Юлия | 2010-12-11 05:33:13 | |||
1.Имеет ли право "Киевэнерго" отключать эл.ен. от квартиы без решения суда? 2.Как надо действовать в случае, когда Киевэнерго ПРИ НЕИМЕНИИ ТЕКУЩИХ ДОЛГОВ предъявляет долг за 2005 год и грозит отключением света в квартире? при том не предоставляет документы когда именно была неуплата счетов. 3.Возможно ли привлечь к ответственности АК «Киевэнерго» за срыв беременности (самопроизвольный аборт на сроке 7-8 недель)? При отключении эл.ен. сотрудики «Киевэнерго» грубо и нагло себя вели, один из них меня толкнул (свидетелей и синяков у меня нет) в то время я сильно перенервничала у меня через пару часов случился выкидыш. Какова вероятность выиграть суд? Если надо все опишу в деталях с документами Зарание спасибо за ответ | ||||
1 | Тетяна Academia | 2010-12-13 15:50:16 | ||
Пані Юлія! Багато дій, названих Вами, Київенерго здійснювати не має права. Однак слід розуміти, що для виграшу в судовому процесі кожна Ваша вимога повинна бути підкріплена доказами. При чому, належними і допустимими. Також слід проаналізувати свої можливості з огляду на ст.60 ЦПК України, особливо її 4 пункт. Стаття 60. Обов'язки доказування і подання доказів 1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. 2. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. 3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. 4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. | ||||
2 | Андрей | 2010-12-13 19:29:38 | ||
Порядок відключення регламентований ПКЕЕН ( П.27 - Порядок відключення. За 30 днів Київенерго мало надіслати попередження, за яке Ви мали розписатися. Якщо цього не було - це порушення. Борг за 2005 рік виходить за межі позовної давності. Якщо Ви маєте всі квітанції за три останні роки - формально до Вас не може бути претензій. У судовому порядку Київенерго борг не стягне. Але, судитися воно і не буде - на це є відключення. | ||||
Olga | Харків | Ukraine | 2010-12-10 12:27:59 | |
Шановний, Віктор Іванович! Скажіть будь-ласка, як повинна сплачувати юридична особа квартирну плату (плату за утримання житла), яка має у власності квартиру (житлове приміщення). Адже тариф за квартплату розрізняється для житлових приміщень та нежитлових приміщень, згідно Постанови КМ України № 529 від 20.09.2009 р. Щодо плати фізичними чи юридичними особами законодавство не визначене. | ||||
gro-za | 2010-12-06 14:53:25 | |||
ПОДАТКОВИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ - | ||||
1 | gro-za | 2010-12-06 21:22:27 | ||
Налоговый кодекс все-таки вводит налог на доход от депозитов, на недвижимость, снижает ставки налога на прибыль и НДС, а также дает широкие права налоговикам. Эпопея с Налоговым кодексом все же подошла к логичному завершению. Бастовавшие предприниматели отвоевали свой злополучный «14 раздел», и документ практически не затронул систему упрощенного налогообложения. Тем не менее, осталось немало норм, которые повлияют не только на работу малого бизнеса, но и на рядовых граждан. Начнем с того, что отныне налог на доходы физических лиц будет уплачиваться по прогрессивной шкале. Если раньше для всех была единой ставка 15%, то теперь она будет применима для лиц с месячным доходом до 10 минимальных зарплат (сейчас это около 9200 грн.). У тех, кто зарабатывает больше, государство станет забирать 17%. Кроме того парламент все-таки утвердил налог на доход от депозитов, он появится в 2015 году. И хотя его ставка сравнительно лояльна, на уровне 5%, вкладчики вряд ли обрадуются, и определенный риск оттока депозитов из банков все равно есть. Утешиться можно разве что тем, что в некоторых странах вкладчики отдают государству до 30% своей прибыли. Правда, уже со следующего года снизится налог на дивиденды – с 15% до 5%. Это должно порадовать акционеров и пайщиков корпоративных инвестфондов. С принятием Налогового кодекса введен и налог на недвижимость. Тем не менее, под его действие попадают только квартиры площадью свыше 120 кв.м и дома более 250 кв.м. Ставки налога определяются местными властями, но зажаты в определенных рамках. Для квартир площадью до 240 кв. м и домов до 500 кв. м ставка не может превышать 1% размера минимальной зарплаты/кв.м на 1 января отчетного года. Для квартир свыше 240 кв. м и домов площадью более 500 кв. м - до 2,7% размера минимальной зарплаты/кв.м на 1 января отчетного года. «Перекочевал» из ветированного президентом кодекса и «худеющий» налог на прибыль, который в течение 3-х лет будет снижен с 25% до 16%. Это же касается и налога на добавленную стоимость, ставка которого с 2014 года составит не 20%, а 17%. Другой вопрос, скажется ли это на ценах и облегчит ли карман потребителя – неизвестно. Ну и, безусловно, «упрощенка», которая и стала камнем преткновения после принятия первой редакции Налогового кодекса. «Единщики» остались при своем: изменения их практически не затронули. В итоге, предприниматели как и прежде смогут работать с максимальным оборотом до 0,5 млн.грн. в год, без кассового аппарата, нанимать до 10 человек и платить налог по максимальной ставке 200 грн., вместо 600 грн., которые были установлены ранее. Оставили «упрощенку» и юридическим лицам с оборотом до 1 млн.грн. и количеством наемных работников до 50 человек. Также исчезла и одиозная норма, которая накладывала ограничение более чем на 20 видов деятельности, которыми не смогли бы заниматься предприниматели, выбравшие упрощенную систему налогообложения. Под этот «секатор» попадали организаторы азартных игр, производство и розничная продажа подакцизных товаров, финансовая деятельность, риэлторы, юристы и бухгалтера, рекламисты, а также интернет-магазины, что попросту убило бы онлайн-коммерцию. В одобренном Януковичем кодексе этих граничащих с безумием норм, слава Богу, нет. Тем не менее, осталось одно очень неприятное ограничение, которое ударит по большинству предпринимателей. Речь идет о запрете относить в состав расходов затраты на приобретение товаров (работ, услуг) и других материальных и нематериальных активов у физлиц, которые работают на едином налоге. Получается, что если раньше предприятие закупало определенную продукцию у контрагентов, работающих на едином налоге, оно могло на сумму этих затрат уменьшить налогооблагаемый доход. Теперь этот механизм, увы, не будет работать. Поэтому часть компаний на общей системе налогообложения откажется от работы с «единщиками», а другая часть будет проводить их с «дружественными» контрагентами посредством схем, которые позволят максимально уйти от налогообложения. Правда, в качестве утешения Налоговой кодекс все же разрешает относить на затраты оплату товаров и услуг «упрощенцев», если они касаются информатизации, а также издержки на услуги консалтинга, маркетинга, рекламы от нерезидентов, если они не превышают 4% выручки. Ну и разумеется нельзя не упомянуть о полномочиях Налоговой. Да, Янукович помог исключить из Налогового кодекса наиболее дискриминационные, по его мнению нормы, позволявшие нарушение презумпции невиновности налогоплательщика и затягивание административного ареста имущества. Кроме того, налоговикам запретили проводить выездные документальные проверки в случае, если компания-плательщик налога на прибыль 4 квартала подряд показывает убыток, а также если налогоплательщик не предоставил на запрос Налоговой исчерпывающий ответ или корректно заверенные копии затребованныз документов. Тем не менее, право на проведение проверок осталось практически неизменным, его регламентирует статья 75, а также ужасающая практически всех предпринимателей статья 80, которая, по сути, позволяет налоговикам проводить проверки без уведомления налогоплательщика. Никуда не делись и основания, которые дают право для такой проверки: например, если госорганы «настучат» налоговой о своих подозрениях (заметим, о доказательствах здесь речь не идет) в отношении законности работы предпринимателя, либо по «звонку» от обиженного потребителя. Тем не менее, хочется верить, что Рада будет постепенно вносить изменения в Налоговый кодекс, и все же некоторые все еще оставшиеся каверзные нормы (например, условия сотрудничества «единщиков» и компаний, платящих налог на прибыль) будут выкорчеваны из этого документа или хотя бы максимально отсрочены. Напомним, что 30 ноября Виктор Янукович принял решение наложить вето на Налоговый кодекс. В частности, он предложил ВР сохранить существующую систему налогообложения малого бизнеса. 2 декабря парламент принял в новой редакции Налоговый кодекс с учетом предложений главы государства. Янукович 3 декабря подписал Налоговый кодекс, принятый Верховной Радой с учетом внесенных главой государства предложений, а 4 декабря документ был опубликован в газете «Голос Украины». | ||||
gro-za | 2010-12-04 12:03:55 | |||
Відкритий лист українських науковців - Науковій громадськості світу та акад. Б.Патону Науковій громадськості світу Президентові Національної академії наук України Патону Б.Є. Шановні пані й панове! Лихо, що спостигло сучасну українську культуру, набирає нових загрозливих форм у наступі на науково-культурницькі заклади. Досі одним із провідних наукових осередків українського музейництва вважався Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник. Тут працювали доктори й кандидати наук, фахівці з історії Церкви й сакральної культури. Щороку в Заповіднику провадилися наукові конференції («Несторівські читання», «Могилянські читання», «Православ’я – наука – освіта» тощо), на які з’їжджалися провідні вчені з різних країн. Виходили наукові монографії й збірники. Ситуація різко змінилася після призначення 8 квітня 2010 року на посаду генерального директора Заповідника Громової Марини Едуардівни. Аналогічно до подій початку 1930-х років погромницька активність нового керівництва спрямована на знищення наукової складової заповідника, виселення музеїв із приміщень Заповідника. Наказом п. Громової № 230 від 10.11.2010 р. звільнено 5 докторів наук і 5 кандидатів наук. У різний час ученим, що недавно пройшли атестаційну комісію, було «запропоновано» піти самим або їх брутально переведено на низькі посади (напр., упорядника кількатомового покажчика видань, що вийшли на території України, Сергія Степановича Петрова – на посаду двірника). Під різними приводами із штату Заповідника звільняються висококваліфіковані музейники (попереджено про скорочення чудового знавця іконопису Ольгу Олександрівну Коваленко), реставратори, натомість на звільнені посади призначаються особи без належної кваліфікації. Зупинено підготовку до друку планових робіт, зокрема збірника документів про втрати культурної спадщини України в мирні роки ХХ ст., про що було підписано угоду між заповідником та Інститутом історії України НАН України. Звертаємось до Вас із проханням підтримати наш протест проти вандалізму. З повагою Сергій Білокінь, доктор історичних наук, лауреат Державної премії України ім. Т.Шевченка, Сергій Гальченко, доктор філологічних наук, професор Світлана Кагамлик, кандидат історичних наук Алла Киридон, доктор історичних наук, професор Валерій Ластовський, доктор історичних наук, професор Сергій Сегеда, доктор історичних наук, професор Василь Ульяновський, доктор історичних наук, професор | ||||
1 | gro-za | 2010-12-05 17:28:24 | ||
Підтримаймо! Листи у підтримку можна насилати в електронному виді на адресу публікації | ||||
gro-za | 2010-12-04 12:03:04 | |||
Богдана Костюк: МАЙДАН FOREWER Сьогодні вранці я спостерігала, як вивозяться з Майдану рештки Міста Волі – порвані намети, чиїсь клунки, згорнуті вимазані у бруді прапори. Міліція оточила Майдан, а ті з мешканців наметового містечка, хто не ризикнув іти геть, зібрались біля переходу і суворо зиркали у бік міліцейської шеренги та залізних щитів. Центральна площа столиці України готується до Різдвяних і Новорічних свят. Влада зносить намети протестуючих підприємців: за словами Президента Януковича, «Наметове містечко було прибране за рішенням суду, а новорічну ялинку встановлюють за рішенням Київської міської адміністрації». Діалог з учасниками акції протесту з питання Податкового кодексу в четвер був завершений ухваленням відповідного рішення, - заявив глава держави. Комунальники ставлять головну ялинку України. монтують льодовий майданчик та сувенірні кіоски. І намагаються показати, що – все, панове, протести закінчились, країна готується до зимових свят. Але ж – виглядає так, що все ніби починається! Нині вдень на Майдані представники громадських організацій, Асоціації малого бізнесу, просто охочі підписали звернення до Президента України, протестуючи проти демонтажу наметового містечка на Майдані. Ініціатори акції – громадська ініціатива Новий Громадянин та студентська молодь – також заявили про підтримку вимог підприємців. Серед іншого, ідеться про підтримку вимог ухвалити та впровадити антикорупційні закони та реформувати систему пенсійного та соціального забезпечення у державі. За словами координатора акції Світлани Заліщук, головна ідея звернення – висловити незгоду з тими принципами та цінностями, на яких базується нинішня політика України. Не бажання влади прислухатись до народу, спроби «ламати через коліно» викликають непомітний на перший погляд супротив знизу. «Такі проблеми виникають через небажання або ж чинної влади виробляти і провадити державну політику, яка би відповідала інтересам більшості українських громадян. Щоб вимагати реформ від громадян, влада сама повинна стати прозорою та контрольованою», – зазначила Заліщук. Правозахисник – багаторічний член Української Гельсинської Спілки Василь Овсієнко, підписуючи звернення, зазначив, що чинна влада в Україні веде політику на принципах, які суперечать як нормам Конституції, так і чинному законодавству України. «При владі – банда, її треба гнати геть! По усій країні Янукович розвісив плакати: «Україна для людей!». Відомо, з якого середовища походить Янукович, а там знаєте, що це означає? Це коли у багатомісну тюремну камеру, повну народу, заходить новий зек, і питає «Чи є тут люди?», має у відповідь почути «Є!». ТО так вори в законі одне одного розпізнають…». Галина Олійникова з Всеукраїнської громадської організації «Мами 86» поклала квіти до саморобного пам’ятника «Демонтажу демократії в Україні». На її думку, «розпочались дії влади на знищення малого і середнього бізнесу, на знищення самої України. Ці дії вони розпочинали у Донецькій області і тепер пробують їх розповсюдити по всій Україні. Ми маємо не допустити цього, суспільству потрібно поєднати зусилля і захистити країну та громаду!». Петро Пилипець, помічник коменданта розігнаного Міста Волі, повідомив ЗМІ: «Ми не здаємось! МИ будемо продовжувати акції протесту, інакше – втратимо Україну». Наступні протестні акції заплановано на наступний тиждень. | ||||
1 | gro-za | 2010-12-07 22:21:32 | ||
Побоююсь, що влада, як завжди, "розвела" протестувальників, і пороху в них на подальшу війну не залишилося. А жаль! | ||||
Валентина | 2010-12-01 19:11:27 | |||
Добрий вечір! Віктор Иванович, скажіть будь ласка: - суддя при винесенні рішення сказала, що заяву про апеляційне оскарження я можу подати лише протягом пяти днів з дня проголошення рішення. У старому ЦПК (ст.294) - треба писати заяву, а у останній редакції ст.294 - заяву писати не треба. Може це чергові суддівські прибамбаси, щоб не оскаржували рішення. А мені що робити в даному випадку, бо вона така "хфіфа" що може потім і не прийняти скаргу. Чи можу я подати скаргу у відповідності до зміненого ЦПК - у десятиденний строк? Чи потрібно до апеляційної скарги додавати заяву і на і'мя якого суду? Валентина - Дніпропетровськ. | ||||
1 | gro-za | 2010-12-01 21:49:55 | ||
Керуйтеся виключно нормами ЦПК, які з урахуванням змін не передбачають подання окремої заяви про апеляційне оскарження. А прийняти чи не прийняти апеляційну скаргу до розгляду - Ваша "фіфа" не уповноважена вирішувати. | ||||
2 | Валентина | 2010-12-01 23:09:23 | ||
Виктор Иванович! Огромное Вам спасибо за Вашу помощь и поддержку всем кто в ней нуждатся. Днепропетровск. | ||||
gro-za | 2010-11-30 20:13:12 | |||
В Киевской городской государственной администрации под председательством заместителя председателя КГГА Александра Мазурчака проходит экстренное совещание по разрешению ситуации, которая сложилась в столице в связи со снижением давления газа на ТЭЦ Киевэнерго. В пресс-службе КГГА пообещали проинформировать о результатах совещания сразу после его завершения. Как сообщалось, дочернее предприятие Национальной акционерной компании Нефтегаз Украины Газ Украины снова ограничило поставки газа теплоэлектроцентрали-5 и ТЭЦ-6 компании Киевэнерго из-за долгов за потребленный газ. Киевсовет пригласил руководство акционерной компании Киевэнерго отчитаться о деятельности компании на пленарном заседании в четверг, 2 декабря. Комментарий: elorg 30.11.2010, 19:54 "В пресс-службе КГГА пообещали проинформировать о результатах совещания сразу после его завершения." Так де ж та інформація? Чи нарада буде продовжуватися до ранку, коли трубопроводи в будинках розмерзнуться? Алчевська мало, потрібен Київ. Кому саме? | ||||
1 | gro-za | 2010-11-30 20:24:00 | ||
Отпление в жилых домах Киева возобновят уже во вторник, 30 ноября, заверяют в Киевской горгоадминистрации. Так, согласно сообщению, председатель горадминистрации Александр Попов провел оперативную встречу с руководством Национальной акционерной компании Нафтогаз Украины, в результате чего были достигнуты договоренности о том, что уже сегодня поставки газа на ТЭЦ-5 и ТЭЦ-6 будут восстановлены. В свою очередь, город обязался погасить перед Киевэнерго разницу в тарифах на тепло до конца этой недели. Кроме того, заместитель председателя горадминистрации Александр Мазурчак отметил, что жителям массивов, которые обслуживаются указанными ТЭЦ сделают перерасчет за соответствующие услуги. Как сообщалось, дочернее предприятие Национальной акционерной компании Нефтегаз Украины Газ Украины снова ограничило поставки газа теплоэлектроцентрали-5 и ТЭЦ-6 компании Киевэнерго из-за долгов за потребленный газ. В Киевской горгосадминистрации под председательством заместителя председателя КГГА Александра Мазурчака прошло экстренное совещание по разрешению ситуации, которая сложилась в столице в связи со снижением давления газа на ТЭЦ Киевэнерго. © 2000-2010, ООО "Бигмир-Интернет". Все права защищены. | ||||
gro-za | 2010-11-30 17:14:57 | |||
Верховна Рада віддала майно столичних районів Київраді 30.11.10 11:26 / Київ.proUA.com Верховна Рада ухвалила зміни до закону «Про столицю України – місто-герой Київ», якими прописала механізм створення районних державних адміністрацій в столиці у разі ліквідації столичних райрад. Зокрема, положення закону доповнені статтями про те, що у випадку відсутності районних рад, «Київська міська рада здійснює управління майном та фінансовими ресурсами, які є власністю територіальних громад районів у місті». Крім того, у законі про столицю з’явилося положення, що «структура та штатний розпис районних у місті Києві державних адміністрацій затверджуються головою відповідної районної у місті Києві державної адміністрації за погодженням з головою КМДА». Нагадаємо, Парламент повернувся до розгляду Закону про столицю через те, що минулого разу депутати «забули» прописати механізм створення нових районних адміністрацій. У вересні Київська міська рада вирішила ліквідувати районні ради міста. 9 вересня закон, яким Київраді надається право на створення (нестворення) районних рад у Києві, набрав чинності. 7 вересня Верховна Рада дозволила Київраді створювати і ліквідовувати райради в Києві, а 8 вересня цей закон схвалив Президент Віктор Янукович. Постійна адреса матеріалу: За умови передруку матеріалів посилання на Kyiv.proUA.com обов'язкове. | ||||
gro-za | 2010-11-30 17:13:35 | |||
Янукович: сьогодні я наклав вето на Податковий кодекс Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ ухвалив рішення ветувати Податковий кодекс. Як передає кореспондент УНІАН, про це він заявив сьогодні на брифінгу в аеропорту «Бориспіль» перед відльотом до Казахстану. Таке рішення В.ЯНУКОВИЧ ухвалив після наради з питання Податкового кодексу, проведеної прямо в аеропорту, в якому брали участь прем`єр-міністр України Микола АЗАРОВ, члени уряду. «Ми домовилися, що робоча група, яка сьогодні створена урядом за участю представників Президента, малого і середнього бізнесу, сьогодні - завтра напрацює зміни до Податкового кодексу, які я розгляну у четвер, і у разі, якщо вони відповідатимуть тим вимогам, які стоять перед цим кодексом, я їх підпишу і подам до парламенту. Сьогодні я наклав вето», - сказав В.ЯНУКОВИЧ. Він відзначив, що на сьогодні є всі умови створити документ, який би дозволив модернізувати економіку і вивести її з тіні. «Я вірю, що через дві доби люди, які відповідають за цей документ, свою справу виконають», - сказав Президент. Як повідомляв УНІАН, В.ЯНУКОВИЧ дав завдання прем`єр-міністру України, економічному блоку уряду і Адміністрації Президента до четверга підготувати зміни до Податкового кодексу. | ||||
1 | gro-za | 2010-11-30 17:14:12 | ||
«ЛИГАБизнесИнформ» // 30.11.2010 Дистанционную торговлю, в том числе через сеть Интернет, смогут осуществлять только те, кто имеет офисное и складское помещение. Такая норма предложена в законопроекте «О внутренней торговле», текст которого опубликован на сайте Госкомпредпринимательства. Термин дистанционная торговля определен в проекте как продажа товаров вне торговых или других помещений с помощью средств связи (в том числе через сеть Интернет), когда выбор товара и его заказ не совпадают по времени с непосредственным его получением потребителем. Таким образом, дистанционную торговлю хотят позволить осуществлять только субъектам хозяйствования при условии наличия офисного и складского помещения стационарного типа. Предприятие доводит до потребителя информацию о товарах и условиях договора купли-продажи с помощью каталогов, буклетов, проспектов, средств связи, почтовой связи, телевидения, радио, информационных сетей, в частности, сети Интернет. В частности, торговлю пивом (кроме безалкогольного), алкогольными, слабоалкогольными напитками, табачными изделиями через Интернет предлагают запретить. | ||||
gro-za | 2010-11-30 17:11:53 | |||
Києву перекривають тепло Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» через борги обмежив газопостачання ТЕЦ компанії «Київенерго». Як повідомили УНІАН у Департаменті корпоративних комунікацій АК «Київенерго», УМГ «Київтрансгаз» знизив тиск газу для ТЕЦ-6 та ТЕЦ-5 АК «Київенерго». Станом на 30 листопада тиск газу по ТЕЦ-6 впав на 46% (з 3,7 до 2 кгс/см2), по ТЕЦ-5 – на 22,5% (з 4 до 3,1 кгс/см2). Внаслідок падіння тиску газу виробництво електричної енергії на ТЕЦ-5 знизилося з 440 мВт до 300 мВт/год., на ТЕЦ-6 – з 440 мВт до 320 мВт/год. При втраті електричного навантаження на теплоелектроцентралях вимушено знизилися і показники виробленої теплової енергії. Таким чином, температура теплоносія на ТЕЦ-5 вже знизилась до 48˚С, по ТЕЦ-6 – до 58˚С проти нормативних 74˚С, які мають бути згідно із температурним графіком за нинішньої температури повітря. За прогнозами синоптиків, у Києві найближчими днями очікується значне похолодання, але, незважаючи на це, газовики все ж таки знижують тиск газу. Згідно з нормативами, за середньодобової температури -5˚С температура теплоносія має становити 88˚С. Очікується, що при нинішніх темпах зниження тиску газу на станціях, температура теплоносія становитиме не більш як 55˚С. Таким чином, кияни знову відчуватимуть значні незручності та помітне зниження температури в оселях. Обмеження газопостачання обумовлено заборгованістю енергокомпанії за спожитий газ. Несплата споживачами АК «Київенерго» боргів за спожиту теплову та електричну енергію, а також невідшкодування міськдержадміністрацією різниці в тарифах на тепло призвели до обмеження газу на ТЕЦ. Так, наразі борг КМДА перед «Київенерго» (різниця в тарифах) становить 1,1 млрд. грн. При цьому борг енергокомпанії за природний газ становить також вже більш як 1 млрд. грн. У компанії обіцяють, що робота ТЕЦ стабілізується одразу після вирішення питання щодо погашення боргу з компенсації різниці в тарифах. В «Київенерго» нагадали, загальний борг всіх споживачів компанії становить 1,8 млрд. грн., з яких 0,8 млрд. грн. – борги за теплову енергію, 1 млрд. грн. – за електричну. | ||||
1 | gro-za | 2010-11-30 17:12:44 | ||
Завтра Україні обіцяють до 23° морозу Завтра у південній частині України очікується невеликий, у Криму помірний дощ, вночі подекуди з мокрим снігом. Температура вночі 2-7° морозу, вдень від 2° морозу до 3° тепла, у Криму вночі 0-5° тепла, вдень 3-8°, повідомили УНІАН в Укргідрометцентрі. На решті території - без істотних опадів, лише вдень в карпатському регіоні сніг і мокрий сніг; температура вночі 10-15° морозу, у західних та північних областях місцями 18-23°, вдень 8-13° морозу, у центральних областях 3-8° морозу. На Закарпатті вночі 5-10° морозу, вдень близько 0°. На дорогах західних та північних областей місцями ожеледиця. Вітер північно-західний з переходом на північно-східний, 7-12 м/с, вночі у східних, вдень у західних областях та в Криму окремі пориви 15-20 м/с. У Київській області у середу опади не очікуються. На дорогах місцями ожеледиця. Вітер північно-західний з переходом на північно-східний, 7-12 м/с. Температура вночі 10-15° морозу, місцями 18-23°, вдень 8-13° морозу. У Києві температура вночі 13-15° морозу, вдень 10-12° морозу. | ||||
Валентина | 2010-11-30 10:58:58 | |||
Доброго дня! Віктор Іванович, рішення суддя винесла, але не видала. Сьогодні получимо. Постанову видасть через п'ять днів. До винесення рішення друга сторона заявила, що в мене нема єкспертного висновку щодо пошкодження майна. Я клопотала щоб суддя призначила єкспертизу і призначила комісійне обстеження квартири щодо житлово побутових умов - суддя відмовила. З мого боку у якості доказів пошкодження майна до позову були додані - відео, фото і кошторис виданий фахівцем у якого є ліцензія. Щодо питання суддді яким законодавством керувався позивач коли відключали каналізацію, друга сторона не змогла надати відповіді. На питання судді як проводиться нарахування за комунальні послуги - позивач відповів що на підставі договорів, але позич не надав до суду жодного документу на підставі яких робиться нарахування (мое клопотання щодо витребування документів з цього питання, суддя відхилила). Далі суддя це питання не з'ясовувала. Винесла рішення стягнути з мене суму боргу на підставі доданого до позову розрахунку. Практично суддя розглянула тільки позов позивача. Зустрічний позов розглянуто в частині що я прошу зобов'язати, матеріальна та моральна не розглядалась. Де ж справедливість? Треба подавати апеляційну скаргу. Віктор Іванович, може у Вас була подібна ситуація, або є приблизний зразок апеляційної скарги - буду дуже вдячна. А ще, підскажіть будь ласка, як провести єкспертизу і чи достатньо того що я надала до суду? Якими нормами і яким кодексом керуватися при подачі апеляційної скарги? Дніпропетровськ. | ||||
1 | gro-za | 2010-11-30 17:23:05 | ||
Зразків апеляційних скарг на іншому моєму сайті gro-za.pp.ua немало, можете підібрати та скористатися. На жаль, на справедливість розраховувати не доводиться. Потрібно довести порушення норм матеріального та процесувального права, які призвели до незаконного рішення. | ||||
gro-za | 2010-11-29 20:49:41 | |||
Вітьок Чугункін та Ганька Геббельс. | ||||
gro-za | 2010-11-29 19:53:02 | |||
Тетяна Монтян // 29.11.2010 Вас жахає проект Податкового Кодексу? Ви ще не читали проект Житлового! Перед людьми, які спланували грандіозну аферу, прописану в проекті Житлового Кодексу (редакція до другого читання від 05.11.2010 р.), можуть з повагою та заздрощами зняти капелюха натхненники і “тендерної мафії”, і концерну “ЄДАПС”, і решта витівників, що влаштовують ігри навколо державних, комунальних чи приватних грошей в стилі “розпил&відкат”. І справа тут зовсім не в відчуженні житла заради міфічних “суспільних потреб”. Зазвичай прагнення “відчужувати” продиктоване лише однією мотивацією. А саме - нестримними бажаннями різноманітних забудовників викинути “людішок” куди подалі, а на звільненому просторі побудувати чергового архітектурного “монстра”. Однак відчуження — справа довга і нудна, і часто викликає шалений опір скривджених та акції “воїнів-месників” з організацій на кшталт “Збережи старий Київ”. Щоб провернути таку аферу, потрібно скуповувати гуртом та вроздріб “непідкупних” українських суддів, “годувати” прокуратуру, міліцію та інших кровосісь, тощо. А тому примусове відчуження на практиці стосуватиметься дуже незначної кількості простих українців. Практикуватиметься воно доволі рідко — лише в тих випадках, коли потенційні надприбутки є значно суттєвішими, ніж поточні витрати на “зачистку території”. Отже, справа не у відчуженні. То може, найбільша небезпека кодексу - це пеня за несвоєчасну сплату послуг ЖКГ, якою жахають українців вже кілька місяців? Також ні. Тим більше, що вже й зараз стягнення комунальних боргів відбувається в порядку наказового провадження, і неплатникам загрожують боргові тюрми. Всі ці жахалки слугують для забалакування та приховування СПРАВЖНЬОГО жаху, який чатує на всіх нас з прийняттям цього ЖК в запропонованому варіанті. Справжня мета цього Кодексу дійсно значно серйозніша. Тому вона і “ховається” в декількох статтях посеред 127-сторінкової відбірної брєдятіни. Цю мету можна сформулювати доволі коротко — ВСІХ ГРОМАДЯНхочуть зробити кріпаками так званих “виконавців послуг з управління житлом”.У тексті проекту ЖК також вказано, що ці організації повинні “...відповідатиспеціальним кваліфікаційним вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України”. Кріпаками — тому що кожен будинок зобов'язаний буде обрати собі такого “виконавця”, і лише одного. Тим будинкам, які не захочуть/не зможуть знайти собі хазяїна-феодала самостійно, його в примусовому порядку призначатимуть органи місцевого самоврядування. Не перший день знаючи накатану систему, за якою визначають відповідність різноманітним “спеціальним кваліфікаційним вимогам, встановленим Кабінетом Міністрів України”, можна з ймовірністю 99,9% припускати, що Україну буде поділено на “зони впливу” зацікавлених угрупувань. Вони створять контори “Роги та Копита”, котрі отримають ”благословення” Кабміну “грабувати коровани”, тобто - укладати договори на обслуговування будинків. При цьому, звичайно ж, ці “блатні” феодальні контори самі ніяким обслуговуванням не займатимуться. Бо не для того вони створюються - “брудну роботу” з надання житлово-комунальних послуг безпосередньо робитимуть ті самі люди та організації, що й зараз, але — в порядку субпідряду, за відкати та після “заносу”. Для “державного нагляду і контролю” хочуть створити чергового бюрократичного монстра - Державну житлово-комунальну інспекцію. Це новітнє одоробло матиме власні територіальні органи. І вони покликані стежити, аби центральні та місцеві органи виконавчої влади, Рада міністрів АР Крим, органи місцевого самоврядування, а також підприємства, установи, організації, громадяни - тобто всі, всі, всі - дотримувалися вимог законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо: - утримання, використання, обслуговування, експлуатації житлового фонду - ведення обліку, обстеження та паспортизації житлового фонду - утримання, обслуговування, експлуатації об’єктів комунального господарства - формування цін/тарифівна житлово-комунальні послуги Повноваження Держжитлокомунінспекції плануються непомірними і включатимуть навіть право “...безперешкодного доступу в установленому порядку до об'єктів житлового фонду та житлово-комунального господарства незалежно від форми власності”! Що там буде ще — навіть страшно уявити, оскільки саме Положення про Держжитлокомунінспекцію ще має бути затверджене Кабінетом Міністрів України. Хтось може сказати - “а я не підпишу договір з цими феодальними шаромижниками, і фіг мені хтось щось зробить, адже Цивільний Кодекс України гарантує свободу украдення договорів”! Ага, щяз — передбачливі аферюги і це врахували, взявши на озброєння харківський “концесійний” досвід Допи та Гєпи: Договір “...може бути укладено як у вигляді індивідуально договору з пропозиціями споживачу (що підлягає письмовому оформленню) – шляхом укладання такого індивідуального договору, так і у вигляді публічно запропонованого договору з пропозиціями споживачу (що не підлягає письмовому оформленню) – шляхом публікації пропозиції в місцевих засобах масової інформації”!!! Що, з'їли? Думаю, є зайвим пояснювати, на стороні якого нормативного акту будуть в цьому випадку наші найчесніші в світі суди! А ви кажете — Податковий Кодекс, Податковий Кодекс... У “бариг та лавочників” є хоча б можливість “прослизнути у тінь” чи принаймні плюнути на все, облишити бізнес та піти на біржу праці, в той час як з власної домівки нікуди не втечеш! Крім того — пдприємців в країні лише близько п'яти мільйонів +/- пов'язані особи, в той час як хоч-якесь житло є практично_у_всіх! Ну, то як вам масштаби афери, любі співгромадяни? Вражають?Отож бо! Звісно ж, я поцікавилась, кому поголос серед “втаємничених” приписує авторство цього грандіозного прожекту. І що б ви думали? Абсолютно різні люди назвали мені одне й те саме ім'я — ім'я Едуарда Прутніка. За чутками, він заручився підтримкою Володимира Рибака та інших “шанованих людей” нашої доморощєної “коза ностри” та отримав “добро” на всю цю прєлєсть у Самого Лідєра!!! Трєпєщітє, жалкіє людішкі! Незважаючи на те, що Головне юридичне управління ВР зробило цілком однозначний узагальнюючий висновок: “законопроект потребує суттєвого доопрацювання з урахуванням зауважень Головного юридичного управління та направлення на повторне друге читання”- навряд чи це зупинить серйозних пацанів, які ВЖЕ відчули смак реально_великого_бабла, яке ось-ось поллється на них з кишень лохів на безвідмовній основі. Не знаю, чи вдасться мені донести до широких народних мас, ЯКА кабала чатує на них найближчим часом... Але прошу всіх-всіх-всіх — розповсюдьте цей текст всіма можливими способами! Поки ще не пізно... ЗІ. Трохи матчастини та історії - чому сама концепція Житлового Кодексу є концептуально хибною? В основу радянського житлового права було покладено принцип державної власності на житловий фонд. Державне житло надавалося громадянам на основі найму. Право на заселення визначав ордер, виданий місцевим виконкомом. Єдиним допустимим варіантом угоди з житлом був обмін державного житла на інше, теж державне. Допускався примусовий обмін за рішенням суду. Відомчий/службовий житловий фонд був різновидом державного, оскільки самі відомства теж були державними. Окремо в житловому законодавстві прописувалися норми стосовно житлових та житлово-будівельних кооперативів. Квартири в кооперативному будинку надавалися членам ЖБК, які виплачували вартість квартири у вигляді паю, але самі квартири при цьому належали не окремим людям, а кооперативу. По суті, це був єдиний варіант «купівлі» житла. Оформити право індивідуальної власності на кооперативну квартиру стало можливим тільки в 1990 році, після ухвалення закону СРСР «Про власність». Якщо ж згадати про приватні будинки (стосовно яких існували суворі обмеження щодо площі, поверховості тощо) - існувала заборона використовувати їх “для систематичного отримання нетрудових доходів”. А людина, яка, наприклад, отримувала у спадщину будинок, і при цьому мала на умовах найму державну квартиру, зобов'язана була або здати квартиру, або протягом року провести відчуження будинку. Таким чином, основною метою радянського житлового законодавства, яка навіть не приховувалася, був контроль за тим, аби кожна людина мала лише одне місце проживання. Саме на досягнення цієї меті і були спрямовані Основи житлового законодавства СРСР та Житлові Кодекси союзних республік. З початком перебудови така концепція житлового законодавства перестала відповідати своїй основній меті, а отже, стала саме концептуальнозастарілою. Можливо, якби новий Житловий Кодекс ухвалювали на початку 90-х років, тоді мало б сенс кодифікувати всі норми, які мають хоч якийсь стосунок до “житлових” правовідносин. Наразі в цьому немає жодної необхідності, оскільки відповідні правовідносини вже врегульовані різними чинними законами, і ухвалення зараз нового Житлового Кодексу не принесе жодної користі. Натомість його ухвалення принесе багато шкоди у вигляді неабиякої плутанини. Адже, розуміючи, що вони намагаються врегулювати вже врегульоване, автори проекту просто “перефразували” вже існуючі норми, тобто, переписали їх “своїми словами”. Ось що пише з цього приводу Головне юридичне управління ВР: “Переважна більшість статей проекту спрямована на регулювання відносин, які вже врегульовані Цивільним кодексом України, законами України «Про житловий фонд соціального призначення», «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про житлово-комунальні послуги», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» тощо”. Безумовно, є в цьому проекті і норми, щодо яких можна вести дискусію. Це, зокрема, Глава 13, в яку автори проекту внесли положення щодо співвласності, яким місце в Цивільному Кодексі та в Законі “Про ОСББ”.Але весь позитив просто губиться та аннігілюється тією системою неофеодалізму, яку планується запровадити цим Кодексом. ЗІІ. Навряд чи мене почує Прутнік та іже з ним, але все таки я скажу: мужики, не можна (!!!)керувати країною так, як ви звикли керувати своїм мафіозним угрупуванням. Мафіозне угрупування — це лише малесенька частина цілого, хоча і сильна, і впливова частина, а країна, якою ви (недолуго) намагаєтеся керувати зараз — це СПІЛЬНИЙ РЕСУРС для всіх, це — ЦІЛЕ! І той стиль управління, який ви практикуєте зараз — призводить ВИНЯТКОВО до руйнації спільного ресурсу. Звісно, багатьом з вас на це просто начхати, але усвідомте - далеко не кожен з вас у годину Х встигне добігти до Борисполя. В мафіозному угрупуванні можна не враховувати інтереси “сторонніх”, тобто якихось там “людішок”, але в цілій КРАЇНІ “сторонніх”_НЕМАЄ! Якщо ЗОВСІМ не враховувати інтереси “людішок”, вони можуть здійняти бунт та підняти вас на вила, чи, в крайньому випадку, привести до влади інше угрупування жадібних шакалів (як це вже сталося з вами в 2004 році, але це нічому вас так і не навчило). І тоді ці “чужі” шакали будуть вас жорстоко щемити, і з ними вам доведеться ділитись з такими зусиллями награбованим ресурсом! Пам'ятайте про це та опам'ятайтеся, поки не пізно! Ведіть діалог з суспільством, оскільки той шлях, яким ви йдете зараз — це падіння в прірву стрімким домкратом! Тетяна Монтян | ||||
Мхаил | 2010-11-29 18:07:30 | |||
Здравствуйте. Мы создали ОСББ и хотелибы узнать .Можетли ОСББ получить деньги на ремонт дома исамим нанять подрядчика, если дом стоит на балансе в ЖКХ?Спасибо. | ||||
1 | gro-za | 2010-11-29 20:00:55 | ||
Ніхто Вам нічого не заплатить. Тим більше, що балансоутримувачем будинку залишилося комунальне підприємство. І взагалі ОСББ - це як колись колгоспи (безвихідь і розкуркулення). Почитайте заодно статтю Тетяни Монтян (трохи вище на цій сторінці). | ||||
Валентина | 2010-11-29 15:00:23 | |||
Добрий день Віктор Іванович! Дніпропетровськ просить допомоги. Сьогодні було судове засідання. Заперечення на позов прийняли в судовому засіданні. Клопотання про витребування доказів суддя не прийняла - сказала що вже піздно. Суддя при винесені рішння застосувала позовну давність. Мій позов задовольнила лише в частини того що я просила підключити каналізацію і провести перерахунок за послуги які я не отримую. Незважаючи на те, що я надала всі докази суддя відмовила в матеріальній і моральній частині. Два роки без каналізаці. На заміну сантехніки і роботи потрібно 10т.грн. Підскажіть будь ласка, що робити в даному випадку. Валентина-Дніпропетровськ. | ||||
1 | gro-za | 2010-11-29 20:02:55 | ||
Якщо рішення вже винесене, то залишається лише оскаржувати його в апеляційному порядку. | ||||
gro-za | 2010-11-28 18:25:59 | |||
Автор Перо Тема: Симоненко обзавівся розкішним маєтком. Однією землі на мільйон доларів. ВІДЕО (Прочитано 7 раз) « : Сьогодні в 14:44:20 » gro-za Re: Симоненко обзавівся розкішним маєтком. Однією землі на мільйон доларів. ВІДЕО « Reply #1 : Сьогодні в 17:57:51 » От що таке комуністична ідеологія! "Смєло, товаріщі, в ногу!" | ||||
gro-za | 2010-11-26 20:09:24 | |||
Автомобільні затори на вулицях Києва, реальне відео з веб-камер - | ||||
gro-za | 2010-11-26 19:33:24 | |||
Феміда за викликом: адмінсудова патологія по-київськи "...вы, наконец, поняли, что буржуазная мораль — один из самых ловких арапских трюков, и дураки те, кто из-за нее глотает зеленый газ!" Алексей ТОЛСТОЙ, “Гиперболоид инженера Гарина” Переважна більшість громадян, очевидно, вже усвідомила, що балачки про правову державу, принаймні у її вітчизняному виконанні, також є “арапським трюком”, про який писав “пролетарський граф” Олексій Толстой у знаменитому бестселері. Кількість юристів, адвокатів, а також судів та суддів різних процесуальних напрямків збільшилася просто-таки катастрофічно, але ще більш катастрофічно зріс рівень беззаконня та правової незахищеності, що в першу чергу стосується пересічних громадян. Нещодавно навіть прем’єр-міністр, тобто друга людина у системі державної влади країни, не змогла добитися у суді щонайменшої правди! А що ви хотіли в умовах патологічного розквіту товарно-грошових відносин на тлі тотальної деградації суспільної моралі, коли геть усе продається й купується?! Широким масам постійно втовкмачують, що, мовляв, суд треба поважати, а його рішення, яке б воно не було, треба неухильно виконувати... А з якого це дива?! Адже звідусіль тільки й чути про тотальну корупцію, що роз’їдає судову систему, про неправосудні рішення судів, що часто, як то кажуть, “не лізуть у жодні ворота”. У ЗМІ регулярно з’являється інформація про “походеньки” суддів, які “засівають” доларами, у сейфах яких, замість судових справ і збірників законів, — величезні суми грошей, які живуть у надзвичайно дорогих помешканнях, користуються фешенебельними автомобілями та коштовними “причандалами”, чи то пак аксесуарами, на зразок вкрай дорогих швейцарських годинників. Очевидно, що все це береться аж ніяк не від надлишку сумління та палкого прагнення до торжества закону. У цьому матеріалі мова піде про відверто шокуюче судове рішення Окружного адміністративного суду, автором якого є “легендарний” суддя О.Бачун. Далі текст ряснітиме доволі складними, сухуватими, ба навіть нуднуватими юридичними “вихилясами”, які автор намагався викласти у якомога доспупнішій, навіть веселій манері. Щиро радимо громадянам прочитати та збагнути суть з наступних причин. По-перше, на цьому прикладі добре видно, як судді, послуговуючись явно не щирим прагненням до торжества законності, “ліплять горбатого до стіни”, освячуючи “іменем України” відверті дурниці. Наприклад, цей судовий процес дійшов “глибокого” висновку про те, що — увага! — одноосібне розпорядження посадової особи є формою колегіального рішення колегіального ж таки органу! Атас! По-друге, читач наочно переконається, якими брудними методами послуговується столична влада на чолі з Л.Черновецьким, аби надати хоч якоїсь легітимності своїм незаконним намаганням впровадити у столиці абсолютно незаконні тарифи на житлово-комунальні послуги, що межує з кримінальними злочинами. У постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 вересня 2009 р. у адміністративній справі №2а-11345/09/2670, скріпленій іменем України та підписом судді О.Бачуна, за сухими юридичними конструкціями та посиланнями на численні статті законів ховається, на наш погляд, банальна корупція. “Предъява” До суду звернулась громадянка К. з позовом до виконавчого органу Київради — Київської міської державної адміністрації (КМДА) про визнання протиправними та скасування “розпоряджень виконавчого органу Київради (КМДА)” від 31 серпня 2009 р. №№978, 979, 980, 981. Нагадаємо, що це так звана друга серія незаконних “розпоряджень КМДА” по встановленню незаконних тарифів; до речі, тарифи, встановлені саме цими “розпорядженнями”, будучи лише перезатвердженими новими розпорядженнями від 1 жовтня 2009-го №№1192, 1193 нині діють у столиці, вірніше, КМДА з Черновецьким вважають, що вони діють. Позивач громадянка К. вважає вказані розпорядження такими, що порушують її права та інтереси, мотивуючи це наступним чином. Згідно з п.4 ст.2 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, державна політика у сфері житлокомунпослуг ґрунтується на тому, що рівень тарифів на послуги повинен враховувати, зокрема, досягнутий рівень соціально-економічного розвитку; ст.30 цього закону твердить про необхідність обов’язкового випередження зростання доходів населення над зростанням цін/тарифів на житлокомунпослуги; а ст.48 Конституції передбачає право кожного на достатній рівень життя для себе і своєї сім’ї, тобто достатній рівень харчування, одягу та житлових умов. Аргументуючи цими нормами закону, позивач вважає, що оскаржувані “розпорядження” позбавляють його права на придатне для життя приміщення, бо позивач не в змозі оплачувати житлокомунпослуги за такими високими тарифами. Крім того, на думку позивача, “розпорядження” видані з перевищенням повноважень із наступних мотивів. Згідно зі ст.6 Закону України “Про місцеві державні адміністрації”, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, які не є розпорядженнями КМДА як виконавчого органу Київської міської ради, а також не є розпорядженнями КМДА як місцевого органу державної влади. Відповідно до ст.59 Закону “Про місцеве самоврядування в Україні”, голова місцевої держадміністрації видає розпорядження у межах своїх повноважень, але до цих повноважень не входить встановлення цін/тарифів на житлокомунпослуги. Згідно з тією ж статтею, виконавчий орган ради в межах повноважень приймає не розпорядження, а рішення; це робиться на засіданні виконавчого органу більшістю голосів. Таким чином, на думку позивача, відповідач, тобто КМДА, не мав права розв’язувати питання про встановлення, затвердження та/або погодження тарифів на житлово-комунальні послуги, оскільки за Законом України “Про житлово-комунальні послуги” до повноважень КМДА у сфері житлокомунпослуг відноситься лише взаємодія з органами місцевого самоврядування з питань надання таких послуг та регулювання цін/тарифів, а також здійснення контролю за такими цінами/тарифами та моніторингу стану розрахунків за послуги. Додамо від себе, що попри позірну справедливість позиції і вимог позивача, аргументація позову виглядає надто слабою і аж ніяк не повною, у зв’язку з чим закрадається цілком обґрунтована підозра, що цей позов був таким собі “постановочним трюком”, інспірованим для того, щоб начебто у законному судовому порядку дії столичної влади визнати законними. Але про це далі... “Отмазка” Виступаючи проти задоволення позовних вимог, КМДА наводить наступну аргументацію. Відповідно до п.2 розділу VII “Прикінцеві положення” Закону України “Про столицю України — місто-герой Київ”, особливістю здійснення виконавчої влади і місцевого самоврядування у Києві є зосередження у КМДА функцій виконавчої влади і місцевого самоврядування. Рішенням від 11 березня 1999 р. №161/262 “Про виконавчий орган Київської міської ради” Київрада сформувала власний виконавчий орган на базі КМДА. А далі іде просто-таки феноменальна за широтою польоту думки сентенція, оцінку якій треба давати навіть не в юридичних, а в психіатричних термінах: з часу формування Київською міською радою власного виконавчого органу на базі КМДА в м.Києві відсутня КМДА як місцевий орган державної виконавчої влади, а функції державної виконавчої влади, визначені законодавством, здійснює виконавчий орган Київради (КМДА). У цьому місці так і хочеться вигукнути: “Та ти шо?!” Але відповідач у особі КМДА, аби видати таку дурницю за поважний юридичний аргумент, далі твердить, що саме зазначена правова позиція начебто знайшла своє відображення у рішенні Конституційного суду України від 25 грудня 2003 р. №21-рп/2003 (справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у м.Києві). Відповідно до ст.6 Закону “Про місцеві держадміністрації”, голова держадміністрації у межах своїх повноважень видає розпорядження. Згідно зі ст.7 Закону “Про житлово-комунальні послуги”, встановлення цін/тарифів на такі послуги віднесенно до повноважень органів місцевого самоврядування. Згідно з п.2 ч. “а” ст.28 Закону “Про місцеве самоврядування”, до відання виконавчого органу Київради віднесено встановлення в порядку і межах законодавства тарифів на комунальні, побутові, транспортні та інші послуги, що надаються підприємствами комунальної власності, або погодження тарифів на такі послуги, що надаються підприємствами інших форм власності на території місцевої громади. Таким чином, на думку відповідача, КМДА у її нинішньому вигляді має право встановлювати ціни/тарифи на житлокомунпослуги “розпорядженнями КМДА”. Крім того, посилаючись на ст.31 Закону “Про житлово-комунальні послуги”, відповідно до якої органи місцевого самоврядування повинні затверджувати ціни/тарифи на такі послуги у розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, відповідач вважає, що тарифи, встановлені оскаржуваними “розпорядженнями”, є економічно обґрунтованими з урахуванням витрат на їх виробництво. “По понятиям” Розглянувши матеріали справи та пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги громадянки К. до КМДА є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних причин. По-перше, суд не може погодитися з твердженням позивача про те, що оскаржувані “розпорядження КМДА” прийняті з порушенням компетенції. Згідно зі ст.7 Закону “Про житлово-комунальні послуги”, встановлення у межах законодавства цін/тарифів на такі послуги віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування. Згідно зі ст.5 Закону “Про місцеве самоврядування”, до системи органів місцевого самоврядування відносяться, в тому числі, сільські, селищні та міські ради, а також їхні виконавчі органи. Відповідно до розділу VII “Прикінцевих положень” Закону “Про столицю України — місто-герой Київ”, міська та районні ради в м. Києві протягом місяця після набрання чинності законом вирішують питання щодо формування власних виконавчих органів на базі відповідних держадміністрацій, які паралельно виконують функції державної виконавчої влади, що є особливістю здійснення виконавчої влади у Києві. Таким чином, КМДА та районні держадміністрації у м.Києві здійснюють функції як органів місцевого самоврядування (виконавчих комітетів рад), так і місцевих органів державного управління (місцевих держадміністрацій). Зазначена правова позиція знайшла своє відображення в рішенні Конституційного суду від 25 грудня 2003 р. №21-рп/2003 (справа про особливості здійснення виконавчої влади та місцевого самоврядування у м.Києві). Зазначеним рішенням Конституційний суд констатував, що КМДА є єдиним в організаційному відношенні органом, який виконує функції виконавчого органу Київради та паралельно функції місцевого органу виконавчої влади. З питань, віднесених до відання місцевого самоврядування, цей орган підзвітний і підконтрольний Київраді, а з питань здійснення повноважень у сфері виконавчої влади — Кабінету міністрів України. Згідно з п.2 ч. “а” ст.28 Закону “Про місцеве самоврядування”, до відання виконавчого органу Київради віднесено встановлення в порядку і межах законодавства тарифів на комунальні, побутові, транспортні та інші послуги, що надаються підприємствами комунальної власності, або погодження тарифів на послуги, що надаються підприємствами інших форм власності на території місцевої громади. Отже, робить висновок суд, до відання КМДА як виконавчого органу Київради віднесено повноваження встановлювати ціни/тарифи згідно з ч.2 п.1 ст.7 Закону “Про житлово-комунальні послуги”, а тому при прийнятті оскаржуваних “розпоряджень” КМДА визначену законодавством компетенцію не порушила. По-друге, щодо оформлення оскаржуваних “розпоряджень КМДА” суд встановив наступне. Згідно зі ст.59 Закону “Про місцеве самоврядування в Україні”, виконавчий орган (виконком) місцевої ради в межах повноважень приймає рішення; рішення ухвалюється на засіданні виконавчого органу більшістю голосів від загального складу і підписується відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради; сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті ради, районної, обласної ради в межах своїх повноважень видають розпорядження. Згідно зі ст.6, голова місцевої держадміністрації видає розпорядження у межах своїх повноважень, але до цих повноважень не входить встановлення цін/тарифів на житлокомунпослуги. Відповідно до тієї ж статті, виконавчий орган ради в межах повноважень приймає не розпорядження, а рішення; це робиться на засіданні виконавчого органу більшістю голосів. Згідно зі ст.6 Закону України “Про місцеві державні адміністрації”, на виконання Конституції, законів, актів президента, Кабміну, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої держадміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів — накази. В місті Києві існує єдина посада — Київський міський голова, який, відповідно до ст.12 Закону “Про місцеве самоврядування”, є головною посадовою особою територіальної громади м.Києва і очолює виконавчий орган Київради — КМДА. На підставі вищенаведеного адмінсуд в особі судді О.Бачуна робить воістину “геніальне” відкриття у юридичній теорії та практиці наступного змісту: формою рішень виконавчого (колегіального! — О.К.) органу Київради (КМДА) є розпорядження (нормативні акти, що одноосібно видаються посадовою особою! — О.К.), що підписуються головою Київради, який одночасно очолює КМДА, а тому наведені рішення КМДА мають оформлюватися саме розпорядженнями за підписом київського міського голови. Завіса, бурхливі та тривалі оплески, що переходять у овації! Але й це ще не все... По-третє, щодо обґрунтованості встановлених тарифів суд встановив наступне. Згідно зі ст.31 Закону “Про житлово-комунальні послуги”, органи місцевого самоврядування повинні затверджувати ціни/тарифи на такі послуги у розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво. П.2 ст.8 цього закону, стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлокомунпослуг розробляють і затверджують Кабмін, центральні органи виконавчої влади у сфері стандартизації та житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень. Відповідно до цієї норми закону, Кабмін затвердив порядки формування тарифів на різні види житлокомунпослуг. На думку суду, ці вимоги були дотримані відповідачем, тобто КМДА, а тарифи економічно обґрунтовані, про що відповідач надав необхідні докази, а саме: графічні зображення щодо запровадження економічно обґрунтованих тарифів на житлокомунпослуги у м.Києві, зокрема висновки Державної інспекції по контролю за цінами у м.Києві — висновок №1 від 17 жовтня 2008 р. щодо розрахунку економічно обґрунтованих планових витрат на виробництво житлокомунпослуг ВАТ “Київводоканал” та висновок №1 від 20 січня 2009 р. щодо економічної обґрунтованості індивідуальних складових витрат, за якими відбулися цінові зміни у розрахунку планових витрат на виробництво житлокомунпослуг, визначених висновком від 10 жовтня 2008 р. №41, АЕК “Київенерго”. Відповідно до ст.12 Закону “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”, оскаржувані розпорядження було опубліковано у газеті “Хрещатик” від 31 жовтня 2009 р. №115. З огляду на вищенаведене суд вважає, що немає підстав для висновку про невідповідність вимогам чинного законодавства оскаржуваних “розпоряджень”, а тому, керуючись ст.160—163, 186 Кодексу адміністративного судочинства, суд відмовив у задоволенні вимог про визнання протиправними та скасування вказаних “розпоряджень”. “В натуре” А тепер подивимося на справжній стан речей. Почнемо з останнього, тобто з економічної обґрунтованності та дотримання порядку формування тарифів. Одразу зазначимо, що те, як швидко та вправно суддя О.Бачун зумів розібратися у кошторисах та складових вартості житлокомунпослуг, викликає палке захоплення. Очевидно, у окружному адмінсуді Києва працюють дійсно талановиті люди, яким по плечу навіть квантова електродинаміка, не кажучи вже про банальну калькуляцію вартості користування, перепрошую, туалетом! Але ж не всі такі талановиті. Наприклад, заступник голови фракції Блоку Кличка Наталія Новак, яка відає у Київраді фінансово-економічними питаннями, а також багато інших фахівців твердять, що у кошторисі вартості столичних житлокомунпослуг узяті, що називається, “зі стелі”, до того ж підприємства комунального господарства зробили з них мало не військову таємницю. Таким чином, наявність невідомо звідки, але вчасно взятих “висновків” Держкомісії по цінам викликає захоплення цирковою майстерністю КМДА. Утім, є й інші думки. Зокрема, перевіркою прокуратури м. Києва встановлено наступне. Підвищення тарифів відбувалося без узгодження з Держкомісією по контролю за цінами. У частині формування тарифів на утримання будинків та прибудинкових територій тарифи завищені через неправильний розподіл витрат на складові вказаних послуг. Тарифи на холодну воду та водовідведення виведені без урахування пільг на користування землею, встановлених для “Київводоканалу”, а також з перевищенням на 30—40% складової заробітної плати працівників. Зазначимо також, що формування цін на теплову енергію покладено на Національну комісію з регулювання енергетики, тобто ціна на теплову енергію відноситься, згідно зі ст.14 Закону “Про житлово-комунальні послуги”, до так званої першої групи послуг, ціни на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а місцеві органи не мають повноважень щодо їхнього формування. На ім’я голови КМДА Л.Черновецького прокуратурою столиці було скеровано подання від 22 вересня 2009 р. про усунення вказаних порушень, причин та умов, що їм сприяли, але КМДА це подання проігнорувала так само, як і адмінсуд. Виникає питання: про які “висновки” Держкомісії по цінам веде мову КМДА, якщо прокуратура однозначно твердить, що тарифи у Держкомісії взагалі не погоджувалися. Додамо також, що “розпорядження КМДА” не погоджувалися з органами Держкомітету з регуляторної політики та Міністерства юстиції, що також незаконно. Крім того, на виконання вимоги п.2 ст.8 Закону “Про житлово-комунальні послуги”, постановами Кабміну №529 від 20 травня 2009-го, №955 від 10 липня 2006 р. та №959 від 12 липня 2006 р. затверджені відповідно “Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій”, “Порядок формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води” і “Порядок формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення”. Можна впевнено сказати, що вимоги цих нормативних документів не були виконані. Зокрема, розрахунок тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій провадився з грубими порушеннями процедури та методики відповідного порядку: ґрунтовний розрахунок тарифів не був доведений до відома мешканців шляхом проведення громадських слухань у кожному будинку; не було корекції переліку за певною процедурою по результатам слухань та його остаточного затвердження органом місцевого самоврядування; не визначені структура послуг та вартість окремих складових тощо. На підставі вищенаведеного можна впевнено сказати, що, з огляду на економічну обґрунтованість, КМДА намагається встановити тарифи на житлокомунпослуги з суттєвими порушеннями чинних нормативно-правових актів, що регулюють порядок формування, структуру та вартість складових таких послуг. Від економічно-правових переходимо до чисто юридичних аспектів постанови окружного адмінсуду м. Києва. Одразу ж зазначимо, що постанова суду прийнята з грубими порушеннями матеріального та процесуального права. Почнемо з першого. Згідно зі ст.7 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, встановлення цін/тарифів на такі послуги належить до повноважень органів місцевого самоврядування. Згідно зі ст.5 Закону “Про місцеве самоврядування”, до системи таких органів відносяться, в тому числі, міські ради та їхні виконавчі органи, а згідно зі ст.28 цього закону, саме виконавчий орган місцевої влади має повноваження встановлювати тарифи на комунальні, побутові, транспортні та інші послуги, що надаються підприємствами комунальної власності, або погоджувати відповідні тарифи на послуги, що надаються підприємствами інших форм власності на території відповідної місцевої громади. Для Києва таким органом є виконавчий орган Київради. Дійсно, здійснення виконавчої влади у місті Києві має особливості, визначені Законом “Про столицю України — місто-герой Київ”. Згідно зі ст.ст.4, 8, 10, п.2 розділу VII Прикінцевих положень цього закону, а також відповідно до рішення Конституційного суду України від 25 грудня 2003 р. №21-рп/2003, міська та районі в місті Києві ради формують свої виконавчі органи на базі відповідних державних адміністрацій, які паралельно виконують функції державної виконавчої влади. Таким чином, КМДА є єдиним у організаційному відношенні органом, що здійснює функції місцевого органу державної виконавчої влади та виконавчого органу Київради. Але єдність у організаційному відношенні абсолютно не означає автоматичного набуття єдності у відношенні правовому, тобто наявність міської та районних держадміністрацій у столиці не означає автоматичного набуття ними повноважень виконавчих органів відповідно Київради та районних у м. Києві рад. Згідно з п.1 ст.51 Закону “Про місцеве самоврядування”, виконавчий орган місцевої ради створюється радою на термін своїх повноважень шляхом прийняття радою відповідного рішення, включно з визначенням персонального складу виконавчого органу. В свою чергу, згідно із Законом “Про місцеві державні адміністрації”, місцева держадміністрація набуває повноваження, делеговані їй відповідною місцевою радою, зокрема повноваження виконавчого органу цієї ради, лише на підставі відповідного рішення такої ради. Таким чином, Київрада кожного скликання на термін повноважень повинна утворювати свій виконавчий орган на базі КМДА лише шляхом ухвалення відповідного рішення Київради, у якому, зокрема, вказується персональний склад виконавчого органу. Саме тому посилання відповідача, тобто КМДА, на те, що рішенням від 11 березня 1999 р. №161/262 “Про виконавчий орган Київської міської ради” Київрада сформувала власний виконавчий орган на базі КМДА, є несерйозним: те рішення уже втратило чинність, бо з того часу тричі, у 2002-у, 2006-у та 2008 рр. Київрада була переобрана, і кожного разу мусила створювати новий виконавчий орган із складу КМДА та призначати персональний склад. З приходом Л.Черновецького та його “молодої команди” у 2006 р. до влади у Києві це жодного разу не робилося, тому всі нормативні документи КМДА, видані на виконання повноважень виконавчого органу Київради, є незаконними! Відтак наразі не існує жодного рішення Київради, яким на термін повноважень поточного скликання, починаючи з 2008 р. і дотепер, на базі КМДА був би створений виконавчий орган Київради та сформований персональний склад такого органу. Таким чином, на момент прийняття оскаржуваних “розпоряджень КМДА” і дотепер у столиці не існувало і не існує виконавчого органу міської ради, КМДА таким органом не була і не є зараз. Наразі КМДА є лише місцевим органом державної виконавчої влади. Згідно зі ст.7 Закону “Про житлово-комунальні послуги”, встановлення тарифів належить до повноважень органів місцевого самоврядування. Статтею 31 цього закону передбачено порядок формування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги та затвердження їх органами місцевого самоврядування. Статтею 6 цього ж закону визначено повноваження, зокрема, КМДА у сфері житлово-комунальних послуг, які полягають у взаємодії з органами місцевого самоврядування з питань надання таких послуг та регулювання цін/тарифів у межах своїх повноважень. Але КМДА як орган державної виконавчої влади не має повноважень встановлювати/погоджувати ціни/тарифи на такі послуги, оскільки КМДА не є підзвітним і підконтрольним Київраді її власним виконавчим органом, якому могли б належати передбачені п.2 ч.1 статті 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” повноваження по встановленню в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати комунальних послуг і за умови, що вона здійснює свої повноваження з особливостями, визначеними окремими законами. Тому КМДА у її нинішньому вигляді не є органом місцевого самоврядування, а отже, не має повноважень встановлювати ціни/тарифи на житлокомунпослуги. КМДА може набути такі повноваження лише на підставі рішення Київради про формування виконавчого органу цієї ради на базі КМДА, згідно з Законом “Про столицю України — місто-герой Київ”. Але на момент впровадження тарифів згадуваним “розпорядженням КМДА” і до сьогодні такого рішення не було і немає, КМДА як тоді, так і зараз не є виконавчим органом Київради та органом місцевого самоврядування. Тепер щодо авторства та форми оскаржуваних “розпоряджень КМДА” за підписом голови КМДА Л.Черновецького, якими начебто встановлювалися оскаржувані тарифи на житлокомунпослуги. Щодо статусу Л.Черновецького можна зазначити, що сьогодні, як і на момент прийняття вказаних “розпоряджень”, він є і був головою КМДА як органу державної виконавчої влади, а також міським головою, тобто головою Київради. У останній якості він міг би підписати прийняті у межах повноважень колегіальні рішення КМДА як виконавчого органу Київради, зокрема і з питань тарифів, але в тому випадку, якби цей орган існував як такий. Згідно зі ст.4 Закону “Про місцеве самоврядування”, одним з основних принципів місцевого самоврядування є колегіальність; принцип колегіальності реалізується виконавчим органом ради шляхом прийняття рішень більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету, про що зазначено у ч.6 ст.59 цього закону. Згідно зі ст.6 Закону України “Про місцеві державні адміністрації”, розпорядження є одноосібним актом голови державної адміністрації, на чому неодноразово наголошував президент в Указах “Про скасування рішень голови Київської державної адміністрації” від 20 листопада 2008 р. №1058/2008, від 24 грудня 2009-го №1199/2008, від 3 лютого 2009-го №652009 тощо. Таким чином, у випадку з оскаржуваними “розпорядженнями КМДА” щодо встановлення тарифів на житлокомунпослуги має місце спроба одноосібним розпорядженням голови незалежного органу, яким є КМДА як орган державної виконавчої влади, встановити тарифи, хоча це відноситься до повноважень виконавчого органу Київради та повинно бути оформлене колегіальним рішенням цього органу. Тому абсолютною дурницею є “глибокі міркування” судді О.Бачуна по те, що “формою рішень виконавчого органу (якого, повторимо, наразі де-юре не існує! — О.К.) Київради, тобто КМДА, є розпорядження, що підписуються головою Київради, який одночасно очолює КМДА”. Підсумовуємо: КМДА наразі не є виконавчим органом Київради, а голова КМДА Л.Черновецький не є головою такого органу, у столиці наразі взагалі не існує виконавчого органу Київської міської ради; КМДА незаконно привласнила повноваження виконавчого органу Київради, а голова КМДА Л.Черновецький незаконно привласнив право своїми одноосібними розпорядженнями підміняти неіснуючий виконавчий орган Київради; відповідно КМДА та її голова Л.Черновецький незаконно привласнили повноваження встановлювати/погоджувати тарифи/ціни на житлово-комунальні послуги, звідки випливає, що оскаржувані “розпорядження КМДА” є незаконними і виконанню не підлягають. Але є ще й порушення норм процесуального права. Статтею 171 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначені особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів. Ч.3 цієї статті зобов’язує суд, у разі відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта, зобов’язати відповідача опублікувати оголошення про це у виданні, у якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Окружний адмінсуд м.Києва 10 вересня 2009 р. відкрив провадження у справі, про що виніс відповідну ухвалу, але ця ухвала не містить вимог щодо зобов’язання відповідача, тобто КМДА, опублікувати у газеті Київської міської ради “Хрещатик” оголошення про оскарження вказаних “розпоряджень КМДА”. За таких умов зацікавлені особи, а ними у даному випадку є вся громада столиці, не могли дізнатися про існування даної адміністративної справи, що є грубим порушенням закону. Крім того, ст.18 КАС визначає предметну підсудність адміністративних справ. Ч.2 ст.18 Кодексу встановлює, що окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією із сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, їх посадова чи службова особа, крім справ, з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки. Таким чином, Окружному адміністративному суду міста Києва адмінсправа, у якій оскаржуються дії КМДА саме як органу місцевого самоврядування, тобто виконавчого органу Київради, не підсудна. Ще раз наголосимо, що КМДА наразі де-юре не набула повноважень виконавчого органу Київради, але позовом оскаржувалися дії КМДА, які відносяться до повноважень саме органу місцевого самоврядування! Тому Окружний адмінсуд м. Києва, порушуючи закон, розглянув справу, яка йому не підсудна. Адмінсправу за позовом до органу місцевого самоврядування у першій інстанції, по закону, повинен розглядати суд загальної юрисдикції. У данному випадку, по підсудності — це Шевченківський районний у м. Києві суд. Але судді Шевченківського райсуду відомі тим, що займають принципову позицію по відношенню до “коників”, які “викидає” КМДА на чолі з Л.Черновнцьким, даючи їм належну правову оцінку. Нинішній склад Шевченківського райсуду ніколи не виніс би такого, м’яко кажучи, дивного рішення, як це зробив Окружний адмінсуд у особі О.Бачуна. Саме тому позов і був скерований не по підсудності, а суд, по-суті, пройшов таємно, про шокуючу ж постанову Окружного адмінсуду громадськість довідалася лише нещодавно, коли спливли терміни апеляції. Що це було? Відтак виникає цілком обґрунтована підозра, що постанова Окружного адмінсуду, прийнята не по підсудності та з іншими численними порушеннями закону, була навмисне інспірована столичною владою для того, аби у непублічний спосіб освятити судовим рішенням та іменем України свої протиправні дії. На користь такої підозри свідчить те, що позивач — це не просто громадянка К., а голова такого собі “органу самоорганізації населення”, створеного “молодою командою” Черновецького для виконання саме таких брудних замовлень! Саме тому доволі нікчемний позов був поданий у неналежний по підсудності суд! Саме тому “свій” суддя прийняв, на наш погляд, абсолютно неправосудне рішення. Як то кажуть, “свій до свого по своє”... Мотивуючи численними порушеннями, закону апеляцію на вказану постанову суду подав Блок Віталія Кличка, вимагаючи, зокрема, поновлення терміну апеляції через порушення процесуального законодавства та задоволення позовних вимог громадянки К. До речі, це далеко не перший випадок незаконних дій адміністративної гілки судочинства. “Свобода” (№6 від 8 лютого 2010 р.) вже писала про протиправні дії Київського апеляційного адмінсуду щодо ряду апеляцій. Так, на протязі близько 4 місяців незаконно затягується прийняття рішення по прийняттю чи неприйняттю та розгляду апеляції КМДА на постанову Шевченківського райсуду про задоволення позову депутата Київради Віталія Кличка про визнання незаконними та скасування “розпоряджень КМДА” від 29 квітня 2009 р. про підвищення тарифів на житлокомунослуги. Ще довше затягується розгляд апеляції КМДА на ухвалу Окружного адмінсуду Києва від 12 серпня 2009-го, якою на забезпечення позову Кабміну була зупинена дія вказаних “розпоряджень” від 20 квітня 2009 р., а КМДА та КП ГІОЦ КМДА були зобов’язані провести перерахунок коштів, переплачених мешканцями. Складається обґрунтована підозра в тому, що існує злочинна змова чиновників столичної та судової влади для того, щоб у незаконний спосіб отримати від населення зайві кошти у вигляді плати за житлокомунпослуги. Може, вища державна влада та органи прокуратури нарешті звернуть увагу на беззаконня?! Олександр КАРПЕЦЬ | ||||
Юлия | 2010-11-26 15:41:34 | |||
Здравствуйте, Виктор Иванович! Подскажите, пожалуйста, законны ли действия работников Рэс и есть ли смысл подавать в суд? Я оплачиваю электроэнергию по квитанциям электросети (их приносят в 20-х числах месяца со счетом за прошлый месяц ).Таким образом за август принесли в конце сентября(на 35 грн), я ее оплатила 11 октября. Но видимо платеж еще не дошел на момент формирования счета за следующий месяц и квитанцию за сентябрь мне принесли с задолженностью (73 грн). Я специально не стала ее оплачивать, так как знаю, что задолженности нет. Думаю оплачу следующую квитанцию, где будет счет за октябрь и долг за сентябрь.Ее мне принесли в воскресенье 21.11. Так как сижу дома с грудным ребенком, попросила заплатить маму. В понедельник ее не было в городе, обещала заплатить во вторник. Но во вторник утром приехал Рэс и обрезал свет за неуплату тех 73 грн. Мои объяснения, что та квитанция не правильная и что новую мама оплатит сегодня, никто слушать не стал. Так же как и то, что в доме без света, а значит и отопления останется грудной ребенок. Я поехала в электросеть разбираться. Сказали за подключение платите 516 грн. Так же выяснилось, что существует предупреждение с моей подписью, о котором я ничего не знала до этого момента. Контроллер когда приносила квитанции, сказала распишитесь здесь и удалилась, о том что это предупреждение не сказала и мне второй экземпляр не оставила. За подключение пришлось заплатить. Скажите, есть ли смысл судиться в этой ситуации? Спасибо. | ||||
1 | gro-za | 2010-11-26 19:38:42 | ||
Бажано уникати подібних ситуацій та вносити плату за електроенергію заздалегідь. Якщо маєте електролічильник, то це зовсім не важко. Якщо не маєте, то знову ж таки можна платити за нормами, або по середньомісячному споживанню. З огляду на незначні стягнуті з Вас суми судитися буде собі дорожче. | ||||
2 | Юрій Васильович | Артемівськ | Ukraine | 2010-11-27 17:21:54 |
Уважаемая, Юлия! Ну надо же читать то, что Вы подписываете!!! И если это было действительно предупреждение о наличии долга, то и действовать надо было сразу: доплатить то, что оставалось не оплаченным, не оставляя на следующий месяц ( если Вы сами видели что есть хоть малейшая задолженность) и пойти сделать сверку в РЭС. Не стоит думать, что небольшая сумма - это не задолженность и РЭС подождет. С того времени, когда за подключение стали начислять большие суммы ( а не символические, как было раньше) РЭСы на этом делают свой "бизнес". Отключают и за 10грн., специально, чтобы начислить за подключение. Ведь реальные затраты на подключение ну минимум в два раза меньше того, что это у них посчитано. Послушайте Виктора Ивановича и просто платите сами, регулярно, приблизительно в одни и теже дни в начале каждого месяца. Что касается конкретного случая, важно знать какая дата вручения стоит на том предупреждении, которое Вы видели и видимо ( с Ваших слов) подписали при посещении контролера. Если с той даты до даты отключения (22.11) прошло тридцать дней, то шансов вернуть те 516 грн. у Вас нет. Если же тридцать дней не прошло, и до их истечения Вами долг был погашен, то есть шанс вернуть эти именно 516 грн за подключение. Но добровольно РЭС их не вернет. Придется судиться. Согласно пункта 27 "Правил користування електричною енергією для населення" отключать за долги РЭС может только через 30 дней считая с даты получения должником письменного предупреждения! Цитата: "27. У разі несплати за спожиту електричну енергію протягом 10 днів після терміну, зазначеного у договорі чи платіжному документі, та неотримання енергопостачальником повідомлення про оплату на 20 день споживачу надсилається попередження про відключення електричної енергії. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання споживачем попередження енергопостачальник має право відключити споживача від електричної мережі. Забороняється відключення споживачів перед вихідними та святковими днями. " - конец цитаты. Правила найдете здесь: | ||||
3 | Юрій Васильович | Артемівськ | Ukraine | 2010-11-27 17:31:54 |
Если РЭС Правила нарушил и срок не выдержал, можно так же обратиться с жалобой в НКРЕ или АМКУ (или в обе организации сразу). В практике есть случаи, когда они "ставили РЭСы на место". Например читайте пост: Андрей 2010-11-25 19:50:03 | ||||
Тетяна Academia | 2010-11-26 15:03:55 | |||
Шановні підприємці, ми маємо обов’язково захистити свої права, які в нас відбирають Податковим кодексом. Це не тільки протест “спекулянтів” та “контрабандистів”, як їх називає ця влада, це класова боротьба, яку ми не маємо права програти, бо наступним кроком буде повна ліквідація підприємців як класу. І на Майдан треба виходити не тільки “спрощенцям”, а й тим хто працює на загальній системі, а також інтелігенції, вчителям, селянам і військовим. Бо це не тільки бажання підвищити податки, а в риториці влади вже проскакують вислови, які наша країна вже чула...після НЕПу. Прошу уважно прочитайте як ломали хребта “непманам” (там багато букв, але дочитайте до кінця) і зрозумійте, що ми маємо перемогти, бо в нас немає іншого виходу. Цю пам’ятку нам написали наші предки-підприємці власною кров’ю та життям. Нам Бог дарує шанс захистити себе і майбутнє своїх дітей, тож виходьмо на Майдан. Історична справка. Мовою оригіналу. КАК ЛОМАЛИ ХРЕБТЫ НЭПМАНАМ Свёртывание НЭПа проводилось с целью вырвать из рук частников инвестиционные ресурсы, без чего не было бы и великих свершений: коллективизации, индустриализации и культурной революции. Демонтаж НЭПА начался негласно, сначала мерами по налоговому удушению частного сектора, затем лишению его правовых гарантий. При этом на всех партийных форумах провозглашалась верность новой экономической политике. 27 декабря 1929 в речи на конференции историков-марксистов Сталин заявлял: «Если мы придерживаемся НЭПа, это потому, что она служит делу социализма. А когда она перестанет служить делу социализма, мы новую экономическую политику отбросим к черту» [4]. Налоговый инспектор стал ключевой фигурой. В 1928 году налоги на нэпманов были увеличены вдвое, что привело к закрытию частных промыслов, магазинов и лавок. В феврале 1928 г. в связи с реорганизацией банковской системы в Госбанке начал сосредоточиваться основной объем операций по краткосрочному кредитованию. При этом в его ведение перешла большая часть филиалов акционерных банков, которые стали играть вспомогательную роль в кредитовании хозяйства. Операции по долгосрочному кредитованию осуществлялись в основном в специально созданном Банке долгосрочного кредитования промышленности и электрохозяйства (БДК), Центральном банке коммунального хозяйства и жилищного строительства (Цекомбанке) и отчасти в Центральном сельскохозяйственном банке (ЦСХбанке) [5]. 15 июня 1928 года Госбанку было предоставлено право руководить всей кредитной системой страны. А в августе 1928 г. на Госбанк была возложена обязанность кассового исполнения госбюджета, что позволило сосредоточить в нем кассовые операции социалистического хозяйства [6]. Оперативные сводки ОГПУ, сохранившиеся в фонде управления краевого прокурора Новосибирского государственного архива, свидетельствуют, что только за вторую половину января 1928 г., или, как говорилось в документах, «с начала проведения кампании», по 107 статье в Сибири было арестовано 396 частных предпринимателей [72]. Среди них - владельцы кожевенных заводов, мельниц, торговцы хлебом, мануфактурой, чаем, мясом. Их имущество было конфисковано, имеющиеся денежные накопления изъяты, магазины, лавки, мастерские закрыты. Сообщения об арестах частных предпринимателей и конфискациях их имуществ не сходили со страниц «Советской Сибири» в течение всего года [7]. Способы перекачки средств из частнокапиталистического хозяйства в государственный сектор были официально санкционированы и циркуляром наркомата юстиции и Верховного суда РСФСР от 20 апреля 1929 г. «О мерах борьбы с сокрытием доходов» [74], применение которого на практике также приводило к обыскам, арестам частных предпринимателей и их семей, конфискациям имущества и прочим репрессиям. После объявления в газетах о недоимках по налогам в частном секторе по СССР в размере от 150 до 200 млн руб. к «пристальному» выявлению доходов частных предпринимателей и сбору недоимок подключилась общественность. Первыми организовали бригады по проверке взимания недоимок с «частника» рабочие московского электрозавода. По примеру москвичей в Сибири под руководством местных партийных органов также создавались «тройки» из «наиболее выдержанных и проверенных товарищей», которые должны были в короткие сроки, как правило, в течение недели, обследовать на вверенном участке всех недоимщиков и лиц, на которых падало подозрение в том, что они скрыли свои доходы. Эти «ударные бригады» путем тщательного обыска на квартирах выясняли, не прячет ли недоимщик своих ценностей и денег, нет ли у него скрытого имущества и т.д. Предварительно члены «тройки», узнав в налоговом участке фамилии и адреса недоимщиков, наводили о них справки у соседей, а затем выписывали ордера на обыск квартир. Причем так называемая подготовительная работа велась в обстановке глубокой конспирации с тем, чтобы обеспечить максимум внезапности в «проведении операций» (как, правило, ночных обысков). Широкое привлечение рабочих к подобной деятельности объяснялось не столько нехваткой работников налоговых служб, отсутствием специальной налоговой полиции, слабой подготовкой по экономическим вопросам местной милиции, сколько созданием на государственном уровне общей атмосферы нетерпимости к тем, кто сумел создать капитал и жил лучше других, а также подозрениями в лояльности фининспекторов, покрывавших высокие доходы частных предпринимателей. Действия в отношении частных предпринимателей постепенно стали приобретать все более общий характер и распространяться со сферы непосредственной частнокапиталистической деятельности на бытовой уровень, затрагивать семьи представителей новой буржуазии. Так, в старейшем в Сибири Томском университете после проверки социального состава студенчества более 100 человек были лишены права голоса и исключены из вуза из-за своей принадлежности к семьям частных промышленников и торговцев. Аналогичные проверки с теми же последствиями были проведены в 1929 г. в большинстве учебных заведений Сибири. В Сибири по решению первого Краевого Сибирского съезда жилищной кооперации «нетрудовой элемент» подлежал в короткий срок полному выселению из кооперативных домов. Та же участь ожидала предпринимателей, проживавших на государственных квартирах. В их отношении предполагалось действовать под девизом: «Ни одного метра жилой площади в муниципализированных домах - нетрудовому элементу». Вопреки установившейся на рынке цене, например, за квартиру площадью 60 кв. м 25 руб. в месяц, сам домовладелец, занимавший в точности такую же квартиру, должен был платить за нее 200 руб. в месяц. Соответственно этой стоимости начислялись и налоги, без того имевшие ярко выраженную «классовую» ориентацию. И все же в 1929 году имущественное обособление предприятий и их хозрасчет сохранялся. Только в 1930 году частника ликвидировали как класс. ДАВЛЕНИЕ НА ЕДИНОЛИЧНИКА Жёсткая налоговая политика проводилась Сталиным как к нэпманам, так и к единоличникам, составлявшим к началу второй пятилетки более трети сельского населения. Никто бы не пошёл работать на государственное предприятие, если бы на соседнем нэпмановском заводике с невысокой налоговой нагрузкой можно было получать большую зарплату. А когда задавили нэпманов, оказалось, что к участию в модернизации страны не удаётся привлечь единоличников, предпочитавших копаться на своих делянках. На совещании в ЦК Сталин требовал "создать такое положение, при котором крестьяне-единоличники имели бы меньше возможностей и жили хуже, чем колхозники... Надо усилить налоговый пресс". Это было сказано уже осенью 1934 года, тогда же были повышены ставки сельхозналога для единоличных хозяйств. Два роки знадобилось Сталіну, щоб ліквідувати непманів як клас. Трохи більше тривало “розкуркулення”. А почалось усе з підняття податків для непманів, та надання повноважень податковій інспекції. Нічого не нагадує? Дії нашої влади повністю копіюють дії Сталіна. У Податковому кодексі не тільки збільшують податки для “спрощенців”, але й надають широкі повноваження податковим інспекторам, а в деяких коментарях діячи Партії Регіонів навіть не скривають, що роблять це для того, щоб підприємці ішли працювати на заводи. Так само робив і Сталін, бо за НЕПом він розпочав колективізацію та індустріалізацію, а паралельно були голодомор, репресії 1933-38 рр., мільйони скалічених долей і повне знищення підприємців як класу. Не допустимо повторення, хоча б заради пам’яті про невинних підприємців, та заради майбутнього наших дітей, щоб їм не прийшлось у своєму житті носити тавро “Син ворогу народу”. Виходьмо на Майдан! Підприємець і журналіст Олег Козак |