'ГРО-ЗА' - ГРОмадський правоЗАхисник

Please login or register.

Увійти
Розширений пошук  

Новини:

Для того, щоб надіслати запитання, реєстрація у форумі не потрібна.

Перегляд Повідомлень

This section allows you to view all posts made by this member. Note that you can only see posts made in areas you currently have access to.

Messages - Віталій

Сторінок: [1] 2 3 ... 10
1
А на які норми закону ми можимо спиратися, вимагаючи від ДТЕК (оператора розподілу) такі документи?
Відповідно до ПРРЕЕ оператор звільняється від відповідальності, якщо доведе вину третіх осіб... То хай доведе. Не словами про неіснуючу юрособу (нема такої юрособи РТМ "Центр" - це, ймовірно підрозділ "Київтеплоенерго"), а конкретними доказами. А як ні, то позиваєтесь до ДТЕК, а потім  суді, коли він таки змшений буде надати ці докази, подаєте клопотання про заміну відповідача.
Перед тим падінням напруги ЖБК ніхто не повідомив про це, хоча в інших випадках ДТЕК повідомляв ЖБК про відключення ЕЕ на певний період у зв'язку з виконанням ремонтних робіт.
Можливо й на це треба спиратися?
Так то не планове відключення, а порив кабелю.
Дякую за роз'яснення.
Підготую листа і відправлю, якщо решта членів правління ЖБК погодяться.

2
Акт від ТОВ "Діагностичний центр "ТЕСПО"  як для суду - "слабенький".
Можна спробувати ще раз звернутися до з цієї організації, щоб вони додали всю вказану інформацію, але на скільки це буде законним - документ вже був "засвічений" у ДТЕК?

3
Дякую за підказку.
Бажано ще від ДТЕК отримати копії  докментів, яякими вони зафіксували факт втручання (пошкодження) третьої особи в роботу системи.
А на які норми закону ми можимо спиратися, вимагаючи від ДТЕК (оператора розподілу) такі документи?
Вважаю що у листі до них потрібно послатися на ці норми, щоб не отримати відписку в стилі "це наші внутрішні документи і ми їх не розголошуємо".

Доречи, РТМ "Центр" це якась дочірня організація колишнього Київенерго, як і сам "ДТЕК Київські Електромережі". Принаймні пошук у Інтернеті дає ті самі адреси, де колись знаходилися центри обслуговування споживачів Київенерго.
Тож важко уявити, що ця організація виконувала якісь роботи без узгодження з ДТЕК.
Цитувати
5.1.2. Оператор системи зобов’язаний:
12) відповідно до умов договору повідомляти споживачів та електропостачальників про застосування графіків обмеження споживання електричної енергії, обмеження споживання електричної потужності, аварійних відключень споживачів електричної енергії, час їх початку та закінчення, величину зниження споживання електричної енергії та потужності, планові ремонтні роботи в електричних мережах, що спричиняють перерву в електропостачанні споживачів;
Перед тим падінням напруги ЖБК ніхто не повідомив про це, хоча в інших випадках ДТЕК повідомляв ЖБК про відключення ЕЕ на певний період у зв'язку з виконанням ремонтних робіт.
Можливо й на це треба спиратися?

4
ЗУ  “Про електроенергетику” втратив чинність 01.07.2019р.
Перегляньте чинні НПА...
Виходить так, що зараз процес постачання ЕЕ регулюється ЗУ "Про ринок електричної енергії".

Відповідно п. 62 Ст. 1 до цього Закону ЖБК відноситься до "побутових" споживачів, які згідно п.1 Ст. 63 отримують "універсальні послуги" від постачальників таких послуг.
Про відшкодування збитків у цій статті ані слова, окрім посилання на статтю 57.
Ст. 57, п. 2:
[Електропостачальник зобов’язаний:]
14) надавати послуги з постачання електричної енергії споживачам із дотриманням установлених показників якості послуг;
15) здійснювати відшкодування (компенсацію) споживачу у разі недотримання електропостачальником показників якості послуг, визначених договором та Регулятором;

(але про заподіяну шкоду тут ані слова, чи я щось не зрозумів?)

А ось про споживача:
Ст. 58, п. 1:
[Споживач має право:]
3) отримувати електричну енергію належної якості згідно з умовами договору та вимогами до якості електричної енергії;
(лишається ще розібратися з "вимогами до якості").
4) на компенсацію, що застосовується у разі недотримання показників якості послуг електропостачання;
(але компенсація це дещо інше - просто за занижену напругу, наприклад, виплачують якусь невелику суму)
5) на відшкодування збитків, завданих внаслідок невиконання його контрагентами умов договорів, укладених на ринку електричної енергії;
(от тільки не зрозуміло, про які саме збитки йде мова і хто їх має компенсувати).

Є, щоправда "стаття останньої надії"
Ст. 76, п. 5:
Розгляд скарг побутових та малих непобутових споживачів на дії чи бездіяльність електропостачальників та операторів систем розподілу, вирішення спорів між ними здійснюються також енергетичним омбудсменом.
Але щось мені слабо віриться, що цей омбудсмен не сидить на зарплаті ДТЕКа і не пише відписки...

Може я щось пропустив (бо фільтрував все, що не стосується моєї проблеми) але так і не знайшов як обґрунтувати свої претензії ДТЕК.
Може ще щось у договорі є, хоча він, напевне типовий договір приєднання (п. 4 ст. 63).

5
Вітаю, панове.

9-го Вересня в нашому будинку (ЖБК) згорів ліфтовий мотор. Сталося це через пропадання фаз, що живлять ліфт. Водночас перепади напруги спостерігались в усіх квартирах будинку. Одразу один з членів правління повідомив про цей факт на гарячу лінію ДТЕК Київські Електромережі (надалі просто ДТЕК) і отримав номер, за яким його повідомлення було зареєстроване.
Було викликано представника організації, що займається обслуговуванням ліфтів у нашому будинку і ним було складено акт обстеження технічного стану ліфта (див. прикріплений файл akt_lift.jpg).
Ліфт було відремонтовано коштами ЖБК (~6000 грн.)
ЖБК звернувся із заявою до ДТЕК про відшкодування збитків (ремонт ліфта) (див. прикріплений файл zvernennia.jpg) заподіяних відхиленням параметрів ЕЕ від номіналу. Через майже 2 місяці прийшла відповідь (див. прикріплений файл vidpovid1.jpg).
Виходячи з цієї відповіді ДТЕК визнав, що був неповнофазний режим і він був за точкою балансного розмежування. Але всю провину перекладає на третю особу (РТМ "Центр").
Переглянувши Інтернет знайшов алгоритм дії у подібних випадках для фізичних осіб (наприклад, тут: https://12kanal.com/vid-perepadiv-naprugy-zgorila-tehnika-yak-dobytysya-vidshkoduvannya-porady/). А от як діяти юридичній особі?
Право на отримання відшкодування прописано у ст. 24-1 Закону України “Про електроенергетику” яка не містить натяків на відповідальність 3-х осіб. Крім того, жодних договорів із згаданою 3-ю особою РТМ "Центр" ЖБК немає, і ніяких робіт на замовлення ЖБК ця організація не проводила. Також ЖБК не був повідомлений про можливі відключення ЕЕ заздалегідь.

То що порадите? Як діяти далі? Складати і відправляти рекомендованим листом акт-претензію, як описано у наведеному вище посиланні?

Дякую.

6
Цитувати
рішення по справі 119/3236/13-ц
Там у позові відмовлено внаслідок відсутності порушення суб'єктивного права позивача, а не через порушення при передачі голосу.
Так тоді так і лишається відкритим питання про голосування за довіреностями.
Так можна чи не можна?
Чи можна тільки по тим питанням, на по яких своє рішення виголосив той, хто давав довіреність?
На жаль ніде в Мережі поки що не знайшов ґрунтовної відповіді на це питання. Навіть коментарі фахових юристів до ЗУ "Про кооперацію" це питання оминають.

7
Вкотре переглядаю рішення по справі 119/3236/13-ц (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/31805989#).
У ньому суддя доводить, що не зважаючи на пряму вказівку у ст. 15 ЗУ "Про кооперацію" про неможливість передачі голосу іншій особі, це можливо завдяки ст. 237 ЦКУ.
Тоді навіщо фраза "Кожний член кооперативу чи уповноважений кооперативу має один голос, і це право не може бути передано іншій особі." у ст. 15 ЗУ "Про кооперацію"?
Яка в неї функція, коли вона працює?

8
Вітаю, пані та панове!
От така цікава новина: http://www.pravda.com.ua/news/2017/04/19/7141618/
Хто що може сказати? Які плюси й мінуси цього рішення?
Якщо не буде печатки, то що тоді засвідчує справжність документу?

10
Доброго дня.

Хто стикався з проблемою заміни будинкових лічильників ЕЕ (БЛ ЕЕ) для ЖБК?
Цікавлять питання:
Хто має за це платити: ЖБК чи сам Київенерго?
Якими нормативно-правовими актами це регулюється?


Є договір з Київенерго з 1991 р. з декількома додатками, але вони не визначають у чий власності знаходяться БЛ ЕЕ.
На балансі ЖБК їх теж немає.
У договорі є посилання на Акт Розмежування, але поки що знайти цей документ не вдалося. Чи допоможе він нам?

Київенерго у безоплатній заміні нам відмовляє, але причини не пояснює (точніше говорить, що процедурно це не передбачено). З іншого боку є інформація, що в деяких будинках Київенерго робило заміну власним коштом, але після листів від ЖБК до Київради і Мінюсту(?!). На жаль деталі цього листування мені не відомі.

Дякую за відповіді і поради.

11
Про новий трюк облгазів з встановленням будинкових лічильників замість індівідуальних читайте тут:
http://newnews.in.ua/yak-gazovi-lichilniki-zmusyat-ukra%d1%97nciv-platiti-za-nespozhite/

12
Новини / Проект "Жителі" (лінк)
« : 22 Вересня 2016, 09:45:04 »
В Уанеті з`явився сервіс, що має об`єднати мешканців для вирішення комунальних проблем.
Далі про сервіс тут: http://ain.ua/2016/09/22/671572.
А сам сервіс тут: https://zyteli.com/.

13
Доброго дня.

Так скільки ж платитимемо за куб гарячої води у Києві з 1-го липня?

На сайті Київенерго зазначена ціна у 83.1 (76.71 без рушникосушильників) грн (http://kyivenergo.ua/te-home/garyacha_voda), що встановлена Постановою НКРЕ № 1101 від 9 червня 2016 року . На сайті НКРЄ ця постанова позначена як така, що подана на реєстрацію до Мінюсту (http://www.nerc.gov.ua/index.php?news=5202). Та чи пройшла вона реєстрацію?
Чи знову буду застосована «схема Черновецького»?

З іншого боку Київрадою прийняте Рішення №558/558 від 07 липня 2016 року «Про встановлення заборони на введення з 01 липня 2016 року в дію підвищених цін і тарифів для населення на житлово-комунальні послуги в місті Києві» (http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/B271DB73F62CE3D4C2257FFE0068712A?OpenDocument). Та чи має воно юридичну силу більшу, за Постанову НКРЕ № 1101?

Питання виникли через ГІОЦ, що друкує платіжки для нашого ЖБК (поки що з Київенерго розраховуємося через них). ГІОЦ каже, що може нараховувати нам по старих тарифах, у разі якщо ЖБК напише йому листа, в якому вкаже, що застосовувати старі тарифи.

Дякую за ваші думки.

14
Доброго дня, шановні.

Питання до тих, хто розбирався з проблемою високих цін на оренду землі для гаражних кооперативів у місті Києві.

Згідно з пп. 288.5 і 288.5.1 ПКУ, Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

У лютому Київрада зменшила податок на землю для гаражних кооперативів, внісши зміни до Рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року N 242/5629 "Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві" (http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/F77E79CD30D10571C2257F7F0072AC6E?OpenDocument).
Але в тому-то й справа, що ці зміни стосуються платників земельного податку — власників і користувачів землі, але аж ніяк не орендарів. У Додатку 3 до вказаного рішення читаємо:

1.1. Платниками земельного податку є:
1.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);
1.1.2. землекористувачі.

2.1. Об'єктами оподаткування є:
2.1.1. земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;
2.1.2. земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Аж ось шукаючи інформацію в Інтернеті, як вирішують питання надвисокої орендної плати гаражні кооперативи Києва, натрапив на цікавий документ (див. Прикріплений файл).
Документ розташований на сайті: http://autoterem.blogspot.com/2016/04/blog-post_12.html.

Що це? Необізнаність посадової особи, фейк, чи щось інше?

Дякую за відповіді.

15
Доброго дня.

Чи суперечить наступний пункт розділу "Реорганізація і ліквідація кооперативу"  Статуту житлового кооперативу вимогам до неприбуткової організації?

Майно Кооперативу, що залишилось після задоволення вимог кредиторів Кооперативу, здійснення виплат членам Кооперативу паїв та виплат на паї, кооперативних виплат, оплати праці розподіляється між членами Кооперативу пропорційно розмірам їх паїв.
Майно неподільного фонду не підлягає поділу між його членами і передається за рішенням ліквідаційної комісії іншій (іншим) кооперативній організації (кооперативним організаціям). При цьому у рішенні повинні бути визначені напрями використання зазначеного майна.


На мій погляд, цей пункт для неприбуткової організації повинен бути викладений іншим чином:

Майно Кооперативу, що залишилось після задоволення вимог кредиторів Кооперативу, здійснення виплат членам Кооперативу паїв,  оплати праці, а також майно неподільного фонду не підлягає поділу між його членами і передається за рішенням ліквідаційної комісії іншій (іншим) кооперативній організації (кооперативним організаціям). При цьому у рішенні повинні бути визначені напрями використання зазначеного майна.

Сторінок: [1] 2 3 ... 10

Мониторинг доступности сайта Host-tracker.com
email