Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[shakirkirill]

То есть главной целью оппонентов было переложить вину на подрядчика, которого уже нет и все шито-крыто. Это был самый сложный момент, который мы правда отыграли. Сложность была обьяснить доходчиво суду, что такое строительный подряд в жизни, раскрыть содержание юридического понятия строительный подряд как вида родового понятия подряд вообще, далее, поскольку юридическое понятие задания заказчика подрядчику, к которому отсылает ст.1172 ЦКУ в кодексе не раскрыто явно, необходимо было расскрыть и обосновать, что это такое вообще и применительно к виду подряда - строительному подряду. И, естественно, опровергнуть доказательства противоположной стороны, как-то подложные письма и еще, вдруг неожиданно они заявили свидетелем директора подрядчика - банкрота, который по видимости должен был показать, что он сам виноват. Благо, он  ничем не рискует.
Про письма я уже сказал выше. Что касается спора о понятиях, то была проделана большая работа по убеждению суда о том, что в строительном подряде - задание это проектно-сметная документация и договор подряда, это во-первых, а во-вторых, то на что били оппоненты, якобы с ними не согласовали на какой-то день работы, то это чушь, поскольку после передачи заказчиком подрядчику документации п.с. и строительной площадки, заказчик туда может заходить только с разрешения подрядчика, а контроль ежемесячный осуществляется в виде авторского и технического надзора, не дядей Васей, а спец организацией  с заполнением обязательный и строгих документов журналов. И если, подрядчик где-то хомутнул, то это заносится в журнал, он привлекается к админответственности и т.д Причем, обязанность обеспечения надзора лежит на заказчике. А если, на стройке творятся непотребные дела, нарушается проект и прочее, то заказчик через надзор должен предупредить подрядчика, чтобы он все вернул на место и исправил. Если подрядчик не делает этого, то заказчик через надзор должен безотлагательно сообщить в инспекцию госархстройконтроля, и они уже примут серьезные меры. Но наши оппоненты этого не знали, зачем? Когда я предоставил в суд купу документов о привлечении к ответственности именно заказчика, а не подрядчика, это видно на предыдущей странице, и когда попросил у суда исследовать технологическую документацию по строительству (подделать невозможно) все стало на свои места. Кроме подложных писем никаких указаний на то, что именно подрядчик допустил нарушение, и более того, что заказчик его за это наказал и т.д
Часть наших потуг нашла отражение в решении и слава богу. Конечно, теоретические выкладки по поводу задания не вошли в решение, это действительно и не нужно, но работу они свою сделали.
Далее, я нашел арбитражного управляющего, которая вела подрядчика, она отлынивала, но была вынуждена написать правду, что подрядчик уже с 2005 года пропал со строительства и большую часть залитий просто не мог сделать.
Со свидетелем еще проще, по данным налоговой банкрот задолжал сотни тысяч бюджету и руководство бывшее скрывается. В связи с тем, что суд удовлетворил ходатайство ответчиков заслушать директора банкрота как свидетеля, я написал заявление в налоговую и милицию, что этот товарищ приглашен на тогда-то. Естественно, он не пришел.

[shakirkirill]

дальше идет, то с чем я с Цокол несогласен, но будет проще я в конце дам текст апеляционной жалобы

[shakirkirill]

завершение

Було б непогано подібні зображення попередньо обробляти, наприклад так, як у другому вкладенні.

[shakirkirill]

Апеляційна скарга
   В лютому 2008 року я звернулася в Печерський  суд м.Києва  з позовом. В ньому я просила зобов’язати Відповідачів 1-2 солідарно  відшкодувати спричинену мені шкоду. Свої вимоги я обгрунтовувала тим, що Відповідачі виконуючи договір про спільну діяльність, предметом якого була реконструкція з надбудовою поверхів над будинком Липська 19/7 (безпосередньо над моєю квартирою в тому числі), в період з 2003 по 2007 рік багато разів заливали мою квартиру, пошкодили всі приміщення та художню ліпнину на стелях.  Розмір шкоди становив 247723,00грн.
   17 березня 2010р. Печерський районний суд прийняв рішення, яким частково задовільнив  мої позовні вимоги до Відповідача-2   в розмірі 118476,00 грн. Цим же рішенням суд відмовив в задоволенні решти вимог, а саме: у солідарному стягнені шкоди з учасника   спільної діяльності Відповідача-1, відшкодуванні вартості поновлення ліпнини в розмірі 129247,00грн. та у зобов’язанні Відповідачів виконати обов’язок в натурі.
Вважаю  рішення суду в цій частині  незаконним і таким, що підлягає скасуванню.
Так, суд прийшов до висновку, що Відповідач-1 не несе солідарної  відповідальності за спричинену мені шкоду, тому що  14.08.2006 господарським  судом м.Києва припинений  договір про спільну діяльність між ним та Відповідачем-2,  єдиним власником прав та обов’язків по реконструкції будинку визнано Відповідача-2, який  і має нести відповідальність.
Однак, такий висновок не відповідає обставинам справи і не підтверджений належними доказами.
Відповідача-2  не визнано єдиним власником прав та обов’язків щодо здійснення  реконструкції будинку 19/7 по вул. Липська у м. Києві. В цій частині рішення Господарського суду від 14.08.2006р.(арк.спр.227т.2) скасоване Постановою ВГСУ від 17.04.07р. № 31/358( арк.спр.48,т.2, абз.3).
Станом на сьогодні Відповідачі 1-2 є рівноправними співвласниками прав та обов’язків щодо здійснення реконструкції будинку 19/7 по вул. Липська та проведенню в цьому будинку будівельно-монтажних робіт, під час яких було завдано шкоди моїй квартирі.
Спірний висновок  є безпідставним, також,  і з огляду на те, що судом не прийнято до уваги те, що шкода моїй квартирі була спричинена в період, в який договір про спільну діяльність був чинний і виконувався Відповідачами 1-2. Сама ж спільна діяльність між   ними   не була припинена 14.08.2006р рішенням господарського суду м. Києва  (арк.спр.227т.2). Дане рішення на той час  не набрало чинності в зв’язку з апеляційною скаргою Відповідача-1, а 26.12.06р. було скасовано Постановою апеляційного господарського суду м.Києва ( що  слідує з  постанови ВГСУ арк.спр.48 т.2стр.2 абз.3). Лише 17.04.2007 року Постановою ВГСУ  (арк.спр.48т.2) воно частково набрало чинності. Отже, договір був  припиненим з дня проголошення зазначеної  Постанови ВГСУ, тобто з  17.04.2007р, а не з 14.08.2006р.
Однак,     саме в період з 2003 по 2007 рік, коли  договір про спільну діяльність був чинний, мали місце  всі залиття моєї квартири (гарантійний лист (арк.спр.18), акти від 30.03.06р.; від 07.06.06р.; від 15.09.06р.; від 10.01.07р.;загальний акт Печерської райдержадміністрації від 14.09.07р. (арк.спр. 5-16).
В наслідок неповного з’ясування цих обставин  суд не застосував норму закону, яка підлягала застосуванню, а саме,  ст. 1143 ЦКУ, згідно якій «учасник, участь якого в договорі припинилася, відповідає перед третіми особами за спільними зобов’язаннями, які виникли в період його участі в договорі простого товариства як учасника договору», та  ст.1141ЦКУ  «з моменту припинення договору простого товариства його учасники несуть солідарну відповідальність за невиконаними спільними зобов’язаннями щодо третіх осіб».
Також, не можна погодитися з висновком суду, про те, що відповідальність перед третіми особами, Відповідачі   як учасники спільної діяльності несуть окремо. В даному випадку суд посилається на  п.7.3 договору про спільну діяльність (арк.справи 220 ) і на неналежне виконання Відповідачем-1 своїх обов’язків по даному договору.
Однак, даний висновок не є таким, що грунтується на законі. Адже, Цивільним Кодексом України  встановлена солідарна відповідальність учасників спільної діяльності за зобов’язаннями перед третіми особами в незалежності від підстав їх виникнення. А отже, і від відносин, які склалися між учасниками спільної діяльності в процесі її виконання.
Так, згідно ст.509 ЦКУ зобов'язання  виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Однією з таких підстав є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно ст.1138 ЦКУ «якщо договір простого товариства пов’язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов’язаннями незалежно від підстав їх виникнення». Норми про відповідальність є імперативними і не можуть бути змінені угодою сторін.
Згідно ст.1141ЦКУ  «з моменту припинення договору простого товариства його учасники несуть солідарну відповідальність за невиконаними спільними зобов’язаннями щодо третіх осіб».   
Таким чином, в незалежності від того, як Відповідачі 1-2 визначили в своєму договорі відповідальність перед третіми особами і від того, які між ними були відносини, в силу зазначеного вище закону вони несуть солідарну відповідальність  по зобов’язанням, які виникли під час дії договору. Як зазначено вище, зобов'язаня Відповідачів 1-2 переді мною з зв’язку з завданням шкоди  виникло в період виконання договору про спільну діяльність і не виконано. Отже, з моменту припинення договору Відповідачі 1-2 несуть солідарну відповідальність переді мною по цьому зобов'язанню.
Крім того, суд не взяв до уваги обставину, що до теперішнього часу Відповідачі  є рівноправними  співвласниками результатів спільної діяльності- приміщень, надбудованих над моєю квартирою, з яких і трапилося залиття.
Суд не прийняв до уваги і те, що припинення договору про спільну діяльність не припинило ці  майнові відносини між Відповідачами 1-2. Станом на сьогодні,  зазначене вище спільне майно учасників не поділене.
Відповідно до п. 5.3 договору про спільну діяльність (арк.справи 220) між Відповідачами 1-2, майно, створене чи придбане в результаті сумісної діяльності сторін, є їх спільним майном. Згідно ст.ст.331, 876, 1134 ЦКУ вбачається, що результати спільної діяльності Відповідачів знаходяться в їх спільній сумісній власності.
Згідно ст.360 ЦКУ співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов’язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, а також “нести відповідальність перед третіми особами за зобов’язаннями, пов’язаними із спільним майном”.
Таким чином,  Відповідачі 1-2  зобов’язані спільно утримувати своє майно і спільно нести за нього  відповідальність, у випадку якщо через неналежне утримання цього майна завдана шкода третій особі.
Судом, також, не взята до уваги і  не надана оцінка  обставині, що Відповідач-1 разом з Відповідачем-2 є замовником будівельних робіт, якими завдано шкоди моїй квартирі, що слідує з договору підряду (арк.спр.192т.1). Договір укладено 11.07.2003р. від імені спільної діяльності, тобто і від  Відповідача-1. Як, замовник Відповідач-1 несе таку ж відповідальність, як і інший замовник Відповідач-2.
Вважаю  необґрунтованим  рішення суду в частині відмови в відшкодуванні витрат в розмірі 129 247,00 грн. на поновлення ліпнини, яка була знищена під час залиття Відповідачами 1-2 моєї квартири.
Так суд прийшов до висновку, що кошторис по відновленню ліпнини від 23.10.08р.  (арк. Спр.205т.1) не може бути прийнятий судом, оскільки деякі роботи (п.3 кошторису,штукатурка, шліфування) збігаються з переліком робіт, визначених спеціалістом КНДІСЕ в висновку від 08.07.08р. за № 2752 (арк. справи 94,т.1,додаток 2 п. 12,20,38,43,50,67,83,89,95,102,108,120,126,133,137,152,154,162,168,180,182,190,196,213 кошторису), а об’єм демонтажу ліпнини є меншим, ніж виготовлення нової та її монтажу.
Однак, з таким висновком суду не можливо погодитися, тому що в даному випадку суд не повністю з’ясував та дослідив обставини і  наявні в справі докази.
Так, суд не взяв до уваги абз.5,6 на стр.7 висновку спеціаліста КНДІСЕ № 2752 від 08.07.08р (арк.справи 94т.1). В якому зазначено, що до даного розрахунку не було включено вартість розроблення проектної документації на відновлення ліпних виробів в приміщеннях кв.46, а також вартість виготовлення ліпних виробів та їх монтажу, тому  що ці роботи носять індивідуальних характер для кожного об’єкта окремо в залежності від прийнятих авторських (дизайнерських) рішень.
Тобто, роботи по відновленню ліпнини не входять до переліку робіт зазначених спеціалістом КНДІСЕ в своєму кошторисі, крім робіт зазначених в п.3 (арк. справи 205т.1), вартість яких складає 8604,20 грн. Всі інші роботи по даному кошторису в сумі - 120642,80 грн, не мають нічого спільного з кошторисом спеціаліста КНДІСЕ.
Неповно з’ясовано судом і те, чому об’єм демонтажу ліпнини є меншим ніж  виготовлення нової. Адже, в момент складання кошторису по відновленню ліпнини, вона вже була демонтована Відповідачем-2 в кімнаті (площею 14,60 м2), коридорі (площею 11,30 м2), тому лишилося зробити демонтаж ліпнини в двох кімнатах площею 35,20 м2 (61,10-14,60-11,3=35,20), про що зазначено в кошторисі на відновлення ліпнини розділі 1 (арк.спр.205т.1).
Суд не повно  з’ясував ці обставини, внаслідок чого прийшов до необґрунтованого висновку  про відмову в повному обсязі  у відшкодуванні витрат на поновлення ліпнини в моїй квартирі.
Також, не можна погодитися з рішенням суду в частині  відмови в зобов’язанні Відповідача-2 придбати та встановити два кондиціонери фірми «Daikin» та шумопоглинальні двері.
В даному випадку суд не з’ясував всі обставини, які мають значення для вирішення справи в цій частині і не застосував закон, який мав бути застосований.
Так, суд прийшов до висновку, що я не довела, що ці предмети знаходилися в моїй квартирі і були пошкоджені під час будівельних робіт. Однак, я цього і не стверджувала.
Свою вимогу я обґрунтовувала тим, що Відповідач-2  15.01.06р. надав мені гарантійного листа (арк.спр.18т.1), яким взяв на себе зобов’язання  відшкодувати мені шкоду матеріальну та моральну, і крім відновлення квартири зобов’язався компенсувати мені незручності, пов’язані з будівництвом, тим що придбає 2 кондиціонери, шумопоглинальну дверь. Зазначені кондиціонери і двері не придбав і мені  не передав.  Тому я просила суд зобов’язати Відповідачів виконати це зобов’язання в натурі.
Вирішуючи це питання суд не застосував закон, який мав застосувати, а саме ст.ст. 525,526,610,611 ЦКУ, згідно яких одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов’язання повинні виконуватися належним чином, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки.
Також суд не взяв до уваги мої витрати за виготовлення висновку спеціаліста  з будівельно-монтажних досліджень. Мною було сплачено на користь КНДІСЕ 564,00 грн. (арк.спр. 143т.1).
                   Приймаючи до уваги наведене вище прошу:
1. Рішення в частині відмови  в задоволенні позовних вимог скасувати, постановити нове рішення в якому позовні вимоги задовольнити повністю.
2.Судові витрати покласти на Відповідачів.

[gro-za]

Апеляційна скарга
{...}
                   Приймаючи до уваги наведене вище прошу:
1. Рішення в частині відмови  в задоволенні позовних вимог скасувати, постановити нове рішення в якому позовні вимоги задовольнити повністю.
2.Судові витрати покласти на Відповідачів.

На мою думку, деякі обставини слід уточнити.
1) За ст. 1130 ЦК України спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без. Якщо Спірний договір не був укладений у формі договору простого товариства, то наслідки, встановлені ст.ст.1132-1143 не наступають.
2) Не зовсім коректним є посилання на ст. 331 ЦК України: "Згідно ст.ст.331, 876, 1134 ЦКУ вбачається, що результати спільної діяльності Відповідачів знаходяться в їх спільній сумісній власності". До завершення будівництва особа вважається лише власником матеріалів, які були використані.
3) Відносно ліпнини - очевидно, потрібна повторна експертиза.
Без уточнення цих обставин апеляційний суд може відмовити в задоволенні скарги.

[shakirkirill]

Виктор Иванович, добрый день! Прошу прощения, я опять отсутствовал и был очень занят, только сегодня добрался до сайта и увидел Ваш ответ. Прежде всего, хочу поздравить Вас со всеми прошедшими и наступающими праздниками.
Спасибо за Ваши замечания по жалобе. Я Вам попытаюсь ответить, а Вы еще раз выскажите свои замечания.
1. Договор действительно предполагал обьединение вкладов участников и они были обьединены и вложены в дело. Но это Ваше замечание очень полезное, так как, на это обязательно надо обратить внимание апеляционного суда, это упущение с моей стороны, что в жалобе я этого не указал, в иске это было указано и ответчиком было простое товарищество в лице ...... На сегодняшний день существует баланс совместной деятельности на котором находится капитальное строительство и все затраты, все как у обычного предприятия, отчетность в налоговой, коды и т.д и т.п, договора они заключали от имени товарищества. Но как мне внести изменения в жалобу? Кроме того, в материалах дела находится решение ВГСУ по этому договору, в котором установлено, что это договор простого товарищества, в деталях об обьединении вкладов и т.д
2. Согласен, но тут есть определенная двойственность, сам обьект строительства на сегодня также является незавершенным строительством недвижимым имуществом, на которое право собственности признать нельзя, но которым можна распоряжаться согласно того же кодекса, при определенных условиях, и который нужно содержать определенным образом за счет естественно закзчика владельца
3. Спасибо за лепнину - нужно будет уделить этому внимание - в высновке специалиста указано, что этот вопрос о стоимости ее восстановления исследовался и не может быть отвечен, так как, действуюищими дбн я точно не помню но что-то вроде не предусмотрены гос расценки на такую работу, она делается индивидуально, является творческим дизайнерским решением и т.д и т.п короче как договоритесь
Как Вы думаете, этого достаточно?
Прошу Вас Виктор Иванович, изложить свои соображения, если Вас это не затруднит
Кстати, у меня с этим же ответчиком в Подоле на подходе уже второе решение
С уважением, Кирилл

[gro-za]

Можу доповнити про ліпнину. Очевидно, можна звернутися до майстерень, які виконують подібні роботи, виписати у них рахунок на реставраційні роботи. Цього повинно бути достатньо для суду.

[shakirkirill]

Спасибо, Виктор Иванович, мы в принципе так и сделали, обратились к спд, который имеет право и делает такие работы. В дальнейшем, в заседании мы обязательно акцентируем на этом внимание
С уважением, Кирилл
P.S Почему-то, заходя по ссылке на Показати нові відповіді на Ваші повідомлення я не вижу ответов, а обращаясь непосредственна к форуму нахожу Ваш ответ

[gro-za]

P.S Почему-то, заходя по ссылке на Показати нові відповіді на Ваші повідомлення я не вижу ответов, а обращаясь непосредственна к форуму нахожу Ваш ответ

Форумний двигун SMF має ряд недоліків, подібно до багатьох програмних продуктів. З часом, можливо, буде усунений.

[shakirkirill]

У Х В А Л А *

* ІМЕНЕМ УКРАЇНИ*

*29 жовтня 2008 року
м. Київ*

* *

*Колегія суддів Судової палати у цивільних справах ***

*Верховного Суду України в складі :***

             *             *

*головуючого*

*     Григор'євої Л.І.,*

* *

*суддів:***

*     Балюка М.І.,** **     Барсукової В.М.,    ***

*Гуменюка В.І., Луспеника Д.Д.,*

*                                                   *

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,
ОСОБА_3, треті особи із самостійними вимогами: ОСОБА_4, ОСОБА_5, Комунальне
підприємство по утриманню житлового господарства Печерського району м.
Києва, Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту
населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, про відновлення
порушеного права співвласника на допоміжні приміщення багатоквартирного
будинку, за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського
району м. Києва про припинення права на частку у спільному майні та визнання
права власності, за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5
про спростування недостовірної інформації, захист честі, гідності, ділової
репутації та відшкодування  моральної  шкоди,

* *

*в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :*

* *

У червні 2004 року ОСОБА_1. та треті особи із самостійними  вимогами
звернулися
до суду  із зазначеним  позовом, посилаючись на те, що  вони є власниками
квартир в АДРЕСА_1 У  відповідності  до ч. 2 ст. 10 Закону України "Про
приватизацію житлового фонду" власники квартири багатоквартирного будинку є
співвласниками допоміжних  приміщень, яким є горище багатоповерхового
будинку. Відповідачі не уклали з ними - співвласниками інвестиційний
контракт щодо проведення будівельних робіт на горищі будинку, перегородили
горище цегельною стінкою, унаслідок чого у випадку пожежі у будинку
відсутній евакуаційний вихід. Крім того, внаслідок таких  ремонтних робіт, у
квартирі No. 23 позивачки ОСОБА_1. з'явилися тріщини  і вона  потребує
ремонту.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2. звернулися до суду із  зустрічним позовом, посилаючись
на те, що за час проведення ремонту на горищі будинку, відповідачі
розповсюджують недостовірну інформацію серед співвласників будинку
щодо  правомірності
ремонту, зокрема про те, що вони отримали дозвільні документи корупційним
шляхом, чим порочать їх ділову репутацію, що спричинило моральну шкоду в
розмірі 9 000 грн. Також позивачі заявили позовні вимоги про  припинення  права
на частку у спільному майні та просили визнати право власності на
частку  майна,
що складається з частини горищного поверху площею 138,2 кв.м. розташованого
над квартирами No. No. 47,48 по АДРЕСА_1, власником яких вони є. Свої позовні
вимоги обґрунтовували тим, що вони є співвласниками багатоповерхового
будинку по АДРЕСА_1, провели будівельні роботи, пов'язані з необхідністю
його ремонту, згідно висновку державного науково-дослідницького та
проектно-вишукувального інституту НДІпроектреконструкція  від 8 грудня  2003
року за No. 813/К, приписом No. 2511 від 25 листопада  2003 року СПДЧ-1
Міністерства  України з  надзвичайних ситуацій та у справах населення, які
постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи, про необхідність проведення
таких робіт. Для чого було укладено договір від  28 грудня 2003 року з
балансоутримувачем будинку ЖЕО-601 КП УЖГ "Печерськжитло" про виконання
ремонту, розроблено проект і погоджено  його  в  Державному
науково-дослідному та проектно-вишукувальному інституті від  6  лютого 2004
року за No. 714/К у відповідності до державних і будівельних норм. Згідно
експертної оцінки вони внесли значні кошти на ремонт частини горища, є
власниками матеріалів і мають можливість відшкодувати іншим співвласникам
компенсацію за частку, що відчужується, для цього вони  внесли  на
депозитний рахунок  суду  дійсну  вартість частини майна, на яку
претендують.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 31 травня 2006 року в
 задоволенні
позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2. та ОСОБА_3 про спростування
недостовірної інформації, захист честі, гідності, ділової репутації та
відшкодування моральної шкоди відмовлено та задоволено їх вимоги про
припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності.
Визнано за  ними  право спільної сумісної власності на частину горищного
поверху, розташованого над їхніми квартирами No. No. 47,48 багатоповерхового
будинку по АДРЕСА_1-Б площею 138,2 кв.м.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 25 червня 2007 року рішення
Печерського районного суду м. Києва від 31 травня 2006 року у частині
задоволення
позовних вимог ОСОБА_2. та ОСОБА_3 про припинення права на частку у
спільному майні та визнання права власності скасовано  та  в  цій  частині
ухвалено  нове рішення  про  відмову  в  позові. У решті  рішення  суду
залишено  без змін.

У касаційних скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ставиться питання про скасування
вказаних судових  рішень у зв'язку з порушенням норм  матеріального  та
процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_3 підлягаю задоволенню, а касаційна скарга ОСОБА_1
відхиленню за таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанцій в частині задоволення  позовних
вимог ОСОБА_2. та ОСОБА_3 про визнання права  на  частку  у спільному майні
- горищного поверху над квартирами No. No. 47,48 та ухвалюючи в цій частині нове
рішення, апеляційний суд виходив із того, що відповідно до вимог ч. 2 ст.
382 ЦК України власникам квартир у багатоквартирному житловому будинку
належить на праві спільної сумісної власності приміщення загального
користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне та інше
обладнання, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб
усіх власників квартир. А оскільки  відповідно до вимог ч. 2  ст. 369 ЦК
України  дозволу у співвласників квартир спірного будинку на переобладнання
допоміжних приміщень будинку, у тому числі горища, отримано не було, як не
було отримано й дозволу районної державної адміністрації на проведення
перебудови та перепланування, то підстави для задоволення заявлених  позовних
вимог відсутні.

Проте погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції не можна.

Судами  встановлено, що квартири No. 47 та No. 48 по АДРЕСА_1 на праві приватної
власності належить  ОСОБА_3. та ОСОБА_2, розташовані на останньому шостому
поверсі  багатоповерхового  будинку.

У 2002 році над квартирами No.No. 47,48 відбулася пожежа і було знищено дах.
Довгий час балансоутримувач будинку ремонт не проводив, тому не чекаючи
усунення пошкоджень від організації, що обслуговує будинок,ОСОБА_2замовив
проведення ремонтних робіт, отримав висновок та рекомендації, замовив
проект. Згідно припису від 25 листопада 2003 року No. 2511 СПДЧ-1 Міністерства
України з  надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи на горищі будинку необхідно було
виконати вогнезахисну обробку дерев'яних конструкцій, господарське
приміщення над квартирами 47,48 виділити противопожежними  перегородками.

Згідно з висновками Державного науково-дослідницького та
проектно-вишукувального інституту НДІпроектреконструкція від 8 грудня 2003
року            No. 813/К рекомендовано  стропильну  систему на горищі
виконати  із  металевих   профілів з антикорозійним покриттям і з
протипожежним захистом. Горищний  поверх знаходиться в незадовільному
технічному стані, конструкції мають  багаточисельні  тріщини і вражені
 мікроорганізми
на 75 %.

ОСОБА_2 уклав 28 грудня 2003 року договір з ЖЕО-601  комунального
підприємства "Печерськжитло" та ПП "Клен" на виконання робіт по
ремонту  горищного
поверху по АДРЕСА_1 На виконання                умов договору розробив у ПП
"Гаразд-гурт архітекторів" проект заміни перекриття та покрівлі над
квартирами No. No. 47, 48 у житловому будинку. Фахівцями  державного науково -
дослідницького проектно - вишукувального інституту НДІпректреконструкція
проект перевірено на відповідність діючим в Україні  нормам і правилам.
Згідно  висновку від 6 лютого 2004 року  No.  174/К прийняті  у проекті
конструктивні рішення не призведуть до зниження експлуатаційної  якості,
міцності і стійкості  будинку у цілому.

Крім того, відповідно до звіту ТОВ "Капітал Інвест Груп" про оцінку  майна
загальних будівельних робіт по заміні перекриття та покрівлі горища в
житловому АДРЕСА_1призвели до поліпшення  технічного стану та ринкова
вартість горища унаслідок проведених робіт становить 1 494 300 грн. Звіт
рецензовано експертом - оцінювачем ПП "Академія Оцінки і Права" ОСОБА_5.,
який має кваліфікацію судового експерта  (свідоцтво No. 667 від  16 травня
2001 року).

Відповідно до  вимог ст. 1  Закону України "Про об'єднання
співвласників  багатоквартирного
будинку" управитель - це юридична особа, яка здійснює   управління
неподільним та загальним майном житлового комплексу за  дорученням власника
майна і забезпечує його належну експлуатацію. Відповідно до вимог ст. ст.
11, 12 цього Закону управління неподільним та загальним  майном житлового
комплексу здійснюється шляхом належної експлуатації житлового комплексу та
забезпечення відповідних умов користування  власником, неподільним та
загальним майном власників. Балансоутримувач забезпечує управління житловим
комплексом.

Управителем неподільного та загального майна є КП по утриманню житлового
фонду  Печерського району м. Києва "Печерськжитло" в особі  його  структурного
підрозділу без прав юридичної особи Житлово-експлуатаційна  організація No.
601  на  праві  оперативного управління. Таким чином договір про  користування
горищним поверхом укладений з компетентною особою, а саме  з ЖЕО-601 КП УЖГ
"Печерськжитло". Крім того, факт укладення вказаного договору сторонами не
оспорювався. Не оспорюється і факт знищення вогнем горищного поверху та
встановлено, що ніхто із співвласників не вніс грошей на його ремонт, а
також під час ремонту горища відповідачем ніхто з них не заперечував проти
такого  ремонту та реконструкції.

Встановлено, що ринкова  вартість горища до внесення  поліпшень становила
210 043 грн. Витрати, які понесли відповідачі ІНФОРМАЦІЯ_1 на загальні
будівельні роботи складають 768 400 грн. та ринкова вартість приміщень, що
утворилися унаслідок проведених робіт становить 1 494 300 грн. На депозит
суду ІНФОРМАЦІЯ_1 внесли 210 043 грн., що відповідає ринковій вартості
приміщень, на які вони претендують та за конкретних обставин - знищення  вогнем
старої частини горища та відновлення за свій рахунок частини спільного майна
тоді, як інші співвласники відмовилися  від цього, не суперечить  положенню
ст. 365 ЦК України.

До того ж, рішенням Печерського  районного суду  м. Києва  від 27 лютого
2004 року у справі за позовом КП УЖГ "Печерськжитло" до ОСОБА_2. та  ОСОБА_3
про звільнення  самовільно  зайнятого  горищного  поверху  над квартирами No.No.
47,48 в АДРЕСА_1та  приведення його в первинний  стан  відмовлено.
Рішення  набрало
законної  сили  та ним встановлено, що відповідачі ІНФОРМАЦІЯ_1 користуються
спірним горищним поверхом правомірно.

Крім того, частка спірного горищного поверху розташована над
квартирами  ІНФОРМАЦІЯ_1,
відокремлена перегородками від  іншої  частини  горищного поверху будинку,
постачання комунальних послуг через інженерні комунікації, що  проходять
через  горищний поверх не  припинено та не порушує прав та інтересів  інших
співвласників  будинку.

Відокремлення перегородками частини спірного горищного поверху над
квартирами No.No. 47,48 не порушує прав і позивачів, які проживають в іншому
під'їзді будинку та реконструйоване приміщення не знаходиться над
їхніми  квартирами.
Вхід до квартир позивачів - з іншого відокремленого парадного входу і  має
окремі  евакуаційні  входи і  виходи.

 Щодо позовних вимог ОСОБА_5, то суд  першої інстанції  вірно  відмовив  у
їх задоволенні, оскільки позивачем не було надано належних та достовірних
доказів того, що АДРЕСА_2 належить  йому на  праві  власності.

Оскільки судом першої інстанцій повно та всебічно встановлено
обставини  справи,
відповідно до вимог ст. 339 ЦПК України рішення суду апеляційної інстанції
підлягає скасуванню, а рішення суду першої  інстанції - залишенню у силі.



Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів

* *

*у х в а л и л а :*

* *

          Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити. У задоволенні касаційної
скарги ОСОБА_1 - відмовити.



Рішення апеляційного суду м. Києва від 25 червня 2007 року скасувати та
залишити без змін рішення Печерського районного суду м. Києва від 31
травня
2006 року.



Ухвала  оскарженню не підлягає.


*Головуючий
**Л.І. Григор'єва* * * *  Судді:
 М.І. Балюк *

*
*
*
 В.М. Барсукова*




* В.І. Гуменюк*

* *
*
   Д.Д. Луспеник*

[shakirkirill]

Витктор Иванович, прочитайте это решение, это перл кривосудия, причем там наличествует судья Балюк, которая приложила руку и к моему решению, за такие решения нужно сразу сажать пожизнено. Я не нашел пока этих людей, но кроме всех остальных более важных обстоятельств, меня заинтересовало, как это ВСУ берет на себя полномочия экспертов и решает, будет ли соответствовать пожарным нормам то или иное техническое решение, хотя я даже уверен, что в деле есть постанова МНС по поводу нарушения норм пожбезопасности, закрытие обязательного выхода на крышу и тому подобное. Это, конечно, мелочь по сравнению с прочей аргументацией судей, но уж очень она меня задела. Про остальное позже
С уважением, Кирилл

[Юрій Васильович]

  есть постанова МНС по поводу нарушения норм пожбезопасности, закрытие обязательного выхода на крышу и тому подобное.

Ув. Кирилл, а можно поподробнее об обязательном выходе на крышу. можно ссылку на какие либо документы по этому поводу.

[shakirkirill]

Можно, ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА ОБ’ЄКТІВ БУДІВНИЦТВА
 
ДБН В.1.1.7–2002
6.4. Виходи на покрівлю слід передбачати у будинках висотою 10 м і більше від планувальної позначки землі до карнизу покрівлі або верху зовнішньої стіни  (парапету). Ці виходи мають влаштовуватися безпосередньо зі сходових кліток або через горище, за винятком теплого горища, або по зовнішніх пожежних драбинах типів П1, П2.
6.5.  Кількість виходів на покрівлю та їх розташування слід передбачати залежно від призначення та розмірів будинку, але не менш як один вихід:
а) на кожні повні та неповні 100 м довжини будинку з горищним покриттям і на кожні повні та неповні 1000 м2 площі покрівлі будинку з безгорищним покриттям для житлових, громадських, а також для адміністративних і побутових будинків промислових підприємств;
б) через кожні 200 м за периметром виробничих і складських будинків по зовнішніх пожежних драбинах.
Дозволяється не передбачати :
в) зовнішні пожежні драбини на головному фасаді будинку виробничого або складського призначення, якщо ширина будинку не перевищує 150 м, а з боку, протилежного головному фасаду, є лінія протипожежного водопроводу з пожежними гідрантами на ньому;
г) вихід на покрівлю одноповерхових будинків з покриттям площею не більше 100 м2.
Примітка.  При визначенні необхідної кількості виходів на покрівлю будинку дозволяється враховувати також інші зовнішні сходи, які мають вихід на покрівлю і відповідають вимогам до зовнішніх пожежних драбин або сходів типу С3.
 
6.6. Виходи через горище на покрівлю слід передбачати по закріплених металевих драбинах, через двері, вікна або люки з розмірами не менше 0,6 м х 0,8 м.
Виходи зі сходових кліток на покрівлю або горище слід передбачати по сходових маршах з площадками перед виходом, через протипожежні двері 2-го типу розмірами не менше 0,75 м х 1,5 м.
У житлових, громадських будинках, адміністративних і побутових будинках промислових підприємств з висотою не більше 15 м від планувальної позначки землі до карнизу покрівлі або верху зовнішньої стіни (парапету) дозволяється влаштовувати виходи на горище або покрівлю зі сходових кліток через протипожежні люки 2-го типу розмірами 0,6 м х 0,8 м по закріплених вертикальних металевих драбинах.

[shakirkirill]

Найдите этот дбн он в сети есть и там еще посмотрите, с точки зрения пожарной безопасности мансарды это очень   плохое дело
С уважением, Кирилл

[Юрій Васильович]

Искренне благодарю, Кирилл! начало есть, далее поищу сам.
с уважением, Юрий.