом, не является доказательством даты получения?Gelo, в обговариваемом случае штрих-код не при делах, поскольку речь идет о дате отправки ухвалы, а не о дате ее получения. А в этом случае достаточно копии конверта. Но если в заяве о продлении процессуального срока ссылаться на дату получения, тогда нужна справка с почтового отделения, где получалось решение. Чем проще, тем надежней....
Не очень понятно, оплата за заявление о пересмотре в ВСУ должна производиться на счет ВССУ?Как по мне, все предельно ясно: платить надо на счет ВСУ, а ВССУ будет определять, зря Вы заплатили или нет. Если зря - пишете заяву в ВСУ о возврате судебного сбора.
Заявление подается через ВССУ. На официальном сайте ВСУ указан счет для оплаты. Как понять указанный счет?
р/р 31212253700007
Судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду ,
код 37317811, символ звітності 253
Код бюджетної класифікації 22030003
Gelo, в обговариваемом случае штрих-код не при делах, поскольку речь идет о дате отправки ухвалы, а не о дате ее получения. А в этом случае достаточно копии конверта. Но если в заяве о продлении процессуального срока ссылаться на дату получения, тогда нужна справка с почтового отделения, где получалось решение. Чем проще, тем надежней....По штрих-коду определяют и дату получения. Этот вариант самый простой. Не надо ходить за справной.
Как по мне, все предельно ясно: платить надо на счет ВСУ, а ВССУ будет определять, зря Вы заплатили или нет. Если зря - пишете заяву в ВСУ о возврате судебного сбора.Что ясно? Ю.В. показал счет ВССУ. Не могу понять, почему? Неужели для правильной оплаты?
Ю.В. показал счет ВССУ. Не могу понять, почему?Відповідь на Ваше питання:
а счета разные??Автор: Gelo:
По штрих-коду определяют и дату получения. Этот вариант самый простой. Не надо ходить за справной.В тому то й річ, що по штрих-коду на сайті УДППЗ можно з'ясувати дату отримання. А Anticommunal посилається на дату відправлення.
Уважаемые форумчане.
Если кто знает, подскажите пожалуйста, как правильно указывать свою фамилию и имя в заяве в ЕСПЧ - используя русское или украинское, как в судебных бумагах, написание? Заявление в ЕСПЧ готовится на английском.
Статья 34. Индивидуальные жалобы
Суд может принимать жалобы от любого физического лица, любой неправительственной организации или любой группы частных лиц, которые утверждают, что явились жертвами нарушения одной из Высоких Договаривающихся Сторон их прав, признанных в настоящей Конвенции или в Протоколах к ней. Высокие Договаривающиеся Стороны обязуются никоим образом не препятствовать эффективному осуществлению этого права.
...при подготовке жалобы в Европейский суд необходимо учитывать следующее:(click to show/hide)
(c) Александр Сковородко, юрист
Официальными языками Европейского суда являются английский и французский.nemo, спасибо, но это немного не то, что меня интересует.
Написать жалобу можно и на русском или украинском, однако далее общение с судом будет проводиться лишь на двух принятых официальных языках
Если Ваши судебные бумаги оформлены на украинском языке, то Ваше ФИО должны быть точно такие как в Вашем паспорте.
nemo, спасибо, но это немного не то, что меня интересует.
Вопрос заключается в следующем:
Как известно, в Украине очень любят переименовывать все и вся. Так, условный Алексей в официальных документах, в том числе и в судебных, почему-то становится Олексієм.
То же самое может случиться и с фамилией условного Алексея - Олексія. В связи с этим и появился вопрос: как в формуляре для ЕСПЧ (скажем, на английском) именовать условного Алексея - Alexey или Olexiy? И какая реакция может быть со стороны ЕСПЧ, если русскоговорящий гражданин Украины все-таки укажет в формуляре, что он - Alexey? К сожалению, в руководстве по заполнению формуляра подобный казус не рассматривается - наверное потому, что у теж англов условный русский Алексей будет указываться как Alexey, а не как его британский тезка Alex.Жалобу Вы напишите на русском или украинском языке. А когда настанет время коммуникации (переписки с ответчиком через ЕСПЧ) к Вам обратятся на французском или английском языке, вот в том письме и увидите, как Вам писать свою фамилию и имя. Не переживайте.
Если Ваши судебные бумаги оформлены на украинском языке, то Ваше ФИО должны быть точно такие как в Вашем паспортеА в паспорте мои фамилия и имя на двух языках - русском и украинском...выходит, что на личное усмотрение? Хотя я лично больше склоняюсь к русскоязычному варианту. Что-то не очень мне нравится, когда мое имя коверкают как попало, без всякого на то основания.
Подожду недельку-другую, может все-таки их совесть заест ;DНе дочекаєтесь.
Таки дождался ухвалы "найчеснішого, найпрофесіональнішого та найнеупередженішого в світі суду". Думаю, что над всеми судами Украины смело можно вывешивать что-то вроде "Правосудие - для Избранных: Всем остальным - оставь надежду всяк сюда входящий ..." Ухвалу ВССУ "в студию" пока представить не могу по техническим причинам - сервер выдает ошибку (это уже больше к админам, сорри).Подожду недельку-другую, может все-таки их совесть заест ;DНе дочекаєтесь.
ЦПК. Стаття 213. Законність і обґрунтованість рішення судуИ можно ли считать "обгрунтованим" постановление суда, который ни единой строчкой не обмолвился, где и в чем он узрел
1. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
2. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом
... різне визначення предмета регулювання правових норм, різні підстава та зміст позовних вимог й різні фактичні обставини у порівнянні з ухвалою ВССУ...За закон скромно умолчу...