Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Олександр_2015]

позовна давність в цій частині починається з моменту набрання законної сили рішення суду про перерахунок, а не з моменту виникнення боргу чи його частини.

Ч. 1 ст 261 ЦК не підходить, оскільки виконавець ЖКП дізнався про порушення свого права на отримання сплати за надані ЖКП більше трьох років тому. Ч. 5 ст 261 ЦК також не підходить, оскільки строк виконання зобов'язань споживача ЖКП сплив також більше трьох років тому. А більше нічого і немає.

[Юрій Васильович]

переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу
http://reyestr.court.gov.ua/Review/53117785

(Ухвала ВССУ від 28 жовтня 2015 року.)
Тобто, це міф, що сплата 1 копійки у графі "сплачую борг", де значаться "безнадійні борги" (поза межами позовної давності) перериває перебіг позовної давності.

Це не міф, а  судова практика, яка існувала... І за дії ЦК УРСР (1963р.):

С т а т т я 79. Перерив перебігу строків позовної давності
     Перебіг строку позовної давності переривається  пред'явленням позову в установленому порядку.
    По спорах, в яких однією або  обома  сторонами  є  громадяни, перебіг строку позовної  давності  переривається  також  вчиненням зобов'язаною особою дій, що свідчать про визнання боргу.
     Після перериву перебіг строку позовної  давності  починається спочатку;  час,  що  минув  до  перериву,  до  нового  строку   не зараховується.
     Пред'явлення позову, залишеного без  розгляду,  не  перериває перебігу строку позовної давності.

І за дії з 01.01.2004р. ЦКУ

Стаття 264. Переривання перебігу позовної давності
1. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Лише в Ухвалі ВССУ від 28 жовтня 2015 року по сраві  № 6-26937св15 маємо:

переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

, що  логічно. Та:

Отже, переривання позовної давності, як і визнання свого боргу після спливу позовної давності на [мабуть НЕ (ймовірно описка)] свідчить про переривання такої давності.

Що, як мінімум, не точно...  "Переривання ... не свідчить про переривання..."   
А от "визнання свого боргу після спливу позовної давності" є можливим і ні чим не забороняється, не обмежується. Крім того, якщо сплата в рахунок  боргу буде здійснена і після  спливу позовноїї давності, то боржник не має права на повернення  цих коштів, навіть, якщо і не знав про сплив позовної давності

Стаття 267. Наслідки спливу позовної давності
1. Особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності.

Більше того, забороняти визнання боргу  після спиву позовної давності, навіть, не є моживим. Бо це було б обмеженням прав боржника. ЦКУ (Глава 50
ПРИПИНЕННЯ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ) не передбачає такої підстави для припинення  зобов'язання, як рішення суду про відмову у стягненні боргу через застосування судом позовної давності. Тому є випадки, коли боржник сам бажатиме визнати борг і сплатити його, навіть, після відмови стягувачу судом. ВСУ: Сплив строку позовної давності не припиняє зобов’язання, в тому числі іпотеку, навіть при наявності відмовного рішення суду про задоволення вимоги кредитор (ВСУ від 15 травня 2017р. у справі № 6-786цс17)

(click to show/hide)

Фабула судового акту: Дивне, суперечливе, якщо не парадоксальне рішення ВСУ та правова позиція голови ВСУ Романюка Я. М. Тезис наступний: «якщо строк позовної давності сплив і боржник заявив про це, то стягнути борг або предмет іпотеки через суд неможливо, проте кредитне та іпотечне зобов’язання продовжує діяти.» Виникає питання: то як тоді позбавитись іпотеки, зокрема усіх обтяжень, та вільно розпоряджатись іпотечним майном? І така позиція ВСУ при наявності відмовного рішення суду про задоволення вимог кредитора із підстав спливу строку позовної давності. Тобто, тепер кошти та нерухомість з тебе примусово не стягнуть, проте і ти як власник доки не розрахуєшся, жодних операцій з іпотечним майном вчинити не зможеш. Банк не дозволить. Мабуть день, коли  ВСУ ухвалив таке рішення усі банки будуть шанувати як «Божу благодать.»

Звісно, все ж таки деяка логіка в обґрунтуванні такої позиції у ВСУ є. Перш за все відповідно до ст. 267 ЦК України сплив строку позовної давності як підстава відмови у позові застосовується судом тільки за заявою сторони справі. Тобто, якщо боржник не заявить, то суд присудить його виконати прийняте на себе зобов’язання. Окрім цього пропущений строк позовної давності може бути поновлений судом за заявою кредитора, і тоді суд також стягне з боржника кошти або майно. Разом з цим розділ 50 ЦК України «Припинення зобов’язання», зокрема ст. 598 ЦК України  - "підстави припинення зобов'язання" не містить такої підстави припинення зобов’язання як сплив строку позовної давності.

І головне, у випадку іпотеки. ВСУ підкреслив, що ст. 17 ЗУ «Про іпотеку» - "підстави припинення іпотеки" не передбачає такої підстави припинення іпотеки як сплив строку позовної давності. Навіть при наявності відмовного рішення про задоволення вимог кредитора. 

Отже, із таким рішенням ВСУ у недобросовісних позичальників виник ще один пласт проблем. Тепер недостатньо протриматись три роки, все одно нерухомість залишиться в іпотеці доки кошти не будуть повернуті кредитору.

   https://protocol.uaua/vsu_spliv_stroku_pozovnoi_davnosti_ne_pripinyae_zobov_yazannya_v_tomu_chisli_ipoteku_navit_pri_nayavnosti/

Подібне може виникнути і під час  звернення за отриманням субсидії на оплату жкп.
Як на мене,  то, у разі зафіксованого  факту  визнання боргу, відлік  строку позовної давності просто  слід би було починати  окремо  і заново. Логіка так підказує. Але то питання для теоретиків у галузі права та законотворців. То не предмет діяльності  цього форму.

Стосовно того, що "перерахунку вимагаю, але борг не визнаю", то це якась нісенітниця. На  кшалт "Здесь играем, здесь не играем... А здесь мы рыбу заворачивали".  Особа, яка  не визнає  борг у повному обсязі , не буде вимагати перерахунку. Бо їй однаково що не визнавати. Якщо боргу нема, нема чого перераховувати. Особа,  яка вимагає перерахунку,  принаймні, частину боргу визнає... Як то буде у суді?

Ось і подивимося на Вашому прикладі (якщо такий буде).

[Олександр_2015]

Стосовно того, що "перерахунку вимагаю, але борг не визнаю", то це якась нісенітниця...
Особа, яка  не визнає  борг у повному обсязі , не буде вимагати перерахунку. Бо їй однаково що не визнавати. Якщо боргу нема, нема чого перераховувати. Особа,  яка вимагає перерахунку,  принаймні, частину боргу визнає...

Тоді нісенітниця відповідні норми законодавства, бо споживач:
а) має право на перерахунок відповідно до законних тарифів і
б) має право не визнавати безнадійний борг і заявити про застосування позовної давності.
Одне одного не заперечує і одне з одним ніяк не пов'язано. Не існує в законодавстві такої умови, що якщо позивач вимагає перерахунку безнадійного "боргу", нарахованого по незаконним тарифам, то він не має права заявляти про застосування позовної давності у майбутньому суді, в якому його будуть змушувати сплатити перераховану суму "боргу". І у суду не буде підстав відмовити заяві про застосування позовної давності.

[Юрій Васильович]

б) має право не визнавати безнадійний борг і заявити про застосування позовної давності.

Три різні речі... 1. Невизнання боргу. 2. Безнадіний борг. 3. Заява  про застосування позовної давності.
Можно визнавати борг і заявити про застосування позовної давності. Тобто не визнавати позовних вимог про стягнення боргу без невизнання самого боргу.
Можно не визнавати борг щодо якого не сплив термін позовної давності.

Не існує в законодавстві такої умови, що якщо позивач вимагає перерахунку безнадійного "боргу", нарахованого по незаконним тарифам, то він не має права заявляти про застосування позовної давності у майбутньому суді, в якому його будуть змушувати сплатити перераховану суму "боргу".

Будь-хто має право вимагати застосування позовної давності. Це факт.

І у суду не буде підстав відмовити заяві про застосування позовної давності.

А це не факт. Це Ваше припущення. Що Вам Перо і пояснив.

Але ми зараз не про їхню вимогу (стягнути борг), а про Вашу (про перерахунок), та можливі правові наслідки у випадку її задоволення:

І позовна давність в цій частині починається з моменту набрання законної сили рішення суду про перерахунок, а не з моменту виникнення боргу чи його частини.

Пишу можливі, тому що не можу їх передбачити -яка доля Вас спіткає, коли за наслідками перерахунку буде видно 5854,10 грн. заборгованості. Повторюю, удачі!

Як то буде у суді?

Ось і подивимося на Вашому прикладі (якщо такий буде).

[Олександр_2015]

КП "Керуюча компанія" - що заборгованість у розмірі 28956,64 грн. була накопичена у період діяльності КП "Дирекція замовника" і що я можу, сплативши поточну заборгованість перед КП "Керуюча компанія" в розмері 370,94 грн. (ця сума виникла нещодавно через те, що я відмовився платити по незаконним поточним тарифам після винесення постанови 6ААС від 20.12.2018 р. у справі № 826/8441/17 щодо протиправності та скасування РКМДА №668 від 06.06.2017 р.), відкрити новий особовий рахунок, звернувшись з відповідною заявою до КК "ЦКС".

Наявність  боргу не може бути причиною відмови у зміні особового рахунку. Нове КП могло б, якщо б хотіло, усім змінити номери особових рахунків ще в 2015р. Чому не змінило? (Питання риторичне...)   Не зрозуміло, чого з цим питанням відсилають до КК ЦКС... Щоб самим отримати платіж, а КК ЦКС відмовив? Бо ж у номерах особових рахунків є якась система. Коли б міняли всім, то теж системно... А якщо змінити по одній квартирі, то новий номер в систему не вписуватиметься... Хоча, заради приколу, спробувати можна.
А можна і по іншому... Згідно до довідки підриємств два. Можна вимагати "розділити" їх у платіжці. 1. КП "Дирекція замовника" рахунок ххх борг ...., нарахувань 0.
2. КП "Керуюча компанія"  рахунок ххх (такий саме) борг ...., нарахувань .....

Надіслав інформаційний запит до КК ЦКС:

Які документи потрібно надати в КК ЦКС для відкриття нового особового рахунку для сплати за наступні житлово-комунальні послуги:
1) управління багатоквартирним будинком;
2) централізоване постачання холодної води та водовідведення;
3) централізоване водовідведення гарячої води;
4) вивезення побутових відходів?

Потреба у відкритті нового особового рахунку виникла з травня 2015 року, коли послуги з управління багатоквартирним будинком замість комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району м. Києва» стало надавати комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дарницького району м. Києва», оскільки наразі в рахунках-повідомленнях безнадійна дебіторська заборгованість попереднього підприємства незаконно приписується поточному, хоча останнє не є правонаступником попереднього і заперечує наявність вказаної дебіторської заборгованості.

[Олександр_2015]

б) має право не визнавати безнадійний борг і заявити про застосування позовної давності.

Три різні речі... 1. Невизнання боргу. 2. Безнадіний борг. 3. Заява  про застосування позовної давності.
Можно визнавати борг і заявити про застосування позовної давності. Тобто не визнавати позовних вимог про стягнення боргу без невизнання самого боргу.
Можно не визнавати борг щодо якого не сплив термін позовної давності.

Не існує в законодавстві такої умови, що якщо позивач вимагає перерахунку безнадійного "боргу", нарахованого по незаконним тарифам, то він не має права заявляти про застосування позовної давності у майбутньому суді, в якому його будуть змушувати сплатити перераховану суму "боргу".

Будь-хто має право вимагати застосування позовної давності. Це факт.

І у суду не буде підстав відмовити заяві про застосування позовної давності.

А це не факт. Це Ваше припущення. Що Вам Перо і пояснив.

Але ми зараз не про їхню вимогу (стягнути борг), а про Вашу (про перерахунок), та можливі правові наслідки у випадку її задоволення:

І позовна давність в цій частині починається з моменту набрання законної сили рішення суду про перерахунок, а не з моменту виникнення боргу чи його частини.

Пишу можливі, тому що не можу їх передбачити -яка доля Вас спіткає, коли за наслідками перерахунку буде видно 5854,10 грн. заборгованості. Повторюю, удачі!

Як то буде у суді?

Ось і подивимося на Вашому прикладі (якщо такий буде).

1. Те, що Ви написали, не є запереченням того, що написав я.
2, Перо якраз нічого не пояснив по цьому питання (він просто висловив своє припущення) і навіть не прокоментував мою аргументацію протилежної точки зору з посиланнями на норми законодавства.

[Юрій Васильович]

1. Те, що Ви написали, не є запереченням того, що написав я.

Те, що Ви написали: 1.

б) має право не визнавати безнадійний борг і заявити про застосування позовної давності.

є безлуздям ... Що я і пояснив. 2.

І у суду не буде підстав відмовити заяві про застосування позовної давності.

Бездоказове твердження. Я і вказав - припущення.
А чи є це запереченням? Та вважайте як Вам заманеться...

Як то буде у суді?

Ось і подивимося на Вашому прикладі (якщо такий буде).

[Юрій Васильович]

1. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Чинне законодавство не містить переліку таких дій, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов'язків (див. ч. 1 ст. 11 ЦК). В цьому сенсі діями по визнанню боргу є дії боржника безпосередньо по відношенню до кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звірки розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.
Таким "іншим" документом і буде Ваш розрахунок до позовної заяви про перерахунок.

[Олександр_2015]

1. Моє твердження

має право не визнавати безнадійний борг і заявити про застосування позовної давності

не суперечить законодавству і має сенс, бо друга частина фрази не суперечить першій ї реалізовує одну мету - уникнення сплати незаконного нарахованого боргу.
2. Своє твердження

у суду не буде підстав відмовити заяві про застосування позовної давності

я обґрунтував нормами ЦК.

[Олександр_2015]

1. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Чинне законодавство не містить переліку таких дій, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов'язків (див. ч. 1 ст. 11 ЦК). В цьому сенсі діями по визнанню боргу є дії боржника безпосередньо по відношенню до кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звірки розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.
Таким "іншим" документом і буде Ваш розрахунок до позовної заяви про перерахунок.

Значить, якщо споживач ЖКП просто відповів на претензію виконавця, то безвідносно, що він написав у відповіді, буде вважатись, що він визнав "борг"?  Немає такого у законодавстві.
А мій підписаний розрахунок безнадійної заборгованості згідно попередніх законних тарифів не буже мати жодних юридичних наслідків, оскільки:

переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу
http://reyestr.court.gov.ua/Review/53117785

(Ухвала ВССУ від 28 жовтня 2015 року.)
Однак для "перестраховки" я взагалі можу не надавати суду жодного свого розрахунку.

[Юрій Васильович]

1. Моє твердження

має право не визнавати безнадійний борг і заявити про застосування позовної давності

не суперечить законодавству і має сенс, бо друга частина фрази не суперечить першій ї реалізовує одну мету - уникнення сплати незаконного нарахованого боргу.

Безгзуздя може і не суперечити законодавству. Проте воно не перестає бути безглуздям....

2. Своє твердження

у суду не буде підстав відмовити заяві про застосування позовної давності

я обґрунтував нормами ЦК.

І цитатою  ВССУ

як і визнання свого боргу після спливу позовної давності

  чого в тексті ЦКУ нема. Тому це питання залишається на розсуд суду... Що Вам і намагаємося донести... 

Як то буде у суді?

Ось і подивимося на Вашому прикладі (якщо такий буде).

[Юрій Васильович]

Однак для "перестраховки" я взагалі можу не надавати суду жодного свого розрахунку.

Навіть саму позовну заяву, за певних умов, можуть використати...

[Юрій Васильович]

А мій підписаний розрахунок безнадійної заборгованості згідно попередніх законних тарифів не буже мати жодних юридичних наслідків, оскільки:

переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу
http://reyestr.court.gov.ua/Review/53117785

(Ухвала ВССУ від 28 жовтня 2015 року.)

Це не правова позиція ВСУ... Маємо купу контроверсійних рішень у практиці. Ще раз:

Як то буде у суді?

Ось і подивимося на Вашому прикладі (якщо такий буде).

[Олександр_2015]

1. Моє твердження

має право не визнавати безнадійний борг і заявити про застосування позовної давності

не суперечить законодавству і має сенс, бо друга частина фрази не суперечить першій ї реалізовує одну мету - уникнення сплати незаконного нарахованого боргу.

Безгзуздя може і не суперечити законодавству. Проте воно не перестає бути безглуздям....

... Що я і пояснив.

Ні, Ви заперечували інше моє твердження:

Стосовно того, що "перерахунку вимагаю, але борг не визнаю", то це якась нісенітниця...  Особа, яка  не визнає  борг у повному обсязі , не буде вимагати перерахунку. Бо їй однаково що не визнавати. Якщо боргу нема, нема чого перераховувати. Особа,  яка вимагає перерахунку,  принаймні, частину боргу визнає...

І це також не пояснення, а розмірковування, причому твердження "Якщо боргу нема, нема чого перераховувати. " - помилкове, бо всі, хто платив 100% по незаконним тарифам і подав на перерахунок, не мали боргу, бо вони переплатили, але саме тому, що вони переплатили, вони й хочуть перерахунку.

До речі, якщо виходити з Вашої логіки, то моя претензія до виконавця ЖКП надати мені помісячний розрахунок «заборгованості» по останнім законним тарифам по періодам, які були більше трьох років тому, є "заочне" визнанням мною тієї заборгованості, що мені перерахують (навіть дійсно по останнім законним тарифам)?  Я можу визнати, що розрахунки було проведено у відповідності з останніми законними тарифами, але це не еквівалентно тому, що я визнав, що я мушу їх сплатити! Це ж різні речі! Так, розрахунки коректні, але строк позовної давності по ним сплив! І заявлю про це у можливому суді проти мене. От і все.

[Олександр_2015]

Однак для "перестраховки" я взагалі можу не надавати суду жодного свого розрахунку.

Навіть саму позовну заяву, за певних умов, можуть використати...

Так немає законних підстав.