Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

(click to show/hide)

Тобто я маю право подати конституційну скаргу до КСУ з проханням розтлумачити норму закону(ст. 632ЦК) на відповідність Конституції, у разі застосування її в остаточному судовому рішенні щодо мене, в провадженні в якому я просив здіснити перерахунок нарахованого за нечинними тарифами боргу?

Ні. Не тлумачити норму закону, у КСУ нема таких повноважень...

Розділ IV
ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Конституційний Суд закриває відкриті до набрання чинності цим Законом конституційні провадження у справах за конституційними поданнями щодо офіційного тлумачення законів України (їх окремих положень) та у справах за конституційними зверненнями.
Конституційні подання щодо офіційного тлумачення законів України (їх окремих положень) та конституційні звернення, що надійшли до Конституційного Суду до набрання чинності цим Законом і конституційні провадження у справах за якими не були відкриті, Секретаріат Суду повертає їх авторам.

А конституційну скаргу з проханням перевірити норму закону, застосовану судом до Вас,  на відповідність її нормам Конституції. Якщо КСУ визнає норму закону відповідною Конституції (що у Вашому випадку і буде), а тлумачення її судом не відовідним, то:

Стаття 89. Вимоги до рішення Суду
3. Якщо Суд, розглядаючи справу за конституційною скаргою, визнав закон України (його положення) таким, що відповідає Конституції України, але одночасно виявив, що суд застосував закон України (його положення), витлумачивши його у спосіб, що не відповідає Конституції України, то Конституційний Суд вказує на це у резолютивній частині рішення.

Подати  конституційну скаргу Ви зможете тільки після отримання остаточного рішення. Вам КАС вказав, що касація можлива. Остаточним буде рішення ВС. Строк 3 міс.

Дякую! Зрозумів.Це саме те, що я хотів дізнатись.
А може те, що суд, на думку скаржника, застосував закон України (його положення), витлумачивши його у спосіб, що не відповідає Конституції України - вказати вже у моїй касаційній скарзі?
Та ще й послатися на порушення судом Статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи.
Чи не потрібно?

Вже раз було:

Бачу, що замість апеляційної скарги Ви кілька тижнів намагаєтесь пригадати -до кого саме і про що саме заявляли кілька редакцій зустрічних позовів. Зосереджуйтесь на скарзі, бо час витрачаєте на переливання з пустого в порожнє.

Не тиражуйте дурню.
Заміться своєю скаргою.

Знову на ті ж граблі?

Тобто я маю право подати конституційну скаргу до КСУ з проханням розтлумачити норму закону(ст. 632ЦК) на відповідність Конституції, у разі застосування її в остаточному судовому рішенні щодо мене, в провадженні в якому я просив здіснити перерахунок нарахованого за нечинними тарифами боргу?

Ні. Не тлумачити норму закону, у КСУ нема таких повноважень...

Розділ IV
ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Конституційний Суд закриває відкриті до набрання чинності цим Законом конституційні провадження у справах за конституційними поданнями щодо офіційного тлумачення законів України (їх окремих положень) та у справах за конституційними зверненнями.
Конституційні подання щодо офіційного тлумачення законів України (їх окремих положень) та конституційні звернення, що надійшли до Конституційного Суду до набрання чинності цим Законом і конституційні провадження у справах за якими не були відкриті, Секретаріат Суду повертає їх авторам.

А конституційну скаргу з проханням перевірити норму закону, застосовану судом до Вас,  на відповідність її нормам Конституції. Якщо КСУ визнає норму закону відповідною Конституції (що у Вашому випадку і буде), а тлумачення її судом не відовідним, то:

Стаття 89. Вимоги до рішення Суду
3. Якщо Суд, розглядаючи справу за конституційною скаргою, визнав закон України (його положення) таким, що відповідає Конституції України, але одночасно виявив, що суд застосував закон України (його положення), витлумачивши його у спосіб, що не відповідає Конституції України, то Конституційний Суд вказує на це у резолютивній частині рішення.

Подати  конституційну скаргу Ви зможете тільки після отримання остаточного рішення. Вам КАС вказав, що касація можлива. Остаточним буде рішення ВС. Строк 3 міс.

А яке відношення має поняття "спор спір про право" до цивільного позову?  Про що взагалі мова?

Взагалі-то, усі позови у позовному провадженні,  то є спори про право...

Підручники онлайн
§ 1. Поняття та значення позовного провадження
  Позовне провадження – це вид провадження у цивільному процесі, у якому розглядається спір про право цивільне, тобто спір, який виникає з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин. Наявність спору про право цивільне визначає і іншу характерну рису цього провадження – участь у ньому двох сторін – позивача та відповідача. Позовне провадження є основним видом провадження, яке притаманне цивільному процесу з давніх часів. Так, ще процесу за давнім римським правом був притаманний інститут позову та позовного провадження, у якому він розглядався.
   Значення позовного провадження зумовлюється і тим, що усі цивільні процесуальні норми, які визначають загальну частину цивільного процесуального права та розгляд справи за стадіями поширюється саме на справи позовного провадження. Справи інших проваджень (наказного та окремого) розглядаються вже за загальними правилами позовного провадження з урахуванням винятків та доповнень, визначених спеціальними нормами про ці провадження.
Цивільний процес (А.В.Андрушко, Ю.В.Білоусов, Р.О.Стефанчук, О.І.Угриновська та ін.)

http://textbooks.net.ua/content/view/4699/40/

Воно має відношення тільки до окремого провадження, яке навіть теоретично не може бути відкрито у справі про перерахунок ЖКП.

Під час встановлення фактів, що мають юридичне значення не може бути спору про право. stepan бажає встановити факт (насправді то бажання отримати тлумачення порядку застосування ст. 632 ) 

про те, що перерахунок за ЖКП на підставі нечинних РКМДА - не є зміною ціни у договорі

Якщо теоретично припустити, що суд таку заяву розгляне, То він розглядатиме не абстрактний договір, а встановлюватиме факти стосовно заявника і конкретного договору, стороною якого є заявник. Суд повинен буде сповістити "заінтересованих осіб" (КП). КП повідомить, що з встановленого  факту "виплива" спір про право (бо stepan, очевидно, отримає право перерахунку, а КП з цим не згодне). Суд запропонує stepanУ вирішити питання у процесі позовного провадження (позов про перерахунок) і закриє справу із залишенням заяви без розгляду.
До того ж "факт" стосується  не тільки самого stepanА, а  й КП. КП - юрособа. Юросіб ст. 315 не стосується. Тобто ще одна підстава для закриття справи і залишення заяви без розгляду.

До речі - а яка ст. забороняє встановлювати в суді абстрактні права?

Ви вели мову про встановлення ФАКТУ... Це ст. 315.  А вже факт впливатиме на виникнення, зміну чи припинення прав фізиної особи, стосовно якої факт встановлено.

- це хіба не докази

То не докази, то норми законодавства. Поняття доказів див. у ст. 76 ЦПКУ.

А Конституційна скарга це не прохання розтлумачити норми Конституції, а прохання перевірити норми закону  на відповідність Конституції. І не будь-якого закону, а тільки того що застосований в остаточному судовому рішенні щодо заявника

Тобто я маю право подати конституційну скаргу до КСУ з проханням розтлумачити норму закону(ст. 632ЦК) на відповідність Конституції, у разі застосування її в остаточному судовому рішенні щодо мене, в провадженні в якому я просив здіснити перерахунок нарахованого за нечинними тарифами боргу?
Треба подумати як сформулювати.... що б КСУ розтлумачив чи відповідає Конституції застосування судом норми ст. 632ЦК стосовно заборони зміни ціни в договорі, яку суд застосував до вимоги перерахунку нарахованого за нечинними РКМДА боргу.
Думаю, що суд застосувавши не правильно ст. 632 ЦК до правовідносин, що виникли в зв"язку з необхідністю зробити перерахунок заборгованості, нарахованої за нечинними РКМДА, право на яку визначив ВС в своєму рішенні від 04 червня 2018 р. у справі № 760/12445/15-ц - порушив право судового захисту, що передбачено статтею 55 Конституції України.

Спором про право буде Ваша вимога перерахунку та відмова КП робити перерахунок.

А яке відношення має поняття "спор про право" до цивільного позову? Воно має відношення тільки до окремого провадження, яке навіть теоретично не може бути відкрито у справі про перерахунок ЖКП. Про що взагалі мова? 

« Reply #563 : 14 Грудень 2018, 19:58:46 »

Там тільки правові висновки ВС.

Ст. 632 ЦК не застосовується до правовідносин, якщо немає договору.
Договір є укладеним лише за досягнення згоди щодо його істотних умов і тлумачення відповідно до Типових договорів (ст. ст. 637, 638 ЦК).
А однією з істотних умов договору ЖКП є ціна/тариф (ст. 26 ЗУ "Про ЖКП"), згоди щодо якого між Вами та КП КК не досягалося.
Також судом не встановлено - а за якою саме ціною/тарифом "договір" було "виконане" упродовж спірного періоду, бо сторони справи не можуть цю ціну/тариф визначати самостійно (ч. 1 ст. 632 ЦК)

- це хіба не докази того, що ст. 632ЦК в даному випадку не може застосовуватись?

Про подання мною позова до суду КП навіть не буде знати, я не буду вносити КП до складу третіх осіб.
Рішення суду по моєму зустрічному позову вступило в законну силу, а тому мій позов про встановлення факту на мою думку ніяким чином не буде стосуватись ні КП, ні інших співвідповідачів.
Мене в даному позові цікавить просто факт, що має юридичне значення, причому факт, що стався(або міг статися) в минулому часі.

Маячня...

Мова ж буде не про абстрактний договір. У договору є і інша сторона.

Абстрактні факти не встановлюються.

Хіба факт встановлення того, що перерахунок не є зміною ціни в договорі - є абстрактим фактом?
Цей факт був визначений у рішенні по моїй справі, і від факту його встановлення виникли, змінились мої майнові права.

2. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

До речі - а яка ст. забороняє встановлювати в суді абстрактні права?
І де є визначення абстрактних прав?

Види норм права:
Відносно визначені норми права — це норми, що не містять повних, вичерпних указівок на умови їх дії, прав і обов'язків адресатів або змісту санкцій.

- це яке право? Абстрактне, чи ні?