Друк

Please login or register.
1 година 1 день 1 тиждень 1 місяць Назавжди
Увійти

[Олександр_2015]

ПОЯСНЕННЯ-2:

(click to show/hide)

ПОЯСНЕННЯ

У зміненій позовній заяві від 27 січня 2017 року я вірно написав, що «мій самостійний розрахунок  вартості ЖКП за спірні періоди згідно тарифів, які були чинними до тарифів, визнаних судами незаконними і нечинними з моменту їх прийняття, дав суму 9438,02 грн., тобто я переплатив за ЖКП Відповідача-1  загалом 38689,76 грн. - 9438,02 грн. = 29251,74 грн.».

Однак у додатку № 10 до зміненої позовної заяви від 27 січня 2017 року, а саме - у «Оновленому порівняльному розрахунку за ЖКП (по особовому рахунку 667598)» в останньому рядку таблиці помилково написано, що «САЛЬДО на 17 січня 2017 р.:  -29251,74 грн.».

Зважаючи на те, що це технічна помилка (через те, що різниця між дебетом 38689,76 грн. та кредитом 9438,02 грн. очевидно дає дебетове (додатне) сальдо 29251,74 грн.), прошу не зважати на від’ємний знак перед числом 29251,74 в останньому рядку таблиці додатку № 10.

Позовні вимоги підтримую в повному обсязі. Прошу задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

[Олександр_2015]

Сьогодні відбулось перше судове засідання по справі. Суддя - Парамонов М.Л.
Відповідачі не прийшли, хоча були повідомлені належним чином.
Представник позивача заявила два клопотання:
1) про долучення доказів, та
2) про розгляд справи за відсутності позивача.
Суддя сказав, що клопотання про надання суду для посвідчення оригіналів документів, які були додані до справи прийме на наступному судовому засіданні, коли мають бути відповідачі, яким будуть надіслані копії зміненої позовної заяви від 27 січня 2017 року.

27 січня 2017 року через загальну канцелярію суду були подані
а) змінена позовна заява по числу сторін;
б) пояснення (щодо КП ГІОЦ);
в) дві заяви про залишення позову без розгляду - судді Коренюк та судді Колесник.

До речі, суддя дійсно справляє враження заслуженого юриста України - інтелігентний та фаховий .

Наступне судове засідання призначено на 27 березня 2017 року на 16 годин.

[Олександр_2015]

Сьогодні відбулось перше судове засідання по справі. Суддя - Парамонов М.Л.
Відповідачі не прийшли, хоча були повідомлені належним чином.
Представник позивача заявила два клопотання:
1) про долучення доказів, та
2) про розгляд справи за відсутності позивача.
Суддя сказав, що клопотання про надання суду для посвідчення оригіналів документів, які були додані до справи прийме на наступному судовому засіданні, коли мають бути відповідачі, яким будуть надіслані копії зміненої позовної заяви від 27 січня 2017 року.

27 січня 2017 року через загальну канцелярію суду були подані
а) змінена позовна заява по числу сторін;
б) пояснення (щодо КП ГІОЦ);
в) дві заяви про залишення позову без розгляду - судді Коренюк та судді Колесник.

До речі, суддя дійсно справляє враження заслуженого юриста України - інтелігентний та фаховий .

Наступне судове засідання призначено на 27 березня 2017 року на 16 годин.

27 березня 2017 року с/з не відбулось, оскільки перший раз не прийшов відповідач-2 - КП ГІОЦ, який був належним чином повідомлений. Сьогодні, 28 липня 2017 року повинно було розпочатись слухання справи по суті, перед яким позивач мав надати суду для посвідчення оригінали документів, які були додані до справи, але виявилось, що заслужений юрист України головуючий суддя Парамонов раптом... подав у відставку!  Тепер справу буде вести суддя Леонтюк Любов Кирилівна. У канцелярії сказали, що зараз працює всього 4 судді і тому наступне с/з може бути призначене навіть на листопад 2017 року... 

[Олександр_2015]

Тепер справу буде вести суддя Леонтюк Любов Кирилівна. У канцелярії сказали, що зараз працює всього 4 судді і тому наступне с/з може бути призначене навіть на листопад 2017 року... 

Так і сталось - с/з призначено на 16 листопада 2017 року на 16-30:

[Олександр_2015]

А тим часом:

ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ
ТРЕТЯ ДИСЦИПЛІНАРНА ПАЛАТА
ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ
УХВАЛА

9 серпня 2017 року   Київ              № 2395/3дп/15-17

Таким чином, попереднім розглядом дисциплінарної скарги були встановлені обставини, які можуть свідчити про те, що суддя Леонтюк Л.К. умисно або внаслідок недбалості під час розгляду справи № 753/4920/17 незаконно відмовила в доступі до правосуддя або допустила істотні порушення норм процесуального права, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, що відповідно до підпункту а) пункту 1 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» є підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,            статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 12.12 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Дарницького районного суду             міста Києва Леонтюк Любові Кирилівни.

(click to show/hide)

 
УКРАЇНА
ВИЩА РАДА ПРАВОСУДДЯ
ТРЕТЯ ДИСЦИПЛІНАРНА ПАЛАТА
ВИЩОЇ РАДИ ПРАВОСУДДЯ
УХВАЛА

9 серпня 2017 року   Київ              № 2395/3дп/15-17


Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва Леонтюк Л.К. 


Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Мамонтової І.Ю., членів Гречківського П.М.,                Мірошниченка А.М., Овсієнка А.А., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. та додані до нього матеріали попередньої перевірки скарги Буткалюка Петра Євдокимовича на дії судді Дарницького районного суду міста Києва Леонтюк Любові Кирилівни,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 16 травня 2017 року надійшла дисциплінарна скарга Буткалюка П.Є. щодо неправомірної поведінки судді Дарницького районного суду міста Києва Леонтюк Л.К. під час розгляду справи № 753/4920/17                                         (вх. № Б-2445/0/7-17).
На думку скаржника, суддя Дарницького районного суду міста Києва   Леонтюк Л.К. під час постановлення ухвали від 3 квітня 2017 року у вказаній справі, на порушення вимог Цивільного процесуального кодексу України безпідставно закрила провадження у справі за його скаргою на постанову начальника Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції в місті Києві ОСОБА_1 про утворення виконавчої групи від 10 березня 2017 року у ВП № 47948012. Як наслідок, суддя Леонтюк Л.К. протиправно відмовила Буткалюку П.Є. у доступі до правосуддя.
З огляду на викладене скаржник просить притягнути суддю Дарницького районного суду міста Києва Леонтюк Л.К. до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу матеріалу від                  5 травня 2017 року та протоколу передачі матеріалу раніше визначеним членам від 27 червня 2017 року зазначену скаргу та додаткові пояснення були розподілені члену Вищої ради правосуддя Худику М.П. для проведення попередньої перевірки.
За результатами попередньої перевірки член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худик М.П. висновком від 21 липня 2017 року запропонував залишити таку скаргу без розгляду та повернути скаржнику.
У той же час, розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. та додані до нього матеріали, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Дарницького районного суду міста Києва Леонтюк Л.К. з огляду на таке. 
У рамках виконавчого провадження № 47948012 виконується рішення суду у цивільній справі, що стосується реалізації цивільних прав ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_3 на користування житлом.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 3 квітня 2017 року  у справі № 753/4920/17 провадження за скаргою Буткалюка П.Є. на постанову начальника Дарницького районного відділу Державної виконавчої служби  міста Києва Головного територіального управління юстиції в місті Києві            ОСОБА_1 про утворення виконавчої групи від 10 березня 2017 року у виконавчому провадженні № 47948012 – закрито.
Постановляючи вказану ухвалу, суддя Леонтюк Л.К. дійшла висновку, що зазначену справу не належить розглядати в порядку цивільного судочинства, оскільки вона підлягала розгляду в порядку адміністративного судочинства.
При цьому зазначеним суддею не враховано ухвалу цього ж суду від              22 березня 2017 року у справі № 753/4921/17, якою відмовлено у відкритті провадження в справі, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно зі статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України «суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо … захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин».
Згідно зі статтею 383 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
З огляду на обставини справи Третя Дисциплінарна палата вважає необґрунтованими висновки судді Леонтюк Л.К. стосовно того, що вирішення цього спору не повинно здійснюватися в порядку цивільного судочинства.
Питання про підвідомчість спорів, що виникають під час виконання судових рішень у цивільних справах, однозначно вирішено як процесуальним законом, так і судовою практикою, зокрема, яка висвітлена у постановах Верховного Суду України за 2015–2016 роки у справах №№ 6-3077цс15,                 21-278а15, 21-3404а15, 32-318а16. При цьому будь-які труднощі при визначенні підвідомчості таких спорів відсутні.
Таким чином, дійшовши необґрунтованого висновку про непідсудність цієї справи суду загальної юрисдикції і відмовившись розглянути скаргу по суті, суддя Леонтюк Л.К. позбавила Буткалюка П.Є. доступу до правосуддя.
Крім того, закриваючи провадження за скаргою на дії державного виконавця з мотивів її помилкового подання в порядку цивільного судочинства, суддя Леонтюк Л.К. не врахувала, що виключно в порядку адміністративного судочинства здійснюється розгляд лише тих спорів, які стосуються виконання зведеного виконавчого провадження, про що зазначено в пункті 3 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», та на який суддя посилається, проте, приймаючи рішення, робить висновок протилежний тому, що зазначений у вказаних рекомендаціях пленуму, що є свідченням недбалості при ухваленні судового рішення.
Також під час проведення перевірки встановлено, що скаржник скористався правом на оскарження зазначеної ухвали у справі                               № 753/4920/17 в апеляційному порядку (згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень).
За результатами оскарження ухвалою апеляційного суду міста Києва від  1 червня 2017 року апеляційну скаргу Буткалюка П.Є. задоволено: ухвалу Дарницького районного суду міста Києва від 3 квітня 2017 року про закриття провадження у справі скасовано та справу направлено до Дарницького районного суду міста Києва для продовження розгляду.   
Таке рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що Буткалюк П.Є. звернувся до суду з приводу оскарження рішення посадової особи органу державної виконавчої служби, що було прийняте під час виконання судового рішення у цивільній справі, оскільки чинним законодавством встановлено конкретний порядок оскарження таких рішень, а саме в порядку цивільного судочинства за процедурою, визначеною в розділі VII ЦПК України, то колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції невірно визначився з правовою природою відносин, що є предметом розгляду в рамках цієї справи, помилково застосував положення пункту першого частини першої статті 205 Цивільного процесуального кодексу України та закрив провадження у справі.
Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисної або внаслідок недбалості незаконної відмови в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або іншого істотного порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду.
Таким чином, попереднім розглядом дисциплінарної скарги були встановлені обставини, які можуть свідчити про те, що суддя Леонтюк Л.К. умисно або внаслідок недбалості під час розгляду справи № 753/4920/17 незаконно відмовила в доступі до правосуддя або допустила істотні порушення норм процесуального права, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків, що відповідно до підпункту а) пункту 1 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» є підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,            статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 12.12 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Дарницького районного суду             міста Києва Леонтюк Любові Кирилівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя


Члени Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя


                          
                           
                 І.Ю. Мамонтова



                 П.М. Гречківський

             А.М. Мірошниченко
                   
  А.А. Овсієнко

http://www.vru.gov.ua/act_list?number=2395%2F3%D0%B4%D0%BF%2F15-17&session_date=0&act_type1=26&act_type2=125&act_type3=0&name=
Це 99% судей такі? 

[Олександр_2015]

Вчора, 16 листопада 2017 року у Дарницькому суді відбулось с/з по справі на захист прав споживачів на перерахунок за послуги з утримання будинку і прибудинкової території за період з 01.12.2006 р. по 30.04.2015 р та за послуги з централізованого постачання холодної води, централізованого постачання гарячої води, водовідведення та централізованого опалення за період з 01.12.2006 р. по 30.06.2014 р. (ймовірна переплата по незаконним тарифам - 29251,74 грн.)  Головуюча - суддя Леонтюк Л.К. Були представники відповідачів - КП "Дирекція замовника" та КП ГІОЦ. Цікаво, що судова повістка позивачу чомусь не була вручена, але позивач дізнався про дату с/з з сайту Дарницького суду.

Позивач надав суду для посвідчення оригінали документів, які були додані до справи і нова суддя розпочала слухання по суті справи без попереднього слухання.

Відповідачі запитували позивача про наступне:
1) Чому у позові написано, що для нарахування сплати за ЖКП ймовірно застосовувалися тарифи, встановлені РКМДА?
2) Чому у позові стверджується, що гроші за ЖКП сплачувались на користь КП ГІОЦ (хоча там не так написано)?
3) Чому взагалі виникло питання про цей перерахунок, адже був суд про стягнення боргу за спірні періоди і позивач визнав борг та сплатив за спожиті ЖКП за виконавчим листом від 10.06.2014 року.
4) Хто робив порівняльний розрахунок за ЖКП і якщо це позивач, то чи є у нього економічна чи бухгалтерська освіта?
5) Звідки і коли позивач дізнався про порушення своїх прав?
6) Чи споживав позивач ЖКП у спірні періоди, чи були претензії по якості цих ЖКП?
7) Чи є у позивача докази того, що відповідач-1 (КП "Дирекція замовника") був учасником адміністративних справ по визнанню тарифів недійсними у спірні періоди?
8) Чи знає позивач, що принцип формування тарифів після 2003 року було змінено, а згадані у позові РКМДА 2000-2003 років втратили чинність?

Після дебатів суддя зробила перерву в с/з до 22 лютого 2017 року, 15-00 і попросила позивача надати до цієї дати копію судового рішення про стягнення заборгованості за спірний період.

ПИТАННЯ:
Чи може мати якесь значення той факт, що після того, як позивач дізнався на початку 2016 року про порушення своїх прав і 15 лютого 2016 року написав акт-претензію про перерахунок виконавцю ЖКП, він ще пару раз сплатив за ЖКП, спожиті у спірні періоди по незаконним (це вже йому було відомо) тарифам (але він це робив примусово, на виконання судового рішення, згідно виконавчого листа!)?

Цікаво почути коментари юристів...

[Перо]

ПИТАННЯ:
Чи може мати якесь значення той факт, що після того, як позивач дізнався на початку 2016 року про порушення своїх прав і 15 лютого 2016 року написав акт-претензію про перерахунок виконавцю ЖКП, він ще пару раз сплатив за ЖКП, спожиті у спірні періоди по незаконним (це вже йому було відомо) тарифам (але він це робив примусово, на виконання судового рішення, згідно виконавчого листа!)?

Має значення у площині визначення точної суми переплати. Бо наявність переплати -це доказ існування спору. Я вже казав, що до суду слід подати таблицю, з якої у розрізі кожного з місяців спірного періоду видно -скільки було нараховано і ким з відповідачів, скільки і кому було фактично сплачено (у т. ч. стягнуто на виконання рішення суду), та скільки підлягає сплаті за РКМДА, які були останніми чинними. Фактично сплачене слід підтвердити квитанціями.

[Олександр_2015]

ПИТАННЯ:
Чи може мати якесь значення той факт, що після того, як позивач дізнався на початку 2016 року про порушення своїх прав і 15 лютого 2016 року написав акт-претензію про перерахунок виконавцю ЖКП, він ще пару раз сплатив за ЖКП, спожиті у спірні періоди по незаконним (це вже йому було відомо) тарифам (але він це робив примусово, на виконання судового рішення, згідно виконавчого листа!)?

Має значення у площині визначення точної суми переплати. Бо наявність переплати -це доказ існування спору. Я вже казав, що до суду слід подати таблицю, з якої у розрізі кожного з місяців спірного періоду видно -скільки було нараховано і ким з відповідачів, скільки і кому було фактично сплачено (у т. ч. стягнуто на виконання рішення суду), та скільки підлягає сплаті за РКМДА, які були останніми чинними. Фактично сплачене слід підтвердити квитанціями.

Така таблиця є у справі, але вона була складена, коли відповідач був один, а наразі їх вже два. А в позові написано таке:

Відповідач-1 оманював мене не тільки відносно вартості ЖКП, яку належало сплачувати (на підставі нечинних РКМДА), але й порядку розрахунків за ЖКП: як з'ясувалося, гроші мною сплачувалися не виконавцю ЖКП і не балансоутримувачу будинку, а на розподільчий рахунок 2603000018106 у банку «Хрещатик» фінансового посередника Відповідача-2.

З рахунків Відповідача-2 вбачається, що кошти за ЖКП мають сплачуватися чи то на користь цієї установи, чи то на користь Відповідача-1 (саме таким чином вони складені).

[Олександр_2015]

Після дебатів суддя зробила перерву в с/з до 22 лютого 2017 року, 15-00 і попросила позивача надати до цієї дати копію судового рішення про стягнення заборгованості за спірний період.

С/з раптово перенесено на 13 березня 2018 року на 11-00. 
Може через введення нового ЦПК? 

[Олександр_2015]

С/з раптово перенесено на 13 12 березня 2018 року на 11-00. 
Може через введення нового ЦПК? 

Сьогодні мало відбутись перше с/з по суті справи. Обидва відповідача у с/з з'явились, а представник позивача - ні, оскільки до позивача та його представника (які проживають у одній квартирі) не надійшла судова повістка про виклик у с/з (і це вже другий раз - від судді Леонтюк). Я прийшов як вільний слухач. Порушниця присяги суддя Леонтюк вразила мене своєю непрофесійністю і неадекватністю. По-перше, вона стверджувала, що позивачу не потрібно надсилати ніяких повісток, оскільки інформація про призначені с/з розміщується на сайті суду !  По друге, вона навіть не ознайомлена з документами справи, бо у справі є клопотання позивача від 2 лютого 2017 року про розгляд справи за його відсутності (первісний позов було подано до суду ще 4 листопада 2016 року)! По-третє, вона сказала, що те, що сторона позивача не прийшла на перше засідання з розгляду справи по суті - це неповага до суду і що наступного разу вона накладе за це штраф (за новим ЦПК це може бути до 27460 грн. !!!), або навіть... відкриє кримінальне провадження (!!!)  (може вона вживала наркотики перед с/з?  ). По-четверте, вона розглядала справу за старим ЦПК, а після с/з заявила, що новий ЦПК почне діяти тільки... з січня 2019 року  ! По-п'яте, вона з якогось дива відклала розгляд справи до 11-30 22 травня 2018 року!

Прошу юристів порадити, як діяти у такій ситуації (відвід судді тепер можна давати тільки протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження)? А може це я щось переплутав?

І ще є питання по новому ЦПК.

1) Я вірно розумію ч.2 ст. 60 ЦПК, що для малозначних справ представником позивача все-таки може бути не тільки адвокат (але, якщо у справі 2 відповідача, то суддя повинен спочатку вирішити, чи є справа малозначна, чи ні)?

2) У ст. 223 нового ЦПК є колізія:
з одного боку:

3. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки;

,
а з іншого:

5. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез’явлення не перешкоджає вирішенню спору.

 

[Юрій Васильович]

Сьогодні мало відбутись перше с/з по суті справи. Обидва відповідача у с/з з'явились, а представник позивача - ні, оскільки до позивача та його представника (які проживають у одній квартирі) не надійшла судова повістка про виклик у с/з (і це вже другий раз - від судді Леонтюк). Я прийшов як вільний слухач.

Вчора, 16 листопада 2017 року у Дарницькому суді відбулось с/з ...
...Позивач надав суду для посвідчення оригінали документів, які були додані до справи і нова суддя розпочала слухання по суті справи без попереднього слухання. ...
... суддя зробила перерву в с/з до 22 лютого 2018 року, 15-00 і попросила позивача надати до цієї дати копію судового рішення про стягнення заборгованості за спірний період.

Не зрозуміло, Ви знали про перенесення  на 12.03.

С/з раптово перенесено на 12 березня 2018 року на 11-00. 

а позивач ні? Якщо позивач не знав про перенесення, то про дату 22.02. він же знав, бо був присутнім 16.11. 2017р.  Відповідно він повнен був з'явитися 22.02.  і на місці отримати повістку на 12.03. (міг не брати повістку, якщо не потрібна, а просто взнати дату). Якщо він 22.02. не з'явився, то мав би поцікавитись а що ж там відбулось і коли наступне с/з...   

...у справі є клопотання позивача від 2 лютого 2017 року про розгляд справи за його відсутності (первісний позов було подано до суду ще 4 листопада 2016 року)!

То добре, але можна і продублювати...

суддя Леонтюк сказала, що те, що сторона позивача не прийшла на перше засідання з розгляду справи по суті - це неповага до суду і що наступного разу вона накладе за це штраф (за новим ЦПК це може бути до 27460 грн. !!!),

То якщо були б дані про отримання повістки.

Стаття 216. Обов’язки осіб, присутніх у залі судового засідання
... 4. За прояв неповаги до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення учасника справи або іншої особи, присутньої в залі судового засідання, до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення правопорушення, для чого у судовому засіданні із розгляду справи оголошується перерва, або після закінчення судового засідання.

ЗУ "Про судоустрій...":

Стаття 50. Відповідальність за неповагу до суду чи судді
1. Прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом.

Вебпортал Судова влада:  http://old.court.gov.ua/sud0436/info/news/311004/
Текст Рішення Ради судів: http://www.cct.com.ua/2016/04.11.2016_74.htm
Сайт Українське право: http://ukrainepravo.com/news/ukraine/sudam-nadali-rekomendats-yak-reaguvati-na-nepovagu-do-sudu/
КУпАП:

Стаття 185-3. Прояв неповаги до суду або Конституційного Суду України

Неповага до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил, -

тягнуть за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  (850 - 1700 грн.)

Ті самі діяння, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, -

тягнуть за собою накладення штрафу від ста п’ятдесяти до двохсот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( 2550 - 4250 грн. )  або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

вона з якогось дива відклала розгляд справи до 11-30 22 травня 2018 року!

Якщо вона не бачила заяви про розгляд без участі позивача...

Прошу юристів порадити, як діяти у такій ситуації (відвід судді тепер можна давати тільки протягом 10 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження)? А може це я щось переплутав?

А як Ви взнаєте про упередженість судді до початку засідань?

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

1) Я вірно розумію ч.2 ст. 60 ЦПК, що для малозначних справ представником позивача все-таки може бути не тільки адвокат (але, якщо у справі 2 відповідача, то суддя повинен спочатку вирішити, чи є справа малозначна, чи ні)?

А звідки критерій про кількість відповідачів?

2) У ст. 223 нового ЦПК є колізія:

Згоден з Вами. Є питання...

[Олександр_2015]

Не зрозуміло, Ви знали про перенесення  на 12.03.
 а позивач ні? Якщо позивач не знав про перенесення, то про дату 22.02. він же знав, бо був присутнім 16.11. 2017р.  Відповідно він повнен був з'явитися 22.02.  і на місці отримати повістку на 12.03. (міг не брати повістку, якщо не потрібна, а просто взнати дату). Якщо він 22.02. не з'явився, то мав би поцікавитись а що ж там відбулось і коли наступне с/з...

За тиждень до 22.02. я подивився на сайт суду і побачив, що с/з чомусь перенесено на 12.03. (при цьому ніякі судові повістки ні позивач, ні його представник не отримував). Позивач не ходить на с/з, бо написав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Але для перестраховки, поки діяв старий ЦПК, його інтереси у суді представляв представник (хоча ні старий, ні новий ЦПК не вимагає цього). З 15 грудня 2017 року діє новий ЦПК, згідно з яким:

9) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання
чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності
цією редакцією Кодексу;

А у ньому написано, що

1. Представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Тому я вирішив, що інститут представників-неадвокатів для звичайних громадян тепер скасовано, а сама справа є малозначна і буде розглядатись без виклику сторін і сказав про це представнику позивача. Але я не дочитав далі, що:

2. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних
спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має
цивільну процесуальну дієздатність

А, оскільки:

6. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

, то виходить, що ця справа повинна бути малозначною. А малозначні справи:

Стаття 274. Справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження
1. У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:
1) малозначні справи;

А такі страви розглядаються:

5. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Тобто, я вважав, що якщо за старим ЦПК представник позивача мав право бути у с/з, то тепер такого права він лишився (але це помилка, як я написав вище). А от обов'язку ходити на с/з не має ні позивач, ні його представник ні за старим, ні за новим ЦПК (у випадку, коли позивач написав клопотання про розгляд справи за його відсутності):

3. Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

То добре, але можна і продублювати...

Тобто, якщо у справі вже є таке клопотання, а суддя його не бачить, то його треба подати повторно?  Ми так вже зробили з клопотанням надсилати повістки на київську адресу представника позивача, бо суддя Леонтюк надіслала повістку на попереднє слухання на львівську адресу представника позивача. Але результат все одно - "нульовий" (повісток немає).

А як Ви взнаєте про упередженість судді до початку засідань?

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Дякую, я це бачив, але не "вчитався". Але відвід через це суддівське самодурство вже не можна робити - пройшло 2 дні.

А звідки критерій про кількість відповідачів?

Стаття 274. Справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження

1. У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:

1) малозначні справи;

2) що виникають з трудових відносин.

2. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

3. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) ціну позову;

2) значення справи для сторін;

3) обраний позивачем спосіб захисту;

4) категорію та складність справи;

5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;

6) кількість сторін та інших учасників справи;

7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згоден з Вами. Є питання...

П.п. 2 п. 3 ст. 223 ЦПК треба викласти у такій редакції:

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача позивача, незалежно від причин неявки;

Висновок. Порушниця присяги суддя Леонтюк:
1) Не знайомилась зі справою, не побачила вже задоволеного першим суддею клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності.
2) Неправомірно перенесла останнє с/з.
3) Неправомірно винесла зауваження стороні позивача про неповагу до суду.
4) Неправомірно погрожувала штрафом стороні позивача.
5) Неправомірно погрожувала кримінальною справою стороні позивача (!!!).
6) Неправомірно керуються старим ЦПК.
7) Не надсилає судових повісток про призначені с/з (позивач просив це робити у своєму клопотанні).
8) Неправомірно стверджує, що суд не повинен надсилати повістки позивачу, якщо він розміщує інформацію про призначені с/з на своєму сайті (!!!).

І як з цим самодурством і невіглаством боротись? 

[Перо]

І як з цим самодурством і невіглаством боротись?

1) Беріть на озброєння ст. 43 ЦПК (права та обов’язки учасників справи). Законом передбачено, що не лише судді-самодури "правлять бал" у процесі.
2) Відповідно до ч. 3 ст. 214 ЦПК:
У разі виникнення заперечень у будь-кого з учасників справи, а також свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого ці заперечення заносяться до протоколу судового засідання і про їх прийняття чи відхилення суд постановляє ухвалу.
Але позивачу спочатку слід дізнатися про "фокуси" самодури Леонтюк - з журналу с/з чи технічного запису, а далі реалізувати свої процесуальні права.
3) Щодо відводу -такий можливо заявити протягом встановленого строку лише після 15.12.2017 р., тому поновляйте строк і заявляйте відвід, якщо "фокуси" вважаєте належними для цього підставами.
4) Щодо представництва адвокатом чи іншою особою. Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦПК:
положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України
Натомість, позивачу, ураховуючи що позов подано після 30.09.2016 р., слід якимось чином висловити свою позицію стостовно малозначності (чи навпаки) справи.

Додатково можу додати, що процес розпочався за старою редакцією ЦПК, а продовжується (з 15.12.2017 р.) за новою. При цьому немає вимог у ЦПК про те, що процес має розпочатися спочатку. Тому можуть виникати певні процесуальні питання, вирішення яких кожний суддя може тлумачити по-своєму. Щоб уникнути проблеми залишення позову без розгляду (оскільки Леонтюк, з Ваших слів, не дивиться матеріали справи), нехай позивач ще раз напише заяву про розгляд справи у його відсутність. Головне -наявність усіх доказів позивача у справі.

[Юрій Васильович]

А звідки критерій про кількість відповідачів?

Стаття 274. Справи, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження

1. У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи:

1) малозначні справи;

2) що виникають з трудових відносин.

2. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

3. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) ціну позову;

2) значення справи для сторін;

3) обраний позивачем спосіб захисту;

4) категорію та складність справи;

5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;

6) кількість сторін та інших учасників справи;

7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Пункти частини 3 призначені для застосування з частиною 2. 
Частиною 1 встановлено перелік справ, які розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження за визначенням.  Частиною 2 дозволено і деякі  інші справи розглядати у порядку спрощеного позовного провадження. Наприклад за клопотанням позивача (ч. 2 ст. 184). От у такому разі суд і повинен враховувати перелічені в ч. 3 обставини під час визначення порядку розгляду.

[Юрій Васильович]

2) Неправомірно перенесла останнє с/з.

Правомірно. Представника позивача не було ж.