Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Тетяна Academia]

Пане Олександре, вітаю!

[Перо]

Після 2х годинної затримки АСУ за 5 хв. скасував НЕПРАВОСУДНУ постанову Москалюка та направив справу (скаргу) на новий розгляд до райсуду. Цікаво новий cуддя наступить на ті ж граблі, що і Москалюк чи все ж скасує постанову ВДСБЕЗ?

Мої привітання! Якщо -1-ша інстанція скасує відмовну постанову, то далі або "пінг-понг" (відмова в порушенні к/с -скасування її судом -відмова в порушенні к/с) або повна тиша (тобто протиправна бездіяльність). Бажаю терпіння і наполегливості!

[bav]

03.04 засідання не відбулося (суддя в нарадчій кімнаті) перенесено на 19.04 (знов те саме) перенесено на 15.05, отже Захарова не бажає скасовувати постанову. Питання таке: може подати заяву голові суду про заміну судді (занадто зайнята) та призначити нового, а справу розглянути терміново, бо порушені всі терміни?

[Перо]

Потрібно подавати заяву про відвід судді з огляду на порушення строків.

[bav]

Потрібно подавати заяву про відвід судді з огляду на порушення строків.

Так я її тільки розлючу і вона все одно залишиться. І не факт, що 15.05 засідання відбудеться!

[Helen]

Олександре!
Я не прослідкувала скільки часу Ваша справа відкладається у цієї судді але надам Вам шматок з тексту  Ухвали Колегія суддів Судової палати у цивільних справах  Верховного Суду України, де зазначено наступне:
« …. Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав…. З матеріалів справи вбачається, що справа знаходиться на розгляді суду з лютого 2009 року, на час вирішення питання про залишення заяви без розгляду вже були порушені визначені строки розгляду справи за наявності можливості її розгляду по суті та в порушення вимог ч. 2 ст. 157 ЦПК України обов’язкова в такому разі ухвала про подовження розгляду справи судом не постановлялася» 
«…Проте суд свого обов’язку не виконав, а в черговий раз, оголосивши перерву, у порушення вимог ч. 2 ст. 191 ЦПК України   не зазначив підстав для оголошення такої перерви   . Тобто перерва була оголошена безпідставно.» 
(одразу зазначу, що дана Ухвала  загалом стосувалась питання оскарження рішення, яке було винесене за умови другої неявки однієї із сторін по справі).

Проте, спробуйте якось притягнути це за вуха у своїх доводах при оголошенні відводу судді разом із іншими порушеннями.

[Перо]

Проте, спробуйте якось притягнути це за вуха у своїх доводах при оголошенні відводу судді разом із іншими порушеннями.

КПК і ЦПК -це різні кодекси.

[Helen]

КПК і ЦПК -це різні кодекси.

Дякую, що нагадали але порада стосувалась виключно

подати заяву голові суду про заміну судді (занадто зайнята) та призначити нового, а справу розглянути терміново, бо порушені всі терміни?

Потрібно подавати заяву про відвід судді з огляду на порушення строків.

[bav]

Викладаю відповідь ДФІ, яка виявила грубі порушення ЖЕО та повідомила прокуратуру, а та ці порушення НЕ БАЧИТЬ! (сліпа) і ніяк не реагує. Міська прокуратура ВСІ (три) заяви про бездіяльність районної переадресує їй же. Збираюся цю відповідь надати в суд 15.05.2012, як доказ протиправної діяльності ЖЕО та бездіяльності прокуратури.
Не проводилася ревізія ВСП, де порушень ще більше (оскільки саме там ведеться або має вестися бухгалтерія). З цього приводу зроблена заява на комплексну та позапланову перевірку ВСП.

[bav]

Постанова ВДСБЕЗ скасована. Матеріали будуть направлені знов до ВДСБЕЗ.

(click to show/hide)

До Солом’янського районного суду м. Києва
Справа № 4-84/12, суддя Захарова А.С.
Скаржник:
 03 квітня 2012 року
ПОЯСНЕННЯ
по справі № 4-84/12
3 жовтня 2011 року скаржник звертався с заявами № КОЛ-2012-ОП  та  № КОЛ-2012-ОП/1  до ГУ МВС в м. Києві та с заявами № 2883 та №2884 від 4 жовтня 2011 року до прокуратури Солом’янського району ЗА ПІДСЛІДНІСТЮ, але прокуратура направила ці заяви до райвідділу, який двічі виніс постанову про відмову у порушенні кримінальної справи. За заявою скаржника 27.12.2011 обидві постанови були скасовані прокуратурою через НЕПОВНОТУ ПЕРЕВІРКИ, а матеріали направлені знову до міліції для додаткової перевірки. А вже 28.12.2011 року, без додаткової перевірки (за один день), було винесено ІДЕНТИЧНУ ПОПЕРЕДНІМ постанову, яка була оскаржена до прокуратури і суду. Скаржник просив прокуратуру: «витребувати всі відмовні матеріали і провести РЕТЕЛЬНУ ПЕРЕВІРКУ НАДАНИХ ДОКАЗІВ СИЛАМИ ПРОКУРАТУРИ або направити матеріали для нової, більш ретельної повторної перевірки до Солом’янського РУ ГУМВС України в м. Києві але доручити це іншому відділу або іншому працівнику міліції. Також прошу притягнути до кримінальної відповідальності директора КП «Залізничне» Глотова В.М. за дачу завідома неправдивих свідчень (скаржник має письмові докази того, що Глотов В.М. знайомий з запереченнями скаржника по всім пунктам його неправдивих пояснень), та призначити службове розслідування службової недбалості капітана Негоди В.В. (з’ясувати, як за один день він провів додаткову перевірку, чиї накази виконував при винесенні трьох ідентичних постанов, та за що отримав підвищення до капітана)», але 26.01.2012 прокуратура відмовила скаржнику у скасуванні постанови за відсутності ознак складу злочину за ст. 190 КК України, з чим скаржник не погодився та звернувся зі скаргою до суду.
При розгляді заяви або повідомлення про злочин відповідно до вимог чинного кримінально-процесуального  законодавства  особою,  до  компетенції  якої  належить вирішення  питання  по  прийняттю  рішень  зазначених  в  ст.  97  ч.  2  КПК  України, з’ясовуються у тому числі й наступні обставини: 
- чи є отримана заява або повідомлення про злочин підставою для порушення кримінальної справи; 
-   чи містять факти, про які отримані відомості, ознаки злочину; 
-   за якою статтею або сукупністю статей може бути кваліфіковано такий злочин; 
-   чи маються підстави для відмови в порушенні кримінальної справи; 
-   якими фактичними даними підтверджуються зазначені обставини;   
-   чи є сукупність відомостей про злочин достатньою для прийняття остаточного рішення, передбаченого законом.
Оскаржувана постанова ВДСБЕЗ не  містила  відповідей на ці питання, що й було підставою для звернення до суду. У заявах були наведені конкретні факти на підтвердження ознак скоєння злочину службовими особами ТРЬОХ комунальних підприємств. В  порушення  вимог  КПК  жодної  правової  оцінки  цим  фактам  міліція та прокуратура  не  надали,  а докази залишилися не дослідженими.
Відповідно до вимог ст. 94 КПК України кримінальна справа порушується за наявності приводу та достатніх даних, які вказують на наявність ознак злочину, зокрема, приводом до порушення кримінальної справи є, в тому числі, заяви або повідомлення окремих громадян. Такими даними є наявність численних ФАКТІВ скоєння правопорушень (злочинів) за попередньою змовою з третьою особою (тобто – у складі злочинного угрупування) та ДОКАЗІВ, які підтверджують реальність конкретної події злочину. Відсутність висновку про відмову в порушенні кримінальної справи хоча б за однією із статей ст.ст. 182, 189, 256, 355 КК України є підставою для скасування постанови ВДСБЕЗ від 28.12.11. Невжиття перевірочних заходів по опитуванню інших громадян (18 заявників, та директорів інших КП) вказує на НЕПОВНОТУ ПОВТОРНОЇ ПЕРЕВІРКИ, що також є достатнім для скасування постанови. Скаржника так і не було опитано з попередженням про завідомо неправдиве повідомлення про злочин. Отже, не надано правової оцінки діям інших осіб щодо наявності в них ознак злочину передбаченого ст.ст. 182, 189, 256, 355 КК України, НЕ НАВЕДЕНО ПІДСТАВ прийняття рішення про відмову у порушенні справи за ознаками злочинів передбачених ЗАЗНАЧЕНИМИ СТАТТЯМИ є також порушенням вимог ст. 99 КПК України. 
Прокуратура та міліція Солом’янського району, не визнали численні кримінальні правопорушення з боку не одного, як зазначається в оскаржуваній постанові, а ТРЬОХ ЖЕО, які полягають у наступному:
1.   Здійснення нарахувань скаржнику за комунальні послуги за НЕЗАКОННИМИ та/або НЕЧИННИМИ розпорядженнями КМДА про підвищення ТАРИФІВ з наступними ПОГРОЗАМИ та ВИМАГАННЯМ неіснуючих боргів. Ст. 189. ККУ – Вимагання з погрозою насильства або розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці. Ст. 355 ККУ – 1. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань, тобто вимога виконати чи не виконати цивільно-правове зобов’язання з погрозою насильства над потерпілим.
2.   НЕВИКОНАННЯ ЩОРІЧНИХ ПЕРЕРАХУНКІВ за централізоване опалення і гаряче водопостачання з метою незаконного отримання прибутків. А це і є шахрайство – ст. 190 ККУ.
3.   ФАЛЬСИФІКАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ГРОМАДСЬКИХ СЛУХАНЬ стосовно тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Як наслідок порушення ст.ст.  189, 190, 355 ККУ.
4.   Здійснення господарської діяльності з надання послуг та складання завідомо неправдивих рахунків на сплату комунальних послуг на користь КП ГІОЦ. Ст.. 256 ККУ Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності. Створення умов, які сприяють їх злочинній діяльності, а саме КП ГІОЦ, проти якого порушено кримінальну справу №04-27569, що розслідується СУ ГУ МВС України в м. Києві.
5.   ВИМАГАННЯ та РОЗПОВСЮДЖЕННЯ НЕПРАВДИВОЇ ІНФОРМАЦІЇ про начебто існуючу заборгованість. Крім того відбулася передача персональних даних скаржника до КП ГІОЦ без його згоди, про що свідчить цивільна справа №2-995/09. Порушені ст.ст.  182, 256, 355 ККУ.
6.   НЕЗАКОННА передача в ОРЕНДУ підвальних приміщень і використання отриманих коштів на власні потреби також залишилось без уваги.
Перелічені злочини є СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНИМИ, оскільки стосуються не тільки скаржника, а і багатьох мешканців району. Все це докладно викладено в колективних заявах, а ЧИСЛЕННІ БЕЗЗАПЕРЕЧНІ ДОКАЗИ, які є у відмовних матеріалах, підтверджують СКОЄННЯ ЗЛОЧИНУ переліченими ЖЕО (КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янського району м. Києва, його відокремлений структурний підрозділ «Залізничний» та КП «Залізничне») та їх керівниками, за що у Кримінальному кодексі України передбачені ст.ст..182, 189, 256, 355, але оперуповноважений ВДСБЕЗ Солом’янського РУ ГУМВС України в м. Києві капітан міліції Негода В.В. НЕ СТАВ РЕТЕЛЬНО ПЕРЕВІРЯТИ НАДАНІ ДОКАЗИ НЕ ЗДІЙСНИВ ПЕРЕВІРОЧНИХ ЗАХОДІВ відповідно до вказівок прокуратури, а втретє виніс ПОМИЛКОВУ ПОСТАНОВУ повністю ідентичну вже скасованим. Якщо стаття 182 не підслідна міліції, про це треба було повідомити прокуратуру, а не виносити неправосудну постанову за статтею, що не заявлялася.
Скаржник звертає увагу суду на своє звернення не тільки до міліції (головного управління), а і безпосередньо до прокуратури з аналогічними заявами. Саме прокуратура направила для перевірки обидві заяви скаржника до міліції, хоча згідно ст. 112 КПК статті 182 і 256 КК України, за якими мала бути порушена кримінальна справа, ПІДСЛІДНІ САМЕ ПРОКУРАТУРІ. Крім того, до цих статей додається ще ст. 382 ККУ – Невиконання судового рішення (постанови ВСУ від 28.11.11), на якій буде наполягати скаржник під час досудового слідства. Також скаржник буде наполягати на застосуванні ст. 190 ККУ – Шахрайство.
Висновок про достатність  підстав для відмови в порушенні кримінальної справи НЕ ҐРУНТУЄТЬСЯ НА МАТЕРІАЛАХ ПЕРЕВІРКИ, яка повинна бути ВСЕБІЧНОЮ ТА ПОВНОЮ. Оскільки оперуповноваженим ВДСБЕЗ Солом’янського РУ ГУМВС України в м. Києві належно НЕ БУЛИ ДОСЛІДЖЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, НЕ ДАНА ВІДПОВІДНА ПРАВОВА ОЦІНКА ПРИ ПРОВЕДЕННІ ПОВТОРНОЇ ДОСЛІДЧОЇ ПЕРЕВІРКИ, НЕ БУЛИ ВИКОНАНІ ВИМОГИ СТ. 94 та 99 КПК УКРАЇНИ, а тому оскаржувана постанова, як і дві попередні, підлягає скасуванню.
Отже, оскаржувана постанова ВДСБЕЗ від 28.12.11. Є НЕОБҐРУНТОВАНОЮ, ПОСТАНОВЛЕНОЮ БЕЗ УРАХУВАННЯ ВСІХ ОБСТАВИН, які мають значення для прийняття рішення, а також прийнята з порушенням ст.. 94, 97 та 99 КПК України. ПОРУШЕНІ НОРМИ ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ТА МАТЕРІАЛЬНОГО ПРАВА.
Також прошу суд звернути увагу на постанову Верховного Суду України від 28 листопада 2011 року (додаток 1), якою ОСТАТОЧНО визнано, що розпорядження КМДА підлягають державній реєстрації але «спірні розпорядження КМДА не пройшли державної реєстрації та прийняті з порушенням вимог статті 58 Конституції України» та рішення Солом’янського райсуду №2-1065/11 від 31.05.2011 (додаток 2), яким визнано безпідставними нарахування плати за утримання будинків з боку КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» та «скасувати зайві нарахування позивачам за послуги центрального опалення не підтверджені фактичними даними щодо кількості та якості наданих послуг відповідно до Методики проведення перерахунків за ці послуги». Ці рішення підтверджують ФАКТ ШАХРАЙСТВА з боку ТРЬОХ ЖЕО, про що йшлося в колективних заявах стосовно скоєння злочину, по нарахуванню платежів за незаконними тарифами НЕЧИННИХ розпоряджень КМДА та НЕ ВИКОНАННЯ ЩОРІЧНИХ перерахунків ЦО та ГВП. Ці злочини носять СИСТЕМНИЙ ХАРАКТЕР і є СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНИМИ і мають не цивільно-правовий характер, як зазначається в оскаржуваній постанові, а є кримінальним правопорушенням.
З огляду на вище викладене та на підставі ст. 236-1 КПК України, прошу суд:
1. СКАСУВАТИ постанову ВДСБЕЗ Солом’янського РУ ГУМВС України в м. Києві від 28 грудня 2011 року.
2. Направити заяви № КОЛ-2012-ОП  та № КОЛ-2012-ОП/1 від 3 жовтня 2011 року з усіма додатками до ГУ МВС м. Києва (за підслідністю) для проведення нової перевірки відносно керівників КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янського району м. Києва, ВСП «Залізничний» та КП «Залізничне» щодо наявності в їх діях ознак злочину передбаченого ст.ст. 189, 190, 256, 355 КК України.
3. Направити заяви № 2883 та №2884 від 4 жовтня 2011 року з усіма додатками до Прокуратури Солом’янського району м. Києва (за підслідністю) для проведення нової перевірки відносно керівників КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янського району м. Києва, ВСП «Залізничний» та КП «Залізничне» щодо наявності в їх діях ознак злочину передбаченого ст.ст. 182, 256, 382 КК України.
Скаржник   

                           

(click to show/hide)

15 травня 2012 року
КЛОПОТАННЯ
про долучення доказів по справі № 4-84/12

Для всебічного та повного з’ясування обставин по скасуванню постанови про відмову в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янського району м. Києва та  його відокремленого структурного підрозділу «Залізничний» ПРОШУ СУД долучити до матеріалів справи наступні документи (копії), які мала б витребувати міліція або прокуратура але цього не зробили і скаржник сам витребував документи, що підтверджують злочинну діяльність зазначених ЖЕО:

1.   Лист СУ ГУ МВС №12/2-Б-1520, що підтверджує порушення кримінальної справи проти КП ГІОЦ, а ЖЕО створили умови, які сприяють його злочинній діяльності – ст.. 256 ККУ «Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності».
2.   Лист ДФІ в м. Києві №26-02-16-16/5371 від 20.04.2012 про численні порушення зазначених ЖЕО і повідомлення про це прокуратуру району, яка ніяк не відреагувала.
3.   Відповідь СРДА №869/01 від 24.01.2012 про незаконне створення та реєстрацію баз персональних даних без згоди на це самих суб’єктів персональних даних.
4.   Відповідь КП ГІОЦ №02-67 від 23.01.2012, яка підтверджує незаконну передачу баз персональних даних без згоди на це самих суб’єктів персональних даних.
5.   Лист Державної служби України з питань захисту персональних даних №10/1167-12 від 04.04.2012 на мою скаргу про порушення законодавства про захист персональних даних з боку зазначених ЖЕО.

Документи 2-5 підтверджують злочинну діяльність ЖЕО за ст. 182 ККУ – Порушення недоторканності приватного життя «Незаконне збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди…».

Отже, надані документи підтверджують злочинну діяльність зазначених ЖЕО та бездіяльність прокуратури Солом’янського району, яка не вбачає складу злочину за цими статтями.
Скаржник

Нажаль інші клопотання суд не став розглядати

(click to show/hide)

19 квітня 2012 року
КЛОПОТАННЯ
по справі № 4-84/12
Для всебічного та повного з’ясування обставин відносно порушення кримінальної справи за ст. 190 КК України стосовно посадових осіб КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янського району м. Києва, його відокремленого структурного підрозділу «Залізничний» та КП «Залізничне» ПРОШУ СУД ВИНЕСТИ ОКРЕМУ УХВАЛУ, якою зобов’язати ГУ МВС м. Києва, до якого скаржник звертався с заявами № КОЛ-2012-ОП  та  № КОЛ-2012-ОП/1  від  3 жовтня 2011 року:

1. ВИТРЕБУВАТИ у КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янського району м. Києва – вул. Соціалістична, 6, м. Київ, 03186, тел. 2494696, його відокремленого структурного підрозділу (ВСП) «Залізничний» – Повітрофлотський проспект 40-A, тел. 2480835 та КП «Залізничне» – вул. Єреванська, За, м. Київ, 03087, тел. 2422353, щомісячні первинні документи бухгалтерського обліку, починаючи з 2005 року і дотепер:

1.   Протокол громадських слухань від 07.06.20010 року та зауваження до нього від скаржника стосовно затвердження  ТАРИФУ – 2,4771 грн/кв.м.
2.   Затверджений у порядку, встановленому законодавством, перелік послуг, які щорічно помісячно надавалися мешканцям будинку виконавцем послуг по утриманню будинку, споруд  та прибудинкової території для будинку №23 по вул. Єреванській в м. Києві.
3.   Первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують виконані роботи та витрати виконавця послуг по кожній із 26 складових частин тарифу на утримання будинку, споруд та прибудинкової території, затвердженому у встановленому порядку органами місцевого самоврядування м. Києва для будинку №23 по вул. Єреванській в м. Києві, передбачені Порядком формування тарифів, затвердженими постановами КМУ №№ 560, 929   та  згідно  з Законом  України  «Про бухгалтерський  облік».
4.   Конкретний розрахунок та акти виконаних робіт по всім 26 видам надання послуг, відповідно до постанов КМУ №№ 560, 929, з зазначенням ідеальної частки в цих витратах, власника квартири № 39 в будинку №23 по вул. Єреванській в м. Києві.
5.   Розшифровку складових частин щомісячних нарахувань за житлово-комунальні послуги, окремо по кожному виду послуг з переліком, не прийнятих, а ЧИННИХ нормативно-правових актів місцевого самоврядування, на підставі яких проводилися нарахування.
6.   Договори на оренду нежитлових (підвальних) приміщень для будинку №23 по вул. Єреванській в м. Києві площею 350 кв.м.

2. Зобов’язати ГУ МВС м. Києва перевірити чи співпадає обсяг коштів отриманих від населення та від оренди нежитлових приміщень з відповідними коштами бухгалтерського обліку. Якщо ні то чому і куди поділася різниця коштів.

Скаржник   

(click to show/hide)

03 квітня 2012 року
КЛОПОТАННЯ
по справі № 4-84/12
Для всебічного та повного з’ясування обставин відносно порушення кримінальної справи за ст. 190 КК України стосовно посадових осіб КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янського району м. Києва, його відокремленого структурного підрозділу «Залізничний» та КП «Залізничне» ПРОШУ СУД ВИНЕСТИ ОКРЕМУ УХВАЛУ, якою зобов’язати ГУ МВС м. Києва, до якого скаржник звертався с заявами № КОЛ-2012-ОП  та  № КОЛ-2012-ОП/1  від  3 жовтня 2011 року, ВИТРЕБУВАТИ:

1. У ВАТ «АЕК Киїівенерго» (СВП «Енергозбут Київенерго», ідентифікаційний код 26187763, вул. Мельникова, 31 м. Київ), документи за розрахункові опалювальні періоди 2005-2006, 2006-2007, 2007-2008, 2008-2009, 2009-2010, 2010-2011 років:

1.   Температурний графік регулювання параметрів теплоносія в залежності від температури навколишнього повітря в будинку №23 по вул. Єреванській в м. Києві за затвердженою формою.
2.   Дані про середньодобову температуру навколишнього повітря у м. Києві за період з травня 2005р. по квітень 2011р.
3.   Дані про середньодобову температуру води у централізованій мережі водопостачання м. Києва за період з травня 2005р. по квітень 2011 р.
4.   Табуляграми щомісячного відпуску теплової енергії для центрального опалення та гарячого водопостачання в будинку №23 по вул. Єреванській з травня 2005 по квітень 2011 р.
5.   Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько- побутові потреби в Україні, затверджені Держжитлокомунгоспом України, згідно КТМ 204 України, 244-94.
6.   Зведені двосторонні Акти звірки нарахувань за спожиту теплову енергію для потреб центрального опалення (ЦО) мешканця будинку №23 по вул. Єреванській за період з травня 2005р. по квітень 2011 р. за типовою формою.
7.   Зведені тристоронні Акти звірки нарахувань за фактично поставлений обсяг холодної води на підігрів та теплової енергії для потреб ГВП  мешканцям будинку №23 по вул. Єреванській за період з травня 2005р. по квітень 2011р. за типовою формою.
8.   Інформацію про проведення перерахунків за надані послуги ЦО та ГВП за розрахункові опалювальні періоди 2005-2006, 2006-2007, 2007-2008, 2008-2009, 2009-2010, 2010-2011 років за типовою формою.
9.   Методику визначення обсягів теплової енергії, спожитої власниками (орендарями) нежитлових приміщень, в умовах відсутності лічильників тепла у зазначених осіб.

2. У КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» щомісячні первинні документи, починаючи з 2005 року по нарахуванню плати за ЦО та ГВП.

3. Зобов’язати ГУ МВС м. Києва порівняти витребувані документи та з’ясувати чи виконувалися обов’язкові щорічні перерахунки за централізоване опалення і гаряче водопостачання за Методикою розпорядження КМДА №2306 за розрахункові опалювальні періоди 2005-2006, 2006-2007, 2007-2008, 2008-2009, 2009-2010, 2010-2011 років. Якщо ні то чому і куди поділися різниця коштів, отриманих від населення (споживачів), які сплачені за квадратні метри, та коштів перерахованих СВП «Енергозбут Київенерго» за гігакалорії.

Скаржник

Подивимося, що буде далі ...

[Перо]

Постанова ВДСБЕЗ скасована. Матеріали будуть направлені знов до ВДСБЕЗ.

Добре! Все, що долучали клопотаннями -відправляйте також до ВДСБЕЗ!

[bav]

Як на мене, гарна

(click to show/hide)

Справа № 4/2609/502/2012 року
 

П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

15.05.2012 року Солом'янський районний суд м. Києва
             в складі:головуючого: судді  ЗАХАРОВОЇ А.С.
                           при секретарі  ЩЕПКОВСЬКОЇ А.О.
                      з участю прокурора  КОКОШКА О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ххх на постанову від 28.12.2011 року ст. оперуповноваженого ВДСБЕЗ Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві Негоди В.В. про відмову в порушені кримінальної справи відносно посадових осіб КП «Залізничне»,-

В С Т А Н О В И В:

ххх звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва зі скаргою на постанову від 28.12.2011 року ст. оперуповноваженого ВДСБЕЗ Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві Негоди В.В. про відмову в порушені кримінальної справи відносно посадових осіб КП Залізничне» за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 КК України.
Зазначає, що дана постанова є такою, що не відповідає дійсним обставинам справи та є незаконною, оскільки прийнята без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, а висновок про достатність підстав для відмови в порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 КК України не ґрунтується на матеріалах перевірки, яка повинна бути всебічною та повною, оскільки  оперуповноваженим належно не були дослідженні обставини справи, не дана відповідна правова оцінка при проведенні повторної дослідчої перевірки, та не були виконанні вимоги ст. ст. 94, 97, 99 КПК України, а також в порушення вимог чинного законодавства його, скаржника,  не було опитано з попередженням про відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин. А тому просить скасувати її та направити матеріали для додаткової перевірки.
В судовому засіданні скаржник підтримав скаргу.
Вивчивши надані до скарги документи та матеріали перевірки № 11638/2-11р. та 12461/1-11р., на підставі яких прийнято рішення про відмову в порушені кримінальної справи, вислухавши думку прокурора, який вважає, що скарга є необґрунтованою, а постанова – законною, оскільки по скарзі заявника була проведена перевірка і підстави для скасування постанови від 28.12.2011 року  відсутні, суд приходить до висновку про те, що скарга є обгрунтованою і підлягає задоволенню, оскільки постанова від 28.12.2011 року ст. оперуповноваженого ВДСБЕЗ Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві Негоди В.В. про відмову в порушені кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 КК України не відповідає вимогам закону та встановленим обставинам.
Згідно ст. 236-2 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про відмову в порушенні кримінальної справи, суддя має витребувати матеріали, на підставі яких було відмовлено в порушенні кримінальної справи, ознайомитися з ними і повідомити прокурора та особу, яка подала скаргу, про час її розгляду.
Як вбачається з матеріалів перевірки № 11638/2-11р. та 12461/1-11р. на підставі яких прийнято рішення про відмову в порушені кримінальної справи до Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві надійшли матеріали звернень ххх та інших мешканців будинку № 23 по вул. Єреванській в м. Києві щодо можливих неправомірних дій посадових осіб КП «Залізничне».
Перевірку даного звернення було доручено ст. оперуповноваженому ВДСБЕЗ Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві Негоді В.В., який постановою від 28.12.2011 року відмовив в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб КП «Залізничне» за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 КК України, т.я. відносини, які виникли між заявниками та зазначеним підприємством носять цивільно-правовий характер та повинні вирішуватись в судовому порядку, а тому ознак злочину,  передбаченого ст. 190 КК України не вбачається.
Також, з  матеріалів перевірки № 11638/2-11р. та 12461/1-11р., на підставі яких прийнято рішення про відмову в порушені кримінальної справи за ознаками злочину,  передбаченого ст. 190 КК України,  вбачається, що прокуратурою Солом'янського району м. Києва постановою від 23.12.2011 року скасована постанова від 18.10.2011 року ст. оперуповноваженого ВДСБЕЗ Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві Негоди В.В. з направленням матеріалів до Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві на додаткову перевірку та прийняття рішення в порядку ст. 97 КПК України.
Однак, 28.12.2011 року рішення про відмову в порушенні кримінальної справи приймалося без проведення додаткової перевірки, ххх та інші заявники взагалі не були опитані по обставинам, на які вони посилаються в скарзі, як і не було попереджено про відповідальність за неправдивий донос із відібранням відповідної розписки, що передбачено ст. 95 КПК України, а також не були виконані певні дії в повному обсязі, незважаючи на вказівки, які викладені у постанові від 23.12.2011 року прокуратури Солом'янського району м. Києва, а фактично має місце передрукування тексту постанови від  18.10.2011 року, а тому вважати, що по скарзі ххх було проведено повну перевірку та достатньо зібрано даних для відмови в порушенні справи на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, не є можливим, оскільки це не ґрунтується на матеріалах справи та вимогах кримінально-процесуального законодавства, яким чітко визначено, що при надходженні повідомлення про злочин мають бути перевірені усі доводи, наведені в ньому.
Як видно з оскаржуваної постанови ст. оперуповноважений ВДСБЕЗ Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві Негода В.В. не провів перевірку та не прийняв рішення в порядку ст.97 КПК України по колективній заяві в частині порушення кримінальної справи  за ст.ст. 189, 256, 355 КК України відносно посадових осіб КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом"янського району м. Києва, ВСП «Залізничний» та КП «Залізничне», тобто в цій частині скарга залишена без розгляду, оскільки ніякого рішення не прийнято.
Крім того, відмовляючи в порушені кримінальної справи ст. оперуповноваженим ВДСБЕЗ Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві Негодою В.В. в резолютивній частині постанови від 28.12.2011 року не вказав відносно кого, або за яким фактом відмовлено в порушені кримінальної справи і за якою частиною статті 190 КК України (вказана стаття має чотири частини).
Думка прокурора, який приймає участь у розгляді скарги про те, що оскаржувальна постанова є законною, оскільки по скарзі ххх була проведена перевірка в повному обсязі і підстави для скасування постанови від 28.12.2011 року відсутні, суд вважає безпідставною, оскільки вона не ґрунтується на матеріалах справи та вимогах кримінально-процесуального закону.
Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова ст. оперуповноваженого ВДСБЕЗ Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві Негоди В.В. від 28.12.2011 року є передчасною, а тому вона підлягає скасуванню, а матеріали, на підставі яких прийнято рішення про відмову в порушені кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 КК України, відправленню на додаткову перевірку для з'ясування обставин, на які посилається скаржник ххх, при цьому виконати і вказівки прокуратури Солом'янського району м. Києва від 23.12.2011 року, встановленим обставинам дати належну правову оцінку.
Керуючись ст.ст. 236-1 – 236-2 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ххх задовольнити: скасувати постанову від 28.12.2011 року ст. оперуповноваженого ВДСБЕЗ Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві Негоди В.В. про відмову в порушені кримінальної справи відносно посадових осіб КП «Залізничне» за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 КК України і матеріали направити на додаткову перевірку до Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві.
На постанову може бути подана  апеляція до Апеляційного суду м. Києва через районний суд  протягом 7 діб з дня її винесення.
 С У Д Д Я: 

Заяви про докази, пояснення, заперечення, обов'язково подам до ВДСБЕЗ

[bav]

Такі документи підготував для райуправління

(click to show/hide)

Начальнику управління Солом’янського РУГУМВС України в м. Києві
І.В.Моренцю
Заявник  :
21 травня 2012 року
СУПРОВІДНИЙ ЛИСТ

Заявник просить долучити до об’єднаних матеріалів №12461 від 07.11.11 та №11638 від 18.10.11 наступні документи, які були подані через канцелярію та зареєстровані:
1.   Заява про передачу заяв про скоєння злочину до прокуратури на 1 аркуші.
2.   Заперечення відносно пояснень директора КП «Залізничне» на 5 аркушах.
3.   Заява про долучення додаткових доказів на 1 аркуші з додатками в кількості чотирьох на      аркушах.
4.   Заява про витребування додаткових доказів на 4 аркушах.
5.   Пояснення До об’єднаних матеріалів №12461 від 07.11.11 та №11638 від 18.10.11 на 7 аркушах з додатками в кількості восьми на      аркушах.
Надані матеріали необхідні для додаткової більш ретельної перевірки двох колективних заяв про скоєння злочину керівниками трьох ЖЕО, та порушення кримінальної справи за ст.. 189, 190, 256, 355 КК України.
Заявник

(click to show/hide)

ЗАЯВА
про передачу заяв про скоєння злочину до прокуратури

28 грудня 2011 року оперуповноваженим ВДСБЕЗ Солом’янського РУ ГУМВС України в м. Києві капітаном міліції Негодою В.В. за матеріалами справи ЖРЗПЗ №18675п від 27.12.2011 (вх. №2358п від 27.12.2011) та №20113/1 від 28.12.2011 (вх. №2358п від 27.12.2011) було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи (відмовні матеріали №12461 від 07.11.11 та №11638 від 18.10.11 були об’єднані) відносно посадових осіб КП «Залізничне» за фактом вчинення злочину передбаченого ст. 190 КК України на підставі п.2. ст. 6 КПК України. 15 травня 2012 року Солом’янський районний суд постанову скасував, а об’єднані матеріали направив до ВДСБЕЗ Солом’янського РУ ГУМВС України в м. Києві.
Оскільки, згідно ст. 112 КПК України статті 182 і 256 КК України, за якими мала бути порушена кримінальна справа, ПІДСЛІДНІ ПРОКУРАТУРІ заявник просить виділити з матеріалів справи дві заяви № 2883 та №2884 від 4 жовтня 2011 року з усіма додатками та НАПРАВИТИ їх до Прокуратури Солом’янського району м. Києва (за підслідністю) для проведення перевірки відносно керівників КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янського району м. Києва, ВСП «Залізничний» та КП «Залізничне» щодо наявності в їх діях ознак злочину передбаченого ст.ст. 182, 256, 382 КК України.
Заявник

(click to show/hide)

ЗАПЕРЕЧЕННЯ
відносно пояснень директора КП «Залізничне»
28 грудня 2011 року оперуповноваженим ВДСБЕЗ Солом’янського РУ ГУМВС України в м. Києві капітаном міліції Негодою В.В. за матеріалами справи ЖРЗПЗ №18675п від 27.12.2011 (вх. №2358п від 27.12.2011) та №20113/1 від 28.12.2011 (вх. №2358п від 27.12.2011) було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи (відмовні матеріали №12461 від 07.11.11 та №11638 від 18.10.11 були об’єднані) відносно посадових осіб КП «Залізничне» за фактом вчинення злочину передбаченого ст. 190 КК України на підставі п.2. ст. 6 КПК України. 15 травня 2012 року Солом’янський районний суд постанову скасував, а об’єднані матеріали направив до ВДСБЕЗ Солом’янського РУ ГУМВС України в м. Києві.
1.   Вже скасована Постанова ґрунтується на показаннях Глотова В.М. (директор КП «Залізничне»), які є НЕ ПРАВИЛЬНИМИ І ЗАВДЯКИ ЯКИМ ВІН ВВІВ В ОМАНУ оперуповноваженого Негоду В.В., який проігнорував доводи заявника та БЕЗЗАПЕРЕЧНІ ДОКАЗИ СКОЄННЯ ЗЛОЧИНУ. Постанова була складена (скомпільована) із свідчень, які були надані Глотовим В.М. в електронному вигляді і це скаржник може довести (надати в паперовому вигляді ті самі неправдиві відповіді Глотова В.М., які він надсилав заявнику на його численні заяви).
2.   Неправдиві покази Глотова В.М. також стосуються і договорів, які насправді саме скаржник з самого початку пропонував укласти з цим КП, а сума тарифу та штрафні санкції за неналежне надання послуг це і є істотні умови договору, які обидві сторони мали узгодити. Навпаки саме КП «Залізничне» та КП «Дирекція …» незважаючи на обґрунтування НЕЧИННОСТІ РОЗПОРЯДЖЕНЬ КМДА ТА НЕЗАКОННОСТІ запропонованих тарифів відмовлялися укладати такі договори. Тому скаржник і був змушений звернутися до суду, але на той час доказів (постанов суду, роз’яснень Мінюсту стосовно нечинності розпоряджень КМДА) було недостатньо, а ті що були залишилися проігноровані. Мета позову була поверненням відношень скаржника і зазначених КП в ПРАВОВЕ ПОЛЕ, але суд не допоміг це зробити і на цій підставі КП «Дирекція …», ВСП «Залізничний», КП «Залізничне» та КП «ГІОЦ» продовжили свою злочинну діяльність. Крім того, як зазначається у витягу з рішення суду по справі №2-995/09, СУД НЕ РОЗГЛЯДАВ ПИТАННЯ ПРО ПЕРЕРАХУНОК і тим більше ПРАВИЛЬНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ТАРИФІВ. Скаржник також вимагав встановлення будинкового тепло лічильника, оскільки ВСП «Залізничний» та  КП «Залізничне» обкрадали (обраховували споживачів) за недостатнє постачання теплоносія і це докладно викладено (з розрахунками) в колективних заявах. Ці матеріали були також проігноровані, як і те що перерахунки за ЗАКОННИМ розпорядженням КМДА №2306 від 26.12.2002 р, згідно з яким підлягають щорічним перерахункам з урахуванням відхилення реальних температур теплоносія від прийнятих при розрахунках нормативів та з урахуванням обсягів фактично наданих послуг. Про незадовільне теплопостачання свідчить рішення суду по справі №2-50/08 від 11.07.2008 року, яке було також проігнороване Негодою В.В.  (виконавче провадження досі не закрито), яким КП «Дирекцію …» зобов’язано «усунути недоліки з послуги теплопостачання в квартирі № ххх по вул. Єреванській, 23 в м. Києві і забезпечити в подальшому виконання діючих нормативів».
3.   На третій сторінці постанови пояснення Глотова В.М. взагалі ПРОТИРІЧЧЯТЬ (вводять в оману) ЧИСЛЕННИМ ПОСТАНОВАМ СУДІВ, перелік та витяги з яких було надано, але проігноровані Негодою В.В., про те, що розпорядження КМДА (його голови) або НЕЧИННІ і НЕ МОЖУТЬ ЗАСТОСОВУВАТИСЯ або взагалі СКАСОВАНІ. Проігноровані також численні листи МЮ України про необхідність реєстрації НПА, що видає КМДА в ГУЮ, та лист ГУЮ в м. Києві, в якому зазначається, що НПА (розпорядження) КМДА «… на державну реєстрацію до Головного управління юстиції у м. Києві не подавалися» та відсутні в державному реєстрі. Також слід зазначити, що КМДА, як орган державної виконавчої влади, не має права встановлювати, погоджувати чи затверджувати тарифи на житлово-комунальні послуги. Ці повноваження Законом України «Про житлово-комунальні послуги» віднесені до компетенції органів місцевого самоврядування (п. 2 ч. 1 ст. 7), тобто у даному випадку до Київради або утвореного нею виконавчого органу (комітету). Спосіб реалізації повноважень останніх визначений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», тобто відповідні нормативно-правові акти приймаються на сесії ради, або на засіданні виконавчого комітету шляхом голосування, і видаються вони не в формі розпоряджень, а в ФОРМІ РІШЕНЬ, які підписуються міським головою. Що стосується повноважень КМДА, то вони обмежені правом здійснення контролю цін/тарифів на житлово-комунальні послуги та моніторингу стану розрахунків за них (п. 6 ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»). Той же Закон покладає на КМДА обов’язок по забезпеченню дотримання законодавства у цій сфері (п. 1 ч. 1 ст. 6). Законом України «Про теплопостачання» (ст. 13) до повноважень органів місцевого самоврядування віднесено встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії. Відповідно до ст.. 20 того ж Закону тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. РЕГУЛЮВАННЯ ТАРИФІВ НА ТЕПЛОВУ ЕНЕРГІЮ, що виробляється теплоелектроцентралями, іншими установками з комбінованим виробництвом електричної і теплової енергії, ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ НАЦІОНАЛЬНОЮ КОМІСІЄЮ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ з урахуванням того, що ціни на теплову енергію від теплоелектроцентралей, установок з комбінованим виробництвом електричної і теплової енергії не повинні перевищувати ціни на теплову енергію від інших теплогенеруючих об'єктів на відповідній території. Отже, погоджуючи тарифи на теплову енергію, КМДА ПЕРЕВИЩУВАЛА СВОЇ ПОВНОВАЖЕННЯ, незалежно від того, чи діяла вона як орган державної влади, чи як виконавчий орган Київради. З вище викладеного, можна зробити висновок, що оперуповноважений не перевіривши міркування Глотова В.М. прийняв їх за істину, що Є ПОМИЛКОВИМ и НЕПРИПУСТИМИМ.
4.    «Дирекція …», ВСП «Залізничний», КП «Залізничне» та КП «ГІОЦ» порушують ст.. 19 Конституції України, яка зазначає: «Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством», однак ці підприємства вимагають заявника сплачувати рахунки та укладати договори в яких вказані реквізити КП ГІОЦ, незаконна діяльність якого тепер розслідується. Про «НЕДІЙСНІСТЬ РАХУНКІВ» і «ВИЗНАТИ РАХУНКИ НА КОРИСТЬ КП ГІОЦ НЕДІЙСНИМИ І ТАКИМИ, ЩО НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ ОПЛАТІ» говориться в рішеннях Солом’янського районного суду м. Києва від 21 лютого 2006 р. у справі №2-91-1/06  та №2-166-1/07 від 29 травня 2007 року (були проігноровані, не перевірені), в якому зазначається: «- розпорядження КМДА від 27.01.97 р. № 80 …  не зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції та не оприлюднене належним чином, а тому не може застосовуватися до правовідносин з фізичними особами», «- розпорядження НЕ ВІДПОВІДАЄ ЧИННОМУ ЗАКОНОДАВСТВУ», «- розпорядження носить тимчасовий характер, оскільки воно стосується проведення експерименту з 1 лютого по 1 травня 1997 р. в трьох районах м. Києва (Дарницькому, Ватутінському, Харківському) по впровадженню розрахунків з постачальниками житлово-комунальних послуг, ВТРАТИЛО ЧИННІСТЬ на дату завершення експерименту і не може застосовуватися при виконанні вимог Методики, затвердженої розпорядженням КМДА від 26.12.2002 р. № 2306, яке пройшло державну реєстрацію в КМУЮ 28 грудня 2002 р. за № 100/483». Крім того у ВИСНОВКУ № 2/33 Київського міського управління юстиції від 8 червня 2005 року (також проігнорований) зазначається: «Київська міська державна адміністрація покладає на населення НЕ ПЕРЕДБАЧЕНІ ЗАКОНОДАВСТВОМ ОБОВ'ЯЗКИ щодо сплати вартості спожитих послуг з холодного та гарячого водопостачання на поточний рахунок комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр Київської міської державної адміністрації" (КП ГІОЦ), який не є виконавцем зазначених послуг для населення і не має з ним жодних договірних відносин».
5.   Оскільки у своїх поясненнях Глотов В.М. посилається на розпорядження КМДА №857 слід зазначити, що і вони були визнані «… незаконними та такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили розпорядження Київської міської державної адміністрації від 31.05.2011 №857 … №858 … №859» Окружним адміністративним судом м. Києва 28 вересня 2011 року у справі №2а-9037/11/2670, що підтверджується публікацією в газеті «Українська правда» http://kiev.pravda.com.ua/news/4ebcd6f7408a1/ . Крім того в постанові того ж суду 31.10.11 у справі №2а-9480/11/2670 говориться «Визнати незаконним та нечинним з дати прийняття Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.05.2011 №857 … №858», що підтверджується публікацією в газеті «Українська правда» http://kiev.pravda.com.ua/news/4eafbdb809111/.
6.   Також ПРОІГНОРОВАНІ ЧИСЛЕННІ ФАКТИ ФАЛЬСИФІКАЦІЙ ГРОМАДСЬКИХ СЛУХАНЬ, які були викладені в колективних заявах і за якими так і не були взяті покази 18 заявників, не тільки по одному будинку де мешкає заявник, а і по іншим. ЗГОДИ НА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТАРИФУ НЕ БУЛО, а навпаки були поставлені питання на які відповіді не були отримані.
7.   Як зазначається в рішенні № 4-рп/2004 від 2 березня 2004 року Конституційного Суду України: «… положення частини першої статті 1, положення пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" ( 2482-12 ) треба розуміти так: 1.1. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно У СПІЛЬНУ ВЛАСНІСТЬ ГРОМАДЯН ОДНОЧАСНО З ПРИВАТИЗАЦІЄЮ НИМИ КВАРТИР (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. ПІДТВЕРДЖЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ДОПОМІЖНІ ПРИМІЩЕННЯ НЕ ПОТРЕБУЄ ЗДІЙСНЕННЯ ДОДАТКОВИХ ДІЙ, ЗОКРЕМА СТВОРЕННЯ ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ, ВСТУПУ ДО НЬОГО». Отже допоміжні приміщення не мають права здаватися в оренду без згоди їх співвласників, а якщо вини б здавалися за згодою співвласників кошти від оренди мали б іти на утримання будинку, а не у невідомому напрямку. Замість перевірки цього факту Негода В.В. також безпідставно прийняв пояснення Глотова В.М., проігнорувавши  висновок КРУ Солом’янського району, де зазначається: «4. Ревізією фінансово-господарської діяльності КП «Залізничне» виявлено не відображення в обліку та неотримання дебіторської заборгованості за майно, надане у користування, оренду, БЕЗ ОФОРМЛЕННЯ ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИН на суму 4487,46 грн., які відшкодовано на суму 1,00 тис. грн. Одну посадову особу притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за ст. 164-2 КупАП».
8.   Проігноровані Негодою В.В. і численні факти довготривалого ШАНТАЖУ ТА ВИМАГАННЯ КОШТІВ (в т.ч. невідомих боргових нарахувань) та безпідставні і неодноразові ЗАЛЯКУВАННЯ, так і не зібрані покази інших заявників.
Крім вище викладеного слід додати, що Верховний Суд України своєю постановою http://reyestr.court.gov.ua/Review/20014508 від 28 листопада 2011 року ОСТАТОЧНО визнав, що розпорядження КМДА підлягають державній реєстрації, про це говориться у мотивувальній частині: «Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 14 січня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 березня 2011 року, рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив частково: визнав дії КМДА при зміні тарифів на комунальні послуги з 1 грудня 2006 року такими, що порушують вимоги підпунктів 1, 6 частини першої статті 6, пункту 2 частини першої статті 20, підпунктів 3 – 5, 7 частини першої статті 30, частин 2, 3 статті 31, частини п’ятої статті 32 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV “Про житлово-комунальні послуги”; скасував розпорядження КМДА від 30 травня 2007 року № 640, 642, 643.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанцій, з думкою якого погодився суд касаційної інстанції, виходив із того, що спірні розпорядження КМДА не пройшли державної реєстрації та прийняті з порушенням вимог статті 58 Конституції України».
Також рішенням Солом’янського райсуду №2-1065/11 від 31.05.2011 визнано безпідставними нарахування плати за утримання будинків з боку КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» та «скасувати зайві нарахування позивачам за послуги центрального опалення не підтверджені фактичними даними щодо кількості та якості наданих послуг відповідно до Методики проведення перерахунків за ці послуги».
Ці рішення підтверджують ФАКТ ШАХРАЙСТВА з боку ТРЬОХ ЖЕО, про що йшлося в колективних заявах стосовно скоєння злочину, по нарахуванню платежів за незаконними тарифами НЕЧИННИХ розпоряджень КМДА та НЕ ВИКОНАННЯ ЩОРІЧНИХ перерахунків ЦО та ГВП. Ці злочини носять СИСТЕМНИЙ ХАРАКТЕР і є СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНИМИ і мають не цивільно-правовий характер, як зазначається в оскаржуваній постанові, а є кримінальним правопорушенням.
Ст. 360-7 ЦПК України передбачає Обов'язковість судових рішень Верховного Суду України «Невиконання  судових  рішень  тягне за собою відповідальність, установлену законом». Але Негода В.В. не визнає НЕЧИННОСТІ численних розпоряджень КМДА, ІГНОРУЄ ЧИСЛЕННІ ПОСТАНОВИ СУДІВ і помилково, що є неприпустимим, зазначає у своїй постанові, що «Згідно до ст. І Указу Президента «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» рішення Київської міської ради, розпорядження Київської міської державної адміністрації видані як акти виконавчого органу Київської міської ради, державній реєстрації в органах юстиції не підлягають».
Надані в колективних заявах ЧИСЛЕННІ БЕЗЗАПЕРЕЧНІ ДОКАЗИ є підтвердженням СКОЄННЯ ЗЛОЧИНУ ТРЬОХ ЖЕО, а не тільки КП «Залізничне», та їх керівників, за що у Кримінальному кодексі України передбачені ст..182, 189, 256, 355, які полягають у наступному:
1.   Здійснення нарахувань заявнику за комунальні послуги за НЕЗАКОННИМИ та/або НЕЧИННИМИ розпорядженнями КМДА про підвищення ТАРИФІВ з наступними ПОГРОЗАМИ та ВИМАГАННЯМ неіснуючих боргів. Ст. 189. ККУ – Вимагання з погрозою насильства або розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці. Ст. 355 ККУ – 1. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань, тобто вимога виконати чи не виконати цивільно-правове зобов’язання з погрозою насильства над потерпілим.
2.   НЕВИКОНАННЯ ЩОРІЧНИХ ПЕРЕРАХУНКІВ за централізоване опалення і гаряче водопостачання з метою незаконного отримання прибутків. А це і є шахрайство – ст. 190 ККУ.
3.   ФАЛЬСИФІКАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ГРОМАДСЬКИХ СЛУХАНЬ стосовно тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Як наслідок порушення ст.ст.  189, 190, 355 ККУ.
4.   Здійснення господарської діяльності з надання послуг та складання завідомо неправдивих рахунків на сплату комунальних послуг на користь КП ГІОЦ. Ст.. 256 ККУ Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності. Створення умов, які сприяють їх злочинній діяльності, а саме КП ГІОЦ, проти якого порушено кримінальну справу №04-27569, що розслідується СУ ГУ МВС України в м. Києві.
5.   ВИМАГАННЯ та РОЗПОВСЮДЖЕННЯ НЕПРАВДИВОЇ ІНФОРМАЦІЇ про начебто існуючу заборгованість. Крім того відбулася передача персональних даних скаржника до КП ГІОЦ без його згоди, про що свідчить цивільна справа №2-995/09. Порушені ст.ст.  182, 256, 355 ККУ.
6.   НЕЗАКОННА передача в ОРЕНДУ підвальних приміщень і використання отриманих коштів на власні потреби також залишилось без уваги.

Перелічені злочини є СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНИМИ, оскільки стосуються не тільки скаржника, а і багатьох мешканців району. Все це докладно викладено в колективних заявах, а ЧИСЛЕННІ БЕЗЗАПЕРЕЧНІ ДОКАЗИ підтверджують СКОЄННЯ ЗЛОЧИНУ переліченими ЖЕО (КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янського району м. Києва, його відокремлений структурний підрозділ «Залізничний» та КП «Залізничне») та їх керівниками, за що у Кримінальному кодексі України передбачені ст.ст..182, 189, 256, 355.

Заявник має письмові докази (будуть надані додатково) того, що Глотов В.М. знайомий з наведеними запереченнями по всім пунктам його неправдивих пояснень, оскільки сам складав безглузді відповіді заявнику на його численні заяви.

На підставі вище викладеного, прошу:
1.   ВЗЯТИ ДО УВАГИ ЗАЗНАЧЕНІ ЗАПЕРЕЧЕННЯ при повторній перевірці фактів скоєння злочину керівниками ТРЬОХ ЖЕО за ст.ст..182, 189, 256, 355 Кримінального кодексу України.
2.   ПРИТЯГНУТИ ДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ директора КП «Залізничне» Глотова В.М. за дачу завідома неправдивих свідчень.
Заявник

(click to show/hide)

ЗАЯВА
про долучення додаткових доказів
15 травня 2012 року Солом’янський районний суд скасував постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб КП «Залізничне» за фактом вчинення злочину передбаченого ст. 190 КК України на підставі п.2. ст. 6 КПК України, а об’єднані матеріали (№12461 від 07.11.11 та №11638 від 18.10.11) направив до ВДСБЕЗ Солом’янського РУ ГУМВС України в м. Києві для додаткової перевірки.

Для проведення більш ретельної перевірки ПРОШУ долучити до відмовних матеріалів наступні документи (копії):
1.   Лист СУ ГУ МВС №12/2-Б-1520, що підтверджує порушення кримінальної справи проти КП ГІОЦ, а ЖЕО СТВОРИЛИ УМОВИ, ЯКІ СПРИЯЮТЬ ЙОГО ЗЛОЧИННІЙ ДІЯЛЬНОСТІ – ст.. 256 ККУ «Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності».
2.   Лист ДФІ в м. Києві №26-02-16-16/5371 від 20.04.2012 про численні порушення зазначених ЖЕО – здача в оренду приміщень без укладання договорів, махінації з орендною платнею.
3.   Постанова Верховного Суду України від 28 листопада 2011 року підтверджує НЕЗАКОННІСТЬ нарахувань комунальних платежів за НЕЧИННИМИ розпорядженнями КМДА у змові з КП ГІОЦ.
4.   Рішення Солом’янського райсуду №2-1065/11 від 31.05.2011 про БЕЗПІДСТАВНІ НАРАХУВАННЯ плати за утримання будинків з боку КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» та ЗАЙВІ НАРАХУВАННЯ.

Отже, надані документи підтверджують злочинну діяльність зазначених ЖЕО, а зареєстровані заяви і відповіді на них будуть надані додатково при опитування заявника.
Заявник

(click to show/hide)

ЗАЯВА
про витребування додаткових доказів
15 травня 2012 року Солом’янський районний суд скасував постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб КП «Залізничне» за фактом вчинення злочину передбаченого ст. 190 КК України на підставі п.2. ст. 6 КПК України, а об’єднані матеріали (№12461 від 07.11.11 та №11638 від 18.10.11) направив до ВДСБЕЗ Солом’янського РУ ГУМВС України в м. Києві для ДОДАТКОВОЇ ПЕРЕВІРКИ.

ДЛЯ ВСЕБІЧНОГО ТА ПОВНОГО З’ЯСУВАННЯ ОБСТАВИН ВІДНОСНО ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ ЗА СТ. 190 КК УКРАЇНИ стосовно посадових осіб КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янського району м. Києва, його відокремленого структурного підрозділу «Залізничний» та КП «Залізничне» ПРОШУ ВИТРЕБУВАТИ:

1. У ВАТ «АЕК Киїівенерго» (СВП «Енергозбут Київенерго», ідентифікаційний код 26187763, вул. Мельникова, 31 м. Київ), ДОКУМЕНТИ ЗА РОЗРАХУНКОВІ ОПАЛЮВАЛЬНІ ПЕРІОДИ 2005-2006, 2006-2007, 2007-2008, 2008-2009, 2009-2010, 2010-2011 років:

1.   Температурний графік регулювання параметрів теплоносія в залежності від температури навколишнього повітря в будинку №23 по вул. Єреванській в м. Києві за затвердженою формою.
2.   Дані про середньодобову температуру навколишнього повітря у м. Києві за період з травня 2005р. по квітень 2011р.
3.   Дані про середньодобову температуру води у централізованій мережі водопостачання м. Києва за період з травня 2005р. по квітень 2011 р.
4.   Табуляграми щомісячного відпуску теплової енергії для центрального опалення та гарячого водопостачання в будинку №23 по вул. Єреванській з травня 2005 по квітень 2011 р.
5.   Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько- побутові потреби в Україні, затверджені Держжитлокомунгоспом України, згідно КТМ 204 України, 244-94.
6.   Зведені двосторонні Акти звірки нарахувань за спожиту теплову енергію для потреб центрального опалення (ЦО) мешканця будинку №23 по вул. Єреванській за період з травня 2005р. по квітень 2011 р. за типовою формою.
7.   Зведені тристоронні Акти звірки нарахувань за фактично поставлений обсяг холодної води на підігрів та теплової енергії для потреб ГВП  мешканцям будинку №23 по вул. Єреванській за період з травня 2005р. по квітень 2011р. за типовою формою.
8.   Інформацію про проведення перерахунків за надані послуги ЦО та ГВП за розрахункові опалювальні періоди 2005-2006, 2006-2007, 2007-2008, 2008-2009, 2009-2010, 2010-2011 років за типовою формою.
9.   Методику визначення обсягів теплової енергії, спожитої власниками (орендарями) нежитлових приміщень, в умовах відсутності лічильників тепла у зазначених осіб.

2. У відокремленого структурного підрозділу (ВСП) «Залізничний» – Повітрофлотський проспект 40-A, тел. 2480835 ЩОМІСЯЧНІ ПЕРВИННІ ДОКУМЕНТИ, починаючи з 2005 року по НАРАХУВАННЮ ПЛАТИ ЗА ЦЕНТРАЛІЗОВАНЕ ОПАЛЕННЯ ТА ГВП.

Порівняти витребувані документи та з’ясувати чи виконувалися обов’язкові щорічні перерахунки за централізоване опалення і гаряче водопостачання за Методикою розпорядження КМДА №2306 за розрахункові опалювальні періоди 2005-2006, 2006-2007, 2007-2008, 2008-2009, 2009-2010, 2010-2011 років. Якщо ні то чому і куди поділися різниця коштів, отриманих від населення (споживачів), які сплачені за квадратні метри, та коштів перерахованих СВП «Енергозбут Київенерго» за гігакалорії.

3. У КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янського району м. Києва – вул. Соціалістична, 6, м. Київ, 03186, тел. 2494696, його відокремленого структурного підрозділу (ВСП) «Залізничний» – Повітрофлотський проспект 40-A, тел. 2480835 або КП «Залізничне» – вул. Єреванська, За, м. Київ, 03087, тел. 2422353, ЩОМІСЯЧНІ ПЕРВИННІ ДОКУМЕНТИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, починаючи з 2005 року і дотепер:

1.   ПРОТОКОЛ ГРОМАДСЬКИХ СЛУХАНЬ від 07.06.20010 року та зауваження до нього від скаржника стосовно затвердження  ТАРИФУ – 2,4771 грн/кв.м.
2.   Затверджений у порядку, встановленому законодавством, перелік послуг, які щорічно помісячно надавалися мешканцям будинку виконавцем послуг по утриманню будинку, споруд  та прибудинкової території для будинку №23 по вул. Єреванській в м. Києві.
3.   Первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують виконані роботи та витрати виконавця послуг по кожній із 26 складових частин тарифу на утримання будинку, споруд та прибудинкової території, затвердженому у встановленому порядку органами місцевого самоврядування м. Києва для будинку №23 по вул. Єреванській в м. Києві, передбачені Порядком формування тарифів, затвердженими постановами КМУ №№ 560, 929   та  згідно  з Законом  України  «Про бухгалтерський  облік».
4.   Конкретний розрахунок та акти виконаних робіт по всім 26 видам надання послуг, відповідно до постанов КМУ №№ 560, 929, з зазначенням ідеальної частки в цих витратах, власника квартири № 39 в будинку №23 по вул. Єреванській в м. Києві.
5.   Розшифровку складових частин щомісячних нарахувань за житлово-комунальні послуги, окремо по кожному виду послуг з переліком, не прийнятих, а ЧИННИХ нормативно-правових актів місцевого самоврядування, на підставі яких проводилися нарахування.
6.   Договори на оренду нежитлових (підвальних) приміщень для будинку №23 по вул. Єреванській в м. Києві площею 350 кв.м.

Перевірити чи співпадає обсяг коштів отриманих від населення та від оренди нежитлових приміщень з відповідними коштами бухгалтерського обліку. Якщо ні то чому і куди поділася різниця коштів.

4. ПОСТАНОВУ Київського апеляційного господарського суду №2/297 від 06.03.2012 року, яка є остаточною і оскарженню не підлягає, де зазначається:
«Згідно ст.З55 Цивільного Кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на  праві спільної власності (спільне  майно). Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Багатоквартирний  будинок  (житловий  комплекс)  як  цілісність  є  спільною  частковою власністю власників всіх приміщень у цьому будинку (але майно, зазначене в ч.2 ст. 382 ЦКУ, є одночасно їхньою спільною сумісною власністю).

Згідно ст. 358 Цивільного Кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Тобто, виключно власники квартир та нежитлових приміщень в багатоквартирних будинках  мають  право колективно вирішувати  всі  питання, пов'язані зі своєю співвласністю. В тому числі  визначати виконавця послуг з управління будинком, надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, надання комунальних послуг, визначати порядок використання та розпорядження спільним неподільним майном.

Відповідачем не надано суду доказів, що співвласники багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. О. Мишуги, 2  приймали колективне рішення про те, що всі ці функції має виконувати саме відповідач...

...Згідно пунктом 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу, комплексу будівель і споруд є власник, або юридична особа, що за договором із власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну й іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки засобів, необхідних для своєчасного проведення капітального, поточного ремонтів і утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію відповідно до закону.
Між тим, багатоквартирний житловий будинок за адресою: м. Київ, вул. О. Мишуги, 2  є співвласністю власників квартир та нежитлових приміщень, що в свою чергу виключає можливість його перебування у власності держави та територіальних громад.

Враховуючи викладене, ані держава, ані територіальна громада, ані ЖЕКи не можуть бути «балансоутримувачами», якщо вони не є одноосібними власниками та/або не мають договору з іншими співвласниками та/або колективного рішення всіх співвласників багатоквартирного будинку щодо укладення договору про утримання будинку "на балансі"».

У рішенні Конституційного суду України від 2 березня 2004 року за № 4-рп/2004 сказано наступне: «Згідно зі ст.19 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", спільне майно власників квартир складається з неподільного та загального  майна. Неподільне  майно  перебуває у їх спільній сумісній власності і не підлягає  відчуженню,  загальне  майно  -  у  спільній   частковій власності… Допоміжні приміщення,  відповідно  до  пункту  2  статті   10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»,  стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом - свідоцтвом про право  власності  на  квартиру. Для  підтвердження  набутого  в такий спосіб права не потребується вчинення  будь-яких  інших  додаткових  юридичних  дій.  Власникам квартир  немає  необхідності  створювати  з  цією метою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно зі ст. 19 Конституції України,  «Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

5.   ДОГОВІР МІЖ СПІВВЛАСНИКАМИ БУДИНКУ за адресою вул. Єреванська 23 у м. Києві та КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації ПРО ПЕРЕДАЧУ БУДИНКУ ДЛЯ УТРИМАННЯ ЙОГО НА БАЛАНСІ ОСТАННЬОГО, відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Отже, «Дирекція …» та її ВСП ВЗАГАЛІ НЕ МАЮТЬ ПРАВА ВИМОГИ БУДЬ-ЯКИХ КОШТІВ, оскільки Договір між співвласниками будинку за адресою вул. Єреванська 23 у м. Києві про передачу будинку для утримання його на своєму балансі НЕ УКЛАДАВСЯ ! Але кошти за утримання будинків збиралися і продовжують збиратися, що є ШАХРАЙСТВОМ в особливо великих розмірах (ст. 190-4 ККУ).

Витребувані докази та їх аналіз мають підтвердити факт шахрайства з боку трьох ЖЕО.
Заявник

(click to show/hide)

ПОЯСНЕННЯ
До об’єднаних матеріалів №12461 від 07.11.11 та №11638 від 18.10.11

Виклад обставин, які свідчать про ПОВНУ НЕОБҐРУНТОВАНІСТЬ ВИМОГ ЖЕО відносно неіснуючого боргу та докази, якими заявник обґрунтовує свої заперечення проти цих вимог.
1. Відповідно до ч.4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Відповідно до пункту другого ч.1 ст. 208 ЦК України У ПИСЬМОВІЙ ФОРМІ належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
Таким чином, правочин між ЖЕО (юридична особа) і споживачем (фізична особа) про надання житлово-комунальних послуг слід вчиняти У ПИСЬМОВІЙ ФОРМІ.
Відповідно до ч.1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Укладання ДОГОВОРІВ ПРО НАДАННЯ ПОСЛУГ регулюється ст. 901-907 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками у сфері надання житлово-комунальних послуг здійснюються ВИКЛЮЧНО НА ДОГОВІРНИХ ЗАСАДАХ. Відповідно до пункту першого частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов’язаний укласти договір за надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Загальні умови укладання та розірвання договорів про надання послуг викладені у статтях 180-184 ГК України, 901-906 ЦК України. Укладення таких договорів та тексти типових договорів передбачені Постановами Кабінету Міністрів України від 21.07.05 №630, від 10.07.06 №955, від 20.05.09 №529. Вказані договори мають ПИСЬМОВУ ФОРМУ.
Утім, між сторонами НЕ ІСНУЄ ТАКИХ ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИН.

2. Окрім того, у відповідності до ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі і споруди та прибудинкові території державної і комунальної форми власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного житлового будинку відповідна земельна ділянка може передаватись безоплатно у власність або надаватись у користування об’єднанню власників.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за РІШЕННЯМ органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянки виникає після одержання її власником або користувачем ДОКУМЕНТА, ЩО ПОСВІДЧУЄ ПРАВО ВЛАСНОСТІ ЧИ ПРАВО КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЮ ДІЛЯНКОЮ ТА ЙОГО ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди земельної ділянки та його ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ. Приступати до використання земельної ділянки до одержання документа, що посвідчує право на неї ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.
Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується ДЕРЖАВНИМИ АКТАМИ.
Відповідно до норм ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 11 Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ», розпорядження земельними ділянками є ВИКЛЮЧНОЮ КОМПЕТЕНЦІЄЮ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ.
Однак, як свідчить лист Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.09.10 №07-387/27747, у вказаному Головному управлінні відсутні документи, що посвідчують право власності або право користування (оренди) земельними ділянками, визначені чинним законодавством, за житлово-експлуатаційними організаціями для обслуговування прибудинкових територій.
Тобто, прибудинкова територія будинку, у якому проживає заявник, є НЕ ОФОРМЛЕНОЮ НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ, тобто ЖЕО ВИКОРИСТОВУЄ ЇЇ НЕЗАКОННО, в порушення норм ст. 125 Земельного кодексу України та ще й збирає плату за неї.

3. Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, є предметом регулювання спеціального Закону України “Про Житлово-комунальні послуги”.
Згідно статті 19 цього Закону:
«1. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються ВИКЛЮЧНО НА ДОГОВІРНИХ ЗАСАДАХ.
2. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
3. Виробник послуг може бути їх виконавцем.
4. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником».
Згідно статті 29 цього Закону,
«1. Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.
2. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.
3. Процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін».
При укладанні договору повинні бути дотримані вимоги статті 26 цього Закону, а саме: «сторонами повинні бути узгоджені вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, ТАРИФИ ТА ЇХ СКЛАДОВІ НА КОЖНУ З ЦИХ ПОСЛУГ, загальна вартість послуг; порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг, тощо».
На виконання вимог прикінцевих положень цього Закону Кабінет Міністрів України розробив і затвердив Постановами № 560 від 12.07.2005 року, № 630 від 21.07.2005 року, № 529 від 20.05.2009 року “Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій” та “Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”.
Згідно статті 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти:
«1) правочини між юридичними особами;
2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;
3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;
4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма».
Згідно п.1 статті 648 ЦК України, зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.
Додатково слід врахувати наступне. Рішенням Київської міської ради (КМР) від 09.09.2010 р. № 7/4819  «Про питання організації управління районами в місті Києві» припинені з 31 жовтня 2010 р. шляхом ліквідації районні в м. Києві ради та їх виконавчі органи, у тому числі Солом’янську районну в м. Києві раду та Солом’янську районну в м. Києві державну адміністрацію. Рішенням КМР від 10 листопада 2011 року №607/6843 передбачено «1. Змінити найменування комунальних підприємств та установ, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва: 1.1. Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у місті Києві ради на комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації із функціями замовника житлово-комунальних послуг.». ЗАМОВНИКА, а не балансоутримувача! Ні в рішенні КМР №607/6843 ні в рішенні №291/5678 від 23 червня 2011 року не йдеться ПРО ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ВСП «Залізничний».
Також слід звернутим увагу на п. 2.7 рішення КМР від 28.09.2006 № 102/159, згідно з яким ВИКОНАВЦЯМИ у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Києва ВИЗНАЧЕНІ: - з централізованого опалення - ПАТ "Київенерго", - з централізованого постачання ГВП та ХВП - ПАТ АК "Київводоканал" та рішення КМР від 08.11.2007 №1159/3992, яким затверджено ПЕРЕЛІК житлово-комунальних послуг у житловому фонді м. Києва. Право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах. Згідно з додатком ПОСЛУГИ З ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ОПАЛЕННЯ, ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ПОСТАЧАННЯ ХОЛОДНОЇ ТА ГАРЯЧОЇ ВОДИ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ ВІДСУТНІ. Крім того, відповідно до ч.2 ст. 902 ЦК України ВИКОНАВЕЦЬ ПОВИНЕН НАДАТИ ПОСЛУГУ ОСОБИСТО, а не через посередника, яким є КП «Залізничне». Отже ЖЕО не є виконавцем житлово-комунальних послуг і не має права вимоги.
   4. Крім вище викладеного слід додати, що Верховний Суд України своєю постановою http://reyestr.court.gov.ua/Review/20014508 від 28 листопада 2011 року  ОСТАТОЧНО визнав, що розпорядження КМДА підлягають державній реєстрації, про це говориться у мотивувальній частині: «Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 14 січня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 березня 2011 року, рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив частково: визнав дії КМДА при зміні тарифів на комунальні послуги з 1 грудня 2006 року такими, що порушують вимоги підпунктів 1, 6 частини першої статті 6, пункту 2 частини першої статті 20, підпунктів 3 – 5, 7 частини першої статті 30, частин 2, 3 статті 31, частини п’ятої статті 32 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV “Про житлово-комунальні послуги”; скасував розпорядження КМДА від 30 травня 2007 року № 640, 642, 643.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанцій, з думкою якого погодився суд касаційної інстанції, виходив із того, що спірні розпорядження КМДА не пройшли державної реєстрації та прийняті з порушенням вимог статті 58 Конституції України».
Ст. 360-7 ЦПК України передбачає Обов'язковість судових рішень Верховного Суду України «Невиконання  судових  рішень  тягне за собою відповідальність, установлену законом». Про незаконність нарахувань за нечинними тарифами КМДА заявник неодноразово повідомляв ЖЕО, але ті продовжували такі нарахування, завдяки яким і виник на їх думку борг.
Виходячи з зазначеного слід прийти до висновку щодо БЕЗПІДСТАВНОСТІ НАРАХУВАНЬ ЖЕО БОРГУ за житлово-комунальні послуги.

5. Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких НІХТО НЕ МОЖЕ БУТИ ПРИМУШЕНИЙ РОБИТИ ТЕ, ЩО НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО ЗАКОНОДАВСТВОМ.
Між заявником і ЖЕО протягом тривалого часу існує спір про право ЖЕО вимагати оплату ЖКП та нараховувати борг за НЕЗАКОННИМИ ТАРИФАМИ НЕЧИННИХ розпоряджень КМДА, які були скасовані численними судовими рішеннями, за умови відсутності прибудинкової території для будинку боржника. Заявник неодноразово звертався до ЖЕО з заявами про не визнання нарахувань та боргу, які здійснюються з порушеннями вимог законодавства. Так в додатку 1.1 наведена вимога про негайне припинення незаконних нарахувань по незаконним тарифам КМДА №Б-60/3 від 05.05.2009 року, в додатку 1.2 вимога про припинення незаконних нарахувань без укладання договорів №Б-60/4 від 05.05.2009 року, в додатку 1.3 вимога про припинення незаконних нарахувань без укладання договорів №ВСП-13 від 19.03.2009 року, з вимогою ПРИПИНИТИ ЗАЛЯКУВАННЯ, в додатку 1.4 ПОПЕРЕДЖЕННЯ про добровільне виконання перерахунку та скасування боргу №275/18 від 18.11.11, в додатку 1.5 заява стосовно вилучення інформації з баз даних ГІОЦ №Б-275/19 від 18.11.11. Але ЖЕО продовжували свою злочинну діяльність, відчуваючи свою безкарність та прикриття з боку СРДА. Саме заявник намагався неодноразово укласти письмовий договір із ЖЕО, але останні постійно ухилялися. Отже ми не дійшли згоди з ІСТОТНИХ УМОВ ДОГОВОРУ і ДОГОВІР УКЛАДЕНО НЕ БУЛО! Але заявник своїми діями (оплата за житлово-комунальні послуги в розмірах, які передбачені останніми законними тарифними розпорядженнями КМДА) продемонстрував своє відповідальне ставлення до прав та обов’язків споживача житлово-комунальних послуг. Так в додатку 1.6 наведено Витяг з історії сплачених рахунків КП ГІОЦ, оскільки на вимогу заявника так і не отримав номер рахунку ЖЕО, на який повинен сплачувати комунальні послуги.

Підсумовуючи вище викладене, слід зазначити, що ухвалою №2-с-40/12 від 10.05.2012 Солом’янський суд скасував судовий наказ про стягнення заборгованості с заявника, оскільки «…стягувачем не було надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження свого статусу у правовідносинах з споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, а також не надано доказів встановлених з боржником правовідносин.
Також заявник зазначив, що стягувачем не було надано до суду інформацію про вартісну базу нарахування боргу, а саме - не надані розміри тарифів на житлово-комунальні послуги, які діяли протягом періоду нарахування боргу та підстави для їх застосування.
ххх вважає, що стягувач робив нарахування та застосовував незаконні тарифи, в зв'язку з чим заявник просить суд скасувати судовий наказ виданий Солом'янським районним  судом м. Києва 06. 04.2012 року щодо стягнення з нього заборгованості за житлово-комунальні послуги».
   Також заявник ще раз звертає увагу на те, що саме він намагався повернути відносини с ЖЕО у правове поле (укласти договори с ЖЕО, встановити будинковий теплолічильник, визнати недійсними і такими, що не підлягають оплаті рахунки КП ГІОЦ та ін.) звернувшись до Солом’янського суду (справа №2-995/09), але це йому не вдалося, оскільки не вистачило доказів. Навпаки ЖЕО продовжували свою НЕЗАКОННУ ДІЯЛЬНІСТЬ та БЕЗПІДСТАВНО робили нарахування по НЕЗАКОННИМ тарифам НЕЧИННИХ розпоряджень КМДА, завдяки яким на їх думку заявник має борг. Як би ЖЕО не зволікали, стосовно стягнення боргу, із зверненням до суду ще у 2009 році, як це зробив заявник, та не ЗАЛЯКУВАЛИ і безпідставно не ВИМАГАЛИ сплатити НЕІСНУЮЧИЙ борг численними та безпідставними попередженнями у заявника не було б підстав притягати їх до кримінальної відповідальності за ВИМАГАННЯ («ст. 189. Вимагання 1. Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання)…» та розповсюдження неправдивої інформації («ст. 182. Порушення недоторканності приватного життя Незаконне збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди…»). В додатку 1.7 ЖЕО безпідставно ПОГРОЖУЄ про відключення квартири заявника від електроживлення, хоча за електроенергію заявник сплачує своєчасно і в повному обсязі. В додатку 1.8 ЖЕО ПОГРОЖУЄ «виконавчим написом нотаріуса», замість того щоб звернутися до суду. В додатку 1.9 ВСП «Залізничний» вкотре, незважаючи на попередження заявника не погрожувати йому, безпідставно ПОГРОЖУЄ накласти арешт на квартиру, дачу, автомобіль побутову техніку.
Крім того рахунок №2603000018106 в ПАТ КБ «Хрещатик», на який ЖЕО ВИМАГАЮТЬ платити всіх споживачів, належить не їм, а третій особі – КП «ГІОЦ», проти якого «Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 24.06.11 порушено кримінальну справу №04-27569, що розслідується СУ ГУ МВС України в м. Києві за фактом здійснення фінансово-господарської діяльності службовими особами КП «ГІОЦ» як фінансової установи по наданню послуг із переказу коштів без загальнообов'язкової державної реєстрації та без ліцензії». Отже такі дії з боку ЖОЕ підпадають під статті Кримінального кодексу «ст. 256. Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності 1. Заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності шляхом надання приміщень, сховищ, транспортних засобів, інформації, документів, технічних пристроїв, грошей, цінних паперів, а також заздалегідь не обіцяне здійснення інших дій по створенню умов, які сприяють їх злочинній діяльності…» та «ст. 355. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань 1. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань, тобто вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов’язання з погрозою насильства над потерпілим…».
Отже, «Дирекція …» та її ВСП ВЗАГАЛІ НЕ МАЮТЬ ПРАВА ВИМОГИ БУДЬ-ЯКИХ КОШТІВ, оскільки Договір між співвласниками будинку за адресою вул. Єреванська 23 у м. Києві про передачу будинку для утримання його на своєму балансі НЕ УКЛАДАВСЯ ! Але кошти за утримання будинків збиралися і продовжують збиратися, що є ШАХРАЙСТВОМ в особливо великих розмірах (ст. 190-4 ККУ).
Оскільки, згідно ст. 112 КПК України статті 189, 190, 256, 355 КК України, за якими мала бути порушена кримінальна справа ПІДСЛІДНІ міліції, заявник просить здійснити РЕТЕЛЬНУ перевірку саме за цими статтями та нарешті порушити кримінальну справу. Ступінь вини кожного з керівників ТРЬОХ ЖЕО має встановити слідство, тому заявник не акцентує увагу на тому в якій мірі винен кожен із учасників злочинного угрупування (трьох ЖЕО), це він зробить під час досудового слідства.
Заявник

[bav]

Такі документи підготував для райуправління

(click to show/hide)

Начальнику управління Солом’янського РУГУМВС України в м. Києві
І.В.Моренцю
Заявник  :
21 травня 2012 року
СУПРОВІДНИЙ ЛИСТ

Заявник просить долучити до об’єднаних матеріалів №12461 від 07.11.11 та №11638 від 18.10.11 наступні документи, які були подані через канцелярію та зареєстровані:
1.   Заява про передачу заяв про скоєння злочину до прокуратури на 1 аркуші.
2.   Заперечення відносно пояснень директора КП «Залізничне» на 5 аркушах.
3.   Заява про долучення додаткових доказів на 1 аркуші з додатками в кількості чотирьох на      аркушах.
4.   Заява про витребування додаткових доказів на 4 аркушах.
5.   Пояснення До об’єднаних матеріалів №12461 від 07.11.11 та №11638 від 18.10.11 на 7 аркушах з додатками в кількості восьми на      аркушах.
Надані матеріали необхідні для додаткової більш ретельної перевірки двох колективних заяв про скоєння злочину керівниками трьох ЖЕО, та порушення кримінальної справи за ст.. 189, 190, 256, 355 КК України.
Заявник

(click to show/hide)

ЗАЯВА
про передачу заяв про скоєння злочину до прокуратури

28 грудня 2011 року оперуповноваженим ВДСБЕЗ Солом’янського РУ ГУМВС України в м. Києві капітаном міліції Негодою В.В. за матеріалами справи ЖРЗПЗ №18675п від 27.12.2011 (вх. №2358п від 27.12.2011) та №20113/1 від 28.12.2011 (вх. №2358п від 27.12.2011) було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи (відмовні матеріали №12461 від 07.11.11 та №11638 від 18.10.11 були об’єднані) відносно посадових осіб КП «Залізничне» за фактом вчинення злочину передбаченого ст. 190 КК України на підставі п.2. ст. 6 КПК України. 15 травня 2012 року Солом’янський районний суд постанову скасував, а об’єднані матеріали направив до ВДСБЕЗ Солом’янського РУ ГУМВС України в м. Києві.
Оскільки, згідно ст. 112 КПК України статті 182 і 256 КК України, за якими мала бути порушена кримінальна справа, ПІДСЛІДНІ ПРОКУРАТУРІ заявник просить виділити з матеріалів справи дві заяви № 2883 та №2884 від 4 жовтня 2011 року з усіма додатками та НАПРАВИТИ їх до Прокуратури Солом’янського району м. Києва (за підслідністю) для проведення перевірки відносно керівників КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янського району м. Києва, ВСП «Залізничний» та КП «Залізничне» щодо наявності в їх діях ознак злочину передбаченого ст.ст. 182, 256, 382 КК України.
Заявник

(click to show/hide)

ЗАПЕРЕЧЕННЯ
відносно пояснень директора КП «Залізничне»
28 грудня 2011 року оперуповноваженим ВДСБЕЗ Солом’янського РУ ГУМВС України в м. Києві капітаном міліції Негодою В.В. за матеріалами справи ЖРЗПЗ №18675п від 27.12.2011 (вх. №2358п від 27.12.2011) та №20113/1 від 28.12.2011 (вх. №2358п від 27.12.2011) було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи (відмовні матеріали №12461 від 07.11.11 та №11638 від 18.10.11 були об’єднані) відносно посадових осіб КП «Залізничне» за фактом вчинення злочину передбаченого ст. 190 КК України на підставі п.2. ст. 6 КПК України. 15 травня 2012 року Солом’янський районний суд постанову скасував, а об’єднані матеріали направив до ВДСБЕЗ Солом’янського РУ ГУМВС України в м. Києві.
1.   Вже скасована Постанова ґрунтується на показаннях Глотова В.М. (директор КП «Залізничне»), які є НЕ ПРАВИЛЬНИМИ І ЗАВДЯКИ ЯКИМ ВІН ВВІВ В ОМАНУ оперуповноваженого Негоду В.В., який проігнорував доводи заявника та БЕЗЗАПЕРЕЧНІ ДОКАЗИ СКОЄННЯ ЗЛОЧИНУ. Постанова була складена (скомпільована) із свідчень, які були надані Глотовим В.М. в електронному вигляді і це скаржник може довести (надати в паперовому вигляді ті самі неправдиві відповіді Глотова В.М., які він надсилав заявнику на його численні заяви).
2.   Неправдиві покази Глотова В.М. також стосуються і договорів, які насправді саме скаржник з самого початку пропонував укласти з цим КП, а сума тарифу та штрафні санкції за неналежне надання послуг це і є істотні умови договору, які обидві сторони мали узгодити. Навпаки саме КП «Залізничне» та КП «Дирекція …» незважаючи на обґрунтування НЕЧИННОСТІ РОЗПОРЯДЖЕНЬ КМДА ТА НЕЗАКОННОСТІ запропонованих тарифів відмовлялися укладати такі договори. Тому скаржник і був змушений звернутися до суду, але на той час доказів (постанов суду, роз’яснень Мінюсту стосовно нечинності розпоряджень КМДА) було недостатньо, а ті що були залишилися проігноровані. Мета позову була поверненням відношень скаржника і зазначених КП в ПРАВОВЕ ПОЛЕ, але суд не допоміг це зробити і на цій підставі КП «Дирекція …», ВСП «Залізничний», КП «Залізничне» та КП «ГІОЦ» продовжили свою злочинну діяльність. Крім того, як зазначається у витягу з рішення суду по справі №2-995/09, СУД НЕ РОЗГЛЯДАВ ПИТАННЯ ПРО ПЕРЕРАХУНОК і тим більше ПРАВИЛЬНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ТАРИФІВ. Скаржник також вимагав встановлення будинкового тепло лічильника, оскільки ВСП «Залізничний» та  КП «Залізничне» обкрадали (обраховували споживачів) за недостатнє постачання теплоносія і це докладно викладено (з розрахунками) в колективних заявах. Ці матеріали були також проігноровані, як і те що перерахунки за ЗАКОННИМ розпорядженням КМДА №2306 від 26.12.2002 р, згідно з яким підлягають щорічним перерахункам з урахуванням відхилення реальних температур теплоносія від прийнятих при розрахунках нормативів та з урахуванням обсягів фактично наданих послуг. Про незадовільне теплопостачання свідчить рішення суду по справі №2-50/08 від 11.07.2008 року, яке було також проігнороване Негодою В.В.  (виконавче провадження досі не закрито), яким КП «Дирекцію …» зобов’язано «усунути недоліки з послуги теплопостачання в квартирі № ххх по вул. Єреванській, 23 в м. Києві і забезпечити в подальшому виконання діючих нормативів».
3.   На третій сторінці постанови пояснення Глотова В.М. взагалі ПРОТИРІЧЧЯТЬ (вводять в оману) ЧИСЛЕННИМ ПОСТАНОВАМ СУДІВ, перелік та витяги з яких було надано, але проігноровані Негодою В.В., про те, що розпорядження КМДА (його голови) або НЕЧИННІ і НЕ МОЖУТЬ ЗАСТОСОВУВАТИСЯ або взагалі СКАСОВАНІ. Проігноровані також численні листи МЮ України про необхідність реєстрації НПА, що видає КМДА в ГУЮ, та лист ГУЮ в м. Києві, в якому зазначається, що НПА (розпорядження) КМДА «… на державну реєстрацію до Головного управління юстиції у м. Києві не подавалися» та відсутні в державному реєстрі. Також слід зазначити, що КМДА, як орган державної виконавчої влади, не має права встановлювати, погоджувати чи затверджувати тарифи на житлово-комунальні послуги. Ці повноваження Законом України «Про житлово-комунальні послуги» віднесені до компетенції органів місцевого самоврядування (п. 2 ч. 1 ст. 7), тобто у даному випадку до Київради або утвореного нею виконавчого органу (комітету). Спосіб реалізації повноважень останніх визначений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», тобто відповідні нормативно-правові акти приймаються на сесії ради, або на засіданні виконавчого комітету шляхом голосування, і видаються вони не в формі розпоряджень, а в ФОРМІ РІШЕНЬ, які підписуються міським головою. Що стосується повноважень КМДА, то вони обмежені правом здійснення контролю цін/тарифів на житлово-комунальні послуги та моніторингу стану розрахунків за них (п. 6 ч. 1 ст. 6 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»). Той же Закон покладає на КМДА обов’язок по забезпеченню дотримання законодавства у цій сфері (п. 1 ч. 1 ст. 6). Законом України «Про теплопостачання» (ст. 13) до повноважень органів місцевого самоврядування віднесено встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії. Відповідно до ст.. 20 того ж Закону тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання. Тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. РЕГУЛЮВАННЯ ТАРИФІВ НА ТЕПЛОВУ ЕНЕРГІЮ, що виробляється теплоелектроцентралями, іншими установками з комбінованим виробництвом електричної і теплової енергії, ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ НАЦІОНАЛЬНОЮ КОМІСІЄЮ РЕГУЛЮВАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ з урахуванням того, що ціни на теплову енергію від теплоелектроцентралей, установок з комбінованим виробництвом електричної і теплової енергії не повинні перевищувати ціни на теплову енергію від інших теплогенеруючих об'єктів на відповідній території. Отже, погоджуючи тарифи на теплову енергію, КМДА ПЕРЕВИЩУВАЛА СВОЇ ПОВНОВАЖЕННЯ, незалежно від того, чи діяла вона як орган державної влади, чи як виконавчий орган Київради. З вище викладеного, можна зробити висновок, що оперуповноважений не перевіривши міркування Глотова В.М. прийняв їх за істину, що Є ПОМИЛКОВИМ и НЕПРИПУСТИМИМ.
4.    «Дирекція …», ВСП «Залізничний», КП «Залізничне» та КП «ГІОЦ» порушують ст.. 19 Конституції України, яка зазначає: «Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством», однак ці підприємства вимагають заявника сплачувати рахунки та укладати договори в яких вказані реквізити КП ГІОЦ, незаконна діяльність якого тепер розслідується. Про «НЕДІЙСНІСТЬ РАХУНКІВ» і «ВИЗНАТИ РАХУНКИ НА КОРИСТЬ КП ГІОЦ НЕДІЙСНИМИ І ТАКИМИ, ЩО НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ ОПЛАТІ» говориться в рішеннях Солом’янського районного суду м. Києва від 21 лютого 2006 р. у справі №2-91-1/06  та №2-166-1/07 від 29 травня 2007 року (були проігноровані, не перевірені), в якому зазначається: «- розпорядження КМДА від 27.01.97 р. № 80 …  не зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції та не оприлюднене належним чином, а тому не може застосовуватися до правовідносин з фізичними особами», «- розпорядження НЕ ВІДПОВІДАЄ ЧИННОМУ ЗАКОНОДАВСТВУ», «- розпорядження носить тимчасовий характер, оскільки воно стосується проведення експерименту з 1 лютого по 1 травня 1997 р. в трьох районах м. Києва (Дарницькому, Ватутінському, Харківському) по впровадженню розрахунків з постачальниками житлово-комунальних послуг, ВТРАТИЛО ЧИННІСТЬ на дату завершення експерименту і не може застосовуватися при виконанні вимог Методики, затвердженої розпорядженням КМДА від 26.12.2002 р. № 2306, яке пройшло державну реєстрацію в КМУЮ 28 грудня 2002 р. за № 100/483». Крім того у ВИСНОВКУ № 2/33 Київського міського управління юстиції від 8 червня 2005 року (також проігнорований) зазначається: «Київська міська державна адміністрація покладає на населення НЕ ПЕРЕДБАЧЕНІ ЗАКОНОДАВСТВОМ ОБОВ'ЯЗКИ щодо сплати вартості спожитих послуг з холодного та гарячого водопостачання на поточний рахунок комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр Київської міської державної адміністрації" (КП ГІОЦ), який не є виконавцем зазначених послуг для населення і не має з ним жодних договірних відносин».
5.   Оскільки у своїх поясненнях Глотов В.М. посилається на розпорядження КМДА №857 слід зазначити, що і вони були визнані «… незаконними та такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили розпорядження Київської міської державної адміністрації від 31.05.2011 №857 … №858 … №859» Окружним адміністративним судом м. Києва 28 вересня 2011 року у справі №2а-9037/11/2670, що підтверджується публікацією в газеті «Українська правда» http://kiev.pravda.com.ua/news/4ebcd6f7408a1/ . Крім того в постанові того ж суду 31.10.11 у справі №2а-9480/11/2670 говориться «Визнати незаконним та нечинним з дати прийняття Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.05.2011 №857 … №858», що підтверджується публікацією в газеті «Українська правда» http://kiev.pravda.com.ua/news/4eafbdb809111/.
6.   Також ПРОІГНОРОВАНІ ЧИСЛЕННІ ФАКТИ ФАЛЬСИФІКАЦІЙ ГРОМАДСЬКИХ СЛУХАНЬ, які були викладені в колективних заявах і за якими так і не були взяті покази 18 заявників, не тільки по одному будинку де мешкає заявник, а і по іншим. ЗГОДИ НА ЗАТВЕРДЖЕННЯ ТАРИФУ НЕ БУЛО, а навпаки були поставлені питання на які відповіді не були отримані.
7.   Як зазначається в рішенні № 4-рп/2004 від 2 березня 2004 року Конституційного Суду України: «… положення частини першої статті 1, положення пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" ( 2482-12 ) треба розуміти так: 1.1. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно У СПІЛЬНУ ВЛАСНІСТЬ ГРОМАДЯН ОДНОЧАСНО З ПРИВАТИЗАЦІЄЮ НИМИ КВАРТИР (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. ПІДТВЕРДЖЕННЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ДОПОМІЖНІ ПРИМІЩЕННЯ НЕ ПОТРЕБУЄ ЗДІЙСНЕННЯ ДОДАТКОВИХ ДІЙ, ЗОКРЕМА СТВОРЕННЯ ОБ'ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ, ВСТУПУ ДО НЬОГО». Отже допоміжні приміщення не мають права здаватися в оренду без згоди їх співвласників, а якщо вини б здавалися за згодою співвласників кошти від оренди мали б іти на утримання будинку, а не у невідомому напрямку. Замість перевірки цього факту Негода В.В. також безпідставно прийняв пояснення Глотова В.М., проігнорувавши  висновок КРУ Солом’янського району, де зазначається: «4. Ревізією фінансово-господарської діяльності КП «Залізничне» виявлено не відображення в обліку та неотримання дебіторської заборгованості за майно, надане у користування, оренду, БЕЗ ОФОРМЛЕННЯ ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИН на суму 4487,46 грн., які відшкодовано на суму 1,00 тис. грн. Одну посадову особу притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за ст. 164-2 КупАП».
8.   Проігноровані Негодою В.В. і численні факти довготривалого ШАНТАЖУ ТА ВИМАГАННЯ КОШТІВ (в т.ч. невідомих боргових нарахувань) та безпідставні і неодноразові ЗАЛЯКУВАННЯ, так і не зібрані покази інших заявників.
Крім вище викладеного слід додати, що Верховний Суд України своєю постановою http://reyestr.court.gov.ua/Review/20014508 від 28 листопада 2011 року ОСТАТОЧНО визнав, що розпорядження КМДА підлягають державній реєстрації, про це говориться у мотивувальній частині: «Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 14 січня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 березня 2011 року, рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив частково: визнав дії КМДА при зміні тарифів на комунальні послуги з 1 грудня 2006 року такими, що порушують вимоги підпунктів 1, 6 частини першої статті 6, пункту 2 частини першої статті 20, підпунктів 3 – 5, 7 частини першої статті 30, частин 2, 3 статті 31, частини п’ятої статті 32 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV “Про житлово-комунальні послуги”; скасував розпорядження КМДА від 30 травня 2007 року № 640, 642, 643.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанцій, з думкою якого погодився суд касаційної інстанції, виходив із того, що спірні розпорядження КМДА не пройшли державної реєстрації та прийняті з порушенням вимог статті 58 Конституції України».
Також рішенням Солом’янського райсуду №2-1065/11 від 31.05.2011 визнано безпідставними нарахування плати за утримання будинків з боку КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» та «скасувати зайві нарахування позивачам за послуги центрального опалення не підтверджені фактичними даними щодо кількості та якості наданих послуг відповідно до Методики проведення перерахунків за ці послуги».
Ці рішення підтверджують ФАКТ ШАХРАЙСТВА з боку ТРЬОХ ЖЕО, про що йшлося в колективних заявах стосовно скоєння злочину, по нарахуванню платежів за незаконними тарифами НЕЧИННИХ розпоряджень КМДА та НЕ ВИКОНАННЯ ЩОРІЧНИХ перерахунків ЦО та ГВП. Ці злочини носять СИСТЕМНИЙ ХАРАКТЕР і є СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНИМИ і мають не цивільно-правовий характер, як зазначається в оскаржуваній постанові, а є кримінальним правопорушенням.
Ст. 360-7 ЦПК України передбачає Обов'язковість судових рішень Верховного Суду України «Невиконання  судових  рішень  тягне за собою відповідальність, установлену законом». Але Негода В.В. не визнає НЕЧИННОСТІ численних розпоряджень КМДА, ІГНОРУЄ ЧИСЛЕННІ ПОСТАНОВИ СУДІВ і помилково, що є неприпустимим, зазначає у своїй постанові, що «Згідно до ст. І Указу Президента «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» рішення Київської міської ради, розпорядження Київської міської державної адміністрації видані як акти виконавчого органу Київської міської ради, державній реєстрації в органах юстиції не підлягають».
Надані в колективних заявах ЧИСЛЕННІ БЕЗЗАПЕРЕЧНІ ДОКАЗИ є підтвердженням СКОЄННЯ ЗЛОЧИНУ ТРЬОХ ЖЕО, а не тільки КП «Залізничне», та їх керівників, за що у Кримінальному кодексі України передбачені ст..182, 189, 256, 355, які полягають у наступному:
1.   Здійснення нарахувань заявнику за комунальні послуги за НЕЗАКОННИМИ та/або НЕЧИННИМИ розпорядженнями КМДА про підвищення ТАРИФІВ з наступними ПОГРОЗАМИ та ВИМАГАННЯМ неіснуючих боргів. Ст. 189. ККУ – Вимагання з погрозою насильства або розголошення відомостей, які потерпілий бажає зберегти в таємниці. Ст. 355 ККУ – 1. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань, тобто вимога виконати чи не виконати цивільно-правове зобов’язання з погрозою насильства над потерпілим.
2.   НЕВИКОНАННЯ ЩОРІЧНИХ ПЕРЕРАХУНКІВ за централізоване опалення і гаряче водопостачання з метою незаконного отримання прибутків. А це і є шахрайство – ст. 190 ККУ.
3.   ФАЛЬСИФІКАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ГРОМАДСЬКИХ СЛУХАНЬ стосовно тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Як наслідок порушення ст.ст.  189, 190, 355 ККУ.
4.   Здійснення господарської діяльності з надання послуг та складання завідомо неправдивих рахунків на сплату комунальних послуг на користь КП ГІОЦ. Ст.. 256 ККУ Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності. Створення умов, які сприяють їх злочинній діяльності, а саме КП ГІОЦ, проти якого порушено кримінальну справу №04-27569, що розслідується СУ ГУ МВС України в м. Києві.
5.   ВИМАГАННЯ та РОЗПОВСЮДЖЕННЯ НЕПРАВДИВОЇ ІНФОРМАЦІЇ про начебто існуючу заборгованість. Крім того відбулася передача персональних даних скаржника до КП ГІОЦ без його згоди, про що свідчить цивільна справа №2-995/09. Порушені ст.ст.  182, 256, 355 ККУ.
6.   НЕЗАКОННА передача в ОРЕНДУ підвальних приміщень і використання отриманих коштів на власні потреби також залишилось без уваги.

Перелічені злочини є СУСПІЛЬНО НЕБЕЗПЕЧНИМИ, оскільки стосуються не тільки скаржника, а і багатьох мешканців району. Все це докладно викладено в колективних заявах, а ЧИСЛЕННІ БЕЗЗАПЕРЕЧНІ ДОКАЗИ підтверджують СКОЄННЯ ЗЛОЧИНУ переліченими ЖЕО (КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янського району м. Києва, його відокремлений структурний підрозділ «Залізничний» та КП «Залізничне») та їх керівниками, за що у Кримінальному кодексі України передбачені ст.ст..182, 189, 256, 355.

Заявник має письмові докази (будуть надані додатково) того, що Глотов В.М. знайомий з наведеними запереченнями по всім пунктам його неправдивих пояснень, оскільки сам складав безглузді відповіді заявнику на його численні заяви.

На підставі вище викладеного, прошу:
1.   ВЗЯТИ ДО УВАГИ ЗАЗНАЧЕНІ ЗАПЕРЕЧЕННЯ при повторній перевірці фактів скоєння злочину керівниками ТРЬОХ ЖЕО за ст.ст..182, 189, 256, 355 Кримінального кодексу України.
2.   ПРИТЯГНУТИ ДО КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ директора КП «Залізничне» Глотова В.М. за дачу завідома неправдивих свідчень.
Заявник

(click to show/hide)

ЗАЯВА
про долучення додаткових доказів
15 травня 2012 року Солом’янський районний суд скасував постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб КП «Залізничне» за фактом вчинення злочину передбаченого ст. 190 КК України на підставі п.2. ст. 6 КПК України, а об’єднані матеріали (№12461 від 07.11.11 та №11638 від 18.10.11) направив до ВДСБЕЗ Солом’янського РУ ГУМВС України в м. Києві для додаткової перевірки.

Для проведення більш ретельної перевірки ПРОШУ долучити до відмовних матеріалів наступні документи (копії):
1.   Лист СУ ГУ МВС №12/2-Б-1520, що підтверджує порушення кримінальної справи проти КП ГІОЦ, а ЖЕО СТВОРИЛИ УМОВИ, ЯКІ СПРИЯЮТЬ ЙОГО ЗЛОЧИННІЙ ДІЯЛЬНОСТІ – ст.. 256 ККУ «Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності».
2.   Лист ДФІ в м. Києві №26-02-16-16/5371 від 20.04.2012 про численні порушення зазначених ЖЕО – здача в оренду приміщень без укладання договорів, махінації з орендною платнею.
3.   Постанова Верховного Суду України від 28 листопада 2011 року підтверджує НЕЗАКОННІСТЬ нарахувань комунальних платежів за НЕЧИННИМИ розпорядженнями КМДА у змові з КП ГІОЦ.
4.   Рішення Солом’янського райсуду №2-1065/11 від 31.05.2011 про БЕЗПІДСТАВНІ НАРАХУВАННЯ плати за утримання будинків з боку КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» та ЗАЙВІ НАРАХУВАННЯ.

Отже, надані документи підтверджують злочинну діяльність зазначених ЖЕО, а зареєстровані заяви і відповіді на них будуть надані додатково при опитування заявника.
Заявник

(click to show/hide)

ЗАЯВА
про витребування додаткових доказів
15 травня 2012 року Солом’янський районний суд скасував постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб КП «Залізничне» за фактом вчинення злочину передбаченого ст. 190 КК України на підставі п.2. ст. 6 КПК України, а об’єднані матеріали (№12461 від 07.11.11 та №11638 від 18.10.11) направив до ВДСБЕЗ Солом’янського РУ ГУМВС України в м. Києві для ДОДАТКОВОЇ ПЕРЕВІРКИ.

ДЛЯ ВСЕБІЧНОГО ТА ПОВНОГО З’ЯСУВАННЯ ОБСТАВИН ВІДНОСНО ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ ЗА СТ. 190 КК УКРАЇНИ стосовно посадових осіб КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янського району м. Києва, його відокремленого структурного підрозділу «Залізничний» та КП «Залізничне» ПРОШУ ВИТРЕБУВАТИ:

1. У ВАТ «АЕК Киїівенерго» (СВП «Енергозбут Київенерго», ідентифікаційний код 26187763, вул. Мельникова, 31 м. Київ), ДОКУМЕНТИ ЗА РОЗРАХУНКОВІ ОПАЛЮВАЛЬНІ ПЕРІОДИ 2005-2006, 2006-2007, 2007-2008, 2008-2009, 2009-2010, 2010-2011 років:

1.   Температурний графік регулювання параметрів теплоносія в залежності від температури навколишнього повітря в будинку №23 по вул. Єреванській в м. Києві за затвердженою формою.
2.   Дані про середньодобову температуру навколишнього повітря у м. Києві за період з травня 2005р. по квітень 2011р.
3.   Дані про середньодобову температуру води у централізованій мережі водопостачання м. Києва за період з травня 2005р. по квітень 2011 р.
4.   Табуляграми щомісячного відпуску теплової енергії для центрального опалення та гарячого водопостачання в будинку №23 по вул. Єреванській з травня 2005 по квітень 2011 р.
5.   Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько- побутові потреби в Україні, затверджені Держжитлокомунгоспом України, згідно КТМ 204 України, 244-94.
6.   Зведені двосторонні Акти звірки нарахувань за спожиту теплову енергію для потреб центрального опалення (ЦО) мешканця будинку №23 по вул. Єреванській за період з травня 2005р. по квітень 2011 р. за типовою формою.
7.   Зведені тристоронні Акти звірки нарахувань за фактично поставлений обсяг холодної води на підігрів та теплової енергії для потреб ГВП  мешканцям будинку №23 по вул. Єреванській за період з травня 2005р. по квітень 2011р. за типовою формою.
8.   Інформацію про проведення перерахунків за надані послуги ЦО та ГВП за розрахункові опалювальні періоди 2005-2006, 2006-2007, 2007-2008, 2008-2009, 2009-2010, 2010-2011 років за типовою формою.
9.   Методику визначення обсягів теплової енергії, спожитої власниками (орендарями) нежитлових приміщень, в умовах відсутності лічильників тепла у зазначених осіб.

2. У відокремленого структурного підрозділу (ВСП) «Залізничний» – Повітрофлотський проспект 40-A, тел. 2480835 ЩОМІСЯЧНІ ПЕРВИННІ ДОКУМЕНТИ, починаючи з 2005 року по НАРАХУВАННЮ ПЛАТИ ЗА ЦЕНТРАЛІЗОВАНЕ ОПАЛЕННЯ ТА ГВП.

Порівняти витребувані документи та з’ясувати чи виконувалися обов’язкові щорічні перерахунки за централізоване опалення і гаряче водопостачання за Методикою розпорядження КМДА №2306 за розрахункові опалювальні періоди 2005-2006, 2006-2007, 2007-2008, 2008-2009, 2009-2010, 2010-2011 років. Якщо ні то чому і куди поділися різниця коштів, отриманих від населення (споживачів), які сплачені за квадратні метри, та коштів перерахованих СВП «Енергозбут Київенерго» за гігакалорії.

3. У КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янського району м. Києва – вул. Соціалістична, 6, м. Київ, 03186, тел. 2494696, його відокремленого структурного підрозділу (ВСП) «Залізничний» – Повітрофлотський проспект 40-A, тел. 2480835 або КП «Залізничне» – вул. Єреванська, За, м. Київ, 03087, тел. 2422353, ЩОМІСЯЧНІ ПЕРВИННІ ДОКУМЕНТИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ, починаючи з 2005 року і дотепер:

1.   ПРОТОКОЛ ГРОМАДСЬКИХ СЛУХАНЬ від 07.06.20010 року та зауваження до нього від скаржника стосовно затвердження  ТАРИФУ – 2,4771 грн/кв.м.
2.   Затверджений у порядку, встановленому законодавством, перелік послуг, які щорічно помісячно надавалися мешканцям будинку виконавцем послуг по утриманню будинку, споруд  та прибудинкової території для будинку №23 по вул. Єреванській в м. Києві.
3.   Первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують виконані роботи та витрати виконавця послуг по кожній із 26 складових частин тарифу на утримання будинку, споруд та прибудинкової території, затвердженому у встановленому порядку органами місцевого самоврядування м. Києва для будинку №23 по вул. Єреванській в м. Києві, передбачені Порядком формування тарифів, затвердженими постановами КМУ №№ 560, 929   та  згідно  з Законом  України  «Про бухгалтерський  облік».
4.   Конкретний розрахунок та акти виконаних робіт по всім 26 видам надання послуг, відповідно до постанов КМУ №№ 560, 929, з зазначенням ідеальної частки в цих витратах, власника квартири № 39 в будинку №23 по вул. Єреванській в м. Києві.
5.   Розшифровку складових частин щомісячних нарахувань за житлово-комунальні послуги, окремо по кожному виду послуг з переліком, не прийнятих, а ЧИННИХ нормативно-правових актів місцевого самоврядування, на підставі яких проводилися нарахування.
6.   Договори на оренду нежитлових (підвальних) приміщень для будинку №23 по вул. Єреванській в м. Києві площею 350 кв.м.

Перевірити чи співпадає обсяг коштів отриманих від населення та від оренди нежитлових приміщень з відповідними коштами бухгалтерського обліку. Якщо ні то чому і куди поділася різниця коштів.

4. ПОСТАНОВУ Київського апеляційного господарського суду №2/297 від 06.03.2012 року, яка є остаточною і оскарженню не підлягає, де зазначається:
«Згідно ст.З55 Цивільного Кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на  праві спільної власності (спільне  майно). Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Багатоквартирний  будинок  (житловий  комплекс)  як  цілісність  є  спільною  частковою власністю власників всіх приміщень у цьому будинку (але майно, зазначене в ч.2 ст. 382 ЦКУ, є одночасно їхньою спільною сумісною власністю).

Згідно ст. 358 Цивільного Кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Тобто, виключно власники квартир та нежитлових приміщень в багатоквартирних будинках  мають  право колективно вирішувати  всі  питання, пов'язані зі своєю співвласністю. В тому числі  визначати виконавця послуг з управління будинком, надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території, надання комунальних послуг, визначати порядок використання та розпорядження спільним неподільним майном.

Відповідачем не надано суду доказів, що співвласники багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вул. О. Мишуги, 2  приймали колективне рішення про те, що всі ці функції має виконувати саме відповідач...

...Згідно пунктом 1 статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувачем будинку, споруди, житлового комплексу, комплексу будівель і споруд є власник, або юридична особа, що за договором із власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну й іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки засобів, необхідних для своєчасного проведення капітального, поточного ремонтів і утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію відповідно до закону.
Між тим, багатоквартирний житловий будинок за адресою: м. Київ, вул. О. Мишуги, 2  є співвласністю власників квартир та нежитлових приміщень, що в свою чергу виключає можливість його перебування у власності держави та територіальних громад.

Враховуючи викладене, ані держава, ані територіальна громада, ані ЖЕКи не можуть бути «балансоутримувачами», якщо вони не є одноосібними власниками та/або не мають договору з іншими співвласниками та/або колективного рішення всіх співвласників багатоквартирного будинку щодо укладення договору про утримання будинку "на балансі"».

У рішенні Конституційного суду України від 2 березня 2004 року за № 4-рп/2004 сказано наступне: «Згідно зі ст.19 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", спільне майно власників квартир складається з неподільного та загального  майна. Неподільне  майно  перебуває у їх спільній сумісній власності і не підлягає  відчуженню,  загальне  майно  -  у  спільній   частковій власності… Допоміжні приміщення,  відповідно  до  пункту  2  статті   10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»,  стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом - свідоцтвом про право  власності  на  квартиру. Для  підтвердження  набутого  в такий спосіб права не потребується вчинення  будь-яких  інших  додаткових  юридичних  дій.  Власникам квартир  немає  необхідності  створювати  з  цією метою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Згідно зі ст. 19 Конституції України,  «Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

5.   ДОГОВІР МІЖ СПІВВЛАСНИКАМИ БУДИНКУ за адресою вул. Єреванська 23 у м. Києві та КП "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації ПРО ПЕРЕДАЧУ БУДИНКУ ДЛЯ УТРИМАННЯ ЙОГО НА БАЛАНСІ ОСТАННЬОГО, відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Отже, «Дирекція …» та її ВСП ВЗАГАЛІ НЕ МАЮТЬ ПРАВА ВИМОГИ БУДЬ-ЯКИХ КОШТІВ, оскільки Договір між співвласниками будинку за адресою вул. Єреванська 23 у м. Києві про передачу будинку для утримання його на своєму балансі НЕ УКЛАДАВСЯ ! Але кошти за утримання будинків збиралися і продовжують збиратися, що є ШАХРАЙСТВОМ в особливо великих розмірах (ст. 190-4 ККУ).

Витребувані докази та їх аналіз мають підтвердити факт шахрайства з боку трьох ЖЕО.
Заявник

(click to show/hide)

ПОЯСНЕННЯ
До об’єднаних матеріалів №12461 від 07.11.11 та №11638 від 18.10.11

Виклад обставин, які свідчать про ПОВНУ НЕОБҐРУНТОВАНІСТЬ ВИМОГ ЖЕО відносно неіснуючого боргу та докази, якими заявник обґрунтовує свої заперечення проти цих вимог.
1. Відповідно до ч.4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Відповідно до пункту другого ч.1 ст. 208 ЦК України У ПИСЬМОВІЙ ФОРМІ належить вчиняти правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
Таким чином, правочин між ЖЕО (юридична особа) і споживачем (фізична особа) про надання житлово-комунальних послуг слід вчиняти У ПИСЬМОВІЙ ФОРМІ.
Відповідно до ч.1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Укладання ДОГОВОРІВ ПРО НАДАННЯ ПОСЛУГ регулюється ст. 901-907 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками у сфері надання житлово-комунальних послуг здійснюються ВИКЛЮЧНО НА ДОГОВІРНИХ ЗАСАДАХ. Відповідно до пункту першого частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов’язаний укласти договір за надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Загальні умови укладання та розірвання договорів про надання послуг викладені у статтях 180-184 ГК України, 901-906 ЦК України. Укладення таких договорів та тексти типових договорів передбачені Постановами Кабінету Міністрів України від 21.07.05 №630, від 10.07.06 №955, від 20.05.09 №529. Вказані договори мають ПИСЬМОВУ ФОРМУ.
Утім, між сторонами НЕ ІСНУЄ ТАКИХ ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИН.

2. Окрім того, у відповідності до ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні житлові будинки, а також належні до них будівлі і споруди та прибудинкові території державної і комунальної форми власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного житлового будинку відповідна земельна ділянка може передаватись безоплатно у власність або надаватись у користування об’єднанню власників.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за РІШЕННЯМ органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянки виникає після одержання її власником або користувачем ДОКУМЕНТА, ЩО ПОСВІДЧУЄ ПРАВО ВЛАСНОСТІ ЧИ ПРАВО КОРИСТУВАННЯ ЗЕМЕЛЬНОЮ ДІЛЯНКОЮ ТА ЙОГО ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди земельної ділянки та його ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ. Приступати до використання земельної ділянки до одержання документа, що посвідчує право на неї ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ.
Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується ДЕРЖАВНИМИ АКТАМИ.
Відповідно до норм ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 11 Закону України «Про столицю України – місто-герой Київ», розпорядження земельними ділянками є ВИКЛЮЧНОЮ КОМПЕТЕНЦІЄЮ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ.
Однак, як свідчить лист Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 23.09.10 №07-387/27747, у вказаному Головному управлінні відсутні документи, що посвідчують право власності або право користування (оренди) земельними ділянками, визначені чинним законодавством, за житлово-експлуатаційними організаціями для обслуговування прибудинкових територій.
Тобто, прибудинкова територія будинку, у якому проживає заявник, є НЕ ОФОРМЛЕНОЮ НАЛЕЖНИМ ЧИНОМ, тобто ЖЕО ВИКОРИСТОВУЄ ЇЇ НЕЗАКОННО, в порушення норм ст. 125 Земельного кодексу України та ще й збирає плату за неї.

3. Правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, є предметом регулювання спеціального Закону України “Про Житлово-комунальні послуги”.
Згідно статті 19 цього Закону:
«1. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються ВИКЛЮЧНО НА ДОГОВІРНИХ ЗАСАДАХ.
2. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
3. Виробник послуг може бути їх виконавцем.
4. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником».
Згідно статті 29 цього Закону,
«1. Договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою.
2. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.
3. Процедура погодження умов договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін».
При укладанні договору повинні бути дотримані вимоги статті 26 цього Закону, а саме: «сторонами повинні бути узгоджені вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, ТАРИФИ ТА ЇХ СКЛАДОВІ НА КОЖНУ З ЦИХ ПОСЛУГ, загальна вартість послуг; порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг, тощо».
На виконання вимог прикінцевих положень цього Закону Кабінет Міністрів України розробив і затвердив Постановами № 560 від 12.07.2005 року, № 630 від 21.07.2005 року, № 529 від 20.05.2009 року “Типовий договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій” та “Типовий договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення”.
Згідно статті 208 ЦК України, у письмовій формі належить вчиняти:
«1) правочини між юридичними особами;
2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;
3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;
4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма».
Згідно п.1 статті 648 ЦК України, зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.
Додатково слід врахувати наступне. Рішенням Київської міської ради (КМР) від 09.09.2010 р. № 7/4819  «Про питання організації управління районами в місті Києві» припинені з 31 жовтня 2010 р. шляхом ліквідації районні в м. Києві ради та їх виконавчі органи, у тому числі Солом’янську районну в м. Києві раду та Солом’янську районну в м. Києві державну адміністрацію. Рішенням КМР від 10 листопада 2011 року №607/6843 передбачено «1. Змінити найменування комунальних підприємств та установ, що належать до комунальної власності територіальної громади м. Києва: 1.1. Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у місті Києві ради на комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації із функціями замовника житлово-комунальних послуг.». ЗАМОВНИКА, а не балансоутримувача! Ні в рішенні КМР №607/6843 ні в рішенні №291/5678 від 23 червня 2011 року не йдеться ПРО ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ ВСП «Залізничний».
Також слід звернутим увагу на п. 2.7 рішення КМР від 28.09.2006 № 102/159, згідно з яким ВИКОНАВЦЯМИ у житловому фонді комунальної власності територіальної громади міста Києва ВИЗНАЧЕНІ: - з централізованого опалення - ПАТ "Київенерго", - з централізованого постачання ГВП та ХВП - ПАТ АК "Київводоканал" та рішення КМР від 08.11.2007 №1159/3992, яким затверджено ПЕРЕЛІК житлово-комунальних послуг у житловому фонді м. Києва. Право на здійснення яких виборюється на конкурсних засадах. Згідно з додатком ПОСЛУГИ З ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ОПАЛЕННЯ, ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ПОСТАЧАННЯ ХОЛОДНОЇ ТА ГАРЯЧОЇ ВОДИ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ ВІДСУТНІ. Крім того, відповідно до ч.2 ст. 902 ЦК України ВИКОНАВЕЦЬ ПОВИНЕН НАДАТИ ПОСЛУГУ ОСОБИСТО, а не через посередника, яким є КП «Залізничне». Отже ЖЕО не є виконавцем житлово-комунальних послуг і не має права вимоги.
   4. Крім вище викладеного слід додати, що Верховний Суд України своєю постановою http://reyestr.court.gov.ua/Review/20014508 від 28 листопада 2011 року  ОСТАТОЧНО визнав, що розпорядження КМДА підлягають державній реєстрації, про це говориться у мотивувальній частині: «Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 14 січня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 березня 2011 року, рішення суду першої інстанції скасував, позов задовольнив частково: визнав дії КМДА при зміні тарифів на комунальні послуги з 1 грудня 2006 року такими, що порушують вимоги підпунктів 1, 6 частини першої статті 6, пункту 2 частини першої статті 20, підпунктів 3 – 5, 7 частини першої статті 30, частин 2, 3 статті 31, частини п’ятої статті 32 Закону України від 24 червня 2004 року № 1875-IV “Про житлово-комунальні послуги”; скасував розпорядження КМДА від 30 травня 2007 року № 640, 642, 643.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанцій, з думкою якого погодився суд касаційної інстанції, виходив із того, що спірні розпорядження КМДА не пройшли державної реєстрації та прийняті з порушенням вимог статті 58 Конституції України».
Ст. 360-7 ЦПК України передбачає Обов'язковість судових рішень Верховного Суду України «Невиконання  судових  рішень  тягне за собою відповідальність, установлену законом». Про незаконність нарахувань за нечинними тарифами КМДА заявник неодноразово повідомляв ЖЕО, але ті продовжували такі нарахування, завдяки яким і виник на їх думку борг.
Виходячи з зазначеного слід прийти до висновку щодо БЕЗПІДСТАВНОСТІ НАРАХУВАНЬ ЖЕО БОРГУ за житлово-комунальні послуги.

5. Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких НІХТО НЕ МОЖЕ БУТИ ПРИМУШЕНИЙ РОБИТИ ТЕ, ЩО НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО ЗАКОНОДАВСТВОМ.
Між заявником і ЖЕО протягом тривалого часу існує спір про право ЖЕО вимагати оплату ЖКП та нараховувати борг за НЕЗАКОННИМИ ТАРИФАМИ НЕЧИННИХ розпоряджень КМДА, які були скасовані численними судовими рішеннями, за умови відсутності прибудинкової території для будинку боржника. Заявник неодноразово звертався до ЖЕО з заявами про не визнання нарахувань та боргу, які здійснюються з порушеннями вимог законодавства. Так в додатку 1.1 наведена вимога про негайне припинення незаконних нарахувань по незаконним тарифам КМДА №Б-60/3 від 05.05.2009 року, в додатку 1.2 вимога про припинення незаконних нарахувань без укладання договорів №Б-60/4 від 05.05.2009 року, в додатку 1.3 вимога про припинення незаконних нарахувань без укладання договорів №ВСП-13 від 19.03.2009 року, з вимогою ПРИПИНИТИ ЗАЛЯКУВАННЯ, в додатку 1.4 ПОПЕРЕДЖЕННЯ про добровільне виконання перерахунку та скасування боргу №275/18 від 18.11.11, в додатку 1.5 заява стосовно вилучення інформації з баз даних ГІОЦ №Б-275/19 від 18.11.11. Але ЖЕО продовжували свою злочинну діяльність, відчуваючи свою безкарність та прикриття з боку СРДА. Саме заявник намагався неодноразово укласти письмовий договір із ЖЕО, але останні постійно ухилялися. Отже ми не дійшли згоди з ІСТОТНИХ УМОВ ДОГОВОРУ і ДОГОВІР УКЛАДЕНО НЕ БУЛО! Але заявник своїми діями (оплата за житлово-комунальні послуги в розмірах, які передбачені останніми законними тарифними розпорядженнями КМДА) продемонстрував своє відповідальне ставлення до прав та обов’язків споживача житлово-комунальних послуг. Так в додатку 1.6 наведено Витяг з історії сплачених рахунків КП ГІОЦ, оскільки на вимогу заявника так і не отримав номер рахунку ЖЕО, на який повинен сплачувати комунальні послуги.

Підсумовуючи вище викладене, слід зазначити, що ухвалою №2-с-40/12 від 10.05.2012 Солом’янський суд скасував судовий наказ про стягнення заборгованості с заявника, оскільки «…стягувачем не було надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження свого статусу у правовідносинах з споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг, а також не надано доказів встановлених з боржником правовідносин.
Також заявник зазначив, що стягувачем не було надано до суду інформацію про вартісну базу нарахування боргу, а саме - не надані розміри тарифів на житлово-комунальні послуги, які діяли протягом періоду нарахування боргу та підстави для їх застосування.
ххх вважає, що стягувач робив нарахування та застосовував незаконні тарифи, в зв'язку з чим заявник просить суд скасувати судовий наказ виданий Солом'янським районним  судом м. Києва 06. 04.2012 року щодо стягнення з нього заборгованості за житлово-комунальні послуги».
   Також заявник ще раз звертає увагу на те, що саме він намагався повернути відносини с ЖЕО у правове поле (укласти договори с ЖЕО, встановити будинковий теплолічильник, визнати недійсними і такими, що не підлягають оплаті рахунки КП ГІОЦ та ін.) звернувшись до Солом’янського суду (справа №2-995/09), але це йому не вдалося, оскільки не вистачило доказів. Навпаки ЖЕО продовжували свою НЕЗАКОННУ ДІЯЛЬНІСТЬ та БЕЗПІДСТАВНО робили нарахування по НЕЗАКОННИМ тарифам НЕЧИННИХ розпоряджень КМДА, завдяки яким на їх думку заявник має борг. Як би ЖЕО не зволікали, стосовно стягнення боргу, із зверненням до суду ще у 2009 році, як це зробив заявник, та не ЗАЛЯКУВАЛИ і безпідставно не ВИМАГАЛИ сплатити НЕІСНУЮЧИЙ борг численними та безпідставними попередженнями у заявника не було б підстав притягати їх до кримінальної відповідальності за ВИМАГАННЯ («ст. 189. Вимагання 1. Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання)…» та розповсюдження неправдивої інформації («ст. 182. Порушення недоторканності приватного життя Незаконне збирання, зберігання, використання або поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди…»). В додатку 1.7 ЖЕО безпідставно ПОГРОЖУЄ про відключення квартири заявника від електроживлення, хоча за електроенергію заявник сплачує своєчасно і в повному обсязі. В додатку 1.8 ЖЕО ПОГРОЖУЄ «виконавчим написом нотаріуса», замість того щоб звернутися до суду. В додатку 1.9 ВСП «Залізничний» вкотре, незважаючи на попередження заявника не погрожувати йому, безпідставно ПОГРОЖУЄ накласти арешт на квартиру, дачу, автомобіль побутову техніку.
Крім того рахунок №2603000018106 в ПАТ КБ «Хрещатик», на який ЖЕО ВИМАГАЮТЬ платити всіх споживачів, належить не їм, а третій особі – КП «ГІОЦ», проти якого «Дніпровським РУ ГУ МВС України в м. Києві 24.06.11 порушено кримінальну справу №04-27569, що розслідується СУ ГУ МВС України в м. Києві за фактом здійснення фінансово-господарської діяльності службовими особами КП «ГІОЦ» як фінансової установи по наданню послуг із переказу коштів без загальнообов'язкової державної реєстрації та без ліцензії». Отже такі дії з боку ЖОЕ підпадають під статті Кримінального кодексу «ст. 256. Сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності 1. Заздалегідь не обіцяне сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності шляхом надання приміщень, сховищ, транспортних засобів, інформації, документів, технічних пристроїв, грошей, цінних паперів, а також заздалегідь не обіцяне здійснення інших дій по створенню умов, які сприяють їх злочинній діяльності…» та «ст. 355. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань 1. Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань, тобто вимога виконати чи не виконати договір, угоду чи інше цивільно-правове зобов’язання з погрозою насильства над потерпілим…».
Отже, «Дирекція …» та її ВСП ВЗАГАЛІ НЕ МАЮТЬ ПРАВА ВИМОГИ БУДЬ-ЯКИХ КОШТІВ, оскільки Договір між співвласниками будинку за адресою вул. Єреванська 23 у м. Києві про передачу будинку для утримання його на своєму балансі НЕ УКЛАДАВСЯ ! Але кошти за утримання будинків збиралися і продовжують збиратися, що є ШАХРАЙСТВОМ в особливо великих розмірах (ст. 190-4 ККУ).
Оскільки, згідно ст. 112 КПК України статті 189, 190, 256, 355 КК України, за якими мала бути порушена кримінальна справа ПІДСЛІДНІ міліції, заявник просить здійснити РЕТЕЛЬНУ перевірку саме за цими статтями та нарешті порушити кримінальну справу. Ступінь вини кожного з керівників ТРЬОХ ЖЕО має встановити слідство, тому заявник не акцентує увагу на тому в якій мірі винен кожен із учасників злочинного угрупування (трьох ЖЕО), це він зробить під час досудового слідства.
Заявник

Але все марно. 07.06 було винесено відмовну постанову іншим капітаном з тим самим текстом без врахування застережень суду. Тобто пін-понг таки відбувся. Все спочатку. Подам скаргу до суду.

[bav]

ДФІ зробила запит до Держказначейства стосово отримування бюджетних коштів всіх рівнів ВСП "Залізничний" (ЄДРПОУ 35848035). Оскільки ВСП "Залізничний" Держказначейством не обслуговується підстав для контрольних заходів (перевірки) НЕМАЄ!
Як так може бути бухгалтерія (нарахування КП платежів) ведеться саме у ВСП "Залізничний", кошти для субсидій надходять сюди ж, місто перераховує кошти (наприклад на ремнт даху) і ці кошти виявляються не бюджетні?