Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[тракторист]

Відповім.
1. перша заява. Чому працедавець не звільнив?
2. друга заява. Чому знову не звільнив?
Пояснення працедавця: передумав, варив воду і т.д. І ніяких доказів не надав. Якщо варив воду, чому не звільнити відразу після написання першої заяви або після другої? Притому що ніяких відкликань письмових я не робив. Всі права були на боці працедавця.
Пояснення позивача: перша анульована на прохання працедавця, оскільки працівник, який мав проводити інвентаризацію був у відрядженні (даруйте в попередньому посту написав у відпустці) і повернувся лише 07.06.13. Суду було не складно перевірити факт відрядження. друга анульована знову таки на прохання працедавця, який не хотів надати мені відпустку на один день за власний рахунок. Питання, чому мої докази не спрацювали, а докази іншої сторони навіть фігурують в мотиваційній частині?


 
 

[Юрій Васильович]

Спробую тяжку артилерію

Так чому не звернулися до КСУ посилаючись на тіж рішення, що й автор, вказаного Вами, звернення? Мали б тлумачення, можливо.  Дана ухвала КСУ Вам не допоможе. У відкритті провадження відмовлено, КСУ нічого не тлумачив.

[Юрій Васильович]

Питання, чому мої докази не спрацювали, а докази іншої сторони навіть фігурують в мотиваційній частині?

Для відповіді на питання потрібно бачити матеріали справи. Давати оцінку будь-чого отриманого з Ваших слів є контрпродуктивним. Дивіться п. 3 "Правил форуму".

[тракторист]

Суд в мотиваційній частині вказує, що підставою є чітке та добровільне волевиявлення працівника. Виходячи з цього - рішення: наказ є законним. Для мене це непереконливо.

В чому на Вашу думку полягає незаконність вашого звільнення?
Крім того, якщо уважно досліджувати статтю 38 КЗпП, то стає із ч.1 очевидним, що дотримання двотижневого строку попередження - це обов'язок якого має дотримаватися саме працівник, який ініціює розірвання трудового договору. Жодним чином в статті не зазначається, що роботодавцю заборонено задовольнити заяву працівника до спливу двотижневого строку за існування обставин неможливості продовжувати роботу. Якщо заява про звільнення не містить чіткої вказівки на дату з якої працівник бажає розірвати трудові відносини, то логічно було б вважати такою - дату наступну за датою заяви.

Як на мене, все упирається в одну річ: була підстава для звільнення чи не було.
Прошу, підказати як виконано ці норми ЦПКУ в рішенні.
ч. 4, ст 214 ЦПКУ "яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин"
ч. ст. 215 ЦПКУ мотивувальної частини із зазначенням:
назви, статті, її частини, абзацу, пункту, підпункту закону, на підставі якого вирішено справу, а також процесуального закону, яким суд керувався.
Можливо вони в рішенні є, а я їх не бачу?

[thunderclap]

Відповім.
1. перша заява. Чому працедавець не звільнив?
2. друга заява. Чому знову не звільнив?

Це вже право роботодавця, він ним розпоряджається на власний розсуд, як і ви своїм. Ви ж після спливу двотижневого терміну продовжували ходити на роботу, то і підстав в роботодавця вже не було

Пояснення позивача: перша анульована на прохання працедавця, оскільки працівник, який мав проводити інвентаризацію був у відрядженні (даруйте в попередньому посту написав у відпустці) і повернувся лише 07.06.13. Суду було не складно перевірити факт відрядження. друга анульована знову таки на прохання працедавця, який не хотів надати мені відпустку на один день за власний рахунок.

Головне те, що ви із заявами про розірвання трудових відносин звернулися. Вже після першої своєї заяви після спливу двох тижнів ви мали право не виходити на роботу навіть попри відсутність з боку роботодавця дій щодо звільнення. Ви виходили, то ж роботодавець вже був не в праві вас звільняти. Питання щодо передачі матеріальних цінностей і т.д., то клопіт роботодавця, який мав би вчинити всі необхідні дії впродовж тих двох тижнів. Обставини щодо того, хто і коли із працівників фірми був у відпустці чи відрядженні не є суттєвими для вашого звільнення, відрядження когось не є підставою для затримки на роботі понад встановлений законом строк. Суду і не було потреби досліджувати всі обставини відпусток і відряджень. Стягнув же суд на вашу користь компенсацію за затримку у виплаті розрахункових і жодне відрядження керівника не є для того виправданням.
Роботодавець не зобов'язаний безумовно надавати вам відпустку без збереження З/П. Його право, тут треба домовлятися.
Існує серед правників і така думка http://buhgalter.com.ua/algoritms/detail/220/

Обращаем внимание на то, что при наличии согласия работодателя работник может быть уволен и до истечения двухнедельного срока. Работодатель может пойти навстречу работнику и расторгнуть с ним трудовой договор даже в день подачи заявления об увольнении. Другими словами, при отсутствии причин, свидетельствующих о невозможности продолжения работником работы, стороны трудового договора вправе договориться о любом сроке увольнения после подачи работником заявления об этом в пределах двухнедельного срока.

Питання, чому мої докази не спрацювали, а докази іншої сторони навіть фігурують в мотиваційній частині?

Даруйте, але ваш основний доказ - це три вами добровільно написані заяви на звільнення. Все решта - це аналіз ваших виробничих стосунків і соціально-психологічного портрету працівника. Ви хотіли звільнитися - вас звільнили, затримали виплату розрахункових - суд стягнув на вашу користь компенсацію за затримку! Ваша мета звільнитися досягнута, а недоплачені кошти компенсовані.... Дуже нагадує як в приказці: "Не хочу - Дайте! Пустіть - Тримайте!"

[тракторист]

  Питання, чому мої докази не спрацювали, а докази іншої сторони навіть фігурують в мотиваційній частині?

Для відповіді на питання потрібно бачити матеріали справи. Давати оцінку будь-чого отриманого з Ваших слів є контрпродуктивним. Дивіться п. 3 "Правил форуму".

Повністю погоджуюся з Вами, проте викласти копії матеріалів справи великого бажання немає і не тому, що я щось приховую, а тому, що вважаю, що моя справа не вартує уваги, особливо з огляду на те, що відбувається в країні.
Не я перший і не я останній
Разом з тим, прошу все таки підказати по застосуванню норм ЦПКУ в рішенні і гілку можна закривати.
Спасибі.

[тракторист]

Даруйте, але ваш основний доказ - це три вами добровільно написані заяви на звільнення.

Ваша думка почута, щиро вдячний (без іронії).
Бути добру

[тракторист]

Доброго дня всім,
у вільний від роботи час, я ще раз перечитав рішення суду першої інстанції і крім запитань по дотриманню ЦПКУ (див. мій пост вище) виникло ще одне запитання. В мотиваційній частині зазначено:
"Поряд  з  цим,  суд  вважає за  необхідне змінити дату  звільнення позивача з  18  червня 2013   року на 25 червня 2013 року (дата закінчення  двотижневого  строку  для  письмового  попередження  про  розірвання трудового договору) у відповідності  до  вимог  ст.  235  КЗпП  України  http://pravo.ligazakon.ua/document/view/KD0001?edition=2013_07_04#par=1354"

Оскільки ви мене майже переконали в законності рішення, хотілося б почути думку правозахиснників, як така мотивація і рішення про застосування ст.235 (якою це не передбачено) про зміну дати кореспондується з ч.2 ст. 6, ч.1 ст. 8, ч.2 ст 19 Основного Закону http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр?
Тобто отримати відповідь на питання, заради чого я тему започаткував і заради чого, цей форум засновано (Основні способи роботи - відповіді на конкретні  питання, рецензія опублікованих текстів, правовий аналіз опублікованих документів. (С).
Спасибі.

[thunderclap]

Оскільки ви мене майже переконали в законності рішення, хотілося б почути думку правозахиснників, як така мотивація і рішення про застосування ст.235 (якою це не передбачено) про зміну дати кореспондується з ч.1 ст. 8, ч.2 ст 19 Основного Закону http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр?

Згідно ст. 235

У разi визнання формулювання причини звiльнення неправильним або таким, що не вiдповiдає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працiвника на роботi, орган, який розглядає трудовий спiр, зобов'язаний змiнити формулювання i вказати в рiшеннi причину звiльнення у точнiй вiдповiдностi з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на вiдповiдну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звiльнення в трудовiй книжцi перешкоджало працевлаштуванню працiвника, орган, який розглядає трудовий спiр, одночасно приймає рiшення про виплату йому середнього заробiтку за час вимушеного прогулу в порядку i на умовах, передбачених частиною другою цiєї статтi.

От суд і зваживши на всі обставини вирішив змінити дату звільнення і донарахувати вам грошові кошти до виплати. А далі можна тільки дискутувати стосовно чи був наказ про звільнення таким,  що не вiдповiдає чинному законодавству, у випадку, коли це не тягне за собою поновлення працiвника на роботi. Суд зваживши на добровільне волевиявлення працівника вирішив трудовийспір, задовольнивши прохання працівника, але звільнивши саме після спливу двотижневого строку. Суд застосував існуючі норми права. Де тут невідповідність до ст.19 Конституції? В чому вона полягає?
В вашому випадку саме суд вирішив трудовий спір, усунув невідповідність в наказі роботодавця, що узгоджується з нормами законодавства.

[тракторист]

Оскільки ви мене майже переконали в законності рішення, хотілося б почути думку правозахиснників, як така мотивація і рішення про застосування ст.235 (якою це не передбачено) про зміну дати кореспондується з ч.1 ст. 8, ч.2 ст 19 Основного Закону http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр?

Згідно ст. 235

У разi визнання формулювання причини звiльнення неправильним або таким, що не вiдповiдає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працiвника на роботi, орган, який розглядає трудовий спiр, зобов'язаний змiнити формулювання i вказати в рiшеннi причину звiльнення у точнiй вiдповiдностi з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на вiдповiдну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звiльнення в трудовiй книжцi перешкоджало працевлаштуванню працiвника, орган, який розглядає трудовий спiр, одночасно приймає рiшення про виплату йому середнього заробiтку за час вимушеного прогулу в порядку i на умовах, передбачених частиною другою цiєї статтi.

От суд і зваживши на всі обставини вирішив змінити дату звільнення і донарахувати вам грошові кошти до виплати. А далі можна тільки дискутувати стосовно чи був наказ про звільнення таким,  що не вiдповiдає чинному законодавству, у випадку, коли це не тягне за собою поновлення працiвника на роботi. Суд зваживши на добровільне волевиявлення працівника вирішив трудовийспір, задовольнивши прохання працівника, але звільнивши саме після спливу двотижневого строку. Суд застосував існуючі норми права. Де тут невідповідність до ст.19 Конституції? В чому вона полягає?
В вашому випадку саме суд вирішив трудовий спір, усунув невідповідність в наказі роботодавця, що узгоджується з нормами законодавства.

З відповіді Територіальної інспекції з питань праці від 24.04.14 р., компетентного державного органу, на моє звернення:
"Стаття 235 КЗпПУ врегульовує питання поновлення на роботі та зміну формулювання причин звільнення. Зміна судом дати звільнення передбачена п. 2 ст. 232 КЗпПУ." (с)
Приклади судових рішень на підставі ч.3 ст. 235 КЗпПУ http://reyestr.court.gov.ua/Review/35732870 http://reyestr.court.gov.ua/Review/26774050
Моя Вам щира порада: будьте уважні читаючи статті. Без образ.

[thunderclap]

З відповіді Територіальної інспекції з питань праці від 24.04.14 р., компетентного державного органу, на моє звернення:
"Стаття 235 КЗпПУ врегульовує питання поновлення на роботі та зміну формулювання причин звільнення. Зміна судом дати звільнення передбачена п. 2 ст. 232 КЗпПУ." (с)
Приклади судових рішень на підставі ч.3 ст. 235 КЗпПУ http://reyestr.court.gov.ua/Review/35732870 http://reyestr.court.gov.ua/Review/26774050
Моя Вам щира порада: будьте уважні читаючи статті. Без образ.

Територіальна інспекція праці орган компетентний, але відповідно до Конституції України не наділений правом тлумачити законодавство. Це право надане КСУ, а правозастосуванням займаються суди. Лист ДТІП - це тільки думка цього органу і не більше. Не слід переоцінювати його. Адже достатньо є прикладів коли суди визнають дії самої ТІП неправомірними і скасовують їх приписи.
Тепер щодо ст.235 КЗпП. Якщо ви самі уважно  читали цю статтю, то мали б зрозуміти, що вона тільки класифікує перелік трудових спорів, які за заявами працівників підлягають безпосередньому розглядові в місцевих судах. І ВСЕ! Зазначена стаття жодним чином не визначає повноваження суду за наслідком розгляду таких заяв.
Крім того я припустився думки, що

А далі можна тільки дискутувати стосовно чи був наказ про звільнення таким,  що не вiдповiдає чинному законодавству, у випадку, коли це не тягне за собою поновлення працiвника на роботi. Суд зваживши на добровільне волевиявлення працівника вирішив трудовийспір, задовольнивши прохання працівника, але звільнивши саме після спливу двотижневого строку. Суд застосував існуючі норми права. Де тут невідповідність до ст.19 Конституції? В чому вона полягає?

Тобто дискутувати можливо, але є судові рішення, які переглядалися судами вищих інстанцій. Для мене мотиви суду зрозумілі, я схиляюся до них. Ви ж вбачаєте якісь порушення ст.8, 9 Конституції. От до Вас і було запитання стосовно того, в чому саме ці порушення конкретно полягають? Власного бачення Ви не надали, а прикриваєтеся неоднозначними листами ДТІП.
Наведені Вами посилання на ЄДРСР стосуються рішень за позовами, які було подано саме про зміну формулювання причини звільнення. Ви ж зверталися із позовом щодо незаконного звільнення, поновлення на роботі і виплату з/п за час вимушеного прогулу. Тобто предмет і підстави вашого позову і тих, на які ви посилаєтеся, є різними! 
То ж радив би Вам більш уважно підходити до дослідження судових рішень і звертати увагу на ті, де предмет і підстави позову є тотожніми з вашим і суд відмовився застосувати ст.235 КЗпП. Без образ.
 

[тракторист]

Шановний thunderclap, я не започатковував цю гілку для дискусій. Я хочу отримати кваліфіковану відповідь на поставлене запитання з посиланнями на статті. Припущення мені не цікаві, навіть Ваші.
Припущень я сам можу наредагувати цілий короб.
Щиро вдячний за Вашу участь у гілці.

[thunderclap]

Шановний thunderclap, я не започатковував цю гілку для дискусій. Я хочу отримати кваліфіковану відповідь на поставлене запитання з посиланнями на статті. Припущення мені не цікаві, навіть Ваші.
Припущень я сам можу наредагувати цілий короб.
Щиро вдячний за Вашу участь у гілці.

Кваліфіковану відповідь з посиланням на статті ви вже отримали в судових рішеннях за вашою справою!

Доводи апеляційної скарги були предметом перевірки суду першої інстанції, правильності висновків суду не спростовують і не дають підстав для її задоволення, оскільки носять суб'єктивний характер і ґрунтуються на неправильному трактуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Після судових рішень, які набрали законнної сили, на жаль для Вас, можливо вже тільки дискутувати!

[тракторист]

Втомився я від Вас, thunderclap (жарт). 
ч. 3 ст 235  КЗпПУ
"У разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті."

Питання особисто до Вас: ткніть мене носом на норму, в цій статті, якою передбачено зміну дати увільнення.

[Юрій Васильович]

ткніть мене носом на норму, в цій статті, якою передбачено зміну дати увільнення.

А Ви "ткніть" в ту статтю, якою передбачено зміну дати увільнення.
А ще викладіть, нарешті, текст наказу про звільнення.