Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[stepan]

Питання - чи можна по цій справі використовувати для захисту (для подання "Відзиву" на "Позов", та інших дій відповідача) ті ж аргументи, що є на форумі у справах про позови до КП про перерахунок сплати за ЖКП, або невірно нарахованого боргу за ЖКП?
Тобто, той факт, що рішеннями судів РКМДА, які КП в цій справі використовувало для розрахунку заборгованості, визнані рішеннями судів незаконними та нечинними з моменту їх прийняття...

[Юрій Васильович]

Можна...

[stepan]

Можна...

Дякую!

[stepan]

Як стало мені відомо, 08 липня 2019 року суд по цій справі вирішив - відмовити в задоволенні позову Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» про стягнення заборгованості.
http://reyestr.court.gov.ua/Review/82965464
Спрацювала моя заява про застосування наслідків спливу позовної давності.

[Юрій Васильович]

Якщо в КП не дурні і не втратили зацікавленості, чекайте на апеляцію...

[stepan]

Якщо в КП не дурні і не втратили зацікавленості, чекайте на апеляцію...

Так, мабуть буде апеляція.

[Перо]

Спрацювала моя заява про застосування наслідків спливу позовної давності.

Особливо приємно, що суддя послався у рішенні на контраверсійний розрахунок перебігу позовної давності з цієї ПВС:
https://gro-za.org/forum/index.php?topic=10010.0

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року (справа № 552/1529/16-ц).

[stepan]

Спрацювала моя заява про застосування наслідків спливу позовної давності.

Особливо приємно, що суддя послався у рішенні на контраверсійний розрахунок перебігу позовної давності з цієї ПВС:
https://gro-za.org/forum/index.php?topic=10010.0

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року (справа № 552/1529/16-ц).

Ну, як кажуть: "что написано пером [ВС] - не вырубить топором"...

[stepan]

Надійшла до суду апеляційна скарга позивача по цій справі.

[stepan]

(click to show/hide)

Спрацювала моя заява про застосування наслідків спливу позовної давності.

Особливо приємно, що суддя послався у рішенні на контраверсійний розрахунок перебігу позовної давності з цієї ПВС:
https://gro-za.org/forum/index.php?topic=10010.0

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 лютого 2018 року (справа № 552/1529/16-ц).

 

Намагаюсь для себе зрозуміти значення "контраверсійності розрахунку" перебігу позовної давності з цієї ПВС.
1) В постанові ВС від 14 лютого 2018 року по справі № 552/1529/16-ц вказано, цитую:

   Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року (справа № 6-214 цс14) http://reyestr.court.gov.ua/Review/72269072

2) В постанові по справі № 6-214 цс14, ВСУ було здійснено розширювальне тлумачення положень статті 264 ЦК, яка містить підстави для переривання перебігу позовної давності.

Ураховуючи те, що судовий захист права кредитора на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності. https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-214cs14

Як вказано в окремій думці судді Крата В. І. по справі  № 552/1529/16-ц,

причиною для такого розширювального тлумачення Верховним Судом України положень статті 264 ЦК, вочевидь, стала неузгодженість матеріальних та процесуальних норм. Оскільки на момент прийняття ЦК в процесуальному законодавстві були відсутні правила про наказне провадження. І звісно, що норми ЦК не могли містити як підставу для переривання перебігу позовної давності подання кредитором заяви про видачу судового наказу. При прийнятті в 2004 році Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) і запровадженні наказного провадження зміни до статті 264 ЦК внесені не були. http://reyestr.court.gov.ua/Review/72269072

3)Далі, у постанові ВС (знайденої Фокусом) від 01 серпня 2019 р. у справі № 712/8916/17-ц http://reyestr.court.gov.ua/Review/83508138 вказано, що з 2011 р.

існували дві позиції щодо застосування позовної давності в наказному провадженні:
(а) позовна давність свідчить про наявність спору про право і виключає прийняття заяви про видачу судового наказу;
(б) позовна давність не повинна враховуватись судом без заяви особи, а тому вістуні підстави відмовляти у прийнятті заяви про видачу судового наказу з підстав спливу позовної давності.

І тому колегія суддів ВС ухвалила, що вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду України (постанови від 21 січня 2015 року у справі № 6-214цс14 та від 13 січня 2016 року у справі № 6-931цс15)
І тому ВС ухвалив :

Передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 712/8916/17-ц за позовом Комунального підприємства теплових мереж «Черкаситеплокомуненерго» Черкаської міської ради до ОСОБА_5 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію…( http://reyestr.court.gov.ua/Review/83508138 )

То виникає питання - якщо Велика Палата Верховного Суду вирішить, що необхідно відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду України, то в даному випадку це означатиме, що позовна давність свідчитиме про наявність спору про право і це виключатиме прийняття судом заяви про видачу судового наказу?
А далі, це означатиме для моєї справи, в якій я посилався на справу № 552/1529/16-ц, (в якій, в свою чергу, суд посилався на постанову Верховного Суду України від 21 січня 2015 року № 6-214цс14), що подання заяви позивачем 13 квітня 2016 року про видачу судового наказу не переривало строку перебігу позовної давності, і отже строк давності вже давно сплив (за борг у 2015 р. строк давності сплив у 2018 р.), і позивач мав право у 08.02.2019 р. подати позов тільки за період останніх 3 років (з 2016 р. по 2019 р.)?
А він подав у 2019 р. позов за період з 01.11.2012 р. по 31.12. 2015р.

[Юрій Васильович]

Це означає, якщо ВП ВС прийме рішення по справі, що знайшов focus, раніше ніж буде прийняте рішення по  Вашій справі, то суд, який  розглядатиме Вашу справу може послатися на те рішення ВП  ВС. А як вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати (по справі, що знайшов focus),  то й Ваша справа опиниться у ВП ВС.

[focus]

то в даному випадку це означатиме, що позовна давність свідчитиме про наявність спору про право і це виключатиме прийняття судом заяви про видачу судового наказу?

Позовною давністю зокрема погашується право на звернення з вимогою про прийняття рішення про захист. Таким чином у Вашому випадку у наказному провадженні у звязку з закінченням позовної давності право на звернення з вимогою про прийняття рішення про захист є погашеним(припиненим), внаслідок чого матеріальне право стає незахищеним. А отже і наявний спір про право.

[Перо]

є погашеним(припиненим), внаслідок чого матеріальне право стає незахищеним.

Не зовсім так. Після застосування судом позовної давності у рішенні за першим позовом можуть наслідувати другий, третій... позови, де предметом є той самий період про стягнення боргу (чи частина цього періоду). При цьому, хоча суд й має закрити у відповідній частині провадження у справі (ст. 255 ЦПК), але не виключені випадки, коли цього зроблено не буде (суд чи відповідач "прогавили" це процесуальне питання). Отже, не виключене одночасне існування рішення суду про повне/часткове задоволення позову внаслідок застосування позовної давності (рішення суду № 1) та рішення суду № 2 про задоволення позову й щодо тієї частини, у задоволенні якої раніше будо відмовлено!

[focus]

Отже, не виключене одночасне існування рішення суду про повне/часткове задоволення позову внаслідок застосування позовної давності (рішення суду № 1) та рішення суду № 2 про задоволення позову й щодо тієї частини, у задоволенні якої раніше будо відмовлено!

Це як зрозуміти? В першому випадку матеріальне право незахищене у звязку з спливом позовної давності, а в другому є матеріальне право захищеним?
Наявність в Цивільному Кодексі інституту позовної давності слід вважати тим випадком, що встановленим законом, коли нездійснення у визначений строк права на захист припиняє цивільне право, що порушене. Отож, позовна давність це виняток із загального правила, передбаченого ч.2 ст. 20 ЦК України. Оскільки закінчилася позовна давність, то погашається право на захист, внаслідок матеріальне право стає незахищеним. Зі спливом позовної давності суб'єктивне право припиняє своє існування.

[Перо]

Це як зрозуміти?

Саме так, як написано вище.