Я не совсем понял
Можу надати лише своє особисте уявлення щодо цього. Пишу українською, оскільки відмінники між
нечинністю і
недійсністю, якщо ці терміни перекласти на російську, -відсутні.
Щодо нормативно-правових актів (НПА). Про їх
недійсність я зустрічав згадку, наприклад у ст. 2 ЗУ № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту":
Нормативні акти органів державної влади та органів місцевого
самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни,
передбачені цим Законом, є недійсними.
Як воно працює на практиці -поки що не знаю, оскільки мій адмінпозов по такій справі по суті ще не розглядається.
В інших випадках згадується про
нечинність НПА (зокрема РКМДА).
Нечинність, на мою думку, -це відсутність дії такого НПА, яка встановлена законодавчо. НПА не може бути
недійсним, оскільки є обов'язковим до виконання. (Але ж є приклад ЗУ № 3551-XII). Тому, або НПА
нечинний -тобто не діє, а тому не може виконуватися. Або ж НПА діє (є чинним), але скасовується самим його видавцем або ж судом (загальним чи Конституційним). І з моменту скасування також відповідно не діє.
А
недійсність -це категорія, яка більш притаманна правочинам. Якщо
недійсність правочину встановлена законом -він є
нікчемним. Доводити це в судовому порядку не потрібно. Якщо така
недійність законом не встановлена -це
оспорюваний правочин, що може бути визнаний судом
недійсним в порядку ЦПК.
Суддя Бабенко по справі № 2а-1888/10 пішов по шляху вирішення публічно-правового спору за логікою цивільно-правового. Тобто по суті його рішення є вірним (мотивувальною частиною), але публічно-правовий спір резолютивною частиною не вирішений. Завдання суду було -усунути правову невизначенність щодо
нечинних (як на думку позивача, так і на думку суду) РКМДА. Ця правова невизначенність не усунена:
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=5951.0.htmlТобто слід використовувати мотивувальну частину цього рішення (факт
нечинності) як преюдиційний у цивільних позовах.