Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Дятел]

Еще про реестр!
Вот нашел несколько таких ссылок
http://reyestr.court.gov.ua/Review/24813863
http://reyestr.court.gov.ua/Review/24651270
http://reyestr.court.gov.ua/Review/24651202
Это как понимать? Это только у меня не открывается?
Или из реестра удалять отмененные решния начали?

У меня тоже что-то открывается, что-то нет. Причем список открывается, а уже из списка выборочно, что-то да, что-то нет.

Так эти судебные решения мною найдены по конкретному поисковому запросу!
Т.е. сам движек поисковика нашел в текстах этих решений поисковое слово (следовательно текст решения или есть, или по крайней мере был), а уже при непосредственно открытии выдало: "маемо тэ що маемо"!

[focus]

Замечательное решение!
Только вот ведь проблема!

нема проблем!

[Тетяна Academia]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24237192?Liga=True

Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «ПОРЯД.ОК. Управління та експлуатація нерухомості» про зобов'язання укласти договір на обслуговування будинку та прибудинкової території, суди зазначили, що принципом договору є вільність у виборі контрагента та визначенні умов договору.

Копіюю цю інформацію в СУДОВІ РІШЕННЯ по цивільним справам.

http://gro-za.org/forum/index.php?topic=7756.0.html
http://gro-za.org/forum/index.php?topic=7757.0.html

[Дятел]

Замечательное решение!
Только вот ведь проблема!
ПКМУ 529 - отменена (в нужной части)
ПКМУ 955 - отменена
РКМДА 2306 отменено...

И что же выполнять то?

Замечательное решение!
Только вот ведь проблема!

нема проблем!

А какое отношение эти сообщения имеет к ветке ФОКУСа?
Это вроде по делу КРЕНЫЧИВ! Как они сюда попали?

[focus]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/23736436

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 525, 526 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Разом з тим, зокрема, розпорядження Київської міської державної адміністрації № 86 від 31.01.2007 "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води  для відпуску бюджетним установам і організаціям, іншим споживачам" було скасовано Указами Президента України № 1058/2008 від 20.11.2008 та № 1199/2008 від 24.12.2008.

Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1663 від 27.11.2008 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води, водовідведення для окремих суб'єктів господарювання" скасовано Указом Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008.

Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1780/1 від 25.12.2008 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ і інших споживачів" скасовано Указом Президента України № 65/2009 від 03.02.2009.

Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 127 від 05.02.2009 "Про затвердження тарифів на теплову енергію та встановлення, погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води  і водовідведення холодної і гарячої води для інших споживачів" скасовано Указом Президента України № 76/2009 від 09.02.2009.

Проте, судами попередніх інстанцій зазначені обставини залишено поза увагою, а також не дано оцінки наявності правових підстав для застосування до спірних правовідносин тарифів встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації на комунальні послуги, які застосовувались ТОВ "ЖЕК-108" при розрахунку заборгованості в спірний період.

[focus]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25199811

[Nimfa]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25199811

Реєстр пише Перегляд сторінки недоступний
Невірне або застаріле посилання.
Цікаво, це тільки у мене?

[focus]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/24967713

(click to show/hide)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

"25" червня 2012 р.                                                                                    Справа № 32/132пн                              Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Карабаня В.Я. -головуючого, Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.,розглянувши матеріали касаційної

скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Степ"напостанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2012р.у справігосподарського суду  Донецької області №32/132пнза позовомОб'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Варганова"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Степ"пропро зобов'язання вчинити діїза зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Степ"до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Варганова"провизнання недійсним рішення за участі представників сторін:

від позивача - не зявилися;

від відповідача - Лишенко Н.С.

У С Т А Н О В И В:

14.12.2011р. рішенням господарського суду Донецької області (суддя Ушенко Л.В.) первісний позов задоволено частково,  зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю „Степ" передати на баланс Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Варганова" частину житлового комплексу -житлового багатоквартирного будинку, розташованого по вул.Варганова, 10 у м. Маріуполі, а саме: неподільне майно, яке складається з частини допоміжних приміщень, призначених для експлуатації будинку (крім приміщення котельної № 54 площею 63,6 кв.м, технічного поверху), конструктивні елементи багатоквартирного будинку, які забезпечують цілісність та необхідні технічні умови функціонування, технічне обладнання багатоквартирного будинку та технічні пристрої, необхідні для безпечної експлуатації квартир (окрім обладнання котельної), житловий фонд багатоквартирного будинку; передати ОСББ „Варганова" план земельної ділянки та відповідну технічну документацію (інвентарну справу, акт прийняття будинку в експлуатацію, план зовнішніх та внутрішніх мереж, іншу технічну документацію щодо обладнання та устаткування) багатоквартирного будинку № 10 по вул. Варганова, 10 у м.Маріуполі; підписати з ОСББ „Варганова" акт-приймання передачі частини багатоквартирного будинку. В решті позовних вимог та у задоволенні зустрічного позову ТОВ „Степ" до ОСББ „Варганова" про визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ „Варганова" від 10.01.2011р. відмовлено.

26.03.2012р. постановою Донецького апеляційного господарського суду (судді: Марченко О.А. -головуючий, Бойко І.А., Татенко В.М.) рішення місцевого господарського суду скасовано в частині відмови у задоволені позовних вимог про зобов'язання відповідача передати ОСББ „Варганова" технічний паспорт будинку № 10 по вул. Варганова, 10 у м.Маріуполі; передати на баланс позивача приміщення котельної №54 площею 63,6 кв.м. -технічний поверх багатоквартирного будинку А-7 по вул. Варганова, 10 та обладнання котельної, прийнято в цій частині нове рішення про задоволення відповідних позовних вимог. В решті рішення господарського суду Донецької області від 14.12.2011р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ТОВ „Степ" посилалися на неправильне застосування апеляційною інстанцією норм матеріального права, тому просили скасувати постанову від 26.03.2012р., а рішення місцевого господарського суду залишити в силі. Заявник зазначав, що обладнання та приміщення котельної № 54 площею 63,6 кв.м належать товариству на праві власності та не входить до складу житлового комплексу, тому не підлягали передачі об'єднанню,  що є порушення його права власності на це майно.

Проаналізувавши касаційну скаргу на предмет її обґрунтованості у сукупності з іншими матеріалами справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення вимог скарги.

Як убачається із матеріалів справи та установлено судами обох інстанцій, рішенням виконавчого комітету від 17.11.2010р. № 390/1 зареєстровано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Варганова" по вул. Варганова,10 м.Маріуполя, загальними зборами якого, 10.01.2011р. прийнято рішення про прийняття на власний баланс житлового комплексу по  вул. Варганова,10. Виходячи з положень ст.11 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", згідно яких об'єднання після набуття статусу юридичної особи може, зокрема,  прийняти на власний баланс весь житловий комплекс, об'єднання неодноразово зверталися до ТОВ „Степ" щодо передачі житлового будинку. Недійшовши згоди щодо майна, яке підлягало передачі на баланс об'єднання, останні звернулися до господарського суду з відповідним позовом, який частково було задоволено рішення місцевого господарського суду, що не оспорювалось  відповідачем. ТОВ „Степ" не погоджується з висновком апеляційного господарського суду щодо зобов'язання передати на баланс Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку „Варганова" обладнання та приміщення котельної № 54 площею 63,6 кв.м, вважаючи, що це майно не входить до складу житлового комплексу, тому не підлягає передачі, доводи якого касаційна інстанція визнає безпідставними виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України, власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Статтею 19 Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у їх спільній власності і не підлягає відчуженню, загальне майно - у спільній частковій власності.

За змістом ст. 1 цього закону неподільне майно це неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку; загальним майном є частина допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися згідно з їх призначенням на умовах, визначених у статуті об'єднання (кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні тощо). Допоміжні приміщення це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення). Під технічним обладнанням багатоквартирного будинку, згідно цієї статті, слід розуміти  інженерні комунікації та технічні пристрої, які необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов та безпечної експлуатації квартир (загальні будинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання, елеваторних вузлів, а також елементи благоустрою території).

Апеляційним судом установлено, що не спростовувалось відповідачем, спірне обладнання котельної знаходиться у приміщення котельної №54 площею 63,6 кв.м. на технічному поверсі та обслуговує весь житловий будинок, без доступу до якого експлуатація житлового будинку  є не можлива,  тому виходячи з викладеного, обґрунтовано дійшов висновку, що обладнання та приміщення котельної №54 є неподільним майном співвласників багатоквартирного будинку, яке підлягає передачі на баланс ОСББ „Варганова". Також, судом вірно зазначено, що за приписами  ст.11 ЗУ Закону України „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передача на баланс майна, яке входить до складу житлового комплексу, але не належить об'єднанню, не тягне за собою виникнення права власності на нього, чим спростовано доводи заявника про порушення його права власності на спірне майно.

          Належних обґрунтувань, які б спростовували висновки апеляційного господарського суду, заявником не наведено, у зв'язку з чим колегія суддів  не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови, при ухваленні якої здійснено всебічний, повний та об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, надано належну правову оцінку всім наявним у матеріалах справи доказам й твердженням сторін, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Степ" залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 26.03.2012р. у справі  господарського суду  Донецької області №32/132пн  - без змін.

Головуючий суддяВ.Я. Карабань  СуддяГ.В. Жаботина  СуддяЛ.В. Ковтонюк

[focus]

Разом з тим, ст. 26 вказаного Закону визначені істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем, та також передбачено, що крім істотних договір може містити інші умови за згодою сторін. Однак, суди не перевірили, чи відповідають умови запропонованого позивачем проекту договору умовам типового договору, затвердженого Постановою КМУ №630 від 21 липня 2005 року, чи передбачені в проекті договору позивача інші умови договору, та чи були такі умови договору узгоджені сторонами. Якщо відмінні від типового договору умови сторонами не узгодженні, суд повинен перевірити відповідність таких умов нормам чинного законодавства та мотивувати відхилення заявлених зауважень та заперечень відповідача до оспорюваних ним пунктів договору.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25338867

(click to show/hide)

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2012 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах                                             Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і  кримінальних справ у складі:

головуючого Макарчука М.А., суддів:  Леванчука А.О., Писаної Т.О.,Мазур Л.М., Юровської Г.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості та зобов'язання укласти договір та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» про зобов'язання укласти договір, за касаційною скаргою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим                  від 27 січня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 09 квітня 2012 року, 

в с т а н о в и л а:

У липні 2011 року ПП «СК «Комфорт», з урахуванням уточнення позовних вимог, звернулось до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що підприємство є експлуатуючою організацією, виконавцем житлово-комунальних послуг в будинку, де відповідачам належить на праві власності квартира № 35. Відповідачі не в повному обсязі та нерегулярно сплачують спожиті житлово-комунальні послуги, внаслідок чого станом на              01 листопада 2011 року утворилася заборгованість, яка не була сплачена. Також відповідачі ухиляються від виконання обов'язку щодо укладення договору про надання житлово-комунальних послуг.

Заперечуючи проти позовних вимог ПП «СК «Комфорт»               ОСОБА_7 звернулась до суду з зустрічним позовом. Вимоги зустрічного позову, як і заперечення, обґрунтовані тим, що наданий позивачем проект договору не є типовим, таким що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 529 від 20 травня 2009 року, а тому відповідач вважає, що існує переддоговірний спір. 08 серпня 2011 року відповідачем на адресу позивача була надіслана своя редакція договору, яку він і просив суд зобов'язати підписати позивача.

Рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим                  від 27 січня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 09 квітня 2012 року, первісний позов                  ПП «Сервісна компанія «Комфорт» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 солідарно на користь ПП «Сервісна компанія «Комфорт» заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з 01 березня 2010 року по 01 листопада 2011 року в сумі 6 941 грн. Зобов'язано ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укласти з ПП «Сервісна компанія «Комфорт» договір про надання комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території, як співвласників квартири АДРЕСА_1, у редакції, яка була надіслана разом з претензією (вихідний № 769 від 26 квітня 2011 року). У решті позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 просять вказані судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний - задовольнити.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідачі не в повному обсязі сплачують житлово-комунальні послуги, внаслідок чого, станом на 01 листопада 2011 року у них утворилася заборгованість, яка не була сплачена і після отримання відповідачами претензій ПП «СК «Комфорт», відповідачі ухиляються від виконання обов'язку щодо укладання договору на надання житлово-комунальних послуг. Порядок відключення квартири від централізованого опалення відповідачами не виконано, а тому воно не може вважатися законним.

З таким висновком судів повністю погодитись не можна.

Судами встановлено, що ОСОБА_7 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, в якій проживає та зареєстрований ОСОБА_6, з яким відповідачка перебуває у зареєстрованому шлюбі.

ПП «СК «Комфорт» у вказаному будинку надає такі житлово-комунальні послуги як водопостачання та водовідведення, гаряче водопостачання (підігрів води) та централізоване опалення, послуги з утримання будинку та прибудинкової території та електропостачання.

Будинок, в якому співвідповідачам належить квартира, облаштований будинковим засобом обліку теплової енергії, а також в їх квартирі встановлені поквартирні засоби обліку послуг водопостачання та водовідведення, гарячого водопостачання.

Згідно з роздруківкою нарахувань та оплат по квартирі відповідачів за первісним позовом вбачається, що заборгованість, яку позивач просить стягнути солідарно з відповідачів, є сумою щомісячних нарахувань плати за послуги з водопостачання та водовідведення, послуги з утримання будинку та прибудинкової території, спожиту електроенергію, централізоване опалення за встановленими тарифами та згідно показань засобів обліку з березня 2011 року по 01 листопада 2011 року. Заборгованість по оплаті комунальних послуг, станом на 01 листопада 2011 року складає 6941,32 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачі заперечували щодо наявності у них заборгованості по оплаті комунальних послуг в підтвердження чого надали копії квитанцій (т. 1 а.с. 129-150), відповідно до яких відповідачами сплачено 7045,36 грн за період з січня місяця 2010 року по жовтень місяць 2011 року. Відповідачі також звертали увагу суду, що зарахування позивачем здійснених відповідачами поточних платежів має розбіжності в сумах в порівнянні із наданим позивачем розрахунком.

Беручи до уваги лише пояснення позивачів, що сплачені кошти зараховувались в погашення заборгованості за період з лютого місяця                 2009 року по березень місяць 2010 року, суди в порушення вимог ст. 213 ЦПК України взагалі не перевірили обставини щодо наявності заборгованості у цей період і його розміру та якими доказами це підтверджено. А оскільки суд самостійно не зміг встановити обґрунтованість та правильність наданого позивачем розрахунку, суди безпідставно відмовили у задоволенні клопотання відповідача щодо призначення судової експертизи для визначення розміру заборгованості та періоду його виникнення.

Задовольняючи вимоги первісного позову в частині зобов'язання укласти договір про надання комунальних послуг та послуг з утримання будинку і прибудинкової території в редакції позивача та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову про зобов'язання укласти вказаний договір, підготовлений споживачем, суди вірно виходили з того, що згідно з підпунктом 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Разом з тим, ст. 26 вказаного Закону визначені істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем, та також передбачено, що крім істотних договір може містити інші умови за згодою сторін. Однак, суди не перевірили, чи відповідають умови запропонованого позивачем проекту договору умовам типового договору, затвердженого Постановою КМУ №630 від 21 липня 2005 року, чи передбачені в проекті договору позивача інші умови договору, та чи були такі умови договору узгоджені сторонами. Якщо відмінні від типового договору умови сторонами не узгодженні, суд повинен перевірити відповідність таких умов нормам чинного законодавства та мотивувати відхилення заявлених зауважень та заперечень відповідача до оспорюваних ним пунктів договору.

Перевіряючи в апеляційному порядку законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд у порушення вимог статей 303, 315 ЦПК України доводів апеляційної скарги належним чином не перевірив і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин, оскаржувані судові рішення на підставі ч. 2                  ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню в частині вирішення первісних позовних вимог приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості та зобов'язання укласти договір з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим                  від 27 січня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 09 квітня 2012 року в частині вирішення первісного позову приватного підприємства «Сервісна компанія «Комфорт» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості та зобов'язання укласти договір скасувати та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

У решті рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 січня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 09 квітня 2012 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.А. МакарчукСудді:            А.О. Леванчук Л.М. Мазур Т.О. Писана Г.В. Юровська

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25338867

[focus]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/24982075

Суд апеляційної інстанції на порушення вимог ст. ст. 212 - 214, 316 ЦПК України не перевірив доводи сторін про те, що відповідачу надавались послуги щодо утримання будинку, нежитлового приміщення і прибудинкової території. Не надана оцінка висновкам суд першої інстанції, що відповідач повинен сплачувати витрати на утримання належного йому приміщення. Разом з тим судом не встановлено, чи надавались відповідачу позивачем відповідні послуги, чи він їх отримував, чи відмовився від їх отримання та за який період і в якому розмірі.

Крім того, постановляючи рішення про зобов'язання укласти відповідний договір про обслуговування та оплату комунальних послуг з управителем, суди не звернули увагу на те, що в разі невиконання Правил користування жилими приміщеннями зацікавлена сторона вправі звернутися до суду за захистом своїх прав, не залежно від того чи існує між ними письмовий договір про надання послуг.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог діючого законодавства України, а тому суд безпідставно з порушенням вимог діючого законодавства зобов'язав відповідача укласти письмовий договір про обслуговування та оплату комунальних послуг з управителем, суд не звернув увагу на те, що такий договір може бути укладений сторонами в усній формі, що не протирічить діючому законодавству України і залежить від того які послуги, коли і на яких умовах надавались, виконуватись та підлягають оплаті.

(click to show/hide)

У Х В А Л А

іменем    україни

6 червня 2012 рокум. КиївКолегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого                   Журавель В.І.,

суддів                              Євтушенко О.І.,                                   Євграфової Є.П.,

                                     

Завгородньої І.М.,        Іваненко Ю.Г.,   

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал на Головацького» до ОСОБА_3 про зобов'язання укласти договір та стягнення заборгованості,

за касаційною скаргою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал на Головацького» на рішення апеляційного суду Львівської області від 1 грудня 2011 року

в с т а н о в и л а:

У березні 2010 року об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал на Головацького» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про зобов'язання укласти договір про забезпечення функціонування ОСББ «Квартал на Головацького» та надання послуг власнику приміщень, стягнути з відповідача заборгованість за теплове навантаження в сумі 3843 грн. 50 коп., заборгованість за експлуатаційні витрати в сумі 5979 грн. 12 коп., заборгованість за теплопостачання в сумі 480 грн. 89 коп. та судові витрати.

Посилалися на те, що відповідно до свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення - офіс № 43 по вул. Головацького, 23 Г в м. Львові належить ОСОБА_3 та перебуває на балансі і обслуговується створеним 28 липня 2009 року об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Квартал до Головацького». 27 жовтня 2009 року загальними зборами членів ОСББ «Квартал на Головацького» затвердженого тарифи на квартплату та експлуатаційні витрати, договір «Про забезпечення функціонування ОСББ «Квартал на Головацького» та надання послуг власнику приміщень».

25 листопада 2009 року між позивачем та ДК «Газ Україна» укладено договір поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання. З жовтня 2009 року відповідач договір з позивачем не укладає, зобов'язання по оплаті за експлуатаційні витрати та утримання будинку, нежитлового приміщення і прибудинкової території та отримані комунальні послуги не виконує. ОСББ «Квартал на Головацького»  відповідачу направлялись квитанції із вказаною сумою заборгованості, однак заборгованість на даний час не погашена.

Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 5 травня 2011 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал на Головацького» заборгованість за теплове навантаження, в розмірі 3843 грн. 50 коп.; стягнуто заборгованість за експлуатаційні витрати в розмірі 5979 грн. 12 коп.; стягнуто заборгованість за теплопостачання в розмірі 480 грн. 89 коп. та стягнуто судові витрати. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 1 грудня 2011 року рішення Залізничного районного суду м. Львова від 5 травня 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення, позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_3 укласти договір з об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Квартал на Головацького» про оплату за теплопостачання та утримання належних йому нежитлових приміщень (офісу) № 43 загальною площею 195, 3 кв.м. в будинку № 23-г по вул. Я. Головацького у м. Львові. В задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості - відмовлено.

У касаційній скарзі виконавчий директор об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал на Головацького» - Пастущак Л.І. порушує питання про зміну рішення суду апеляційної інстанції в частині стягнення з відповідача на користь ОСББ «Квартал на Головацького» заборгованості за теплове навантаження на загальну суму 3843 грн. 50 коп., заборгованості за експлуатаційні витрати на загальну суму 5979 грн. 12 коп. та заборгованості за теплопостачання на загальну суму 480 грн. 89 коп., мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що відмова відповідача в добровільному порядку сплатити вказану позивачем суму заборгованості порушує права позивача та інших членів об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал на Головацького», несплата за надані послуги призводить до значних збитків ОСББ «Квартал на Головацького», оскільки позивач не має можливості своєчасно забезпечити оплату податків, заробітної плати, інших відрахувань державі.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов в частині зобов'язання відповідача укласти з ОСББ «Квартал на Головацького» договір про оплату за теплопостачання та утримання належних нежитлових приміщень, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно із положеннями ст. 648 ЦК України правовідносини суб'єктів господарської діяльності, якими є юридична особа ОСББ «Квартал на Головацького» та відповідач, як фізична особа - власник нежитлових офісних приміщень, повинні регулюватись виключно на договірних засадах, шляхом укладення відповідного договору, однією із основних умов якого є вартість економічно обґрунтованих послуг.

Однак, з такими висновками суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 на праві власності належить нежитлове приміщення, яке розташоване в будинку № 23-г по вул. Горовацького в м. Львові. Відповідно до статуту зазначене приміщення перебуває на балансі та обслуговується створеним 28 липня 2009 року об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Квартал на Головацького».

27 жовтня 2009 року загальними зборами членів ОСББ «Квартал на Головацького» затверджено тарифи на квартплату та експлуатаційні витрати, договір «Про забезпечення функціонування ОСББ «Квартал на Головацького» та надання послуг власнику приміщень», працівниками ОСББ «Квартал на Головацького» належним чином надаються послуги по обслуговуванню вищевказаних приміщень, відповідач користується наданими послугами, однак не оплачує кошти за надані послуги.

Відповідно до розрахунків, які долучені до матеріалів справи, за відповідачем утворилась заборгованість 3843 грн. 50 коп. з січня 2010 року по 1 лютого 2011 року за теплове навантаження, 5979 грн. 12 коп. з вересня 2009 року по 1 лютого 2011 року заборгованість по експлуатаційних витратах, 480 грн. 89 коп. станом на 31 жовтня 2010 рік заборгованість за послуги теплопостачання.

25 травня 2010 року відповідачу надсилалась попередження - претензія з вимогою погашення вищевказаної заборгованості в добровільному порядку, але відповідачем залишено поза реагуванням.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування та житлової політики.

Укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні.

Згідно ст. 22 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» власники квартир, приміщень зобов'язані укласти договір про обслуговування та оплату комунальних послуг з управителем незалежно від членства в об'єднанні. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об'єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку. Власники несуть відповідальність за своєчасність здійснення платежів на рахунок управителя незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду, якщо інше не передбачено договором.

Відповідно ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року з наступними змінами та доповненнями, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Суд апеляційної інстанції на порушення вимог ст. ст. 212 - 214, 316 ЦПК України не перевірив доводи сторін про те, що відповідачу надавались послуги щодо утримання будинку, нежитлового приміщення і прибудинкової території. Не надана оцінка висновкам суд першої інстанції, що відповідач повинен сплачувати витрати на утримання належного йому приміщення. Разом з тим судом не встановлено, чи надавались відповідачу позивачем відповідні послуги, чи він їх отримував, чи відмовився від їх отримання та за який період і в якому розмірі.

Крім того, постановляючи рішення про зобов'язання укласти відповідний договір про обслуговування та оплату комунальних послуг з управителем, суди не звернули увагу на те, що в разі невиконання Правил користування жилими приміщеннями зацікавлена сторона вправі звернутися до суду за захистом своїх прав, не залежно від того чи існує між ними письмовий договір про надання послуг.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог діючого законодавства України, а тому суд безпідставно з порушенням вимог діючого законодавства зобов'язав відповідача укласти письмовий договір про обслуговування та оплату комунальних послуг з управителем, суд не звернув увагу на те, що такий договір може бути укладений сторонами в усній формі, що не протирічить діючому законодавству України і залежить від того які послуги, коли і на яких умовах надавались, виконуватись та підлягають оплаті.

Апеляційний суди належним чином зазначені доводи не перевірив.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд має сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, сприяти здійсненню особам, які беруть участь у справі, в реалізації їхніх прав. Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційної гарантією (ст. 129 Конституції України). Апеляційним судом порушені зазначені вимоги закону.

Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, апеляційним судом не встановлені, рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартал на Головацького» - задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 1 грудня 2011 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.І. Журавель  Судді:О.І. Євтушенко   Є.П. Євграфова   І.М. Завгородня  Ю.Г. Іваненко

[focus]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25360945

[Carlovich]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25360945

Купа мороки, клубок нервів, метр писанини - А РЕЗУЛЬТАТ НУЛЬ. Що то дало?

[focus]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25391172

Державний герб України

Р І Ш Е Н Н Я

іменем  україни

11 липня 2012  рокум. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних

справ у складі:

головуючого                Макарчука М.А.                                                     

суддів:                                    Леванчука А.О.,  Мазур Л.М., 

                                       Маляренка А.В.,  Матвєєвої О.А., 

               

                                                                                                             

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 36 (далі по тексту - КЖЕП-36) до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника за довіреністю ОСОБА_6 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2011 року,

в с т а н о в и л а :

КЖЕП-36 звернулося до суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив стягнути з відповідачів солідарно заборгованість з оплати експлуатаційних витрат на утримання будинку та прибудинкової території за період з 1 березня 2004 року по 1 червня 2010 року у розмірі                                      3171 грн. 79 коп..

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від                24 березня 2011 року стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та         ОСОБА_5 солідарно на користь КЖЕП-36 заборгованість з оплати експлуатаційних витрат на утримання будинку та прибудинкової території за період з 1 січня 2006 року по 1 червня 2010 року в сумі 2788 грн. 33 коп..

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В іншій частині позовних вимог КЖЕП-36 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від                                29 листопада 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, рішення  Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2011 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 в особі представника за довіреністю ОСОБА_6, мотивуючи свої доводи неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги керувався положеннями      ст.ст. 10, 13 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. ст. 18, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для солідарного стягнення з відповідачів заборгованості з оплати експлуатаційних витрат на утримання будинку та прибудинкової території, розмір якої визначив відповідно до довідки КЖЕП-36 та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення судів попередніх інстанцій в цілому ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Разом з тим колегія суддів вважає за необхідне відповідно до вимог                                     ст. 341 ЦПК України змінити рішення Бабушкінського районного суду                         м. Дніпропетровська від 24 березня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2011 року, зменшивши розмір стягнутих солідарно з відповідачів витрат, понесених на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, до 30 грн. 00 коп., оскільки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258 (чинної на день ухвалення рішення), витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду позовної заяви про стягнення заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг становили 30 грн. 00 коп..

Керуючись ст.ст. 336, 341, 346 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

в и р і ш и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника за довіреністю ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від                     24 березня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2011 року в частині стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 36 витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. 00 коп. змінити.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 36 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 10 грн. 00 коп. з кожного.

В решті рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 24 березня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2011 року залишити без змін.

Рішення оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                                              Макарчук М.А.

                               

судді:                                                                                                                                                   Леванчук А.О.

                                                                                                   Мазур Л.М.

                                                                                                   Маляренко А.В.       

                                                                                                                                                      Матвєєва О.А.       

                         

[focus]

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25339106

[focus]

http://reyestr.court.gov.ua/Review/25093829
http://reyestr.court.gov.ua/Review/24979149