Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Юрій Васильович]

В реєстрі рішення ще нема.

[Gelo]

Иск был подан в защиту прав потребителей. Затем суд потребовал оплатить судебный сбор мотивируя отсутствием нарушением прав потребителей. В свою очередь я подал заявление об отсрочки оплаты сбора до окончательного решения суда, что было удовлетворено. В решении ничего не сказано о моей оплате судебного сбора. Судья, во время комментария после объявления решения сказала, что можете подать апелляцию и она будет бесплатной, т.к. иск был подан в защиту прав потребителей.
Как на самом деле? Это такое своеобразное мнение суда по оплате судебного сбора относительно этого иска или здесь все в соответствии с законом?
 Можно мотивировать при подачи жалобы в апелляционный суд, что освобожден от оплаты на основании.... и это будет законным основанием? 

[Юрій Васильович]

Суд керувався:

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА         

"07" лютого 2013 р.                                                                                   Справа № 5006/18/13/2012 

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:головуючого суддіКузьменка М.В.,суддіВасищака І.М.,суддіПалій В.М.,у справі   № 5006/18/13/2012 господарського суду Донецької області

за позовомДержавного підприємства "Донецька залізниця"

до проСпільного підприємства "Агроспецмонтажник" стягнення 16 167,96 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.02.2012 р. залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.04.2012 р. у позові Державному підприємству "Донецька залізниця" до Спільного підприємства "Агроспецмонтажник" про стягнення 16 167,96 грн. безпідставно сплачених коштів - відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2012 р. касаційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.04.2012 р. у справі № 5006/18/13/2012 задоволено.

Рішення господарського суду Донецької області від 28.02.2012 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.04.2012 р. у справі № 5006/18/13/2012 скасовано.

Прийнято нове рішення.

Позов Державного підприємства "Донецька залізниця" до Спільного підприємства "Агроспецмонтажник" задоволено, а саме стягнуто з Спільного підприємства "Агроспецмонтажник" на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" 16 167,96 грн.

Постановою Верховного Суду України від 22.01.2013 року постанову Вищого господарського суду України від 02.07.2012 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до Вищого господарського суду України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 86, 1114, 1115, 1118,  Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

  УХВАЛИЛА: 1.          Прийняти справу № 5006/18/13/2012 господарського суду Донецької області до провадження.

2.          Призначити розгляд справи у засіданні Вищого господарського суду України на 20 лютого 2013 р. о  12  год.  10  хв.  у  приміщенні  за  адресою м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал судових засідань № 7 (третій поверх кім. № 326).

3.          Копію ухвали направити учасникам судового процесу.

  Головуючий суддяМ.В.Кузьменко  Суддя   СуддяІ.М.Васищак В.М.Палій

http://reyestr.court.gov.ua/Review/29193548

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

"20" лютого 2013 р.                                                                                    Справа № 5006/18/13/2012  Колегія  суддів  Вищого господарського суду України  у складі:

Головуючого  судді                                              Кузьменка М.В.,

суддів                                                                       Васищака І.М.,

                                                                                   Палій В.М.,

розглянувши касаційну скаргу           Державного підприємства "Донецька залізниця"на                         рішення господарського суду Донецької області від 28.02.2012 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 17.04.2012 р. у справі   № 5006/18/13/2012 господарського суду Донецької області

за позовомДержавного підприємства "Донецька залізниця"

до проСпільного підприємства "Агроспецмонтажник" стягнення 16 167,96 грн. за участю представників:

ДП "Донецька залізниця" - не з'явилися;

СП "Агроспецмонтажник" - Тарасенко І.В.;

в с т а н о в и л а :

Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулося до господарського суду Донецької області з позовом та просило суд стягнути з відповідача - Спільного підприємства "Агроспецмонтажник" 16 167,96 грн.

В обґрунтування  заявлених вимог позивач посилається на те, що:

-          між сторонами у справі укладений договір № Д/П-111225/НЮ від 20.04.2011 р., згідно умов якого позивач перерахував відповідачу                   229 447,21 грн. за виконані роботи;

-          Службою контролю та внутрішнього аудиту ДП "Донецька залізниця" під час проведення документальної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності дистанції колії Красноармійськ ДП "Донецька залізниця" встановлено завищення вартості виконаних робіт згідно договору № Д/П-111225/НЮ від 20.04.2011 р. на суму 16 167,96 грн.;

-          на підставі зазначеного, позивач просить повернути безпідставно отримані відповідачем кошти у сумі 16 167,96 грн. (т.1 а.с.2-4).

Відповідач у справі - СП "Агроспецмонтажник" у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що підставою для отримання коштів є укладений між сторонами договір (т.1 а.с.56-57).

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.02.2012 р. у задоволенні позову відмовлено повністю (т.1 а.с.88-89).

Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем до матеріалів справи додані докази виконання робіт за договором на загальну суму 229 447,21 грн. Отже, підстави для повернення коштів відсутні.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 17.04.2012 р. рішення господарського суду Донецької області від 28.02.2012 р. залишено без змін (т.1 а.с.114-115).

Постановою Вищого господарського суду України від 02.07.2012 р. прийняті у справі судові акти скасовані, прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог (т.1 а.с.143-147).

Постановою Верховного Суду України від 22.01.2013 р. скасовано Постанову Вищого господарського суду України від 02.07.2012 р., а справу передано до суду касаційної інстанції для нового розгляду касаційної скарги ДП "Донецька залізниця" (т.2 а.с.218-220).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача повернути позивачу грошові кошти у розмірі 16 167,96 грн., які сплачені за виконані ним роботи згідно договору № Д/П-111225/НЮ від 20.04.2011 р.

Відповідна вимога позивача мотивована тим, що ним оплачено завищену вартість виконаних відповідачем робіт на суму 16 167,96 грн., що встановлено в акті Служби контролю та внутрішнього аудиту ДП "Донецька залізниця" про результати позапланової документальної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності дистанції колії Красноармійськ ДП "Донецька залізниця" від 26.12.2011 р.

Відмовляючи у задоволенні заявлених позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодилась апеляційна інстанція, виходив з того, що у відповідача відсутній обов'язок повертати перераховані позивачем кошти.

Висновок судів щодо необгрунтованості заявлених вимог є правильним, враховуючи наступне.

Так, загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл. 83 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч. 2 вказаної  норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що для з'ясування чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного ст. 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

Судами встановлено, що 20.04.2011 р. між сторонами у справі укладено договір № Д/П-111225/НЮ, предметом якого є оплатне виконання відповідачем за замовленням позивача робіт з капітального ремонту трактору Т-150 К державний номер Т 11-86 ДЦ.

При цьому, судами встановлено, що кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримані останнім від позивача як оплата виконаних за таким договором робіт, а отже, за наявності правової підстави.

Судами обгрунтовано відхилено твердження позивача про те, що підставою для повернення коштів є ті обставини, що Службою контролю та внутрішнього аудиту ДП "Донецька залізниця" під час проведення документальної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності дистанції колії Красноармійськ ДП "Донецька залізниця" від 26.12.2011 р.  встановлено завищення вартості виконаних робіт згідно договору                            № Д/П-111225/НЮ від 20.04.2011 р. на суму 16 167,96 грн.

Так, за умови існування між сторонами договірних правовідносин, неналежне виконання відповідачем умов договорів може слугувати підставою для відповідальності, а не підставою для повернення коштів відповідно до ст. 1212 ЦК України.

У такому випадку, посилання на висновки перевірки Служби контролю та внутрішнього аудиту ДП "Донецька залізниця", як на підставу для задоволення позовних вимог, є неправомірними. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати.

У той же час, виявлення вказаних порушень може бути підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб у встановленому чинним законодавством порядку.

При цьому, згідно ст. 15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єкту, що ревізується. Довідка контрольно-ревізійного управління чи акт перевірки може бути підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами (зокрема - пред'явлення відповідного позову до суду), однак не позбавляє відповідну особу процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.

Враховуючи встановлені обставини, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного висновку про необґрунтованість заявлених вимог.

В силу ст.1117 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Між тим, доводи касаційної скарги стосуються  переоцінки доказів.

За таких обставин, підстав для зміни чи скасування постанови Донецького апеляційного господарського суду від 17.04.2012 р., якою залишено без змін рішення господарського суду Донецької області від 28.02.2012 р., немає.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів                                       

П О С Т А Н О В И Л А :

постанову Донецького апеляційного господарського суду від   17.04.2012 р. у справі № 5006/18/13/2012 господарського суду Донецької області залишити без змін, а касаційну скаргу Державного підприємства "Донецька залізниця" - без задоволення.

   Головуючий  суддя                                                        Кузьменко М.В.

Судді                                                                               Васищак І.М.   

                                                                                                       Палій В.М.               

http://reyestr.court.gov.ua/Review/29482297

[focus]

В реєстрі рішення ще нема.

Буде..

http://reyestr.court.gov.ua/Review/83224564
http://reyestr.court.gov.ua/Review/83224498

[Юрій Васильович]

В реєстрі рішення ще нема.

Буде..
http://reyestr.court.gov.ua/Review/83224564
http://reyestr.court.gov.ua/Review/83224498

Звісно, що буде... Вже є. Потрібен був деякий час на обробку тексту - видалення персональних даних  Gelo для викладення рішення у свободний доступ.
Ви хотіли похизуватися що маєте повний доступ? Так скопіювали б текст і виклали б без персональних даних Gelo для зручного користування іншим дописувачам (Gelo й так має на папері).

[Юрій Васильович]

Справа № 766/10662/17

н/п 2/766/2411/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2019 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Прохоренко В.В.,

секретар Литвиненко В.О.,

за участю позивача:         ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Гераскіна М.В .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонського державного підприємства геодезії, картографії та кадастру «Херсонгеоінформ» про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою посилаючись на те, що 13.12.2013 року між ним та Херсонським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру «Херсонгеоінформ» укладено договір на виконання комплексу геодезичних робіт та робіт по розробленню землевпорядної документації щодо відведення у власність земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 .

Ним умови договору виконанні в повному обсязі, а саме сплачено вартість робіт у розмірі 1622,19 грн., яка передбачена пунктом 4 договору. Проте в порушення норм чинного законодавства при укладанні вказаного договору відповідачем не було додано смету, яка відповідно до п. 3.3.2 ДБН Д.1.1-1-2000 від 27.08.2000 року є невід`ємною його частиною. Смету відповідачем було направлено йому на наступний день після підписання акту виконаних робіт від 25.06.2014 року. Вважає, що вказана смета на має жодного відношення до укладеного між сторонами договору від 13.12.2013 року, так як не була погоджена з ним. Крім того, відповідачем незаконно використано для складання смети збірник цін, визначених для капітального будівництва у зв`язку з чим він надмірно сплатив відповідачу кошти у розмірі 1 334,69 грн. Враховуючи викладене, просив суд з урахуванням уточнених позовних вимог стягнути з відповідача на його користь кошти у розмірі 3 321,13 грн., з яких 1 334,69 грн. - надмірно сплачені кошти, 1795,09 грн. - інфляційні втрати та 191,35 грн. - три відсотки річних.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в їх задоволенні за необґрунтованістю.

Дослідивши матеріали справи, суд установив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

07.08.2014 підприємством як замовником та філією Товариства як виконавцем укладено договір N ТГО-345/14 на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов`язався виконати роботи по проектуванню "Реконструкція ділянки теплової траси по вул. Героїв прикордонників - вул. Краснова" відповідно до вимог ДСТУ БД.1.1-7:2013 "Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво" та згідно завдання на проектування наданого замовником (додаток N 1) у строки, визначені календарним планом (додаток N 2), а замовник зобов`язався прийняти та оплатити роботу згідно з умовами даного договору;

13.12.2013 року між ОСОБА_1 , як замовником та Херсонським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру «Херсонгеоінформ», як виконавцем укладено договір №1488 (надалі -Договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавцеь бере на себе виконання комплексу геодезичних робіт на виконання комплексу геодезичних робіт та робіт по розробленню землевпорядної документації щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до п.2 Договору передбачено, що вартість робіт по розробленню землевпорядної документації відповідно до Закону України від 20.01.2005 року № 2375-IV «Про захист конституційних прав громадян на землю» складає 153,00 грн. без ПДВ (звільнено від оподаткування стаття 197 п.197.1.13 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.3 Договору вартість геодезичних робіт (прокладання теодолітного ходу від найближчих пунктів державної геодезичної мережі до земельної ділянки), вартість транспортування до об`єкта роботи та у зворотному напрямку фахівців і обладнання «Виконавця» - становить: 1469,19 грн., в тому числі з ПДВ 244,87 грн.

Загальна вартість робіт становить 1622,19 грн., в тому числі ПДВ 244,87 грн. Оплата проводиться до початку виконання робіт в повному розмірі (п.4 Договору).

На виконання умов Договору позивач сплатив відповідачу вказану суму, вказана обставина сторонами визнається.

Відповідно до п.9 Договору, виконавець зобов`язаний на вимогу замовника своїми засобами і за свій рахунок в найкоротші технічно можливі строки, погоджені із замовником усунути дефекти в землевпорядній документації, допущені по його вині. Всяка суперечність з цього договору розглядається: а) з технічних питань - Держземагенством України; б)з фінансових та інших питань - в судовому порядку.

Сторонами підписано акт про виконані роботи № 1 від 25.06.2014 року по договору № 1448 від 13.12.2013 року, відповідно до якого виконавець виконав геодезичні роботи (прокладання теодолітичного ходу), транспортування до об`єкта та у зворотному напрямку фахівців та обладнання У вказаному акті сторонами узгоджено, що кошторисна вартість виконаних робіт з ПДВ становить 1469,19 грн.

Враховуючи вище викладене, судом встановлено, що укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до приписів частин першої, другої статті 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з приписами статті 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

В силу приписів частин першої, другої, третьої статті 844 ЦК України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі; якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником; кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим; кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором; зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

Згідно з частинами першою, другою статті 852 ЦК України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором; за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Положеннями частини першої статті 857 ЦК України передбачено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а у разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Згідно з частиною першою статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до частини першої статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до приписів статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Статтею 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

У відповідності до статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як встановлено судом та не спростовано стороною позивача Договір повністю виконано його сторонами, тобто роботи виконані, прийняті та оплачені ОСОБА_1 згідно погодженої сторонами вартості робіт, жодних претензій зі сторони замовника до підрядника заявлено не було.

Таким чином, вимагаючи повернення частини виконаного за Договором, позивач фактично вимагає перегляду ціни Договору після його виконання, що є порушенням вказаних вимог чинного законодавства.

Згідно з приписами статті 22 ЦК України під збитками розуміються:

- втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, що полягає у порушенні зобов`язання (невиконання або виконання його з порушенням умов), та завдання у зв`язку з цим збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Частинами першою, другою статті 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Згідно із статтями 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. За приписами статей 525, 526 названого Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Укладений сторонами Договір, недійсним ні повністю, ані в частині ціни договору не визнавався і зміни до нього не вносилися; докази перевищення сторонами кошторису - відсутні.

Відтак, оскільки сторонами було укладено Договір, а кошти, які позивач просить стягнути з Товариства, отримано відповідачем як оплату належно виконаних за Договором робіт, то такі кошти набуто за наявності правової підстави - Договору, і вони не можуть вважатися ні збитками, ані безпідставно набутим майном.

Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом України у постанові від 22.01.2013 N 5006/18/13/2012.

Посилання позивача на те, що відповідачем не в повній мірі виконано роботи, передбачені договором від 13.12.2013 року суд до уваги не приймає, так як підписанням акту виконаних робіт позивач засвідчив факт належного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором та прийняв їх без заперечень, а вихідні дані щодо землевпорядної документації отримані виконавцем робіт у відповідності до ст. 50 Закону України "Про землеустрій".

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, ст.ст. 525, 526, 623, 629, 837, 843, 844, 852, 854, 857, 887-891 ЦК України, керуючись ст.ст. 12-13,76-79, 81, 141, 259, 263-265ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Відповідно до  Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Повний текст судового рішення складено 18.07.2019 року.

Суддя                                                                              В.В. Прохоренко

http://reyestr.court.gov.ua/Review/83224498

[Gelo]

Сначала хочу сказать о получении решения, на которое планируется подаваться апелляция.
 Согласно ст.354 ЦПК срок подачи апелляционной жалобы исчисляется со дня составления полного судебного решения. Суду для составления полного решения дается 10 дней. Значит, надо с даты указанной судом для получения полного решения, каждый день подавать через канцелярию заявление о выдачи решения. При отказе в выдаче надо делать отметку на своем заявлении о своем посещение и об отказе. По другому теряется срок 30 дней для подачи апелляционной жалобы. Судья может умышленно не давать решение суда, а апелляционный срок будет истекать.

У меня получилось так: суд сказал, что решение будет 18 числа, а приходите 19.  с 19 перенесено на 22, а получил 23 числа. Никаких доказательств в задержке судьей нет, заявлений не писал. В решении сказано, что полное решение составлено 18 числа. Таким бездоказательным получением потерял 5 дней.

На рецензию выставляю апелляционную жалобу. Для обсуждения на русском, потом будет перевод (закону о языке рад и уважаю). Сложно обсуждать на украинском. Тут уж как удобней для понимания при обсуждении.
 Надеюсь получить комментарии, трудная тема.

[Юрій Васильович]

У меня получилось так: суд сказал, что решение будет 18 числа, а приходите 19.  с 19 перенесено на 22, а получил 23 числа. Никаких доказательств в задержке судьей нет, заявлений не писал. В решении сказано, что полное решение составлено 18 числа. Таким бездоказательным получением потерял 5 дней.

ЦПКУ:

Стаття 354. Строк на апеляційне оскарження

1. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

2. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

3. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Не забудьте в розписці вказати   дату отримання. Зробіть собі копію розписки. А ще краще подайте заяву з проханням надати рішення бо вже строк 10 днів минув. Собі копію.

Розписка підшивається у справу. Берете справу на ознайомлення, виписуєте дані по розписці (робите її копію) і складаєте клопотання на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

[Юрій Васильович]

На рецензию выставляю апелляционную жалобу.

1. Де посилання на ст. 374, 376 ЦПКУ?!
2. Порядок викладення не відповідає ст. 356. Скарга починається ( після "шапки") з

4) рішення або ухвала, що оскаржуються;

а не з

7) клопотання особи, яка подала скаргу;
8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;

Окрім зазначення у тексті скарги прохання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, потрібно скласти з таким проханням заяву і подавати її як додаток до скарги.
3. Копію рішення до апеляційної скарги додавати не вимагається.
4. Не закінчено обгрунтування вимоги повернути "переплату", а вже починаєте доводити законність вимоги  відсотків.
5.

«Законность Акта, как первичного документа, подтверждающего выполнение некого объема работ или услуг, подтверждается требованием нормы ч.8 ст.10 Закона Украины «Про захист прав споживачів» от 12.05.1991 г. № 1023,

Необходимость составления...
6.

      Апеллянтом в иске было установлено, что Акт № 1

указано
7.

не имеет обязательныех реквизитыов

8.

Суд анализируя нормы материального права и определяя правовые взаимоотношения между сторонами, установил, что договор № 1488 от 13.12.2013 г. является договором подряда.
   Исследуя ч.1 ст.837 ЦК, ч.1 ст.854 ЦК, ч.1 ст.887 ЦК суд оставил без внимания, что указанные нормы ЦК заканчиваются одинаковой фразой: «…, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх», то есть заказчик, обязуется оплатить после принятия работ.
    Принимая во внимание приведенные нормы материального права, можно прийти к выводу, что истец не оплачивал работу после ее принятия, а  выполнил предоплату до начала работ.
   Суд только установил, что «Оплата проводиться до початку виконання робіт в повному розмірі (п.4 Договору)» (абз.4 стр.2 решения), но не сделал вывода о наличие предоплаты и дальнейшего применения норм материального права с учетом предварительной оплаты.

Не зрозуміло...
9.

     Необходимо отметить, в иске и на судебных заседаниях истцом не поднимался вопрос о выполнении или невыполнении всех работ в соответствие с договором № 1488. Не поднимался вопрос и о фактическом пересмотре цены договора.

Смысл искового требования заключается в возвращении части предоплаты денежных средств истца, поскольку выполненные работы стоят значительно меньше предварительно оплаченной суммы.

Один абзац суперечить іншому.

[Gelo]

Не забудьте в розписці вказати   дату отримання. Зробіть собі копію розписки. А ще краще подайте заяву з проханням надати рішення бо вже строк 10 днів минув. Собі копію.

Уже вспоминал этот пост. Тогда, читая ЦПК не не обратил внимание на особенность требований ст. 354.

Розписка підшивається у справу. Берете справу на ознайомлення, виписуєте дані по розписці (робите її копію) і складаєте клопотання на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Получая копию решения и подписывая расписку, сразу снял копию и сразу заверил в канцелярии. Вычитал в п.4 ч.4 ст.356 ЦПК

4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції (за наявності).

ЦПКУ:

Стаття 354. Строк на апеляційне оскарження
..................................
.

О сроках указанных в ст.354 понятно, только как тогда с этим утверждением

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Разве это оспаривается ?
И еще.... 

шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Відповідно до  Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Это не коллизия... Так куда надо подавать апелляционную жалобу? Откуда ведомо, где и как узнать когда настанет функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи?
Жалко, что уже подал заявление о разъяснении, надо было туда и это недоразумение написать. Заявление подал чтобы суд объяснил о каких документах идет речь

а вихідні дані щодо землевпорядної документації отримані виконавцем робіт у відповідності до ст. 50 Закону України "Про землеустрій".

Хотя известно, что кроме двух сфальсифицированных другие не подавались, но пусть суд это подтвердит.

3. Копію рішення до апеляційної скарги додавати не вимагається.

Действительно так. Подвела невнимательность или опять перевод в голове.  Это требование 

ст.364 ЦПК 4) рішення або ухвала, що оскаржуються;

отнес к обязательному приложению к апелляции, а оно относится к

2. В апеляційній скарзі мають бути зазначені:

Теперь есть две подшитые копии решения - только зачем?

[Gelo]

Разве не обязательно отдельное судебное решение, вроде ЦПК утверждает именно это.

Така ухвала окремо не оскаржуєтся.

2. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Могла бути усною (журнал дивилися?).

Журнал посмотрел. Ухвалы нет. Есть в журнале фиксация об объявлении (зачитывании) истцом ходатайства.
"..включаються до апеляційної скарги на рішення суду". Это как? В общем тексте с красной строки?
Отсутствие ухвалы, наверное, серьезное процессуальное нарушение, а отсутствие предварительного объявления с указанием даты о начале рассмотрения дела по сути является серьезным нарушением? Имеет смысл это указывать?
Если подобные процессуальные нарушения полезны в апелляции можно еще найти.

[Юрій Васильович]

Так куда надо подавать апелляционную жалобу? Откуда ведомо, где и как узнать когда настанет функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи?

Державна судова адміністрація України повідомляє про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01.12.2018).
Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи буде повідомлено додатково.

https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001750-19

[Юрій Васильович]

О сроках указанных в ст.354 понятно, только как тогда с этим утверждением

ВИРІШИВ:
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Разве это оспаривается ?

Що Вам не зрозуміло? Суд вказує стандартну норму "протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду". Нічого іншого він вказати не вправі. Ви ж можете подавати заяву про поновлення строку. Апеляційний суд вправі її задовільнити. І задовільнить, якщо надасте доказ на підтвердження дати отримання.

[Юрій Васильович]

Это как? В общем тексте с красной строки?

Так. Окремим абзацем.

[Gelo]

Державна судова адміністрація України повідомляє про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01.12.2018).
Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи буде повідомлено додатково.

https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/n0001750-19

Понятно.
При подаче в первую инстанцию, канцелярия откажет в приеме апелляции, если начнет работать Единая система. Все верно?