Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Перо]

Відмова у задоволенні клопотання не є підставою для відводу. Доцільно чи ні -це питання до сторони справи, а не до осіб, які участі у справі не беруть.

[Олександр_2015]

КЛОПОТАННЯ-2 про зупинення провадження (друга редакція)

(click to show/hide)

КЛОПОТАННЯ
про зупинення провадження

31.08.2015 р. позивачем ТОВ «Євро-реконструкція» заявлено до мене вимоги по стягненню «боргу» за період з 24.10.2014р. по 14.04.2015р. за послуги з централізованого опалення, інфляційних, 3% річних та судовий збір.

Між тим, в Окружному адміністративному суді м. Києва знаходиться адміністративна справа № 826/6347/15-а, головуючий суддя Аблов Є.В., у якій я є один з позивачів з вимогами:

визнання протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг у зв’язку із недотриманням під час прийняття постанови НКРЕКП  № 146 від 17.10.2014 р. встановленого п. 7 ч. 1 ст. 30 Закону України № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» такого принципу державного регулювання цін/тарифів, як випередження зростання доходів населення над зростанням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги;

визнання підпунктів 135 і 136 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 146 від 17.10.2014 р. «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб'єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг» незаконними і нечинними з моменту прийняття.

Прошу зупинити провадження № 2/753/7746/15 у цивільній справі № 753/16505/15-ц до завершення розгляду адміністративної справи № 826/6347/15-а в Окружному адміністративному суді м. Києва, оскільки постановою НКРЕКП  № 146 від 17.10.2014 р. для ТОВ «Євро-реконструкція» було встановлено тарифи на послуги централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які діяли протягом періоду з 21.11.14р. по 07.05.15р., що перетинається з періодом позивних вимог у даній справі.

Додатково повідомляю, що Верховний Суд України 03.06.2016 р. зробив конституційне подання до Конституційного Суду України з приводу відповідності (конституційності) частини першої та другої статті 11 Закону України «Про природні монополії», пункту 4 частини першої статті 3 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», Указу Президента України від 27 серпня 2014 року № 694/2014 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та Указу Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Конституції України (оскільки положення абзацу першого та другого частини першої статті 11 Закону України «Про природні монополії» та положення частини другої статті 11 цього Закону втратили чинність,  як  такі,  що  є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду N 14-рп/2008 ( v014p710-08 ) від 08.07.2008). У випадку визнання Конституційним Судом України того факту, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг була утворена у неконституційний спосіб, «борг», нарахований мені виконавцем за тарифами, що встановлені органом (НКРЕКП), утвореним у неконституційний спосіб, буде також незаконним і, отже, таким, що не підлягає сплаті.

Додаток: копія ухвали Окружного адміністративному суду м. Києва від 10 квітня 2015 року по адміністративній справі № 826/6347/15-а; копія повістки про виклик в Окружний адміністративний суд м. Києва від 20.05.2015 по справі  № 826/6347/15-а; конституційне подання Верховного Суду України до Конституційного Суду України від 03.06.2016 р.

І питання:чи обов'язково додавати конституційне подання ВСУ до КСУ?

[Перо]

І питання:чи обов'язково додавати конституційне подання ВСУ до КСУ?

Не обов'язково, але дуже бажано.

[Олександр_2015]

Сьогодні, 3 серпня 2016 року відбулось судове засідання після 10 місяців перерви по цій справі під головуванням судді Дарницького суду Домарєва О.В. Суддя відхилив моє клопотання про нове зупинення провадження, запитавши мене: як я вважаю, чи у даному випадку це право чи обов'язок суду? Я відповів, що я не юрист і нехай це буде на розсуд суду. Відхилення клопотання суддя пояснив тим, що адміністративна справа, про яку я згадував у клопотанні стосується не особисто мене, а багатьох споживачів ЖКП м. Києва і що у випадку, якщо тарифи, які діяли за вказаний період,  дійсно будуть визнано незаконними та нечинними з моменту їх прийняття, я зможу потім подати заяву у зв'язку з нововиявленими обставинами... А може він все-таки мав зупинити провадження згідно з

Стаття 201. Обов'язок суду зупинити провадження у справі

1. Суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі:

4) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства;

? 

Потім суддя перейшов до розгляду справи по суті і я зачитав своє (автор тексту про конституційність Указів Президента та НКРЕКП - Перо) ДОПОВНЕННЯ ДО ЗАПЕРЕЧЕННЯ ВІД 30.09.2015 р.:

(click to show/hide)

У якості доповнення до свого Заперечення від 30 вересня 2015 року, яке я повністю підтримую, мушу заявити наступне.

31.08.2015 р. позивачем ТОВ «Євро-Реконструкція» заявлено до мене вимоги по стягненню «боргу» за період з 24.10.2014 р. по 14.04.2015 р. за послуги з централізованого опалення (ЦО), інфляційних, 3% річних та судовий збір.

У той же час, застосовані до мене за період з 24.10.2014 р. по 20.11.2014 р. тарифи на ЦО, за якими відбувалися нарахування по квартирі № ХХХ будинку № ХХХ  по вул. ХХХ в м. Києві, як і будинку в цілому, насправді є такими, що не підлягають застосуванню до споживачів житлово-комунальних послуг (ЖКП), оскільки встановлені актами, які не є нормативно-правовими, мають персоніфікований характер і стосуються лише підприємства ТОВ «Євро-Реконструкція», що підтверджується постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.04.2015 р. у справі № 826/20330/14 (у якій я був третьою особою), що залишена без змін ухвалою КААС від 09.06.2015 р. (у Єдиному державному реєстрі судових рішень (ЄДРСР) №№ 43711818  та  44877137 , відповідно).

Так, у мотивувальній частині згаданої постанови ОАС м. Києва на стор.7 сказано, що постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (НКРКП)  № 650 від 06.06.2014 р. не встановлює тарифи на житлово-комунальні послуги для населення, а встановлює їх лише для виробників цих послуг, а саме – для ТОВ «Євро-Реконструкція» (позивача). Нижче сказано, що ця постанова НКРКП взагалі не є нормативно-правовим актом. Тобто, не існує нормативно-правового акту, на підставі якого позивач мав би право застосовувати тарифи, затверджені згаданою постановою НКРКП, до споживачів ЖКП м. Києва.

Отже, ціну послуг за період з 24.10.2014 р. по 20.11.2014 р. позивачем визначено неналежним чином (на підставі постанови НКРКП, що не підлягає застосуванню до споживача ЦО) і тому це є порушенням прав споживачів ЖКП у розумінні п.    7 ч. 1 ст. 21 Закону № 1023-XII «Про захист прав споживачів».

В другій частині періоду позивних вимог – з 21.11.2014 р. по 14.04.2015 р. позивач застосував до мене тарифи на ЦО, встановлені постановою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 146 від 17.10.2014 р. для ТОВ «Євро-Реконструкція» (позивача).
Однак, НКРЕКП є неконституційно і незаконно утвореним органом.

Президентом України видано Указ № 694/2014 від 27.08.2014 р. «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», з посиланням на Закони України «Про природні монополії», «Про електроенергетику» і «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг».

Указом Президента України № 715/2014 від 10.09.2014 р. з посиланням на ті ж самі законодавчі акти затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

Перед цим, Законом України від 23.02.2014 р. № 763-VII (Із змінами, внесеними згідно із Законом № 798-VII від 27.02.2014 р.) «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України» постановлено:

1. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України».

2. Встановити, що норми законів України, до яких вносилися зміни Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо приведення їх у відповідність із Конституцією України», які втратили чинність згідно з пунктом 1 цього Закону, діють в редакції, чинній станом на 7 жовтня 2010 року, з урахуванням змін, внесених законами України після 7 жовтня 2010 року, у частинах, що відповідають нормам Конституції України, які діють станом на дату набрання чинності цим Законом.

Вказані положення набрали чинності 13.03.2014 р., а відтак з цього моменту стаття 11 Закону України № 1682-III «Про природні монополії» (з урахуванням вищенаведеного) діє в останній редакції від 30.07.2010 р., яка передувала редакції від 07.10.2010 р. (котра, у свою чергу набрала чинності лише з 13.10.2010 р.), а саме:

{  Положення абзацу першого частини першої статті 11 втратили чинність,  як  такі,  що  є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду N 14-рп/2008 ( v014p710-08 ) від 08.07.2008 }
     
1. Національні комісії регулювання природних монополій  (далі - комісії) є центральними органами виконавчої влади із спеціальним статусом, які утворюються та ліквідуються Президентом України.

{  Положення абзацу другого частини першої статті 11 втратили чинність,  як  такі,  що  є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду N 14-рп/2008 ( v014p710-08 ) від 08.07.2008 }
     
Комісії діють на підставі положень, що затверджуються Президентом України.

Для здійснення своїх повноважень комісії можуть створювати та ліквідовувати свої територіальні органи,  які  діють  на  підставі положень, що затверджуються комісіями.
{ Положення  частини  другої статті 11 втратили чинність, як такі,  що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду N 14-рп/2008 (v014p710-08 ) від 08.07.2008 }

2. Комісії  складаються  з  Голови  комісії  та не менше двох членів  комісії,  яких  призначає  за  поданням   Прем'єр-міністра України  на  посади  та  припиняє  їх  повноваження на цих посадах Президент України.

Таким чином, зазначені Укази Президента України щодо утворення НКРЕКП і Положення про його діяльність є неконституційними і незаконними, оскільки видані поза межами повноважень Президента України і на підставі законодавчого акту (ч. 1 статті 11 Закону України № 1682-III «Про природні монополії», в редакції від 30.07.2010 р., чинній станом на 7 жовтня 2010 р.), положення якого щодо відповідних повноважень Президента України визнані неконституційними у справі про національні комісії регулювання природних монополій.

Отже, НКРЕКП є неконституційно і незаконно утвореним органом.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги»:

Залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи:

1)   перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг та національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики;

{Пункт 1 частини першої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законами № 3610-VI від 07.07.2011, № 5459-VI від 16.10.2012}
…
2. Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

{Частина друга статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3610-VI від 07.07.2011}

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України № 2479-VI «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг»:

Органом  державного регулювання у сфері комунальних послуг є національна комісія,  що здійснює державне регулювання  у  сфері комунальних послуг.

Проте, зазначена національна комісія (НКРКП) була ліквідована Указом Президента України від 27.08.2014 р. № 692/2014, а НКРЕКП не є її правонаступником. Чинним законодавством не передбачено «функціонального» правонаступництва.

Відповідно до ст. 8 Закону України № 2509-IV «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу»:

Видачу ліцензій і встановлення тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляються когенераційними установками, здійснює національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Отже, видачу ліцензій для ПАТ «Київенерго» і ТОВ «Євро-Реконструкція», які є природними монополіями, виробляють теплову енергію на теплоелектроцентралях, обладнані когенераційними установками, здійснювала ліквідована Указом Президента України від 27.08.2014 р. № 693/2014 національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (НКРЕ), а НКРЕКП не є її правонаступником.

Таким чином, діючим законодавством не передбачено повноважень НКРЕКП на установлення тарифів на послуги ЦО.

Додатково повідомляю, що Верховний Суд України 03.06.2016 р. зробив Конституційне подання до Конституційного Суду України (див. додаток до мого Клопотання про зупинення провадження від 01 серпня 2016 року) з приводу відповідності (конституційності) частини першої та другої статті 11 Закону України «Про природні монополії», пункту 4 частини першої статті 3 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», Указу Президента України від 27 серпня 2014 року № 694/2014 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та Указу Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 «Про затвердження Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Конституції України (оскільки положення абзацу першого та другого частини першої статті 11 Закону України «Про природні монополії» та положення частини другої статті 11 цього Закону втратили чинність,  як  такі,  що  є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду № 14-рп/2008 ( v014p710-08 ) від 08.07.2008 р.). У випадку визнання Конституційним Судом України того факту, що НКРЕКП була утворена у неконституційний спосіб, «борг», нарахований мені виконавцем за тарифами, що встановлені органом (НКРЕКП), утвореним у неконституційний спосіб, буде також незаконним і, отже, таким, що не підлягає сплаті.

Таким чином, позовні вимоги є бездоказовими, а тому на підставі викладеного тут та у моєму Запереченні від 30 вересня 2015 року, прошу відмовити у позові повністю.

Додатки:
1.   Копія постанови Окружного адміністративного суду м.Києва від 21.04.2015 р. у справі № 826/20330/14.
2.   Копія ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015 р. у справі № 826/20330/14.

Суддя запитав у мене: чому я не платив за ЦО навіть за тими тарифами, які я визнаю. Я відповів, що я за останній опалювальний сезон платив і, вважаю, що навіть багато переплатив за ЦО...

Я запитав у представника ТОВ "Євро-Реконструкція": як вона вважає - кого стосуються тарифи на ЦО за період з 24.10.2014 р. по 20.11.2014 р., що встановлені постановою НКРКП № 650 від 06.06.2014 р.? Вона відповіла, що...споживачів ЖКП (!).

Я наголошував, що позивач не надав жодних доказів здійснення перерахунку за послугу опалення відповідно до пп.16 п.32  (в редакції постанови КМУ № 151 від 17.02.2010 р.) «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 р. №630. У матеріалах справи немає табуляграм фактичного споживання теплової енергії для потреб ЦО та ГВ в щомісячному розрізі за опалювальний період, посвідчених теплопостачальною організацією. Немає доказів повідомлення мене, як споживача, про здійснення такого перерахунку...

Суддя запитав у представника ТОВ "Євро-Реконструкція": чому вони не подали заяву про видачу судового наказу за період з 01.03.2015 р. по 14.04.2015 р.? Відповіді фактично не було.
Цікаво, як суддя викрутиться, бо згідно вимог п. 6 ч. 3 ст. 121 ЦПК позовна заява підлягала поверненню!

Рішення буде проголошено 10 серпня 2016 року о 15-00...

Позов було подано 31 серпня 2015 року і сума судового збору за його подання склала 121,80 грн. Але разом з судовим збором за заяву про видачу судового наказу сумарний судовий збір склав 243,60 грн.
Питання: скільки я повинен заплатити судового збору за подання апеляційної скарги? 121,80 * 1,1 = 133,98 грн.?

[Перо]

Питання: скільки я повинен заплатити судового збору за подання апеляційної скарги?

ч. 2 ст. 99 ЦПК:

У разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.

сплачуєте 110% від СЗ за СН + СЗ за позов, якщо останній повністю задоволено. Або від пропорційно задоволених вимог.

[Олександр_2015]

Значить за подання апеляційної скарги - 267,96 грн. І це якщо я надам докази, що позивач подав позов до вересня 2015 року і дам посилання на постанову ВСУ від 02.03.2016 р. у справі № 826/19216/15 щодо бази обчислення до 01.09.2015 р.! Тобто, навіть згідно попередній редакції ЗУ "Про судовий збір", ціна питання оскарження - сотні гривень при тому, що з недолюстрованими судами вірогідність на винесення законного рішення у справах по стягненню "заборгованості" <1%! 
Почекаємо до 10 серпня 2016 року, коли буде винесено судове рішення і оцінимо доцільність його оскарження...

ПИТАННЯ:
1) У випадку визнання КСУ відповідних Указів Президента неконституційними у мене буде лише 1 місяць на подання позовної заяви по цій справі у зв'язку з нововиявленими обставинами?
2) Якщо я укладу мирову угоду, то чи залишається у такому випадку у мене право на позовну заяву по цій справі у зв'язку з нововиявленими обставинами?

[Перо]

 

я надам докази, що позивач подав позов

До АСК їх не потрібно подавати, бо там вже буде справа з матеріалами апеляційної скарги, на підставі яких постановляється ухвала. Це потрібно лише для ВССУ, бо на момент постановлення першої ухвали справи там ще немає (її лише потім може бути витребувано).

ПИТАННЯ:
1) У випадку визнання КСУ відповідних Указів Президента неконституційними у мене буде лише 1 місяць на подання позовної заяви по цій справі у зв'язку з нововиявленими обставинами?
2) Якщо я укладу мирову угоду, то чи залишається у такому випадку у мене право на позовну заяву по цій справі у зв'язку з нововиявленими обставинами?

1) Див. ст. 362 ЦПК.
2) Внаслідок затвердження судом Мирової угоди провадження у справі закривається (ст. ст. 175, 205, 306, 334 ЦПК). Наслідки: ст. ст. 122, 206 ЦПК. Див. також ст. 372 ЦПК.

[Олександр_2015]

До АСК їх не потрібно подавати, бо там вже буде справа з матеріалами апеляційної скарги...

Але ж в ній немає постанови ВСУ від 02.03.2016 р. у справі № 826/19216/15 щодо бази обчислення до 01.09.2015 р.

2) Внаслідок затвердження судом Мирової угоди провадження у справі закривається...

Добре, але подати позов на захист прав споживачів про перерахунок за ЖКП у разі, якщо КСУ визнає, що НКРЕКП була утворена у неконституційний спосіб, а отже, «борг», нарахований мені виконавцем за тарифами, що встановлені органом (НКРЕКП), утвореним у неконституційний спосіб, також буде незаконним, можна буде?

Глава 4
ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ'ЯЗКУ З НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ
Стаття 361. Підстави перегляду

2. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є:

4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Це означає, що якщо я до моменту подання заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами сплачу "борг", то все - незаконне рішення вже не буде переглядатись? 

[Перо]

Але ж в ній немає постанови ВСУ від 02.03.2016 р. у справі № 826/19216/15 щодо бази обчислення до 01.09.2015 р.

Ви вже забули -про що взагалі запитували. Спочатку було:

дам посилання на постанову ВСУ від 02.03.2016 р. у справі № 826/19216/15

То ж є у скарзі посилання, чи немає -це до Вас запитання. Не потрібно подавати копію позову для АСК (для підтвердження дати подачі), оскільки позов є складовою частиною справи.

Добре, але подати позов на захист прав споживачів про перерахунок за ЖКП у разі, якщо КСУ визнає, що НКРЕКП була утворена у неконституційний спосіб, а отже, «борг», нарахований мені виконавцем за тарифами, що встановлені органом (НКРЕКП), утвореним у неконституційний спосіб, також буде незаконним, можна буде?

Що Вам є незрозумілим у ст. 206 ЦПК?

Це означає, що якщо я до моменту подання заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами сплачу "борг", то все - незаконне рішення вже не буде переглядатись?

Ще не має ніякого рішення, а Ви вже щось переглядати збираєтесь. Як буде -оскаржуйте.

[Олександр_2015]

Що Вам є незрозумілим у ст. 206 ЦПК?

Тобто це:

Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

означає, що навіть після Мирової угоди відповідач буде мати право подати до позивача/виконавця ЖКП позов на захист прав споживачів про перерахунок за ЖКП?

Глава 4
ПРОВАДЖЕННЯ У ЗВ'ЯЗКУ З НОВОВИЯВЛЕНИМИ ОБСТАВИНАМИ
Стаття 361. Підстави перегляду

2. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є:

4) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Це означає, що якщо я до моменту подання заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами сплачу "борг", то все - незаконне рішення вже не буде переглядатись?

Ще не має ніякого рішення, а Ви вже щось переглядати збираєтесь. Як буде -оскаржуйте.

Мені незрозуміло, що означає умова, яка виділена жирним шрифтом. Виконання рішення суду про стягнення "заборгованості" (так, якого ще немає, але яке буде 10 серпня - я впевнений) - це є повна сплата мною боргу. Тож мені незрозуміло: якщо я до моменту подання заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами сплачу весь "борг", то рішення суду про стягнення заборгованості вже не буде переглядатись? А якщо я сплачу тільки частину боргу на момент подання заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами? 

[Перо]

Ви розумієте відмінність закриття провадження

у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову

від закриття провадження у зв'язку із затвердженою судом Мировою угодою?

А якщо я сплачу тільки частину боргу

Виконання рішення підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження.

[Олександр_2015]

Сьогодні суддя Дарницького районного суду Домарев О.В. оголосив вступну та резолютивну частини судового рішення, повне рішення можна буде отримати у вівторок, 16 серпня 2016 року, у другий половині дня.

Несподівано для мене, позов задоволено частково: замість майже 5000 грн. (це все разом) суддя присудив стягнути 3446,83 грн. (всього).

Невже суддя врахував, що ціну ЖКП (тариф на ЦО) за період з 24.10.2014 р. по 20.11.2014 р. позивачем визначено неналежним чином (на підставі постанови НКРКП, яка не підлягає застосуванню до споживачів ЖКП, бо вона не є НПА)? Також нічого не сказано ні про інфляційну складову "боргу", ні про 3% річних... цікаво...

[Олександр_2015]

ЗУ "Про виконавче провадження" говорить наступне про розстрочку:

Стаття 36. Відстрочка або розстрочка виконання, встановлення
                чи зміна способу і порядку виконання рішення

     1. За наявності обставин,  що ускладнюють  виконання  рішення
або  роблять  його  неможливим,  державний  виконавець  за власною
ініціативою чи за заявою сторін,  а також самі сторони мають право
звернутися до суду,  який видав виконавчий документ, із заявою про
відстрочку або розстрочку виконання,  а також про встановлення або
зміну способу і порядку виконання.

     2. Питання   про   відстрочку   або   розстрочку   виконання,
встановлення чи зміну способу і  порядку  виконання  розглядається
судом  у встановлений законом строк.  Відповідне рішення може бути
оскаржене у встановленому законом порядку.

     3. Щодо інших рішень  відстрочка  або  розстрочка  виконання,
встановлення чи зміна способу і порядку виконання не допускаються.

     4. Рішення  про розстрочку виконується в частині та у строки,
встановлені цим рішенням.

     5. Законом можуть встановлюватися  особливості  щодо  надання
відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Чи означає це, що якщо я напишу в заяві до суду прохання про розстрочку на 1 рік, через те, що я утримую дружину, яка не може працювати і малолітнього сина, то мені суд може відмовити?

[Олександр_2015]

Викладаю повне рішення Дарницького суду у справі № 753-16505-15-ц від 10 серпня 2016 року під головуванням судді О. В. Домарєва (отримав сьогодні, 17 серпня 2016 року, виготовлено було вчора).
Підкреслене червоним - помилкові твердження, бо:
1) У судовому рішенні Дарницького суду у справі № 753-16764-15-ц від 18 травня 2016 року навіть не встановлено сам факт наявності вказаних у позові судових рішень адміністративних судів, відповідно відсутні будь-які мотиви відхилення їх, як доказів, та не зазначено, чи були порушені мої права споживача, що є грубе порушення судом вимог ч. 4 ст. 212 та п. 3 ч. 1 ст. 215 Цивільного процесуального кодексу України (натомість Домарєв пише, що там було щось "встановлено" про те, чи стосуються тарифи споживачів, чи ні  ).
2) У рішенні ОАСК у справі № 826/20330/14 від 21.04.2015 р. на двох аркушах (стор. 7 та 8) доводиться, що відповідні постанови НКРКП не є НПА, але Домарєв натомість "побачив", що там нібито стверджується, що "положення нормативних актів, якими було встановлено тарифи з теплопостачання відповідають вимогам законодавства"   
Ну і "по Домарєву" третій місяць року - це квітень, але це не вплинуло на розрахунок заборгованості...

Я порахував, що за апеляцію треба буде заплатити:
1.1 * (243,60 грн. * 67,45% ) = 180,74 грн., за касацію - 197,17 грн. Начебто не багато, але яка ймовірність виграшу (ціна питання - 539,44 грн.)? Тим більше, що я подав на касацію, щоб повернулись до апеляційного розгляду цього питання у справі "Я проти Євро-реконструкції" про перерахунок (справа № 753-16764-15-ц ).
Якщо не поновлювати строк апеляції, то останній день подачі - 22 серпня 2016 року, якщо поновлювати - 29 серпня 2016 року.
Не знаю - чи варто подавати у цій справі на апеляцію (я не вірю, що судді АСК і ВССУ наважаться визнати, що не існує НПА, на підставі якого виконавець ЖКП мав би право застосовувати тарифи, затверджені НКРКП, до споживачів ЖКП м. Києва)... 

[Перо]

Чи означає це, що якщо я напишу в заяві до суду прохання про розстрочку на 1 рік, через те, що я утримую дружину, яка не може працювати і малолітнього сина, то мені суд може відмовити?

Це до суду питання.