Згідно ст. 57 Закону України „Про землеустрій” до переліку необхідних матеріалів, що повинна містити технічна документація зі складання документів які посвідчують право на земельну ділянку входить кадастрова зйомка земельної ділянки. Згідно п.б, п.4, ст. 198 Земельного кодексу України кадастрова зйомка включає погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.
Стаття 198 Земельного кодексу:
Стаття 198. Кадастрові зйомки
1. Кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для
визначення та відновлення меж земельних ділянок.
2. Кадастрова зйомка включає:
а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки;
б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та
землекористувачами;
в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять
обтяження та обмеження щодо використання землі;
ґ) виготовлення кадастрового плану.
[url]http://forum.liga.net/Messages.asp?did=60478[/url] ([url]http://forum.liga.net/Messages.asp?did=60478[/url])
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.01.2008 Справа N 43/130пн
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді - Овечкіна В.Е.
суддів: Чернова Є.В., Цвігун В.Л.
розглянув касаційну скаргу ТзОВ "Ринок"
Встаноив:
Погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та
землекористувачами передбачено ст. 198 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) при кадастровій зйомці як комплексу робіт, виконуваних
для визначення та відновлення меж земельних ділянок.
Виникають питання:
1)якщо два учасника підписання акту говорять протилежні речі, і більше свідків цієї події не залишилось, то чи порушить прокуратура в такому випадку кримінальну справу?
2)Чи можливо отримання права власності на землю (Державний акт), без наявності «акту узгодження меж земельної ділянки» з суміжними власниками.
Для більш детального ознайомлення з цим питанням викладаю Інструкцію щодо порядку виготовлення та видачі держ.актів на право власності на ЗД.Дякую за інструкцію!
Виникають питання:
1)якщо два учасника підписання акту говорять протилежні речі, і більше свідків цієї події не залишилось, то чи порушить прокуратура в такому випадку кримінальну справу?
2)Чи можливо отримання права власності на землю (Державний акт), без наявності «акту узгодження меж земельної ділянки» з суміжними власниками.
1) stepan, Вам "с "шашечками" или ехать"? Якщо потрібний привід для перегляду рішення суду -замовляйте у КНДІСЕ висновок експертів щодо належності підписів певним особам.
[url]http://www.kniise.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=86&Itemid=63&lang=ru[/url] ([url]http://www.kniise.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=86&Itemid=63&lang=ru[/url])
Потім це можна подати суду як н/о. Хоча якщо там йшлося про пропуск строку -то це проблематично.
Потім це можна подати суду як н/о. Хоча якщо там йшлося про пропуск строку -то це проблематично.
Стаття 268. Вимоги, на які позовна давність не поширюється
1. Позовна давність не поширюється:
4) на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним
правового акта органу державної влади, органу влади Автономної
Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено
його право власності або інше речове право; [url]http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=5&nreg=435-15[/url] ([url]http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=5&nreg=435-15[/url])
.....Посилання в апеляційній скарзі позивача та його представника на те, що рішення суду незаконне, необгрунтоване, порушує норми матеріального та процесуального права, суд не розглянув всі позовні вимоги, .........., не можуть бути взяті до уваги, так як дані обставини не випливають з матеріалів справи, ними ж спростовуються і зокрема додатковим рішенням суду по справі від 25 серпня 2010року, якими розглянуті нерозглянуті позовні вимоги...[/size]
Аналіз змістузаяви від 26.07.2010р. свідчить про незгоду позивача з судовим рішенням з тихпідстав і доказів, яким дається інша трактовка.Вказане може бути предметомрозгляду в апеляційній інстанції, про що й подана апеляційна скарга.Суд не можедодатково виносити рішення по позовним вимогам, які він розглянув по суті та дав оцінку в ході розгляду справи.[/size]
Стаття 221. Роз'яснення рішення суду
1. Якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали
участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою
заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не
змінюючи при цьому його змісту.
2. Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається,
якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого
рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.
Суд ухвалив додаткове рішення в якому зазначив, що всі позовні вимоги були розглянуті.
Суд ухвалив додаткове рішення в якому зазначив, що всі позовні вимоги були розглянуті.
Можна на це подивитися? :o
Додаткове рішення суду 1-ї інстанції
Питання - чи можна на підставі ухвали апеляційного суду - звернутись з роз"ясненням
Я щось ніяк не можу зрозуміти в моєму випадку - який згідно ст.221ЦПК повинен в мене бути строк на подання заяви про роз"яснення рішення суду?Додаткове рішення суду 1-ї інстанціїВ меморіз. ;D Мала бути ухвала згідно ч. 5 ст. 220 ЦПК.ЦитуватиПитання - чи можна на підставі ухвали апеляційного суду - звернутись з роз"ясненнямЗвертайтесь -чому б ні?
Я щось ніяк не можу зрозуміти в моєму випадку - який згідно ст.221ЦПК повинен в мене бути строк на подання заяви про роз"яснення рішення суду?
Как я понял, вопрос о сроках был поднят именно в части ДАТЫ ОБРАЩЕНИЯ в суд (в 2008г)Нет я спрашивал о том - не пропустил ли я в данном случае срок на обращение в суд за разьяснением решения суда, которое было принято в 2010г?
Нет я спрашивал о том - не пропустил ли я в данном случае срок на обращение в суд за разьяснением решения суда, которое было принято в 2010г?
Стаття 221. Роз'яснення рішення судуА якщо мені не зрозуміла мотивувуальна частина рішення суду, чи буде суд мені її роз"яснювати?
1. Якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали
участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою
заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не
змінюючи при цьому його змісту.
Якщо це були "Збори уповноважених" - то легітимні.
А якщо "Збори членів товариства" - то ні.
Оспорювана земельна ділянка у Садівницькому товаристві «Авіатор» фактично не належалаТобто в рішенні суду визнано, що мій батько був користувачем земельної ділянки.
******_*****_******* на праві приватної вланості ні на момент його смерті, ні раніше,
а лише на праві користування, і ця обставина ніким не оспорюється.
На мою думку перспективніше: 1) шукати аналогічні рішення касаційної інстанції (передусім ВСУ, бо у ВССУ ще такої практики мабуть немає) і подавати заяву про перегляд з огляду на те, що в інших рішеннях строк позовної давності (а це норма матеріального права) не застосовувався;Я вже подавав такий позов до ВСУ, але ВССУЦКС п"ятіркою суддів - не пропустив позов до ВСУ.
На мою думку перспективніше: 2) адмінпозов по КАС про скасування рішення ОМС, яким була приватизована ділянка іншою особою (з клопотанням про накладання арешту на ділянку).
Адмінпозов я вже подавав в 2008р.
Солом'янський районний суд розглянув мій адмін. позов і вирішив, що даний спір є похідним від спору про право, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Адмінпозов я вже подавав в 2008р.
Солом'янський районний суд розглянув мій адмін. позов і вирішив, що даний спір є похідним від спору про право, що виключає його розгляд у порядку адміністративного судочинства.
Була така хібна судова практика. Наведена Вами ухвала не є вирішенням справи, а є процесуальною відмовою у вирішенні питання в порядку адміністративного судочинства. Після цього було рішення КСУ № 10-рп/2010 від 01.04.2010 р.:
[url]http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v010p710-10[/url] ([url]http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v010p710-10[/url])
На мою думку перспективніше: 2) адмінпозов по КАС про скасування рішення ОМС, яким була приватизована ділянка іншою особою (з клопотанням про накладання арешту на ділянку). Якщо адмінсуд буде відфутболювати цей позов, керуючись 6 міс. строком -то слід посилатися на ст. 268 ЦК (це виняток ст. 99 КАС).І вже після успішного вирішення -новий цивільний позов.Ви вважаєте, що такий позов може бути в даній ситуації прийнятий судом?
Посмотри это: [url]http://gro-za.org/forum/index.php?topic=6086.0.html[/url] ([url]http://gro-za.org/forum/index.php?topic=6086.0.html[/url])
Питання полягає - чи вимога: скасувати пункт рішення Київради; зняти акт на землю з реєстрації, та вимога: визнати незаконним рішення Київради(та можливо скасувати) - це тотожні вимоги, чи ні?
В рішенні суду 1-ї інстанції є на мою думку цікава фраза:ЦитуватиОспорювана земельна ділянка у Садівницькому товаристві «Авіатор» фактично не належала
******_*****_******* на праві приватної вланості ні на момент його смерті, ні раніше,
а лише на праві користування, і ця обставина ніким не оспорюється.
Тобто в рішенні суду визнано, що мій батько був користувачем земельної ділянки.
При цьому це право було надано йому адміністрацією підприємства на якому він працював, та за рахунок надлишку землі цього підприємства, що відповідало статуту садового товариства.
Тоді виходить, що рішення Київради в 2004р., яким земельна ділянка була приватизована на іншу особу - позбавила мого батька права користування земельною ділянкою без його відома
7.3. Особа передає до управління земельних ресурсів:
- письмову згоду землекористувача на вилучення земельної ділянки або її частини (у разі якщо намічувана для відведення ділянка потребує такого вилучення). Підпис землекористувача посвідчується нотаріально у встановленому порядку;
[url]http://www.kmv.gov.ua/divinfo.asp?Id=98701[/url] ([url]http://www.kmv.gov.ua/divinfo.asp?Id=98701[/url])
Відповідно до частини 10 статті 59 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до частини 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Враховуючи викладене вище, у власність гр. "Третя особа" було передано Земельну ділянку користувачем якої він не був, оскільки він не набув право користування у встановленому законодавством порядку, а "Друга особа" право користування не втратив. Внаслідок цього Рішення КМР винесено всупереч ст. 81 Земельного кодексу України та розділу 6 Порядку набуття права на землю юридичними особами та громадянами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради №313/1747 від 14.03.2002 р. Таким чином, Рішення КМР порушує мої цивільні права як спадкоємця "Друга особа".
Виходячи з викладеного вище, керуючись ст. 81 Земельного кодексу України, ст. 21 Цивільного кодексу України, ст. 59 закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», розділу 6 Порядку набуття права на землю юридичними особами та громадянами в м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради №313/1747 від 14.03.2002 р., ст.ст. 6, 17, 18, 19, 21 104, 105, 106, 107, 117, 118 Кодексу адміністративного судочинства України.
ПРОШУ СУД:
1. Скасувати позицію 9 додатку до рішення Київської міської ради від 12.02.2004р. №50/1260.
2. Зняти з реєстрації державний акт на право приватної власності на землю від 13.04.2005р. за №05-7-01278.
3. З метою забезпечення позову накласти арешт на земельну ділянку
stepan, потрібно давно вже було скласти процесуальний документ замість купи сумнівів -чи буде він містити у собі н/о.Я займався іншими напрямками по цій справі, прокуратурою, та нотаріальною конторою.
stepan, з прокуратурою спілкування зводиться до:
1) Повідомлення про злочин в порядку ст. 97 КПК і, після отримання відписки (як нібито Ви зверталися згідно ЗУ "Про звернення громадян"), слід вимагати постанову про відмову в порушенні к/с і оскаржувати її в суді (ст. 236-1 КПК). Але цю постанову від них отримати майже неможливо, щоб неможливо було її оскаржити в суді -дивиться:
[url]http://gro-za.org/forum/index.php?topic=5366.0.html[/url] ([url]http://gro-za.org/forum/index.php?topic=5366.0.html[/url])
2) Писати заяви та скарги для вжиття заходів прокурорського реагування з посиланням на ЗУ "Про прокуратуру", після чого бездіяльність слід оскаржувати в суді в порядку КАС. (Оскільки в порядку КПК Ви не зверталися, то суд не може відмовити у відкритті провадження з посиланням на те, що бездіяльність і процесуальні дії прокурора оскаржуються саме в порядку КПК). Визнавши таку бездіяльність можна подавати цивільний позов до прокуратури про відшкодування шкоди (майнової, моральної), доводити факт її наявності. Можна одночасно вирішувати питання відшкодування шкоди з вирішенням публічно-правового спору. В умовах нашої туркмено-венесуєльської демократії на це доведеться витратити кілька років щонайменше.
Все листування слід вести через рекомендовані листи. Їх копії потім долучати в суді.
то мені краще подавати до суду на бездіяльність МВС(чи прокуратури?), чи продовжувати оскаржувати в порядку підзвітності МВС - до районної Прокуратури, а районну прокуратуру до прок.м.Києва?
Хіба строк давності в позові до Київради про припинення права користування земельною ділянкою, і строк давності в позові про скасування пункту рішення Київради про приватизацію земельної ділянки - це не одна й та сама норма матеріального права, яка була застосована по різному в моєму випадку(ВССУЦКС) і в рішенні Вищого Господарського?
Для висновків потрібно читати зміст поданих суд. рішень касац. інстанцій і саму заяву про перегляд. В окремій (профільній) гілці викладайте.
то мені краще подавати до суду на бездіяльність МВС(чи прокуратури?), чи продовжувати оскаржувати в порядку підзвітності МВС - до районної Прокуратури, а районну прокуратуру до прок.м.Києва?
Надійніше до прокуратури і до суду одночасно.
Стаття 97.
По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган
дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку
прийняти одне з таких рішень:
1) порушити кримінальну справу;
2) відмовити в порушенні кримінальної справи;
3) направити заяву або повідомлення за належністю.
Питання виникли такі:
1)Чи можна на підставі цього повідомлення мене від районної прокуратури спробувати оскаржити бездіяльність прокуратури(не прийняття постанови про відмову в порушенні кримінальної справи, на моє звернення про можливий скоєний злочин)?
2)До якого суду оскаржувати бездіяльність районної прокуратури, до Окружного адміністративного?
Адже якщо в моєму випадку районна прокуратура направила моє звернення до РУ ГУ МВС то це означає, що прокуратура - направила заяву або повідомлення за належністю?
І чи можливо це вважати "бездіяльністю" прокуратури, яку можна оскаржити в суді?
Ухвала ВССУЦКС по допуску до ВСУ для перегляду постанови ВССУЦКС.
Це я так розумію, якщо знайдеться рішення суду, подібне до рішення ВГСУ, прийняте пізніше за те рішення ВГСУ, на яке я посилався в своїй заяві(Постанова ВГСУ від 18.02.2010р.), то можливо подати ще одну заяву про перегляд(на протязі місяця після того як з"явиться таке рішення суду)?Ухвала ВССУЦКС по допуску до ВСУ для перегляду постанови ВССУЦКС.Спробуйте знайти ще одне подібне ВГСУ рішення, а у другій заяві (+ відвід цій колегії суддів) акцентуйте на цьому увагу: що строк позовної давності застосовувався чи ні саме при розгляді рішень ОМС, а не інших позовних вимог. Ну і попутно новий позов (трохи змінити предмет, підстави).
Так. У ЦПК є обмеження тільки щодо аналогічної заяви (тобто з посиланням на вже знайдене рішення ВГСУ з викладеними у заяві підставами). Чекати не треба -слід шукати практику ВГСУ, ВАСУ, ВССУ.
Стаття 356. Строк подання заяви про перегляд судових рішень
1. Заява про перегляд судових рішень подається протягом
одного місяця з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано
заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке
здійснюється посилання, на підтвердження підстав, установлених
пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо воно
ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення
судового рішення, про перегляд якого подається заява.
[url]http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=9&nreg=1618-15[/url] ([url]http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=9&nreg=1618-15[/url])
Заява повертається заявнику, якщо: ...є ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ про відмову у допуску справи до провадження за наслідками її розгляду, прийнята з аналогічних підстав.
П. 4. ч. 4 ст. 359 ЦПК:Дякую за пояснення!ЦитуватиЗаява повертається заявнику, якщо: ...є ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ про відмову у допуску справи до провадження за наслідками її розгляду, прийнята з аналогічних підстав.
Тому при наступній подачі слід звернути увагу суду, що подається заява, по якій з аналогічних підстав не було відмови, оскільки інше рішення з прикладом неоднакового застосування норми матер. права не є аналогічним тому, яке подавалося раніше.
У ЄСПЛ пошта Швейцарії, хоча суд територіально знаходиться у Франції. Після нещодавної реформи скаргу розглядає один суддя.Але чому пошта України не поставила свій штамп, коли отримала лист з закордону?
Узагальнення причин скасування рішень судів першої інстанції через порушення норм процесуального права
На виконання листа Верховного Суду України № 19-38 від 01.06.2011 р. Вінницьким апеляційним адміністративним судом здійснено аналіз проблемних та спірних питань застосування Кодексу адміністративного судочинства України, які стали причинами скасування рішень судів першої інстанції у результаті їх перегляду в апеляційному порядку Вінницьким апеляційним адміністративним судом.
До прикладу Вінницьким апеляційним адміністративним судом скасовано ухвалу суду першої інстанції про залишення без розгляду у адміністративній справі № 2-а-24/11/0227 за позовом ВАТ до Крижанівської сільської ради, третя особа ТОВ про визнання протиправним та нечинним рішення та зобов’язання вчинити певні дії.
При дослідженні адміністративного позову судом апеляційної інстанції встановлено, що предметом позову є рішення органу місцевого самоврядування. Таким чином, на такі вимоги не може поширюватись позовна давність, встановлена КАС України, а наявність або відсутність об’єкту порушеного права у позивача (порушення права власності або іншого речового права) вирішується судом під час розгляду справи по суті.
Апеляційним судом вказано, що до даного адміністративного позову застосовуються норми Цивільного кодексу України. Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, не поширюється позовна давність.
У свою чергу, суд першої інстанції при прийнятті рішення керувався приписами ч. 2 ст. 99 КАС України, згідно з якими для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Наведене слугувало підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, тому що у даному випадку суди першої інстанції посилались на ст. 100 КАС України, якою передбачено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Проте, враховуючи норми Цивільного кодексу України, апеляційним судом скасовано ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. [url]http://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B0%20%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%2C&source=web&cd=8&ved=0CFgQFjAH&url=http%3A%2F%2Fwww.vaas.gov.ua%2Ffiles%2Ffile%2FNaukovaD%2F07_11%2FUz_29_07_2011.doc&ei=aacJT7XLJc71-gaPtpi_AQ&usg=AFQjCNHhDzQX3s2kcUeimS62WNMhiuPuPQ&sig2=kIan5Q8VNOA6lHGlwcuODQ[/url] ([url]http://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=%D0%B2%D0%B8%D1%89%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D1%81%D1%83%D0%B4%D1%83%20%D0%BD%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D1%83%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B0%D0%B1%D0%BE%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D1%97%20%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BC%20%20%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%20%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B0%20%20%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%83%20%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B2%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%2C&source=web&cd=8&ved=0CFgQFjAH&url=http%3A%2F%2Fwww.vaas.gov.ua%2Ffiles%2Ffile%2FNaukovaD%2F07_11%2FUz_29_07_2011.doc&ei=aacJT7XLJc71-gaPtpi_AQ&usg=AFQjCNHhDzQX3s2kcUeimS62WNMhiuPuPQ&sig2=kIan5Q8VNOA6lHGlwcuODQ[/url])
ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
21 листопада 2011 року
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2010 року постанову Приморського районного суду м. Одеси від 16 червня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року залишено без змін, з мотивувальної частини рішення апеляційного суду виключено посилання на пункт 4 частини першої статті 268 Цивільного кодексу України.........
....Перевіривши за матеріалами справи наведені у заяві доводи, Верховний Суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з такого.
Суд касаційної інстанції у справі, яка розглядається, погодився з висновками судів попередніх інстанції про те, що оспорюванні рішення створили несприятливі наслідки для позивача, а саме: рішенням № 5047-IV відповідач фактично змінив функціональне використання земельної ділянки позивача, внаслідок чого обмежив його право на користування об’єктом права власності за призначенням; рішення № 5346-IV щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки відповідач прийняв без погодження меж земельних ділянок з суміжними власниками, чим порушив вимоги частини доругої статті 198 ЗК. [url]http://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=%D0%BF.4%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%20268%20%D1%86%D0%BA%20%D1%81%D1%83%D0%B4%202011&source=web&cd=9&sqi=2&ved=0CF4QFjAI&url=http%3A%2F%2Fwww.scourt.gov.ua%2Fclients%2Fvs.nsf%2F0%2Fdd71584cda63323bc225797400367046%2F%24FILE%2F21-2%25D0%25B011.rtf&ei=x_QJT77wDsmd-Qb2-OyiAQ&usg=AFQjCNFcqDyxyESxZa76dQtChHXFnlW9Lw&sig2=z8qDziPwNMhFNwCU1WLblw[/url] ([url]http://www.google.com.ua/url?sa=t&rct=j&q=%D0%BF.4%2C%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96%20268%20%D1%86%D0%BA%20%D1%81%D1%83%D0%B4%202011&source=web&cd=9&sqi=2&ved=0CF4QFjAI&url=http%3A%2F%2Fwww.scourt.gov.ua%2Fclients%2Fvs.nsf%2F0%2Fdd71584cda63323bc225797400367046%2F%24FILE%2F21-2%25D0%25B011.rtf&ei=x_QJT77wDsmd-Qb2-OyiAQ&usg=AFQjCNFcqDyxyESxZa76dQtChHXFnlW9Lw&sig2=z8qDziPwNMhFNwCU1WLblw[/url])
І як знайти це рішення?
А якщо відмовлять, то посилатись на цю постанову ВСУ, як на приклад не однакового застосування одних і тих норм закону, в подібних правовідносинах.
І як знайти це рішення?
[url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/15032255[/url] ([url]http://reyestr.court.gov.ua/Review/15032255[/url])
Скарги по КПК мають метою порушення к/с з подальшим вироком суду. Цей вирок можна використати як підставу для перегляду за н/о рішення суду.Я мав на увазі, що якщо Прокуратура відмовить постановою(якщо я перед цим виграю спір про бездіяльність прокуратури) "Про відмову в порушенні крим. справи" знов таки на підставі того, що як вони вважають, що акт узгодження меж зем. ділянки - не є підставою для прийняття рішення КМР про передачу зем. ділянки у власність, і після цього я програю суд по оскарженню цієї постанови в порядку КПК, то чи можу я потім подати до ВСУ, про перегляд, в зв"язку з не однаковим застосуванням, посилаючись на Постанову ВСУ від 21.11.2011 р., де визнано, що не узгодження меж земельної ділянки - це порушення ст.198 ЗК України.
посилаючись на Постанову ВСУ від 21.11.2011 р., де визнано, що не узгодження меж земельної ділянки - це порушення ст.198 ЗК України.
Чи я не прав?
На стадії оцінки (не)правомірності бездіяльності прокуратури (чи оскарження постанови про відмову в порушенні к/с) суд не оцінює докази. Ніякого застосування норм матеріального права не відбувається. Нещодавно писав про це:Дякую за пояснення.
[url]http://gro-za.org/forum/index.php?topic=6633.msg32087.html#msg32087[/url] ([url]http://gro-za.org/forum/index.php?topic=6633.msg32087.html#msg32087[/url])
1. Суд на даній стадії не оцінює докази (50 примірників, про якій йдеться). Лише підставність відмови в порушенні кримінальної справи по кожній зі статтей КК, про які йшлося в повідомленні про злочин при фактичному існуванні доказів. Слід вказати, що ці документи є фактичним існуванням доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину) і таким чином спростовують обгрунтування постанови.
2. Відсутність висновку про відмову в порушенні к/с хоча б за однією ст. КК є підставою для скасування "відмовної постанови".
1) Відрядження -не причина для відмови в порушені к/с.Дякую за пояснення!
2) Доказати можна:1) або окремим позовом в суді (але позов не має бути тотожнім тому, що був залишений без задоволення); 2) або через механізм порушення к/с і подальшого вироку суду, яким, зокрема буде встановлено фальшивість доказів, що були покладені в основу рішення, яким позов було залишено без задоволення. Фальшивість, встановлена вироком, -це шлях до перегляду за н/о. Найбільш переспективним вважаю позов з новими вимогами і з іншим складом сторін.
Стаття 355. Підстави для подання заяви
про перегляд судових рішень
1. Заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може
бути подана виключно з підстав:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної
інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло
ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних
правовідносинах;
Стаття 356. Строк подання заяви про перегляд судових рішень
1. Заява про перегляд судових рішень подається протягом
трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано
заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке
здійснюється посилання, на підтвердження підстав, установлених
пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо воно
ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення
судового рішення, про перегляд якого подається заява.
[url]http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=9&nreg=1618-15[/url] ([url]http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=9&nreg=1618-15[/url])
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"27" липня 2011 р. Справа № 16/96-НМ
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від 12.01.10 господарського суду Житомирської області (суддя Гансецький В.П.), яке залишено без змін постановою від 05.04.11 Рівненського апеляційного господарського суду відмовлено в задоволенні позову Житомирського міжрайонного природоохоронного прокурора про визнання незаконним рішення 15 сесії XXII скликання Потіївської сільської ради від 12.03.98 "Про вилучення та надання земельних ділянок" в частині вимог про визнання недійсним державного акту провадження в справі припинено з огляду на невідвідомчість господарським судам цієї категорії спорів.
Судові рішення мотивовані пропуском прокурором строку позовної давності без поважних причин.
Ухвалою від 06.07.11 Вищий господарський суд України порушив касаційне провадження в справі.
У касаційній скарзі заявлено вимоги про скасування вказаних судових рішень та задоволення позову новим рішенням з посиланням на подання позову в межах строку позовної давності відповідно до вимог чинного законодавства.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, Житомирським міжрайонним природоохоронним прокурором здійснена перевірка додержання вимог земельного законодавства при наданні в постійне користування земельної ділянки
Звертаючись з позовом у даній справі, прокурор заявив вимоги про визнання недійсним вказаного рішення від 12.03.98 "Про вилучення та надання земельних ділянок"
в частині надання в постійне користування Закритому акціонерному товариству "Спіка" земельної ділянки
Суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні цього спору дійшли висновку про прийняття Потіївською сільською радою спірного рішення щодо надання ЗАТ "Спіка" в постійне користування земельної ділянки під розробку кам'яного кар'єру
Також суди зазначили, що рішення Потіївської сільської ради в оспорюваній прокурором частині не відповідає положенням ст.ст. 18, 19 Кодексу України
Разом з тим, посилаючись на п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, згідно з яким правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред’явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом, суди дійшли висновку про закінчення 12.03.01 передбаченого ст. 71 ЦК УРСР трьохрічного строку позовної давності, в межах якого особа, право якої порушено, могла звернутись до суду.
Проте попередніми судовими інстанціями не враховано, що при вирішенні питання щодо застосування позовної давності в разі пред'явлення позову про визнання недійсним акта органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України на такі вимоги позовна давність не поширюється.
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу задовольнити частково.
2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 05.04.11 та рішення господарського суду Житомирської області від 12.01.10 у справі №16/96-НМ скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
[url]http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/17300484[/url] ([url]http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/17300484[/url])
Потрібно шукати рішення 1-ої або апеляційної інстанцій, які залишені без змін касаційною інстанцією (як остаточною).Ви мали на увазі, що потрібно шукати рішення ВССУЦКС, яким було допущено(при цьму посилаючись на ст.268 ЦК) до провадження cправу для перегляду ВСУ?
Проте головна зараз проблема -не знайти таке рішення, а пропуск річного строку (щодо ухвали ВССУ від 22.12.2010 р.).Ну я так зрозумів, що подавати заяву стосовно ухвали ВССУЦКС від 22.12.2010 р. не варто в будь якому разі, оскільки річний термін пропущено.
Ні. Потрібні рішення (неважливо якої інстанції), які набрали законної сили, але при цьому обов'язково оскаржувалися в касаційній інстанції. Тобто 1-ша (або апеляційна) інстанції встановили, що позовна давність не застосовується, і касація це рішення залишила без змін. Або ж сама касація скасувала попередні рішення і встановила, що позовна давність не застосовується, але при цьому б не направляла справу на новий розгляд. Тобто у справах не повинно бути рішення касаційної інстанції із правозастосуванням ст. 268 ЦК, яка б була направленою на новий розгляд (тобто розгляд якої ще триває).Вибачте, але в мене щось не має повної ясності в цьому питанні.
Проте головна зараз проблема -не знайти таке рішення, а пропуск річного строку (щодо ухвали ВССУ від 22.12.2010 р.).
З поновленням можна спробувати.А які можна вказати підстави для поновлення строку?
Про пошук я казав з точки зору не конкретної справи, а взагалі. На майбутнє.То Ви вважаєте, що ухвалу ВССУЦКС по не допуску до ВСУ від 28.02.2011 р. не варто пробувати оскаржувати?
Ні. Потрібні рішення (неважливо якої інстанції), які набрали законної сили, але при цьому обов'язково оскаржувалися в касаційній інстанції. Тобто 1-ша (або апеляційна) інстанції встановили, що позовна давність не застосовується, і касація це рішення залишила без змін. Або ж сама касація скасувала попередні рішення і встановила, що позовна давність не застосовується, але при цьому б не направляла справу на новий розгляд. Тобто у справах не повинно бути рішення касаційної інстанції із правозастосуванням ст. 268 ЦК, яка б була направленою на новий розгляд (тобто розгляд якої ще триває).А ще подумав, про таке -
Проте головна зараз проблема -не знайти таке рішення, а пропуск річного строку (щодо ухвали ВССУ від 22.12.2010 р.).
Це ж не буде неоднаковим застосуванням, оскільки підстава норми права інша?
Це ж не буде неоднаковим застосуванням, оскільки підстава норми права інша?
stepan, почитайте ППВССУ від 30.09.2011 року № 11 «Про судову практику застосування статей 353–360 Цивільного процесуального кодексу України» (зокрема п. п. 7, 11):
[url]http://www.sc.gov.ua/ua/postanovi_plenumu.html[/url] ([url]http://www.sc.gov.ua/ua/postanovi_plenumu.html[/url])
Оскільки у ЦПК не міститься приписів обов'язковості урахування цієї ППВССУ, то спробуйте подати заяву про поновлення строку. Але ж самі розумієте наслідки...
Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, постановлені в порядку глави 3 розділу V ЦПК, не є рішеннями, якими закінчується розгляд справи по суті, тому відповідно до вимог частини першої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частини першої статті 209 ЦПК вони іменем України не ухвалюються.
[url]http://www.sc.gov.ua/ua/postanovi_plenumu/postanova_vid_30092011_roku_%E2%84%96_11_pro_sudovu_praktiku_zastosuvannja_statej_353%E2%80%93360_civilnogo_procesua.html[/url] ([url]http://www.sc.gov.ua/ua/postanovi_plenumu/postanova_vid_30092011_roku_%E2%84%96_11_pro_sudovu_praktiku_zastosuvannja_statej_353%E2%80%93360_civilnogo_procesua.html[/url])
7. Постановлення касаційною інстанцією ухвали про скасування рішення судів нижчих інстанцій із передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору у справі й застосування норм матеріального права для вирішення спору по суті, тому відповідні ухвали не можуть бути предметом перегляду в порядку, передбаченому главою 3 розділу V ЦПК, і на них не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК.
8. Заяву про перегляд ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, постановлених із процесуальних питань, із підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, може бути подана за одночасної наявності двох умов:
– ухвала перешкоджає провадженню у справі (зокрема, залишення касаційної скарги без розгляду, закриття касаційного провадження);
– судом (судами) касаційної інстанції неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права.
До ухвал, відносно яких може бути подано відповідну заяву із зазначеної підстави, не належать ухвали, постановлені згідно з положеннями частини третьої статті 354 та статей 359, 360 ЦПК.[url]http://www.sc.gov.ua/ua/postanovi_plenumu/postanova_vid_30092011_roku_%E2%84%96_11_pro_sudovu_praktiku_zastosuvannja_statej_353%E2%80%93360_civilnogo_procesua.html[/url] ([url]http://www.sc.gov.ua/ua/postanovi_plenumu/postanova_vid_30092011_roku_%E2%84%96_11_pro_sudovu_praktiku_zastosuvannja_statej_353%E2%80%93360_civilnogo_procesua.html[/url])
9. Судовими рішеннями, на які заявник посилається на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК, можуть бути рішення:
– Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ;
– Вищого адміністративного суду України;
– Вищого господарського суду України;
– Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, ухвалені як судом касаційної інстанції;
– апеляційних судів загальної юрисдикції як судів касаційної інстанції в цивільних справах, яким право на перегляд у касаційному порядку цивільних справ було надано Законом «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» від 22 лютого 2007 року № 697-V. [url]http://www.sc.gov.ua/ua/postanovi_plenumu/postanova_vid_30092011_roku_%E2%84%96_11_pro_sudovu_praktiku_zastosuvannja_statej_353%E2%80%93360_civilnogo_procesua.html[/url] ([url]http://www.sc.gov.ua/ua/postanovi_plenumu/postanova_vid_30092011_roku_%E2%84%96_11_pro_sudovu_praktiku_zastosuvannja_statej_353%E2%80%93360_civilnogo_procesua.html[/url])
11. Недодержання умови щодо річного строку для подання заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України є підставою для відмови у допуску справи до провадження, оскільки такий строк поновленню не підлягає. Зазначене правило поширюється й на судові рішення суду касаційної інстанції (Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України), що ухвалені до 30 липня 2010 року – дати набрання чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів».
Рішення не підлягає допуску до перегляду Верховним Судом України, якщо протягом одного року з моменту його ухвалення не виникло підстав для його перегляду, тобто не ухвалено рішення, яким судом (судами) касаційної інстанції неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Крім того, рішення не підлягає допуску до провадження в разі, якщо протягом одного року було ухвалено інше рішення, але протягом цього строку не подано відповідної заяви про його перегляд. [url]http://www.sc.gov.ua/ua/postanovi_plenumu/postanova_vid_30092011_roku_%E2%84%96_11_pro_sudovu_praktiku_zastosuvannja_statej_353%E2%80%93360_civilnogo_procesua.html[/url] ([url]http://www.sc.gov.ua/ua/postanovi_plenumu/postanova_vid_30092011_roku_%E2%84%96_11_pro_sudovu_praktiku_zastosuvannja_statej_353%E2%80%93360_civilnogo_procesua.html[/url])