Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[agza]

(click to show/hide)

ПОЯСНЕННЯ
та заперечення проти позову про стягнення заборгованості за ЖКП
По справі №760/10505/18 за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м. Києва» (далі позивач) до .... (далі відповідач) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги відкрито провадження №2/760/4847/18.
14 вересня 2018 року відповідач направив позивачу, на адресу для листування, свій відзив на позов.  Відповіді на відзив від позивача не отримував, тому замість заперечень відповідач подає додаткові письмові пояснення проти позову про стягнення заборгованості за ЖКП.
Комунальному підприємству "Залізничне" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, рішенням КМР від 10 листопада 2011 р. №607/6843 http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/A4F996B40506F9B5C225797B006DE353?OpenDocument  було закріплене майно на праві господарського відання. Адреса: Вул. Єреванська, 3-а, м. Київ, 03087, тел. 242-23-51.
Згідно рішення Київської міської ради (далі КМР) від 14 травня 2015 року № 467/1331 http://document.ua/pro-stvorennja-komunalnogo-koncernu-centr-komunalnogo-servis-doc231157.html
створено комунальний концерн "Центр комунального сервісу" (далі ЦКС).
«1. Створити комунальний концерн "Центр комунального сервісу", до складу якого включити КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ЗАЛІЗНИЧНЕ" СОЛОМ'ЯНСЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ КИЄВІ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ", код ЄДРПОУ 35756945;
…
2. Віднести комунальний концерн "Центр комунального сервісу" до сфери управління виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).»
1. Розрахунок і оплата за ЖКП та докази.
Із сплачених рахунків (Додаток 1) видно, що виконавцем ЖКП значяться спочатку ВСП «Залізничний», а потім КП «Залізничне», тому відповідач звертався і безпосередньо до КП «Залізничне» і ЦКС з заявами і вимогою про перерахунок. Заяви відповідача наведено у додатках 2, 3, 5, 6, 8, 9. Відповіді ЦКС з відмовою зробити перерахунки наведено у додатках 4,7.   
В додатку 1 наведенні копії рахунків (оригінали, для огляду, будуть надані в судовому засіданні), за якими відповідач сплачував житлово комунальні послуги (далі ЖКП). Як видно із рахунків з березня 2012 року по жовтень 2014 року (10+12+9=31 платіжка), оплата за утримання будинків і прибудинкову територію становила 34,28 грн. на місяць за тарифом 0,77 грн. за квадратний метр, хоча згідно із розпорядженням КМДА №748 від 19 травня 2000 року мав становити  0,45 грн./кв.м (п.3 – будинки не обладнані ліфтами, Додаток 11) . Отже, відповідач сплатив за 29 місяців за тарифом 34,28 грн. 994,12 грн. та 3 місяці по 123,12(новий незаконний тариф) мінус 4,35(перерахунок) 365,01. Загальна сума дорівнює 994,12+365,01=1359,13 грн., а мав би сплатити 32х0,45х44,5(плаща квартири)=640,8 грн. Переплата складає 1359,13-640,8=718,33 грн. Саме цю суму позивач мав би повернути відповідачу.
Оплата за опалення (опалювальна площа 44,6 кв.м.) становила 35,68 грн. на місяць за тарифом 0,80 грн за квадратний метр згідно із розпорядженням КМДА №1245 від 20 червня 2002 року  із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженнями КМДА від 14 жовтня 2003 року №1907 (п.1 – центральне опалення, Додаток 12) . Отже, відповідач сплатив за 29 місяців за тарифом 35,68 грн. 1034,72 грн.
Таким чином відповідач сплатив 1359,13+1034,72=2393,85 грн., проте у «розрахунках» позивача вказується сума 2206,12 грн. (7 стовпчик), що не відповідає дійсності.
Згідно із постановою Верховного Суду України від 04 червня 2018 року (№ 760/12445/15-ц у ЄДРСР № 74659714 – http://reyestr.court.gov.ua/Review/74659714  (подана разом із відзивом) рішення Солом'янського районного суду м. Києва по справі № 760/12445/15-ц від 31.05.2016 року http://reyestr.court.gov.ua/Review/58594150 (подане разом із відзивом) остаточно вступило в законну силу. Витяг із цього рішення:
«Зобов'язати Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» (ідентифікаційний номер у ЄДРПОУ 35756919), Комунальне підприємство «Батиївське» (ідентифікаційний номер у ЄДРПОУ 35756966) здійснити по квартирі АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1) помісячний перерахунок за період часу з 01 квітня 2008 р. по 30 червня 2014 р. за послугу утримання будинку і прибудинкової території відповідно до розпорядження КМДА № 748 від 19.05.2000 р. «Про встановлення розмірів тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій в м. Києві».
Зобов'язати Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» (ідентифікаційний номер у ЄДРПОУ 35756919), Комунальне підприємство «Батиївське» (ідентифікаційний номер у ЄДРПОУ 35756966) здійснити по квартирі АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1) помісячний перерахунок за період часу з 01 квітня 2008 р. по 30 червня 2014 р. за послуги централізованого опалення, централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до розпорядження КМДА № 1907 від 14.10.2003 р., яким внесені зміни і доповнення до розпорядження КМДА № 1245 від 20.06.2002 р. «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії та житлово-комунальні послуги для населення»».
Таким чином, позивач робив незаконні нарахування по нечинним розпорядженням КМДА без вказання тарифів, за якими  робилися нарахування і за які саме послуги.
2. Стосовно неналежного та єдиного доказу наданого позивачем.
Звертаю увагу суду на те, що позивачем надано якийсь розрахунок заборгованості, складання якого не відповідає п. 5.27 ч. 5 Вимог до оформлення документів ДСТУ 4163-2003 «Національного стандарту України» «Державної уніфікованої системи документації» «Уніфікована в системі організаційно-розпорядчої документації», яким передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (підпис), який скріплюється печаткою із зазначенням на ній найменування відповідної установи. В «розрахунку», наданому позивачем, не має ні печатки, ні найменування установи. Отже, позивачем зазначені вимоги не дотримані.
Також до позовної заяви не додано жодного документа, який підтверджує право Дударя М.П. на підпис заяви від імені позивача. Позивачем не надано будь-яких доказів, зокрема, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, протоколу загальних зборів, витягу зі статуту товариства, тощо,  на підтвердження того, що станом на день підписання позовної заяви Дудар М.П. э начальником ДЕЖ-901.
Отже, суд мав звернути на це увагу ще до відкриття провадження у цій справі та «Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості визнати неподаним та повернути позивачу», як це було зроблено у справі №760/9019/15-ц http://reyestr.court.gov.ua/Review/45085694 .
Згідно із приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Окрім того у відповідності до ч. 6 даної статті доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. У відповідності до ч. 1 ст. 78 суд не бере до уваги докази, які одержані із порушенням порядку встановленого законом. Позивач не надав суду належних і допустимих доказів і розрахунків, в той час як відповідач надав суду копії сплачених рахунків і обґрунтування тарифів за якими вони сплачені (копії розпоряджень – додатки 11,12 та рішень суду). 
3. Стосовно не визначення виконавців ЖКП.
Звертаю увагу суду, що до 2014 року виконавці ЖКП не були визначені. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25.05.2006 р. у справі № 2а-1405/06 скасоване рішення КМР від 24.11.2005 р. №427/2888 «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг в житловому фонді комунальної власності територіальної громади м. Києва». Інших рішень не було. Відповідно до змін у Законі "Про житлово комунальні послуги", що набрали чинності з 26.04.2014р., ст.6 передбачає «2. Виконавцями комунальних послуг є: 3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація;».

Тобто позивач не надав суду ніяких доказів того, що він був виконавцем послуги з централізованого опалення, за яку нарахував начебто борг по невідомим тарифам і розпорядженням КМДА. Крім того, з 26.04.2014 по жовтень 2014 року виконавцем послуги з централізованого опалення було ПАТ «Київенерго», а отже позивач не має ніякого відношення до цієї послуги і відповідно права вимоги.

Також звертаю увагу суду на рішення Апеляційного суду м. Києва по справі № 22-ц/796/1533/2017 (№2-760/5059/16-ц)  http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/67024380 «З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково виконує свої обов'язки щодо оплати спожитих ним житлово-комунальних послуг та витрат на утримання будинку та прибудинкової території.
Ця обставина не спростована позивачем.
Проте  в позовній заяві позивач не вказує, які послуги за своїм функціональним призначенням були надані відповідачу у вказаний період, за споживання яких відповідач не сплатив щомісячні платежі, внаслідок чого утворилася спірна заборгованість.
Стягуючи з відповідача вказану суму заборгованості за вказаний період, суд не з'ясував за які саме послуги утворилася заборгованість у відповідача, правильність  нарахування платежів та відповідність застосованих при цьому тарифів, затвердженим тарифам на цей вид послуг в установленому законом порядку, обмежившись загальним терміном  заборгованості за житлово-комунальні послуги.
…
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 15 листопада 2016 року скасувати та ухвалити нове наступного змісту: Відмовити в   задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг».

4. Стосовно не визначення площі прибудинкової території та не виділенні її в натурі.

Звертаю увагу суду на відповідь Департаменту земельних ресурсів КМДА (Додаток 10), в якій зазначається, що для будинку відповідача:
« У міському земельному кадастрі земельної ділянки за адресою – вул. Єреванська, 23 – не зареєстровано.
…
на теперішній час роботи по встановленню меж прибудинкових територій (земельних ділянок) не були проведені». В розрахунку тарифу на послуги з утримання будинків і ПРИБУДИНКОВИХ ТЕРИТОРІЙ присутня площа земельної ділянки, яка не виділена в натурі, тобто не визначена, а отже збирання платежів за її прибирання НЕЗАКОННЕ.
Також звертаю увагу суду на постанову Верховного суду від 26.09.2018 року у справі  №826/19311/15 (пр. №К/9901/12110/18) http://reyestr.court.gov.ua/Review/76696311 в якій зазначається: «31. Крім того, як вірно зауважено судом першої інстанції та вбачається із оскаржуваного розпорядження, в структуру тарифу було включено такі складові як прибирання прибудинкової території та поливання клумб, газонів, (графи 5,17) однак як вбачається із долученої копії Технічного паспорту на будинок площа земельної ділянки (прибудинкова територія) не визначена, що в свою чергу свідчить про неможливість проведення розрахунку вартості послуг з її утримання та безпідставність проведення та включення відповідачем розрахунку структури тарифу в спірне розпорядження».
5. Стосовно незаконності тарифів і нечинності розпоряджень КМДА.
Незаконність тарифів і нечинність розпоряджень КМДА, якими ці тарифи встановлювалися, на централізоване опалення та гаряче водопостачання з моменту їх прийняття з грудня 2006 року по червень 2014 року включно підтверджується:
5.1.  Постановою Верховного Суду України від 28.11.11р. у справі № 21-246а11, у  Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР) № 20014508 ;
5.2. Постановою Верховного Суду України від 02.12.14р. у справі № 21-470а14, у ЄДРСР № 42246609 ;
5.3. Постановою Шевченківського райсуду м. Києва від 10.12.10р. у справі № 2а-1888/10, що залишена без змін ухвалою ВАСУ від 19.06.14р., у ЄДРСР № 39698748 ;
5.4. Постановою Шевченківського райсуду м. Києва від 21.03.14р. у справі № 2а-118/11 (пр. № 2а/761/4/14) з ухвалою від 04.04.14р., що залишені без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 10.07.14р., у ЄДРСР №№ 38143087 38186474 39703416 39703442 ;
5.5. Постановою Шевченківського райсуду м. Києва від 30.09.14р. у справі № 761/8760/14-а (пр. № 2-а/761/220/14), що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду м. Києва від 15.01.15р., у ЄДРСР №№ 4084296 4 42354578 (ухвалами ВАСУ від 12.02.15р. відмовлено у відкритті касаційних проваджень за скаргами КМДА, ПАТ «Київенерго» і ПАТ «АК «Київводоканал»).
5.6. Позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 10 травня 2018 року  по справі № 756/13405/15-ц (провадження № 61-5589св18)  http://reyestr.court.gov.ua/Review/74021652 «суд не звернув уваги на те, що постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 21 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 липня 2014 року та  ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 грудня 2015 року, були визнані незаконними і нечинними з моменту їх прийняття розпорядження Київської міської державної адміністрації від 29 грудня 2010 року № 1222, від 25 січня 2011 року № 75, від 27 січня 2011 року № 99, від 27 січня 2011 року № 101, за якими здійснювалося нарахування заборгованості відповідачам. Суд не врахував, що у разі визнання неправомірним рішення про зміну та/або встановлення нових тарифів, нарахування заборгованості здійснюється із тарифів, які були чинними до введення тарифів, визнаних недійсними».
6. Стосовно застосування позовної давності.
Звертаю увагу суду на постанову Верховного суду у справі № 552/1529/16-ц
(пр. № 61-601св18)  http://reyestr.court.gov.ua/Review/72269062  «Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Частинами першою, п'ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Позовна давність відповідно до частини першої статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.
Частиною другою статті 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Судовий наказ відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.
Ураховуючи те, що судовий захист права кредитора на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року (справа № 6-214 цс14).
У березні 2016 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» подало до суду позов та з урахуванням уточнень, поданих у липні 2016 року, просило стягнути з відповідачів заборгованість за послуги із теплопостачання за період з 01 травня 2007 року по 01 червня 2016 року. При цьому 22 квітня 2014 року ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу.
За таких обставин, суд першої інстанції з висновком якого в цій частині погодився і апеляційний суд, правильно визначив період стягнення заборгованості, а саме з 22 квітня 2014 року і по дату заявлених позовних вимог».

Відповідач подав заяву про застосування строку позовної давності.
7. Стосовно індексу інфляції, який наведено у «розрахунках» 10 стовпчик. Ці дані нічим не підтверджені, а отже згідно з ч. 1 ст. 78 суд не бере до уваги докази, які одержані із порушенням порядку встановленого законом.
Таким чином, відповідач у відзиві та цих поясненнях повністю спростував всі доводи позивача і довів, що не відповідач винен позивачу, а навпаки позивач має повернути зайво сплачені кошти у розмірі 718,33 грн.
Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст. 5, 77-81, 174, 178, 180 ЦПК

ПРОШУ:
1.   Приєднати ці додаткові пояснення до матеріалів справи.
2.   Відмовити Комунальному підприємству «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м. Києва» у задоволенні позову в повному обсязі.
 
До клопотання додаю:
1.   Копії платіжок за ЖКП.
2.   Заяви до ЦКС – додатки 2, 3, 5, 6, 8, 9.
3.   Копії відповіді ЦКС – додатки 4, 7.
4.   Копія відповіді Департаменту земельних ресурсів КМДА.
5.   Роздруківка розпорядження КМДА №748 від 19 травня 2000 року.
6.   Роздруківка розпорядженням КМДА №1245 від 20 червня 2002 року  із змінами і доповненнями.

1. Чому Ви не назвали це ПОЯСНЕННЯ та заперечення проти позову, а не Відзив на Позов?
2. Викладіть будь-ласка десь  Додатки 2,3,4,5,6 - без персональних даних

[agza]

По п.1 вже зрозумів!
Але не можу відредагувати повідомлення (не маю кнопки).

[bav]

(click to show/hide)

До ЦКС
ЗАЯВА
про перерахунок та списання безнадійної заборгованості
Про перерахунок та скасування «боргу» я звертався до Солом’янського відділення Центру комунального сервісу з листом №Б-219 від 20.06.2017 але отримав відмову №219-5 від 07.07.2017. Начебто чинним законодавством не передбачено проведення перерахунків за ЖКП. Там же зазначається, що нарахування робилися згідно розпоряджень КМДА, які були СКАСОВАНІ. Отже, на Вашу думку незаконні нарахування робити можна, а зворотній перерахунок ні – це нонсенс.

Також Ви посилаєтеся на лист Міністерства з питань ЖКГ № 12/1-64 від 17.05.2007 в якому зазначається, що начебто обов’язку КП щодо списання боргів чинним законодавством не передбачено. Але ж не забороняється!
Безнадійною заборгованістю з позиції податкового обліку вважають заборгованість, що відповідає пп. 14.1.11 ПКУ (податковий кодекс): а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності. Відповідно до ч. 1 ст. 257 ЦКУ загальна позовна давність встановлюється тривалістю на три роки.
Докладно про списання безнадійної заборгованості (див. посилання):
"В налоговом учете (пп. «г» пп. 138.10.6 НК) в состав прочих расходов обычной деятельности включаются расходы на создание резерва сомнительной задолженности в сумме безнадежной дебиторской задолженности. При этом определения данного понятия и правил его создания в НК нет. Такое определение приведено в П(С)БУ 10, которое регулирует правила создания резерва сомнительных долгов (далее – РСД) в бухгалтерском учете. То есть РСД формируется именно в бухгалтерском учете, а в налоговом его создание не отражается.
Напомним, в бухгалтерском учете РСД создается по кредиту одноименного счета 38, и если сомнительная задолженность признается безнадежной, то ее сумму списывают через резерв по дебету счета 38 в корреспонденции, например, с субсчетом 361 «Расчеты с покупателями и заказчиками», а часть, превышающую сумму резерва, списывают непосредственно на расходы (в дебет субсчета 944)."
На підставі викладеного, ще раз прошу :
1.   Зробити перерахунок по о/р ... з урахуванням ЧИННИХ ТАРИФІВ, а не тих, що були застосовані (НЕЧИННІ), та СПИСАТИ БЕЗНАДІЙНУ ЗАБОРГОВАНІСТЬ У СУМІ ....ГРН.
2.   ВНЕСТИ ВІДПОВІДНІ ВІДОМОСТІ ДО КП ГІОЦ КМДА.
3.   ПРИПИНИТИ НЕЗАКОННІ ВИМОГИ ПО СТЯГНЕННЮ БЕЗНАДІЙНОГО БОРГУ.

До ЦКС
ЗАЯВА
Про перерахунок та скасування боргу, який виник через неврахування 10% знижки за
утримання будинку

Довожу до вашого відома, що всі платежі за утримання будинку я здійснюю регулярно і до 20 числа кожного місяця, а отже з 10% знижкою, але КП ГІОЦ КМДА вперто виставляє рахунки без врахування знижки. Таким чином накопичується начебто борг, який насправді таким не є, оскільки розпорядження КМДА №140 від 03 лютого 2011 року ”Про впорядкування нарахування плати за житлово-комунальні послуги в м. Києві ” визнано нечинним постановою Вищого адміністративного суду України від 10 березня 2016 року у справі № 2а-7498/12/2670 - ЄДРСР: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56575966  Отже, кияни-споживачі ЖКП ”Утримання будинків та прибудинкових територій”, можуть застосовувати тариф ”не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим”, безвідносно до того, чи мають вони борг за ЖКП, чи ні.

Виправдовуючи свою НЕЗАКОННУ ДІЯЛЬНІСТЬ по збору та перерозподілу (розщепленню) платежів від населення, КП ГІОЦ посилається на незаконні розпорядження КМДА №80 від 27.01.1997 р. та №478 від 15.04.1997 р., які не зареєстровані в органах Мін’юсту України. Постановою КГАС від 06.10.2004 у справі №37/214 встановлено, що розпорядження КМДА від 15.04.1997 р. №478 прийнято КМДА з перевищенням повноважень останнього, отже не може застосовуватися.

За моєю заявою було порушено кримінальну справу №04-27569 за фактом здійснення службовими особами КП ГІОЦ діяльності з надання фінансових послуг без набуття статусу фінансової установи, якщо законом передбачено набуття статусу фінансової установи для здійснення зазначених видів діяльності, пов’язаною з отриманням доходу у великих розмірах, за ч. 2 ст. 202 КК України. Нажаль СУ ГУМВС України в м. Києві кримінальну справу №04-27569 закрило на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» № 4025-VI від 15.11.2011, але незаконна діяльність КП ГІОЦ продовжується і ЦКС цьому потурає.

На підставі викладеного, прошу:
1. Припинити співпрацю з КП ГІОЦ КМДА, яке діє поза законом.
2. Припинити незаконні нарахування комунальних послуг по утриманню будинка без врахуваня 10% знижки.
3. Зробити перерахунок та скасувати борг, який виник через неврахування 10% знижки.

До ЦКС
ЗАЯВА
про перерахунок та скасування «боргу»

1.   Довожу до Вашого відома, що заявник обґрунтовано не визнає борг у сумі ... грн. по особовому рахунку ....
2.   У 2012 році Солом’янським районним судом  був скасований судовий наказ про стягнення заборгованості але стягувач так і не звернувся до суду про відкриття позовного провадження.
3.   Згідно статей 256 та 257 ЦК України, позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Отже, строк подачі позову про стягнення спірного боргу сплив ще у 2015 році.
4.   Недійсність ВСІХ тарифів, за якими здійснювалися нарахування і виник борг, на утримання будинків та прибудинкової території, централізоване опалення, гаряче і холодне водопостачання підтверджено постановою Верховного Суду України http://reyestr.court.gov.ua/Review/20014508 від 28 листопада 2011 року (додаток 1), якою він ОСТАТОЧНО визнав, що розпорядження КМДА підлягають державній реєстрації, про це говориться у мотивувальній частині: «Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 14 січня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 березня 2011 року, рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив частково: визнав дії КМДА при зміні тарифів на комунальні послуги з 1 грудня 2006 року такими, що порушують вимоги підпунктів 1, 6 частини першої статті 6, пункту 2 частини першої статті 20, підпунктів 3 – 5, 7 частини першої статті 30, частин 2, 3 статті 31, частини п’ятої статті 32 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV “Про житлово-комунальні послуги”; скасував розпорядження КМДА від 30 травня 2007 року № 640, 642, 643.
5.   Ст. 360-7 ЦПК України передбачає Обов'язковість судових рішень Верховного Суду України «Невиконання  судових  рішень  тягне за собою відповідальність, установлену законом». Про незаконність нарахувань за нечинними тарифами КМДА заявник неодноразово повідомляв стягувача, але той продовжував такі нарахування, завдяки яким і виник борг.
6.   Між заявником і стягувачем протягом тривалого часу існує спір про право стягувача вимагати оплату ЖКП та нараховувати борг за НЕЗАКОННИМИ ТАРИФАМИ НЕЧИННИХ розпоряджень КМДА, які були скасовані численними судовими рішеннями та за умови відсутності прибудинкової території для будинку боржника. Боржник неодноразово звертався до житлово-експлуатуючої організації з заявами про не визнання нарахувань та боргу, які здійснюються з порушеннями вимог законодавства. Крім того саме заявник намагався неодноразово укласти письмовий договір із стягувачем, але останній постійно ухилявся і ми не дійшли згоди з істотних умов договору. ОТЖЕ ДОГОВІР УКЛАДЕНО НЕ БУЛО! Але заявник своїми діями (оплата за ЖКП в розмірах, які передбачені останніми законними тарифними розпорядженнями КМДА) продемонстрував своє  відповідальне ставлення до прав та обов’язків споживача ЖКП і вчасно сплачував ЗА ТАРИФАМИ, ЯКІ СФОРМОВАНІ І ЗАТВЕРДЖЕНІ В СУВОРІЙ ВІДПОВІДНОСТІ ДО ВИМОГ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА.
7.   Звертаю Вашу увагу на лист ВССУ № 6 – 27/0/9-12 від 03.05.2012 (додається) щодо наказного провадження, ухвалу КСУ № 82-у/2016 від 21.12.2016 р. у справі щодо національних комісій та повідомлення КСУ http://www.ccu.gov.ua/novyna/23-bereznya-ksu-zavershyv-pysmove-sluhannya-spravy-za-konstytuciynym-podannyam-verhovnogo щодо створення НКРЕКП і як наслідок можливої незаконності застосований тарифів.
На підставі викладеного, прошу:
4.   Зробити перерахунок по о/р ..... з урахуванням ЧИННИХ ТАРИФІВ, а не тих, що були застосовані (НЕЧИННІ), та СКАСУВАТИ БОРГ У СУМІ ....ГРН.
5.   ВНЕСТИ ВІДПОВІДНІ ВІДОМОСТІ ДО КП ГІОЦ КМДА.
6.   ПРИПИНИТИ НЕЗАКОННІ ВИМОГИ ПО СТЯГНЕННЮ БЕЗНАДІЙНОГО БОРГУ.

Решта заяв аналогічні із варіаціях.
 

[bav]

Позивач в судове засідання не з'явився і просив його перенести. Суддя перенесла на 13 березня.

[bav]

13 березня на мої зауваження про відсутність переліку РКМДА, за якими робилися незаконні нарахування, суддя Кушнір перервала засідання та зобов'язала позивача надати цю інформацію. Мене зобов'язала надати право копію свідоцтва про право власності. Я повідомив суд, що неодноразово судився із позивачем, навіть про укладання договору, який так і не був укладений через суперечки у ціні послуги і відсутності обов'язкових додатків в тому числі і складових тарифу. Отже, копія свідоцтва мала бути у позивача, проте йому лінь було її шукати.
1. Чи не підігрує суддя позивачу у наданні доказів?
 
11 вересня відбулося чергове засідання і знову на моє зауваження і заперечення про долучення так званого розрахунку, але вже від ЦКС і з печаткою, на відміну від першого від ДЕЖ і без печатки, який не фігурує у справі, суддя перервала засідання і зобов'язала позивача надати договір з ЦКС.
2. Чи не чергова це допомога в усуненні недоліків позову? Чи не під час попереднього засідання, якого небуло, це мало відбуватися?

Мені відмовила долучити мої заперечення, які були подані через канцелярію через те, що я не надав їх копію позивачу. Я погодився надати разом із супровідним листом.
3. Чи вправі суддя відмовити у долученні заперечення?

Оскільки позивач вчасно не надав відповідь на відзив, а надав його перед самим засіданням і я отримав його поштою у день засідання, я подав пояснення із додатками через канцелярію. Наступного дня подав ці ж пояснення але як заперечення у яких описав цю ситуацію.

Наступного разу 29 січня 2020 я наголошу про відсутність складових тарифу і актів виконаних робіт, як відсутність доказів про надання послуг. В запереченнях вказується, що виконавці послуг до 2014 року не визначені і в позові відсутні ці докази.
4. Суддя знов зобов'яже позивача надати ці докази?
5. Як бути і реагувати?
6. Це таке спрощене позовне провадження?

[Перо]

13 березня на мої зауваження

З огляду на характер запитань є зрозумілим, що Ви не контролюєте того, що відбувається в судовому процесі, бо не знаєте і не бажаєте знати, що і як там має відбуватися. Суддя Кушнір це зрозуміла і судить в одну сторону. Звісно, що не у Вашу. Порадити можна або найняти представника, який на цьому розуміється, або ходити в суд з ЦПК і користуватися своїми процесуальними правами. У ЦПК є відповіді на всі ці питання.

[bav]

Як я можу впливати на рішення судді перервати засідання і зобов'язати позивача надати докази?

Мої заперечення про долучення доказів поданих не з позовом (ст.83 ЦПК) суддя ігнорує і долучає. Так сталося і з відповіддю на відзив, до якої додані ще докази (рішення  КМР  і розпорядження)) на право позивача подавати позов і витяг із особового рахунку без підпису і печатки.
Чи це не упередженість судді і порушення процесуальних норм?
Чи варто подати клопотання про порушення ст.83 і на цій підставі вилучити всі надані позивачем документи?

[bav]

відповідно до ст. 275 ЦПК, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Пройшов рік, а справа не розглянута!

Законом № 2234-VIII від 07.12.2017р. внесені зміни до ЦПК, в тому числі саме до ст. 279 ЦПК, а саме ч.3 ст.279 викладена в наступній редакції: «Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться»
Цю ухвалу http://reyestr.court.gov.ua/Review/74020628#  я не отримував і про засідання не був повідомлений!
Позивач надав відповідь на відзив з порушеннями строків встановлених цією ухвалою, а суд мої усні заперечення проігнорував і долучив.
Ця норма теж порушена.
Отже, наявне порушення процесуальних норм. Як це оформити?
Чи є це і вище викладені факти підставою для відводу судді?
Мабуть так, але Кушнір не задовольнить таке клопотання. На апеляцію не хочеться сподіватися та розраховувати.

[Перо]

Як я можу впливати на рішення судді перервати засідання і зобов'язати позивача надати докази?

Мої заперечення про долучення доказів поданих не з позовом (ст.83 ЦПК) суддя ігнорує і долучає. Так сталося і з відповіддю на відзив, до якої додані ще докази (рішення  КМР  і розпорядження)) на право позивача подавати позов і витяг із особового рахунку без підпису і печатки.
Чи це не упередженість судді і порушення процесуальних норм?
Чи варто подати клопотання про порушення ст.83 і на цій підставі вилучити всі надані позивачем документи?

Ця норма теж порушена

Все це вказано у ч. 3 ст. 214, ст. 222 ЦПК. Окремо слід подати письмове клопотання про визнання одержаних таким чином доказів недопустимими у розумінні ч. 1 ст. 78 ЦПК.

[bav]

(click to show/hide)

ЗАЯВА
про визнання доказів позивача недопустимими
По справі №760/10505/18 за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м. Києва» (далі позивач) до .... (далі відповідач) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги відкрито провадження №2/760/4847/18.

Згідно із ч.2 ст. 83. Подання доказів «2. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.», а ч.8 ст.83 «8. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї». Позивач разом із позовом подав лише один доказ – «розрахунок заборгованості», який не може бути допустимим оскільки на ньому відсутні реквізити того, хто його склав і печатка. Про що докладно викладено як у відзиві, так і запереченнях.

Ухвалу суду від 07 травня 2018 року http://reyestr.court.gov.ua/Review/74020628#  відповідач не отримував і про засідання не був належним чином повідомлений, а дізнався про неї випадково. Цією ухвалою встановлені строки подання відзиву та відповіді на нього, проте позивач ці терміни порушив і подав свою відповідь на відзив не через 15 днів до 29 вересня 2018 року, а значно пізніше у березні 2019 року без вказання дати. Отже, ця відповідь як і додані докази не можуть бути допустимими у розумінні ч. 1 ст. 78 ЦПК «Допустимість доказів 1. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом».
 
03.09.2019 року позивач подав до суду та 29 січня 2020 року збирається ще подати додаткові докази, які також не можуть бути допустимими згідно ч.8 ст.83 та ч.1. ст. 78 ЦПК. Мої усні заперечення суд відхилив, тому я ще раз наголошую і прошу суд звернути увагу на процесуальні порушення.

На підставі викладеного, та згідно ч.8 ст.83 та ч.1. ст. 78 ЦПК прошу докази, які надав позивач, визнати неналежними та не брати їх до уваги.

Так?

[bav]

Суддя вибірково дотримується ЦПК, особливо по відношенню до відповідача і ганебно порушує ст. 275 та 279 ЦПК. Так після ухвали від 7.05.2018 перше засідання мало відбутися через 30 днів а не 20.08.2018, яке не відбулося через не повідомлення сторін. Також справа мала бути розглянута протягом двох місяців, тобто до 7.07.2018.

Чи суттєві це порушення процесуальних норм, якщо доведеться подавати апеляцію? І чи вплине це на відміну незаконного рішення, якщо Кушнір зважиться його винести?

(click to show/hide)

ЗАЯВА
про долучення доказів до справи
По справі №760/10505/18 за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м. Києва» (далі позивач) до ... (далі відповідач) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги відкрито провадження №2/760/4847/18.

Через відсутність відповіді на відзив відповідача від 14 вересня 2018 року, яку позивач мав надати до 29 вересня 2018 року, відповідач 11 жовтня 2018 року подав через канцелярію суду пояснення із відповідними доказами. Після того, як позивач напередодні чергового засідання 12 березня 2019 року з порушенням ч.2 ст. 83 ЦПК подав відповідь на відзив, відповідач 14 березня 2019 року через канцелярію суду подав заперечення, які не були долучені до матеріалів справи через ненадання копій позивачу.

12 вересня 2019 року відповідач надав позивачеві пояснення від 11.10.2018 року на 6 сторінках та копії всіх документів на 37 сторінках, а також заперечення від 14.03.2019 року на 6 сторінках із 1 додатком, про що свідчить супровідний лист від 12 вересня 2019 року № 38/2845 (додається).

На підставі викладеного прошу долучити пояснення від 11.10.2018 року разом із доказами (12 додатків) і заперечення від 14.03.2019 року до матеріалів справи та вважати належними ці докази.

[stepan]

Суддя вибірково дотримується ЦПК, особливо по відношенню до відповідача і ганебно порушує ст. 275 та 279 ЦПК.

ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ
14.09.19 р.
Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Солом’янського районного суду міста Києва Кушнір С.І.
http://www.vru.gov.ua/act/19233

У мене в справі теж авторозподілом визначено суддю Кушнір.
З кінця квітня цього року не відкриває провадження за моїм позовом.

(click to show/hide)

15 квітня 2015 року Вища кваліфікаційна комісія суддів України розглянула клопотання генерального прокурора України Віктора Шокіна і прийняла рішення про відсторонення від займаної посади 6 суддів, серед яких славнозвісна під час Революції Гідності суддя Солом‘янського районного суду м. Києва Кушнір Світлана Іванівна 

Суддя Світлана Кушнір підозрюється прокуратурою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 375 КК України. Так, 26 січня 2014 року суддя Солом'янського районного суду Києва Світлана Кушнір постановила завідомо неправосудну ухвалу у відношенні громадян – активістів Майдану Михайла Овсієнка та Дмитра Юрченка  обравши для них запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 діб на час проведення досудового розслідування участі цих громадян у масових заворушеннях.
https://protocol.ua/ua/svitlana_kushnir_ta_inshi_p_yat_suddiv_vidstoroneni_vid_posad_za_rishennyam_vkks_ukraini/

[bav]

Мої співчуття відносно Кушнір.
А які санкції можуть бути від дисциплінарного провадження?
За незаконні арешти її мали би звільнити і притягнути до кримінальної відповідальності, проте ст 375 ККУ мертва, на жаль.

[Перо]

Так?

Ні, не так. "Розрахунок заборгованості" поданий позивачем своєчасно, і жодних порушень тут немає. Можуть хоч пусті аркуші паперу подавати і вважати це своїми доказами -це їх право. Як цей "розрахунок" буде оцінений судом -побачите в рішенні суду по суті спору, яке можна оскаржити. Я писав зовсім про інше. Що слід подати: 1) Зауваження на дії судді Кушнір в порядку ч. 3 ст. 214 ЦПК (перелічити які конкретні дії, та в чому саме вони суперечать ЦПК); 2) Клопотання про визнання неналежними доказів позивача (конкретно зазначити все, що подано у справу з порушенням строків, або ж витребувано судом без відповідних клопотань про це з боку сторін справи, тобто лише за примхами судді).

[bav]

(click to show/hide)

ЗАУВАЖЕННЯ НА ДІЇ СУДДІ
По справі №760/10505/18 за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м. Києва» (далі позивач) до .... (далі відповідач) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги відкрито провадження №2/760/4847/18.

1.   Відповідно до ст. 275 ЦПК, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Законом № 2234-VIII від 07.12.2017р. внесені зміни до ЦПК, в тому числі саме до ст. 279 ЦПК, а саме ч.3 ст.279 викладена в наступній редакції: «Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться»

Цю ухвалу http://reyestr.court.gov.ua/Review/74020628  відповідач не отримував і про засідання не був повідомлений, а дізнався про неї випадково.

Отже, судом порушено норми ст. 275 та 279 ЦПК. Так після ухвали від 7.05.2018 перше засідання мало відбутися через 30 днів а не 20.08.2018, яке не відбулося через не повідомлення сторін. Також справа мала бути розглянута протягом двох місяців, тобто до 7.07.2018.

Перше судове засідання по суті, згідно з повісткою, мало відбутися 19.11.2018 року, проте суддя його перенесла через неявку позивача, який у самому позові просив розглядати справу за його відсутності.

2.   Згідно ч.7 ст. 81 «Обов’язок доказування і подання доказів 7. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом», проте судом без відповідних клопотань про це з боку сторін справи витребувано у позивача додаткові докази, які згідно із ч.2 ст. 83 ЦПК «Подання доказів 2. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви», але позивач не подав.

3.    Згідно ч.8 ст.83 «8. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї» та ч.1. ст. 78 ЦПК «1. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом», проте суд відхилив клопотання від 29.01.2020 про визнання доказів позивача недопустимими.

(click to show/hide)

ЗАЯВА
про визнання доказів позивача недопустимими

По справі №760/10505/18 за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом’янського району м. Києва» (далі позивач) до .... (далі відповідач) про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги відкрито провадження №2/760/4847/18.

Ухвалу суду від 07 травня 2018 року http://reyestr.court.gov.ua/Review/74020628#  відповідач не отримував і про засідання не був належним чином повідомлений, а дізнався про неї випадково. Цією ухвалою встановлені строки подання відзиву та відповіді на нього, проте позивач ці терміни порушив і подав свою відповідь на відзив не через 15 днів до 29 вересня 2018 року, а значно пізніше 12 березня 2019 року. Згідно із ч.2 ст. 83 ЦПК «Подання доказів 2. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.», а ч.8 ст.83 «8. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї». Отже, ця відповідь на 5 сторінках, як і додані докази в кількості 8 додатків на 29 аркушах, не можуть бути допустимими у розумінні ч. 1 ст. 78 ЦПК «Допустимість доказів 1. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом». Отже, відповідь на відзив і додатки:
1.   Докази направлення відповіді на відзив.
2.   Копія довіреності.
3.   Копія розпорядження Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації від 24.01.2011 №20 на 5 арк.
4.   Копія рішення Київської міської ради від 09.10.2014 року №270/270 на 2 арк.
5.   Копія розпорядження Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації від 06.05.2015 №279 на 4 арк.
6.   Копія розпорядження Солом’янської районної в місті Києві державної адміністрації (зі змінами від 11.11.2016 №838) на 5 арк.
7.   Копія договору №2 від 30.03.2008 року на утримання житлових будинків прибудинкових територій на 4 арк.
8.   Довідка про нарахування та сплату за спірний період на 7 арк.
не можуть бути допустимими.

Згідно ч.7 ст. 81 «Обов’язок доказування і подання доказів 7. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом», проте судом без відповідних клопотань про це з боку сторін справи витребувано у позивача додаткові докази.
Так 03.09.2019 року позивач подав до суду лист без назви з додатками:
1.   Копія довіреності.
2.   Розрахунок заборгованості згідно розпоряджень КМДА на 3 арк.
3.   Копія заяви про видачу судового наказу на 2 арк.
та 29 січня 2020 року збирається ще подати додаткові докази, а саме договір з комунальним концерном «Центр комунального сервісу», які також не можуть бути допустимими згідно ч.8 ст.83 та ч.1. ст. 78 ЦПК. Мої усні заперечення суд відхилив, тому я ще раз наголошую і прошу суд звернути увагу на процесуальні порушення.
На підставі викладеного, та згідно ч.8 ст.83 та ч.1. ст. 78 ЦПК прошу докази, які надав позивач і про які сказано вище, визнати недопустимими та не брати їх до уваги.