Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Тетяна Academia]

Попередження дописувачу Олександр_2015. Вимушена нагадати Реєстраційну угоду та Правила форуму.
Форум створений виключно з метою сприяння захисту прав людини і громадянина юридичними методами. Форум не призначений для "просто розмов", міркувань про наміри, скуку, помсту, тощо.

На поставлені Вами питання Модератори відповіли, причому неодноразово.
Подальший діалог сповзає в "дурну нескінченність".
Захищати своє право, доводити законність та обгрунтованість своєї позиції треба в судовому процесі, а не в суперечках на форумі.
Обговорення завершено.

[Олександр_2015]

Цитата: Олександр_2015 від 12 Березень 2019, 13:51:24

Наприклад: людина може визнавати, що їй арифметично правильно нарахували заборгованість за періоди, які вже за межами позовної давності, тобто, що це - безнадійна заборгованість, але це не означає, що вона готова її сплатити, бо закон їй дає право застосувати позовну давність у майбутньому суді. Тобто, визнання факту існування безнадійної заборгованості не рівнозначно визнанню обов'язку погасити таку заборгованість.
Юрій Васильович:

Ви будете переписувати ЦКУ?

Стаття 264. Переривання перебігу позовної давності
1. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Оскільки тему закрили, відповідаю на поставлене питання тут.
Ні, я не збираюсь переписувати ЦКУ, бо в цій статті ЦКУ не йдеться про безнадійну заборгованість, перебіг якої неможливо перервати, оскільки його вже не існує - він сплив (тому вона і називається безнадійною). Бо неможливо перервати те, чого вже немає.

Цитата: Олександр_2015 від 11 Березень 2019, 18:11:22

А мій підписаний розрахунок безнадійної заборгованості згідно попередніх законних тарифів не буже мати жодних юридичних наслідків, оскільки:

переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу
http://reyestr.court.gov.ua/Review/53117785

(Ухвала ВССУ від 28 жовтня 2015 року.)
Юрій Васильович:

Це не правова позиція ВСУ... Маємо купу контроверсійних рішень у практиці.

Виявляється, думку ВССУ від 28 жовтня 2015 року (визнання свого боргу після спливу позовної давності на свідчить про переривання такої давності) нещодавно підтвердив ВС своєю постановою від 28 січня 2019 року: переривання перебігу позовної давності у розумінні статті 264 ЦК України можливе лише у межах строку позовної давності, а не після його спливу!
http://reyestr.court.gov.ua/Review/80037881

Оскільки це вже постанова не ВССУ, а ВС, то якщо послатися на неї у заяві про застосування позовної давності у майбутньому суді по стягненню з мене перерахованої безнадійної заборгованості, то чи виключить така постанова ВС можливість для суду відмовити мені у моєму проханні застосувати позовну давність?

[Юрій Васильович]

Не виключить.
Питання щодо "переписування" ЦКУ було риторичне і відовіді не потребувало.
Справи не аналогічні... Я Вам цитату наводив. В тій справі ВС визнаів, що "заборгованість  не потребує визнання". У Вас ДІЯ - звернення з позовом про перерахунок - буде визначена як визнання боргу.
Визнати борг можна і після сливу позовної давності... Як суд розцінить визнання?
Суд має право визначити, що строк пропущено з поважних причин...
Вам Перо зазначав, що існує загроза, що після винесення рішення про перерахунок, для суми залишку боргу може бути визначено цю дату за початок нового строку. Така судова практика попередніх років існує... Не будемо гадати на "кавовій гущі"...

Як то буде у суді?

Ось і подивимося на Вашому прикладі (якщо такий буде).

Досить вже.

[Юрій Васильович]

Виникла потреба з'ясувати: Вам ця тема потрібна для захисту своїх прав чи як майданчик для флуду?
Тимчасово тему закриваю... З'ясовуємо...

За всіма ознаками відкривати тему, мабуть, сенсу нема...

[Юрій Васильович]

Отримано в особисті повідомення. Оскільки тут нема нічого таємного, особистого, персональних даних, вважаю за допустиме перенести повідомлення в тему:

Шановний Юрію Васильовичу!
Я дякую Вам за консультації - мені це дуже корисно!
Але чи не переплутали Ви в останній відповіді:

Справи не аналогічні... Я Вам цитату наводив. В тій справі ВС визнаів, що "заборгованість  не потребує визнання".

https://gro-za.org/forum/index.php?topic=10217.msg64124#msg64124
на моє запитання:

Виявляється, думку ВССУ від 28 жовтня 2015 року (визнання свого боргу після спливу позовної давності на свідчить про переривання такої давності) нещодавно підтвердив ВС своєю постановою від 28 січня 2019 року: переривання перебігу позовної давності у розумінні статті 264 ЦК України можливе лише у межах строку позовної давності, а не після його спливу!
http://reyestr.court.gov.ua/Review/80037881

Оскільки це вже постанова не ВССУ, а ВС, то якщо послатися на неї у заяві про застосування позовної давності у майбутньому суді по стягненню з мене перерахованої безнадійної заборгованості, то чи виключить така постанова ВС можливість для суду відмовити мені у моєму проханні застосувати позовну давність?

https://gro-za.org/forum/index.php?topic=10217.msg64122#msg64122
постанови ВС, на які я посилався? Бо останній раз я послався на іншу ПВС, ніж раніше, а Ви знову говорите про ту, що я цитував раніше, а нову зовсім не згадуєте...
І тим більше не зрозуміло, чому це раптом

Суд має право визначити, що строк пропущено з поважних причин.

? Які такі поважні причини могла бути у КП 8 років після СН?
Ну і те, що

існує загроза, що після винесення рішення про перерахунок, для суми залишку боргу може бути визначено цю дату за початок нового строку. Така судова практика попередніх років існує...

- також не зрозуміло, бо ПВС від 28.01.2019 р. визначив, що:

переривання перебігу позовної давності у розумінні статті 264 ЦК України можливе лише у межах строку позовної давності, а не після його спливу

Як суди можуть піти проти ВС? І яка тепер різниця, яка була раніше судова практика

Шановний Юрію Васильовичу!
Я дякую Вам за консультації - мені це дуже корисно!
Але чи не переплутали Ви в останній відповіді:

Справи не аналогічні... Я Вам цитату наводив. В тій справі ВС визнаів, що "заборгованість  не потребує визнання".

https://gro-za.org/forum/index.php?topic=10217.msg64124#msg64124
на моє запитання:

Виявляється, думку ВССУ від 28 жовтня 2015 року (визнання свого боргу після спливу позовної давності на свідчить про переривання такої давності) нещодавно підтвердив ВС своєю постановою від 28 січня 2019 року: переривання перебігу позовної давності у розумінні статті 264 ЦК України можливе лише у межах строку позовної давності, а не після його спливу!
http://reyestr.court.gov.ua/Review/80037881

Оскільки це вже постанова не ВССУ, а ВС, то якщо послатися на неї у заяві про застосування позовної давності у майбутньому суді по стягненню з мене перерахованої безнадійної заборгованості, то чи виключить така постанова ВС можливість для суду відмовити мені у моєму проханні застосувати позовну давність?

https://gro-za.org/forum/index.php?topic=10217.msg64122#msg64122
постанови ВС, на які я посилався? Бо останній раз я послався на іншу ПВС, ніж раніше, а Ви знову говорите про ту, що я цитував раніше, а нову зовсім не згадуєте...
І тим більше не зрозуміло, чому це раптом

Суд має право визначити, що строк пропущено з поважних причин.

? Які такі поважні причини могла бути у КП 8 років після СН?
Ну і те, що

існує загроза, що після винесення рішення про перерахунок, для суми залишку боргу може бути визначено цю дату за початок нового строку. Така судова практика попередніх років існує...

- також не зрозуміло, бо ПВС від 28.01.2019 р. визначив, що:

переривання перебігу позовної давності у розумінні статті 264 ЦК України можливе лише у межах строку позовної давності, а не після його спливу

Як суди можуть піти проти ВС? І яка тепер різниця, яка була раніше судова практика?

1. Так переплутав. Вибачте.
2. Моя помилка не впливає на суть моєї відповіді.
Я теж переглянув нову тему від Перо з Постановою ВС від 28.01.2019р. Переглянув раніше ніж писав відповідь Вам. Одразу ж цю постанову "приміряв" до Вашого питання. Одразу визначився, вона Вам не допоможе. Справи не аналогічні... В цій Постанові ВС від 28.01.2019р. головним є те, що Перо виніс у заголовок теми  -вимога до неналежного відповідача не перериває позовну давність. Більш нічого цікавого нема. Факт оплати відповідачем після спливу позовної давності поточного платежу не цікавий зовсім. Позивач хотів на тому "зіграти" - не вийшло. Давно відомо,  оплата в рахунок боргу, повинна мати призначення "в рахунок боргу". А не будь-яка...
(Повернусь до Вашго "МІФУ". Колись була постанова чи наказ НБУ. Зобов'язувалось  платежі без вказаного періоду, а також завйво сплачені кошти (ота копійка, про яку Ви згадували) зараховувати в рахунок боргу,  якщо такий є. Зараз її вже нема. Але це може бути прописано у договорі. Тому договір треба читати.   Так що не "міф". Ліричний відступ. )
А у Вас планується ДІЯ - звернення з позовом про перерахунок - яка буде визначена як визнання боргу. Як суд розцінить визнання?
Суд має право визначити, що строк пропущено з поважних причин... Не "раптом", а відповідно  до ст. 267 ЦК. Чи буде звернення, чи будуть причини визнані поважними? Не знаю і знати не можу. Але теоретично така можливість є.
Вам Перо зазначав, що існує загроза, що після винесення рішення про перерахунок, для суми залишку боргу може бути визначено цю дату за початок нового строку. Суд може розцінити дію КП по виконанню перерахунку, як таку, що породжує цивільні  обов'язки о сплаті тих 5 тис. для Вас. І це буде новий строк.
3. Суди повинні ВРАХОВУВАТИ висновки ВС. Але, якщо справа дійде до касаційного суду, то є моживість і відступу від  попередніх висновків ВС (ст. 403).
Тому  Вам і намагалися донести, що Ваша безапеляціна САМОВПЕВНЕНІСТЬ у виграші справи не є ні корисною, ні доречною...

Не будемо гадати на "кавовій гущі"...

Як то буде у суді?

Ось і подивимося на Вашому прикладі (якщо такий буде).

Досить вже.

[Юрій Васильович]

Виникла потреба з'ясувати: Вам ця тема потрібна для захисту своїх прав чи як майданчик для флуду?
Тимчасово тему закриваю... З'ясовуємо...

За всіма ознаками відкривати тему, мабуть, сенсу нема...

Форум не майданччик для "просто розмов", "теоретичних диспутів".
Відділяти "балаканину" від постів з практичними запитаннями-порадами? Часу (зайвого) на "фільтрацію" ми не маємо.
Ви можете не цінувати свій  час, Ваше право. Цінувати наш час доведеться...
Для практичних питань відкриєте нову тему. Тільки враховуйте досвід з попередніх, закритих.

Ця тема ЗАКРИТА ОСТАТОЧНО!

[Олександр_2015]

(click to show/hide)

Державний герб України

Постанова

Іменем України

26 червня 2019 року

м. Київ

справа № 333/1202/16-ц

провадження № 61-20890св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Концерн «Міські теплові мережі», Міське комунальне підприємство «Основаніє»,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 08 лютого 2017 року у складі судді Боровікової А. І. та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області

від 04 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Кримської О. М.,

Дашковської А. В., Подліянової Г. С.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»

ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Концерну «Міські теплові мережі», Міського комунального підприємства «Основаніє» (далі - МКП «Основаніє») про списання суми безнадійної дебіторської заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , а також кімнати у двокімнатній квартирі АДРЕСА_2 .

Зазначав, що щомісяця на кожну житлову площу надходять поточні рахунки на сплату комунальних послуг, до яких відповідачі додають неіснуючі борги, щодо яких минув трирічний термін позовної давності, і включають їх до основного особового рахунку.

Позивач вказував, що за квартирою АДРЕСА_1 до 01 лютого 2013 року виникла заборгованість: МКП «Основаніє»: утримання будинку - 1 800,44 грн, заборгованість з опалення - 2 296,03 грн, заборгованість з гарячого водопостачання - 397,07 грн; Концерн «Міські теплові мережі»: централізоване опалення - 1 660,39 грн, підігрів води - 8,96 грн.

За кімнатою у двокімнатній квартирі АДРЕСА_2 до 01 лютого 2013 року виникла заборгованість: КП «Основаніє»: утримання будинку - 691,72 грн, заборгованість з опалення - 9,75 грн, заборгованість з гарячого водопостачання - 8,81 грн., утримання будинку - 99,96 грн; Концерн «Міські теплові мережі»: централізоване опалення - 1 219,21 грн, централізоване гаряче водопостачання - 122,77 грн.

Таким чином, позивач зазначав, що нарахування суми, що знаходиться за межами строку позовної давності, є безнадійною заборгованістю, яка не може бути виставлена до оплати споживачу, отже, повинна бути списана.

Крім того, на квартиру АДРЕСА_1 (особовий рахунок НОМЕР_1 ) призначена субсидія. Так, з центрального опалення і центрального гарячого водопостачання з жовтня 2015 року по січень 2016 року була призначена субсидія на загальну суму 2 652,15 грн, з яких: 1 632,50 грн направлено на погашення щомісячних поточних платежів, 1 019,65 грн - на погашення неіснуючого боргу.

Посилаючись на положення статті 19 Конституції України, статей 3, 15, 256, 257, 267 ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Податкового кодексу України (у редакції, закону від 10 грудня 2010 року), пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 08 жовтня 1999 року № 237 (далі - Положення № 237), Коломоєць В. В., з урахуванням доповнених позовних вимог, просив суд:

- застосувати термін позовної давності щодо стягнення з нього заборгованості за житлово-комунальні послуги, що утворилась до 01 лютого 2013 року за МКП «Основаніє» і Концерну «Міські теплові мережі»;

- зобов`язати МКП «Основаніє» і Концерн «Міські теплові мережі» списати з особового рахунку № НОМЕР_1 за квартирою № АДРЕСА_5 та особового рахунку № НОМЕР_3 за квартирою № АДРЕСА_8 безнадійну дебіторську заборгованість з квартирної плати та комунальним послугам у розмірі: за квартирою № АДРЕСА_5 : МКП «Основаніє»: утримання будинку - 1 800,44 грн, заборгованість з опалення - 2 296,03 грн, заборгованість з гарячого водопостачання - 397,07 грн, Концерн «Міські теплові мережі»: центральне опалення - 1 660,39 грн, підігрів води -

8,96 грн; за кімнатою у двокімнатній квартирі № АДРЕСА_6 : МКП «Основаніє»: утримання будинку - 691,72 грн, заборгованість з опалення - 9,75 грн, заборгованість з гарячого водопостачання - 8,81 грн., утримання будинку - 99,96 грн, Концерн «Міські теплові мережі»: централізоване опалення - 1 219,21 грн, централізоване гаряче водопостачання - 122,77 грн;

- зобов`язати Концерн «Міські теплові мережі» провести перерахунок і корегування особового рахунку № НОМЕР_1 за квартирою АДРЕСА_1 з централізованого опалення і центрального гарячого водопостачання для спрямування суми субсидії в розмірі 1 019,65 грн для щомісячних і наступних нарахувань за зазначені послуги;

- зобов`язати Концерн «Міські теплові мережі» всі наступні надходження субсидії використовувати для погашення щомісячно нарахованих платежів, а у випадку переплати, різницю спрямовувати в рахунок погашення майбутніх щомісячних платежів за житлово-комунальні послуги;

- позбавити відповідачів права вимоги з нього в будь-якій формі вимагати вказаних в позовній заяві сум.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 08 лютого 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позов не підлягає задоволенню у зв`язку з його необґрунтованістю.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 04 квітня 2017 року рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 08 лютого

2017 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку з його необґрунтованістю. Крім того, звертаючись до суду з позовом за захистом свого порушеного права, позивач не врахував того, що відповідно до діючого законодавства, він як власник порушеного права може скористуватися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, оскільки порядок списання безнадійної заборгованості врегульовано Податковим кодексом України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неповно з`ясували обставини, що мають значення для справи, що призвело до ухвалення судових рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, суди попередніх інстанцій не розглянули питання щодо позовної давності відповідно до статті 267 ЦК України.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2017 року справу призначено до судового розгляду.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У квітні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Про здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 «Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки», у справі призначено повторний автоматизований розподіл.

Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди установили, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , а також кімната у двокімнатній квартирі АДРЕСА_7 .

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради

від 29 січня 2009 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг» МКП «Основаніє» до 01 вересня 2016 року було виконавцем послуг з утримання будинку та прибудинкової території будинку, в якому знаходяться квартира та кімната позивача.

З 01 вересня 2016 року будинок АДРЕСА_4 обслуговується Комунальним підприємством «Наше місто» (далі - КП «Наше місто») згідно з рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26 серпня 2016 року «Про вилучення об`єктів житлового та нежитлового фонду, об`єктів благоустрою та обладнання з господарського відання міського комунального підприємства «Основаніє» та передачу в господарське відання КП «Наше місто» та затвердження актів приймання-передачі».

Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29 січня

2009 року «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг» у місті Запоріжжі, починаючи з 01 січня 2009 року виконавцем житлово-комунальних послуг для населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води визначено Концерн «Міські теплові мережі» в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «Міські теплові мережі».

Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28 квітня

2011 року «Про визначення виконавців комунальних послуг» Концерн «Міські теплові мережі» визначений виконавцем послуг з централізованого опалення, підігріву питної води щодо населення, що мешкає у житловому фонді комунальної власності міста Запоріжжя в будинках, мережі яких безпосередньо приєднані до теплових мереж Концерну «Міські теплові мережі».

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» та Законом України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води і водовідведення здійснюється на підставі укладеного між виконавцем та споживачем відповідного договору.

Також суди установили, що 18 серпня 2011 року між Концерном «Міські теплові мережі» та ОСОБА_1 укладений договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води у квартиру АДРЕСА_2 .

Пунктом 17 договору від 18 серпня 2011 року передбачено, що споживач зобов`язаний оплачувати послуги в установлений договором строк.

Інших договорів про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води матеріали справи не містять.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів наведений у статті 16 ЦК України.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просив суд списати з нього безнадійну дебіторську заборгованість.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Порядок списання безнадійної заборгованості врегульовано Податковим кодексом України, положеннями якого позивач керувався, обґрунтовуючи свою позовну заяву.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідно до пункту 1.1. статті 1 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Суди встановили, що Податковий кодекс України не регулює відносини, які виникли між сторонами у справі, оскільки вказані правовідносини є цивільно-правовими та врегульовані приписами ЦК України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами користування приміщеннями жилих будинків і прибудинкових територій, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 1991 року № 572

(далі - Правила № 572).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Чинним законодавством встановлено спеціальний порядок погашення заборгованості населення за спожиті комунальні послуги, зокрема, Законом України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права (рішення у справі «Белеш та інші проти Чеської Республіки»).

Враховуючи вищевказані обставини, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій неповно з`ясували обставини, що мають значення для справи, є необґрунтованими, оскільки обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Отже, на думку колегії суддів, суди попередніх інстанцій всебічно та повно з`ясували усі обставини справи та дали їм належну правову оцінку.

Доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій не розглянули питання щодо позовної давності колегія суддів не бере до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Із заявою про застосування позовної давності має право звернутися лише відповідач.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 24 жовтня 2007 року у справі № 2-2978/07 позов Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 5» (далі - КП «ВРЕЖО № 5») до ОСОБА_2 ,

ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги у квартирі АДРЕСА_1 та технічне обслуговування будинків і прибудинкової території задоволено частково. Стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_2 ,

ОСОБА_1 на користь КП «ВРЕЖО № 5» заборгованість за комунальні послуги у розмірі 759,20 грн та технічне обслуговування будинків і прибудинкової території у розмірі 919,49 грн у межах трирічного строку позовної давності.

Вказане рішення є чинним і набрало законної сили.

У цій справі ОСОБА_1 був відповідачем, тому саме в межах вказаного спору мав право заявляти клопотання про застосування строку позовної давності.

Отже, вимоги частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України не підлягають застосуванню до справи, яка переглядається, оскільки ОСОБА_1 є позивачем у цій справі, а звернення з позовом до суду з метою застосування позовної давності до будь-яких правовідносин не є способом захисту порушеного права особи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи («Проніна проти України»,

заява № 63566/00, від 18 липня 2006 року).

Оскаржені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є достатньо мотивованими та відповідають вимогам закону.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками судів, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому вказані судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарг висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 08 лютого

2017 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області

від 04 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                     В. С. Висоцька

Судді                                                                                                 А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська

http://reyestr.court.gov.ua/Review/82798218

Отже, вимоги частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України не підлягають застосуванню до справи, яка переглядається, оскільки ОСОБА_1 є позивачем у цій справі, а звернення з позовом до суду з метою застосування позовної давності до будь-яких правовідносин не є способом захисту порушеного права особи.

Це зрозуміло. Але я хотів це зробити у два етапи: 1) мій позов про перерахунок за ЖПК за минулі періоди (поза межами позовної давності), за які я не платив, і 2) у випадку, коли КП захоче повернути перераховані (зменшені) кошти за спожиті ЖКП на вимогу суду, у новому судовому процесі (де я буду відповідач) заявити про застосування позовної давності. Я б мав на це право, оскільки згідно з постановою ВС від 28.01.2019 р.:

переривання перебігу позовної давності у розумінні статті 264 ЦК України можливе лише у межах строку позовної давності, а не після його спливу

http://reyestr.court.gov.ua/Review/80037881

[Юрій Васильович]

Я б мав на це право, оскільки ...

1. У відповідній темі Вам Перо пояснював можливі ризики Ващих дій...
2. Не треба дискусію з однієї теми переносити (як її продовження) в тему іншу. Тим паче у тему, що  має на меті надання інформації, а не  обговорення  Ваших питань.
3. Згодом ця тема буде об'єднана з відповідною Вашою темою.

[Юрій Васильович]

3. Згодом ця тема буде об'єднана з відповідною Вашою темою.

ТЕМИ ОБ'ЄДНАНО.

[Юрій Васильович]

Я б мав на це право, оскільки ...

1. У відповідній темі Вам Перо пояснював можливі ризики Ващих дій...

А саме:

А невже моя вимога зробити перерахунок за останніми законними тарифами (на той момент) є "дія, що свідчить про визнання боргу"?

Це вже інший суд буде вирішувати -як розцінювати таку дурню з Вашого боку (якій відповідачі будуть, мабуть, аплодувати). Бо відповідачі у випадку задоволення позову до них про перерахунок можуть далі заявити самостійний позов вже до Вас. Посилаючись, що після рішення про перерахунок у них виникло право стягнути з Вас недоплачену суму 5854,10 грн. І позовна давність в цій частині починається з моменту набрання законної сили рішення суду про перерахунок, а не з моменту виникнення боргу чи його частини. Тож вирішуйте самостійно -чи займатися далі пустопорожньою базграниною, або ж просто не сплачувати і потім заявити про застосування позовної давності, якщо буде вчинено позов до Вас про стягнення боргу.

У КП право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання з'явилось більше  трьох років тому по кожному з усіх періодів. То де ж я помиляюсь? 

Тут знову все вірно. Але ми зараз не про їхню вимогу (стягнути борг), а про Вашу (про перерахунок), та можливі правові наслідки у випадку її задоволення:

І позовна давність в цій частині починається з моменту набрання законної сили рішення суду про перерахунок, а не з моменту виникнення боргу чи його частини.

Пишу можливі, тому що не можу їх передбачити -яка доля Вас спіткає, коли за наслідками перерахунку буде видно 5854,10 грн. заборгованості. Повторюю, удачі!

то суд повинен таку заяву задовольнити і відмовити виконавцям ЖКП у позові.

Ось і подивимося на Вашому прикладі (якщо такий буде).

І у суду не буде підстав відмовити заяві про застосування позовної давності.

А це не факт. Це Ваше припущення. Що Вам Перо і пояснив.

Але ми зараз не про їхню вимогу (стягнути борг), а про Вашу (про перерахунок), та можливі правові наслідки у випадку її задоволення:

І позовна давність в цій частині починається з моменту набрання законної сили рішення суду про перерахунок, а не з моменту виникнення боргу чи його частини.

Пишу можливі, тому що не можу їх передбачити -яка доля Вас спіткає, коли за наслідками перерахунку буде видно 5854,10 грн. заборгованості. Повторюю, удачі!

Як то буде у суді?

Ось і подивимося на Вашому прикладі (якщо такий буде).

[Юрій Васильович]

За всіма ознаками відкривати тему, мабуть, сенсу нема...

Ця тема ЗАКРИТА ОСТАТОЧНО!

ВІДКРИВАТИ ТЕМУ НЕ БУДЕМО.